Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

вдови

  • 1 вдовица

    вдови́ц|а ж., -и Witwe f, -n, Witfrau f, -en швейц., Wittib f, -e австр.

    Български-немски речник > вдовица

  • 2 suttee

    n іст., інд.
    1) звичай самоспалення вдови разом з трупом чоловіка
    2) вдова, яка спалює себе разом з трупом чоловіка
    * * *
    [se'tiːˌ `setiː]
    n
    інд. icт.
    1) звичай саті, самоспалення вдови на похоронному багатті разом з тілом чоловіка
    2) саті, удова, що спалювала себе на похоронному багатті разом з тілом чоловіка

    English-Ukrainian dictionary > suttee

  • 3 weeper

    n
    1) плакса, плакун
    2) плакальник; плакальниця
    3) траурна пов'язка, креп на рукаві (на капелюсі)
    4) pl крепова вуаль (вдови)
    5) pl білі траурні манжети; плерези
    6) амер., розм. жалісливий твір (про роман тощо)
    1) церк. той, що кається; спокутник
    8) водостік; ринва
    9) pl довгі бакенбарди
    * * *
    n
    1) див. weep; v + - er
    3) плакальниця; плакальник
    4) траурна пов'язка або стрічка; креп на рукаві або капелюсі; pl крепова вуаль ( вдови)
    5) cл. сентиментальний твір (про п'єсу, роман)
    6) водостічні труби; водостік
    7) pl довгі бакенбарди

    English-Ukrainian dictionary > weeper

  • 4 widow

    1. n
    1) удова
    2) заст. удівець
    3) розм. те, що не має пари; зайве
    4) (the widow) шампанське
    5) карт. прикуп
    6) розм. шибениця

    a widow bewitched — розм. покинута (розлучена) дружина; солом'яна вдова

    widow's cruse — бібл. діжка вдови; невичерпний запас

    widow's lock — непокірний кучер (прикмета, що провіщає раннє удівство)

    widow's mite — бібл. лепта удовиці

    widow's peak — волосся, що росте трикутним виступом на лобі (прикмета, що провіщає раннє удівство)

    2. v
    1) робити удовою (удівцем)
    2) поет. знедолювати
    3) поет. відбирати, позбавляти (чогось — of)
    4) пережити (чоловіка, дружину); овдовіти
    5) наділити удовиною частиною (майна)
    * * *
    I n
    2) что-н., що не має пари, зайве
    3) ( the widow) "вдова Кліко", шампанське
    4) кapт. прикуп
    5) cл. шибениця
    ••

    widow bewitched — дiaл. покинута або розлучена дружина; солом'яна вдова

    the widow's mite — бібл. лепта вдовиці; невичерпний запас

    widow's lock — вихор, неслухняний локон (прикмета, що начебто передвіщає раннє вдівство)

    widow's peak — волосся, що росте трикутним виступом на лобі (прикмета, що начебто передвіщає раннє вдівство)

    widow's walk — "доріжка вдови", огороджена платформа на даху прибережної домівки ( де дружини моряків очікували своїх чоловіків)

    II v
    2) пoeт. обездолити; (of) віднімати, позбавляти

    English-Ukrainian dictionary > widow

  • 5 estate in dower

    майно, що переходить до вдови за правом довічного користування

    English-Ukrainian law dictionary > estate in dower

  • 6 удовиця

    -і
    вдова́; вдови́ца

    Українсько-російський словник > удовиця

  • 7 Frau

    n нім.
    2) (f.) розм. німкеня
    * * *
    [frau]
    n; нім.
    2) cл. ( frau) німкеня; дружина

    English-Ukrainian dictionary > Frau

  • 8 quarantine

    1. n
    1) карантин; ізоляція

    to keep (to retain) smb. in quarantine — тримати когось у карантині

    2) ізолятор
    3) юр., іст. сорокаденний період (проживання вдови в будинку покійного чоловіка, що переходив іншим власникам)

    quarantine weeds — с.г. карантинні бур'яни:

    2. v
    1) піддавати карантинові, утримувати на карантині
    2) піддавати ізоляції (країну тощо)
    * * *
    I n
    1) карантин; ізоляція
    3) юp.; icт. сорокаденний період (протягом якого вдова мала право жити в будинку покійного чоловіка, який переходив до інших спадкоємців)
    II v
    1) піддавати карантину, утримувати в або на карантині

    English-Ukrainian dictionary > quarantine

  • 9 suttee

    [se'tiːˌ `setiː]
    n
    інд. icт.
    1) звичай саті, самоспалення вдови на похоронному багатті разом з тілом чоловіка
    2) саті, удова, що спалювала себе на похоронному багатті разом з тілом чоловіка

    English-Ukrainian dictionary > suttee

  • 10 weeper

    n
    1) див. weep; v + - er
    3) плакальниця; плакальник
    4) траурна пов'язка або стрічка; креп на рукаві або капелюсі; pl крепова вуаль ( вдови)
    5) cл. сентиментальний твір (про п'єсу, роман)
    6) водостічні труби; водостік
    7) pl довгі бакенбарди

    English-Ukrainian dictionary > weeper

  • 11 widow

    I n
    2) что-н., що не має пари, зайве
    3) ( the widow) "вдова Кліко", шампанське
    4) кapт. прикуп
    5) cл. шибениця
    ••

    widow bewitched — дiaл. покинута або розлучена дружина; солом'яна вдова

    the widow's mite — бібл. лепта вдовиці; невичерпний запас

    widow's lock — вихор, неслухняний локон (прикмета, що начебто передвіщає раннє вдівство)

    widow's peak — волосся, що росте трикутним виступом на лобі (прикмета, що начебто передвіщає раннє вдівство)

    widow's walk — "доріжка вдови", огороджена платформа на даху прибережної домівки ( де дружини моряків очікували своїх чоловіків)

    II v
    2) пoeт. обездолити; (of) віднімати, позбавляти

    English-Ukrainian dictionary > widow

  • 12 вдовица

    widow
    вдовицанаследница юр. jointress, jointuress
    * * *
    вдовѝца,
    ж., -и widow; • сламена \вдовицаа grass widow; \вдовицаа наследница юр. jointress, jointuress.
    * * *
    1. widow 2. ВДОВИЦАнаследница юр. jointress, jointuress 3. сламена ВДОВИЦА a grass widow

    Български-английски речник > вдовица

  • 13 вдовишки

    widow's
    * * *
    вдовѝшки,
    прил., -а, -о, -и widow’s.
    * * *
    widow's

    Български-английски речник > вдовишки

  • 14 вдовствующий

    вдо́вствующая короле́ва — короле́ва-вдова́, род. п. короле́ви-вдови́

    Русско-украинский словарь > вдовствующий

  • 15 двойни

    (о детях) близнята, близнюки, близнючки [Було у вдови дві дочки, обидві-ж вони близнючки]; (об орехах, фруктах) двояки, двояшки, двійнята. Родить двойни - поблизнити, поблизничити, двійнята привести.
    * * *

    Русско-украинский словарь > двойни

  • 16 малолеток

    малоліток, недоліток, підліток (-тка), недорослий (-лого), малоліт, (насмешл.) безштанько (-ка). [У вдови дочка росла і син малоліток (Шевч.). По фабриках до машин ставлять не тільки таких, що повних літ не дійшли, підлітків, а й зовсім дітей ще недолітків (Єфр.). В мене діти-малоліти, не здужають в степ летіти (Чуб. V). Дітей недорослих з опікунами їх (Ст. Лит.). Він зростом високий, а ще недоліток - на чотирнадцятому годі тільки (Кониськ.)]. -тки - соб. малеча (-чі), малеч (-чи), маль (р. мали). [Все малеча: найстаршому тільки десятий год (Грінч.)].
    * * *
    малолі́ток, -тка, недолі́ток

    Русско-украинский словарь > малолеток

  • 17 молотьба

    1) (действие, работа) молотьба, молоча, молотіння, молочення, (иронич.) молотня, (лошадьми) гарманування, гарманення (-ння). [Ціна за молотьбу яка? (Звин.). Молочі у вдови було чимало (Г. Барв.). З твоїм молотінням будемо без насіння (Київщ.)]. Отрабатывать, отработать -бой - відмолочувати, відмолотити кому за що. Начинать, начать -бой что - починати, почати молотити, примолочувати, примолотити що (напр. скирту). Плата за -бу - плата за молотьбу, замолот (-ту). Зарабатывать -бой - замолочувати, по замолотах ходити;
    2) (пора) молотьба, молоча. [Настає молотьба, а нема кому молотити (Сл. Ум.)].
    * * *
    с.-х.
    молотьба́; ( действие) молоті́ння, моло́чення

    Русско-украинский словарь > молотьба

  • 18 мор

    помір (-мору), помірок (-рку), помір'я (р'я), промір (-мору), промірок (-рку), помірщина, моровиця, мір и мор (р. мору), умирачка, мертвячка, (падёж) упадок (-дку), дох (р. доху). [Пущу помір, стануть люди мором умирати (Рудан.). Помірок на людей великий пішов (Липовеч.). Челядників їх вигубить помір'я, і вдови їх сльозами не заплачуть (Куліш). У Київі, кажуть, великий промір: по 70 чоловіка на день мре (Канівщ.). Як тоді був у нас промірок, померли й батько (Звин.). Будуть-же великі трясення по місцях, і голоди, і мори (Біблія). Тоді була мертвячка скрізь, люди здорово мерли (Сл. Гр.). На скотину моровиця буде (Грінч.). Як єсть упадок на свині, дак скрізь, не тільки у нас (Борз.). Дох був на курей, усі й й подохли (Борз.)].
    * * *
    мор, -у, морови́ця, помі́р, -мо́ру, помі́рок, -рку

    Русско-украинский словарь > мор

  • 19 мужний

    и Мужнин чоловіків (-кова, -кове), чоловічий, мужів (-жева, -жеве), (диал.) мужиків (-кова, -кове); мужній. [Жінка володіючи чоловіковим добром, мусить його довги сплачувати (Грінч.). Він підбиває мирян відібрати у вдови чоловічий наділ (Мирн.)]. -няя жена - мужня жона. [Я тут не пройдисвітка якась, а мужняя жона (Богодух.)]. -ний или -нин брат - чоловіків (мужів) брат. -няя власть - чоловікове (мужеве, мужнє) право. [Є справи, тату, де вже ні батьківське, ні мужнє право не мають сили (Л. Укр.)].
    * * *
    чолові́ків, -кова, -кове

    му́жняя жена́ — замі́жня́ (заму́жня) жі́нка

    Русско-украинский словарь > мужний

  • 20 неловкий

    1) неспритний, (неуклюжий) незграбний, (диал., вульг.) неоковирний, невковирний, (мешковатый: об одежде) бахматий, (о человеке) вайлуватий, (непроворный) немоторний, неметкий и т. п.; (робкий) ніяковий; срв. Ловкий 1. [Став на порозі сірий і незграбний у своїх довгих штанях (Коцюб.). Був у вдови хлопчик, та такий неоковирний (Манж.). Таке воно якесь невковирне та неговірке (Полт.). Я такий смуглявий і ніяковий, а вона мені: «Конваліє!» (Сосюра)]. -кие манеры - незграбні манери. -кий человек - неспритна (незграбна и т. п.) людина, (увалень) незграба, вайло. [«Чому-ж ви руки не подаєте?» У, незграба, не часто, певне, доводиться ходити під руку (Черкас.)];
    2) (неумелый) невправний. [У його ще невправні руки, допіро став до цієї роботи (Київщ.)];
    3) (неудобный: о вещи) незручний, невигідний, непохватний, (неметкий) незамашний, некидкий. [Незамашна гилка (Луб.)];
    4) (неудобный: о положении, обращении и т. п.) ніяковий, незручний. [Проказував він із ніяковою фамільярністю (Корол.)]. Оказаться в -ком положении, попасть в -кое положение - опинитися в ніяковому становищі, потрапити в ніякове становище. Поставить в -кое положение кого - поставити в ніякове становище, зніяковити, (сконфузить) засоромити, заклопотати кого. [«Чому-ж ви не женитесь?» - Максима це питання видимо зніяковило (В. Підмог.)]. Чувствовать себя в -ком положении - почувати себе ніяково (ні в сих, ні в тих), ніяковіти (оконч. зніяковіти), (шутл.) почувати себе як у сливах;
    5) (неметкий) невлучливий, невлучкий; невлучний. [Який-же дотеп ваш невлучний! (Київ)]. -кий стрелок - невлучливий (невлучкий) стрілець. Быть -ким кому - бути незручним (невигідним, ніяковим и т. п.) кому.
    * * *
    1) ( лишённый ловкости) неспри́тний, нело́вкий, невпра́вний; незуга́рний; ( неуклюжий) незгра́бний
    2) ( неудобный для пользования) незру́чний, невигі́дний
    3) ( неудачный) невда́лий, недоте́пний; ( неметкий) невлу́чний; ( неискусный) невпра́вний
    4) ( стеснительный)' ні́яковий и нія́ковий, нело́вкий; ( неприятный) незру́чний

    попа́сть в \неловкийое положе́ние — потра́пити (уско́чити) в незру́чне стано́вище, опини́тися в незру́чному стано́вищі

    Русско-украинский словарь > неловкий

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • вдови́ца — вдовица …   Русское словесное ударение

  • вдови́ца — ы, ж. устар. Вдова. Бочка по морю плывет. Словно горькая вдовица, Плачет, бьется в ней царица. Пушкин, Сказка о царе Салтане. Поместили меня в домишке в одном с сердобольной вдовицей, а вдовица эта старушонка вредная оказалась, злоязычница.… …   Малый академический словарь

  • вдовица — вдовица, вдовицы, вдовицы, вдовиц, вдовице, вдовицам, вдовицу, вдовиц, вдовицей, вдовицею, вдовицами, вдовице, вдовицах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • Вдовица — ж. разг. то же, что вдова Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Вдовицын — прил. разг. 1. соотн. с сущ. вдовица, связанный с ним 2. Принадлежащий вдовице. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • вдовица — ы; ж. Нар. разг. Вдова; молодая вдова …   Энциклопедический словарь

  • вдовиний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • вдовиця — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • вдовицький — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • вдовичий — прикметник рідко …   Орфографічний словник української мови

  • Вдовичине — іменник середнього роду населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»