Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

добро

  • 41 благоприятствовать

    сприяти, спорити, щастити, погоджати (сов. погодити), пособляти, фортунити. [Нехай вам доля сприяє. Хай вам бог спорить. Щасти вам боже на всяке добро]. Не благоприятствовать (кроме названных с отрицанием) - непутити. [Наша дочка добре береться до науки, дак що непутить - те що здоров'я немає].
    * * *
    сприя́ти, бу́ти сприятливим; погоджа́ти

    Русско-украинский словарь > благоприятствовать

  • 42 благосклонно

    прихильно, ласкаво, (добро)зичливо. Смотреть благосклонно - поглядати прихильним оком.
    * * *
    нареч.
    прихи́льно, ласка́во, добрози́чли́во

    Русско-украинский словарь > благосклонно

  • 43 благостыня

    милость, милосердя, благостиня, добро, добродійство.
    * * *
    благодія́ння, ми́лість, -лості, ла́ска

    Русско-украинский словарь > благостыня

  • 44 брошенный

    кинутий, (без внимания) покинутий, залишений, занехаяний. -ная жена (или любовница) - лишена, залишена, покидька, покидячка. [Вона не вдова, а лишена. Не бери за себе тую покидьку]. -ное имущество - покинуте добро, одбігщина.
    * * *
    ки́нутий, ки́нений; поки́нутий, поки́нений

    Русско-украинский словарь > брошенный

  • 45 вещь

    1) річ (р. речи), штука, (только с вещественным значением) надібка. [За кожну річ дитина хапається руками. Піч - то бабська річ, а пляшка - козацька. Не люблю я брати чужу надібку. Філософія річ поважна. Страшна річ - оця розтіч. І в ворога учиться - добра штука (Грінч.)];
    2) вещи мн. (пожитки, багаж) - речі, манатки, (соб.) добро, збіжжя, знадіб'я, начиння, манаття. [Всяке хатнє знадіб'я (начиння)].
    * * *
    річ, род. п. ре́чі, шту́ка; диал. на́дібок, -бка

    ве́щи — мн. ре́чі, -че́й

    \вещь в себе́ — филос. річ у собі́

    Русско-украинский словарь > вещь

  • 46 воля

    1) (свобода) воля, свобода. [Дай рукам волю, сам підеш у неволю]. Лишенный воли - позбавлений волі, заневільний, поневолений, заневолений. Пастись на воле - йти самопаски, самопасом. Давать (дать) волю - давати (дати) попуск, попускати (попустити) кому. Сила воли - завзятість (р. -тости). По своей воле - по волі, по своїй (власній) волі, із своєї (власної) волі, своєю волею, з доброї волі, самохіть, самохіттю, охотою. Не по своей воле - несамохіть, не своєю волею, не з власної волі. Против воли - неволею, наперекір. [Неволею сина оженила. Не наперекір-же богам ти зродився і згодувався]. Волей-неволей - рад-не-рад, хоч-не-хоч, хіть або й нехіть;
    2) действовать наперекор чьей воле - іти проти чиєї волі. Исполнять, исполнить волю - вволяти (вволити) чию волю. Пусть будет воля божья - дійся воля божа.
    * * *
    во́ля

    во́лей, во́лею — в знач. нареч. самохі́ть; самохі́тно, самохі́ттю, во́лею

    Русско-украинский словарь > воля

  • 47 восхвалять

    восхвалить вихваляти (вихвалювати, хвалити), вихвалити, похваляти, похвалити, уславляти (славити), уславити, величати, звеличати, зохваляти, зохвалити [Бога вихваляти (Шевч.). Бога зохваляти (Вірша XVIII в.)], хвалу складати, скласти, хвалу віддавати, віддати кому. [За все добро його - хвалу йому складімо (Самійл.)]. Чрезмерно -лять (-лить) - перехвалювати (перехвалити) кого.
    * * *
    несов.; сов. - восхвал`ить
    вихваля́ти и вихва́лювати, ви́хвалити, звели́чувати и вели́чати, звели́чити и звелича́ти, уславля́ти и усла́влювати, уславити

    Русско-украинский словарь > восхвалять

  • 48 вплотную

    1) щільно, тісно. [Правда-бо чиста й добро з красою з'єдналися щільно (Грінч.). Козацькі чайки щільно обступили турецькі галери]. Вплотную подходить к чему - тісно підходити до чого;
    2) (о еде) до схочу, до не(с)хочу, до невпоїду. [Наївсь до несхочу].
    * * *
    нареч.
    1) ( плотно) щі́льно; ( впритык) вприту́л; ( близко) ду́же бли́зько; ( непосредственно) безпосере́дньо
    2) (перен.: серьёзно) серйо́зно; ( как следует) як слід; ( по-настоящему) по-спра́вжньому

    Русско-украинский словарь > вплотную

  • 49 все

    все, усе (усилительно всеньке), всячина. [Всеньке добро наше згоріло. Так і в усячині (Тесл.) = так и во всём]. Всё решительно, совершенно всё - геть усе, чисто все, геть чисто все, все до крихти, дочиста, усісіньке. Свалить всё вместе - гамузом скласти. [Склав усе гамузом, а воно й поплямилося]. Всё в совокупности - все гуртом, все загалом. Больше всего - над усе, більш за все, (мучит.) найгірше. [Це й мучить найгірше]. Вот и всё, да и всё тут - та й годі, та й край, та й решта. Обо всём - про все, за все. Без всего - без нічого. [Пішов з дому без нічого]. Всё-таки, а всё-таки, а всё же - а таки, проте, а проте, в тім, а в тім, все-ж, а все-ж. Только и всего (= да и конец) - та й по всьому. Всё только - все. [Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно]. Всё (для обознач. продолжительн. действия) - все, одно. [Вона все ходить, з уст ні пари (Шевч.). Був собі купець, він усе їздив морем]. См. Весь и Всегда.
    * * *
    см. весь

    Русско-украинский словарь > все

  • 50 всё

    все, усе (усилительно всеньке), всячина. [Всеньке добро наше згоріло. Так і в усячині (Тесл.) = так и во всём]. Всё решительно, совершенно всё - геть усе, чисто все, геть чисто все, все до крихти, дочиста, усісіньке. Свалить всё вместе - гамузом скласти. [Склав усе гамузом, а воно й поплямилося]. Всё в совокупности - все гуртом, все загалом. Больше всего - над усе, більш за все, (мучит.) найгірше. [Це й мучить найгірше]. Вот и всё, да и всё тут - та й годі, та й край, та й решта. Обо всём - про все, за все. Без всего - без нічого. [Пішов з дому без нічого]. Всё-таки, а всё-таки, а всё же - а таки, проте, а проте, в тім, а в тім, все-ж, а все-ж. Только и всего (= да и конец) - та й по всьому. Всё только - все. [Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно]. Всё (для обознач. продолжительн. действия) - все, одно. [Вона все ходить, з уст ні пари (Шевч.). Був собі купець, він усе їздив морем]. См. Весь и Всегда.
    * * *
    I см. весь II нареч.
    усе́; ( всё время) весь (уве́сь, ввесь) час; ( до сих пор) до́сі; (в сочетании со сравнительной степенью и глаголами со значением нарастания качества) деда́лі, щода́лі

    всё ж, всё же — все ж, все́-таки́; ( однако) проте́

    Русско-украинский словарь > всё

  • 51 высадка

    1) висаджування, висад [Ці квітки я сіяла на висад = для высадки];
    2) висідання (напр. з вагону), висад (на станції), висідка
    3) (место высадки из лодки) вилазка. [Треба пливти далі, бо тут нема доброї вилазки].
    * * *
    1) ( действие) ви́садження, (неоконч.) виса́джування; зса́джування

    Русско-украинский словарь > высадка

  • 52 высматривать

    высмотреть
    1) см. Выглядывать;
    2) см. Выглядеть 2;
    3) глядіти, наглядати, нагле[я]діти, пильнувати, назирати, назорити, пантрувати, випантрувати, визирати, визирити, виглядати, виглядіти що; (осмотреть) видивлятися, видивитися в чому. [Вовк гусячий табунчик назорив (Греб.). Пантрує,- чи не можна потягти чого. Прибігає до костьола, глядить свою пані (Рудан.). Визирають доброї нагоди. Скрізь ми там видивилися (Куліш)]. Притти чтобы высмотреть - прийти на виглядки, на підгляди, на розгляди, на визирки. Высматривая - визираючи, визирцем, визирці;
    4) высмотреть - см. Выняньчить. Высмотренный - вигляджений, визорений, назорений, виняньчений.
    * * *
    несов.; сов. - высмотреть
    1) (осматривая, находить, замечать) вигляда́ти, ви́глядіти, видивлятися, ви́дивитися; ( приискивая) нагляда́ти, нагля́нути и нагля́діти и нагле́діти, сов. назори́ти
    2) ( старательно разглядывать) видивля́тися, ви́дивитися; ( осматривать) огляда́ти, огля́нути и огле́діти и огля́діти, обгляда́ти, обгля́нути; ( рассматривать) розгляда́ти и розгля́дувати, розгля́нути
    3) (несов.: смотреть, выглядывая откуда-л.) вигляда́ти, визира́ти

    Русско-украинский словарь > высматривать

  • 53 господин

    1) (владыка над подвластными) господар (р. -ря), пан, володар (р. -ря), владар, зверхник. Господин и слуга - господар і челядник. Г-да и крепостные - пани і піддані. Г- дин царства, г. над рабами - владар (володар) царства, владар рабів, пан над рабами. Господин (начальник) и подчиненные - зверхник і підлеглі. Палата господ - палата панів;
    2) (человек независимый, распоряжающийся где-л.) господар (р. -ря), пан. [Сам собі пан. Чому не ти господар у палатах? (Крим.)]. Они тут господа - вони тут панують. Он -дин положения - він пан становища, його верх, його воля й сила;
    3) господа, т.-е. баре, помещики - пани; соб. - панство; иронич. - панота, панва. [Панство при столі сідає (Франко). Наїхало панви];
    4) (вежливо, вм. «человек», «субъект») добродій, пан. [Прийшов якийсь добродій в офіцерській формі (Крим.). Пан професор (учитель). Добродій К. написав повість. Це пана писаря діло (М. В.)]. При обращении (сударь): пане! (ум. паночку!) добродію! [Скажіть, добродію, де у вас річка?]. Господа (обращение) - панове! добродійство! панове-добродійство (милостивые государи), панове-громадо! товариство, шановне товариство, [Любе добродійство-земляки! се остання річ моя (Кул.)]; (фамильяр.) пани-брати (Шевч.).
    * * *
    1) дипл. пан; (в формуле обращения и ирон.) добро́дій

    господа́ — мн. пани́, -ні́в; собир. па́нство, (в формуле обращения и дипл.) пано́ве

    2) ( владыка) пан, воло́дар, -я и волода́р, -я, госпо́дар, -я

    Русско-украинский словарь > господин

  • 54 госпожа

    1) (барыня) пані, панія (редко паня); умен. панійка;
    2) (хозяйка) господиня, (редко, зап.) госпожа, (ум. - господинечка, госпоженька, госпося), паніматка, паньматка (ум. - паніматочка, паньматуся). Госпожа и служанка - господиня й служниця;
    3) (владычица) владарка. Госпожа над жизнью - владарка життя;
    4) (вежливый титул для дамы: сударыня) пані, добродійка! [Добродійка N. виїхала звідси. Цій добродійці я не до вподоби]. Послушайте госпожа! - слухайте, добродійко (пані)!
    * * *
    дипл.
    па́ні (нескл., ж.); (в формуле обращения и ирон.) добро́дійка; (женщина, принадлежащая к привилегированному сословию) господи́ня

    Русско-украинский словарь > госпожа

  • 55 грузить

    -ся риштувати, -ся, ладувати, -ся, навантажувати, -ся. [Усе своє добро почали на вози риштувати (Куліш)].
    * * *
    ванта́жити; ( нагружать) наванта́жувати

    Русско-украинский словарь > грузить

  • 56 губить

    губити, занапащати, збавляти, нищити, понищати, погубляти, запропащати, тратити, марнувати; зганяти зо світу, збавляти. [В тісній темниці свої найкращі молоді літа, в тяжкій журбі вона занапащає (Грінч.). Сам тепер своє я щастя трачу (Крим.). Довіку буде убогий на чужій ниві марнувать свою силу (Коц.). Не марнуй-бо часу, берися до роботи. Ти своїм піяцтвом зо світу себе зганяєш. Нащо кинув хліб у воду? нащо збавляєш добро?].
    * * *
    губи́ти; збавля́ти; ( приводить к гибели) занапаща́ти, запропаща́ти, погубля́ти, вигу́блювати, вигубля́ти, стра́чувати, запропа́щувати; (уродовать, коверкать - о жизни) ні́вечити; ( уничтожать) ни́щити

    Русско-украинский словарь > губить

  • 57 движимость

    1) рухомість (р. -мости), рухоме добро, рухоме майно. [Його родові села і козацька рухомість: гроші, золото, срібло, одежа, коні (Куліш). Академії Наук надається право набувати рухоме й нерухоме майно];
    2) физич. - рухливість (р. -вости).
    * * *
    юр.
    рухо́мість, -мості, рухо́ме майно́

    Русско-украинский словарь > движимость

  • 58 дображивать

    спец.; несов.; сов. - доброд`ить
    добро́джувати, доброди́ти; сов. дошумува́ти

    Русско-украинский словарь > дображивать

  • 59 добре

    диал. см. добро II

    Русско-украинский словарь > добре

  • 60 добром

    нареч.
    добро́м

    Русско-украинский словарь > добром

Страницы

См. также в других словарях:

  • добро бы — добро бы …   Орфографический словарь-справочник

  • добро б — добро бы …   Орфографический словарь русского языка

  • ДОБРО — ср. вещественно, все доброе ср. имущество или достаток, стяжание, добришко, особ. движимость. Все добро или доброе мое пропало. У них пропасть добра по сундукам. Всякое добро прах. | В духовном ·знач. благо, что честно и полезно, все чего требует …   Толковый словарь Даля

  • ДОБРО — в широком смысле слова, как благо, означает, во первых, ценностное представление, выражающее положительное значение ч. л. в его отношении к некоторому стандарту, во вторых, сам этот стандарт. В живой речи слово «Д.» употребляется для обозначения… …   Философская энциклопедия

  • добро — [благо] сущ., с., употр. часто Морфология: (нет) чего? добра, чему? добру, (вижу) что? добро, чем? добром, о чём? о добре 1. Добро это всё хорошее, положительное, направленное на благо. Добро побеждает зло. | Добро обязательно восторжествует. 2.… …   Толковый словарь Дмитриева

  • добро — ДОБРО, а, ср. 1. Нечто положительное, хорошее, полезное, противоположное злу; добрый поступок. Желать добра кому н. Не к добру (предвещает дурное; разг.). Сделать много добра людям. Поминать добром (вспоминать с благодарностью, с хорошим… …   Толковый словарь Ожегова

  • Добро — Мистерия чувств * Воспоминание * Желание * Мечта * Наслаждение * Одиночество * Ожидание * Падение * Память * Победа * Поражение * Слава * Совесть * Страсть * Суеверие * Уважение * …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • Добро —  Добро  ♦ Bien    Все абсолютно хорошее. Если всякая ценность, как я убежден, относительна, то добро – не более чем иллюзия, то что останется от положительного оценочного суждения, если отринуть субъективные условия, благодаря которым оно… …   Философский словарь Спонвиля

  • ДОБРО — 1. ДОБРО1, добра, мн. Нет, ср. 1. Положительное начало в нравственности, ант. зло. Люди стремятся к истине, добру и красоте. 2. То, что хорошо, полезно, приятно. Добра вам, добра желаю. Из этого добра не выйдет. «Нет худа без добра.» (посл.) «От… …   Толковый словарь Ушакова

  • ДОБРО — 1. ДОБРО1, добра, мн. Нет, ср. 1. Положительное начало в нравственности, ант. зло. Люди стремятся к истине, добру и красоте. 2. То, что хорошо, полезно, приятно. Добра вам, добра желаю. Из этого добра не выйдет. «Нет худа без добра.» (посл.) «От… …   Толковый словарь Ушакова

  • ДОБРО — 1. ДОБРО1, добра, мн. Нет, ср. 1. Положительное начало в нравственности, ант. зло. Люди стремятся к истине, добру и красоте. 2. То, что хорошо, полезно, приятно. Добра вам, добра желаю. Из этого добра не выйдет. «Нет худа без добра.» (посл.) «От… …   Толковый словарь Ушакова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»