Перевод: с английского на все языки

со всех языков на английский

добро+и+зло

  • 41 Eritis sicut dii, scientes bonum et malem

    Религия: (Latin for "ye shall be as gods, knowing good and evil". Gn:3:5) будете как боги, знающие добро и зло

    Универсальный англо-русский словарь > Eritis sicut dii, scientes bonum et malem

  • 42 moral

    {'mɔrəl}
    I. 1. морален, нравствен
    MORAL philosophy етика
    2. поучителен (за книга и пр.)
    3. морален, нематериален, духовен
    4. способен да разграничава доброте от злото
    man is a MORAL agent човекът е способен да разграничава добротo от злото
    5. вероятен, макар и недоказан
    MORAL certainty почти пълна увереност/несъмнен факт
    II. 1. поука, морал
    2. рl нравственост, нрави, морал, етика
    * * *
    {'mъrъl} I. a 1. морален, нравствен; moral philosophy етика; 2. поу
    * * *
    явен; олицетворение; поука; духовен; морален; нравственост; нравствен; нрави;
    * * *
    1. i. морален, нравствен 2. ii. поука, морал 3. man is a moral agent човекът е способен да разграничава добротo от злото 4. moral certainty почти пълна увереност/несъмнен факт 5. moral philosophy етика 6. вероятен, макар и недоказан 7. морален, нематериален, духовен 8. поучителен (за книга и пр.) 9. рl нравственост, нрави, морал, етика 10. способен да разграничава доброте от злото
    * * *
    moral[´mɔrəl] I. adj 1. морален, етичен, нравствен; \moral philosophy етика; \moral sense усет за добро и зло; \moral hazard риск (на осигурително дружество) относно почтеността на осигуряемия; 2. морален, нематериален, духовен; \moral victory морална победа, победа на духа (справедливостта); 3. явен, интуитивно възприет (доказан); \moral certainty почти пълна увереност, почти несъмнен факт; II. n 1. поука, морал; 2. pl нравственост, нрави; етика; 3. разг. олицетворение; голяма прилика (сходство); the boy is the very \moral of his father прен. момчето е одрало кожата на баща си; 4. рядко = morale.

    English-Bulgarian dictionary > moral

  • 43 value

    1. n
    1) цінність, важливість

    of no value — що не має цінності, непридатний

    2) pl цінності
    3) висока оцінка (когось); симпатія (до когось)
    4) вартість

    the book is quite good value for five dollars — п'ять доларів за цю книгу — це недорого

    5) значення, смисл (слова)
    6) ек. еквівалент, ціна; вартість

    loss (fall) in value — зниження ціни

    market value — курсова вартість; ринкова вартість

    nominal (face) value — номінальна вартість

    7) валюта; еквівалент
    8) мат. величина, значення

    absolute (average) value — абсолютна (середня) величина

    9) муз. тривалість ноти (паузи)
    10) мист. співвідношення тонів
    11) фон. якість

    ◊ value letter — цінний лист

    ◊ value parcel — посилка з оголошеною вартістю

    2. v
    1) оцінювати
    2) дорожити; цінити, цінувати
    3) фін. трасувати, виставляти вексель
    * * *
    I v.
    1) оцінювати, давати оцінку (у грошовому вираженні); I do not value that a brass farthing value по-моєму, це щербатого шеляга не коштує
    2) оцінювати, визначати значення, користь
    3) дорожити, цінувати; to value oneself on /upon, for/ smth. пишатися /хизуватися/ чимось; to value smth. above rubies цінувати що-н. дорожче золота
    4) ек. трасувати, виставляти вексель чи тратту
    II n.
    1) цінність; важливість; корисність; to set a high value on smth. надавати великого значення чому-н.; дорожити чим-н.; to set a low value on smth. не надавати великого значення чому-н.; to know the value of time цінувати свій час; pl. цінності; moral [artistic] values моральні [художні] цінності; етичне усвідомлення; уявлення про добро та зло
    2) значення, зміст (слова); to give full value to each word чеканити слова; the precise valueof a word точний зміст слова
    3) цінність, вартість; value journey подорож, що виправдує витрати; value for money цінність у порівнянні зі сплаченою сумою; he gives you value for your money за ваші гроші ви отримуєте від нього хороший товар
    4) ек. ціна; вартість ( у грошовому вираженні); value letter [parcel] цінний лист [пакунок]; commercial value ринкова вартість; продажна ціна; market value курсова вартість; ринкова вартість; nominal /par, face/ value загальна ціна; номінальна вартість, номінал; current values а) існуючі ціни; поточні показники; declared value оголошена вартість ( у митній декларації);at value по цене; under value нижче вартості; in terms of value у вартісному вираженні; to lose /to fall, to go down/ in value упасти у ціні; політ.-ек. вартість; exchange value мінова вартість; surplus value додаткова вартість; ек. валюта; сума векселя або тратти; еквівалент (суми векселя): value date строк векселя; дата нарахування грошей на банківський рахунок; for value received еквівалент отримано ( фраза у тексті тратті)
    5) спец. величина, значення; absolute [actual, average, negative] value абсолютна [справжня, середня, негативна] величина, абсолютне [справжнє, середнє, негативне] значення;initial value вихідна величина; дане значення; iodine value йодне число; crest /peak/ value амплітуда; амплітудне, пікове значення; heating value теплотвірна здатність; numerical value мат. чисельне значення; radiation value коефіцієнт випромінювання; geographical values географічні координати; Greenwich value геогр. довгота від меридіана Грінвіча; field values польові дані
    6) муз. довгота ноти або паузи
    7) мист. співвідношення тонів; value of colour інтенсивність кольору; насиченість колірного тону; out of value занадто темно; занадто світло
    8) грам. якість; to accept smth. at face value приймати що-н. за чисту монету; розуміти буквально /у буквальному значенні слова

    English-Ukrainian dictionary > value

  • 44 value

    I v.
    1) оцінювати, давати оцінку (у грошовому вираженні); I do not value that a brass farthing value по-моєму, це щербатого шеляга не коштує
    2) оцінювати, визначати значення, користь
    3) дорожити, цінувати; to value oneself on /upon, for/ smth. пишатися /хизуватися/ чимось; to value smth. above rubies цінувати що-н. дорожче золота
    4) ек. трасувати, виставляти вексель чи тратту
    II n.
    1) цінність; важливість; корисність; to set a high value on smth. надавати великого значення чому-н.; дорожити чим-н.; to set a low value on smth. не надавати великого значення чому-н.; to know the value of time цінувати свій час; pl. цінності; moral [artistic] values моральні [художні] цінності; етичне усвідомлення; уявлення про добро та зло
    2) значення, зміст (слова); to give full value to each word чеканити слова; the precise valueof a word точний зміст слова
    3) цінність, вартість; value journey подорож, що виправдує витрати; value for money цінність у порівнянні зі сплаченою сумою; he gives you value for your money за ваші гроші ви отримуєте від нього хороший товар
    4) ек. ціна; вартість ( у грошовому вираженні); value letter [parcel] цінний лист [пакунок]; commercial value ринкова вартість; продажна ціна; market value курсова вартість; ринкова вартість; nominal /par, face/ value загальна ціна; номінальна вартість, номінал; current values а) існуючі ціни; поточні показники; declared value оголошена вартість ( у митній декларації);at value по цене; under value нижче вартості; in terms of value у вартісному вираженні; to lose /to fall, to go down/ in value упасти у ціні; політ.-ек. вартість; exchange value мінова вартість; surplus value додаткова вартість; ек. валюта; сума векселя або тратти; еквівалент (суми векселя): value date строк векселя; дата нарахування грошей на банківський рахунок; for value received еквівалент отримано ( фраза у тексті тратті)
    5) спец. величина, значення; absolute [actual, average, negative] value абсолютна [справжня, середня, негативна] величина, абсолютне [справжнє, середнє, негативне] значення;initial value вихідна величина; дане значення; iodine value йодне число; crest /peak/ value амплітуда; амплітудне, пікове значення; heating value теплотвірна здатність; numerical value мат. чисельне значення; radiation value коефіцієнт випромінювання; geographical values географічні координати; Greenwich value геогр. довгота від меридіана Грінвіча; field values польові дані
    6) муз. довгота ноти або паузи
    7) мист. співвідношення тонів; value of colour інтенсивність кольору; насиченість колірного тону; out of value занадто темно; занадто світло
    8) грам. якість; to accept smth. at face value приймати що-н. за чисту монету; розуміти буквально /у буквальному значенні слова

    English-Ukrainian dictionary > value

  • 45 jekyll hyde

    1 (a) двойственный
    2 (n) сочетающий добро и зло

    Новый англо-русский словарь > jekyll hyde

  • 46 Jekyll-Hyde

    [͵dʒekəlʹhaıd] a книжн.
    двойственный; сочетающий добро и зло

    Jekyll-Hyde countenance of automation - положительные и отрицательные стороны автоматизации

    НБАРС > Jekyll-Hyde

  • 47 absolute

    [ˌæbs(ə)'l(j)uːt] 1. прил.
    1) полный, абсолютный, безусловный

    absolute majority — абсолютное большинство, подавляющее большинство

    Leaving me in absolute ignorance of how to interpret her. — И оставила меня в полной неясности насчёт того, как её понимать.

    - absolute veto
    Syn:
    2) беспримесный, чистый

    The absolutest, and sometimes loathsomest, trash. — Эта чистейшей воды, и зачастую отвратительнейшая, мразь.

    - absolute ether
    3) самовластный; абсолютный; неограниченный

    absolute ruler — самовластный правитель, тиран

    - absolute rule
    4) действительный, несомненный
    - absolute proof
    - absolute fact
    5) филос. относящийся к абсолюту, абсолютный ( в идеалистической философии)
    - absolute idea - absolute error
    - absolute magnitude
    - absolute ceiling
    - absolute altitude
    - absolute height
    - absolute altimeter
    - absolute scale
    - absolute system
    - absolute temperature
    - absolute zero
    - absolute address
    - absolute value
    7) лингв. абсолютный, обособленный
    - absolute participial clause
    8) лог. абсолютный

    In respect to the Relation of the Predicate to the Subject, Judgments are divided into simple or absolute, and conditional. — По критерию же отношения субъекта к предикату все суждения делятся на простые, или абсолютные, и на условные.

    2. сущ.
    1) филос.; = the absolute, = the Absolute абсолют, окончательная действительность; реальность как она есть на самом деле ( в идеалистических философских концепциях)

    Shake off that dream of personality, and you will see that good and evil are identical in the Absolute. — Стряхните с себя этот сон, который зовётся личностью, и станет ясно, что добро и зло - это одно и то же с точки зрения абсолюта.

    2) ( absolutes) филос. абсолютные понятия, принципы, ценности
    3) мат. абсолютная величина, модуль

    Англо-русский современный словарь > absolute

  • 48 Дитеизм

     ♦ ( ENG ditheism)
     (греч. dis -двойной, theos - Бог)
       вера в существование двух богов, борющихся за верховную власть. Один из богов обычно олицетворяет добро, другой - зло.

    Westminster dictionary of theological terms > Дитеизм

  • 49 Дуализм

     ♦ ( ENG dualism)
     (от лат. dua - два)
       любая точка зрения, формируемая на основе двух фундаментальных принципов, таких, как дух и материя или добро и зло. Может также означать веру в существование двух богов ( дитеизм).

    Westminster dictionary of theological terms > Дуализм

  • 50 Критическое сознание

     ♦ ( ENG critical consciousness)
       описание современного восприятия действительности, характеризующегося отрицанием, неучастием, отчуждением и поэтому "отдаленностью". Это - отделение субъективного сознания от любой объективной реальности. Все ценности, даже такие, как добро и зло, могут рассматриваться чисто субъективно.

    Westminster dictionary of theological terms > Критическое сознание

  • 51 Пропорционализм

     ♦ ( ENG proportionalism)
       в этике - учение, предполагающее, что определение правильности или неправильности поступка может быть сделано с помощью относительного "взвешивания" его позитивных и негативных результатов. Т. обр., добро и зло присущи результатам действия, а не действию самому по себе.

    Westminster dictionary of theological terms > Пропорционализм

  • 52 Соглашение

     ♦ ( ENG consent)
     (лат. consensus - соглашение)
       добровольное согласие что-то делать. Термин используется в различных этических контекстах по отношению к свободно принятым решениям творить добро или зло.

    Westminster dictionary of theological terms > Соглашение

  • 53 chequer

    1. n узор в клетку
    2. n шахматная доска
    3. n шарик для игры в китайские шашки
    4. v графить в клетку
    5. v размещать в шахматном порядке
    6. v пестрить; разнообразить

    the good and ill that chequer life — добро и зло, которые в жизни переплетаются

    7. v с. -х. маркировать вдоль и поперёк

    English-Russian base dictionary > chequer

  • 54 Jekyll-Hyde

    a книжн. двойственный; сочетающий добро и зло

    English-Russian base dictionary > Jekyll-Hyde

  • 55 better

    {'betə}
    I. 1. по-добър, по-подходящ
    2. по-голям
    the BETTER part по-голямата част, мнозинството, повечето
    for BETTER (or) for worse за добро или за зло. каквото и да се случи
    she is no BETTER than she should be тя e жена със съмнително поведение, не е стока
    II. adv cравн. cm. от well по-добре (и здравословно), по-хубаво, повече
    all the BETTER, so much the BETTER толкова по-добре
    to be BETTER off по-охолен/по-заможен/по-богат съм
    had/I'd BETTER по-добре/най-разумно би било да
    III. 1. one's BETTERs по-възрастните, по-опитните, по-високопоставените
    2. to get the BETTER of надхитрявам, надвивам, побеждавам. вземам връх
    IV. 1. подобрявам (се) /поправям (се) /възстановявам (се) здравословно
    2. надминавам
    to BETTER oneself подобрявам си материалното/общественото и пр. положение
    V. n човек, който се басира/обзалага (на състезаниня и пр.)
    * * *
    {'betъ} a сравн. cm. от good 1. по-добър, по-подходящ; 2. по-г(2) adv cравн. cm. от well по-добре (и здравословно); по-ху{3} n 1. o.'s betters по-възрастните, по-опитните, по-високопост{4} v 1. подобрявам (се)/поправям (се)/възстановявам(се) зд{5} {'bеtъ} n човек, който се басира/обзалага (на сьстезаниня
    * * *
    1 a по-добър; по-здрав;for BETTER or for worse за добро или лошо;for the BETTER part of an hour почти един час;be BETTER than one's word правя повече отколкото съм обещал;one's BETTER half съпруга, половина;get the BETTER of надхитрявам; надвивам, вземам връх над;he is none the BETTER for it това не го ползува никак;go one BETTER отивам още по-далеч;I know BETTER не съм толкова глупав, не можеш да ме излъжеш;think BETTER of вземам друго решение, не помислям вече да;2 adv по-добре; повече;all the BETTER, so much the BETTER толкова по-добре;you hat BETTER go по-добре да отидеш;get BETTER оздравявам, оправям се;3 v поправям, подобрявам;BETTER oneself постъпвам на по-добра работа;better; a сравн. cm. от good 1. по-добър, по-подходящ; 2. по-голям; the better part по-голямата
    * * *
    1. all the better, so much the better толкова по-добре 2. for better (or) for worse за добро или за зло. каквото и да се случи 3. had/i'd better по-добре/най-разумно би било да 4. i. по-добър, по-подходящ 5. ii. adv cравн. cm. от well по-добре (и здравословно), по-хубаво, повече 6. iii. one's betters по-възрастните, по-опитните, по-високопоставените 7. iv. подобрявам (се) /поправям (се) /възстановявам (се) здравословно 8. she is no better than she should be тя e жена със съмнително поведение, не е стока 9. the better part по-голямата част, мнозинството, повечето 10. to be better off по-охолен/по-заможен/по-богат съм 11. to better oneself подобрявам си материалното/общественото и пр. положение 12. to get the better of надхитрявам, надвивам, побеждавам. вземам връх 13. v. n човек, който се басира/обзалага (на състезаниня и пр.) 14. надминавам 15. по-голям
    * * *
    better[´betə] (ср. степен от good, well) I. adj 1. по-добър, по-подходящ; 2. по-голям; the \better part по-голямата част, мнозинство, повече; • the \better sort по-видни хора; the \better classes висшето съсловие, буржоазията; the \better hand предимство, преимущество, превъзходство; o.'s \better half разг. съпруга, жена, невеста, булка, разг., ирон. благоверната; "половинка"; to be \better than o.'s word правя повече, отколкото съм обещал; for \better or worse за добро или за зло (лошо); каквото и да се случи; take for \better or worse женя се, оженвам се, задомявам се, сключвам брак, прен. свивам гнездо; деля радости и скърби; to go one \better отивам още по-далеч; надминавам, по-добър съм; II. adv по-добре (и здравословно); по-хубаво, повече; all the \better (so much the \better) толкова по-добре; none the \better не по-добре, с нищо по-добре; he is none the \better for it на него от това не му е по-леко, това не го ползва (не го топли), това не му върши работа; you'd be all the \better for за вас би било добре (не би било зле); to think \better of 1) променям мнението (решението) си, вземам друго решение; 2) съставям си по-добро мнение за; 3) разубеждавам се, разколебавам се, обезверявам се, променям мнението си; she came on every ride the \better to instruct her pupils тя идваше на всяка езда, за да може по-добре да инструктира учениците си; to think all the \better of имам още по-добро мнение за; to get \better подобрявам се; I know \better знам много добре, не можеш да ме излъжеш, не съм (толкова) глупав; never \better разг. никога по-добре; \better to do parents по-богатите родители; you had ( you'd) (с inf без to)\better по-добре би било да; you'd \better believe разг. можете да бъдете уверен; twice as long and \better повече от два пъти по-дълго; \better late than never по-добре късно, отколкото никога; (харесвам) повече; (предпочитам) пред; I like wine \better than beer предпочитам вино пред бира; III. n: o.'s \betters по-видни, по-високопоставени, по-възрастни хора; a change for the \better промяна за добро; to get the \better of надхитрям, изхитрям, изигравам, измамвам; побеждавам, вземам връх, надвивам; IV. v 1. подобрявам (се), поправям (се); възстановявам се (здравословно); 2. надминавам, изпреварвам; превъзхождам, надраствам; 3.: to \better o.s. постъпвам на по-добра работа; достигам по-високо положение; изучвам (се), школувам, добивам опит. V [´betə] n човек, който се обзалага.

    English-Bulgarian dictionary > better

  • 56 bad

    {bæd}
    I. 1. лош, недоброкачествен, негоден, слаб
    from BAD to worse все по-зле и по-зле, от трън, та на глог
    to be BAD at не ме бива за, слаб съм по
    that looks BAD това не предвещава нищо добро
    BAD spelling грешен правопис
    BAD language ругатни, хули, псувни
    not (so) BAD добър, хубав, сносен
    not half (so) BAD съвсем не лош
    2. недобър, зъл, злобен, злостен, проклет
    BAD blood взаимна неприязън/враждебност/яд/омраза
    BAD temper лош нрав/настроение
    3. невалиден, подправен, фалшив
    4. развален, вмирисан, гнил
    BAD egg развалено яйце, запъртък, прен. подлец
    BAD tooth болен/наяден зъб
    to go BAD развалям се, вмирисвам се
    5. вреден
    beer is BAD for you бирата ти вреди
    6. болен, болезнен
    BAD finger/leg болен пръст/крак
    to feel BAD лошо ми е
    прен. чувствувам се гузен, гризе ме съвестта, изпитвам угризения (about за)
    BAD claim юр. неоснователна претенция
    BAD debt пропаднал/невъзстановим дълг
    in BAD faith неискрено, нечестно
    with BAD grace неохотно, сърдито
    BAD lands необработваеми земи
    BAD mistake груба грешка
    BAD pains силни болки
    BAD voting-paper недействителна бюлетина
    too BAD много жалко
    II. n зло
    to the BAD за лошо, на загуба/дефицит
    he is fifty pounds to the BAD той е на загуба 50 лири
    togo to the BAD ставам негоден за нищо, морално пропадам
    to take the BAD with the good посрещам спокойно несгодите, понасям твърдо превратностите на съдбата
    * * *
    {bad} a (worse {wъ:s}; worst {wъ:st}) 1. лош, недоброкачестве(2) n зло; to the bad за лошо, на загуба/дефицит; he is fifty po
    * * *
    урсуз; вреден; проклет; развален; зло; злобен; калпав; зъл; злостен; лош; негоден; недобър; недоброкачествен;
    * * *
    1. bad blood взаимна неприязън/враждебност/яд/омраза 2. bad claim юр. неоснователна претенция 3. bad debt пропаднал/невъзстановим дълг 4. bad egg развалено яйце, запъртък, прен. подлец 5. bad finger/leg болен пръст/крак 6. bad lands необработваеми земи 7. bad language ругатни, хули, псувни 8. bad mistake груба грешка 9. bad pains силни болки 10. bad spelling грешен правопис 11. bad temper лош нрав/настроение 12. bad tooth болен/наяден зъб 13. bad voting-paper недействителна бюлетина 14. beer is bad for you бирата ти вреди 15. from bad to worse все по-зле и по-зле, от трън, та на глог 16. he is fifty pounds to the bad той е на загуба 50 лири 17. i. лош, недоброкачествен, негоден, слаб 18. ii. n зло 19. in bad faith неискрено, нечестно 20. not (so) bad добър, хубав, сносен 21. not half (so) bad съвсем не лош 22. that looks bad това не предвещава нищо добро 23. to be bad at не ме бива за, слаб съм по 24. to feel bad лошо ми е 25. to go bad развалям се, вмирисвам се 26. to take the bad with the good посрещам спокойно несгодите, понасям твърдо превратностите на съдбата 27. to the bad за лошо, на загуба/дефицит 28. togo to the bad ставам негоден за нищо, морално пропадам 29. too bad много жалко 30. with bad grace неохотно, сърдито 31. болен, болезнен 32. вреден 33. невалиден, подправен, фалшив 34. недобър, зъл, злобен, злостен, проклет 35. прен. чувствувам се гузен, гризе ме съвестта, изпитвам угризения (about за) 36. развален, вмирисан, гнил
    * * *
    bad(e) past от bid I.
    ————————
    bad[bæd] I. adj ( worse[wə:s]; worst[wə:st]) 1. лош, недоброкачествен, дефектен, развален, негоден, слаб, калпав, западащ; to go from \bad to worse става все по-зле и по-зле; от лошо към по-лошо, от развала към провала; to be \bad at не ме бива за, слаб съм по; that looks \bad това не предвещава нищо добро; to come to a \bad end свършвам зле; to be in a \bad way провалям се, западам; not \bad добър, хубав, доброкачествен, задоволителен, сносен; not half \bad съвсем нелош; 2. лош, зъл, злобен, злопаметен, злонамерен, злостен, проклет; \bad blood лоши чувства; \bad temper лош нрав (настроение); with a \bad grace недобронамерено; 3. лош (за болест, време); a \bad cold сериозна настинка; 4. развален, негоден, гнил, вмирисан; \bad egg развалено яйце, запъртък, мъток; прен. подлец; \bad fish вмирисана риба; to go \bad развалям се, вмирисвам се; 5. вреден, опасен, пагубен, нездравословен; beer is \bad for you бирата ти вреди; 6. болен, зле със здравето, недобре, болезнен; \bad finger ( leg) болен пръст (крак); in a \bad way зле, тежко болен; to feel \bad лошо ми е; прен. чувствам се гузен (виновен, смутен); мъчно ми е ( about); FONT face=TmsTr7. палав, непослушен, немирен, лош (за дете); 8. sl опасен, внушителен; • \bad coin фалшива монета; in \bad faith нечестно, неискрено, непочтено, недостойно; a \bad hat пропаднал човек; непрокопсаник; \bad language оскърбителен, неприличен език; \bad-lands неплодородни области на Запад; \bad mistake груба грешка; \bad penny чер гологан; \bad shot несполучлив изстрел; прен. неуспех, поражение, загуба, фиаско; \bad voting-paper недействителна бюлетина; too \bad много жалко; to hit a \bad patch преживявам труден период; to be in \bad odour with s.o. спечелил съм си нечия ненавист (неприязън); навлякъл съм си гнева на някого; II. n зло; to the \bad за лошо; в загуба; в графа "загуби", задлъжнял; to go to the \bad 1) тръгвам по крив път (лоши пътища); свършвам зле, пропадам, провалям се, разг. хлътвам; не прокопсвам; 2) банкрутирам, разорявам се, фалирам; to take the \bad with the good посрещам спокойно промените на съдбата; he that spares the \bad injures the good посл. който щади злото, погубва доброто.

    English-Bulgarian dictionary > bad

  • 57 blessing

    {'blesiŋ}
    1. благословия
    2. дар, благодат, блаженство, щастие, благо
    3. благодарствена молитва преди и след ядене
    a BLESSING in disguise всяко зло за добро
    * * *
    {'blesin} n 1. благословия; 2. дар, благодат: блаженство; ща
    * * *
    благословия; благодат; блаженство;
    * * *
    1. a blessing in disguise всяко зло за добро 2. благодарствена молитва преди и след ядене 3. благословия 4. дар, благодат, блаженство, щастие, благо
    * * *
    blessing[´blesiʃ] n 1. благословия, славене, величаене; благопожелание; to give ( pronounce) the \blessing изричам (прочитам) благословия (в църква); \blessings upon you! бъдете благословени! to ask a \blessing чета молитва (преди или след ядене); 2. благодат; дар; блаженство; щастие; the \blessings of civilization благата на цивилизацията; • a \blessing in disguise всяко зло за добро; an unappropriated \blessing шег. неомъжена жена; to count o.'s \blessings радвам се на това, което имам, благодарен съм за това, което ми е отредено (и не страдам от това, което ми липсва); a mixed \blessing нещо колкото добро, толкова и лошо; нож с две остриета; to have too much of a ( his) mother's \blessing много капризен (разглезен) съм; много чувствителен съм; out of God's \blessing into the warm sun от трън, та на глог.

    English-Bulgarian dictionary > blessing

  • 58 bode

    {boud}
    1. вещая, предвещавам (зло)
    2. соча, обещавам
    BODE ill не предвещавам нищо хубаво
    * * *
    {boud} v 1. вещая, предвещавам (зло); 2. соча; обещавам.
    * * *
    предвещавам; вещая;
    * * *
    1. bode ill не предвещавам нищо хубаво 2. вещая, предвещавам (зло) 3. соча, обещавам
    * * *
    bode [boud] v предвещавам, вещая, предсказвам, предричам, пророкувам; this \bodes you no good това не предвещава нищо добро за теб; to \bode well ( ill) предвещава добро (зло); на добро (лошо) е.

    English-Bulgarian dictionary > bode

  • 59 wrong

    1. n
    1) неправда; зло

    right and wrong — правда і кривда; добро і зло

    2) неправильність; помилковість; хибний погляд; несправедливість; образа

    to do wrong — помилятися; вдаватися до непорядних вчинків

    to do wrong to smb. — бути несправедливим до когось, образити когось

    3) юр. порушення законних прав; правопорушення
    4) розм. інформатор

    to be in the wrong — помилятися; бути винуватим

    the dead are always wrong — присл. мертві завжди винуваті; на мертвих усе можна звалити

    2. adj
    1) неправильний; помилковий; фальшивий; непідходящий, непідхожий; не той, що потрібен

    wrong note — муз. фальшива нота

    you are doing it in the wrong way — ви робите це не так, як треба

    at the wrong time — у непідхожий час; не в призначений час

    to get the wrong number — не туди потрапити, неправильно набрати номер телефону

    sorry, wrong number! — вибачте, ви не туди потрапили; вибачте, я не туди потрапив

    you are wrong — ви помиляєтесь, ви неправі, ви не маєте рації

    I can prove you wrong — я можу довести, що би помиляєтесь

    to drive on the wrong side — їхати не по тому боці вулиці; їхати по лівому боці (по правому боці — в Англії)

    2) юр. несправедливий
    3) порочний; грішний; зіпсований; поганий
    4) розм. що стався, що трапився (особл. про погане)
    5) несправний

    there is something wrong with me — мені нездоровиться, я нездужаю

    wrong in the head — розм. придуркуватий, пришелепуватий

    6) розм. ненадійний; нечесний; злочинний
    7) розм. зрадницький
    8) лівий; виворітний
    9) друк. чужий (про шрифт)

    wrong side up — догори дном, перевертом

    to be born on the wrong side of the tracks — амер. народитися в бідній сім'ї

    to get off on the wrong foot — невдало розпочати; справити погане враження

    what's wrong with it? — чим це погано?, чому це не підходить?

    3. adv
    1) неправильно, невірно, помилково, не так; недоречно

    don't get me wrong — розм. зрозумійте мене правильно

    you led me wrong — ви ввели мене в оману; ви дали мені неправильну вказівку

    you've got it wrong — ви не так зрозуміли; ви прорахувалися

    2) порочно, несправедливо; погано

    you are treating him all wrong — у вас несправедливий підхід до нього; ви погано до нього ставитеся

    everything went wrong — усе вийшло не так, як гадалося

    to get smb. in wrong — підвести когось, поставити когось під удар

    4. v
    1) бути несправедливим (до когось); приписувати погані наміри (комусь)
    2) шкодити; завдавати лиха; ображати
    3) ганьбити, безчестити; зводити наклеп
    4) спокусити, розбестити; збезчестити (жінку)
    5) відбирати (щось — of)
    * * *
    I n
    1) шкода; зло; образа

    right and wrong — добро, зло

    2) неправда; неправильність; помилковість
    3) несправедливість; неправомірність; невиправданість; юp. правопорушення, делікт

    public wrongs — порушення державних або громадських прав та інтересів

    to be in the wrong — бути неправим, помилятися; бути винним

    to acknowledge oneself in the wrong — визнати свою помилку /провину/

    the dead are always wrong — пpиcл. мертві завжди винні; на мертвих все можна звалити

    to do wrong to smb — бути несправедливим до кого-н., образити кого-н.; неправильно судити про кого-н.

    to suffer wrong — терпіти образу /несправедливість/

    to labour under a sense of wrong — діяти під впливом образи; вважати себе ображеним

    II a
    1) неправильний, невірний, помилковий; хибний

    wrong note — мyз. фальшива нота

    a wrong move — невірний крок; невдалий /помилковий/ хід ( в шахах)

    to put smb on the wrong track — пустити кого-н. по хибному сліду

    to be on the wrong track /scen — ц йти по хибному сліду

    to be wrong — помилятися; бути неправим в чому-н.

    that's just where you are wrong — як раз в цьому, полягає ваша помилка

    2) непідходящий, невідповідний; не той, що потрібно

    to take the wrong turning — повернути не туди, куди потрібно

    sorry, wrong number! — ви не туди попали!; вибачте, я не туди попав!

    you've been given the wrong number /connection/ — вас неправильно з'єднали

    you're doing it in the wrong way — ви робите це не так, як потрібно

    at the wrong time — в невдалий час; не у визначений час

    4) дурний; порочний, аморальний; неетичний

    he thought war was wrong — він вважав війну злом; несправедливий; невиправданий

    wrong act — юp. неправомірна дія

    what's wrong with you — є що з вамиє; що у вас трапилосяє

    I hope there is nothing wrong — сподіваюсь, нічого не трапилося

    wrong in the head — психічно неврівноважений; несправний

    this watch goes two minutes wrong either way — годинник то відстає, то спішить на дві хвилини

    6) лівий, виворітний ( про сторону)
    7) пoлiгp. чужий ( про шрифт)

    to be born on the wrong side of the tracks — народитися в бідній сім'ї; вийти з низів

    to be on smb 's wrong side — не користуватися чиєю-н. прихильністю

    to get off on the wrong foot — невдало почати; справити погане враження

    what's wrong with it — є чим це поганоє, чому це не підходитьє; чому б ні...

    what's wrong with a cup of tea — є чому б не випити чашку чаює; що ж тут такогоє

    III adv
    1) неправильно, невірно, помилково

    to answer wrong — відповісти неправильно /невірно/

    you've got it wrong — ви прорахувалися; ви неправильно /не так/ зрозуміли

    2) негоже; неналежно

    embarrassment made him act wrong — від зніяковілості він робив не те, що слід

    3) дурно, погано; несправедливо

    v to go wrong — збитися зі шляху ( істинного)

    a girl who has gone wrong — дівчина, що збилася зі шляху; провалитися; не вийти

    all our plans went wrong — всі наші задуми провалилися; вийти з ладу; почати працювати з перебоями ( про механізм); зіпсуватися

    to get in wrong with smb — потрапити до кого-н. в немилість

    to get smb in wrong — підвести кого-н., підставити кого-н. під удар, підставити кого-н.

    IV v
    1) бути несправедливим (до кого-н.); приписувати дурні помисли (кому-н.); he wronged me when he said I was envious він безпідставно звинуватив мене в заздрощах
    2) шкодити, заподіювати зло; ображати
    3) ганьбити, безчестити; забезпечити ( жінку); спокусити
    4) (of) віднімати; позбавляти (обманом, силою)

    English-Ukrainian dictionary > wrong

  • 60 repair

    {ri'pεə}
    I. 1. поправям (къща, дрехи, път и пр.), ремонтирам, кърпя, закърпвам
    2. поправям, изправям (зло, неправда и пр.), компенсирам
    3. възстановявам
    to REPAIR one's fortunes прен. стъпвам пак на краката си (след финансови затруднения), забогатявам
    II. 1. често рl поправка, ремонт
    to be under REPAIR to undergo REPAIRs в ремонт/поправка съм
    beyond REPAIR съвсем развален, не подлежащ на поправка, непоправим (и прен.)
    2. възстановяване (на силu и пр.)
    3. състояние
    in (good) REPAIR в добро състояние, добре запазен, в изправност
    in bad REPAIR, out of REPAIR в лошо състояние, повреден, развален
    to keep something in REPAIR поддържам нещо в изправност
    to put something in REPAIR ремонтирам/поправям нещо
    III. 1. отивам, отправям се, стичаме се
    навестявам (to)
    2. оттеглям се (to)
    3. прибягвам (to) (за помощ и пр.)
    IV. 1. прибягване (to)
    to have REPAIR to прибягвам до
    2. сборище
    place of safe REPAIR сигурно прибежище
    * * *
    {ri'pЁъ} v 1. поправям (кьща, дрехи, пьт и пр.), ремонтирам; к(2) {ri'pЁъ} n 1. често рl поправка, ремонт; to be under repair to {3} {ri'pЁъ} v 1. отивам, отправям се; стичаме се; навестявам {4} {ri'pЁъ} n ост. 1. прибягване (to); to have repair to прибягвам
    * * *
    ремонтен; ремонтирам; поправка; поправям; възстановявам; кърпя;
    * * *
    1. beyond repair съвсем развален, не подлежащ на поправка, непоправим (и прен.) 2. i. поправям (къща, дрехи, път и пр.), ремонтирам, кърпя, закърпвам 3. ii. често рl поправка, ремонт 4. iii. отивам, отправям се, стичаме се 5. in (good) repair в добро състояние, добре запазен, в изправност 6. in bad repair, out of repair в лошо състояние, повреден, развален 7. iv. прибягване (to) 8. place of safe repair сигурно прибежище 9. to be under repair to undergo repairs в ремонт/поправка съм 10. to have repair to прибягвам до 11. to keep something in repair поддържам нещо в изправност 12. to put something in repair ремонтирам/поправям нещо 13. to repair one's fortunes прен. стъпвам пак на краката си (след финансови затруднения), забогатявам 14. възстановявам 15. възстановяване (на силu и пр.) 16. навестявам (to) 17. оттеглям се (to) 18. поправям, изправям (зло, неправда и пр.), компенсирам 19. прибягвам (to) (за помощ и пр.) 20. сборище 21. състояние
    * * *
    repair[ri´pɛə] I. v 1. поправям (къща, дреха, път и пр.); закърпвам, кърпя; ремонтирам; репарирам; to \repair a broken marriage възстановявам разрушен брак; 2. изправям, поправям (зло, неправда и пр.); компенсирам ( загуба); 3. възстановявам (сили и пр.); 4. мед. зараствам, санирам; II. n 1. често pl поправка, ремонт; to be under \repair, to undergo \repairs в ремонт е; to carry out \repairs правя (извършвам) ремонт, ремонтирам; beyond \repair съвсем развален (за машина и пр.), който не може вече да се ремонтира (за сграда и пр.); непоправим; \repairs done while you wait поправки се извършват, докато чакате (незабавно); 2. възстановяване (на сили и пр.); 3. състояние; in ( good) \repair в добро състояние, добре запазен; in bad \repair, out of \repair в лошо състояние, повреден, развален; 4. запасна част; III. repair v 1. отивам, отправям се; оттеглям се; стичам се; навестявам (to); 2. прибягвам (to s.o. до някого) (за помощ и пр.); II. n ост. 1. прибягване; to have \repair to прибягвам до; 2. сборище; a place of safe \repair сигурно убежище.

    English-Bulgarian dictionary > repair

Страницы

См. также в других словарях:

  • ДОБРО И ЗЛО —         нормативно оценочные категории морального сознания, в предельно обобщённой форме обозначающие, с одной стороны, должное и нравственно положительное, благо, а с другой нравственно отрицательное и предосудительное в поступках и мотивах… …   Философская энциклопедия

  • ДОБРО И ЗЛО — Когда в Поднебесной узнали, что красота это красота, появилось и уродство. Когда узнали, что добро это добро, появилось и зло. Лао цзы Количество добра в природе равняется количеству зла. Жан Батист Робинэ Половина следствий хороших намерений… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • добро и зло — наиболее общие понятия морального сознания, категории этики, характеризующие положительные и отрицательные нравственные ценности. * * * ДОБРО И ЗЛО ДОБРО И ЗЛО, наиболее общие понятия морального сознания, категории этики, характеризующие… …   Энциклопедический словарь

  • ДОБРО И ЗЛО — Противопоставление Д. и з. играет важную роль в дуалистических мифах, где каждый из персонажей и символов относится либо к положительному ряду как носитель добра, либо к отрицательному ряду как воплощение злого начала. В частности, в… …   Энциклопедия мифологии

  • ДОБРО И ЗЛО — ДОБРО И ЗЛО, наиболее общие понятия морального сознания, категории этики, обозначающие должное и нравственно положительное (благо), нравственно отрицательное и предосудительное в поступках, мотивах людей, в жизни общества …   Современная энциклопедия

  • ДОБРО И ЗЛО — наиболее общие понятия морального сознания, категории этики, характеризующие положительные и отрицательные нравственные ценности …   Большой Энциклопедический словарь

  • ДОБРО И ЗЛО — категории этики и понятия морального сознания, в предельно общей форме показывающие разграничение нравственного и безнравственного, должного и предосудительного в мотивации деятельности и поступках, моральных качествах и отношениях человека,… …   Новейший философский словарь

  • Добро и зло — нормативно оценочные категории морального сознания, в предельно обобщенной форме обозначающие, с одной стороны, должное и нравственно положительное благо, а с другой – нравственно отрицательное и предосудительное в поступках и мотивах людей, в… …   Энциклопедия культурологии

  • Добро и зло — ДОБРО И ЗЛО, наиболее общие понятия морального сознания, категории этики, обозначающие должное и нравственно положительное (благо), нравственно отрицательное и предосудительное в поступках, мотивах людей, в жизни общества.   …   Иллюстрированный энциклопедический словарь

  • ДОБРО и ЗЛО — категории этики, выражающие нравственно положительную и нравственно отрицательную сторону в суждениях, действиях, поступках человека. Наиболее общие представления людей, содержащие осмысление и оценку всего существующего: состояние миропорядка,… …   Евразийская мудрость от А до Я. Толковый словарь

  • Добро и Зло — категории этики и понятия морального сознания, показывающие в предельно общей форме разграничение нравственного и безнравственного, должного и предосудительного в мотивации деятельности и в поступках, моральных качествах, социальных явлениях.… …   Словарь-справочник по философии для студентов лечебного, педиатрического и стоматологического факультетов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»