Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

доба

  • 41 добавка

    ж. разг.
    2) (вещество, добавляемое в продукты и другие изделия) additive

    пищева́я доба́вка — food additive

    взять себе́ доба́вку — give oneself a second helping

    проси́ть доба́вки — ask for more

    хоти́те доба́вки су́па? — would you like some more soup?

    Новый большой русско-английский словарь > добавка

  • 42 бетон

    * * *
    бето́н м.
    concrete
    арми́ровать бето́н — reinforce concrete
    вакууми́ровать бето́н — compact [consolidate] concrete by vacuum
    виброуплотня́ть бето́н — compact [consolidate] concrete by vibration
    вспе́нивать бето́н — foam the concrete
    вспу́чивать бето́н — bloat (the) concrete
    бето́н выделя́ет во́ду — the concrete bleeds
    выде́рживать бето́н — cure the concrete
    загла́живать бето́н — ( с помощью гладилки) float the concrete; ( с помощью тёрки) trowel the concrete
    обжима́ть бето́н ( при предварительном напряжении) — transfer the stress from the reinforcing steel to the concrete, apply a compressive prestress to the concrete
    обраба́тывать бето́н в автокла́ве — autoclave (the) concrete
    отде́лывать бето́н буча́рдой — bush-hammer the concrete (surface)
    подава́ть бето́н к ме́сту укла́дки — convey concrete to the job [to the point of placement]
    пригота́вливать бето́н на стройплоща́дке — mix the concrete on the job
    проекти́ровать бето́н — proportion [design] a concrete mix(ture)
    проекти́ровать соста́в бето́на см. проектировать бетон
    пропа́ривать бето́н — steam-cure (the) concrete
    пропа́ривать бето́н в автокла́ве — autoclave (the) concrete
    разра́внивать бето́н — screed [rub] the concrete (with a flying screed)
    распределя́ть бето́н (напр. в опалубке) — spread (the) concrete
    бето́н рассла́ивается — the concrete mix segregates
    снима́ть [среза́ть] изли́шки бето́на — strike off excess concrete
    снима́ть фо́рму с бето́на — demould the concrete
    сопряга́ть ра́нее уло́женный бето́н с но́вым — bond fresh [new] concrete to hardened [set] concrete
    бето́н схватывает(ся) — the concrete sets
    бето́н тверде́ет — the concrete hardens
    укла́дывать бето́н — place concrete
    укла́дывать бето́н в опа́лубку — place concrete against forms
    уплотня́ть бето́н — compact [consolidate] concrete; ( до заполнения всего пространства внутри опалубки) ram concrete in place
    уплотня́ть бето́н вакууми́рованием — compact [consolidate] concrete by vacuum
    уплотня́ть бето́н вручну́ю — consolidate the concrete by hand (tamping)
    уплотня́ть бето́н центрифуги́рованием — consolidate concrete by spinning [centrifuging]
    ута́птывать бето́н — boot (the) concrete
    арми́рованный бето́н — reinforced concrete
    атмосферосто́йкий бето́н — weather-resistant concrete
    аэродро́мный бето́н — airfield-grade concrete
    бето́н без воздухововлека́ющих доба́вок — nonair-entraining concrete
    безоса́дочный бето́н — no-slump concrete
    беспесча́ный бето́н — no-sand concrete
    быстротверде́ющий бето́н — fast hardening [early strength] concrete
    водонепроница́емый бето́н — watertight concrete
    гидротехни́ческий бето́н — hydraulic concrete
    грави́йный бето́н — gravel concrete
    доро́жный бето́н — road [pavement] concrete
    жаросто́йкий бето́н — heat-resistant concrete
    жароупо́рный бето́н — high-temperature concrete
    жё́сткий бето́н — dry [harsh] concrete
    жи́рный бето́н — rich concrete
    земляно́й бето́н — earth concrete
    известняко́вый бето́н — limestone concrete
    кислотоупо́рный бето́н — acid-resisting concrete
    крупнозерни́стый бето́н — coarse (aggregate) concrete
    лё́гкий бето́н — light-weight concrete
    лито́й бето́н — mushy concrete, concrete of slush consistency
    мелкозерни́стый бето́н — fine (aggregate) concrete
    молодо́й бето́н — green concrete
    моноли́тный бето́н — monolithic [(cast-)in-situ, poured-in-place] concrete
    бето́н на гра́вии — gravel aggregate concrete
    бето́н на грани́тном ще́бне — granite concrete
    надво́дный бето́н — above-water concrete
    бето́н на кли́нкере — clinker concrete
    бето́н на коте́льном шла́ке — slag [breeze] concrete
    бето́н на неоргани́ческих вя́жущих — inorganic-bonding agent concrete
    бето́н на органи́ческих вя́жущих — organic-bonding agent concrete
    бето́н на песча́но-грави́йной сме́си — sand-and-gravel concrete
    бето́н на портландцеме́нте — Portland-cement concrete
    бето́н на ще́бне — crushed-stone concrete
    неарми́рованный бето́н — plain [mass] concrete
    огнеупо́рный бето́н — refractory concrete
    опи́лочный бето́н — sawdust concrete
    осо́бо лё́гкий бето́н — very light concrete
    осо́бо тяжё́лый бето́н — extra heavy [heavy weight] concrete
    отде́лочный бето́н — finishing concrete
    песча́ный бето́н — fine (aggregate) concrete
    пло́тный бето́н — dense concrete
    подво́дный бето́н — underwater concrete
    подзе́мный бето́н — underground concrete
    предвари́тельно напряжё́нный бето́н — prestressed concrete
    ра́ковистый бето́н — honeycombing concrete
    бето́н с акти́вным заполни́телем — reactive-aggregate concrete
    бето́н с больши́м содержа́нием цеме́нта — rich concrete
    сбо́рный бето́н — precast [prefabricated] concrete
    бето́н с воздухововлека́ющими доба́вками — air-entraining concrete
    бето́н с волокни́стым заполни́телем — fibrous concrete
    бето́н с доба́вкой льда — ice concrete
    бето́н с за́данными сво́йствами — controlled-quality concrete
    бето́н с заполни́телем из твё́рдой поро́ды — hard rock concrete
    силика́тный бето́н — lime concrete
    бето́н с кру́пным заполни́телем — coarse (aggregate) concrete
    бето́н с лё́гким заполни́телем — light-weight-aggregate concrete
    слои́стый бето́н — sandwich concrete
    бето́н с ма́лым содержа́нием цеме́нта — lean concrete
    бето́н с обнажё́нным заполни́телем — exposed aggregate concrete
    строи́тельный бето́н — structural concrete
    теплоизоляцио́нный бето́н — insulating concrete
    термоизоляцио́нный бето́н — insulating concrete
    това́рный бето́н — ready-mixed concrete
    то́щий бето́н — lean concrete
    тяжё́лый бето́н — heavy-weight concrete
    бето́н, уплотнё́нный центрифуги́рованием — spun [centrifuged] concrete
    холо́дный бето́н — cold-weather concrete
    цеме́нтный бето́н — cement concrete
    циклопи́ческий бето́н — cyclopean concrete
    щебё́ночный бето́н — stone concrete
    яче́истый бето́н — cellular concrete
    * * *

    Русско-английский политехнический словарь > бетон

  • 43 бункер

    bin, ( хлопкоуборочной машины) basket, bowl, bunker, hopper, pocket, silo
    * * *
    бу́нкер м.
    bin, hopper, bunker
    бу́нкер акти́вного вентили́рования ( для зерна) — aerated bin
    ве́рхний бу́нкер ( рудного двора) — overhead bin
    весово́й бу́нкер — weigh(ing) hopper
    весово́й, передвижно́й бу́нкер — travelling weigh hopper
    вибрацио́нный бу́нкер — vibrating discharge hopper
    гермети́чный бу́нкер — sealed bin
    гравитацио́нный бу́нкер — gravity bin
    грануляцио́нный бу́нкер — granulating bunker
    двуска́тный бу́нкер — double-hopper bin
    ди́сковый щелево́й бу́нкер — disk-slot hopper
    бу́нкер для доба́вок метал.addition bunker
    бу́нкер для зерна́ — grain tank, grain hopper
    бу́нкер для корне́й ( в уборочных машинах) — root hopper
    бу́нкер для льда ( в рефрижераторах) — ice bunker
    бу́нкер для металли́ческой стру́жки метал.swarf bin
    бу́нкер для опи́лок — saw dust box
    бу́нкер для отхо́дов с.-х.offal bin
    бу́нкер для песка́ — sand tank
    бу́нкер для пы́ли — dust [fly-ash] hopper
    бу́нкер для скра́па метал.scrap bin
    бу́нкер для удобре́ний — fertilizer tank
    дози́рующий бу́нкер — metering [batching] bin, metering [batching] hopper
    зава́лочный бу́нкер с.-х.filling hooper
    загру́зочный бу́нкер — loading [feed] hopper, loading [feed] bin
    за́дний бу́нкер текст.back hopper
    запа́сный бу́нкер — spare bin
    засыпно́й бу́нкер — filling hopper
    зо́льный бу́нкер — ash hopper
    бу́нкер ковшо́вых доба́вок метал.ladle-addition bunker
    ко́ксовый бу́нкер — coke bin
    корморазда́тчика бу́нкер — feed hopper
    ме́рный бу́нкер — measuring bin
    надсуши́льный бу́нкер — over-the-drier hopper
    надша́хтный бу́нкер — headgear bin
    накопи́тельный бу́нкер метал.collecting bin
    околоство́льный бу́нкер — pitbottom bunker; shaft station bunker
    опроки́дывающийся бу́нкер — tipping bin
    бу́нкер основно́го горизо́нта горн.station bin
    охлажда́ющий бу́нкер с.-х.cooler bin
    перегру́зочный бу́нкер горн. — conveyer hopper, transfer bin
    перегру́зочный, самохо́дный бу́нкер — self-propelled transfer bin
    передвижно́й бу́нкер
    1. стр. batch truck
    2. горн. travelling [portable] bin, mobile bunker
    печно́й бу́нкер — furnace bin
    пита́ющий бу́нкер — loading [feed] hopper, loading [feed] bin
    погру́зочный бу́нкер — loading [feed] hopper, loading [feed] bin
    поро́дный бу́нкер — muck [refuse, waste, gob] bin
    приё́мный бу́нкер — receiving bin, receiving hopper
    промежу́точный бу́нкер
    1. с.-х. holding bin
    2. горн. transfer hopper
    3. метал. surge bin, transfer hopper
    разгру́зочный бу́нкер — unloading bunker, discharge hopper
    распредели́тельный бу́нкер — distributing bin, distributing bunker
    расхо́дный бу́нкер — service bunker
    саморазгружа́ющийся бу́нкер — self-emptying bin, self-unloading hopper
    се́кторный бу́нкер — sector bin
    секцио́нный бу́нкер
    1. sectional bunker
    2. метал. organ-pipe bin
    си́лосный бу́нкер — silo bin
    смеси́тельный бу́нкер — mixing bin
    суши́льный бу́нкер — drying bin
    бу́нкер сыпу́чих доба́вок в конве́ртер — converter additions bunker
    бу́нкер сыро́го у́гля — raw-coal storage hopper
    бу́нкер то́плива — fuel bunker, fuel hopper
    у́гольный бу́нкер — coal hopper
    ши́хтовый бу́нкер — stock [storage] bin
    шла́ковый бу́нкер ( в топке котла) — ash hopper
    штре́ковый бу́нкер — gate-end bunker
    эстака́дный бу́нкер метал.trestle bin
    * * *

    Русско-английский политехнический словарь > бункер

  • 44 добавочный

    доба́вочная по́рция — lisäannos

    доба́вочное вре́мя — urh jatkoaika

    доба́вочный но́мер — ( puhelimen) alanumero

    Русско-финский словарь > добавочный

  • 45 время

    час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.
    * * *
    час, -у; (пора дня, года и пр.) пора́, годи́на, доба́

    времена́ — мн. часи́, -сі́в

    Русско-украинский словарь > время

  • 46 подбавка

    1) (действ.) додавання, добавляння, придавання, прибавляння;
    2) (что подбавлено) додача, придача, додаток (-тку), добавок (-вку).
    * * *
    підба́вка; ( действие) підба́влення, підбавля́ння; ( додача) дода́ча, доба́вка, доба́вок, -вка, ( действие) додання́, доба́влення, додава́ння, добавля́ння; ( добавленное) дода́ток, -тка

    Русско-украинский словарь > подбавка

  • 47 вводить

    ( данные) enter, infuse, intake, introduce, ( ингредиенты) load хим., type вчт., write
    * * *
    вводи́ть гл.
    introduce
    вводи́ть в произво́дство (оборудование, завод) — put into operation (an equipment, a plant)
    вводи́ть в цепь превраще́ний ( молекулу) — introduce (molecule) into the chain of transformations
    вводи́ть да́нные в … — set data into …
    вводи́ть да́нные вручну́ю — set data manually
    вводи́ть доба́вку в меша́лке — add an admixture at the mixer
    вводи́ть доба́вку при дробле́нии кли́нкера — grind in an admixture with the clinker
    * * *
    1) induct; 2) inject

    Русско-английский политехнический словарь > вводить

  • 48 добавка

    ж, разг.

    доба́вка соста́вит пять проце́нтов зарпла́ты — zam ücretin onda beşini oluşturacak

    съев суп, он попроси́л доба́вки — çorbayı içince ondan daha da istedi

    Русско-турецкий словарь > добавка

  • 49 добавление

    katına,
    ekleme; ek,
    ilave
    * * *
    с
    1) ( действие) katma; ekleme

    доба́вление песка́ в цеме́нт — çimentoya kum katma

    2) ek, ilave

    доба́вление к статье́ — yazıya ek / ilave

    Русско-турецкий словарь > добавление

  • 50 добавлять

    katmak; eklemek,
    ilave etmek
    * * *
    несов.; сов. - доба́вить

    добавля́ть воды́ во что-л.bir şeye su katmak

    2) eklemek, ilave etmek

    доба́вить па́ру строк — bir iki satır eklemek

    Русско-турецкий словарь > добавлять

  • 51 добавочный

    1) прил. suplementario, adicional, complementario

    доба́вочное вре́мя — tiempo complementario, prolongación f

    * * *
    1) прил. suplementario, adicional, complementario

    доба́вочное вре́мя — tiempo complementario, prolongación f

    * * *
    adj
    1) gener. (при вызове абонента) extensiюn, adicional, complementario, intercalar, sobrepuesto, suplemental, suplementario, supletorio, anexo
    2) mexic. anejo

    Diccionario universal ruso-español > добавочный

  • 52 можно

    мо́жно
    безл. estas eble, oni povas;
    как \можно скоре́е kiel (или kiom) eble plej baldaŭ, laŭeble plej baldaŭ.
    * * *
    безл. в знач. сказ.
    se puede, es posible

    э́то мо́жно проче́сть — esto se puede leer

    здесь мо́жно кури́ть — aquí se puede fumar

    мо́жно доба́вить — se puede añadir

    мо́жно счита́ть (сказа́ть) — puede considerarse, cabe decir

    мо́жно мне войти́? — ¿puedo entrar?

    мо́жно откры́ть окно́? — ¿se puede abrir la ventana?

    е́сли мо́жно — si se puede, si es posible

    е́сли мо́жно так вы́разиться — si es posible expresarse así

    ••

    как мо́жно бо́льше — cuanto más, lo más posible

    как мо́жно скоре́е — lo más pronto posible

    как мо́жно лу́чше — lo mejor posible

    как мо́жно ра́ньше — cuanto antes, lo antes posible

    как э́то мо́жно!, ра́зве мо́жно! прост. — ¡cómo es posible!, ¡cómo se puede!, ¡imposible!, ¡acaso es posible!

    * * *
    безл. в знач. сказ.
    se puede, es posible

    э́то мо́жно проче́сть — esto se puede leer

    здесь мо́жно кури́ть — aquí se puede fumar

    мо́жно доба́вить — se puede añadir

    мо́жно счита́ть (сказа́ть) — puede considerarse, cabe decir

    мо́жно мне войти́? — ¿puedo entrar?

    мо́жно откры́ть окно́? — ¿se puede abrir la ventana?

    е́сли мо́жно — si se puede, si es posible

    е́сли мо́жно так вы́разиться — si es posible expresarse así

    ••

    как мо́жно бо́льше — cuanto más, lo más posible

    как мо́жно скоре́е — lo más pronto posible

    как мо́жно лу́чше — lo mejor posible

    как мо́жно ра́ньше — cuanto antes, lo antes posible

    как э́то мо́жно!, ра́зве мо́жно! прост. — ¡cómo es posible!, ¡cómo se puede!, ¡imposible!, ¡acaso es posible!

    * * *
    predic.
    gener. es posible, se puede

    Diccionario universal ruso-español > можно

  • 53 налог

    нало́г
    imposto;
    облага́ть \налогом imposti;
    прямо́й \налог direkta imposto;
    ко́свенный \налог nerekta imposto;
    подохо́дный \налог enspeza imposto.
    * * *
    м.
    impuesto m, tributo m, carga f, contribución f

    прямо́й, ко́свенный нало́г — impuesto directo, indirecto

    подохо́дный нало́г — impuesto sobre la renta de la persona física (сокр. IRPF)

    нало́г на доба́вленную сто́имость (сокр. НДС) — impuesto sobre el valor añadido (сокр. IVA)

    нало́г на иму́щество — impuesto sobre el patrimonio

    нало́г на недви́жимое иму́щество — impuesto sobre bienes inmuebles

    муниципа́льный нало́г — impuesto municipal

    нало́г с оборо́та — impuesto de circulación (sobre las ventas, sobre el tráfico de las empresas)

    уклоне́ние от нало́гов — evasión fiscal

    нало́г с дохо́дов корпора́ции — impuesto de sociedades

    нало́г на при́быль — impuesto sobre utilidades

    обложе́ние нало́гом — imposición de impuesto

    обложи́ть нало́гом — someter a impuesto, imponer contribución, gravar con impuesto; cargar censo

    облага́емый нало́гом — imponible, gravable, tributable

    взима́ть нало́ги — recaudar (impuestos)

    взима́ние нало́гов — recaudación de impuestos

    снижа́ть нало́г — desgravar vt

    * * *
    м.
    impuesto m, tributo m, carga f, contribución f

    прямо́й, ко́свенный нало́г — impuesto directo, indirecto

    подохо́дный нало́г — impuesto sobre la renta de la persona física (сокр. IRPF)

    нало́г на доба́вленную сто́имость (сокр. НДС) — impuesto sobre el valor añadido (сокр. IVA)

    нало́г на иму́щество — impuesto sobre el patrimonio

    нало́г на недви́жимое иму́щество — impuesto sobre bienes inmuebles

    муниципа́льный нало́г — impuesto municipal

    нало́г с оборо́та — impuesto de circulación (sobre las ventas, sobre el tráfico de las empresas)

    уклоне́ние от нало́гов — evasión fiscal

    нало́г с дохо́дов корпора́ции — impuesto de sociedades

    нало́г на при́быль — impuesto sobre utilidades

    обложе́ние нало́гом — imposición de impuesto

    обложи́ть нало́гом — someter a impuesto, imponer contribución, gravar con impuesto; cargar censo

    облага́емый нало́гом — imponible, gravable, tributable

    взима́ть нало́ги — recaudar (impuestos)

    взима́ние нало́гов — recaudación de impuestos

    снижа́ть нало́г — desgravar vt

    * * *
    n
    1) gener. canon, cañón, derecho, imposición, pecho, pedido, carga, contribución, gabela, gravamen, impuesto, renta, subsidio, tira, tributación, tributo
    2) econ. arbitrio, canón, gravamen fiscal, impuesto a pagar, prestación
    3) Peru. juanillo

    Diccionario universal ruso-español > налог

  • 54 нечего

    не́чего I
    мест. (не́чему, не́чем, не́ о чем): \нечего де́лать ne estas io por fari, nenio estas farebla;
    \нечего сказа́ть! jen, kion mi diru!
    --------
    не́чего II
    безл. (незачем) разг. por nenio.
    * * *
    I мест. отриц.
    (не́чему, не́чем, не́ о чем) no hay nada

    бо́льше не́чего сказа́ть, доба́вить и т.п. — no hay nada más que decir, que añadir, etc.

    тут не́чему удивля́ться — no hay de que asombrarse aquí

    мне не́чего де́лать, чита́ть и т.п. — no tengo nada que hacer, que leer, etc.

    ••

    не́чего сказа́ть! разг. — ¡quién lo pudiera decir (esperar)!

    не́чего (и) говори́ть разг. — desde luego, por supuesto

    не́чего де́лать!, де́лать не́чего! разг. — ¡qué hacer!, ¡qué se le va hacer!, ¡no hay más remedio!

    от не́чего де́лать разг. — por ocio, para distraerse, por (para) pasar el tiempo

    не́чего греха́ таи́ть разг. — para qué ocultar, no hay por qué ocultar, hay que reconocerlo

    II в знач. сказ. + неопр. разг.
    (не следует, незачем) es inútil, no vale (no merece) la pena; no hace falta, no es necesario, es innecesario ( не надо)

    не́чего об э́том говори́ть — es inútil hablar de esto

    не́чего спеши́ть — es inútil darse prisa

    не́чего на них наде́яться — no se puede esperar nada de ellos

    их не́чего жале́ть — no merecen ser compadecidos

    * * *
    I мест. отриц.
    (не́чему, не́чем, не́ о чем) no hay nada

    бо́льше не́чего сказа́ть, доба́вить и т.п. — no hay nada más que decir, que añadir, etc.

    тут не́чему удивля́ться — no hay de que asombrarse aquí

    мне не́чего де́лать, чита́ть и т.п. — no tengo nada que hacer, que leer, etc.

    ••

    не́чего сказа́ть! разг. — ¡quién lo pudiera decir (esperar)!

    не́чего (и) говори́ть разг. — desde luego, por supuesto

    не́чего де́лать!, де́лать не́чего! разг. — ¡qué hacer!, ¡qué se le va hacer!, ¡no hay más remedio!

    от не́чего де́лать разг. — por ocio, para distraerse, por (para) pasar el tiempo

    не́чего греха́ таи́ть разг. — para qué ocultar, no hay por qué ocultar, hay que reconocerlo

    II в знач. сказ. + неопр. разг.
    (не следует, незачем) es inútil, no vale (no merece) la pena; no hace falta, no es necesario, es innecesario ( не надо)

    не́чего об э́том говори́ть — es inútil hablar de esto

    не́чего спеши́ть — es inútil darse prisa

    не́чего на них наде́яться — no se puede esperar nada de ellos

    их не́чего жале́ть — no merecen ser compadecidos

    * * *
    adv
    gener. (отриц.) no hay nada

    Diccionario universal ruso-español > нечего

  • 55 остаться

    оста́||ться
    resti;
    ♦ \остаться в живы́х resti viva;
    \остаться при своём мне́нии resti ĉe sia opinio;
    \остаться на второ́й год resti je (или por) sekvanta (или dua) jaro;
    \остаться ни с чем resti sen io ajn;
    нам не \остатьсяётся ничего́ ино́го, как... al ni nenio plu restas, ol...
    * * *
    сов.
    quedar vi, quedarse; restar vi ( в излишке)

    оста́ться до́ма — quedarse en casa

    оста́ться на́ ночь — pernoctar vi

    оста́лось мно́го хле́ба — sobró mucho pan

    оста́ться в па́мяти — quedar grabado en la memoria

    вопро́с оста́лся нерешённым — la cuestión ha quedado sin resolver

    всё оста́лось нетро́нутым — todo permaneció intacto

    нам оста́ётся то́лько уе́хать разг.no nos resta (queda) más que marcharnos

    мне не оста́ётся ничего́ бо́льше как... разг. — no me queda otro recurso que...

    ••

    оста́ться ни при чём — no conseguir nada, quedarse como antes

    оста́ться ни с чем — quedarse sin nada

    оста́ться на второ́й год ( в школе) — repetir el grado (el año)

    оста́ться в живы́х — quedar vivo

    оста́ться в си́ле — quedar en vigor

    оста́ться в долгу́ — quedar en deuda, ser en cargo

    не оста́ться в долгу́ — pagar con la misma moneda

    оста́ться в вы́игрыше — sacar partido, andar de ganancia; hacer su jugada (fam.)

    оста́ться в дурака́х — hacer el primo, quedar como un tonto, quedarse en blanco

    оста́ться с но́сом — quedarse con un palmo de narices, quedarse tocando tabletas; quedarse plantado

    оста́ться при своём мне́нии — guardar su opinión; insistir en su opinión; mantenerse en sus trece

    оста́ётся доказа́ть — queda para probar

    оста́ётся доба́вить — resta añadir

    * * *
    сов.
    quedar vi, quedarse; restar vi ( в излишке)

    оста́ться до́ма — quedarse en casa

    оста́ться на́ ночь — pernoctar vi

    оста́лось мно́го хле́ба — sobró mucho pan

    оста́ться в па́мяти — quedar grabado en la memoria

    вопро́с оста́лся нерешённым — la cuestión ha quedado sin resolver

    всё оста́лось нетро́нутым — todo permaneció intacto

    нам оста́ётся то́лько уе́хать разг.no nos resta (queda) más que marcharnos

    мне не оста́ётся ничего́ бо́льше как... разг. — no me queda otro recurso que...

    ••

    оста́ться ни при чём — no conseguir nada, quedarse como antes

    оста́ться ни с чем — quedarse sin nada

    оста́ться на второ́й год ( в школе) — repetir el grado (el año)

    оста́ться в живы́х — quedar vivo

    оста́ться в си́ле — quedar en vigor

    оста́ться в долгу́ — quedar en deuda, ser en cargo

    не оста́ться в долгу́ — pagar con la misma moneda

    оста́ться в вы́игрыше — sacar partido, andar de ganancia; hacer su jugada (fam.)

    оста́ться в дурака́х — hacer el primo, quedar como un tonto, quedarse en blanco

    оста́ться с но́сом — quedarse con un palmo de narices, quedarse tocando tabletas; quedarse plantado

    оста́ться при своём мне́нии — guardar su opinión; insistir en su opinión; mantenerse en sus trece

    оста́ётся доказа́ть — queda para probar

    оста́ётся доба́вить — resta añadir

    * * *
    v
    gener. quedar, quedarse, restar (в излишке)

    Diccionario universal ruso-español > остаться

  • 56 добавление

    1) ( действие) додання́, доба́влення, (неоконч.) додава́ння, добавля́ння, набавля́ння; доклада́ння; додання́, доба́влення, (неоконч.) додава́ння, добавля́ння; дото́чування
    2) (то, что добавлено) дода́ток, -тка, дода́ча

    Русско-украинский словарь > добавление

  • 57 добавлять

    добавить додавати, додати, (реже) добавляти, добавити, докидати, докинути, прикидати, прикинути, набавляти, набавити. [До всього сказаного додаймо, що… Туди ще добавити треба, а ви одбавляєте! Докину й я дві-три уваги. Карпо прикинув таке слівце, що батько перестав стругати (Неч.-Лев.)]. Добавить сладкого во что - досолодити що, додати підсолоди до чого.
    * * *
    несов.; сов. - доб`авить
    1) додава́ти, дода́ти и мног. пододава́ти, добавля́ти, доба́вити, набавля́ти, наба́вити; ( докладывать) доклада́ти, докла́сти
    2) (говорить, писать в дополнение) додава́ти, дода́ти, добавля́ти, доба́вити; дото́чувати, доточи́ти

    Русско-украинский словарь > добавлять

  • 58 кадка

    діжка, (небольшая) прикадок (-дка), (большая) кадіб (-доба), кадовб (-довба), кадуб, кадов; см. Кадь; (низкая, широкая) шаплик, шерітвас, переріз, зрізок (-зка); (долбленая, с крышкой и замком) бодня, кубло; (с ушами и крышкой) забійниця; (для воды) водянка, водник; (для квашения) квасник, квасна діжка; (для капусты) капустянка; (для хранения зерна, муки) сипанка; (для сала) салниця; (с маслом) масничка, (зап.) фаска, фасочка.
    * * *
    ді́жка, ку́хва; ( большая) ка́діб, -доба, ка́дівб, -довба, ка́дуб; ( для воды) во́дник, водя́нка; ( для цветов) шапли́к, -а; ( для бучения) жлу́кто; (преим. с крышкой и замком) бо́дня; ( квашня и больших размеров) діжа́

    Русско-украинский словарь > кадка

  • 59 красавица

    1) красуня, вродливиця, вродниця, хорошуля, красючка, гарнючка, краля, красочка, красоха, красітка, красуха, красовиця, (редко) красавиця, (пров.) хупавка, ум.-ласк. красуненька, хорошуленька, кралечка, (пров.) хупавочка. [Красуня дівчина Параска (Кон.). За ввічливі станси, гучні мадриґали вродливиці теж нагороду давали (Л. Укр.). Тихим сном навіки вродниця заснула (Щогол.). Таку кралю висватали, що хоч за гетьмана, то не сором (Шевч.). Що й казати, дівка красовиця (Звин.). Таких красивиць, як ти, на світі багато (Звин.). Красоха така! (М. Вовч.)]. -ца-щеголиха - красуня-чепуруха. -ца писаная - писана красуня, краля мальована. [Та й поберемося, моя краля мальована (Шевч.)];
    2) бот. - ца ночная, Hesperis matronalis L. - вечірня фіялка, нічна фіялка, вечірня доба, нічна доба, вечерниці пахучі. -ца (девица) в зелени, Nigella damascena L. - чорнушка нечоса, нечесані панночки, павучки, кудринці, патлашки (-ків). -ца, Atropa Belladonna L. - белядона, вовчі ягоди, красавка, матриґан, запридух, отруйниця.
    * * *
    красу́ня, вродли́виця; красу́ха, кра́ля, хорошу́ля; ласк. красу́нечка

    Русско-украинский словарь > красавица

  • 60 момент

    1) момент (-ту), мить (-ти), часинка, часиночка, (вульг.) мент (-ту) и менть (-ти); срв. Мгновение, Миг. [Нехай життя - момент і зложене з моментів, ми вічність носимо в душі (Франко). Знала-б, - у тій менті вигнала-б! (Звин.)]. На один -мент - на один момент, на одну мить, на одну (коротеньку) часинку (часиночку), на годинку (годиночку). [Неначе трошечки почервоніла, так, на одну годиночку (Квітка)]. Как раз в тот -мент - саме в (на) той момент, саме в ту мить, саме в той час. [Він на той момент ускочив у пасіку (Житомирщ.). Але саме в той час він глянув униз (Н.-Лев.)]. В этот -мент - в (на) цей (той) момент, в цю (ту) мить, під ту мить, під ту хвилину. [Він люто ненавидів професора під ту хвилину (Крим.)]. В тот же -мент - в той-же момент, в ту саму мить, саме в (на) той час. В один -мент - в один момент, одним моментом, в одну хвилину, (образно) одного черку, як «га» сказати; срв. Мгновение (В одно -ние). [А молоді козаки одного черку опинилися на конях (М. Вовч.)]. В несколько -тов - в (за) (де)кілька моментів. Выжидать -мент - вижидати моменту, пильнувати хвилі. Улучить -мент - вигадати момент (часинку). [Я таку часинку вигадала, як вона не плакала (М. Вовч.)]. Критический -мент - критичний момент;
    2) (пора, короткое время; период) момент, час, доба. [Один в момент найтяжчої зневіри з біди нас вивів хитрими словами (Франко). В кожній драмі можна вирізнити три головні моменти: зав'язку, розвиток боротьби і нарешті розвязку (Єфр.). Не який се сміх і не жартування, се важний святий час (Квітка)]. В данный -мент - в даний момент, (зап.) на разі. [Погоня була вже в лісі; правда, на разі не було безпосередньої небезпеки (Франко)]. Определённый исторический -мент - певний історичний момент, (период) певна історична доба;
    3) (в механике и переносно) момент (-ту). -мент силы, инерции - момент сили, інерції. Национальный -мент - національний момент.
    * * *
    1) моме́нт, -у, мент, -у; ( мгновение) мить, -ті

    в оди́н \момент — миттю, умить, в оди́н мент (моме́нт); в (за) одну́ мить (хвили́нку, хвили́ну, хви́льку)

    2) физ. моме́нт

    Русско-украинский словарь > момент

См. также в других словарях:

  • ДОБА — жен., малорос., белорус., твер., смол., костр. пора, час, время, година. Ночной добой. Он будет в твою добу, в твою пору, лета. От этого: удобный, подобный, надобный и пр. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • доба — сущ., кол во синонимов: 6 • век (36) • возраст (13) • время (63) • година …   Словарь синонимов

  • Доба — Доброслав, Доброслава Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 …   Словарь личных имен

  • доба — [доба/] би/, д. і м. доуб і/, мн. до/бие, д іб дв і доби/ …   Орфоепічний словник української мови

  • доба — іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири доби …   Орфографічний словник української мови

  • Доба — У этого термина существуют и другие значения, см. Доба (значения). Город Доба фр. Doba Страна …   Википедия

  • доба — время, пора , диал. в мою добу в моем возрасте , укр. доба время, сутки , блр. доба физиономия, нрав , болг. доба время, пора , сербохорв. до̏ба ср. р., словен. doba эпоха, век, пора, период , чеш., слвц. doba, польск. doba момент, пора , в. луж …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Доба (значения) — Содержание 1 Венгрия 2 Польша 3 Румыния …   Википедия

  • ДОБА — Твою добу! Брян. Бран. Восклицание, выражающее гнев, негодование. СБГ 5, 23 …   Большой словарь русских поговорок

  • доба — и/, ж. 1) Період часу, протягом якого Земля робить один оберт навколо своєї осі; день і ніч. || Позасистемна одиниця виміру часу, яка дорівнює 24 годинам (86 400 с); тривалість дня і ночі. 2) розм. Те саме, що пора. || чого. Період, пов язаний з… …   Український тлумачний словник

  • доба — същ. време …   Български синонимен речник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»