-
1 подкатывать
подкатать и подкатить1) (что-л. катящееся) підкочувати, підкотити, підточувати, підточити, (под навес) заточувати, заточити. [Вози підкочуйте (підточуйте) до комори, будемо навантажувати. Підкотив камінь до хати. Заточи воза під повітку];2) (подъезжать к подъезду) підбігати, підбігти, підкочуватися, підкотитися. [По другий бік вулиці котився візок і підкотився під ворота (Неч.-Лев.)];3) (глаза) підкочувати, підкотити, закочувати, закотити. [Закочувала під лоба очі. Підкочує білки під лоба]. Подкатанный - підк[т]очений; (о глазах) підкочений, закочений.* * *I несов.; сов. - подкат`ить1) підко́чувати, підкоти́ти и попідко́чувати; (повозку диал.) зато́чувати, заточи́ти\подкатывать глаза́ — підко́чувати, підкоти́ти (зако́чувати, закоти́ти) о́чі
2) (подъезжать) під'їжджа́ти и під'їзди́ти, під'ї́хати и попід'їжджа́ти и попід'їзди́ти, підко́чувати, підкоти́ти, ( о повозке) підко́чуватися, підкоти́тися3) (о чувстве боли, тяжести) підступа́ти, підступи́ти, підко́чуватися, підкоти́тися4) (перен.: приближаться) підко́чуватися, підкоти́тисяII несов.; сов. - подкат`ать(рукава, брюки) підка́чувати, підкача́ти, підко́чувати, підкоти́ти, попідка́чувати, попідко́чувати -
2 подколотый
Iпідко́лений, підко́лотийII1) підко́лотий, підко́лений; підшпи́лений2) підко́лотий, підко́лений -
3 подкалывать
подколоть1) підколювати, підколоти; (ножём) підколоти, шпортонути ножем. [Підколола голкою під ніготь. Його на вулиці хтось шпортонув ножем під ребра];2) (булавкой) підшпилювати, підшпилити. [Підшпили спідницю, бо забовтаєш];3) (дров) підрубувати, підрубати. [Підрубай дровець ще, бо не стане піч витопити]. Подколотый - підколений, підшпилений, підрубаний.* * *I несов.; сов. - подкол`оть(колоть, обкалывать) підко́лювати, підколо́ти и попідко́люватиII несов.; сов. - подкол`оть1) (прикалывать, закалывать) підко́лювати, підколо́ти и попідко́лювати; (шпилькой, булавкой) підшпи́лювати, підшпили́ти2) (ранить; уязвлять) підко́лювати, підколо́ти, підштри́кувати, підштрикну́ти; ( колкими замечаниями) щипа́ти, щипну́ти -
4 редко
-
5 едко
1) їдко, гостро;2) їдко, кусливо, ущипливо, гризько, дошкульно, з'їдливо, доткливо.* * *нареч.1) ї́дко, яду́че2) ї́дко, уї́дливо, яду́че; ущи́пливо, дошку́льно, колю́че -
6 подрываться
подорваться1) підриватися, піді(о)рватися;2) (порохом и т. п.) підриватися, підірватися, підсаджуватися, підсадитися, бути підірваним, підсадженим; (взрываться) висаджуватися, висадитися, бути висадженим в повітря;3) (о силах, здоровьи) підриватися, підірватися, під[у]вережуватися, під[у]вередитися, (о мног. попідвереджуватися), порушатися, порушитися. [Вони потроху звикатимуть до праці, не підтриватимуться на тяжкій роботі (Єфр.)].II. Подрывать, подрыть - підривати, підрити, (подкапывать) підкопувати, підкопати, (о мног.) попідривати, попідкопувати, (норами) піднорювати, підноряти, піднорити, (о мног.) попіднорювати (о кротах) покротити. [Свині попідривали яблуні. Вода піднорює берег. Кроти всю землю попіднорювали (попідривали)]. Подрытый - підритий, попідриваний, підкопаний, попідкопуваний, піднорений, попіднорюваний. -ваться, подрыться - підриватися, підритися, попідриватися, підкопуватися, підкопатися, попідкопуватися, піднорюватися, піднорятися, підноритися, попіднорюватися. Он всё -ется под меня - він усе риє під (на) мене.* * *I несов.; сов. - подорв`аться1) підрива́тися, підірва́тися и попідрива́тися; (надрывать здоровье, силы) підвере́джуватися, підвереди́тися и попідвере́джуватися2) страд. (несов.) підрива́тися; виса́джуватися в пові́тря; збавля́тисяII несов.; сов. - подр`ыться1) підрива́тися, підри́тися и попідрива́тися; підко́пуватися, підкопа́тися и попідко́пуватися2) (перен.: вредить интригами, происками) підко́пуватися, підкопа́тися и попідко́пуватися -
7 уколотый
1) уко́лотий, уко́лений; підко́лений, підко́лотий2) уко́лотий, уко́лений; підко́лений, підко́лотий3) ско́лений, ско́лотий, поко́лений, поко́лотий -
8 быстро
нар. швидко, хутко, прудко, живо, (шибко) шпарко, борзо. Быстро-быстро - швидко-прудко. [Він линув швидко-прудко, наче вітер (Крим.)]. Как можно быстрее (скорее) - як-найшвидше, притьмом. [Щоб притьмом мені було зроблено!].* * *нареч.1) шви́дко, би́стро, ско́ро, пру́дко, шпа́рко, ху́тко, мерщі́й; бо́рзо; мото́рно, ме́тко, хва́тко2) шви́дко, би́стро, ско́ро -
9 жидко
рідко (ум. ріденько, рідесенько), тонко. [Учинила діжу рідко. Підходить строк платити, а грошей мабуть тонко (Васильч.)].* * *нареч.1) рі́дко2) сла́бо -
10 колодочный
см. Колодковый 1 и 2. -ная мастерская - копилярня, колодкарня. -ный тормоз - колодкова гальма, -ве гальмо.* * *1) коло́дковий и колодко́вий2) копи́ловий, коло́дко́вий3) коло́дко́вий4) коло́дко́вий -
11 подкалывание
підколювання.* * *Iпідко́люванняII1) підко́лювання; підшпи́лювання2) підко́лювання, підштри́кування; щипа́ння -
12 подкатываться
подкататься и подкатиться підкочуватися, підкотитися, підточуватися, підточитися (о глазах) підкочуватися, підкотитися, закочуватися, закотитися.* * *I несов.; сов. - подкат`итьсяпідко́чуватися, підкоти́тися и попідко́чуватися; (о чувстве боли, тяжести) підступа́ти, підступи́тиIIпідка́чуватися, підко́чуватися -
13 подковываться
подковаться куватися, підковуватися, підкуватися, бути підкованим, (о мн.) покуватися, попідковуватися.* * *несов.; сов. - подков`аться1) підко́вуватися, підкува́тися и попідко́вуватися2) страд. (несов.) підко́вуватися; кува́тися -
14 скоро
нареч.1) ( с большой скоростью) шви́дко; ( быстро) би́стро; ( прытко) пру́дко; ху́тко; (живо) жи́во2) ( в близком времени) ско́ро, шви́дко; ( вскоре) незаба́ром, невдо́взі, ху́тко; диал. неба́вом, невзадо́взі\скоро ро о́сень — ско́ро (незаба́ром) о́сінь
как \скоро ро — см. как 2)
коль \скоро ро — см. коли
-
15 укалывать
несов.; сов. - укол`оть1) уко́лювати, уколо́ти; ( слегка) підко́лювати, підколо́ти и попідко́лювати; (сов.: колючкой) уджиґну́ти, ушпигну́ти2) перен. уко́лювати, уколо́ти; ( подкалывать) підко́лювати, підколо́ти; (донимать чем-л.) шпига́ти, шпигну́ти и ушпигну́ти и шпигону́ти, штри́кати, штрикну́ти и уштрикну́ти и штрикону́ти3) ( искалывать) ско́лювати, сколо́ти, несов. поколо́ти; несов. пошпига́ти, поштрика́ти, пошти́ркати, пошти́рхати -
16 ходко
нареч.1) шви́дко, швидкохі́дно2) шви́дко, пру́дко, бі́гко -
17 Наредкость
нрч. як рідко до, як рідко коли, як нечасто; (на диво) надиво, надивовижу, напрочуд, (исключительно) виключно, виїмково; ви(й)нятково. -кость хорошо - надиво (напрочуд) гарно; гарно, як рідко де. -
18 Нечасто
нрч. нечасто, (иногда) негусто, не часто-густо, (редко) рідко, рідко коли, мало коли. [Такі події трапляються в нас нечасто (негусто) (Київ). Рідко коли про це й згадую (Брацл.). Усе літо він жив на пасіці, мало коли й навідуючись додому (Грінч.)]. -
19 откалываемый
техн.1) прич. відко́люваний2) прил. відко́льний -
20 откат
См. также в других словарях:
ДКО — дизайн и конструирование обуви кафедра СПГУТД образование и наука Источник: http://sutd.ru/institute/foot/footwear ДКО дежурный комендант охраны воен. ДКО Демократическое конституционное объединение … Словарь сокращений и аббревиатур
їдко — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
їдко — Присл. до їдкий … Український тлумачний словник
ДКО — Демократическое конституционное объединение (партия; Тунис) депозитарно клиринговая организация … Словарь сокращений русского языка
Ідко — у євр. Ідько … Словник лемківскої говірки
рідко — Присл. до рідкий 3 5). •• Рі/дко де в небагатьох місцях. Рі/дко хто майже ніхто. Рі/дко ..., щоб не ... уживається для підкреслення чи наголошення повторюваності якої небудь дії … Український тлумачний словник
ДЕМОКРАТИЧЕСКОЕ КОНСТИТУЦИОННОЕ ОБЪЕДИНЕНИЕ (ДКО) — ДЕМОКРАТИЧЕСКОЕ КОНСТИТУЦИОННОЕ ОБЪЕДИНЕНИЕ (ДКО), правящая партия в Тунисе с 1956. Основана в 1934, до 1964 называлась «Новый Дестур» (араб. «дестур» конституция), до 1988 Социалистическая дестуровская партия. Возглавляла борьбу за независимость … Энциклопедический словарь
гнідко — іменник чоловічого роду, істота гнідко … Орфографічний словник української мови
зарідко — присл., розм. Надто рідко … Український тлумачний словник
зарідко — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
нерідко — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови