-
21 позначка поділки
отметка деле́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > позначка поділки
-
22 поріг поділу
поро́г деле́ния -
23 реакція поділу
реа́кция деле́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > реакція поділу
-
24 самовільний поділ
самопроизво́льное деле́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > самовільний поділ
-
25 скорочений поділ
сокращённое деле́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > скорочений поділ
-
26 спонтанний поділ
самопроизво́льное деле́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > спонтанний поділ
-
27 хвилинні поділки
мину́тные деле́ния ( на циферблате)Українсько-російський політехнічний словник > хвилинні поділки
-
28 швидкість поділу
ско́рость деле́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > швидкість поділу
-
29 безотлагательность
безотложность невідкладність, конечність, (только о деле) пильність.* * *невідкла́дність, -ності; нега́йність, пи́льність, нага́льність -
30 безотлагательный
безотложный невідкладний, (только о деле) пильний. -но - невідкладно, не відкладаючи.* * *невідкла́дний; ( немедленный) нега́йний, пи́льний, нага́льний -
31 вздорный
1) см. Вздорливый;2) (о деле, словах, книгах) безглуздий, химерний, нікчемний, пустомельний, недоладній, недоречний. [Химерні слова (Шевч.). Безглузде це діло. Сестра йому надає книжок додому, та не таких книжок пустомельних (Квітка). Недоладні речі говорили про се велике діло].* * *1) ( нелепый) нісені́тний, безглу́здий, химе́рний\вздорный слух — нісені́тна (безглу́зда) чу́тка
2) ( сварливый) сварли́вий, сварки́й, сперечли́вий\вздорный хара́ктер — сварли́ва вда́ча, сварли́вий хара́ктер
-
32 возбуждение
1) збудження. См. Пробуждение;2) зворушення, розворушення, дратування, роздратування, збудження, запал, баламучення проти кого, збурення, обурення проти кого, роздрочення (-чіння), розпаління; (о половом возб.) роздрочіння, розпалення (-ління), розпал, роз'ятрення, ярість (р. ярости);3) (о вопросе) порушення; (о деле) порушення, починання, розпочинання.* * *1) ( действие) збу́дження, (неоконч.) збу́джування, виклика́ння, ви́кликання, розпа́лення, (неоконч.) розпа́лювання, розпаля́ння; поро́дження, (неоконч.) поро́джування, пору́шення, (неоконч.) пору́шування, хвилюва́ння, схвилюва́ння, звору́шення, збу́дження, (неоконч.) звору́шування, збу́джування, підбу́рення, під'ю́джування3) фиоиол. збу́дження -
33 вязальный
1) в'язальний (напр. шворка, солома);2) (в чулочном деле) плетінний. Вязальные спицы - дроти (для плетіння), прути.* * *в'яза́льний -
34 головоломный
1) (опасный) карколомний. [Карколомна робота];2) (об умств. работе, сложн. деле) (за)морочливий, (за)морочний, морокуватий. [Заплутане й морочливе діло].* * *заморо́чливий; моро́чливий -
35 горячий
гарячий, а теснее -1) жаркий (ум. жаркенький). [Гарячий борщ. Жарке вугілля]. Куй железо, пока горячо - коваль клепле, доки тепле; хапай, дяче, поки гаряче; дери лико, поки час;2) (жаркий, жгучий) жаркий, (знойный) скварний, палкий, палючий. [День гарячий (жаркий, скварний). Сонце палке (палюче)]. Горячие слёзы - гарячі, палкі, пекучі, ревні сльози;3) (пылкий, воодушевленный) палкий, запальний, (вспыхивающий) палахливий, огненний, огнистий. [Огненний до роботи. Дика, палахлива натура (Винн.)]. Г-чий поцелуй, уста - палкий поцілунок, палкі вуста. Г-чие чувства, желания, речи, надежды и т. д. - палкі, запальні, гарячі почуття, бажання, розмови, надії і т. ин. Г-чий человек, патриот; -чее сердце - палкий, запальний чоловік, патріот; палке, запальне, гаряче серце. Г-чая молитва, мольба - ревна молитва, ревне благання. Г-чий, как огонь (человек, конь) - огненний, огнистий. Г-чий конь - баский, порський, ворозький (гал.) кінь. Г-чий человек (в деле, по внешности) - на ньому (аж) шкура горить (Г. Барв.). Г-чее время - гарячий час, палкий час, пильна година, прикротний час. По -чим следам - по теплому сліду. Г-чие напитки - хмільні (п'янючі) трунки (питва). В горячах, с горяча - з-опалу, згарячу, ззапалу. Становиться -чим - гарячіти. [На дворі гарячіє].* * *гаря́чий; (перен.: пламенный) палки́й; ( страстный) шпарки́й, завзяту́щий; диал. зага́рливийгоря́чая кровь у кого́ — гаря́ча кров у кого
горя́чие напи́тки — міцні́ напо́ї
по горя́чим следа́м, по горя́чему сле́ду — по гаря́чих (по сві́жих, по живи́х) сліда́х, по те́плому слі́ду
-
36 грязный
нечистий, занечищений, умазаний [В мене руки нечисті, умазані], брудний, забруднений, нехарний; (о белье) чорний. [Чорна сорочка = грязная рубашка]. Грязное бельё - чорна білизна, бруд. [Ці рушнички - вже в бруд положити?]; (о дороге, о растворённой дождём земле) грязький, калний, калкий, багнистий, болотяний, розкислий. Сделаться грязной (о дороге) - розбагнитися, розкиснути, (мног.) порозкисати. [Багато дощів було, всі шляхи порозкисали]. Грязная наслойка на голове у малых детей - тімениця. Возиться с грязной работой - бабратися, баблятися. [Остогидло мені оце бабрання; зранку й до вечора бабраюся в болоті]. Грязный (о человеке, деле) - брудний, паскудний. [Брудна то справа, - далі від неї! Паскудний з нього чоловік - на всяку гидоту піде].* * *брудни́й, гря́зний; кальни́й; (испачканный, замаранный) чо́рний, заму́рзаний; ( забрызганный грязью) забо́втаний; ( о дороге) грязьки́йгря́зная рабо́та — брудна́ робо́та; ба́брання
-
37 да
нар.1) еге, так. [Дощ надворі? - Так, дощ]. Конечно да - еге-ж, авжеж, атож; да ведь - таж, та…ж, а(д)же-ж, та(д)же-ж. [Підеш зо мною? - Авже-ж. Та він же там і не був. Таже-ж сказала, що прийде напевно. А(д)же-ж ти сам бачив]. Ни да, ни нет - ні так, ні сяк. Да как - коли. [Коли подивляться, що вбитий, - з переполоху ну втікать (Шевч.)];2) (сз.) та, і, й. [Сичі в гаю перекликались, та ясен раз-у-раз скрипів (Шевч.). Старі вже стали батько й мати]. Да и - та й, (= но и) ба; в начале предложения - а. [Чогось мені на серденьку та й не легко (Чуб.). Не дрімає цар московський, ба й ті не дрімають (Рудан.). Та й став він по- инакшому думати. А жаль-же мені літечка тепленького];3) (но) але, та, дак, так, отже. [І хотіла-б, так не можу. Думалося одно, отже сталося инше. Не хочеш, дак мусиш]. Да… же - та нубо! но! [Та нубо-кажіть! или Кажіть-но! = да говорите же! Та нубо не пустуй!];4) да будет - хай буде, най (нехай);5) да и ну - та й давай, ну, нум. [Та збіг на грядки та й давай сонячники ламать. З переполоху ну втікать! (Шевч.)].* * *I част.2) вопросит. так; еге́, усилит. еге́ ж; (а) га; (неужели, разве) невже́, [так] хіба́; ( в самом деле) справді3) усилит. та4) (в сочетании с глаг. 3-го лица наст., буд. вр.: пусть) хай, неха́йII союз1) ( соединительный и присоединительный) та, і, й2) ( противительный) та, але́; ба ні -
38 доказывать
доказать доводити, довести, (подтверждать данными) доказувати, доказати; (свидетельствовать) свідчити (досвідчати), досвідчити. [Доведено, що з посланцем еспанським, Мендозою, змовлялись ви (Грінч.). Коли він неправду говорить, то ви доведіть це йому. Скажім і докажім, що ми бойці (Л. Укр.). Маю безперечні дані, які свідчать, що Кониський помилявся (Доман.). А ти-ж теє, що кажеш, досвідчиш? - Досвідчу, бо певні докази маю]. На деле доказать - ділом довести. [Я ладен вам ділом довести, що ваша гадка про мене помилкова (Крим.)]. Доказывать свои права на что - доводити (свідчити) свої права до чого, (вести дело) справуватися за що. [Справується за землю]. Доказанный - доведений, доказаний, досвідчений (доказами, доводами).* * *несов.; сов. - доказ`ать1) дово́дити, довести́, дока́зувати, доказа́ти2) ( доносить) дока́зувати, доказа́ти; доно́сити, донести́ -
39 доклад
доповідь (р. -ди), (реже) доклад (р. -ду). [Академик Тутківський прочитає доповідь: «Про українські краєвиди». Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.)].* * *1) до́повідь, -ді2) (сообщение о служебном деле, о приходе посетителя) повідо́млення -
40 завязываться
завязаться1) зав'язуватися, зав'язатися, (петлёй) запетльовуватися, запетлюватися и т. д.; см. Завязывать; (платком) запинатися, зап'ястися, завиватися, завинутися (хусткою);2) (о плодах) в'язатися, зав'язатися, пов'язатися, витися, повитися у пуп'янки. [Мої огірочки густо в'язалися. Ой, вийтеся, огірочки, у зелені пуп'яночки (Пісня)];3) (о деле) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися. [Справа розпочалася]. -вается общий разговор - починається (нав'язується) спільна розмова.* * *несов.; сов. - завяз`аться1) зав'я́зуватися, -зуюся, -зуєшся, зав'яза́тися, -в'яжу́ся, -в'я́жешся и мног. позав'я́зуватися; зашмо́ргуватися, -гуюся, -гуєшся, зашморгну́тися; ув'я́зуватися, ув'яза́тися; пов'я́зуватися, пов'яза́тися2) зав'я́зуватися, зав'яза́тися; почина́тися, поча́тися, -чне́ться3) зав'я́зуватися, зав'яза́тися и мног. позав'я́зуватися; (несов.: без указания на начало действия) в'яза́тися
См. также в других словарях:
деле́ц — делец, дельца … Русское словесное ударение
деле — (деля, дела) прыназ. дзеля … Старабеларускі лексікон
деле — Ответственность, возникающая в результате совершенных или планируемых правонарушений и (или) преступлений, бездействия. Примечания 1 Примером указанных действий могут быть: отказ от исполнения волеизъявления, отказ от выполнения социальных гаран … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
ДЕЛЕ ВКЛЮЧЕНИЯ — (Dohle), своеобразные островки, описанные Деле (1912) в теле нейтрофильных лейкоцитов и обнаруживающиеся при окраске по Гимза в виде округлых, грушевидных, угловатых и т. п. пятен серовато голубого цвета. При окраске метиленовой синькой (Лёфлера … Большая медицинская энциклопедия
Деле́ние — клетки процесс образования из одной клетки двух или более новых дочерних клеток. Деление амитотическое см. Амитоз. Деление митотическое см. Митоз. Деление множественное см. Шизогония. Деление непрямое см. Митоз. Деление прямое см. Амитоз. Деление … Медицинская энциклопедия
Деле́ция — (лат. deletio уничтожение) потеря участка хромосомы или хроматиды; с Д. связано большое число случаев наследственной патологии у человека. Делеция интерстициальная Д. в результате двух разрывов и одного воссоединения с утратой сегмента,… … Медицинская энциклопедия
деле́ц — льца, м. Предприимчивый человек, ловко и с большой выгодой для себя ведущий дела, преимущественно коммерческие. Биржевые дельцы, □ Глафира Сергеевна настаивала, чтобы он [Митя] работал в частной лечебнице, которую открыл на Тверской какой то… … Малый академический словарь
Деле-Геллера болезнь — (К. J. P. Dohle, 1855 1928, нем. патолог; A. L. G. Heller, 1840 1913, нем. патолог) см. Аортит сифилитический … Большой медицинский словарь
Деле́я — Денике́ра синдро́м — (J. P.L. Delay, р. 1907 г., франц. врач; P. Deniker, р. 1917 г., франц. невропатолог и психиатр) см. Синдром нейролептический … Медицинская энциклопедия
деле́ние — я, ср. 1. Действие по глаг. делить (в 1 знач.). 2. Действие и состояние по глаг. делиться (в 1 знач.); распадение, членение на части. Деление общества на классы. || биол. Форма бесполого размножения организмов и клеток, входящих в состав… … Малый академический словарь
ДЕЛЕ – ГЕЛЛЕРА СИНДРОМ — (по именам немецких патологов К. J. P. Dohle, 1855–1928, A. L. G. Heller, 1840–1913; устар. название сифилитического аортита) – хронический аортит при висцеральном сифилисе. Клинически может проявляться болью в грудной клетке (аорталгией при… … Энциклопедический словарь по психологии и педагогике
