-
101 прообедать
1) прообі́дати2) ( обедать в течение определённого времени) обі́дати [ці́лу годи́ну], прообі́дати -
102 разваливать
I несов.; сов. - развал`итьрозва́лювати, -люю, -люєш, розвали́ти, -валю́, -ва́лиш и диал. розвали́ти; ( раскидывать) розкида́ти, розки́дати; (ломать, разрушать) руйнува́ти, -ну́ю, -ну́єш, зруйнува́ти и поруйнува́ти\разваливать ли́ть рабо́ту — перен. розвали́ти робо́ту
II несов.; сов. - развал`ять\разваливать ли́ть сте́ну — розвали́ти (зруйнува́ти, поруйнува́ти) стіну́ (мур)
1) с.-х. розкида́ти, розки́дати\разваливатьть наво́з — розкида́ти, розки́дати гні́й
2) ( тесто) розка́чувати, -чую, -чуєш, розкача́ти -
103 разворачивать
несов.; сов. - разворот`ить1) розки́дати, розкида́ти и мног. порозкида́ти\разворачивать ти́ть всё в ко́мнате — розки́дати (порозкида́ти) все в кімна́ті
\разворачивать ти́ть ка́мни — розки́дати камі́ння
2) ( разрушать) розверта́ти, розверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. порозверта́ти; ( разваливать) розва́лювати, -люю, -люєш, розвали́ти, -валю́, -ва́лиш и диал. розваля́ти, и мног. порозва́лювати; ( разламывать) розла́мувати, -мую, -муєш, розлама́ти и мног. порозла́мувати; ( разбивать) розбива́ти, розби́ти (розіб'ю́, розі́б'єш) и мног. порозбива́ти\разворачиватьть ду́шу — розверта́ти, розверну́ти (розвору́шувати, розворуши́ти) ду́шу, бра́ти (бере́), взя́ти (ві́зьме) за ду́шу
\разворачивать ти́ть мостову́ю — розлама́ти (розверну́ти; розби́ти) бру́ківку (брук)
3) ( наносить раны) розпана́хувати, -на́хую, -на́хуєш, розпана́хати; (проламывать) проло́млювати, -люю, -люєш и прола́мувати, -мую, -муєш, проломи́ти, -ломлю́, -ло́миш; ( раскалывать) розко́лювати, -люю, -люєш, розколо́ти, -колю́, -ко́леш; ( разбивать) розбива́ти, розби́ти; (сов.: размозжить) розчерепи́ти, -плю́, -пи́ш; ( рассекать) розкра́ювати, -кра́юю, -кра́юєш, розкра́яти4) несов. см. развёртывать -
104 распродавать
несов.; сов. - распрод`атьрозпродава́ти, -даю́, -дає́ш и розпро́дувати, -дую, -дуєш, розпро́дати, -дам, -даси́, спро́дувати и спродава́ти, спро́дати, -дам, -даси́ и спрода́ти, -да́м, -даси́ и мног. поспро́дувати, випро́дувати, ви́продати, -дам, -даси, мног. попродава́ти, попро́дати -
105 Изволять
изволить бути ласкавим, зволяти, зволити; см. Соизволять. [Ох, вовче братіку, зволь-же нам хоч пісню заспівати (Рудч.). Нащо бог зволив серце дати (Чуб. V)]. Почему не -лите сесть? - чому не ласкаві сісти? Чего -лите? - що зволите сказати (наказати)? Що ваша ласка? Что -лите дать, поблагодарим - що буде ваша ласка дати (що будете ласкаві дати), за те подякуємо. Барин -лил приказать - пан наказали (мн. ч.), дали наказ. Барыня -лит почивать - пані спочивають (мн. ч.). Вы -лите шутить - ви здорові шуткуєте (жартуєте). Как сами -лите знать - як сами, здорові, знаєте. Изволь - будь ласка, зволи. Извольте - будь ласка, зволіте, звольтеся. [Один подасть йому вмивальню срібну, а хто зливальницю, хто утиральник: «Зволіте, ваша честь, прохолодитись» (Куліш)]. -вольте получить - будь ласка візьміть, звольтеся взяти. Изволь, я согласен - гаразд, я згоджуюсь; хай буде так, я згоджуюсь. Не -вольте беспокоиться - прошу вас (будь ласка) - не турбуйтеся. -
106 датировать
tarihlemek* * *несов., сов.дати́ровать заявле́ние — dilekçeyi tarihlemek
письмо́ дати́ровано ма́ртом — mektup Mart tarihlidir
-
107 бросать
1) кидати, метати, (швырком) вергати, шпурляти, швиргати, (с размаху на-земь) гепати (сов. гепнути). [Вергає сніг лопатою]. Б. в тюрьму - закидати до в'язниці. Б. якорь - закидати кітву (кітвицю, якір). Б. жребий - кидати жеребок, жеребкувати. Б. взгляд - зиркати, блим[к]ати очима, скидати (накидати) оком. Б. в жар, в холод - обсипати жаром, снігом;2) (оставлять кого, что) кидати, покидати, лишати, залишати, відкидатися від кого. [Кидай вечеряти! Не одкидайсь од мене! Лишив її саму-одну];3) (переставать заниматься чем) закидати що, занедбовувати що (сов. занедбати), кидатися чого. [Не кидалися давнього ремества].* * *несов.; сов. - бр`оситьки́дати, ки́нути, мета́ти, метну́ти; ( швырять) ве́ргати, ве́ргнути и ве́ргти, шиба́ти, шибну́ти и шибону́ти; ( покидать) покида́ти, поки́нути, поки́дати; ( вбрасывать) укида́ти, уки́нути, шубо́встати, шубо́вснути -
108 валиться
-
109 вероятие
вероятность правдоподібність, імовірність, можливість. Допустить в. чего - дати віру чому. [Зважити всі ймовірності. Нічого неймовірного в тих звістках немає, і що більш вони відгонять абсурдом, то лекше їм дати віру]. По всей -сти - десь-найпевніш - см. Вероятно.* * *імові́рність, -ності, правдоподі́бність; ( возможность) можли́вість, -востісверх вся́кого вероя́тия — над (по́над) [уся́ке] сподіва́ння
-
110 взбираться
взобраться (на лестницу, гору, дерево и т. п.) братися, видиратися, видертися, здиратися, здертися, видряпуватися, видряпатися, пнутися, п'ястися, випнутися, спинатися, сп'ястися, вилазити, вилізти, злазити, злізти. В. на лошадь - вилазити (сов. вилізти), сідати (сісти), з[в]сідати (з[в]сісти) на коня. [Мусів усякий шляхтич, хто зсяде на коня, у військо виїздити (Куліш)].* * *несов.; сов. - взобр`атьсяпідніма́тися, підня́тися, підійма́тися, підійня́тися, здійма́тися, здійня́тися, вибира́тися и бра́тися, ви́братися; ( добираться) добува́тися, добу́тися; ( всходить) схо́дити, зійти́; ( взлезать) вила́зити и виліза́ти, ви́лізти; ( с трудом) видира́тися и де́ртися и дра́тися, ви́дертися и ви́дратися, здира́тися, зде́ртися и зідра́тися, видря́пуватися, ви́дряпатися -
111 взятка
1) (при игре в карты) взяток (р. -тка), братка, взятка;2) хабар (р. -ря), хапанка, скуп, скупка, дуюн, кубан, баз[с]аринка, ралець (р. -льця), мазанка (підмазка), помазало, вирва, тринкаль. [Тринкалі старшина побрав, а діла не зробив (Полт.). Писар вирви хоче, тим зразу й не дає білета]. Дать -ку - дати хабаря кому, підмазати кого, дати куку в руку, ткнути в лапу кому, підплатити кого, засолити. [А вони засолили: дали скупку]. Падкий на -ки - хабарний.* * *1) хаба́р, -а; побі́р, -бо́ру, базари́нка2) карт. бра́тка, взя́ткас него взя́тки гла́дки — з ньо́го нічо́го не ві́зьмеш
-
112 владеть
1) (иметь в собственности, во владении, обладать) володіти, владіти, владати ким, чим, обладувати ким, чим и що; держати, посідати що, мати в своїй руці що. [Володіти землею, маєтком. З діда-прадіда вони тую землю держать. Виявити все багатство духа, що посідає український народ (Єфр.)];2) (управлять) володіти, владати, обладувати. [Володіти серцем і душею. Володіти здоровою логікою. В сім'ї не він, а вона всім обладує]. Владеть собою - владати собою, керувати собою, панувати, (сов.) запанувати над собою. Не владеющий собой - від себе незалежний, над собою не пан;3) (действовать каким-л. орудием или органом) орудувати, володати, владати. [Орудуючи цією потужною зброєю - сміхом… (Єфр.). Орудувати мовою, пером. Не володаю а ні руками, а ні ногами. Не володаю пальцем].* * *володі́ти, влада́ти; воло́дати; (каким-л. оружием) ору́дувати\владеть иностра́нными языка́ми — володі́ти інозе́мними мо́вами, до́бре зна́ти інозе́мні мо́ви
-
113 восседать
воссесть сідати (сидіти), сісти, засідати, засісти, (урочисто) садовитися, усадовитися на чому; (только о троне) тронувати, вступити (стати) на царство. [Засідає серед громадських мужів (Бібл.). Усадовивсь (засів) на царському троні].* * *ирон.; несов.; сов. - восс`есть[ва́жно, урочи́сто] сиді́ти, [ва́жно, урочи́сто] сі́сти; диал. засіда́ти, засі́сти -
114 вызнавать
вызнать назнавати, назнати. [Назнав собі молодичку, хоче одружитися з нею].* * *несов.; сов. - в`ызнатьвиві́дувати, ви́відати; прові́дувати, провідати -
115 высаживаться
высадиться висідати, висісти, виладовуватися, виладуватися. [Французьке військо виладувалося вже з кораблів. Курськ,- оголосив кондуктор,- треба всім висідати (Крим.)].* * *несов.; сов. - в`ысадиться1) виса́джуватися, ви́садитися2) страд. несов. виса́джуватися; зса́джуватися -
116 головомойка
натруска, нагінка, прочухан, прочуханка, перегречка. Задать головомойку кому - дати нагінку кому, дати прочухана, почубеньків кому, намилити чуба (чуприну) кому, взяти на перегречку кого.* * *на́гінка, прочуха́н, прочуха́нка, на́труска -
117 домётывать
дометать1) докидати, докинути, дошпурнути;2) до кінця обкидати, обкидати. [Обкидати петельки]. Домётанный -1) докинений, докинутий, дошпурений;2) обкиданий.* * *I несов.; сов. - домет`ать(сено, снопы) доки́да́ти, доки́датиII несов.; сов. - домет`ать -
118 дообедывать
дообедать дообідувати, дообідати.* * *несов.; сов. - дооб`едатьдообі́дувати, дообі́дати -
119 драла
хода, ходу, драчки, навтеки, навтікача. Дать драла - п'ятами накивати, драчки дати, дременути, податися навтеки, (реже) деронути. [Свиту накинув та хода]. См. ещё Наутёк.* * *предик.дра́ла, хо́дудать (зада́ть) \драла — дати дра́ла (дьо́ру, дропака́, дра́чки, чо́су), дремену́ти, п'я́тами накива́ти; и
\драла — і хо́ду
-
120 заваливать
завалить (засыпать, приваливать чем) завалювати, завалити, закидати, закидати, привалювати, привалити кого, що чим; (загромождать) завалювати, завалити, закидати, закидати, захаращувати, захарастити що чим. [Молодицю в глинищі завалило глиною (Харківщ.). Комору повнісінько завалили мішками з зерном. Ой, не ходи, козаченьку, низом: закидано доріженьку хмизом (Пісня). Старий колодязь привалили кам'яною плитою. Захарастили хату всяким мотлохом]. -лить связками хвороста (топь) - затарасувати (грузьке болото). Дорогу -лило снегом - шлях закидало снігом. -вать работой кого - навалювати роботи на кого. -лило грудь - заклало груди. -лило желудок - забився (захарастився) шлунок. Заваленный - завалений, закиданий, привалений, захаращений; затарасований. Я -лен работой - у мене роботи (діла) повно; (шутл.) діла-діла - аж голова біла (Номис).* * *несов.; сов. - завал`ить1) зава́лювати, завали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. позава́лювати; (заполнять чём-л.; запрокидывать и) закида́ти, заки́дати и мног. позакида́ти; ( покрывать сверху) прикида́ти, прики́дати2) (не справляться с чем-л.) прова́лювати, провали́ти, зава́лювати, завали́ти3) (сов.: о горле, ушах) закла́сти, -кла́ло\заваливать ли́ло го́рло — закла́ло го́рло (в го́рлі)
См. также в других словарях:
дати́в — датив … Русское словесное ударение
Дати — Дати, Рашида Рашида Дати Рашида Дати, фр. Rachida Dati (р. 27 ноября 1965, Сен Реми, Бургундия) французский политик, министр юстиции с 18 мая 2007 года по 23 июня 2009 года. Первая арабка во франц … Википедия
датиѥ — ДАТИ|Ѥ (4*), ˫А с. Даяние: всгѩко датиѥ добро отъ оц҃а свѣта сим исъходить. СкБГ XII, 18в; могыи б҃ъ. всѩ ст҃ы˫а иже въ мирѹ ща [вм. сѹща?] собою питати. ѡстави датиѥ [ПНЧ 1795 – удерживает даяние] (ἐπέχει δόσιν) ПНЧ 1296, 66; се ѥсть ѥже хранити … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
дати — Дать дати (1) ● Не дати въ обиду. См.: обида. Б. Л. Богородского, Д. С. Лихачева, О. В. Творогова; В. Л. Виноградова. Словарь справочник Слова о полку Игореве : в 6 выпусках / АН СССР. Ин т рус. лит. (Пушкин. Дом); Ин т рус. я … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
дати — ДА|ТИ (>3000), МЬ, СТЬ гл. 1. Дать (давать) в руки, вручить: <ѹзьр>ѣ нища нага и печѩльна. и съвлъкъ сѩ дасть <ѥмѹ> одеждю свою. Изб 1076, 269; повелѣ нали˫ати вина юже ношаше викию и дати ѥмѹ. ЖФП XII, 51б; съньмъ прьстень съ рѹкы … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
дати — дам, даш, даст, даме, дате, дадут, Пр. Дати, вручити, подарувати, пожертвувати. Дати на палюнку (дати на горілку); Дати слово (приректися); Дати на штоси (пожертвувати на щось); Дайме на то (припустимо); Дати руку (подати руку); … Словник лемківскої говірки
дати — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} глаг. дать, несов. . Дати славу Богу покаяться (Иерем. 13, 16) … Словарь церковнославянского языка
дати обід — Пр. обідати … Словник лемківскої говірки
дати́рованный — датированный, ан, ана, ано, аны … Русское словесное ударение
дати́ровать(ся) — датировать(ся), тирую, тируешь, тирует(ся) … Русское словесное ударение
Дати Рашида — Рашида Дати Рашида Дати, фр. Rachida Dati (р. 27 ноября 1965, Сен Реми, Бургундия) французский политик, министр юстиции с 18 мая 2007 года. Первая арабка во французском правительстве. Имеет два гражданства французское, а также (по праву… … Википедия
