-
41 переходить
несов.; сов. - перейти́1) врз geçmek; aşmakпереходи́ть через мост — köprüyü geçmek
переходи́ть у́лицу — (caddeyi / sokağı) karşıdan karşıya geçmek
перейти́ в пя́тый класс — beşinci sınıfa geçmek
переходи́ть по насле́дству — miras yoluyla geçmek / intikal etmek
перейти́ к друго́й те́ме — başka konuya geçmek
перейти́ в ата́ку — hücuma geçmek
власть перешла́ к трудя́щимся — iktidar emekçilerin eline geçti
переходи́ть из рук в ру́ки — elden ele geçmek / dolaşmak, el değiştirmek
им не дало́сь перейти́ го́ру — dağı aşamadılar
здесь ре́ку вброд не перейдёшь — burada nehir geçit vermiyor
ого́нь перешёл на сосе́днее строе́ние — ateş bitişik yapıya yayıldı / sirayet etti
перейти́ на но́вую кварти́ру — yeni daireye geçmek
перейти́ на сто́рону проти́вника — düşman yanına geçmek, düşmana kaçmak
2) (во что-л. иное) dönüşmek, dönmek; halini almakдождь перешёл в ли́вень — yağmur sağanağa çevirdi
дру́жба перешла́ в любо́вь — dostluk aşka dönüştü
доро́га постепе́нно переходи́ла в тропу́ — yol gittikçe daralarak patika halini alıyordu
-
42 осечка
осеч||каж1. ἡ ἀφλογιστία ὀπλου:ружье дало \осечкаку τό ὀπλο ἐπαθε ἀφλογιστία·2. перен ἡ ἀτυχία, ἡ ἀποτυχία:давать \осечкаку перен ἀποτυχαίνω. -
43 осечка
colpo м. mancato* * *ж.1) cileccaружьё дало осе́чку — il fucile ha fatto cilecca
2) перен. разг.осе́чка вышла — abbiamo fatto cilecca; è andata male
* * *ngener. colpo sbagliato -
44 эффект
1) ( впечатление) impressione ж., effetto м.произвести эффект — far effetto, colpire
2) ( результат) risultato м., effetto м.3) ( отдача) effetto м., rendimento м.4) (средство, приём) эффекты effetti м. мн.••5) ( физическое явление) effetto м.* * *м.1) ( впечатление) effetto, impressione; colpo разг.рассчитанный на эффе́кт — per fare colpo ( su qd)
2) ( результат) risultato; impatto ( воздействие); conseguenza f ( следствие); rendimento ( отдача)экономический эффе́кт — effetto economico
иметь обратный эффе́кт — avere un effetto controproducente
3) чаще мн. эффе́кты ( создание определённого впечатления)специальные эффе́кты — effetti speciali
бить на эффе́кт — cercare l'effetto
* * *n1) gener. impatto, comparita, comparsa2) econ. effetto -
45 даться
не да́ться в обма́н — ne pas se laisser duper
2) ( удаться)да́ться кому́-либо — réussir à qn
э́то ей не дало́сь — cela ne lui a pas réussi
матема́тика ему́ не дала́сь — les mathématiques n'étaient pas son fort, il ne mordait pas aux mathématiques
ничто́ да́ром не даётся — donnant donnant
-
46 осечка
-
47 эффект
-
48 гороховый
гороховий, горохвяний, горох'яний. Г-вая солома - горохвина (и горохвини мн.), горохвянка; соб. горохвиння (р. -ння, ср. р.). Г-ый камень (геол.) - гороховик. Чучело гороховое - опудало, одороб(а)ло (р. -ла, ср. р.), гороб'яче страшило, куряча вова. Шут гороховый - блазень, ум. блазник, штукар (р. -ря).* * *горо́ховий; диал. горо́хвянийгоро́ховая лепёшка — горо́хвяник
чу́чело горо́ховое, шут \гороховый — опу́дало; жарг. бла́зень, -зня
-
49 жёрдочка
уменьш.-ласк.жерди́нка; вори́нка; тичи́нка, ти́чечка; ( насест) сі́дало -
50 известность
1) (состояние известного) звісність (-ности);2) слава. [Повсюдну світову славу і гучний розголос дали Хейямові не його цінні математичні арабські писання (Крим.)]. Приобрести -ность - слави придбати (зажити), визначитися, в мову ввійти. [Зажила вона собі ще того щасливого часу слави доброї панночки (Г. Барв.). Антосьо все в мову входив між товариством і в городі (Свидн.)]. Он приобрёл большую -ность - він великої слави здобув (зажив, придбав) собі, (здобувся); він велику славу має. Это доставило ему большую -ность - це дало йому велику славу. Дело это получило громкую -ность - справа ця мала широкий розголос (набула широкого розголосу). Пользоваться -ностью - мати славу, тішитися славою. [Тішаться славою і неповні антологічні гарні переспіви фон-Боденштедта (Крим.)]. Пользующийся громкой (широкой) -ностью - голосний, широкославний, славнозвісний. [Я хочу бути великим чоловіком і славним, голосним на ввесь край (Франко). Котляревський з високих постаментів поспускав на долівку широкославних героїв (Куліш)]. Ставить, поставить в -ность кого о чём - доводити, довести до відома кому про що, повідомляти, повідомити кого про що, виявляти, виявити кому що. [Про це вже доведено до відома його батькові (М. Грінч.). Ферідун зараз виявив синам, що треба їм поїхати до царя Єменського (Крим.)]. Привести в -ность - з'ясувати, вияснити, визначити що, (подсчитать) підрахувати що. [Утрати від пожежі ще не з'ясовано (не вияснено) (М. Грінч.)]. Не все древне-русские рукописи приведены в -ность - не про всі староруські рукописи позбирано звістки. -ность (знание случившейся беды) всё же лучше мучительной неизвестности - і злая вість не така мука, як безвість; ліпше вже знати про лихо, ніж не знати та думками мучитися;3) славнозвісність; см. Знаменитость.* * *1) відо́мість, -мості; (слава, популярность) сла́ва, популя́рність, -ності, славнозві́сністьполучи́ть (приобрести́) \известностьть — ста́ти відо́мим, набу́ти сла́ви (популя́рності, відо́мості)
приводи́ть, привести́ в \известностьть — з'ясо́вувати, -со́вую, -со́вуєш, з'ясува́ти
ста́вить, поста́вить в \известностьть — дово́дити, дове́сти до ві́дома; ( уведомлять) повідомля́ти, повідо́мити, -млю, -миш; ( извещать) сповіща́ти, сповісти́ти, -віщу́, -вісти́ш
2) (перен.: известный человек) відо́ма осо́ба (люди́на); ( знаменитость) знамени́тість, -тості -
51 кутафья
опудало, чуперадло, лантушище.* * *опу́дало; чупера́дло -
52 наваливать
навалить1) что, чего на что, куда - навалювати, навалити, навертати, навернути, накочувати, накотити, (о мног.) понавалювати, понавертати, понакочувати що и чого на що, куди; (набрасывать) накидати и накидувати, накидати, нагортати и нагортувати, нагорнути, (о мног.) понакидати, понагортати чого на що; срв. Приваливать 1. [Зима намети навертає (Мирн.). Було мене притопити й камінь навернути (Грінч. III). Он, понавертало цілі копи жовтої глини (Мирн.)]. -лить камень на что - навалити (навернути) камінь на що. -лить кучу соломы - навернути купу соломи. -лить сору - накидати (навернути, нагорнути) сміття. -вай больше земли - навертай (нагортай) більше землі. Снегу -лило в колено - снігу навалило (навернуло, накидало, навергало) в коліно;2) (накладывать тяжесть, громоздкую вещь, нагружать) навалювати, навалити, накладати, накласти и (реже) наложити, накидати, накинути, навантажувати, навантажити, (о мног.) понавалювати, понакладати, понакидати, нонавантажувати що на кого, на що, (вульг.) наричити, накрякати що. [Хоч як було наватажиш віз снопами (Куліш). Було батько як наричать гарбу, що яка-хоч пара коней не потягне, хіба воли (Бердянщ.). Такий віз наричив, що ледве воли довезли (Сл. Гр.). Там-же й віз накрякав! ледве кобила проти гори вивезла (Харк.)]. -вать вюк на мула - навалювати (накладати, накидати) в'юк на мула. -лили на меня поручения - накинули на мене (мені) доручення. На меня -лили слишком много работы - на мене накинуто (навалено) занадто багато праці (роботи);3) нахиляти, нахилити, (о мног.) понахиляти що на кого, на що. -вали шкап на себя - нахили шахву на себе. -вали столб больше вправо - нахили стовп(а) правіше;4) (сходиться во множестве) насувати, насунути, плавом напливати, напливти, навалувати, настягатися. [Ті миші, що в степу багато, не тут наплодились; вони відкільсь навалували (Новомоск.)]. Народу пропасть -лило, народ -лил на площадь - людей (народу) насунуло сила, народ насунув на майдан;5) (нанести течением) навалити, нагнати. Течением -лило барку на мост - берлину навалило (нагнало) точією на міст. Судно -лило на другое - судно навалило (нагнало, напли(в)ло) на инше;6) (в карт. игре) навалювати, навалити. [Бий і навалюй (Сл. Ум.)];7) охотн. - налягати, налягти. Гончие -лили на зверя - гончаки налягли на звіра. Наваленный -1) навалений, навернений, накочений, накиданий, нагорнений, понавалюваний, понавертаний, понакочуваний, понакиданий и понакидуваний, понагортаний и понагортуваний. [Прийшов - аж там змій каменем навернений (Гудч.). Нагорнений смітник (Крим.)];2) навалений, накладений и (реже) наложений, накиданий, навантажений, понавалюваний, понакладаний, понакиданий, понавантажуваний;3) нахилений, понахиляний.* * *I несов.; сов. - нав`алить1) нава́лювати, -люю, -люєш, навали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. понава́лювати; ( набрасывать) накидати, наки́дати и мног. понакидати, навертати, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. понаверта́ти; (чем-л. тяжёлым сверху) приверта́ти, привернути\наваливать ли́ло много сне́гу — безл. навали́ло (наки́дало; наверну́ло) бага́то сні́гу
2) (безл. перен.: скопляться, появляться во множестве) насува́ти, насу́нути, нава́лювати, навали́ти; (сов.: набиться) нати́снутисяII несов.; сов. - навал`ять\наваливать ли́ло много наро́ду — насу́нуло (навали́ло, нати́снулося) бага́то наро́ду (люде́й)
1) нава́лювати, -люю, -люєш, наваля́ти; (сов.: накатать) накача́ти; (сов.: налепить) наліпи́ти, -ліплю́, -лі́пиш2) (сов.: набросать, повалить) наваля́ти; наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш3) (сов.: небрежно написать, нарисовать) наля́пати и мног. поналя́пувати, наба́зграти -
53 наснежить
1) (о снегопаде) нападати, напорошити. -жило - нападало (напорошило) снігу;2) (снегом) нанести (понаносити) снігу, натоптати снігом, натупати снігу. -жили в сенях сапогами - нанесли (понаносили) в сіни снігу на чоботях.* * *нанести́ сні́гу, мног. понаносити (-ношу, -носиш) сні́гу\наснежить жило — (безл.: о снегопаде) напа́дало (навали́ло) сні́гу
-
54 нужник
нужник, відходок, виходок (-дка), паскудник (-ка), (звфем.) куток для пильної потреби, ретирада, клозет (-ту), (шутливо) для людей сідало, канцелярія, кабінет, притулок (-лку). [У нас на все село один нужник - коло школи (Брацл.). Живіт болить! де у вас притулок? (де у вас вийти?) (Звнн.)].* * *ну́жник -
55 обдавать
обдать обливати, облити и обілляти, зливати, злити. [Так гляне, неначе холодною водою зіллє]. -ть варом - о(б)парити, о(б)шпарити. Обдало морозом, холодом - мороз пройняв, морозом (холодом) пройняло, холодом звіяло, -дало жаром, огнём - в жар кинуло, огнем всипало (сипнуло).* * *несов.; сов. - обд`ать1) (окатывать водой, кипятком) облива́ти, обли́ти и обілля́ти и пооблива́ти2) (безл.: охватывать, пронизывать) пройма́ти, пройня́ти -
56 обормот
жарг.опу́дало, йо́лоп, бо́вдур -
57 обормотка
жарг.опу́дало -
58 овладевать
овладеть кем, чем опановувати, опанувати кого, що, запановувати, запанувати над ким, посідати, посісти кого, що, обсідати, обсісти, налягати, налягти на кого, переймати, переняти кого, заполоняти, заполонити кого, що, заволодіти ким, чим. [Опанувала Зінька одна думка не давала йому спокою (Грінч.). Дітей посідало почуття жаху та цікавости]. -деть производством - опанувати виробництво. -вать, -деть собой - опановувати, опанувати себе, запановувати, запанувати над собою; перемагати, перемогти себе, перемогтися. -вать, -деть чьим вниманием - опановувати, опанувати чию увагу. -деть нитью разговора - опанувати розмову; запанувати в розмові. Горе, тоска овладела им - горе, туга посіла його. Овладело желание кем - обгорнуло бажання кого, взяла хіть кого, забажалося, забаглося кому. -вать, -деть крепостью, городом, позицией и т. п. - здобувати, здобути фортецю, місто, позицію і т. п. -вать, -деть землёй, имуществом чьим - посідати, посісти чиюсь землю, майно, добро, добра, заволодіти землею, майном.* * *несов.; сов. - овлад`еть1) ( захватывать) оволодіва́ти, оволоді́ти, опано́вувати, опанува́ти; ( присваивать) посіда́ти, посі́сти; ( брать) здобува́ти, здобу́ти2) (подчинять себе, придавать чему-л. нужное направление) оволодіва́ти, оволоді́ти, опано́вувати, опанува́ти3) (охватывать - о мыслях, чувствах) посіда́ти, посі́сти, охо́плювати, охопи́ти, обхо́плювати, обхопи́ти; опано́вувати, опанува́ти, запано́вувати, запанува́ти; ( обнимать) огорта́ти, огорну́ти, обгорта́ти, обгорну́ти, обніма́ти, обня́ти, пойма́ти, пойня́ти, поніма́ти, поня́ти; (несов.: обуревать) порива́ти4) (прочно усваивать что-л.) оволодіва́ти, оволоді́ти, опано́вувати, опанува́ти -
59 окидывать
окидать, окинуть о(б)кидати, о(б)кидати, о(б)кинути що чим. Срв. Обкидывать. -нуть глазом (глазами), взором взглядом - скинути оком (очима) на кого, на що, окинути оком (очима), обвести оком (очима) кого, що, перебігти очима по кому, по чому, глянути по чому. [Глянув по хаті]. Сколько глазом -нешь - скільки оком сягнеш (захопиш, збагнеш), (безлич.) скільки оком сягнути, скільки зору. И глазом не -нешь - і оком не зглядиш, (безлич.) і оком не скинути. Лицо -дало - висипало, виприщило на виду, поприщило вид. Окиданный и окинутый - обкиданий, обкинутий.* * *несов.; сов. - ок`инуть\окидывать взгля́дом (взо́ром, глаза́ми) — огляда́ти, огля́нути и огле́діти и огля́діти, окида́ти по́глядом (очи́ма, о́ком), оки́нути по́глядом (очи́ма, о́ком), обво́дити очи́ма (о́ком, по́глядом, зо́ром), обве́сти очи́ма (о́ком, по́глядом, зо́ром); обкида́ти зо́ром (по́глядом, очи́ма), обки́нути зо́ром (по́глядом, очи́ма), оббіга́ти по́глядом (очи́ма), оббі́гти по́глядом (очи́ма)
-
60 посесть
I. сідало.II. посісти, посідати.* * *посіда́ти; диал. посі́сти
См. также в других словарях:
Дало-нордик — Дало фалид по типологиям фон Эйкштедта и Паудлера … Физическая Антропология. Иллюстрированный толковый словарь.
Дало-фалид — (далиш по Паудлеру; далофэлид; дало нордик по фон Эйкштедту; фэлид по Лундману; фэлиш по Гюнтеру; фалиан/фалид) Нередуцированный и депигментированный северно европейский верхнепалеолитический кроманьидный тип, схожий с ирландским брюнном. Дало… … Физическая Антропология. Иллюстрированный толковый словарь.
їдало — а, с., жарт. Шлунок … Український тлумачний словник
дало̄н — корм для собак, свиней … Нанайско-русский словарь
дало̄вори — накормить собак, свиней … Нанайско-русский словарь
сідало — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
об'їдало — а, ч., зневажл. Той, хто кого небудь об їдає (у 2 знач.); дармоїд … Український тлумачний словник
сідало — а, с. 1) Перекладина, жердина у пташнику чи в клітці, на яку сідають на ніч кури або індики. 2) перен. Місце або предмет, на яких сидять, на які сідають; сидіння. 3) розм. Частина тіла людини нижче спини; сідниці … Український тлумачний словник
об'їдало — іменник чоловічого роду, істота зневажл … Орфографічний словник української мови
Далиш — Дало фалид по типологии Паудлера … Физическая Антропология. Иллюстрированный толковый словарь.
Фалиан/фалид — дало фалид … Физическая Антропология. Иллюстрированный толковый словарь.
