далеко+от

1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];

2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);

3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;

4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;

5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;

6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];

7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;

8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];

9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;

10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];

11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -

1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;

2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;

3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];

4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].

* * *

1) нести́; ( мчать) мча́ти

2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

7) ( класть яйца - о птицах) нести́

невтримний, нестримний, (реже) невтримливий, невдержний, нездержний, (преимущ. безостановочный) невпинний, неспинний, (непреодолимый) непоборний, непереможний, (неукротимый) невгамовний, невгамований, непогамов(а)ний. [Невтримне бажання (Крим.). В гніві нестримний (струмок) порухом гордим кидався з кручі (Дніпр. Ч.). Веселий нестримний регіт (Черкас.). Як зберегла ти оцей тихий нестримний запал? (В. Підмог.). В огні нестримної навали рубали, різали наш сад (Сосюра). Сльоза в неї в очах бриніла від гарячих невтримливих слів (Л. Укр.). Сліпа невдержна сила (Стебн.). Гомін нездержного, мов стихія, потоку людського (Корол.). Ще хвилина - і криком, як невпинна стихія, полине кудись невільницька туга (Васильч.). Невпинні сльози заливали її обличчя (Коцюб.). Неспинний потяг (поезд) (В. Підмог.). Жадоба невгамовна помсти (Франко). Душа стрепенеться від дум невгамовних (Самійл.). Ідуть потужні голоси, як лави невгамовні (Бажан). Непогамований потяг (порыв) кудись далеко (Корол.)].

* * *

1) мест. - см. Ничто;

2) нрч. - а) (сносно) нічого, (не плохо) не погано, не зле. [Якби сама (гинула), ще-б нічого, а то й стара мати… мусить погибати (Шевч.)]. «Каковы дела?» - «-го» - «Як справи?» - «Нічого (собі).» Он ведёт себя -го - він нічого собі (не погано, не зле) поводиться. Это вино -го - це вино нічого собі (нічогеньке, нічогеньке собі). -го себе - нічого собі, нічогенько, нівроку, (прлг.) нічогенький (собі). [Озимина нічогенько показує (Коцюб.). Ач яке (немовля), - нівроку! (Шевч.). Дочка у його нічогенька собі дівчина була (Гуманщ.)]; б) (пустяки) дарма, пусте, дурниця. [«Це далеко?» - «Дарма!» (Грінч.). Дарма, дітки, потерпіть ще (Загірня). Ну, це - дарма, це пройде (Гр. Григор.)]; в) дарма, байдуже; см. Нипочём 2.

* * *

1) нареч. нічо́го, нічоге́нько, нівро́ку

2) (в знач. сказ.: всё равно) нічо́го, усилит. нічогі́сінько; ( не имеет значения) дарма́, да́рмо; (пусть, ладно) сі́лькісь

3) ( нисколько) нічо́го, усилит. нічогі́сінько, анічо́го, анічогі́сінько

союз але, (зап.) але, (усилит.) але-ж, (шире русского «да», часто, особ. вост.) та, (да, а) а, (всё же) проте, а проте, але-ж, (впрочем) а втім, (однако) одначе, однак, (диал.) отже ж, (да только) так, (диал.) дак, (да, однако) тале (из «та» и «але»), (диал.) дале, (усилит.) тале- ж, (диал.) дале-ж, (ан) аж. [Хотіла спать, але не спала (Шевч.). Читають, але не дуже хвалять (Грінч.). Ми хоч бідні, але чесні (Коцюб.). Пробачте, але я вас не питаю (М. Хвильов.). (Немає) нічого нового в її коханні, але-ж тоді (нема) нічого виключного в її чутті (В. Підмог.). Кунігунда померла. О, найкращий із світів, де ти? Але-ж на яку недугу вона померла? (Кандід). Дарма! нехай умру, та думка не умре (Л. Укр.). Він добре допік їм, та то була мала втіха (Кінець Неволі). Покірно гадав: «я не звільнюся від неї ніколи». Та не розкіш, а насолода бралася в нім з тої гадки (В. Підмог.). Хотів, він прогнать з-перед очей ту мрію, а мрія все стояла й манила його (Н.-Лев.). З-під білих, кострубатих брів визирають добрі, а (хотя и добрые, но) лукаві очі (Коцюб.). Вони (блудні вогники) манять, а гублять (В. Підмог.). Батько мій завжди говорив, що (через старого моряка) наш заїзд прийде до руїни.. Проте (но всё же) мені здається, що пробування у нас старого моряка виходило нам на користь. Була, проте, одна річ, що й справді могла призвести нас до руїни (Остр. Скарбів). Робота була часом важка, а проте звична (Коцюб.). Навіть для кохання він визначив час, а втім (но впрочем) він справді закоханий (В. Підмог.). Якби милий, чорнобривий, - умів-би спинити (ворогів). - Так далеко чорнобривий (Шевч.). І не був там, тале знаю (Звин.). Оженитись, я-б оженився, тале-ж з поганою-б не одружився (Вороний). Не няв віри, аж вийшло усе правда (Сл. Левч.)]. Но более того - ба більше. [Багато читаю, ба більше: дуже люблю театр (В. Підмог.)]. Но ведь - але-ж, але-ж бо, та-ж, адже-ж. [«Ти заїдеш (до хворого) з візитою.» - «Але-ж він цілком здоровий!» (В. Підмог.). Та-ж ти бачила, що купувала! (Брацл.). Адже-ж ви сами не знаєте, - нащо-ж питаєте? (Київщ.)]. Но вот - аж от (ось), (реже) та (але) от (ось). [Ніхто їх не турбував; аж ось несподівано простягся до них перший помацок зовнішнього світу (В. Підмог.)]. Но всё же - а все-ж (таки). [«Ви любите шоколяду?» - «Не дуже.» - «А все-ж таки?» (В. Підмог.)]. Но и - але (та) й, але-ж і. [Вона була вже не молода, але й не стара (Н.-Лев.)]. Не только… но и… - не тільки… - а (усилит.: ба) й:..; не то… - а (ба, та) й… [Служки вона не мала не тільки тому, що їй бракувало коштів, а й тому, що… (М. Хвильов.). Цікаво не тільки селянам, ба й інтелігентам (Крим.). Не встережуться мене не то вночі, а й серед дня (Мова). Страх безсилими робить не то поодиноких людей, ба й цілі народи (Коцюб.). Князьки не то самі стародавні звичаї переступали, та й своїх підручних до того призвичаїли (Куліш)].

* * *

1) союз але́, о́тже; (шире и чаще русского "да") та, так; (а) а; ( однако) проте́

2) в знач. сущ. але́, та (нескл., с.)

1) ( для понукания лошади) но; диал. вйо́, гаття́

2) ( для выражения предостережения) ну, но

I. отбежать (откуда) відбігати, відбігти від чого, від кого. [Відбіг далеко від хати].

II. відбігати. [Я своє вже відбігав]. -гать ноги - відбігати ноги.

* * *

дуже, вельми, сильне[о], тяжко, прикро, кріпко, притьма, притьмом, багато, багацько, велико, здорово. [Гуде вітер вельми в полі (Забіла). Той чоловік був сильне багатий. Голова мене (у меня) тяжко болить. Тяжко яр глибокий. Прикро посивів дід. Зрадів кріпко. Мак притьма червоний. Вона багато скидається на його. Прислужився свойому краєві він велико. Здорово ви всього знаєте]. Очень и очень - добре та й добре, геть-то. [Це їм добре та й добре знайома річ. Я йому таки й геть-то вподобався]. Не очень - не дуже, не вельми, не надто, не тяжко, не багато, не велико, не геть, не гурт, не з-так, не притьма, не конче, не конечне, не що. [Смійся, лютий враже, та не дуже (Шевч.). Не надто він розумний. Додому йому не тяжко далеко. З того часу не геть я турбуюся. Знаю французької мови не гурт. Не з-так їх багато. Не конче їх мені треба. Він не що й старий]. Не очень-то - не дуже-то, не гурт-то, не геть-то, не з-так-то. [У нас такі вироби не гурт-то часті. Вона не з- так-то поганенька].

* * *

подвинуться посуватися, посовуватися, посунутися. [Посунься, ляше, - най русин сяде. Чи швидко посувається ваша праця?]. -ся вперёд - посуватися наперед, поступати(ся), поступити(ся). [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш]. Дело -ется успешно - справа посувається (поступає) добре. Дело не -ется вперёд - справа затамувалася. -ся далеко вперёд - сягати, сягнути, сягонути. [Що далі сягатиме демократизація культури, освіти й письменства, то глибше й дужче перейматиметься воно народніми основами (Єфр.)]. В своём развитии он очень -нулся вперёд - своїм розвитком він дуже поступив наперед. -ся назад - посуватися, подаватися назад.

* * *

1) подви́нуться

2) посува́тися, посу́нутися; ( придвигаться) підсува́тися и підсо́вуватися, підсу́нутися

3) перен. посува́тися [впере́д], посу́нутися [впере́д]

подвезти и подвезть

1) (к чему, куда) підвозити, підвезти. [Сідайте, підвезу вас додому, бо в той бік їду. Чого так далеко став, - підвозь ближче];

2) (что-либо) привозити, привезти, надвозити, надвезти. [У фортецю встигли привезти і харчів, і бойового припасу]. Подвезённый -

1) підвезений;

2) привезений, надвезений.

* * *

несов.; сов. - подвезт`и

1) підво́зити, підвезти́; (что-л.) надво́зити, надвезти́

2) см. повезти 2)

I. підмітання.

II. Подмётка - підметок (-тка) и підметка. Он ему и в -ки не годится - далеко куцому до зайця, він його й нігтя не варт.

* * *

позже пізніш(е), (после) опісля, навпослі. Приходите -нее - приходьте пізніш(е). Немного -нее - трохи пізніш, трохи згодом. Гораздо -нее - значно (далеко) пізніш. Как можно -нее - як-найпізніш(е), що-найпізніш, як мога пізніш. -нее обыкновенного - пізніш, як (ніж) звичайно. Не -же пяти часов - не пізніш п'ятої години; не пізніш, як о п'ятій годині (як у п'ять годин). -нее всего - найпізніше. Он пришёл -же всех - він прийшов пізніш від усіх, він прийшов останній.

* * *

см. позже

північ, опівніч (-ночи). [І опівніч вже минає]. Около, к -ночи - над (під) північ, близько півночи. Глубокая -ночь - глупа північ (опівніч). В (самую) -ночь - (саме) опівночі, саме в опівнічну добу (пору). После -ночи - по півночі, як з півночи звернуло, скоро з півночи звернуло. [Це сталося, скоро з півночи звернуло]. Далеко за -ночь - геть по півночі. Перевалило за -ночь - звернуло з півночи.

* * *

1) пі́вніч, -ночі, полуні́ч, -но́чі; диал. опі́вніч

2) ( север) пі́вніч; опі́вніч

(скоро) (по)спішно, поспіхом и спіхом, (торопливо) похапцем, прихапцем, похапки, хапки, хапком, похапком, хватком, прихватком, хват(ь)кома, сквапно, поквапно, (с)квапливо, хапливо, похапливо, похопливо, (наскоро) нашвидку, на швидку руч, (шутл.) хватопеком; срв. Скоро, Торопливо. [Сіли козаки і поїхали спішно (Куліш). Та біжи-ж ти швиденько, та поспішненько (Март.). Далеко друге військо? - Недалечко і йде спіхом на нас (Куліш). Поспіхом творяться нові форми життя на Україні (Єфр.). Похапцем звінчалися, щоб не розлучила нас пані (М. Вовч.). Посідали на вози хапком та мерщій їхати, щоб завидна дома бути (Полт.)]. -но причесаться, умыться, сделать что-л. - похапцем (прихапцем, похапки, хапком и т. д.) причесатися, умитися, зробити що. -но браться, взяться за что - прихвачуватися, прихватитися до чого, (по)хопитися що робити. [Прихватилася до тіста, пироги побгала (Мкр.)].

* * *

1) (о человеке: скорбящий) сумний, журний, скорботний;

2) (горестный) прикрий, сумний, журний, тужний, боліз[с]ний. -ный случай - сумний (прикрий) випадок, сумна пригода. Срв. Горестный, Печальный. Быть -ным кому - боліти кого. [Далеко гірше і тяжче боліла заступників свідомого українства та реакція, той психоз патріотичний, що враз опанував і посів усе громадянство в Росії (Єфр.)].

* * *

прокормить

1) прохарчовувати, харчувати, прохарчувати, харчити, прохарчити прогодовувати, прогодувати; (довольствовать) контентувати, проконтентувати, згодовувати, згодувати кого. [Як вона їх за ті гроші прохарчовує, і сам не знаю (Звин.). На свої гроші і зодягну, і прохарчую себе й жінку (Неч.-Лев.). Зосталося двоє дітей, і тих нічим прогодувати (Грінч.). Всі безземельні або такі, що їх земля не могла згодувати (Коцюб.)]. -мить в течение зимы - перезимувати, визимувати, (о мног.) поперезимовувати, повизимовувати кого, що. [Навчи-ж мене літати за те, що я тебе перезимувала (Рудч.) Насилу визимувала свою худобу (Грінч.)]. -мить в течение лета - перелітувати, вилітувати кого, що. -мить до определенного времени - доконтентувати кого до якого часу. [До весни ще далеко, - чим він нас доконтентує до весни? (Драг.)];

2) (истратить на прокорм) схарчовувати, схарчувати, схарчити, згодовувати, згодувати, вихарчовувати, вихарчити, витрачати, витратити на харч. [Овес тепер дорогий: більше коням згодуєш, ніж заробиш]. Прокормленный - прохарчований, прогодований, проконтентований; схарчований, згодований, витрачений на харч.

* * *

несов.; сов. - прокорм`ить

1) прогодо́вувати, прогодува́ти и згодува́ти; ( предоставляя продовольствие) прохарчо́вувати, прохарчува́ти

2) (кормя, расходовать) згодо́вувати, згодува́ти

3) (несов.: кормить в течение определённого времени) годува́ти [ці́лий тиждень], прогодува́ти

прыгнуть стрибати, стрибнути, плигати, плигнути, (скакать) скакати, скакнути (скокнути, скікнути) и скочити, гопки скакати, вистрибувати, цибати, цибнути, штиркати (и штрикати), штиркнути, (метаться) гасати, (в танцах) гопати, гопнути, гоцати, гацати, гопки скакати. [І вона аж стрибала з радощів (Грінч.). Близько видати, та далеко стрибати. Стриба по хвилях човен (Грінч.). І зайчиком плигає (світло) біля альтанки (Коцюб.). Плигни в річку (Грінч.). Скачи, враже, як пан каже (Шевч.). А дзвінок скакав, хрипів, казився (Коцюб.). Скакає через тин, як собака (Н.-Лев.). Скочив у білу кипучу хвилю (Н.-Лев.). Коники цибають в траві (Берд. п.)]. -нуть с силой - стрибонути, плигонути, скаконути. [А собака здоровий та як плигоне йому на груди - так і звалив (Гр.)]. Он легко -гает (свойство) - він легкий на скоки. [Олеся була легка на скоки - вона перелітала з каменя на камінь як коза (Н.-Лев.)]. Любящий -гать (прыгун), имеющий свойство -гать - стрибкий, стрибучий, плигучий, скакучий. [Моторний та стрибучий виводив свій веселий спів (Грінч.). Сей горох скакучий, як молотити (Гр.)]. Прыгающий (как прилаг.) - стрибучий, плигучий. [За легкими співучими та плигучими тонами Юхимової скрипиці (Корол.)]. -гается, безл. - стрибається, плигається. [Стрибається, покіль бісом штрикається (Номис)].

* * *

несов.; сов. - пр`ыгнуть

1) стриба́ти, стрибну́ти и стрибону́ти, плига́ти, плигну́ти и плигону́ти; ( скакать) скака́ти, скакну́ти, циба́ти, цибну́ти, несов. ско́чити, скікну́ти и скі́кнути; (несов.: топая) го́пкати

2) (несов.: непроизвольно дрожать) сми́катися

1) подорож (-жи), мандрівка (реже (зап.) вандрівка), подоріжжя, подорожування, мандрування, (путь) дорога; ум. мандрівочка, доріжка, доріженька, доріжечка. [От мій небіж, що тільки повернувсь з далекої мандрівки (Грінч.). Я ще з третьої години дня потягся в подорож (Крим.). Подоріжжя од Полтави до Гадячого (П. Мирн.). Відбулося подоріжжя Фенікійців навколо Африки (Л. Укр.). А нашому Василечку мандрівочка пахне (Метл.)]. -вие ко св. местам - проща. Кругосветное -вие, -вие вокруг света - подорож навкруги (навколо, кругом) світу (см. Кругосветный). Товарищ по -вию - подорожній товариш. Описание -вия - опис подорожи, подорожник, подорож. Отправиться в -вие - рушити (вирушити), податися в подорож, в дорогу. Совершать -вие - відбувати подорож;

2) (литер. произвед.) подорож. [З описових творів найширше відомі подорожі; це опис того, що бачив і чув автор, подорожуючи (Єфр.)].

* * *

гармата, ум. гарматка, пушка, канона. [Обступили город Умань, поробили шанці та, й вдарили з семи гармат у середу вранці (Пісня). Лід кріпкий, хоч гармати коти (Номис). Козацькі пушки були менші і не несли так далеко, як турецькі, тому пушкарі вичікували догіднішої хвилини, коли турки підійдуть ближче (Маковей). Канони грають, кулі заспівають (Федьк.)]. Нацелить, прицеливать -ку - націлити, прицілювати гармату. По воробьям из -ки стрелять - з гармати на горобців стріляти.

* * *

1) так (перед нареч.); таки́й (перед прил.)

2) ( столько) сті́льки

видніти, -ся, (неясно) бовваніти (н. вр. -нію, -нієш и -ню, -ниш), манячити, (неясно виднеться в темноте, в тумане) мріти(ся), майоріти, туманіти, бреніти, лелітися. [Геть далеко в морі кораблі видніють (Л. Укр.). Батька Богдана могила мріє (Шевч.). Манячила висока постать. Майоріли плеса]; (только о голом теле) світити. [Крізь роздерту сорочку світило голе тіло]. См. Выглядывать.

далекохонько далекісінький, дуже далекий, дуже далеко.