-
21 lawks
-
22 lord
1. n1) пан; володар; повелитель; владар; добродій2) (the Lord) рел. Господь Богin the year of our Lord — після Різдва Христова; в нашу еру
the Lord's Prayer — молитва господня, «Отче наш»
the Lord's table — вівтар; причастя
3) лорд, пер Англії (титул); член палати лордів4) pl (the Lords) розм. палата лордів5) господар; хазяїн; власник6) магнат, (промисловий) король7) жарт. чоловікlords of creation — людський рід; чоловіки
the Lord Harry — диявол, сатана
Lord bless me! — хай господь милує!, боже мій!
to live like a lord — жити розкішно; немов сир у маслі купатися
to treat smb. like a lord — розкішно пригощати когось; шанобливо приймати когось
as drunk as a lord — п'яний як чіп (як квач, як хлющ)
to act the lord — удавати з себе лорда, бундючитися
2. v1) давати титул лорда2) титулувати (називати) лордом3):to lord it — корчити з себе лорда; командувати
to lord it over smb. — попихати кимсь
* * *I [lxːd] n1) пан; владика, володар; ( the Lord) peл. Господь Богthe Lord 's Prayer — молитва господня, "Отче наш"
the Lord 's Supper — таємна вечеря; причастя, євхаристія
2) (звич. Lord) лорд, пер; член палати лордівthe House of Lords — палата лордів; лорд (почесний титул сина пера, що не дає права бути членом палати лордів); лорд ( у найменуваннях деяких високих постів)
3) (Lord) лорд (титулування перів; ставиться перед титулом); лорд (титулування синів перів; ставиться перед іменем)4) ( my lord) мілорд (звертання до лордів, з боку прислуги); мілорд (звертання до суддів Високого суду правосуддя під час судового засідання; використовується також до суддів-жінок); цepк. ваше преосвященство ( титулування єпископів); ваше високопреосвященство ( титулування архієпископів)5) pl ( the Lords) палата лордів6) icт. хазяїн, власник7) промисловий король; несхв. призвідник, верховод; туз ( у якій-небудь галузі)8) пoeт., чоловікII [lxːd] vthe Lord Harry — диявол, сатана
1) (звич. to lord it) удавати з себе аристократа або володаря; величатися; командувати, розпоряджатися2) надавати титул лорда ( кому-небудь); титулувати, називати лордомIII [lxːd]int Боже!, Бог мій! (виражає подив, досаду, переляк) -
23 lummy
adj розм.першокласний, першосортний; чудовий* * *I ['lemi]int (замість Lord love me) Бог мій; Господи! ( виражає здивування)II [`lemi] aпершокласний, першосортний -
24 me
-
25 dod
1. n розм.1) бот. рогіз, рогоза2) кругла вершина2. v1) закругляти2) оголяти3) підстригати4) розм. бити, збивати3. int розм.боже!, господи! -
26 Christ
-
27 cor
I [kxː] n; муз. II [kxː]int (замість god) прост. господи!, боже мій! -
28 gosh
int о господи! (виражає подив, досаду) -
29 gracious
-
30 jeez
Боже!, Господи! ( перекручене Jesus) -
31 Kyrie eleison
церк. -
32 lawks
[lxːks]int icт. Господи! (замість. Lord) -
33 lummy
I ['lemi]int (замість Lord love me) Бог мій; Господи! ( виражає здивування)II [`lemi] aпершокласний, першосортний -
34 владетельница
1) см. Владелица;2) (государыня) володарка, владарка, державиця, господиня, пані.* * *1) волода́рка и воло́дарка, вла́дарка и влада́рка, держа́виця; господи́ня2) см. владелица -
35 вместе
укупі (укупці, укупочці, укупоньці), разом, разком, ураз, заразом, посполу, поспіль, купно, сумісно, в парі, (реже) повкупі, покупі, при купі, при місці, спільно, за гурт, (сообща со многими) гуртом, у гурті. [Жити, сидіти, працювати і т. и. укупі, разом з кимсь і т. и. Дбайте про щастя купно з дітьми (Мирн.). Дожити віку вкупі, у згоді (Коцюб.). Живуть усі при купі. Разком побіжимо до господи (Лев.). Дві букви при місці стоять. Поклонивсь усім за гурт (М. В.). Робити колективні змови - гуртом одмовлятися од урока (Крим.). Козаки гопака гуртом оддирають (Шевч.). Іти в гурті легше з співом (Єфр.)]. Соединять вместе - гуртувати до купи (до купки, купочки, купоньки), у купку и т. д., у гурт, до гурту. [Зібралися всі до купи, у гурт. Згуртувати до купи радощі й горе (Чупр.)]. Все вместе (одной компанией) - купцем. [Купцем горнулося до його найкраще товариство (Кв.)]; (в одном целом, в нераздельном соединении) при гурті, при купі. [При гурті одна людина прогодується якось. Держати при купі різнородні елементи (Єфр.)]. Вместе с тем (одновременно) - разом, ураз, заразом, разом з тим, рівночасно, по-при-тому. [Разом стало укр. письменство й на творчу роботу (Єфр.). Хронікер, ураз і поет (Франко). І сумна це історія, але заразом яка безрозумна! (Крим.). Я й сам по-при-тому вчився (М. Левиц.)]; (в один приём) за одним ходом. [За одним ходом внести дров і води]. Держаться вместе - держатися (триматися) купи, гурту.* * *нареч.ра́зом; ( совместно) уку́пі, суку́пно, ку́пно, ласк. уку́почці, уку́пці; поспіль; поспо́лу; ( о речи) враз; ( воедино) доку́пи; ( всей группой) гурто́м\вместе с тем — водно́час, водно́раз
-
36 возвращать
возвратить1) вертати кого до чого, що, вернути [Вернути полонених до рідного краю. Минулого не вернеш. Щастя розум відбирає, а нещастя назад вертає], повертати кого до чого, що кому, повернути [І хто зна, коли мене поверне до своєї господи (Лев.). Права вам давні повертає (Руд.)], завертати, звертати, завернути кого, що кому [Звертаю вам сей документ (Франко). Хочуть пани завернути старий лад], привертати, привернути кого до чого (к чему), кому що [Потроху знов привертає вас до кріпацтва (Крим.). Назад до життя привернув (Сл. Грінч.). Приверни мені знов дитячі дні (Крим.)]. -щать, -тить при помощи колдовства к прежнему состоянию - відвертати, відвернути, відроблювати, відробляти, відробити. -щать, -тить, забраковавши что-н. сделанное, купленное по заказу, просьбе - прикидати що кому, прикинути [Не так пошиєш, - грошей не заплатять, а прикинуть тобі твоє шитво];2) (отдавать назад полученное) вертати, вернути що кому [Верну вам усенькі ваші трати (Крим.). Вернути борг], повертати, повернути що кому [Швидко зможу вам усе ваше повернути (Крим.)], завертати, звертати, звернути що кому [Заверну все твоє]. В-тить друг другу обратно вещи, которыми раньше поменялись - розмінятися [Поміняймось!.. Я візьму твоє, а ти моє; а у год і розміняємось на сім самім місці].* * *несов.; сов. - возврат`итьповерта́ти, поверну́ти и мног. поповерта́ти, верта́ти, верну́ти; (заставлять возвращаться) заверта́ти, заверну́ти; несов., фольк. вороча́ти -
37 вступать
вступить вступати, вступити, входити, увійти. [Уступіте до нашої господи!]; (в должность) обнімати (обійняти) посаду, заступати (заступити, стати на) уряд; (в брак) братися, побратися, понятися, дружитися, одружитися з ким, пошлюбити кого; (во 2-й брак) братися вдруге, одружуватися вдруге; (в бой) ставати (стати) до бою, сточити бій; (в открытый бой с кем) давати поле кому. Вступить в спор - зазмагатися. -ать в сношения - заходити в стосунки; (в разговор) заводити (завести) розмову, заходити (зайти) в розмову, в балачки, в бесіду; (в союз) входити (увійти) в спілку, приступати (приступити, пристати) до спілки. Вступить в предосудительный союз - злигатися з ким. Вступать, вступить в связь - вступати в зв'язок, (любовную) зазнатися з ким (сов.). Вступить в дружбу, в приятельские отношения - задружити, заприязнитися, заприятелювати, затоваришувати з ким; (в фамильярные отношения) запанібрататися; (в родство) поріднитися, породичатися. -ить в борьбу, в бой, в спор - вступити в боротьбу, зітнутися, стятися. -ить в тяжбу - запозиватися; (на престол) стати на царство, засісти (усадовитися) на престолі.* * *несов.; сов. - вступ`итьвступа́ти, вступи́ти; ( ступать) ступа́ти, ступи́ти и однокр. ступну́ти; ( вмешиваться) устрява́ти, устря́ти\вступать в [зако́нную] си́лу — набира́ти, набра́ти си́ли (чи́нності) [закону]
-
38 госпожа
1) (барыня) пані, панія (редко паня); умен. панійка;2) (хозяйка) господиня, (редко, зап.) госпожа, (ум. - господинечка, госпоженька, госпося), паніматка, паньматка (ум. - паніматочка, паньматуся). Госпожа и служанка - господиня й служниця;3) (владычица) владарка. Госпожа над жизнью - владарка життя;4) (вежливый титул для дамы: сударыня) пані, добродійка! [Добродійка N. виїхала звідси. Цій добродійці я не до вподоби]. Послушайте госпожа! - слухайте, добродійко (пані)!* * *дипл.па́ні (нескл., ж.); (в формуле обращения и ирон.) добро́дійка; (женщина, принадлежащая к привилегированному сословию) господи́ня -
39 давать
дать давати, дати, (о многих, сов.) подавати [Подавав (= дал) серпи їм золотії (Чуб.)]; завдавати, завдати; подавати, подати; наділяти, наділити кому що; видавати, видати; надавати, надати; уділяти, уділити. [Чи даси мені коня в місто поїхати? Дамо (повел. даймо) їм добру одсіч. Не дасть погибати (Шевч.). Яких уже ліків мені не завдавали! (М. Вовч.). Він мені подав за себе викуп (Куліш). А в тексті було подано життєпис його (Крим.). Наших друзів наділяє нам випадок, а не наш вибір (Крим.). Зроби мені коробочку солом'яну, дак я тобі наділю в'юнів і карасів (Г. Барв.). Невмолотне жито - зовсім мало з копи видає. Моя матінко, нащо ти мене нещасницю вродила, гірку долю вділила?]. Дай(ка), дайте(ка) - дай лиш (лишень), дайте лиш (лишень), дай-но; (сёмка) ке лиш (лишень), кете-лиш (лишень). [Коли не вмієш пирога з'їсти, ке його сюди (Ном.). Кете лиш кресало (Шевч.). А ке я заграю]. Давай, давайте! (= ну-ка!) - ну, нум(о), давай, давайте, (вульг.) ке, кете! [Нум гуртом співать! (Гліб.). Нумо до праці мерщій! (Грінч.). Давай він його прохати. Ке стану і я вірші писать (Квітка)]. Давай бог ноги - хода, ходу, в ноги, шуги. [Вона за ним, він мерщій хода, біжить. А по добридню та й шуги - бувайте здорові, шукайте вітра (М. Вовч.)]. Дай бог, чтобы (чаще с оттенком недоброжелательства) - бодай (с прош. врем.), (зап.) богдай; бодай-би. [Бодай ти пропав!]. Не дай, бог - крий, боже; не доведи, Господи! Что бог даст - дійся воля божа. Дать какую-либо малость - перекинути щось. [Я тобі за те щось перекину: сальця чи борошенця]. Дать многим (оделить) - обдати, пообдавати кого. [Усіх пообдавали хлібом]. Дать много - надавати. [Сестра йому надає книжок додому (Квітка)]. Давать в обрез - видавцем давати. [У нас не дуже роз'їсися, бо й хліб видавцем дають]. Дать в достаточном количестве - надати. [Грошики здобува, та як їх і сюди, і туди треба, так нікуди і не надасть (Квітка)]. Дать ещё будучи живым - ще за живота дати, теплою рукою дати. Ровно ничего не дал - нічогісінько не дав, і на нігтик не дав (не покинув). Дать в замену - підставити. [Товар у кого захоріє - уже він свій підставить (Г. Барв.)]. Давать показание - складати свідоцтво, свідчити, зізнавати. Д. отчёт - подавати звідомлення про що, здавати справу з чого. Давать очную ставку - зводити на очі кого з ким. Дать тягу, стрекача, стречка - дременути, чкурнути, п'ятами накивати, драпнути, драпонути, дмухнути, дати драла, дмухнути драла. Дать знать - дати (подати) звістку кому, оповістити кого. Дать знать о себе - об'явитися. Дать себя знать, помнить, почувствовать - датися знати кому, датися в знаки, в тямки, в помку, увіритися, упектися, дошкулити, допекти кому. Давать понять - дати на розум (на здогад) кому. Дать другой оборот делу - повернути справу (на инакше). Ни дать, ни взять такой - достоту такий, існісінько такий. Быть данным - датися. [Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.)]. То, что дано - данка. [Обіцянка, а не данка - дурному радість (Ном.)]. Дающий - давач.* * *несов.; сов. - датьдава́ти, да́ти и мног. подава́ти; ( предоставлять) надава́ти, нада́ти, подава́ти, пода́тидава́й, дава́йте — (как приглашение к совместному действию; в сочетании с повел. другого глаг. - как понуждение к действию) дава́й, дава́йте, дава́ймо, ну́мо, нум; ( ко многим) ну́те, ну́мте
дава́й — (с неопр. глаг. несов. в знач. "начал, стал, принялся") дава́й
-
40 добро
I. 1) добро, благо, гаразд. [За благо народу. Живуть собі люди у добрі та в гаразді]. Нет худа без добра - лихо не без добра. По добру, по здорову - щасливо, без лиха, доки живий і цілий. Идёт к добру - на добро (на добре) йдеться, на гаразд. Не будет добра - не буде добра (життя, пуття);2) (имущество) добро, добре, майно, худоба, (пожитки) збіжжя. Продав усе своє добро. Що, я не хазяїн на своєму доброму? Не збирай синові худоби, а збери йому розум. Все своє нерухоме майно одписав на школи].II. Добро, нар. - добре, гаразд. [Добре тому багатому! (Шевч.). Гаразд, що не бачили нас, а то лихо було-б]. Добро пожаловать - просимо до хати, до господи, будьте дорогими гостями. Добро бы - хоч-би-ж, коли-б уже, хай-би вже. [Хай-би вже хто путній казав, а то така негідь].* * *I сущ.добро; ( движимое имущество) майно́, диал. худо́ба; ( благополучие) гара́зд, -уII нареч. в знач. утверд. част., диал.гара́зд, до́бре
См. также в других словарях:
Господи — Господи, помилуй ны (Чешский хорал) Трактат Яна с Голешова о песне Господи, помилуй ны! Господи, помилуй ны! (чеш. Hospodine, pomiluj ny!) старейшая известная чешская духовная песня, написанная, по всей видимости, в X XI вв. Хорал простой формы,… … Википедия
ГОСПОДИ — (ho), межд. (старая звательная форма от господь) (разг.). Восклицание, выражающее чувство удивления, неожиданности, досады. Господи! да что же это такое? Господи! что за чепуха! ❖ Не дай или не приведи господи (разг.) о чем нибудь очень… … Толковый словарь Ушакова
господи́н — господин, а; мн. господа, господ, господам … Русское словесное ударение
ГОСПОДИ — [hо ]. 1. см. господь. 2. межд. То же, что боже. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
господи — сущ., кол во синонимов: 4 • адонай (2) • боже (3) • господь (11) • … Словарь синонимов
господи — господи, межд. Звук «г» произносится обычно с придыханием … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
господи — Не дай или не приведи господи (разг.) о чем н. очень нежелательном. Не дай господи с ним встретиться. Прости господи (разг.) восклицание, употребляется как указание на нек рую резкость выраженного. Ну и дурак, прости господи! … Фразеологический словарь русского языка
господи — междом.; употр. также в выражениях междометного характера: не дай (не приведи) господи, слава тебе господи … Орфографический словарь русского языка
«ГОСПОДИ ВОЗЗВАХ» — «ГОСПОДИ, ВОЗЗВАХ» [греч. Κύριε, ἐκέκραξα; слав. Господи, я воззвал [к Тебе]], в православном богослужении группа псалмов 140, 141, 129 и 116, составляющая (вместе с добавляемыми к ним стихирами на ) одну из основных частей вечерни. История К IV… … Православная энциклопедия
Господи, господи! Свою часть проспали: к людям приваливат, от нас отваливат. — Господи, господи! Свою часть проспали: к людям приваливат, от нас отваливат. См. ЗАВИСТЬ ЖАДНОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Господи, господи! Убей того до смерти, кто лучше нашего живет. — (или: у кого денег много да жена хороша). См. ЗАВИСТЬ ЖАДНОСТЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа