-
1 вмешиваться
вмешаться1) (быть вмешиваему, вмешану) вмішуватися, вмішатися; домішуватися, домішатися. [Вино вмішується у воду; отруту вмішано в трунок];2) (вступаться в постороннее дело) втручатися, втрутитися до чого, уві що, встрявати, встряти (встрянути), (о многих - повстрявати), вмикатися (вмикуватися), микатися (несов. в.), вплутуватися (плутатися), вплутатися, мішатися, вмішатися, вступатися, вступитися до чого-неб., у що. [Втручатися в розмову. До всього втручається дід: і до свого, і до чужого (Кониськ.). Всі вони туди повстрявали (Грін.). В справи грошові ви не повинні плутатися (Крим.). Старий дурень - микається не в своє діло (Неч.-Лев.). Не дуже він умикався в господарство (Неч.-Лев.)]. Вмешиваться в разговор - плутатися до розмови (в розмову), примовитися (соверш. в.), приставати до розмови, впадати (впасти) в слово. Вмешаться в толпу - втасуватися між юрбу. Всюду он вмешается, затешется - без нього й вода ніде не освятиться; де не посій, то вродиться.* * *I несов.; сов. - вмеш`аться1) (проникать куда-л., смешиваться с чем-л.) умі́шуватися, уміша́тися, замі́шуватися, заміша́тися2) (входить, вторгаться в чьи-л. дела, отношения) втруча́тися, втру́титися, умі́шуватися и міша́тися, уміша́тися; ( ввязываться) устрява́ти, устря́ти3) страд. несов. умі́шуватися; уплу́туватисяIIумі́шуватися -
2 мешаться
мешиваться1) (страд. з.) - а) мішатися, (о жидкости ещё) калататися, колотитися; (о дровах в печи) перегортатися; (о картах) мішатися, тасуватися; бути мішаним и т. п. Чай -тся ложечкой - чай мішають (розмішують, калатають, колотять ложечкою; б) (смешиваться) мішатися, змішуватися; (спутываться) плутатися, путатися, сплутуватися. Вино -тся с водою - вино змішують з водою;2) (взаимн., возвр. з.) мішатися; (путаться) плутатися, путатися (сбиваться с речи) збиватися. [Мислі його мішаються (Франко). В голові мені мішається (М. Вовч.). Новобранці на муштрі усе плуталися (Сл. Ум.). Говорив багато, та все якось збивався (Сл. Ум.)];3) (во что) втручатися, плутатися, вплутуватися, мішатися, встрявати, микатися, вмикатися, вступатися до чого, у що; см. Вмешиваться 2. Не -айтесь -не в своё дело, в чужие дела - не втручайтеся (не микайтеся, не встрявайте) не в своє діло, в чужі справи; не мішайтесь між чужі лика, (шутл.) не сунь (не совай) носа до чужого проса (Приказка);4) -ться в уме - божеволіти, зсуватися (збиватися) з глузду;5) (о хлебах) - (желтеть) жовтіти; (зреть) стигнути, достигати, доспівати, доходити; (цвести) квітувати, красуватися.* * *I1) ( быть помехой) заважа́ти; міша́ти, плу́татися2) ( вмешиваться) втруча́тися, устрява́ти; міша́тися; ( впутываться) плу́татися, вплу́туватисяII1) ( переставать различаться) міша́тися; ( путаться) плу́татися; ( сбиваться) збива́тися2) (перен.: смущаться) бенте́житися, ні́яковіти и ніякові́ти3) страд. міша́тися; розмі́шуватися; колоти́тися; міша́тися, змі́шуватися; міша́тися; змі́шуватися; плу́татися -
3 путаться
1) плутатися, (о мыслях, чувствах ещё) мішатися, (в чем) плутатися, путлятися в чому. [Плутаються нитки (Грінч.). Чув, що мислі його мішаються (Франко). Попереду плутався в полах високий піп (Коцюб.). Вона сама купала найменшу дитину, а двоє плутались у неї під ногами, бились, верещали (Л. Укр.)];2) (сбиваться) плутатися, мішатися, збиватися;3) во что - вплутуватися, плутатися, втручатися, ув'язуватися в що; см. Вмешиваться 2;4) (блуждать) плутати, блудити, блукати;5) (шататься) віятися, тинятися, вештатися;6) с кем - тягатися з ким (см. Волочиться 2, Таскаться); (возиться) вовтузитися, воловодитися з ким.* * *1) плу́татися, сплу́туватися2) ( впутываться) плу́татися, вплу́туватися; (вмешиваться) втруча́тися3) ( блуждать в поисках дороги) плу́тати, блука́ти, блуди́ти4) ( шататься) ве́штатися, тиня́тися5) (иметь дело с кем-, чем-л.) тяга́тися6) страд. (несов.) плу́татися, сплу́туватися; збива́тися; вплу́туватися; сплу́туватися, пу́татися -
4 ввязываться
ввязаться вплутуватися, вплутатися у щось, втручатися, утрутитися, встрявати, устряти в щось, до чого, вбиратися, убратися, увібратися у щось. [Устряв у клопітну справу. Зареклися, що зроду в таке клопітне не вберемося (М. Вовч.)].* * *несов.; сов. - ввяз`аться1) ( вмешиваться) устрява́ти, устря́ти, утруча́тися, утру́титися, уплу́туватися, уплу́татися2) страд. несов. ув'я́зуватися; упліта́тися; утя́гуватися, уплу́туватися -
5 вмешаться
см. вмешиваться II -
6 всовываться
всуватися, всунутися, засуватися, засунутися.* * *несов.; сов. - вс`унуться1) всува́тися и всо́вуватися, всу́нутися2) (впутываться во что-л.) устрява́ти и устря́ти; уплу́туватися, уплу́татися; ( вмешиваться) умі́шуватися, уміша́тися, замі́шуватися, заміша́тися, втруча́тися, втру́титися3) страд. несов. всува́тися, всо́вуватися; устромля́тися, устро́млюватися -
7 вступать
вступить вступати, вступити, входити, увійти. [Уступіте до нашої господи!]; (в должность) обнімати (обійняти) посаду, заступати (заступити, стати на) уряд; (в брак) братися, побратися, понятися, дружитися, одружитися з ким, пошлюбити кого; (во 2-й брак) братися вдруге, одружуватися вдруге; (в бой) ставати (стати) до бою, сточити бій; (в открытый бой с кем) давати поле кому. Вступить в спор - зазмагатися. -ать в сношения - заходити в стосунки; (в разговор) заводити (завести) розмову, заходити (зайти) в розмову, в балачки, в бесіду; (в союз) входити (увійти) в спілку, приступати (приступити, пристати) до спілки. Вступить в предосудительный союз - злигатися з ким. Вступать, вступить в связь - вступати в зв'язок, (любовную) зазнатися з ким (сов.). Вступить в дружбу, в приятельские отношения - задружити, заприязнитися, заприятелювати, затоваришувати з ким; (в фамильярные отношения) запанібрататися; (в родство) поріднитися, породичатися. -ить в борьбу, в бой, в спор - вступити в боротьбу, зітнутися, стятися. -ить в тяжбу - запозиватися; (на престол) стати на царство, засісти (усадовитися) на престолі.* * *несов.; сов. - вступ`итьвступа́ти, вступи́ти; ( ступать) ступа́ти, ступи́ти и однокр. ступну́ти; ( вмешиваться) устрява́ти, устря́ти\вступать в [зако́нную] си́лу — набира́ти, набра́ти си́ли (чи́нності) [закону]
-
8 вступаться
вступиться за кого оступатися, оступитися за ким или за кого, обставати, обстати за ким, упоминатися за ким, (защищать) обороняти кого.* * *несов.; сов. - вступ`иться1) (за кого-что) заступа́тися, заступи́тися, вступа́тися, вступи́тися (за кого-що), оступа́тися, оступи́тися (за кого-що, за ким-чим); обстава́ти, обста́ти (за ким-чим, за кого-що)2) ( вмешиваться) утруча́тися, утру́титися, умі́шуватися, уміша́тися, устрява́ти, устря́ти -
9 вторгаться
вторгнуться вдиратися, вдертися, впиратися, впертися; (в жизнь, в дела чьи) - втручатися, утрутитися, втискатися, втиснутися; быстро вторгаться (в страну) - вганятися, увігнатися (до якоїсь країни), чинити (вчинити) забіг(и).* * *несов.; сов. - вт`оргнутьсяудира́тися, уде́ртися, вторга́тися, вто́ргнутися; ( вмешиваться) втруча́тися, втру́титися; (глубоко вдаваться, врезаться) уганя́тися и уго́нитися, угна́тися и увігна́тися -
10 входить
войти увіходити, входити, увійти, вхожати (несов.), вступати, вступити. -ить с трудом - вдибати, сов. вдибати. -ить протискиваясь - всуватися, всунутися, протовплюватися, протовпитися. -ить малозаметно - просмикатися, просмикнутися. Войти в воду - вбрести (сов.). -ить в землю - вгрузати, вгрузнути. -ить судном в реку - спадати, спасти. -ить во вкус чего - набиратися, набратися смаку до чого. -ить в силу (о человеке) - вбиватися (вбитися) в силу, в потугу; (о законе) набирати (набрати) сили, ставати правосильним. Войти в обычай - повестися (сов.). -ить в товарищество, заплатив вступительный взнос, пай - вкупатися, вкупитися. -ить во что (вмешиваться) - вмикуватися, втручатися до чого. [Батько тепер до господарства не вмикуєтьея, син сам усім порядкує]; срв. Вникать. -ить в соглашение - вступати в згоду, порозуміватися. Войти в милость к кому - підійти під ласку кому, здобутися ласки в кого. -ить с представлением - звертатися з поданням. -ить в пререкания - заходити (вдаватися) в суперечки. -ить в долги - запозичуватися (сов. -зичитися), напозичатися.* * *несов.; сов. - войт`и1) вхо́дити и увіхо́дити, увійти́ и мног. повхо́дити и поввіхо́дити; ( заходить) захо́дити, зайти́ и мног. позахо́дити; ( вступать) вступа́ти, вступи́ти2) (обращаться с просьбой, предложением) зверта́тися, зверну́тися -
11 лезть
1) лізти, (взлезать) вилазити, вилізати, злазити куди, на що, по чому; (карабкаться) дертися и дратися (деруся, -решся), видиратися, здиратися, пнутися и п'ястися (пнуся, пнешся), спинатися, (цепко) драпатися куди, на що; (слезать) злазити, злізати з чого, куди, у що; (переть) перти (пру, преш), пертися, пхатися куди, до чого, у що; срвн. Лазить и Взбираться. [Серед ліса стоїть дуб,- давай по нім лізти (Рудан.). Знову лізуть на сонце важкі, розтріпані хмари (Коцюб.). Наївся дурману та й дереться на стіну (Богодухівщ.). П'явсь, п'явсь на ту гору - не зопнеться (Чуб. I). Наймички регочуться, аж на комін спинаються (Н.-Лев.). Лядські господарі почали пертися на узграниччя всіма способами (Куліш)]. Лезть на дерево, на кровлю - лізти, ви[з]лазити, дертися, ви[з]диратися, пнутися на дерево, на покрівлю. Лезть на стену (в прям. и перен. знач.) - лізти (дертися и т. п.) на стіну. Лезть с дерева - лізти (злазити, злізати) з дерева. Лезть на четвереньках - рачки лізти, рачкувати. [Струк рачкував за їм здалека (Грінч.)]. Лезть в воду - лізти у воду. Лезть в бары, в начальство и т. п. - пнутися или п'ястися, лізти в пани, в начальники, на панську лінію гнути, (грубо) пертися, пхатися, микатися куди, до чого, у що. [Забагатіли, в пани пнуться (Слов'яносерощ.). П'явся до гетьманування на Україні (Куліш). В слов'янофіли так і претесь (Шевч.). У начальство він не пхається (Грінч.). Коли не піп, не микайся в ризи (Приказка)]. Куда ты -зешь? - куди ти лізеш, пнешся? (грубо) куди ти пхаєшся (прешся)? [Куди ти прешся,- і без тебе тісно (Л. Укр.)]. Не лезь в чужое дело - не втручайся (не вмикуйся) до чужої справи; не пхай носа до чужого проса (Номис). Лезть (приставать) к кому - лізти, в'язнути, чіплятися до кого. Лезть к горлу, с ножом к горлу к кому - з короткими гужами приставати до кого; срвн. Приставать 4. Лезть в драку - лізти, сі[и ]катися, соватися, сукатися з кулаками (з ножем и т. п.) до кого. [Чого до мене з ножакою сикаєшся? (Куліш). Кричав, совався з кулаками (Н.-Лев.). Не билася я, а вони сукалися з кулаками, а я одпихалась (Переяславщ.)]. Лезть в голову - лізти в голову, лізти (сунутися, спадати) на думку, на мислі, (фам.) пертися в голову. [Лізе на думку, наче злодій до скрині (Кон.). Такі все дурниці лізуть (спадають) на думку (Харківщ.). Їх лиця раз-у-раз сунулися мені на думку (Франко). Однісінька влізлива думка так і преться в голову (Крим.)]. Ему ничто не -зет в голову - його голови ніщо не держиться; йому до голови нічого не впхаєш (не втовчеш). Он сам в петлю -зет - він самохіть у петлю лізе (пнеться), він сам собі зашморг на шию накидає. Сапоги узки, не -зут на ногу - чоботи вузькі, не налазять на ногу. Шапка не -зет на голову - шапка не налазить на голову. Из кожи лезть - рватися (видиратися) з шкури; Срвн. Кожа. [Роблю, аж із шкури видираюся (Звин.)]. Он в карман за словом не -зет - він язика не в кешені ховає, він по слово до кешені не лізе;2) а) (о волосах, мехе) лізти, вилазити. [Після тифу коси вилазять, лізе й лізе і кіска отака зостанеться (Борзенщ.)]; б) (о ткани) лізти, розлазитися. [Крам гнилий: так і лізе (розлазиться) в руках (Полтавщ.)].* * *1) лі́зти; ( взбираться наверх) вила́зити, виліза́ти; ( с трудом) де́ртися, дра́тися; ( налезать) нала́зити2) ( во что - вмешиваться) лі́зти (в що); ( приставать) сі́катися, сучи́тися (до кого)3) (выпадать; расползаться) лі́зти; (о волосах, шерсти) вила́зити, виліза́ти; (о ткани, коже) розла́зитися, розліза́тися -
12 мелочь
1) (мелочной товар, всякая всячина) дріб'язок (-зку), дріб (р. дробу), подріб (-робу, м. ж., реже -роби, ж. р.), подробиця, подріб'я (-б'я), дробина, дрібнота, дрібниця. [Забув купити олії; стільки дріб'язку було, що як його й не забути (Київщ.). Їздив по селах, промінюючи всяку господарську подріб за платянки (Франко). Що там у його купувати: самі сірники та сіль, та така всяка подробиця (Ніженщ.). Забрав я тото все на віз, подріб'я склав у рептюх (Франко)]. По -чам - на роздріб, подробицею. [Продавати гуртом (на гурт) і на роздріб (подробицею) (Київщ.)]. Накупить всякой -чи - накупити всякого дріб'язку. -лочь угольная - вугляна потерть (-ти);2) (о скоте) дріб'язок, (преимущ. птица) дробина, дріб;3) (мелкие деньги) дрібні гроші (-шей и -шів), дрібняки (-ків), дріб'язок, (реже) дрібнота, дрібнотка; (медь) мідяки, мідячки; (серебро) срібняки, срібнячки. [Та й надавали-ж ви мені дрібняків! (Брацлавщ.). Прошу гаман цей взять, ще й дріб'язок там є, щоб грошики плодились (Стар.-Чернях.). Плати, Микито, бо в мене кат-ма дрібнотки (М. Вовч.)]. Дайте мне -чи, -чью - дайте мені дрібних грошей (дрібняків), дрібними грішми (дрібняками);4) см. Мелкота 3;5) (деталь) дрібниця, дрібничка, (мелкая подробность) подробиця, подробина. [В неї нема виробленої до дрібниць програми (Грінч.). Довелося пригадувати балачку в усіх подробицях (Крим.)]. Входить во все -чи - вдаватися (вглядатися) в усі дрібниці (подробиці), додивлятися (доглядатися) до всіх дрібниць (подробиць), (вмешиваться) втручатися до всіх дрібниць (в усі дрібниці);6) (пустяк) дрібниця, дрібничка, дріб'язок, абищиця, марниця, (жалкий) нікчемниця, мізерія, (малость) малість (- лости). [Перед ним стає гріхом дрібниця кожна (Грінч.). Ображаєтесь усякою дрібничкою (Мова). Хоч на хвилину забутися про щоденну мізерію й дріб'язки (Крим.). Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Ум.). 60 мільйонів не така-то вже й мізерія (Єфр.). Лається, свариться за кожну малість (Звин.)]. -чи жизни - життьові дрібниці (марниці), життьовий дріб'язок, окрушник життя (Єфр.). [Гордий чоловік не виб'ється ніколи із життьових марниць неволі (Франко)]. Заниматься -чами - марнувати час на дрібниці, дріб'язкувати. Разменивать свой талант на -чи, размениваться на -чи - розмінювати свій талант, розмінюватися (розпорошуватися) на дрібняки, на дріб'язок. [Будь чим хочеш, аби не розпорошеним на дріб'язок (Єфр.)].* * *1) дрі́б'язок, -зку2) ( мелкие деньги) дрібні́ гро́ші (-шей)3) ( пустяк) дрібни́ця, собир. дрібни́ці, -ни́ць -
13 позволять
позволить дозволяти, дозволити, позволяти, по(до)зволити, зволяти, зволити, призволяти, призволити (допускать) попускати, попустити кому що, и на що, (велеть) веліти кому що. [Пан не дозволяв і на годинку кидати ліса (М. Вовч.). Позволь мені усім це розказати (Л. Укр.). Хоч позволив хан на пісках новим кошем стати, та не зволив запорожцям церкву будувати (Шевч.). На це я собі не попустив (Єфр.). Та чи не призволите чайку? (Кониськ.). Подозвольте мені слово до вас сказати (Яворн.). Не велю милому журитися (Метл.)]. -лять себе что - до[по]зволяти собі що и на що, допускатися (сов. допуститися) чого [Він допустився шахрайства]. -лит себе ошибку - дозволити собі помилку или допуститися помилки. -лить себе такую роскошь - дозволити собі таку розкіш и на таку розкіш (Єфр.). -лить себе смелость - дозволити собі сміливість. -лить кому делать, говорить что - до[по]зволити кому робити, говорити що. Здоровье -ет кому - здоров'я дозволяє (змагає) кому. [Як (если) здоров'я змагає, то добре й робити (Н.-Вол. п.)]. Если -лит мне время - як дозволить мені час, якщо (коли) матиму час. -лить себя подговорись - до підмови, на підмову датися. -льте слово молвить - дозвольте слово мовити, дайте (дозвольте) до слова прийти. -льте! - дозвольте, (по)чекайте, погуляйте! [Чекайте! Як, се Андрій Гавриленко? (Коцюб.)]. Не могу этого -лить - не можу цього (и на це) дозволити кому. Я не -лю ему никакой дерзости - я не дозволю йому жадного (ніякого) грубіянства. Не -лю вмешиваться в мои дела - не дозволю втручатися в мої справи, (иносказ.) не дам у кашу собі дмухати. Позволенный - до[по]зволений.* * *несов.; сов. - позв`олитьдозволя́ти, дозво́лити; ( попускать) попуска́ти, попусти́ти; позволя́ти, позво́лити; призволя́ти, призво́лити, зволя́ти, зво́лити -
14 примешивать
примеситьI. (о тесте) примішувати, примісити, домішувати, домісити чого. Примешанный - примішаний, домішаний.II. Примешивать, примешать -1) чего, к чему, во что - примішувати, примішати, домішувати, домішати, умішувати, умішати чого (що) до чого, в що. -шать отрубей к соломе для корма скота - обмішати солому ґрисом;2) кого, что к чему (припутать) - приплутувати, приплутати кого, що до чого, уплутувати, уплутати, ув'язувати, ув'язати кого, що в що, пришивати, пришити кого до чого. Примешанный -1) при[до]мішаний;2) приплутаний до чого, уплутаний у що. -ться -1) к чему - примішуватися, домішуватися, бути при[до]мішаним до чого. [До обурення проти ворога домішується ще почування туги (Єфр.)]. К вину для крепости -ется спирт - щоб вино було міцніше, до його домішують спирту;2) во что - встрявати, встря(ну)ти в що, втручатися, втрутитися до чого и у що, вплутуватися, вплутатися, мішатися, вмішатися у що; см. Вмешиваться 2.* * *I несов.; сов. - примес`ить( о тесте) домі́шувати, доміси́ти, примі́шувати, приміси́тиII несов.; сов. - примеш`ать1) (смешивая, присоединять) домі́шувати, доміша́ти, примі́шувати, приміша́ти2) (перен.: впутывать) приплу́тувати, приплу́тати -
15 соваться
несов.; сов. - с`унуться1) су́нутися и со́ватися, су́нутися; ( лезть) лі́зти, полі́зти; (являться куда-л., к кому-л.) потика́тися, поткну́тися; ( пихаться) пха́тися, пхну́тися; ( тыкаться) ти́катися, ткну́тися и ти́кнутися; (сов.: устремиться к кому-чему) сікну́тисяне су́йся мне по́д руку — не лізь мені́ під ру́ку
куда́ ни су́нься — хоч куди поткни́ся; куди́ не поткни́ся
2) ( вмешиваться) втруча́тися, втру́титися (втру́чуся, втру́тишся); ( ввязываться) устрява́ти, устря́ти (устря́ну, устря́неш) и мног. повстрява́ти; (несов.: приставать) сі́катися3) (несов.: суетиться) метуши́тися4) страд. несов. су́нутися, со́ватися; ти́катися (ти́кається и ти́четься), ти́цятися -
16 Вмеш[с]ивать
вмеситьI. вмішувати, вмісити. [Вмісила в тісто борошна]. Вмешиваться (вмесиваться), вмеситься - вмішуватися, вміситися. [Борошно вмішується в тісто].II. Вмешивать, вмешать -1) (примешивать) вмішувати, вмішати що у що, примішувати, примішати що до чого, домішувати, домішати до чого. [Умішати води у вино];2) (впутывать кого) вплутувати, вплутати кого у що (до чого), втягати, втягти, втручати, втрутити кого у що, притикати, приткнути кого до чого. [Утягти (уплутати) в клопітну справу. Не притикай мене до того, бо я не чув і не бачив (Грін.)].
См. также в других словарях:
вмешиваться — Ввязаться, втесаться, втереться, мешаться, соваться (совать нос). Вмешиваться в разговор, прерывать, перебивать речь; вставить, ввернуть, вклеить слово (шутку). Лезть куда носом, лезть в чужой огород (мешаться не в свое дело). .. Ср. вторгаться … Словарь синонимов
ВМЕШИВАТЬСЯ — 1. ВМЕШИВАТЬСЯ1, вмешиваюсь, вмешиваешься, несовер. 1. несовер. к вмешаться. Вмешаться не в свое дело. 2. страд. к вмешивать1. 2. ВМЕШИВАТЬСЯ2, вмешиваюсь, вмешиваешься, несовер. страд. к вмешивать2. Песок вмешивается в глину … Толковый словарь Ушакова
ВМЕШИВАТЬСЯ — 1. ВМЕШИВАТЬСЯ1, вмешиваюсь, вмешиваешься, несовер. 1. несовер. к вмешаться. Вмешаться не в свое дело. 2. страд. к вмешивать1. 2. ВМЕШИВАТЬСЯ2, вмешиваюсь, вмешиваешься, несовер. страд. к вмешивать2. Песок вмешивается в глину … Толковый словарь Ушакова
вмешиваться — ВМЕШАТЬСЯ, аюсь, аешься; сов., во что. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
вмешиваться — 1. ВМЕШИВАТЬСЯ см. Вмесить и 1. Вмешать. 2. ВМЕШИВАТЬСЯ см. 2. Вмешать … Энциклопедический словарь
вмешиваться — • активно вмешиваться • беззастенчиво вмешиваться … Словарь русской идиоматики
вмешиваться — глаг., нсв., употр. сравн. часто Морфология: я вмешиваюсь, ты вмешиваешься, он/она/оно вмешивается, мы вмешиваемся, вы вмешиваетесь, они вмешиваются, вмешивайся, вмешивайтесь, вмешивался, вмешивалась, вмешивалось, вмешивались, вмешивающийся,… … Толковый словарь Дмитриева
вмешиваться — ▲ принять участие ↑ в (направлении), сфера (чего), чужой (индивид), интерес (в чем) < > невмешательство разг: мешаться. лезть. влезать. прост: встревать. соваться. лезть [соваться. вмешиваться] не в свое дело. совать [сунуть] нос . соваться … Идеографический словарь русского языка
вмешиваться (в работу оборудования) — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN force … Справочник технического переводчика
Вмешиваться в разговор — В целом отрицательное коммуникативное явление. Вмешательство в чужую беседу может быть как по ее теме, так и не по теме; и то и другое, как правило, неоправданно и нецелесообразно для культурного человека. Например, в ситуации общения двух или… … Энциклопедический словарь по психологии и педагогике
вмешиваться в чужой разговор — В целом отрицательное коммуникативное явление. Вмешательство в чужую беседу может быть как по ее теме, так и не по теме; и то и другое, как правило, неоправданно и нецелесообразно для культурного человека. Например, в ситуации общения двух или … Культура речевого общения: Этика. Прагматика. Психология