говорю

чутка (-ки) и (мн.) чутки (-ток), поговір (-вору). По -ке - з чутки, з чуток, як від людей чув (чула, чули), з людського поговору. [Видко, що й Платон і Діоген лишилися для Хафиза відомі хіба з чутки, та й край (Крим.)]. Говорю об этом только по -ке - кажу (говорю) про (за) це тільки з чуток (так, як від людей чув). Рассказы по -ке - оповідання з людського переказу (з людської поголоски, з чуток). Петь, играть по -ке - співати, грати з голосу (на слух).

* * *

балакливість (р. -вости), балакучість (р. -чости), говорючість, гомонливість. Срв. Болтливость.

* * *

балакучий, балакливий, говіркий, говорючий, гомонливий, мовний. [Такий говіркий, за все розпитує (Васильч.). Гомонлива дітвора]. Срв. Болтливый.

* * *

I. 1) люди (-дей, -дям, -дьми), ласк. людоньки, людочки, (мир, общество) мир (-ру), громада; срв. Люд, Народ. [Бог богом, а люди людьми (Номис). Узяв роздав горілку людям (Март.). Ой, людоньки! Ой, людоньки, пустіте! (Л. Укр.). Людочки добрі, побіжіть за ним (Мирн.). Миру-миру до їх приходило (Гнід.)]. Молодые -ди - молоді люди, (молодёжь) молодь (-ди), (парни) парубоцтво. Старые -ди - старі люди. Окольные -ди - околичні люди. Сведущие -ди - досвідчені (тямущі) люди. Рабочие -ди - робітні (робочі) люди, робітники, соб. робітництво. Он не умеет обращаться с -ми - він не вміє поводитись із людьми. Все -ди смертны - всі люди вмирущі, смерти не відперти, всім нам там бути. Что вы за -ди? - Що ви за люди? Хто ви такі? Що ви таке? Порядочные -ди - порядні (пристойні) люди. Это очень опасные -ди - це дуже (з їх дуже) небезпечні люди. Он выходит из ряда обыкновенных -дей - з його непересічна людина. Все мы -ди, да не все человеки - всі ми люди, та не всі людський образ маємо. -ди говорят - люди кажуть, (поговаривают) дейкають, подейкують, плещуть. Добрые, злые -ди - добрі, лихі люди. [Не так тії вороги, як добрії люди (Шевч.)]. На -дях и смерть красна - на людях і смерть не страшна, гуртом і вмерти не страшно. -дей много, а человека нет - людей сила, а людини немає. Народу-то, народу - ровно -дей - миру-миру, як людей. На свете не без добрых -дей - в світі не без добрих людей. За -ми говорю - за людьми кажу; коли люди брешуть, то й я з їми. Вывести в -ди - вивести в люди, (о мн.) повиводити в люди. Выйти в -ди - вибитися в люди, вилюдніти. Что -дям, то и нам - що людям, те й нам; що громаді, те й бабі. И мы не хуже - дей - і ми не гірші за людей, і ми як люди, і ми по-при люди. В чужих -дях - між чужими людьми. Вас же за -дей считают - вас же за людей мають. На -дях - прилюдно, на людях; срв. Публично. Пойти в -ди - піти (по)між люди, піти на люди. [Не йди між люди (Шевч.)]. -дей посмотреть и себя показать - себе показати і на людей подивитися. На собрании было много -дей - на зборах було багато людей, сила людей (люду), на збори зійшлася велика громада. Покрыться -ми - укритися людьми, залюднитися. [Майдан на хвилину ожив, залюднився (Коцюб.)];

2) (слуги) люди, челядь (-ди), наймити, наймиття (-тя), слуги. [Дворова челядь (Сторож.). В тебе наймиття лихе (Пісня)]. Ваши -ди хорошо служат - ваші слуги (люди) добре служать. Он отпустил всех своих -дей - він повідпускав (з дому) всіх своїх слуг (людей).

II. Люди (назв. буквы Л в ц.-сл. азб.) - люди.

* * *

нрч. необережно и (реже) необережливо, несторожко, без остороги, без огляду; срв. Неосмотрительно. [«Тихше! - говорю я, - не збуди її!» - Як необережно дзвонять солов'ї! (Олесь)]. -но обращаться с машиною - необережно поводитися з машиною, несторожко (без остороги) ходити коло машини.

* * *

1) анат. - нервовий. [Нервова тканина (Троян.)]. -ное волокно - нервове волоконце, нервова волокнин(к)а. -ная оболочка - нервова оболонка, неврилема. -ные окончания - нервові кінчики. -ная система - нервова система. -ный узел, -ное утолщение - нервовий ґудзь, ґанґлій. -ные центры - нервові центри (осередки);

2) мед. - нервовий. -ная боль - нервовий біль. -ный больной - нервово-хворий, нервовий хворий, хворий на нерви. Лечебница для -ных больных - лікарня для нервово-хворих (для хворих на нерви). Врач по - ным болезням - лікар (від) нервових х(в)ороб. -ное заболевание - а) (процесс) - нервове захворювання (оконч. захворіння); б) (болезнь) нервова х(в)ороба. -ный припадок - нервовий напад, нервова атака. -ное расстройство, страдание - знервування, знервовання, нервовий розстрій (-рою), нервове страждання, невропатія;

3) фармак. - нервовий. -ные средства - нервові ліки;

4) (о свойстве характера) нервовий, (диал.) нервений, (устар.) нервний, нервозний. [Чесний, сміливий, дуже нервовий на вдачу (Н.-Лев.). Її рухи зробилися жвавими, нервовими (Коцюб.). Нервовим холодом полоскала його згадка про роботу (Ле). Дід був дуже нервений (Звин.). «А чи не правду говорю?» - «Розуміється, що неправду!» - з нервним притиском відказала Целя (Франко). Старий був нервний і сердитий (Н.-Лев.). Безсилий, нервозний П'єро кусає свою подушку (Р. Край)].

* * *

1) що, род. п. чого́

2) ( в относительном употреблении) що; ( который) яки́й

3) (при сопоставлении нескольких предложений: одно - другое - третье) одно́ - і́нше - і́нше, що - що - що, де́що - де́що - де́що

4) (в знач. сказ.: в каком состоянии или положении находится кто-что) як; (каков, какой) яки́й; ( кем или чем является) що

5) ( сколько) скі́льки; ( иногда) що

6) (в риторических вопросах и восклицательных предложениях: как) як; ( изредка) що; ( какой) яки́й

7) (почему, зачем) чого́; ( по какой причине) чому́, чом; ( с какой целью) для чо́го, наві́що, на́що

8) (что-нибудь, что-то) що, щось, що-не́будь; ( кое-что) де́що

9) в знач. вопросит. част. що

10) (в знач.: что я говорю, даже не) та що там

1) що

2) (при сравнении: как) фольк. як; ( словно) на́че, нена́че, немо́в, мов

3) (с повторением в знач.: ли - ли, хоть - хоть) чи - чи

4) ( если) якщо́, коли́, як

5) (после того, как; как только) як, як ті́льки, ті́льки-но, ті́льки що, щойно; ( когда) коли́

6) в знач. част. фольк. як