глупо

1) нареч. по-дурно́му, нерозу́мно; безглу́здо, нісені́тно

2) в знач. сказ. безглу́здо, безглу́здя

1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];

2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);

3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);

4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).

* * *

нерозумний, дурний, дурноголовий, безголовий, дурноверхий, на розум небагатий; (описательно) зелений, макоцвітний. Глуп, как пробка - дурний, як пень, як ступа. Совершенно глупый - дурнісінький. Он не глуп - він не цвяшком у тім'я битий. Глупым сделаться - здурніти, подурнішати. Глупо - нерозумно, по-дурному, немудро, придуркувато. Что ни скажет, всё глупо - хоч що скаже, то все півтора людського (или по- дурному).

* * *

1) базіка (общ.), базікало (м. и ср.), балакайло (м. и ср.), балакун, белькотун, клепалка (м.), лепетайло (м. и ср.), лопотун, лепетун, лепетень, патяка, (трещётка) торохтій, цокотун (ж. -туха), талалай, ляскун (ж. -куха), ляскотун (ж. -туха), (глупо несдержанный) - бовкало. [І чого цей (ця) базіка все язиком меле? Ой, белькотун з його! Лепетень (лопотун) лепече, а дурень слуха];

2) (яйцо) - бовтун, розбовток, запороток, бовтюк (уменьш. -ючок). [Яйце бовтун: смердюче].

* * *

1) (наугад) навмання, навмани[а], навманці, (диал.) з(д)ря. [Пішов собі кудись здря Март.)];

2) (напрасно) марно, дарма, надаремно, дурно, пусто-дурно, назря, здря;

3) (опрометчиво) необачно, неоглядно.

* * *

непрохідний, неперехідний; (непроходный) непрохожий; (непролазный) невилазний, непролазний. [На звалищах росли непрохідні хащі (Маковей). Дороги були більшу частину року непрохідні (Павлик). Між непрохідними болотами заціліли де-не-де стоянки й майстерні доісторичної людини (Тутк.). Довелося пересікти впоперек гостру непрохідну скелю (Ле). Неперехідні гори (Франко). Невилазне болото (Київщ.). Живе орангутан по густих, непролазних лісах (Троян.)]. -мый дурак, -мая дура - непроторенний (несосвітенний) дурень, непроторенна (несосвітенна) дурка; дурний, дурна, як пень (як колода, як ступа).

* * *

1) непрохі́дний; ( о зарослях) непрола́зний

2) (перен.: совершенный, полный) неприторе́нний, непроторе́нний, несосвіте́нний

нерозум, недорозум, нетям (-му). [Приказки про розум і нерозум (Крич.). Материн недорозум (Г. Барв.)].

* * *

1) нерозумно, (немудро) немудро, (глупо) по-дурному; (некстати) не до речи, не до ладу, не до діла;

2) (сказ. безл. предл.) нерозумно, немудро. [Журитись через край і непрактично й нерозумно (Самійл.)].

* * *

1) (ср. ст. от Глупый) дурніший, -ша, -ше, дурнішенький. [Десь дурнішого за тебе не знайшли, що тебе прислали];

2) (ср. ст. от Глупо) дурніше.

* * *

1) прил. [тро́хи] дурні́ший; ( глупее всего) найдурні́ший

2) нареч. [тро́хи] дурні́ше; ( как можно глупее) якнайдурні́ше

поздный поздый) пізній, (опоздалый) запізнений, спізнілий. [Уже пізня година, пізня пора. Пізня осінь. Рання пташка пісні співає, а пізня - очі протирає]. -ний час - пізня година, пізній час, пізня доба. В -нее время - пізньої години, пізньої доби. -ний вечер - пізній вечір, (опис.) пізні ляги, пізні лягови. [Вже й пізні ляги минули (Коцюб.)]. -ним вечером - пізнього вечора, пізно увечері, у пізні ляги (лягови), у пізню вечерю. -няя ночь - пізня ніч, глупа (глубокая) ніч. -ней ночью - пізньої ночи, глупої ночи, у глупу ніч. До -него времени, -ней поры - допізна. [Сидів, працював допізна]. До -него утра - допізна. [Спить допізна]. Когда наступит -ний час - як припізніє. -нее время года - пізня доба (пора) року. -ней осенью - пізньої осени. -нее раскаяние - запізнене каяття. -няя любовь - пізнє, спізнене кохання. -ние яблоки, дыни - пізні яблука, дині. -ний гость - пізній гість. -ний (поздно родившийся) ребёнок, птенец - пізніхі[у]рочка, пізніхуря (-ряти), пізніхурятко (- тка). -ние детки (родившиеся под старость родителей) - пізні дітки. -ние потомки, -нее потомство (позднейшее поколенье) - далекі нащадки. Более -ний - пізніший. Самый -ний - найпізніший.

* * *

1) пі́зній; ( запоздалый) запі́знений, запізні́лий, спі́знений, спізні́лий

2) ( отдалённый) дале́кий; ( будущий) майбу́тній

1) (понимание, представление) розумі́ння; тя́ма

2) (мнение, суждение) міркува́ння

3) ( действие) см. сопоставление