-
21 sport
1. n1) спорт; спортивні ігри2) pl спортивні змагання3) полювання; рибна ловля4) розвага; гра; забава, утіха; жартfor sport's sake — заради втіхи; жартома
5) витівка; каверзаto make sport of smb. — потішитися (покепкувати) з когось
6) посміховисько; об'єкт кепкування (жартів, глузування)7) розм. молодець8) амер., розм. (азартний) гравець; болільник9) розм. спортсмен10) фат, франт, хлюст11) біол. мутація; різновид; відхилення від нормального типуsport of kings — перегони; іст. соколине полювання, королівське полювання
2. v1) розм. виставляти напоказ; хизуватися2) пустувати; гратися3) жартувати; кепкувати; глузувати (з — with)4) займатися спортом (спортивними іграми, полюванням)5) розважатися, веселитися, бавитися6) розтринькувати, марнотратити (гроші)7) біол. давати мутаціюto sport one's oak — розм. відмовляти гостям, не приймати гостей
to sport a stone house — розм. жити в кам'яному будинку
* * *I [spxːt] n1) спорт, спортивні ігри; pl спортивні змагання2) любительське полювання, рибний лов3) забава, розвага, гра4) жарт, витівка; глузування, кепкування5) посміховисько, об'єкт жартів, кепкувань6) cл. спортсмен; людина, яка володіє моральними якостями, що властиві хорошому спортсмену7) молодчина; відмінний хлопець; друг, приятель8) cл. азартний гравець (у карти, на перегонах)9) cл. чепурун, франт; гульвісаII [spxːt] v1) виставляти напоказ; хизуватися ( чим-небудь)2) гратися3) ( with) жартувати, висміювати4) займатися спортом, спортивними іграми, полюванням, т. п.5) тринькати, витрачати; смітити (грошима; часто sport away)III [spxːt] n; бот.спорт, брунькова мутаціяIV [spxːt] v; бот.мутувати, давати брунькову мутацію -
22 taunt
1. n1) ущипливе глузування; уїдливість2) гіркий докір3) предмет глузувань2. adj мор.дуже високий (про щоглу)3. v1) глузувати; говорити ущипливі слова2) кидати образливі докори3) дражнити, піддражнювати* * *I [`txːnt] n2) гіркий докір3) icт. предмет глузуваньII [txːnt] v1) насміхатися; задіватиto taunt smb into doing smth — глузуваннями довести людини до чогось, спровокувати когось на щось своїми глузуваннями
2) ( with) зло дорікати, кидати образливі докори3) дражнити, піддразнюватиIII [txːnt] a; мор. -
23 volley
1. n1) залп2) поет. град, злива3) амер. черга4) потік (глузувань)5) удар на льоту (теніс)volley fire — військ. швидкий вогонь
2. v1) стріляти залпами; давати чергу (залп)2) військ. вести швидкий вогонь3) засипати градом (стріл, каміння)4) сипатися градом (про докори тощо)5) бити на льоту (теніс)* * *I n.1) залп- to fire /to discharge/ a volley дати залп; сл. черга; volley fire військ. біглий вогонь; поет. злива, град; а volley of arrows [of stones] град /хмара/ стріл [каміння]2) потік ( глузування); volleys of laughter вибухи3) спорт, удар з льоту; low [high] volley удар з льоту в низькій [високій] точці ( теніс); volley pass передача без зупинки ( футбол)II v.1) стріляти залпами; давати залп або чергу; військ. вести біглий вогонь; осипати градом (стріл, каміння)2) сипатися градом (про докір, глузування)3) вдарити з льоту ( теніс) -
24 witticism
n1) дотеп; дотепне зауваження; жарт2) знев. шпилька, глузування* * *n1) дотеп; дотепне зауваження; жарт2) глузування -
25 volley
I n.1) залп- to fire /to discharge/ a volley дати залп; сл. черга; volley fire військ. біглий вогонь; поет. злива, град; а volley of arrows [of stones] град /хмара/ стріл [каміння]2) потік ( глузування); volleys of laughter вибухи3) спорт, удар з льоту; low [high] volley удар з льоту в низькій [високій] точці ( теніс); volley pass передача без зупинки ( футбол)II v.1) стріляти залпами; давати залп або чергу; військ. вести біглий вогонь; осипати градом (стріл, каміння)2) сипатися градом (про докір, глузування)3) вдарити з льоту ( теніс) -
26 издевательство
над кем глузування, глум, поглум (-му), глумування, наруга, знущання, посмішка, збиткування, кпини (-пин), збитки (-ків) з кого. [Ми не можемо бачити в Енеїді ніякого глузування з української народности (Грінч.). Своєї дитини на глум та на посміх я тобі не дам (Єфр.). Не можемо знущання ми терпіти (Грінч.). Що це? він посмішку з мене робить? (Звин.). А скільки збиткування від усіх довелося терпіти! (М. Грінч.). Не мало доведеться зазнати і перешкод, і кпин, і ворожнечі (Стебн.)].* * *знуща́ння, глузува́ння, глумува́ння, глум, -у, нару́га; по́глум, -у, по́глумка; диал. збиткува́ння -
27 banter
1. n1) добродушне кепкування; жарти2) жартівлива розмова; глузування2. v1) добродушно кепкувати; жартувати; дражнити2) вести жартівливу розмову3) глузувати4) обдурювати* * *I n1) добродушне кепкування; жартиII v1) добродушно жартувати, кепкувати, дражнити; ( with) вести жартівливу розмову, обмінюватися жартами2) арх. висміювати3) арх. обдурювати, ошукувати -
28 flirt
1. n1) кокетка2) любитель пофліртувати (позалицятися)3) раптовий штовхан; змах (крилами тощо)4) глузування; жарт2. v1) фліртувати, кокетувати; залицятися2) перен. загравати3) підштовхувати4) швидко змахувати, трясти5) глузувати, знущатися* * *I n1) кокетка; любитель пофліртувати, позалицятися2) раптовий поштовх; змах ( крильми)II v1) фліртувати, кокетувати; залицятися; загравати2) виявляти скороминучу цікавість до чого-небудь; грати ( чим-небудь небезпечним)3) швидко змахувати, трясти -
29 frump
1. n1) старомодно і погано одягнена жінка2) розм. сварлива баба; пліткарка3) глузування; зневага2. v1) глузувати; ображати2) роздратовувати, роздражнювати; псувати настрій* * *[fremp]n1) старомодно е погано одягнена жінка; нечупара; опудало2) старий шкарбун, руїна -
30 gird
I1. n1) насмішка, глузування; уїдливе зауваження2) обв'язка; окрайка; ригель2. vглузувати, насміхатися (з — at)IIv (past і p.p. girded, girt)1) підперізувати, оперізувати2) підперізуватися3) оточувати4) наділяти (владою)* * *I n; іст.уїдливе зауваження, насмішкаII v(at) насміхатисяIII = girt I IV v(girded, girt)1) підперізувати, оперізувати; підперізуватися2) оточувати -
31 have-on
обман, розиграш; жартування, глузування -
32 he
1. pron2) він, вона, воно (про тварину, явище природи тощо)the dog stopped: he had heard a rustle — собака зупинився: він почув шарудіння
2. int* * *I n(тк.; nom)1) icт.; пoeт. чоловік2) чоловік, юнак, хлопчик, особа чоловічої статі3) самець ( про тварину)4) той, хто водить ( у дитячих іграх)IIpers pron (him)1) він ( про людину); він, вона, воно (про тварину, почуття, явище природи при персоніфікації); ( у розмові з маленьким хлопчиком) тиIII [hiː]int ха! ( виражає або презирство) -
33 irony
Inіронія; глузуванняIIadjзалізний, залізистий; схожий на залізо* * *I nіронія; насмішкаII aзалізний; залізистий; схожий на залізо -
34 jeer
1. n1) глузування; зневажлива насмішка; шпилька, ущипливе слово2) глум, знущання, осміяння3) звич. pl мор. гардель2. v1) глузувати, насміхатися; говорити уїдливо2) глумитися; кепкувати* * *I n1) презирливе кепкування, уїдливе зауваження2) знущання, висміюванняII v1) насміхатися, шпигати2) глумитися3) освистати (актора, команду)III n; pl; мор. -
35 jest
1. n1) жарт; дотеп2) глузування, насмішка, висміювання3) посміховище, сміховисько4) заст. подвиг; легенда про подвиги2. v1) жартувати; сміятися; говорити дотепно (дотепи)2) глузувати, насміхатися, знущатися (at)to jest at smb.'s expense — знущатися з когось
* * *I n1) жарт, дотеп2) насмішка3) об`єкт глузувань, посміховище4) icт. подвигII v1) жартувати, сміятися; глузувати2) насміхатися; знущатися3) грати ( ким-небудь) -
36 jibe
-
37 outfling
-
38 pillory
1. n1) іст. ганебний стовп2) перен. посміховищеto put (to set, to fasten) in the pillory — прикувати до ганебного стовпа; зробити посміховищем
2. v1) ставити до ганебного стовпа2) прикувати до ганебного стовпа3) виставити на посміховище (глузування)* * *I n1) icт. ганебний стовп2) посміховищеII v; іст.виставляти до ганебного стовпа; прикувати до ганебного стовпа; виставити на осміяння, наругу; засудити -
39 raillery
-
40 rub
1. n1) тертя2) натирання, розтирання3) стирання; чищення4) натерте місце5) перешкода; утруднення6) несподівана неприємність7) глузування8) брусок9) (скор. від rubber) карт. робер2. v1) терти2) тертися (об щось — against, on, over)3) натирати, намулювати4) натирати (маззю)5) протирати6) зношуватися (про одяг)7) розтиратиto rub smth. to powder — розтерти щось на порошок
8) стиратися; розтиратися9) начищати, полірувати (тж rub up)10) копіювати малюнок, перебиваючи зображення на папір (з металевих грошей, каменя тощо)12) обтирати солом'яним скрутенем (кінний спорт)rub along — а) ладити, жити у злагоді, уживатися; б) виходити із скрутного становища, виплутуватися; в) помалу просуватися вперед; г) сяк-так перебиватися (з хліба на квас)
rub away — а) витирати (сльози); б) стирати (ворс); в) перен. втрачати новизну; г) зношуватися
rub down — а) витирати насухо; б) чистити коня; в) точити, шліфувати; г) стирати нерівності; д) розм. обшукувати (арештованого)
rub in — а) втирати (мазь); б) переконувати, втовкмачувати; в) наголошувати (на чомусь неприємному)
rub off — стирати (ся), зчищати (ся); виводитися (про пляму)
rub out — а) стирати, вичищати; б) амер., розм. убивати, знищувати
rub through — а) пережити, витримати; б) протерти (крізь сито)
rub up — а) начищати, полірувати; б) освіжати (у пам'яті); в) розтирати (фарбу тощо)
to rub the wrong way — гладити проти шерсті; роздратовувати
* * *I [reb] n1) тертя2) натирання, розтирання; стирання4) перешкода, утруднення6) піддражнювання, уїдливе кепкування7) дiaл. брусокII [reb] v1) терти; тертися2) протирати3) натирати; викликати подразнення шкіри; ( with) натирати ( чим-небудь); ( into) втирати; ( into) утовкмачувати ( кому-небудь)4) aмep. дратувати, досаждати5) стирати, розтирати; стиратися6) начищати, полірувати ( rub up)7) копіювати малюнок (з каменю, металу), притираючи до нього папір олівцем або кольоровою крейдою8) приходити в зіткнення, стикатися; зачіпати9) джгутувати, чистити, обтирати солом'яним джгутом ( кінний спорт)III [reb] скор. від rubber III
См. также в других словарях:
глузування — я, с. Дія за знач. глузувати … Український тлумачний словник
глузування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
шидерство — глузування, глум, знущання … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
іронія — ї, ж. 1) Прихована насмішка; глузування, кепкування, глум. •• Іро/нія до/лі книжн. про безглуздий випадок. 2) Стилістичний засіб, коли слову або зворотові надається протилежного значення з метою глузування … Український тлумачний словник
глузи — ів, мн. (одн. глуз, у, ч.), розм. Те саме, що глузування … Український тлумачний словник
глузливий — а, е. Який виражає глузування … Український тлумачний словник
задерикуватий — а, е. 1) Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задирливий; прот. спокійний, урівноважений. || Який виражає задерикуватість, зухвалість. 2) Запальний, завзятий. || Який виражає запал, завзяття … Український тлумачний словник
задирливий — а, е. 1) Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задерикуватий; прот. спокійний, урівноважений. || Який виражає задирливість, войовничість, зухвалість. || Сповнений задирливості, войовничості, зухвалості. 2) Запальний, завзятий … Український тлумачний словник
знущання — я, с. 1) Дія за знач. знущатися. 2) Зла насмішка, глузування … Український тлумачний словник
мом — а, ч., міф. Божество глузування й лихослів я … Український тлумачний словник
перець — рцю, ч. 1) Овочева напівкущова або трав яниста рослина родини пасльонових, а також її пряні плоди, що мають вигляд стручків і використовуються для їжі або як приправа. 2) Тропічна повзуча рослина, а також її плоди у вигляді зернят із гірким… … Український тлумачний словник
