-
1 глузування
насме́шка, насме́шки; издева́тельство, издёвка, изде́вка; подтру́нивание
См. также в других словарях:
глузування — я, с. Дія за знач. глузувати … Український тлумачний словник
глузування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
шидерство — глузування, глум, знущання … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
іронія — ї, ж. 1) Прихована насмішка; глузування, кепкування, глум. •• Іро/нія до/лі книжн. про безглуздий випадок. 2) Стилістичний засіб, коли слову або зворотові надається протилежного значення з метою глузування … Український тлумачний словник
глузи — ів, мн. (одн. глуз, у, ч.), розм. Те саме, що глузування … Український тлумачний словник
глузливий — а, е. Який виражає глузування … Український тлумачний словник
задерикуватий — а, е. 1) Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задирливий; прот. спокійний, урівноважений. || Який виражає задерикуватість, зухвалість. 2) Запальний, завзятий. || Який виражає запал, завзяття … Український тлумачний словник
задирливий — а, е. 1) Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задерикуватий; прот. спокійний, урівноважений. || Який виражає задирливість, войовничість, зухвалість. || Сповнений задирливості, войовничості, зухвалості. 2) Запальний, завзятий … Український тлумачний словник
знущання — я, с. 1) Дія за знач. знущатися. 2) Зла насмішка, глузування … Український тлумачний словник
мом — а, ч., міф. Божество глузування й лихослів я … Український тлумачний словник
перець — рцю, ч. 1) Овочева напівкущова або трав яниста рослина родини пасльонових, а також її пряні плоди, що мають вигляд стручків і використовуються для їжі або як приправа. 2) Тропічна повзуча рослина, а також її плоди у вигляді зернят із гірким… … Український тлумачний словник