Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

гибельный

  • 1 гибельный

    згубний, згубливий [Згублива країна (Л. Укр.)], загибний, погубний, погибельний. Гибельная вещь, происшествие - погуба; срв. Гибель.
    * * *
    згу́бний, поги́бельний

    Русско-украинский словарь > гибельный

  • 2 гиблый

    ( гибельный) згу́бний, поги́бельний; ( безнадёжный) пропа́щий; ( никуда не годный) нікуди́шній

    ги́блое де́ло — пропа́ща спра́ва, пропа́ще ді́ло

    Русско-украинский словарь > гиблый

  • 3 истребительный

    (служащий к истреблению) вигубний, вибавний, (пагубный, гибельный) згубний. -ные отряды - вигубні загони. -ные средства против клопов - вибавні засоби проти блощиць и на блощиці. -ные войны - (гибельные) згубні війни. -ное судно - нищитель, винищувач.
    * * *
    1) вини́щувальний, зни́щувальний; ( сокрушительный) нищівни́й; ( губительный) згу́бний

    \истребительныйая война́ — вини́щувальна війна́

    2) ав., мор. вини́щувальний

    \истребительныйая авиа́ция — вини́щувальна авіа́ція

    \истребительныйый отря́д — вини́щувальний загі́н

    Русско-украинский словарь > истребительный

  • 4 направлять

    направить
    1) (давать направление) спрямовувати, спрямувати, напрямовувати, напрямувати, направляти, направити, напрямляти, напрямити, (указывать путь) справляти, справити, напроваджувати, напровадити кого, що на кого, на що, до кого, до чого, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, на кого, на що, накеровувати, накерувати, скеровувати, керувати, скерувати, кермувати, скермувати кого, що на кого, на що, до кого, до чого и ким, чим, (заправлять, распоряжаться) орудувати ким, чим, (о мног.) поспрямовувати, понапрямовувати, понаправляти, понапрямляти, понапроваджувати, повипрямовувати, понакеровувати, поскеровувати. [Ми направляли човен на тіні, бо там ясніше горіли вогні (Коцюб.). Направивши їх темними лісами (Сторож.). Направляв письменство на вільні простори (Корол.). Дозвілля вкупі з допитливим розумом напрямили дівчину на книжки (Коцюб.). Треба його напрямити на ту стежку (Мирн.). Справив його на битий шлях (Сл. Ум.). Девлет-Ґірей справив татарву на дорогу мирного побуту (Куліш). Справляють честь її на небезпечну путь (Самійл.). Прийдете оце до села, а там вас справлять до школи (Канівщ.). Сам горе до себе справлю (Франко). Накеровує їх до кращого життя (Рада). Провідник брався за ланцюг, щоб скерувати човен (Коцюб.). Скеруй половими (волами) добре, щоб часом не зачепитися (Н.- Лев.). Я тямлю, куди ти кермуєш (Кониськ.). Сказано: молода сила, тільки вміло орудуй нею, вона тобі й землю переверне (Кониськ.)]. Меня к вам -вили - мене до вас направили (справили, напровадили). [Там черничка мене до вас направила (Кониськ.). Напровадьте його до мене (Крим.)]. -ть корабль рулём и парусами - направляти (скеровувати), направити (скерувати) корабель кермою і вітрилами. -ть путь куда - простувати, попростувати, прямувати, попрямувати куди. Куда путь -ете? - куди простуєте? куди вам дорога?;
    2) (устремлять, обращать) справляти, справити, направляти, направити, напрямовувати, напрямувати, напрямляти, напрямити, навертати, навернути, звертати, звернути, обертати, обернути, напроваджувати, напровадити, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати що на кого, на що, до кого, до чого, (склонять) привертати, привернути кого до чого, (о мног.) понавертати и т. п., попривертати. [Направляючи свою увагу туди, куди потребує революційна стратегія (Еллан). Він силоміць напрямив свої думки на щоденну роботу (Коцюб.). Читання навертало її думки на новий шлях (Грінч.). Наверни мене на їх віру (Манж.). Звернути свою увагу в инший бік (Коцюб.). До тебе звертаю всі думи свої (Самійл.). Обертати всенькі свої сили на розвивання науки (Статут Ак. Н.). Така любов напроваджує всі наші заходи тільки на одну точку (Крим.). Всі сили накерували (Сл. Гр.)];
    3) (наставлять) направляти, направити, напрямляти, напрямити, настановляти, настановити, навертати, навернути, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаправляти, понапрямляти и т. п. кого на що; (руководить) керувати, скерувати ким, водити кого. [Маючи думку на чесну працю і дітей напрямити (Мирн.). Потяг до світла водив письменника в його шуканнях правдивого життя (Корол.)]. -ть к добру, на путь правильный (спасительный), на путь истины - направляти (навертати), направити (поправити, навернути) до доброго (на все добре, на добро), на праву путь (на дорогу, на стежку), напучувати, напутити на путь спасенну, на путь істинну, наводити, навести на пуття (на добро, на добрий лад). [Сила, що змогла-б направляти всіх до доброго (Грінч.). Серце навернуть на праву, чесну путь (Самійл.). Поможіть синочкові моєму та напутіть його (Тесл.). Вона тебе, як мати рідна, напутить (Кониськ.). Чому й на пуття не навести? (Свидн.). Учителька розумна наведе на добро (Свидн.)]. -ть на ложный, на гибельный путь - справляти (напроваджувати), справити (напровадити) на хибну (помилкову, помильну) путь, на згубну путь; срв. Заблуждение (Вводить в -ние). [Напровадив його на згубний шлях (Київщ.)]. -ть на ум - см. Наставлять (4) на ум. -ть к лучшему - направляти, направити до кращого (на краще). -ть советами - напучувати, напутити, наставляти, наставити порадами на пуття;
    4) (нацеливать) направляти, направити що на кого, на що, проти кого, проти чого, що кому в що, справляти, справити, націляти, націлити що на що, спрямовувати, спрямувати, випрямовувати, випрямувати що проти кого, проти чого, скеровувати, скерувати, накеровувати, накерувати, вимірювати и виміряти, вимірити що проти кого, проти чого, на кого, на що, налучати, налучити чим в що, (орудие, войско ещё) рих[ш]тувати, вирих[ш]тувати, нарих[ш]тувати, (о мног.) понаправляти, посправляти и т. п.; срв. Наводить 2. [Тепер я знаю, куди свого кинджала направляти (Куліш). Не налучу ніяк ниткою у вушко (Червоногр.). А своє військо на Львів рихтує (Ант.-Драг.)]. -ть оружие, ружьё на кого, на что - направляти, направити зброю, рушницю на кого, на що, проти кого, проти чого, націляти, націлити зброю, рушницю на кого, на що. -ть шутку, насмешку на кого - виміряти, вимірити жарт, посміх проти кого;
    5) (налаживать, исправлять) лагодити, полагодити, налагоджувати, налагодити, ладнати, наладнати, направляти, направити, налаштовувати, налаштувати, справляти, справити, (пров.) напосуджувати, напосудити, (о мног.) поналагоджувати, понаправляти и т. п. що; срв. Поправлять 1, Налаживать 2. [Взялися лагодити грубу (Кониськ.). Треба направити машину (Звин.)];
    6) (наострять) направляти, направити, нагострювати, нагострити, (косу правилкой) мантачити, намантачити, (о мног.) понаправляти, понагострювати, помантачити що. -ть бритву - направляти (нагострювати), направити (нагострити) бритву. -ть нож, топор - нагострювати, нагострити ножа (ніж), сокиру;
    7) (изглаживать) стирати, стерти, (о мног.) постирати що. [Чисто постирав зубки в борони (Лубенщ.)];
    8) (только сов.) - а) (науправлять) накерувати ким, чим и кого, що, направити ким, чим и що и т. п.; б) (некоторое время) покерувати, поправити ким, чим и т. п. Срв. Править. [Недовго й поправив, - тільки виїхали, зараз і перекинув (Київщ.)]. Направленный -
    1) с[на]прямований, направлений, напрямлений, справлений, напроваджений, випрямуваний, накерований, скер(м)ований, поспрямовуваний и т. п. [Ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі (Мирн.). Інстинкти, направлені до однієї мети (Наш)];
    2) справлений, направлений, напрямований, напрямлений, навернений, звернений, обернений, напроваджений, скерований, накерований, привернений, понавертаний и т. п. [Око ніби на тебе справлене, а само дивиться десь у глибінь безмірну (Стефаник). Всі думки напрямовані на добування більших достатків (Грінч.)];
    3) направлений, напрямлений, настановлений, навернений, напроваджений, понаправляний и т. п.; скерований; напучений, наведений;
    4) направлений, справлений, націлений, спрямований, випрямуваний, скерований, накерований, вимірений, налучений, вирих[ш]туваний, нарих[ш]тований, понаправляний и т. п. [У порівнянні з «Гартом», проти якого направлено вістря удару (Еллан). З обурливою статтею, спрямованою проти уряду (Пр. Правда). Багацько сатиричної кусливости, випрямуваної проти клерикалів і багатих клас (Крим.). Коли держава буржуазна, то вона скерована проти пролетаріяту (Азб. Ком.). Накази, скеровані на вивласнення великих книгозбірень (Азб. Ком.). Мова, вимірена проти аристократизму (Крим.)];
    5) полагоджений, налагоджений, наладнаний, направлений, налаштований, справлений, напосуджений, поналагоджуваний и т. п.;
    6) направлений, нагострений, намантачений, помантачений и т. п.;
    7) стертий, постираний;
    8) - а) накерований, направлений и т. п.; б) покерований, поправлений.
    * * *
    несов.; сов. - напр`авить
    1) направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, напрямля́ти, напрями́ти, -млю́, -ми́ш; (давать направление, устремлять, сосредоточивать) спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш, скеро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, скерува́ти, -ру́ю, -ру́єш; (указывать направление кому-л., посылать куда-л.) справля́ти, спра́вити

    \направлятьть путь (шаги́, сто́пы) — простува́ти, попростува́ти, прямува́ти, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти

    2) ( лезвие режущего инструмента) направля́ти и пра́вити, напра́вити и мног. понаправля́ти; ( натачивать) наго́стрювати, -рюю, -рюєш, нагостри́ти, -гострю́, -го́стриш и мног. понаго́стрювати, сов. погостри́ти; ( косу) манта́чити, поманта́чити
    3) (налаживать, организовывать) нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш
    4) ( наставляя) наверта́ти, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш, направля́ти, напра́вити
    5) мат. напрямля́ти, напрями́ти

    Русско-украинский словарь > направлять

  • 5 пагубный

    згубний, загибний, згубливий. [Розкладові сили роблять свою згубну роботу]. Срв. Гибельный. Пагубно - згубно, загибно.
    * * *
    згу́бний, згубли́вий, па́губний

    Русско-украинский словарь > пагубный

  • 6 роковой

    фата́льний; ( гибельный) згу́бний; ( решающий) виріша́льний

    \роковой а́я оши́бка — фата́льна по́ми́лка

    \роковой о́й исхо́д боле́зни — фата́льний кіне́ць хворо́би

    \роковой а́я мину́та — виріша́льна (фата́льна) хвили́на

    \роковой а́я стра́сть — фата́льна (згу́бна) при́страсть

    \роковой ы́м о́бразом — фата́льно

    что-то \роковой о́е в лице́ — яка́сь роко́ваність в обли́ччі (в лиці́)

    Русско-украинский словарь > роковой

См. также в других словарях:

  • гибельный — бедственный, губительный, пагубный, смертоносный, роковой, разрушительный, тлетворный, погибельный; смертельный, пернициозный, смерти подобный, истребительный, опасный, мертвящий, всесокрушающий, вредный Словарь русских синонимов. гибельный… …   Словарь синонимов

  • ГИБЕЛЬНЫЙ — ГИБЕЛЬНЫЙ, гибельная, гибельное; гибелен (редк.), гибельна, гибельно. 1. Угрожающий гибелью, ведущий к гибели. Гибельный ураган. Гибельная политика. 2. Являющийся гибелью, неестественный, трагический. Гибельный конец. Толковый словарь Ушакова.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ГИБЕЛЬНЫЙ — ГИБЕЛЬНЫЙ, ая, ое; лен, льна. Угрожающий гибелью, крайне опасный. Г. шаг. Гибельные последствия. | сущ. гибельность, и, жен. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • Гибельный доктор (фильм) — Гибельный доктор Doctor of Doom Жанр sci fi …   Википедия

  • Гибельный доктор — Doctor of Doom Жанр sci fi Режиссёр Тим Бёртон Автор сценария Тим Бёртон …   Википедия

  • Гибельный погост — «Гибельный погост» (фр. L’âtre périlleux)  французский анонимный рыцарский роман в стихах, обычно датируемый серединой XIII века. Примыкает к циклу романов о короле Артуре. Содержание 1 Содержание 2 Тема …   Википедия

  • Гибельный — прил. разг. 1. Несущий гибель I 1., ведущий к гибели. 2. перен. Пагубный, губительный. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • гибельный — гибельный, гибельная, гибельное, гибельные, гибельного, гибельной, гибельного, гибельных, гибельному, гибельной, гибельному, гибельным, гибельный, гибельную, гибельное, гибельные, гибельного, гибельную, гибельное, гибельных, гибельным, гибельной …   Формы слов

  • гибельный — полезный спасительный …   Словарь антонимов

  • гибельный — для кого. [Осада] была гибельна для жителей, которые претерпели голод и всевозможные бедствия (Пушкин) …   Словарь управления

  • гибельный — г ибельный; кратк. форма лен, льна …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»