-
1 гал
астр., физ. -
2 гал
астр., физ. -
3 гал
астр.; физ. гал -
4 галёрка
1) галерійка; (пренебреж.) галірчина;2) галерійна публіка.* * *гальо́рка, райо́к, -йка́, галері́йка -
5 галёрочный
гальо́рковий, галері́йний -
6 Галёнок
1) см. Галчёнок;2) ґалонове барильце. -
7 Галисия
Галі́сія -
8 галлий
-
9 галисиец
галісі́єць, -сі́йцягалиси́йцы — мн. галісі́йці, -ців
-
10 галисийка
галісі́йка -
11 галисийский
галісі́йський -
12 галифе
галіфе́ нескл., с., мн. -
13 игла
Иголка, Иголочка1) (швейная) голка, ум. голочка, (гал.) ігла. [Місячно, хоч голки збирай (Номис)]. -ла без ушка - проторг и протір (-торга), продір (-дора), протерта голка, без(в)уха голка. [Москаль і проторг проковтне, та не вдавиться (Комар). Дала протерту голку ще й без жальця (Поділля)]. -ла курносая, безносая - безноса, кирпата голка, кирпатійка, голка без жала, без жальця, (диал. без жельця), (насмешл.) безрила голка. [Думав, що голку купив, а воно - кирпатійка. Це на базарі так звуть голку безносу (Київ)]. - ла без нитки - гола голка. -ла рогожная или кулевая - циганська голка, циганка. Деревянная -ла для вязания сетей и т. п. - глиця, ум. гличка. [Як узяв хлопець гличку; поки отаман дірку залата, то хлопець три (Март.)]. -ла вязальная чулочная (спица) - пруток, дро[і]ток (-тка). Ушко -лы - (в)ушко голки. Вдеть нитку в -лку - втягти, затягти, засилити нитку в голку. Платье с -чки - новісіньке убрання; мов допіро від кравця принесене. Одет как с -чки - вбраний як на весілля. Сидеть как на -лках - як на терню сидіти, як на голках, як на шпичках, як на грані, як на жару сидіти. Вино пускает -лки - у вині скалки скачуть, брижі грають, вино грає, іскриться. Острие -лы - жало, жальце, (диал. жело, жельце) голки;2) (у животных) голка, колька, колючка;3) (на растениях) голка, колючка, шпичка, шпилька, шпичак (-ка), (шипы) терня (ср. р.) (на хвойных) шпилька, глиця, хвоїна, хвоїнка, (гал.) чатина, (собир.) хвоя, (гал.) фоя, голиння, (гал.) чатиння. [Горить моя досадонька мов сухая глиця (Л. Укр.)];4) -ла на здании - шпиль (-ля), шпинь (-ня). -ла горы - шпиль (-ля);5) Игла-рыба - морська іглиця, зворлуч, сикавка.* * *1) го́лка; (швейная большая, толстая) цига́нська го́лка; ( без ушка) про́торг; ( деревянная) гли́ця2) ( у растений) го́лка, колю́чка, шпи́лька; шпи́чка, шпича́к, -а; ( у хвойных) хвої́на, уменьш. хвої́нка3) ( у животных) го́лка, колю́чка4) (заострённый кристалл чего-л.) го́лка; ( льда) ска́лка; ( остроконечный стержень) шпи́чка, шпича́к, -аадмиралте́йская \игла ла́ — адміралте́йський шпиль
морска́я \игла ла́ — ихт. морська́ го́лка
-
14 народ
1) (нация) народ (-ду) и (реже, гал.) нарід (-роду), (часто) люд (-ду), (редко, устар.) мир (-ру). [Назвався сей народ Русь (Куліш). Український народ (Н.-Лев.). Любіть-бо нарід наш (Біблія). Слава людові українському на многі літа (Дума). У кождого люду, у кожній країні живе такий спогад (Л. Укр.). Увесь руський мир під ними (князями) збирався (Куліш)]. Все земные -ды - всі народи світу, (торж.) всі народи земні;2) (крестьянство) народ и (гал.) нарід, простолюд (-ду), простолюддя (-ддя), (прості) люди (-дей), (простий) люд, простота, (гал.) хлопство, (стар.) посполиті (-тих), (просте) поспільство, (мир) мир. [Міський простолюд знову й тут не мав місця (Грінч.). Книжники й пани верховодять в громаді нашій, наче бог злюбив їх понад простолюд (Л. Укр.). Дивись: пан, а балака, як люди (Номис). То пани, а ми - люди (Номис). Твої слова простоту темну на добрий розум наставляють (Куліш). Де мені поради шукати: чи межи князівством, чи межи простим поспільством? (Л. Укр.)];3) (множество или группа людей) народ и (гал.) нарід, люди, люд, мир. [Народу насходилося сила (Київ). Якого народу зібралось там багато! (Греб.). Мша скінчилась у костьолі, люд порозсипався (Рудан.). На пристані миру такого, що страх (Канівщ.)]. При -де - при людях, прилюдно. Ну и -род! - ну й люди (народ)! -род валом валит - люди як плав пливуть, народ (люд) суне як хмара (лавою пре). Мутить -род - колотити (баламутити) людей, колотити миром. Глас -рода, глас божий (стар.) - глас народу - глас божий; коли люди брешуть, то й я з ними (Приказки);4) (всё, что народилось) нарідок (-дку), нарід (-роду) и народ (-роду). [А тут і всякого иншого нарідку намножилось (К. Старина). Це я для собачні їдло несу; а ну, собачий народе, сюди! (Звин.)].* * *1) наро́д, -у2) (ед.: люди) наро́д, лю́ди, -де́й; мир, -уна весь \народ д — ( громогласно) на весь мир
на \народ де — ( при людях) при лю́дях, прилю́дно
-
15 гангрена
мед. гангрена, (гал.) мертвиця. Зараженный гангреною - згангренований, (гал.) змертвичений. Гангренозный - гангренозний, (гал.) мертвичний.* * *мед.гангре́на; диал. вогне́ць, -цю́; мертви́цяга́зовая \гангрена — га́зова гангре́на
-
16 заблуждение
помилка, помилкова (неправдива) думка, помилковий (неправдивий) шлях, омилення, зблукання, (гал. и стар.) блуд, облуд, заблуд (-ду), зблуда. [Треба розвіяти його помилку (помилкову думку). І блудів накопичуються гори, що й правду нам навіки закривають (Куліш). Він ціле життя ніс тяжку кару за своє хвилеве зблукання]. Вводить, ввести в -ние - омиляти, омилити, змилити кого, при(з)водити, при(з)вести до помилки, до облуди, на хибний шлях ставити (поставити), збивати (збити) з правдивого шляху, дурити, піддурити, здурити кого, (гал.) блудом повести кого. Введение в -ние кого - омилення кого, призведення до помилки кого, дуріння кого. Быть в -нии - помилятися, бути омиленим, (гал.) блудом іти (піти). [Вельми кохали тато маму і багато де в чому були про неї омилені (Кониськ.)]. Впасть в -ние - помилитися, омилитися. Вывести из -ния кого - з'ясувати комусь його помилку, очі розкрити кому.* * *по́милка и поми́лка; ( ошибочное мнение) помилко́ва (хи́бна) ду́мка, помилко́вий (хи́бний) по́гляд (-у); ( состояние обманувшегося) ома́навпасть в \заблуждение ние — помили́тися, -милю́ся, -ми́лишся, припусти́тися по́милки
-
17 имя
1) ім'я (р. ім'я и архаич. імени, им. мн. імена), й[і]мення, (диал.) імено, (название) назва, назвисько, наймення; ум. іменнячко, найменнячко. Собственное, крестное имя - власне, хрещене ім'я (ймення). Имя предмета, животного - назва речи (предмета), тварини. Имя отца, друга - батькове, приятелеве ім'я (ймення). Полное имя - повне ім'я, ймення. [Хіба не можна назвати повним іменням: Герасим? (Мова)]. Имя, отчество, фамилия - ім'я, по батькові та прізвище. Дать имя - дати кому ім'я, ймення; срвн. Нарекать, Наречь 1. Носить имя - зватися. Об'явить своё имя - назвати, об'явити своє ім'я (ймення). По имени - на ім'я (на м'я), на ймення, на назвисько, [Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.). На назвисько Ялина (Липов. п.)]. Быть кем только по имени - бути ким тільки (лиш) на ймення, ім'ям. Назвать кого по имени - назвати кого на ймення. Как ваше имя? - як вас на ім'я, на ймення? яке вам ім'я? як ваше ім'я (ймення)? [Не знаю, хто ви єсть і як вас на ім'я (Самійл.)]. Как его имя? - як він (його) на ім'я (на ймення)? як йому ім'я (ймення)? [А як він на ім'я? Іван? (Звин.). Як на ім'я того пана? (М. Вовч.)]. По его имени - його ім'ям, за його ім'ям, (по нём) по йому. Школа -ни Франка - школа імени Франка. Именем кого, чего, чьим -нем - в ім'я кого, чого, в ім'я чиє (чиїм ім'ям) (гал.) в імени кого. [В ім'я народу беру тебе, ворога громадського порядку (Куліш)]. Именем закона, короля, императора - в ім'я закону, ім'ям короля, імператора, (гал.) в імени цісаря. Умоляю вас именем нашей дружбы - благаю вас в ім'я нашої приязни. Во имя чего - в ім'я чого. [В ім'я моїх заслуг (Куліш)]. Во имя Бога - в ім'я боже. На имя кого - на кого, на ім'я кого (чиє). Купить усадьбу на имя жены - купити садибу на жінчине ім'я, на жінку. Письмо на имя такого-то - лист на адресу такого-то. От имени кого, от чьего имени - від кого, на ім'я кого, чиїм ім'ям, (гал.) в імени кого. [Орудували замість самого пана і на його ім'я залюдняли неміряні пустині (Куліш). Моїм ім'ям дав Девісон його (смертний присуд) (Грінч.)]. От моего имени - від мене, від мого імени, (фам.) моєю губою. [Так і скажіть йому моєю губою, що він дурень (Звин.)]. Не иметь другого имени, как - не мати иншого ім'я, як; не виходити з чого. [Просвітку йому не буде від посмішища; з байстрюка не виходитиме (Квітка)]. Имя же им легион - їм же ім'я - легіон;2) (репутация, слава) слава, ім'я. Доброе, честное имя - добра слава, добре ім'я. [Їм зосталась добра слава (Шевч.). Моє все багатство єсть моє добре ім'я (Котл.)]. Худое имя - недобра слава, неслава. Приобрести имя, сделать себе имя - (з)добути, придбати (собі) ім'я, славу (и слави). Замарать своё доброе имя - заплямувати (закаляти) своє добре ім'я, свою добру славу. Человек с именем - людина з ім'ям;3) грам. - ім'я. Имя существительное, прилагательное, числительное - іменник (речівник), прикметник, числівник (-ка). Имя собственное, нарицательное, собирательное - ім'я власне, загальне, збірне.* * *1) ім'я́, род. п. і́мені и ім'я́; (преим. о личном названии человека, о названии предметов, явлений) іме́ння, йме́нняво и́мя кого́-чего́ — в ім'я́ кого́-чого́
и́менем кого́-чего́ — ім'я́м (і́менем) кого́-чого́
и́мени кого́-чего́ — і́мені кого́-чого́
называ́ть ве́щи свои́ми (со́бственными, настоя́щими) имена́ми — назива́ти ре́чі свої́ми (вла́сними, спра́вжніми) імена́ми
на и́мя чьё — ( адресованный) на ім'я́ чиє́
носи́ть и́мя — ма́ти ім'я́
от и́мени кого́ — від і́мені кого́
по и́мени — на ім'я́, на йме́ння
с мировы́м и́менем — зі світови́м ім'я́м (і́менем)
соста́вить (сде́лать) себе́ и́мя — здобу́ти собі́ ім'я́
то́лько по и́мени — (внешне, формально) ті́льки (лише́, лиш) за на́звою (на йме́ння)
2) грам. ім'я́и́мя прилага́тельное — прикме́тник
и́мя существи́тельное — іме́нник
и́мя числи́тельное — числі́вник
собира́тельное и́мя — збі́рне ім'я́
-
18 отказываться
отказаться1) от чего, кого, в чём - відмовлятися, відмовитися від чого, від кого, в чому (редко), (гал.) вимовлятися, вимовитися чого, (усиленно) відмагатися, відмогтися від чого, (отрекаться) зрікатися, зректися чого, кого, відрікатися, відректися від чого, від кого (редко: вирікатися, виректися чого), відкидатися, відкинутися від кого (часто о близких людях: женихе, невесте, влюблённых, супругах и т. п.), від чого, кидатися чого, (гал.) скидатися чого. [Першого купця не кидайсь (Ном.)]. -ваться, -заться от кого, чего (покинуть, оставить) - цуратися кого, чого и від кого, від чого [Сина батько відцурався (Шевч.)], відкаснутися від кого, від чого, (отпираться) відгетькуватися від чого. Срв. Отрекаться. -ся от должности, обязанностей, власти, престола - відмовлятися (відмовитися) від посади, обов'язків, влади, трона (корони) или зрікатися (зректися) посади и т. д., или складати (скласти) посаду, обов'язки, владу (уряд), корону. См. Слагать. -заться от занимаемой должности - зректися своєї (или обійманої, посіданої) посади. Нас приглашали на обед, а мы -зались - нас прохали (прохано) на обід, та ми відмовились. Гости -зываются - гості відмагаються. -ваться (-заться) от платы, от работы - зрікатися (зректися) плати, роботи, відкидатися від плати, від роботи, кидатися плати, роботи. -заться от платежа податей, налогов - зректися платити податки, налоги. -заться от наследства - відмовитися від спадку, спадщини, (гал.) дідицтва, зректися спадку и т. д. -зываться (-заться) от своего мнения, своих слов, показаний - зрікатися (зректися) своєї думки, своїх слів, свідчень, відмовлятися (відмовитися) від своєї думки, від своїх слів, свідчень. -заться от дачи показаний - відмовитися дати свідчення. -заться от своего намерения - зректися (несов. зрікатися) свого наміру. -зываться от личных интересов, развлечений - зрікатися особистих інтересів, утіх. -зываюсь от своих прав - зрікаюсь своїх прав на що. -заться от кого - зректися кого. [Я не маю сили тебе зректися (Л. Укр.)]. -заться от себя - зректися себе. Он отказался от меня - він відцуравсь мене, відкинувся від мене. Я от чести этой -зался - я від чести тої відмовився, я зрікся тої чести. Доктора - зались от больного - лікарі відмовились від хорого. Я не -ваюсь работать - я не відказен (при обычн. форме: не зрікаюсь, не відмовляюсь) працювати;2) кому (завещаться) - відписуватися, бути відписаним, відказуватися, бути відказаним. См. Завещаться.* * *I несов.; сов. - отказ`аться1) відмовля́тися, відмо́витися2) ( отрекаться) відмовля́тися, відмо́витися, відкида́тися, відки́нутися, зріка́тися, зректи́ся, цура́тися, відцура́тися; несов. відсахну́тися3) ( переставать действовать) відмовля́ти, відмо́вити, відка́зувати, відказа́тиIIвідка́зуватися, відпи́суватися -
19 оценивать
оценить оцінювати, цінити, оцінити, цінувати, оцінувати, складати, скласти (визначати, визначити) ціну чому за що, (о)суд давати, дати чому, (гал.) таксувати, отаксувати що. [Цю книгу критика цінить дуже високо. Свою працю він дорого цінує. Малу ціну визначив він за хату]. Оцениваемый - цінований, оцінюваний, (гал.) таксований. Оценённый - оцінений, оцінований, (гал.) отаксований. Дом -нён во сто тысяч рублей - будинок (дім) оцінено у сто тисяч карбованців.* * *несов.; сов. - оцен`итьоці́нювати и ціни́ти, оціни́ти и пооці́нювати, цінува́ти, оцінува́ти -
20 покидать
покинуть кидати, кинути, покидати, покинути лишати, лишити, залишати, залишити, полишати, полишити, (гал.) опускати, опустити, (о мн.) позалишати и т. д. -нуть убегая - відбігати, відбігти, (о мн.) повідбігати кого, чого. [Перевертні, що відбігли рідного люду і його звичаїв, і його мови, і його віри, і його спільної долі (Куліш)]. -нуть, уходя - відходити, відійти кого, чого (гал.). [Не одходи мене, мати! хто-ж мя буде колисати]. Очень жаль, что вы нас -даете - велика нам шкода, що ви нас кидаєте. Без сожаления -ну белый свет - без жалю покину світ білий. Не -дай меня в отчаянии - не лишай мене в розпачі. Счастье -ло его - доля опустила (покинула) його. -нули больного на волю божью, без присмотра - залишили слабого на волю божу (на призволяще), без догляду. Срв. Оставлять, оставить. Покинутый - кинутий, покинутий, залишений, полишений, (гал.) опущений, (о мн.) позалишуваний.* * *I(несов.: побросать) поки́дати; (долго, много) попоки́датиII несов.; сов. - пок`инуть
См. также в других словарях:
Гал — единица ускорения в СГС системе единиц. Названа по имени Г. Галилея, обозначается Гал. 1 Гал = 1 см/с2. * * * ГАЛ ГАЛ, единица ускорения в СГС системе единиц (см. СГС СИСТЕМА ЕДИНИЦ). Названа в честь Г. Галилея (см. ГАЛИЛЕЙ Галилео), обозначается … Энциклопедический словарь
Гал — Гал: Гал (абх. Гал, мегр. გალი) город в Абхазии Гал железнодорожная станция в Гале. «Гал» газета, издающаяся в Галском районе Абхазии. Гал (обозначается гл или Gal) единица измерения ускорения в системе СГС, равная… … Википедия
галѣ˫а — ГАЛѢ|˫А (13), Ѣ ( ˫А) с. γαλέα Род судна: иди на море. и вълѣзи въ галѣю ЧудН XII, 73г; И ѹтро въставъ изидохъ на море. и ѡбрѣтохъ ·г҃· галѣѥ ПрЛ XIII, 79б; то же СбТр к. XIV, 207; инии же корабле ихъ и галѣѥ ихъ сто˫ахѹ назаде ЛИ XIII–XIV, 69… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
галёра — II ы, ж. galère f., ит. galera. 1. мол. Образ жизни, основанный на торговле, обсуждении товаров и цен. В Сайгоне галёру развели. Юганов. // Мокиенко 2000. 2. угол. Место встречи проституток. Балдаев. // Мокиенко 2000. 3. жрр., шутл. Ягодицы.… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
ГАЛ — гидроакустический лаг Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. ГАЛ гибкая автоматизированная линия ГАЛ Государственное агентство… … Словарь сокращений и аббревиатур
гал. — гал. завод, фабрика галантерейной промышленности карт. Гал. Галина имя гал. гальванический Гал. Галисия … Словарь сокращений и аббревиатур
ГАЛ — единица ускорения в СГС системе единиц. Названа в честь Г. Галилея, обозначается Гал. 1 Гал = 1 см/с2 … Большой Энциклопедический словарь
ГАЛ — (гал, Gal), единица ускорения в СГС системе единиц; названа в честь итал. учёного Г. Галилея (G. Galilei). 1 гал=1 см/с2, применяют также дольную единицу миллигал (1 мгал=10 5м/с2). Физический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия … Физическая энциклопедия
гал — (по имени ит. физика и астронома Галилео Галилея (Galilei G.), 1564 1642) единица ускорения в сгс системе единиц, равная 1 см/с2, обозначается гал, gal. Новый словарь иностранных слов. by EdwART, , 2009. гал а, м. (по имени ит. физика и астронома … Словарь иностранных слов русского языка
гал — гал, а; р. мн. ов, счётн.ф. гал (единица ускорения) … Русское словесное ударение
ГАЛ — единица ускорения силы тяжести, названа в честь Галилея (1564 1642), изучавшего законы свободного падения тел; 1 гал = 1000 мгл = 1 см. сек 2 = 10 2 м. сек. 2. Геологический словарь: в 2 х томах. М.: Недра. Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др … Геологическая энциклопедия
