Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

гал

  • 81 брякать

    брязкати, брязкотіти, брязчати, брямчати (гал.), побрязкувати.
    * * *
    несов.; сов. - бр`якнуть
    1) бря́зкати, бряжча́ти, бря́знути, несов. брязкоті́ти, брязкота́ти
    2) (бросать, ронять) ге́пати, ге́пнути, хря́пати, хря́пнути, хрьо́пати, хрьо́пнути, несов. бря́знути, шва́ркнути, гуну́ти, брьо́хнути
    3) ( необдуманно говорить) бо́вкати, бо́вкнути, ля́пати [язико́м], ля́пнути, бря́кати, бря́кнути

    Русско-украинский словарь > брякать

  • 82 будущий

    майбутній, прийдешній, прийшлий, прийдущий, будучий (гал.), потомний. [Потомні віки, потомні покоління]. На -щее время - надалі, на майбутнє. В -щем году - нарік, на той рік, наступного (найближчого) року. Будущее время, грам. - майбутній час.
    * * *
    майбу́тній, прийде́шній: ( следующий) насту́пний

    Русско-украинский словарь > будущий

  • 83 буженина

    бужанина, вудженина (гал.).
    * * *
    кул.
    бужани́на, диал. бу́жениця, бужи́на; шинка

    Русско-украинский словарь > буженина

  • 84 буксир

    буксир, тяг. Взять на буксир - потягти причалом, взяти на причал (на буксир).
    * * *
    букси́р; диал., жарг. галівни́к, -а

    Русско-украинский словарь > буксир

  • 85 бурлак

    1) (судорабочий, тянущий судно) галівник, (для челна-байдака) байдачник;
    2) (бездомник) бурлака, бурлак.
    * * *
    бурла́к, -а, бурла́ка

    Русско-украинский словарь > бурлак

  • 86 валежник

    лом, вітролом, ламань (ж. р.) (р. -ни), вивернениця (гал.), ломаччя, сушня, сушняк, суш (р. -ши); (мелкий) трус(о)к, (тонкий) хмиз, (выброшенный водою) бережняк.
    * * *
    собир.
    вітроло́м, -у, лом, -у, ла́мань, -ні, лома́ччя, сушня́к, -у, сушни́к, -у, суш, -і; сушня́; ( сваленные деревья) вітрова́л, -у, бурело́м, -у; ( мелкий) хмиз, -у, тру́сок, -ску́, хруст, -у. диал. хамло́

    Русско-украинский словарь > валежник

  • 87 вверх

    вгору, догори, на-гору, горі (гал.). Посмотри вверх - подивися вгору. Пойдём вверх - ходім на гору. Вверх ногами, вверх дном - догори ногами, шкереберть, горініж. Вверх животом - горічерева, (вульг.) голівчерева, голічерева. Вверх лицом - горілиць, горізнач. Вверх по реке, против течения - проти води, у-стріть води. Вверх на гору (снизу к вершине горы) - під гору. [Коняці під гору важко їхати: це не те, що з гори].
    * * *
    нареч.
    уго́ру, уве́рх; ( кверху) догори́; ( наверх) наго́ру, наве́рх

    Русско-украинский словарь > вверх

  • 88 верёвка

    вервь шворка, мотуз, мотузка, (соб.) мотуззя, шнур, вірьовка, верівка, віжки (р. - жок). Верёвочка (бичёвка) - мотузок, мотузочок, мотузочка. В. скрученная из соломы - (с)крутел[н]ь. В. из прутьев - витка, (в)ужів[л]ка, ужва (гал.). В. из лыка - личак, личківка; (привязь) налигач, (для ведения вола) воловід (р. -воду). Хоть верёвки вей - хоч мички мич.
    * * *
    моту́зка, мотузо́к, -зка́, вірьо́вка; ( бечёвка) шво́рка

    Русско-украинский словарь > верёвка

  • 89 верно

    1) вірно, незрадливо. [Чи ти мене вірно любиш, чи з мене смієшся? Подругували незрадливо];
    2) (несомненно) певне[о], запевне, напевне, суще, дійсне. [Це запевне так було. Суще й сама не знаю, скільки мені годів. Це я дійсне знаю]. Вернее всего - певніше за все, найпевніш;
    3) (вероятно) мабуть, либонь, десь, надісь, (гал.) відай. [Десь зіма та не скінчиться (Л. Україн.). Відай ти мене, милий, не любиш, що для мене гостинця не купиш].
    * * *
    нареч.
    1) ві́рно, ві́ддано, незрадли́во; щи́ро
    2) пра́вильно
    3) в знач. вводн. сл. мабу́ть и ма́буть, либо́нь, пе́вно, пе́вне, напе́вно, напе́вне; запе́вно, запе́вне, десь

    Русско-украинский словарь > верно

  • 90 вероятный

    імовірний, правдоподібний, можливий; (предположительный, гипотетический) здогадний (гал.). [Здогадне віддалення = вероятное расстояние]. Вероятное - можебилиця.
    * * *
    імові́рний, правдоподі́бний; ( возможный) можли́вий

    Русско-украинский словарь > вероятный

  • 91 вертёж

    овечья болезнь) вертячка, крутіж, метелиця, мотилиця, коловатиця (гал.). Больной - ом - грецюватий, мотиличний. [Грецювата вівця]. Заболеть -ом - замотиличитися.
    * * *
    ( болезнь овечья) вет. моти́лиця и мотили́ця, колова́тиця

    Русско-украинский словарь > вертёж

  • 92 верхушка

    1) верх, вершок, вершечок, верхів'я. [Вершок на шапці синій. Дощова хмара висовує з-за гори своє верхів'я (Коцюб.)]. В. горы - вершок, вершечок, шпиль, шпилечок, щолопок; (соб.) верхогір'я. Крутая в. - щовб, щовба. Острая в. - остриця (гал.). В. растения - щит, щиток (р. -тка) чуб, чубок (р. -бка), вершечок (р. -чка), верхівка, кудер (р. - дря). В. дерева (соб.) - верховіття. [А я на тій руті-м'яті щити позриваю. Зломив щиток з дубка. На дубові, на вершечку, там посіяв мужик гречку. Золотії верхівочки]. См. Вершина;
    2) анат., в. легкого - вершок.
    * * *
    1) верхі́вка, верх, -у, верхі́в'я, вершо́к, -шка́, верше́чок, -чка, верхови́на; ( дерева) верхові́ття; ( горы) шпиль, -ля
    2) перен. верхі́вка
    3) анат. верхі́вка

    \верхушка лё́гкого — верхі́вка леге́ні

    Русско-украинский словарь > верхушка

  • 93 взад

    назад. Ни взад, ни вперёд - ні сюди, ні туди; (гал.) ні стейки, ні гейки.
    * * *
    нареч.
    наза́д

    Русско-украинский словарь > взад

  • 94 взвод

    звід (р. зводу), чота (гал.).
    * * *
    I воен.
    звід, род. п. зво́ду, чота́
    II
    ( в оружии) звід, род. п. зво́ду

    Русско-украинский словарь > взвод

  • 95 взгляд

    1) погляд, (зрение) зір (р. зору), (наружн. вид) позір (р. позору). Человек с весёл. взглядом - веселого погляду (М. Вовч.). С недобрым взглядом - звірогляд. На взгляд - на око, на погляд, на позір, як глянути. Встретились взглядами - вони ззирнулися, очі їх ззирнулися (Грінч.). Окинуть, охватить взглядом что - скинути, зглянути оком, зирнути по чому. [Зирнув по хаті]. Окидывать, окинуть, обводить, обвести взглядом многое - озирати, (сов.) озирнути, обвести, зглядіти оком, перебігти очима, перезріти (гал.). Привлекать взгляд - брати очі, вбирати в себе очі. Проникать, проникнуть -дом - прозирати, прозирнути кого, проглядати, -ся, проглянути, -ся, продивлятися, продивитися в кім, протиснути погляд (Франко). Смерить -дом - обміряти поглядом, очима. Встретиться с чьим -дом - спасти очима на кого. [Куди я ні гляну, усе на його погляд очима спаду = с его взглядом встречаюсь глазами (М. Вовч.)]. Устремить взгляд - уп'ястися очима, втопити очі (Неч.-Лев.). На мой, ваш взгляд - на мої, ваші очі, на мій, ваш погляд. [На ваші очі - бур'ян, а на мої - чудові квіточки (Неч.-Лев.)]. Бросить взгляд - см. Взглянуть;
    2) взгляд (мнение) - погляд, гадка, думка, переконання. На мой, его взгляд - з погляду мого (його), (як) на мій (його) погляд, як на мене (на його), по моєму, по його; на мою (на його) думку (гадку). Вырабатывать -ды - доходити до поглядів. Не соглашаться с чьими -дами - не згоджуватися з чиїмись поглядами, (описат.) не туди дивитися. Высказывать свой взгляд - давати свій суд, висловлювати свою думку (погляд).
    * * *
    1) по́гляд, -у; ( взор) зір, род. п. зо́ру; диал. по́зирк, -у, позі́р, -зо́ру

    броса́ть, бро́сить (кида́ть, ки́нуть) \взгляд на кого́-что — позира́ти (пози́ркувати, зи́ркати), зи́ркнути (зирну́ти) [о́ком, очи́ма] на ко́го-що, ки́дати, ки́нути (скида́ти, скину́ти) о́ком (очи́ма, по́гляд, по́глядом) на ко́го-що, бли́мати (побли́мувати), бли́мнути [очи́ма, о́ком, зо́ром] на ко́го-що

    на \взгляд — ( судя по виду) на ви́гляд; на по́гляд; диал. на позі́р

    2) (перен.: воззрение) по́гляд, перекона́ння; ( мнение) ду́мка, га́дка

    на мой \взгляд — [як] на мій по́гляд, як на ме́не, на мою́ ду́мку (га́дку), по-мо́єму

    Русско-украинский словарь > взгляд

  • 96 вздымать

    -ся здимати, -ся, підносити, -ся (гал.), підіймати, -ся, вставати, встати, (о груди) движіти. [Хвилі здималися, як гори. Плакав та вже не голосно, тільки груди час од часу движіли (Крим.). Височенні гори підносили вгору свої снігові вершини. Горами хвилю підійма (Шевч.). Встає хмара з-за Лиману (Шевч.)]. В. волнами - хвилювати. [Пахучий дим з кадила хвилював під самеє склепіння (Дніпр. Чайка)].
    * * *
    здійма́ти, здима́ти, підійма́ти, підніма́ти, підно́сити

    Русско-украинский словарь > вздымать

  • 97 вкус

    1) смак. На вкус - на смак. [Борщ вийшов добрий на смак]. На вкус, на цвет товарища нет - кожний Івась має свій лас. Есть со вкусом - смачно (у смак) їсти;
    2) (свойство вкушаемой вещи) смак. [Кавун недобрий - смаку нема. Любий солодкий смак]. Придать вкуса чему - присмачити, посмачити що. Неприятный вкус - несмак;
    3) (чувство изящного) смак, (гал.) ґуст. [Люди з великим художнім смаком];
    4) (склонность, симпатия) уподоба, вподобання. [Його літературні вподобання вироблялися під німецьким впливом]. Иметь вкус в чем - смак знати у чомусь. Со вкусом - до смаку, (вульг.) до шмиґи. [Все помальовано до смаку]. Со вкусом сделанный - смаковитий, ґустовний. По вкусу - до смаку, у смак, до вподоби, до сподоби, до (в)подобання, до сподобання, до мисли, під мислі, до любости, до любови, у лад, до ґусту. По своему вкусу - собі до смаку, до свого смаку, на свій смак, собі до вподоби, до своєї вподоби, по своїй уподобі, по своєму вподобанню, до свого (в)подобання. [Не знайшов коней до свого подобання. Шапку по своїй уподобі вибрав]. Быть, приходиться, прийтись по вкусу - бути (припадати, припасти) до вподоби, до смаку, до любости и т. д., прийти в смак, смакувати кому, до душі слатися, (безл.) присмачитися. [Поважна розмова їй смакує. Це тобі присмачилося тут лежати]. Мне по вкусу было… - мені до вподоби було…, до вподоби моєї було. Приходящийся по вкусу - уподібний, сподібний. Так он мне по вкусу - такий він мені уподібний. Мне более по вкусу было бы… - мені уподібніше було-б… Не по вкусу - не до смаку, не в смак, не до вподоби и т. д.; не уподібний, -на, -не. [Мабуть їм це не в смак (не до смаку). Не люблю я тих наміток, не уподібні вони мені. Хоч як роби, все не в лад йому буде]. Входить, войти во вкус чего, находить, найти вкус в чём - набирати, набрати смаку до чого, засмаковувати, засмакувати що, усмаковувати, усмакувати, уподобати що, розбирати, розібрати смак у чому, смакувати в чому, розсмакувати що. [Попробуй, то швидко й засмакуєш. В тім пани бракують, в чім убогі смакують]. Как на чей вкус - як на чий смак, як кому до смаку (до вподоби, до ґусту и т. д.). На мой вкус - (як) на мене, як на мій смак;
    5) (утонченность) смаковитість (р. -тости);
    6) (худож. манера, стиль) - манір, стиль. Во вкусе - на манір, на стиль.
    * * *
    1) смак, -у
    2) (склонность, пристрастие) смак, уподоба́ння, на́хил, -у
    3) (стиль) стиль, -лю, смак; ( манера) мане́ра, мані́ра

    Русско-украинский словарь > вкус

  • 98 водка

    горілка, (гал.) горій[в]ка, горілочка, (шутл.) горілаш, паруха, лепетуха, пальо[я]цка, живиця, адамові слізки. В. лучшего качества - оковита, спотикач. В. очень крепкая - запридух, гарда[е]ман. В. старая - старка, вистоянка. В. желудочная - животкова. В. из патоки - мелясівка. В. из проса - просянка. В. домашнего производства - самогін (р. -гону). См. Наливка.
    * * *
    горі́лка; окови́та, -ої; диал. горі́вка

    кре́пкая \водка — хим. азо́тна кислота́

    ца́рская \водка — хим. ца́рська горі́лка

    Русско-украинский словарь > водка

  • 99 возведение

    зведення, виведення, а теснее:
    1) будування, збудування, ставлення;
    2) підведення, знімання, піднімання, підняття;
    3) піднесення, винесення, (скромнее) ставлення. -ние в перл создания - піднесення до височіни перлини над творами, вивершування, сов. вивершення, піднесення на рівень архітвору (гал.). -ние в сан, должность - піднесення до гідности, піднесення на посаду, поставлення;
    4) -ние напраслины - наволікання пені, натягання напасти. (Оттенки - см. Возводить).
    * * *
    1) зве́дення, ви́ведення; підве́дення; підніма́ння, підійма́ння
    2) зве́дення, ви́ведення, підве́дення, спору́дження, спору́джування, будува́ння, збудува́ння, побудува́ння, ста́влення, мурува́ння
    3) зве́дення, підне́сення
    4) зве́дення
    5) підне́сення
    6) ви́ведення

    Русско-украинский словарь > возведение

  • 100 возводить

    -ся, возвести, -ся, возвесть, -ся зводити кого, -ся, звести, -ся, виводити кого, -ся, вивести, -ся. [Звів (вивів) його на високу гору] а теснее:
    1) (строить) зводити що, -ся. [Сам мусів зводити нові мури (Грінч.)], звести, -ся [Треба конче розкидати стару повітку та звести нову (Коц.)], виводити що, -ся, вивести, -ся [Виводили мур], будувати, -ся, збудувати, -ся, ставити, -ся, поставити, -ся. -дить, -ся что-н. из камня, кирпича - мурувати, -ся, сов. з[ви]мурувати, -ся, помурувати, -ся; (высокую постройку) спинати, сов. сп'ясти [Цілісіньке літо маяк спинали (Кониськ.)];
    2) (обращать устремлять вверх) зводити, -ся, звести, -ся, підводити, -ся, підвести, -ся, знімати, -ся, зняти, -ся, піднімати, -ся, підняти, -ся. [Звести очі до неба. Погляд свій на небо звожу (Л. Укр.). Знімав руки та очі до неба (Неч.-Лев.). Підводити очі вгору];
    3) (на степень чего-л.) зводити на що, -ся [Ціле життя зводити на один суцільний подвиг (Єфр.) = всю жизнь возводить на степень одного сплошного подвига]. -дить в квадратную степень - підносити (піднімати) до квадратового степеня. -дить что-л. на степень чего-то самостоятельного, высшего и т. д. - ставити, поставити що-небудь як щось самостійне, вище і т. и. [Намагається поставити письменство, як щось самостійне (Єфр.)]. -дить в должность, в сан - підносити (піднести), виносити (винести) кого на посаду, до гідности [За його заслуги піднесено його до князівської гідности], а скромнее - ставити (поставити) кого на що. [Поставив на вчителя. За браком освічених людей, тепер одразу ставлять дяків на попів, на попівство], (срв. Повысить). -дить в перл создания - підносити (піднести) на рівень архітвору (гал.), робити (зробити) з чогось перлину над творами (вінець творива), вивершувати;
    4) -дить на кого что (напраслину) - натягати (натягти) на кого що [Ці люди напасть на нас натягають], пеню волокти (наволокти) на кого. [Хіба я буду на себе пеню волокти!].
    * * *
    несов.; сов. - возвест`и
    1) ( поднимать кверху) зво́дити, звести́ и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести и мног. повиво́дити; (глаза, взгляд) підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити; ( поднимать) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти
    2) ( сооружать) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести, підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити, спору́джувати и споруджа́ти, споруди́ти и мног. поспору́джувати и поспоруджа́ти, ( строить) будува́ти, збудува́ти, побудува́ти, ста́вити, поста́вити; ( из камня) мурува́ти, змурува́ти и помурува́ти
    3) (в кого́-что - перен. возвышать до какого-либо положения, звания) зво́дити, звести́, підно́сити, підне́сти (в кого-що); ( ставить) ста́вити, поста́вити
    4) ( приписывать напрасно) зво́дити, звести́
    5) мат. підно́сити, піднести́
    6) (относить происхождение чего-л. к чему-л.) виво́дити, ви́вести (від чого, з чого)

    Русско-украинский словарь > возводить

Страницы

См. также в других словарях:

  • Гал — единица ускорения в СГС системе единиц. Названа по имени Г. Галилея, обозначается Гал. 1 Гал = 1 см/с2. * * * ГАЛ ГАЛ, единица ускорения в СГС системе единиц (см. СГС СИСТЕМА ЕДИНИЦ). Названа в честь Г. Галилея (см. ГАЛИЛЕЙ Галилео), обозначается …   Энциклопедический словарь

  • Гал — Гал: Гал (абх. Гал, мегр. გალი)  город в Абхазии Гал  железнодорожная станция в Гале. «Гал»  газета, издающаяся в Галском районе Абхазии. Гал (обозначается гл или Gal)  единица измерения ускорения в системе СГС, равная… …   Википедия

  • галѣ˫а — ГАЛѢ|˫А (13), Ѣ ( ˫А) с. γαλέα Род судна: иди на море. и вълѣзи въ галѣю ЧудН XII, 73г; И ѹтро въставъ изидохъ на море. и ѡбрѣтохъ ·г҃· галѣѥ ПрЛ XIII, 79б; то же СбТр к. XIV, 207; инии же корабле ихъ и галѣѥ ихъ сто˫ахѹ назаде ЛИ XIII–XIV, 69… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • галёра — II ы, ж. galère f., ит. galera. 1. мол. Образ жизни, основанный на торговле, обсуждении товаров и цен. В Сайгоне галёру развели. Юганов. // Мокиенко 2000. 2. угол. Место встречи проституток. Балдаев. // Мокиенко 2000. 3. жрр., шутл. Ягодицы.… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • ГАЛ — гидроакустический лаг Словарь: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с. ГАЛ гибкая автоматизированная линия ГАЛ Государственное агентство… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • гал. — гал. завод, фабрика галантерейной промышленности карт. Гал. Галина имя гал. гальванический Гал. Галисия …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ГАЛ — единица ускорения в СГС системе единиц. Названа в честь Г. Галилея, обозначается Гал. 1 Гал = 1 см/с2 …   Большой Энциклопедический словарь

  • ГАЛ — (гал, Gal), единица ускорения в СГС системе единиц; названа в честь итал. учёного Г. Галилея (G. Galilei). 1 гал=1 см/с2, применяют также дольную единицу миллигал (1 мгал=10 5м/с2). Физический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия …   Физическая энциклопедия

  • гал — (по имени ит. физика и астронома Галилео Галилея (Galilei G.), 1564 1642) единица ускорения в сгс системе единиц, равная 1 см/с2, обозначается гал, gal. Новый словарь иностранных слов. by EdwART, , 2009. гал а, м. (по имени ит. физика и астронома …   Словарь иностранных слов русского языка

  • гал — гал, а; р. мн. ов, счётн.ф. гал (единица ускорения) …   Русское словесное ударение

  • ГАЛ — единица ускорения силы тяжести, названа в честь Галилея (1564 1642), изучавшего законы свободного падения тел; 1 гал = 1000 мгл = 1 см. сек 2 = 10 2 м. сек. 2. Геологический словарь: в 2 х томах. М.: Недра. Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др …   Геологическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»