галас

галас, галасування, гук, гамір (р. -мору), крикнява, галакання, клекіт (р. -коту), вайкіт (р. -коту), тарарам. [Вони всі говорили разом, та так голосно, що од того клекоту не було чути ні одного слова (Неч.-Лев.). Вайкіт, як у жидівській школі. У розправі такий тарарам, що всидіти не можна].

* * *

(громкий звук голоса) крик, викрик, покрик, скрик (-ку), (многих голосов) гук (-ку), галас (-су), зик (-ку), гомін (-мону), гамір (-мору), гукання, вигукування, (грубо) ґвалт (-ту), репет (-ту), (пронзительный) вереск (-ку), верещання, верескотня, верескотнява, (жалобный) болісний, жалісний крик, квиління, (исступлённый) несамовитий крик (покрик и т. д.), (вопль) зойк (-ку), лемент (-ту). Поднять крик - закричати, загукати заґвалтувати, залементувати, загаласувати, зняти (вчинити, зчинити) крик, галас и т. д., (ссорясь) зняти (збити, звести) бучу. Поднялся крик - знявся (зчинився) крик, зойк, гамір, галас, лемент и т. д., (при ссоре) знялася (зчинилася) буча. Наделать -ку - накричати, нагаласувати, наґвалтувати и т. д. Крик сердитый на кого - гримання на кого. С -ком наброситься на кого - загримати, закричати, залементувати, загаласувати на кого. Заставить -ками молчать - загукати кого. В крик - у крик.

* * *

1) крик, -у, крича́ння, ви́крик, -у; по́крик, -у; вола́ння, ле́мент, -у, лементува́ння, га́лас, -у, галасува́ння, ре́пет, -у, репетува́ння, горла́ння; ве́реск, -у, вереща́ння; гри́мання; хава́вкання, ке́вкання; підпадьо́мкання, підпідьо́мкання; ди́ркання, дирча́ння

2) гук, -у, гука́ння

и Подымать поднять підіймати (піднимати), під(ій)няти, здіймати (знимати), здійняти, зняти, підводити, підвести, зводити, звести, підносити, піднести, (о мн.) попідіймати, поздіймати, попідводити, позводити, попідносити. [Кинулися люди до того злота, набирали стільки, скільки хто здужав підійняти (Рудан.). Собака підвів свою морду вгору і сумовито завив (Крим.)]. -мать, -нять (рычагами) - підважувати, підважити (о мног. попідважувати) що, вивагом підіймати, підняти що. -ть камень, мешок муки - підіймати, під(ій)няти каменя (и камінь), мішок борошна. Тяжолое - не -му - важке - не підійму, не піднесу. Помогать -ть, или поднимать (на плечи, на спину: подсоблять, взваливать) - завдавати, завдати, піддавати, піддати. [Завдай-но мені мішка, бо сам не здужаю підняти (Звин.). Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою (Звин.)]. -мать, -нять что-л. держа перед собой - проти себе (перед себе) підіймати, під(ій)няти, підводити, підвести що. [Узяв колодку за комель, підвів проти себе, як свічку (Манж.)]. -ть плотину, дом и т. д. (повышать) - підіймати (піднимати), підняти, підвищувати, підвищити, підносити, піднести греблю, дім (хату). -мать, -нять руку, голову - підводити, підвести, зводити, звести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, підносити, піднести руку, голову. [Голови не з[під]веду]. -ть руку на кого - здіймати, зняти, підіймати, під(ій)няти руку (руки) на кого. -нять на себя руки - смерть собі заподіяти, руки на себе наложити. -ть глаза - зводити, звести (о мног. позводити), підводити, підвести, підіймати, під(ій)няти, здіймати, зняти, (реже) скидати, скинути очі на кого; срв. Возводить 3. -нять глаза к небу - звести очі до неба. -ть лежащего, пьяного - підводити, підвести, зводити, звести лежачого, п'яного. Ребёнок упал, -ми его - дитина впала, підійми її. -нять больного (с одра болезни) - підняти, звести, відходити хворого. -нять кого на ноги (в прям. и перен. знач.) - звести кого на ноги. -нять на ноги бедняка - звести на ноги бідаря. -нять платок с полу - під(ій)няти хустку з долівки. -мать окно - підіймати, підводити вікно. -нять (усилить) лампу, свет - підкрутити лямпу, світло. -ть занавес - підіймати, підняти завісу (запону, заслону). -ть знамя, флаг - зводити, звести, підносити, піднести прапора, флага. нять знамя революции - піднести (зняти) прапора революції. -ть оружие, меч - здіймати, зняти, зводити, звести зброю, меч(а) на кого, проти кого, (иногда) зводити чим (зброєю, мечем, шаблею). [Як шабелькою звів - Львів ся поклонив (Іст. пісня)]. -ть вопрос, речь (разговор), дело - здіймати, з(дій)няти (порушувати, порушити) питання, мову или річ, справу. -нять голос в защиту кого, чего - підвести (подати) голос в (на) оборону кого, чого. -ть ссору, крик - здіймати, зняти, зводити, звести, зчиняти, зчинити, підіймати, підняти сварку, крик (галас). Срв. Крик. -ть шум - збивати, збити, здіймати, зняти бучу, зчиняти, зчинити бучу (ґвалт, шарварок), справляти, справити галас (Коц.). Публика -мает нетерпеливый шум - публіка здіймає нетерплячий гомін (Л. Укр.). -ть тревогу - здіймати, з(дій)няти, збивати, збити тривогу. -ть бунт - см. Бунт. -нять дух (мужество) - підіймати, підняти, підносити, піднести духа кому; срв. Воодушевлять. -нять настроение - піднести настрій кому. -ть пыль (о ветре) - здіймати, підіймати куряву (пил), (соверш.) зняти, підняти (куряву, пил), спилити, скопотити. -ть пыль (о скоте, людях) - збивати, збити, здіймати, зняти, підіймати, підняти куряву (пил), курити, закурити, накурювати, накурити. -ть цену - підіймати, підняти, підвищувати, підвищити ціну на що, здорожити що. -ть производство, промышленность, авторитет чей - підносити, піднести виробництво, промисловість, авторитет чий. Это -мало её в собственных глазах - це її підносило у власних очах (Коц.). - ть на смех - підіймати, підняти, брати, взяти на глум, на глузи, на сміх кого. -ть на зубок - брати, узяти на зуби (на язики, на жарти). -мать нос перед кем - носа задирати, кирпу гнути проти кого. -нимай (бери) выше (в перен. зн.) - бери вище. [Ви полковник? - Бери вище!]. -ть (возбуждать) кого против кого-л., чего-л. - підіймати, підняти, збивати, збити кого проти кого, проти чого, на кого, на що; срв. Вомущать 4. -нять (разбудить) кого - звести, збудити, (о мног.) позводити, побудити кого. [Лисий віл (день) усіх людей звів]. -мать, -нять (пахать) новину, пар - орати, зорати цілину, пар (обліг). -нять землю (вспахать) - зорати, зворушити землю. -ть груз (о судне) - брати, взяти, здержувати, здержати вагу, вантаж. [Це судно бере багато тон ваги]. -ть паруса - розпускати, розпустити, напинати, напнути (нап'ясти) вітрила, напарусити (соверш.). -мать, -нять зайца, медведя, охотн. - виганяти, вигнати, зрушати, зрушити зайця, ведмедя. -ть якорь - підіймати, підняти, виважати, виважити ко[і]тву. -ть хвост (о животных) - підіймати, підняти, задублювати, задубити хвоста. -ть уши, шерсть - насторош[ч]увати, насторош[ч]ити, нашорошувати, нашорошити (вуха, шерсть). -ть шерсть, перья - стовбурчити, настовбурчити. -ть одежду - підійматися, піднятися (Сквир.), закас[ч]уватися, закас[ч]атися, підіймати, підняти, (задрать) задирати, задерти (сорочку, спідницю). -нять к.-л. дело, предприятие (в знач. управиться, одолеть) - підважити якесь діло, підприємство. [Це велике діло: ми його не підважимо]. Поднятый - під(ій)нятий, знятий, підведений, зведений, піднесений, знесений.

* * *

несов.; сов. - подн`ять

1) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти; (руки, пыль, волны) здійма́ти, здійня́ти и поздійма́ти; ( руку на кого) зніма́ти, зня́ти и позніма́ти; (пыль - о движущихся людях, скоте) збива́ти, зби́ти и позбива́ти; (придавать чему-л. более высокое положение) підно́сити, піднести́ и попідно́сити

2) (голову, глаза) підво́дити, підвести́ и попідво́дити, зво́дити, звести́ и позво́дити, підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и попідніма́ти, підно́сити, піднести́ и попідно́сити

3) ( начинать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти, здійма́ти и зніма́ти, зня́ти, зво́дити, звести́; ( бучу) збива́ти, зби́ти; (шум, спор) зчиня́ти, зчини́ти; (бунт, скандал) учиня́ти, учини́ти

4) ( вопрос) пору́шувати, пору́шити, підніма́ти, підня́ти

5) ( повышать) підніма́ти и підійма́ти, підня́ти и підійня́ти и попідніма́ти и попідійма́ти, підви́щувати, підви́щити и попідви́щувати; (преим. перен., а также: увеличивать, улучшать) підно́сити, піднести́ и попідно́сити; (иногда: увеличивать) збі́льшувати, збі́льшити

6) с.-х. підніма́ти, підня́ти и підійня́ти

гукання, гомін (р. гомону), галас.

* * *

долететь долітати, долетіти, (о многом) подолітати, долинати, долинути, доленути; (с напором) доринути; (о ветре) довіяти. [Той галас долинав і до Зінька (Грінч.). Раптом доринула гучна хвиля мішаного, невиразного гомону (Крим.). Туди й вітер не довіє і сонечко не догріє].

* * *

несов.; сов. - долет`еть

зик (-ку), гук (-ку). [Галас, зик, орда мов ріже (Шевч.)].

* * *

1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];

2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];

3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];

4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;

5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;

6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].

* * *

1) нареч. як

2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

гавкання, брехання, гавкіт (-коту), гавк; (-ку), гав (-ву), брех, брехіт (-хоту), (тявканье) дзявкіт (-коту), дзявкотіння, (сильный лай нескольких собак) гавкотня (-ні) валування (-ння). [Здалека чути було собаче гавкання (Грінч.). Чув їх (псів) скажене брехання геть за собою (Франко). Я по гавку собак чую, що приїхали свої (Борзенщ.). Почув галас і гавкотню (Грінч.). Поштові дзвінки, валування собак (Коцюб.)].

* * *

1) (неправдоподобный) неймовірний, неправдоподібний. [Слова, далекі й неймовірні, як у казці (Коцюб.). Се неймовірним вам здається? (Самійл.)]. -ное дело - неймовірна (несообразное: неподобна, неслыханное: нечувана) річ. Это -но - це неймовірна річ. Рассказывать -ные вещи - розповідати неймовірні речі (щесь неймовірне);

2) (чрезвычайный) неймовірний, надзвичайний. [Мені огнем ударило в лице, коли почув близько таку неймовірну силу (Васильч.). Зчиняючи неймовірний галас (Епік)]. До -ной степени, до -го - до неймовірної міри, до неймовірности (неймовірно, аж віри не можна по(й)няти). [Ви таки до неймовірности жалісливі (Л. Укр.)]. В -ном количестве - в неймовірній кількості, в неймовірнім числі; см. ещё Множество 2 (Во -ве);

3) см. Недоверчивый.

* * *

невимовний, невисловний, (не только несказанный) несказанний, невиповідний. [(Сказав) з невимовною погордою (Франко). Невимовний жах (Самійл.). Невимовне щастя (Тобіл.). Коло уст лягли в неї складки невимовного болю (Коцюб.). Несказанна туга охопила його (Мирний). Він був у несказанному горі (Олесь). Несказанний галас (Коцюб.)]. Нечто -мое - щось невимовне (невисловне).

* * *

1) безл. глаг. - нема, немає (ум. немаєчки), (очень редко, зап.) ніт, (в детск. языке) ма; (нет и в помине, народн.) біг-ма(є), (грубо: нет ни черта) чорт-ма(є), кат-ма(є), біс-ма(є), дідько має. [Нема в саду соловейка, нема щебетання; нема мого миленького, - не буде й гуляння (Пісня). Багато є людей, нема людей-братів (Грінч.). Смерти нема для творців (Сосюра). Шука козак свою долю, - а долі немає (Шевч.). Нема очей, що бачити хотіли, немає розуму, що знання прагнув, немає навіть самого бажання (Самійл.). Там люди добрі, де мене ніт (Гол. III). Де сніг упаде, квіточок вже ніт (Пісня). Грошей біг-ма (Рудан.). Землі власної у його біг-ма (Кониськ.). «Є гроші?» - «Чорт-ма й копійки» (Сл. Гр.). Всі ми тут б'ємось, а діла все чорт-має (Грінч.). Багато ума, та в кешені кат-ма (Номис). Своєї землі кат-ма (Васильч.)]. У меня, у него и т. п. нет - я не маю, в мене нема(є), (иногда, преимущ. о членах тела и психич. явлениях: мені нема), він не має, в його нема(є), (иногда: йому нема) и т. п. [В мене батька немає (Пісня). Придивилися: аж одного вуха йому нема (Звин.). Стида тобі нема! (Звин.)]. Его нет дома - його нема(є) вдома. Нет ли у тебя денег? - чи нема в тебе грошей? чи ти (часом) не маєш грошей? Нет ничего - нема(є) нічого. Нет решительно ничего - нічогісінько нема. Совершенно нет чего - зовсім нема(є) чого, нема й крихти чого, і звання (заводу) нема чого, (диал.) нема ані гич, (зап.) і на позір нема чого. Нет ни души - см. Душа 2. и Ни 1 (Ни души). Нет времени - нема(є) часу, нема(є) коли, ніколи. У меня нет времени - я не маю часу, мені ніколи, мені нема коли. Дела нет кому до чего - байдуже кому про що. [(Пташки) цвірінькають так, мов їм про зиму байдуже (Л. Укр.)]. Дня нет, чтобы я об этом не думал - дня (такого) (или днини такої) не буває, щоб я не думав про це. Нет сил (с)делать что - не сила (нема(є) сили) (з)робити що. [Не сила ту кривду словом розбити (Рада)]. Нет ничего легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… Нет ничего выше, лучше и т. п., как… - нема(є) нічого вищого, кращого и т. п., як…; нема в світі, як…; нема (в світі) над що; срв. Лучше 1. [Нема в світі, як у злагоді жити (Сл. Гр.). Нема цвіту більшого та над ожиноньку, нема роду ріднішого та над дружиноньку (Пісня)]. Где только его нет - де тільки його нема, (везде он вмешается) де не посій, то вродиться (Приказка). Нет как (да) нет - нема та й нема; як нема, так (диал. дак) нема; як відрізано. [А в неділеньку по- раненьку козочки як нема, дак нема (Метл.). То було що-дня вчащає, а тепер і не побачиш: як одрізано (Сл. Гр.)]. Слова нет - нема що казати, шкода й слова, ані слова, про те й мови нема, (конечно) звичайно, певна річ, звісно, (правда) правда. [Мужик аж міниться: - «Та то, пане, ані слова! - що кому годиться!» (Рудан.)]. На нет и суда нет - на нема й суду нема. Нет-нет да и - коли-не-коли (та й); коли-не-коли, а; вряди-годи (та й); а колись-інколи; нема-нема, та й, (в прошлом) нема-було, нема, та й; було-не-було (,та й); байдуже-байдуже, та й; ні, ні, та й. [Він коли-не-коли та й скаже щось дуже путнє (Звин.). Він уже був заспокоївся, але часом виникали сумніви: коли-не-коли, а набіжить думка, що він хворий (М. Зеров). А вона вряди-годи та й зазирне до його (Крим.). А в голові нема-нема, та й майне якась розумна гадка (Крим.). Нема-нема, та й щось дадуть (Гуманщ.). Він нема-було, нема, та й навідається до своїх родичів (Звин.). І брат тоді ще не вмер, і тітка було-не-було (,та й) заскочить до нас і пособить (Звин.). Не лащіть цього собаку, бо він байдуже-байдуже, та й кусне за палець (Звин.). А він ні, ні, та й бовкне таке, що купи не держиться (Крим.)];

2) нрч. отриц. - ні, (зап., нелитер.) нє, (очень редко) ніт. [Люблю тебе, доба переходова, за владне «так» і непокірне «ні» (Сосюра). «Підеш ти до його?» - «Ні» (Сл. Гр.). Скажи правду ти мені, а чи любиш мене, чи ні (Пісня). Може син мій буде у комуні, а як ні, то, може, мій онук (Сосюра). «Хочеш?» - «Нє, не хочу» (Брацл.). Оден брат був багатий, а другий нє (Звин.). Може вийде, а може й ніт (Свидн.). Казав, дурню, мовчи; ніт, патякає? (Мирний)]. Да или нет? - так чи ні? Ни да, ни нет - ні так і не ні; ні так, ні сяк. Ан нет! - ба ні! Да нет - та ні, ба ні. [«Здається, дзвонять». - «Та ні, то люди гомонять» (Шевч.). «А що се галас наче?» - «Ба ні, се спів» (Грінч.). Ти смієшся, а я плачу; ба ні, не плачу - регочусь (Шевч.)]. Да нет же - та ні-ж, та-ж ні, так (диал. дак) ні; (ни в каком случае) аніже, аніж, аж ніяк, (диал.) аж нікуди. [«Хіба тобі такого батька?» - «Аніже! Аніже! не такого» (Грінч.)]. Ну, нет! - е, ні! ба ні! ну, ні! Е, ні! цього я тобі не дам (Брацл.). «Ходім погуляймо!» - «Ба ні! треба працювати» (Липовеч.)]. Так нет же - т[д]ак ні(-ж). Нет ещё - ні ще, (эллиптич.) ще. [«А ви його ще не бачили?» - «Ще!» (Звин.)]. А почему (бы) и нет? - а чом би й ні? а чом(у) не так? Может быть да, может быть нет - може так, а може (й) ні; або так (воно), або ні. [«Може так, а може ні» - пам'ятаєте є такий роман д'Аннунціо (В. Підмог.)]. Никак нет - ні, аніже, аж ніяк, (диал.) аж нікуди;

3) на -нет, нрч. - а) клином, скісно, спохова. [Візьми лопату та підстругай отут землю, щоб було спохова (сведено на -нет) (Звин.)]. Стёсывать на -нет - стісувати скісно (спохова). Жила (горная) сходит, сошла на -нет - жила виклиновується, виклинувалася; б) (перен.) на нівець, на ніщо, ні на що. Сводить, свести на -нет что - зводити, звести що на нівець (на ніщо). [Ти звів на ніщо всю нашу справу (Остр. Скарбів)]; см. Ничто (Обращать в -то). Сходить, сойти на -нет - сходити, зійти на нівець, зводитися (переводитися), звестися (перевестися) ні на що (на ніщо), переводитися, перевестися, (итти прахом) іти, піти в нівець; (исчезать) зникати, зникнути. [Двоєдушницька тактика ППС довела, що вплив ППС'ців зійшов на нівець (Пр. Правда). Під лядським пануванням звелась би ні на що наша народність (Куліш). Бувають такі часи, коли письменство занепадає й переводиться (Крим.). Пішло все багатство в нівець (Крим.)]. Конкуренция сошла на -нет - конкуренція зійшла на нівець;

4) сщ. - ні (нескл.). Пироги с -том - пироги з таком (Поділля), нізчимні пироги (Сосн.). Есть лучше -та - «є» краще ніж (за, від) «нема(є)», так краще за ні. -ты считать - недоліки лічити.

* * *

1) (предик.: не имеется) нема́є, нема́; катма́; бі́гма

2) част. ні

3) в знач. союза ні

4) в знач. сущ. нема́є, нема́

невгамовний, невгамований, невгомо[і]нний, нев[у]гавний, невгавущ[ч]ий, (диал.) безгамульний; (безостановочный) безугавний, безупинний, невпинний, безнастанний; (непоседливый) непосидющ[ч]ий; (неусыпный) невсипущий; (беспокойный) невпокійний, неспокійний. [Тихе море спокою навчило невгамовнеє серце моє (Л. Укр.). «Яким способом ви гадаєте досягти свого?» - допитувався невгамовний Стемпковський (Ор. Левиц.). Він невгамований, що стосується до вигадок у жартах (Н.-Лев.). А-а, та й невгомонний-же який! (Мирний). «Оксано! не спи!» - гука невгомонний наглядач (Крим.). Невгомонна щебетушка (Франко). Невгавні коники завели у траві таке сюрчання, аж у вухах ляскотить (Мирний). Чув розмову невгавущу (М. Вовч.). (До берега) біжать хлоп'ята невгавучі - і сміх, і гук, і галас навкруги (Грінч.). От-то який безгамульний! - та сядь, та хоч трохи посидь! (Яворн.). Невпинний моря шум (Франко). Безталання невсипуще і нам усміхнеться (Шевч.)]. -ный человек - невгомо[і]нна (невгамовна, неспокійна, непосидюща) людина; срв. Неугомонник, -ница.

* * *

и Подыматься подняться підійматися (підниматися), під(ій)нятися, здійматися, (зниматися), знятися, здійнятися, підводитися, підвестися, зводитися, звестися, підноситися, піднестися, зноситися, знестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, позводитися; (стр. з.) бути піднятим, знятим, підведеним, зведеним, піднесеним, (при помощи рычага) підважуватися, підважитися, бути підваженим. [Дим до неба підіймавсь (Шевч.). Огонь розгорається, здіймається все вище й вище (Васильч.). Там високо блакитио-темне небо знимається у зорях осяйних (Грінч.). Підвелись похилені голови (Єфр.). Нехай лихий знесеться, хоч до неба (Св. П.). Нижча половина рами (у вікні) підводиться вгору]. -маться, -няться с места, с постели, со стула (вставать) - підводитися, підвестися, зводитися, звестися (на ноги), підійматися, під(ій)нятися, здійматися, знятися з місця, з постелі, з крісла; срв. Вставать. [Підвелася з крісла (Коц.). Не хтів вставати, однак мусів звестися (Коц.). Хоче знятися з лави, та не сила (М. Вовч.)]. Он с места не -мается - він з місця не підводиться (не рушить). Гости -нялись и ушли - гості знялись і пішли. Он упал, но тотчас же -нялся - він упав, але зараз-же під[з]вівся (піднявсь). Больной -нялся - хворий підвівся. [Лежав місяців зо три; далі підвівсь. Ходжу і роблю (Тесл.)]. Всходы -маются - сходи підбиваються вгору (Грінч.). -маться (вставать) - вставати, встати, підійматися, піднятися, (быстро) схоплюватися, схопитися, (о мног.) повставати, посхоплюватися. [Сонце так рано схопилося]. Мы -нялись до рассвета - ми встали (схопилися) ще вдосвіта (ще на світ не благословилось). -маться на ноги (букв. и перен.) - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися (зіпнуся, зіпнешся и т. д.), здійматися, знятися, зводитися, звестися на ноги, (порывисто) схоплюватися, схопитися, схвачуватися, схватитися, зриватися, зірватися на (рівні) ноги. [Звівся на ноги (Коцюб.)]. Люди її якось вигодували закіль знялась на ноги (Г. Барв.). Тільки сп'ялося на ноги (подросло), вже хоче жити по-своєму (Берд. п.). Україна почала на власні ноги в письменстві спинатись (Єфр.)]. - маться на цыпочки - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися навспинячки, на дибошки или на ноги. Разоренному -няться трудно (оправиться) - зубоженому важко піднятися, стати на ноги. Заяц -нялся в четырёх шагах от собак - заяць знявся (скочив) кроків за чотири від собак. -маться (о руке, голове) - з[під]водитися, з[під]вестися, здійматися, знятися, підноситися, піднестися. [У мене рука не здіймається її ударити (Мирн.). Рука на тебе не зведеться (Макс.)]. Руки не -маются что-л. делать - руки не беруться (не здіймаються) що робити (или до роботи). -маться на гору, по лестнице - здійматися, знятися, братися на гору, по сходах; срв. Взбираться. -маться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) - підійматися, піднятися, здійматися, знятися, з[під]носитися, з[під]нестися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбиватися, підбитися, підбиратися, підібратися, (реже) підходити, підійти, підхоплюватися, підхопитися, (о птицах, иногда) під[з]биватися, під[з]битися, вибиватися, вибитися. [Високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.). Він піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.). Зносяться молитви до неба. Сонце піднялося височенько (Неч.-Лев.). Сонце вже високо підбилось вгору (Неч.-Лев.). Сонце вже геть підійшло (Крим.). Сиві голубоньки, здіймітеся вгору (Чуб.). Підбивсь сизий голубочок угору високо (Чуб.). Уже качки зносяться. З галасом знялось вороння (Коц.)]. -нялась стая голубей - знялася зграя голубів. -нялся рой пчёл - знявся рій бджіл. -мались высокие здания - здіймались високі будинки. -няться на воздух, -ться на аэроплане - знятися в повітря, знятися на літакові. Вот те высоты, на которые может -няться свободный человеческий дух - ось ті високості, на які (куди) здійнятись може вільний дух людський (Коц.). Занавес -мается - завіса (запона, заслона) підіймається, зноситься. -маться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) - здійматися, знятися, підійматися, піднятися, зноситися, знестися, уставати, устати, повставати, повстати, ставитися, (о пыли ещё) збиватися, збитися, куріти, закуріти. [Знялася курява (Васильч.). Курява ставилась за бричкою (Свидн.). Повстав легенький туман (Неч.-Лев.). Встає хмара з-за лиману (Шевч.). Збилася така курява. Пил закурів (Хвильов.)]. -маться (о ветре, буре, грозе, метели) - здійматися, знятися, рушати(ся), (з)рушити(ся), (быстро: срываться) зриватися, зірватися, схоплюватися, схопитися, уставати, устати, звіятися, (о ветре, безл.) завітрити. [І знялася велика вітряна буря (Св. П.). Здіймається (встає) буря, гроза. Рушився більший вітер (Мирн.). Зірвалася шура-буря]. -лась гроза, метель - знялася (рушила) завірюха, буря. Ветер -нялся - знявся, схопився (зірвався) вітер, или безл. завітрило (заветрило). -нялась волна (волнение) - знялася, встала хвиля. [Встала на Чорному морі бистрая хвиля (Дума)]. - маться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) - зчинятися, зчинитися, здій[зни]матися, з(дій)нятися, підійматися, під(ій)нятися, повставати, повстати, уставати, устати, збиватися, збитися. [Що-дня зчинялась яка історія (Грінч.). Зчинявся невимовний регіт (хохот) (Крим.). За столом здіймався страшенний заколот (Коц.). Знявся такий крик, наче кого різали (М. Вовч.). Знялася революція (Доман.). На селі піднявся галас (Неч.-Лев.). Як підниметься кашель (Квітка). Встають війни. Така буча (суматоха) збилася (М. Вовч.)]. -мается горячий спор - зчиняється палка спірка (Грінч.). Пламенем -нялся народный гнев - полум'ям знявся народній гнів (Коц.). -лась тревога - знялася тривога. -маться (вырастать) - виганятися, вигнатися, підганятися, підігнатися, уганяти, у(ві)гнати. [Росла вона, уганяла хутче від козакового внука Михайла (М. Вовч.)]. -маться (о волосах, шерсти) - підійматися, піднятися, ставати, стати (дибом, диба, дубом, догори); срв. Дыбиться 1. [І догори піднявсь у мене волос]; (об ушах) насторош[ч]уватися, насторош[ч]итися, нашорошуватися, нашорошитися. -маться на дыбы (о лошади) - зводитися, звестися, спинатися, сп'ястися, ставати, стати гопки, диба, цапа; срв. Дыбиться 2. Тесто -мается - тісто підходить (угору). Вода -мается - вода прибуває, підживає, підходить. Вода в реке -мается - вода в річці прибуває, йде вгору. Вода -нялась в реке на сажень - води в річці прибуло на сажень, вода в річці підійшла (піднеслася) на сажень. Река -нялась - ріка підійшла, піднеслася, знялася, прибула. Термометр -нялся на десять градусов - тепломір (градусник) піднявся (піднісся) на десять ступенів. Барометр -мается - барометр підіймається, підноситься, йде вгору. -мается настроение, голос - здіймається, підноситься настрій, підноситься голос. -маться выше обыдёнщины - підноситися по-над буденщину (Крим.). -маться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) - підноситися, піднестися, іти, піти вгору (Куліш). -маться (войной и т. д.) на кого, против кого - ставати, стати, уставати, устати, повставати, повстати, підійматися, піднятися, здійматися, знятися, зводитися, звестися на кого, на що, проти кого, проти чого. [Чи там раду радять, як на турка стати (Шевч.). Повстаньмо-ж тепера усі, як один (Л. Укр.). Встане народ на народ (Св. П.). Зведись, народе, простягни руку на свою правду (Коц.)]. -нялось восстание в стране - здійнялось повстання в краю (Л. Укр.). Все -нялись на общего врага - усі встали на спільного ворога. -маться, -няться на защиту своих прав, своей страны - ставати, стати до оборони (на оборону) своїх прав, свого краю. -няться в оборону кого - устати за кого, за що, обстати за ким, за чим. Знамя свободы -мается - прапор волі зводиться, зноситься, підноситься. -маться (о цене) - іти, піти вгору, (быстро) підскакувати, підскочити. [Ціна пішла вгору. Ціна на хліб раптом підскочила (Коцюб.)]. -маться в цене - у гроші йти. Цена на хлеб -мается - ціна на хліб іде вгору (росте). Хлеб в цене -мается - хліб іде в гроші. -маться на хитрости - братися, узятися на способи, на штуки, на хитрощі.

* * *

несов.; сов. - подн`яться

1) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (всходить, взбираться, восходить) схо́дити и зіхо́дити, зійти́; ( взлетать) зліта́ти, злеті́ти; ( взноситься) зно́ситися, знести́ся; (о дыме, пламени, птицах, солнце, перен.) здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися; (о солнце, птицах) підбива́тися, підби́тися; ( о солнце) встава́ти, вста́ти, підво́дитися, підвести́ся; (появляться: о тумане) повстава́ти, повста́ти

2) (о голове, глазах) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, підніма́тися, підня́тися и попідніма́тися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися

3) ( вставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, встава́ти, вста́ти; ( с места) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, (поспешно, порывисто) схо́плюватися, схопи́тися и посхо́плюватися

4) (возвышаться, выделяясь) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися, підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, постава́ти, поста́ти, зно́ситися, знести́ся, вино́ситися, ви́нестися, несов. підви́щуватися

5) (на кого-что, против кого-чего - восставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися (проти кого-чого, на кого), встава́ти, вста́ти, става́ти, ста́ти (на кого), повстава́ти, повста́ти (проти кого-чого)

6) (повышаться, увеличиваться) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (о поверхности, об уровне, перен) підви́щуватися, підви́щитися и попідви́щуватися; (перен.) підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися

7) (начинать проявляться, возникать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися; зніма́тися, зня́тися и позніма́тися; ( начинаться) почина́тися, поча́тися; (о шуме, скандале) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися; (внезапно: о ветре, шуме, смехе) схо́плюватися, схопи́тися; (о мыслях, чувствах) встава́ти, вста́ти

висвист, свист (-у). [Чути галас, вигуки, висвисти (Васильч.)].

* * *

произвести и произвесть

1) (творить, рождать) родити, зродити и породити, плодити, сплодити; (о земле) зрощати, зростити що; (создавать) творити, створити, витворяти, витворити що; (делать, совершать) робити, зробити, чинити, зчиняти, зчинити, учиняти, учинити, справляти, справити що; (служить причиной чего) спричиняти, спричинити що, спричинятися, спричинитися до чого. [Я-ж бо не своєю волею родивсь на світ, мене зродила природа (Крим.). Земля все була як камінь, хліба не родила (Рудан.). Де мерзлий ґрунт нічого не зроща (Грінч.). Нічого, опріч протесту та опозиції, система репресій не витворила (Єфр.)]. -сти на свет - зродити на світ, сплодити. [Та я-ж тебе зродила на світ. Я тебе годую (Крим.). Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував (Номис). Та бодай тая річка риби не сплодила (Чуб. V)]. -сти из себя - вродити з себе, видати з себе. [Дощі не упадуть на землю, а земля буде як камінь і не видасть плода із себе (Стефаник)]. Страна эта -водит золото - країна ця родить (видачі) золото. Эта земля -водит много овса - ця земля родить (видає, зрощає) багато вівса. Ничтожные причины -водят часто большие перевороты - незначні причини спричиняються часто до великих переворотів (спричиняють часто великі перевороти). Это -ведёт хорошее действие - це справить (зробить) добрий вплив, це добре подіє. -дить, -сти впечатление на кого - справляти, справити, робити, зробити, чинити, вчинити враже[і]ння на кого, вразити кого. [Доклад Лаговського справив велике вражіння на з'їзді (Крим.). Той сон таке на мене зробив вражіння, що й не знаю (Кониськ.). Вражіння, яке вони чинили, нагадало мені Шіллерову баладу (Грінч.)]. -сти неприятное впечатление на кого - справити, зробити, вчинити прикре враження на кого, прикро вразити кого. Это событие -вело на него сильное впечатление - ця подія справила (зробила, вчинила) на його велике враження, дуже його вразила. -дить эффект, фурор - робити, чинити ефект, фурор. [Темні очі, натхнуті коханням, робили великий ефект (Неч.-Лев.). Його проповідь чинила фурор (Крим.)]. -сти чудо - справити, зробити чудо. [І указ сей чудо справив (Франко)]. -дить шум, беспорядок сумятицу - чинити, зчиняти, робити шум (галас, ґвалт), чинити, робити нелад, колот, бунт. [Він чинить у громаді всякий нелад (Грінч.). Погляди Д. Куліша зчинили превеликий колот і в московській, і в українській пресі (Грінч.)]. -дить, -сти опустошение - чинити, зчинити и учинити спустошення в чому, пустошити, спустошити що. -дить сон, испарину - спричиняти сон, випар. -дить давление - робити тиснення, натискати на що. -дить опыты - робити досліди;

2) (изготовлять, выделывать) виробляти, робити, виробити що, продукувати, спродукувати и випродукувати що. [Робітник виробляє ті прегарні матерії, з яких другий пошиє одежу (Єфр.). Хто робить багатство, той і повинен з його користуватись (Єфр.). Робітникові повинно-б достатися все те, що він власною працею виробить (Єфр.)];

3) (дело) переводити, перевести, робити, зробити; (исполнять) відбувати, відбути що. [Мусила стародавня Русь байдаками плавати і торги свої, і войни водою відбувати (Куліш). Атмосфера, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Н.-Рада)]. -дить следствие, дознание - переводити, провадити, робити слідство, дізнання. -дить допрос - чинити, переводити допит. -дить суд - чинити, відправляти суд. -дить ревизию - переводити (робити) ревізію, відбувати ревізію. [Сьогодні в волості одбувають ревізію (Звин.)]. -дить работу, уплату - переводити, справляти, робити роботу, виплату. -дить раздел - переводити (робити) поділ. -дить торговлю - вести, провадити торг. -дить учёт - робити облік чому. Воен. -сти смотр - перевести, зробити, учинити огляд;

4) что из чего, от чего - виводити, вивести що з чого, від чого. Он -дит свой род от знаменитых предков - він виводить свій рід під славних предків. Это слово -дят от греческого корня - це слово виводять від грецького кореня;

5) кого во что - промувати, попромувати кого в що. -дить, -сти в следующий чин - промувати, попромувати кого в вищий чин, ранг. Произведённый -

1) зроджений, сплоджений, зрощений; створений, витворений; зроблений, зчинений, учинений, справлений, спричинений;

2) вироблений, спродукований;

3) переведений, зроблений, відбутий;

4) виведений з чого;

5) попромований в що. -ться -

1) родитися, бути зродженим, плодитися, бути сплодженим, зрощатися, бути зрощеним; творитися, бути створеним, витворятися, бути витвореним, чинитися, зчинятися, бути зчиненим, учиненим, справлятися, бути справленим, спричинятися, бути спричиненим;

2) вироблятися, бути виробленим, продукуватися, бути спродукованим;

3) переводитися, бути переведеним, робитися, бути зробленим, відбуватися, бути відбутим. [Вибори до 3-ої й 4-ої дум всюди в Росії, а найбільше на Україні, переводились силами духовенства (Н. Рада), Робота дружніше одбувається, коли йде плавним, рівним ходом (Єфр.)]. Продажа -дится - продаж провадиться, торг ведеться;

4) виводитися, бути виведеним з чого и від чого;

5) промуватися, бути попромованим.

* * *

1) ( делать) роби́ти, зроби́ти; ( совершать) учиня́ти, учини́ти; (проводить, выполнять) прова́дити (несов.), прово́дити, провести́

2) (вырабатывать, изготовлять) виробля́ти и виро́блювати, ви́робити и повиробля́ти и повиро́блювати, несов. продукува́ти

3) (вызывать, порождать) виклика́ти, ви́кликати, роби́ти, зроби́ти; ( впечатление) справля́ти, спра́вити; (причинять, становиться источником чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти

4) (давать жизнь, рождать) роди́ти и поро́джувати, породи́ти

5) ( создавать) ство́рювати, створи́ти, утво́рювати, утвори́ти

6) (кого в кого-что, кем - присваивать звание, чин) підви́щувати, підви́щити, підви́шувати, підви́сити (кого в кого-що), надава́ти, нада́ти (кому що)

7) (несов.: устанавливать происхождение кого-чего-л.) виво́дити

прорвать

I. проривати, прорвати що; (вырвать) виривати, вирвати що (греблю); (одежду) продирати, продрати и продерти, роздирати, розідрати и роздерти що (одежу); (пропалывать) проривати, прорвати, пробирати, пробрати, прополювати, прополоти; (о мн.) попроривати, пороз[попро]дирати; попробирати, попрополювати що. [Нащо-ж ти, доню, стелю проривала? (Чуб.). Водиця гребельку прорвала (Основа). Болячка набрякла та й прорвала (Грінч.)]. -вать неприятельские ряды - прорвати ворожі лави. -вало кого - прорвало кого. [Савчука як-раз прорвало (Виннич.)]. Прорванный - прорватий и прорваний; продертий, розідраний, роздертий; пробраний, прополотий. -ться -

1) прориватися, прорватися, бути прорватим (прорваним) (об одежде) продиратися, продертися и продратися, бути продертим и т. д.; (о нарыве) проривати и прориватися, прорвати и прорватися. [Піймали дуже багато риби, аж невід їх проривався (Єванг.). Ледве промінь прорветься на мить знову хмари (Л. Укр.). Німим отверзуться уста, прорветься слово, як вода (Шевч.). Прорвалася загата (Кримськ.). Мішок прорвався (продерся)];

2) (сквозь что) прориватися, прорватися, (продираться) продиратися, продертися, (пробиваться) пробиватися, пробитися крізь що. [Сурма проривається крізь галас (Л. Укр.). Ринули в тісні проходи, кудою хтів продертися Зогак (Крим.)];

3) прохоплюватися, прохопитися, (обычно о чувстве) вибухати, вибухнути. [Забавки, в яких искрами прохоплюються передчуття будучини (Ніков.). Вибухла глибока, дикая печаль (Крим.)];

4) (бывать) випадати, випасти, траплятися, трапитися.

II. Прорывать, прорыть - проривати, прорити, (прокапывать) прокопувати, прокопати, (о мн.) попроривати, попрокопувати що, крізь що. [Носом прорию (Рудч.). Прокопали хідники]. -рыть нору - прорити, проточити нору. -рыть канал - прорити канаву. Вода -ла - вода прорила (промила) берег. Прорытый - проритий, прокопаний. -ться - прориватися, проритися, бути проритим, прокопуватися, прокопатися, бути прокопаним; см. Прокапываться.

* * *

1) прорива́ти, прорва́ти и попрорива́ти

2) (несов.: рвать в течение определённого времени) рва́ти [ці́лу годи́ну], прорва́ти

1) прорива́ти, прори́ти и попрорива́ти; ( прокапывать) проко́пувати, прокопа́ти и попроко́пувати

2) (несов.: рыть в течение определённого времени) ри́ти [ці́лий день], прори́ти

нестишний, непритишний, невтишний, невтишимий, (неунимающийся) нев[у]гавний. [Чути було невгавний галас людського стовпища (Грінч.)].