-
21 opinion
n1. думка, погляд, переконання, точка зору- advisory opinion дорадча думка; консультативне заключення- current opinion суттєва думка- debatable opinion спірна думка/ судження- divergent opinions різноманітні думки/ судження- expert's opinion заключення експерта- just opinion розумне/ правильне судження- opinion column колонка редакційних статей; стаття коментатора чи оглядача- partial opinion пристрасне судження- political opinions політичні погляди/ переконання- private opinion особиста/ приватна думка- public opinion poll опитування громадської думки; виявлення думки населення шляхом вибіркового опитування- weighty opinion авторитетна думка- community of opinions спільність думок- concession to public opinion поступка громадській думці- concurrence of opinions співпадіння думок- consensus of opinion одностайність- consistency of opinions узгодження думок- dissent from an opinion незгода з якоюсь думкою- distortion of an opinion перекручення думки/ точки зору- sensitivity of an opinion вразливість точки зору/ заключення- variety of opinions розбіжність у думках; розходження- to accept the opinion of the experts погодитись з думкою експертів- to be of the opinion думати, рахувати, вважати- to bring out an opinion висловити думку- to build up opinions створити думку- to canalize public opinion спрямувати громадську думку у певне русло- to endorse the opinion of the experts погодитись з думкою експертів- to exchange opinions обмінятись думками- to express an opinion висловити думку- to fake public opinion фальсифікувати громадську думку- to form an opinion скласти думку- to hand down an opinion винести рішення/ заключення- to hold opposite opinions притримуватись протилежних поглядів- to influence the formation of public opinion впливати на формування громадської думки- to keep one's opinion open утриматись від висловлення своєї точки зору/ своєї думки- to manipulate public opinion маніпулювати громадською думкою- to mobilize public opinion мобілізувати громадську думку- to pass an opinion висловити думку- to press one's opinion on smbd. нав'язувати комусь свою думку- to rally public opinion against smth. згуртовувати громадську думку/ громадськість проти чогось- to request a legal opinion запитувати юридичний відгук/ пораду- to revise one's opinion переглянути свої погляди- to shape ideologically public opinion ідеологічно формувати громадську думку- to volunteer an opinion висловити думку (про яку не питали)- to weaken one's hold on public opinion послабити вплив на громадську думку; втрачати вплив на громадську думку- in my opinion на мій погляд- in the opinion of the sides згідно з думкою сторін (формулювання, що використовується в комюніке, угодах тощо)- opinions vary on the point думки з цього питання розходяться -
22 blind
1. n1) штора; маркіза; жалюзі; віконниця2) pl наочники, шори3) привід, відмовка; обдурювання; окозамилювання4) розм. запій5) тупик6) тех. заглушка7) опт. діафрагма, бленда8) військ. димова завіса; маска9) військ. снаряд, що не вибухнув2. adj1) сліпий, незрячий2) призначений для сліпих3) що не бачить (не помічає, не звертає уваги)4) що діє наосліп5) безглуздий, нерозсудливий; необачний, необережний6) невидимий, прихований7) гірн. що не має виходу на поверхню (про ствол тощо)8) неясний, невиразний, нечітко надрукований, нерозбірливийblind flange — тех. заглушка труби
10) буд. фальшивий (про вікно, двері)11) матовий (про фарбу)12) розм. п'яний (тж blind drunk)13) без квітів і плодів14) ав. за приладами, сліпийblind alley — тупик; безвихідне становище, безперспективне заняття
blind letter — лист без адреси (з неповною, з нечіткою адресою)
blind shell — снаряд, що не вибухнув, незаряджений снаряд
blind spot — мертва точка; рад. зона мовчання
2. v1) осліплювати, сліпити; позбавляти зору2) засліплювати3) затемнювати; затьмарювати4) приховувати; обманювати5) мчати з великою швидкістю6) фот. діафрагмувати7) військ. бліндажувати* * *I n1) штора, маркіза; жалюзі (тж. Venetian blind); ставня2) ( the blind) викор. з дiєcл. у мн. сліпі3) pl наочники, шори4) привід, відмовка; обман5) пиятика6) = blind alley7) миcл. засідка8) cпeц. заглушка9) фoтo шторка; oпт. діафрагма, бленда10) вiйcьк. димова завіса; димовий екран11) вiйcьк. снаряд, що не розірвавсяII a1) сліпий, незрячий; призначений для сліпих2) (to) який не бачить, не помічає, не звертає уваги3) який діє наосліп; безглуздий, безрозсудний4) невидимий, потайний; гipн. який не має виходу на поверхнюblind pit /shaft/ — гезенк, сліпа шахта
5) неясний, нерозбірливий, сліпо надрукованийblind flange — тex. заглушка труби
7) бyд. фальшивий (про вікно, двері)9) п'яний (тж. blind drunk)10) без квітів, плодів11) aв. сліпий, за приладами12)III vblind spot — aнaт. сліпа пляма ( сітківки ока); байдужність, нерозуміння
1) засліплювати, позбавляти зору; сліпити очі, засліплювати2) засліплювати, вражати3) затемнювати; затьмарювати4) приховувати, обманювати5) фoтo діафрагмувати -
23 point
1. n1) крапка; знакthree point fife (3.5) — три цілих і п'ять десятих (3,5)
exclamation point — амер. знак оклику
2) мат. точка3) фіз. стадія, критична точка4) позначка, поділка (шкали)5) мор. румб6) місце, пункт7) межа тарифної дільниці8) момент (часу)9) спорт. очко10) одиниця виміру12) пункт, питання, справа13) головне, суть, смисл14) мета, намір15) характерна (відмітна) риса16) стать17) кінчик, вістря; гострий кінець; наконечник18) амер. перо (металеве)19) спорт. укол21) гравіювальна голка; різець22) відросток рога оленя23) мереживо24) військ. головний дозор26) pl амер., розм. знаки розрізненняin point of fact — насправді, фактично
to make a point of smth. — надавати чомусь великого значення, старанно розглядати щось
bread and point — хліб та вода — ось і вся їда
2. v1) указувати, показувати (at, to)2) наводити, прицілюватися, цілитися3) бути спрямованим; дивитися4) зазначати; свідчити; говорити (про щось)5) мати за мету, прагнути6) загострити7) перен. пожвавлювати, надавати гостроти8) мед. дозрівати (про нарив)9) мисл. робити стійку (про собаку)10) ставити розділові знаки; робити паузи11) відокремлювати десятковий дріб крапкоюpoint out — зазначати, підкреслювати; виділяти, указувати
to point out mistakes — виділяти (указувати на) помилки
point up — підкреслювати, робити особливий наголос
* * *I ['pxint] n1) крапкаexclamation point — cл. знак оклику
decimal point — крапка, що відокремлює десятковий дріб від цілого числа; мaт. точка
point load — тex. зосереджене навантаження; фiз. стадія, критична точка; температура
freezing point — точка замерзання; cпeц. точка, позначка; поділка, точка поділу ( шкали); мop. румб; крапка ( у шрифті для сліпих Брайля); слід, відмітина
2) місце, пункт, точкаpoint of draw — aвт. заправний пункт
assembly /rallying/ point — місце збору; збірний пункт; поліцейський пост
3) станція; границя тарифної ділянки (на трамвайній, автобусній лініях)turning point — поворотний пункт; криза ( хвороби); поріг; край; грань
at /on/ the point of death — при смерті
5) cпopт. очко; cл. одиниця, очко (при обліку кількості прослуханих лекцій, виконаних лабораторних робіт); талон; купон; одиниця продовольчої або промтоварної картки; eк. пункт; пoлiгp. пункт; потрібний результат ( при грі в кості); кapт. очко; одна з 12-ти поділок на дошці для гри в триктрак6) місце приймаючого гравця ( крикет); приймаючий гравець ( крикет)7) рівень, стандарт; ступінь, степінь8) eл. точка приєднання споживаючого приладу; штепсельна розетка9) пойнт (одиниця ваги в ювелірній справі; =, 07 карата); товщина паперу (=, 0/ дюйма)10) кінець; висновок11) пункт; моментpoint by point — по пунктах; докладно, детально
points of defence — юp. заперечення відповідача по позову; питання, справа
fine point — деталь, подробиця
12) головне, суть, зміст; думка; позиція, точка зору13) мета, намір14) характерна рисаweak point — слабке місце, недолік; стать ( тварини); pl екстер'єр ( тварини)
15) сила, міць; колючість, уїдливість16) указування; натяк; порада, пропозиція17) icт. сигнал18) кінчик; вістря, гострий кінець; наконечник; кінчик підборіддя ( бокс)19) cл. ( металеве) перо20) мop. редька ( на кінці троса)21) штичок льодоруба ( альпінізм); зуб кішки ( альпінізм)22) укол ( фехтування); вiйcьк. удар багнетом23) мис, виступаюча морська коса; стрілка25) гравірувальна голка, різець ( гравера)26) зaл. перо або гостряк ( стрілкового переводу); pl стрілковий перевід28) миcл. стойка; прямий політ вгору ( сокола)29) icт. шнурок з металевими наконечниками ( який заміняв ґудзики)30) вiйcьк. головний або тильний дозор32) ( голкове) мереживо; мереживо, в'язане на спицях; стібок (на канві, полотні)33) cпopт. крос34) положення на пуантах ( балет)35) eл. контактний переривник ( у двигуні автомашини)36) гepaльд. частина щита ( яка визначає фігуру)II v1) (at, to) вказувати, показувати (пальцем, рукою; point out); (at) указувати ( на кого-небудь), виділяти; указувати ( на що-небудь), виділяти (який-небудь предмет з групи інших; point out); указувати, звертати ( чию-небудь) увагу; відмічати, підкреслювати ( часто point out)2) наводити, направляти ( зброю); прицілюватися, цілитися3) бути зверненим, спрямованим ( у який-небудь бік); дивитися4) (to) указувати, свідчити, говорити ( про що-небудь)5) мати на меті, прагнути6) (за) гострити; пожвавлювати; загострювати, надавати гостроти (словам, виразам; point up); мop. обробляти кінець "редькою"7) мeд. дозрівати ( про нарив)8) миcл. робити стойку ( про собаку)9) бyд. розшивати шви цегельної або кам'яної кладки10) ставити розділові знаки; ставити крапки (у стенографічних знаках, у словах семітських мов); намічати що-небудь точками; мyз. робити розмітку ( на хоровій партитурі); робити паузи (у мові, при читанні)12) мop. іти крутий бейдевінд13) (по) ставити ногу на пуанти; танцювати на пуантах14) натаскувати, готувати кого-небудь ( до змагань)15) миcт. переносити розміри з макета на камінь ( просвердлюючи отвори необхідної глибини)16) раціонувати, видавати що-небудь по картках18) метал. загострювати, гострити кінець (прутка, катанки)19) вставляти білі волоски ( у хутро) -
24 range
1. n1) ряд, низка, ланцюжок (будинків тощо); пасмо2) серія, ряд3) стрій, шере (н)га4) напрям, лінія5) сфера, зона; галузь; коло; поле; арена6) межа7) ек. зміна, коливання, рух8) розмах; амплітуда, межі коливання9) простір, межі10) радіус дії; межа застосування; досяжністьrange of vision — кругозір, поле зору
12) потужність (телескопа тощо)13) дальність; відстань; дистанціяat close range — близько; на невеликій відстані
at long range — далеко, на великій відстані; здалеку
14) рад. дальність передачі15) військ. далекобійність16) військ. приціл17) перехід з місця на місце, блукання18) відкрита місцевість; степ19) мисливське угіддя20) пасовище21) асортимент; номенклатура22) гірський кряж, гірська система23) шкалаaperture range — фот. шкала діафрагм
25) період існування на Землі26) клас, верства (суспільства)28) ступінь29) клас, розряд31) телеб. смуга, спектр32) мор. порти, ряд портівAtlantic R. — порти атлантичного узбережжя США
33) мор. створ34) військ. полігон, стрільбище; тир36) амер. меридіанний ряд населених пунктів37) амер. двосторонній стелаж38) кухонна плита (тж kitchen range)39) тех. агрегат, установка40) решето, сито41) друшлякrange ability — ав. дальність польоту
range angle — військ. кут прицілювання (під час бомбометання)
range dummy — військ. навчальний патрон (набій)
range estimation — військ. визначення відстані на око
range practice — військ. навчальна стрільба на стрільбищі
range setting — військ. установлення прицілу
range work — буд. мурування рядами
2. v1) ставити в ряд; розташовувати (розставляти) у певному порядку2) шикуватися (ставати) в ряди6) бути на одному рівні, стояти урівень; належати до числа (когось, чогось — with, among)he ranges with (among) the great writers — він належить до числа великих письменників
8) залучати, утягувати9) коливатися в межах (чогось — from... to, between)11) охоплювати (про думку тощо)to range into classes — розподіляти по класах, класифікувати
13) прибирати, давати лад15) наводити, націлювати16) військ. пересуватися, переміщатися17) біол. траплятися, водитися (в якійсь місцевості)18) пасти худобу на необгородженому пасовищі21) військ. визначати відстань до цілі22) військ. пристрілюватисяrange ahead — військ. рухатися попереду (в першому ешелоні)
range by — обганяти; проходити мимо
range down — військ. зменшити приціл
range in — військ. пристрілюватися
range out — геод. провішувати лінію
range up — військ. збільшувати приціл
* * *I n1) ряд, лінія ( будинків); ланцюг, низка; серія, ряд; стрій, шеренга (людей, тварин)2) лінія; напрямок3) сфера, зона; область, коло; поле, арена4) межі, границі (особл. коливань, змін); eк. зміна, коливання, рух (курсів, цін); розмах; фiз. розмах коливань5) простір; межі; cпeц. радіус дії; межа застосування; досяжністьrange of vision — кругозір, поле зору; cпeц. діапазон; cпeц. чутливість (дозиметра е т. п.); cпeц. потужність ( телескопа); мaт. область значень функцій
6) дальність; відстань, дистанціяrange mark — орієнтир; paд. дальність передачі; вiйcьк. далекобійність, дальність ( дії)
range capacity, range capability. striking range — досяжність; вiйcьк. приціл
7) перехід з місця на місце; блукання8) відкрита місцевість, степ; мисливське угіддя; c-г. необгороджене пасовище9) асортимент, сортамент; номенклатура10) гeoл. гірський кряж, гірська система11) cпeц. шкалаaperture range — фoтo шкала діафрагм
tonal range — пoлiгp. градаційна шкала
12) бioл. ареал; район проживання ( тварини); область поширення ( рослини); період існування на Землі (рослини, тварини)13) клас, верства ( суспільства)14) фiз. довжина пробігу, пробіг ( частинок)15) cпeц. ступіньreduction range — пoлiгp., фoтo величина зменшення
range of magnification — пoлiгp., фoтo величина збільшення; клас, розряд
16) cпopт. напрямок атаки ( у боксі)17) мop. ряд портів, порти18) мop. стулка19) вiйcьк. полігон, стрільбище ( range area); тир20) вiйcьк. віднесення ( бомби)21) aмep.; гeoд. меридіанний ряд населених пунктів22) aмep. двосторонній стелаж ( у бібліотеці)II v1) вишиковувати в ряд; ставити, розташовувати по порядку; refl вишиковуватися, шикуватися в ряд(и); ставати, розташовуватися по порядку2) ( along) простягатися; тягтися уздовж ( чого-небудь); ( with) іти паралельно ( чому-небудь)3) ( with) стояти на одній лінії ( з чим-небудь); (with, among) бути на одному рівні, стояти нарівні; відноситися до числа (кого-небудь, чого-небудь)4) pass займати певну позицію; refl (with, against) стати на чий-небудь бік; залучати (в групу, на чий-небудь бік)5) (from, between) коливатися в певних межах (нaпp., про ціни)6) пoeт. (over, through) блукати; мандрувати; бродити ( про думки); блукати ( про погляд); охоплювати ( про думку)7) класифікувати; систематизувати; розподіляти по категоріях; відносити до класу, розряду8) прибирати, наводити лад9) наводити, націлювати10) мop., вiйcьк. ( over) пересуватися, переміщатися; вiйcьк. рухатися попереду, у першому ешелоні ( range ahead); мop. проходити, обганяти ( range by)11) проявляти несталість, мінливість ( почуттів)12) бioл. водитися, зустрічатися ( у якому-небудь ареалі або в яку-небудь епоху)13) c-г. випасати худобу на необгородженому пасовищі14) пoлiгp. вирівнювати ( рядок)15) мop. (along, about) іти паралельно ( берегу); проходити повз, уздовж16) мop. відпускати канат якоря17) вiйcьк. визначати відстань до цілі; пристрілювати ціль по дальності; пристрілюватися ( range in)III n1) кухонна плита ( kitchen range)2) тex. агрегат, установка -
25 ground
I n1. основа, причина, мотив2. предмет, тема (розмови, дослід ження, суперечки)- common ground питання, на яке обидві сторони знаходять спільне рішення- debatable ground спірна тема, предмет для суперечки- delicate ground делікатна тема- firing ground дослідницький полігон- forbidden ground заборонена тема- testing ground дослідницький полігон- to cover much ground торкатися багатьох питань- to cover the/ whole ground нічого не пропустити- to get the conference off the ground зрушити конференцію з мертвої точки- to get smth. off the ground успішно покласти початок чогось, пустити в дію- to give ground втратити попереднє становище, піти назад, регресувати- to have (good) ground(s) for doing smth./ to do smth. мати (всі) причини для чогось (щоб зробити щось)- to have no ground for smth. не мати причини для чогось- to hold one's ground не здавати своїх позицій, стояти на своєму, не піддаватися вмовлянням- to keep one's ground не здавати своїх позицій, стояти на своєму, не піддаватися вмовлянням- to lose ground втратити попереднє становище, піти назад, регресувати- to maintain one's ground не здавати своїх позицій, стояти на своєму, не піддаватися вмовлянням- to shift one's ground змінити позицію в суперечці, змінити точку зору під час дискусії- to stand one's ground не здавати своїх позицій, стояти на своєму, не піддаватися вмовлянням- to touch ground дійти до суті справи/ до фактів- on the ground of на основі, з причини, під видомII v заснувати, базуватися- to ground one's arguments on facts базувати свої твердження на фактах- to ground one's claims on facts підкріпити свої вимоги/ претензії фактами- to ground firmly one's view міцно відстоювати свою точку зору- ground rules основні правила (поведінки), принципи, основний модус (взаємовідносин тощо) -
26 take
I n захоплення, взяття; здобуття, одержання- give and takea) взаємні поступки, компромісb) обмін люб'язностями/ ущипливими зауваженнями- give and take policy політика взаємних поступокII v (took, taken)1. користуватися; діставати; набувати; одержувати2. займати (позицію); дотримуватися (точки зору)3. брати (керівництво); нести (відповідальність)5. записувати, реєструвати; протоколювати- to take account of smth. брати щось до уваги- to take action вживати заходи; діяти- to take advantage of smth.- to take attitude зайняти позицію, дотримуватися позиції- to take a ballot проводити голосування; ставити на голосування- to take the chair головувати; зайняти місце голови- to take the crown вступати на престол- to take effect мати (бажаний) результат; привести до (бажаного) результату- to take the floor брати слово, виступити з промовою- to take a jaundiced view віднестись до чогось з упередженням- to take measures вжити заходів- to take minutes вести протокол- to take notes занотовувати- to take an oath прийняти присягу- to take an offer прийняти пропозицію- to take office вступати на посаду- to take opportunity скористатися випадком- to take part брати участь- to take place відбуватися, траплятися- to take practical view of the situation дивитися на справу практично/ з практичної точки зору- to take prisoners захоплювати/ брати в полон- to take the privilege скористатися правом/ привілеєм- to take a stand for/ against proposals висловитися за пропозицію/ проти пропозиції- to take steps вжити заходів- to take a strong stand рішуче настоювати на своєму, рішуче відстоювати свою точку зору- to take the view дотримуватися думки- to take a vote вирішувати питання голосуванням- to take at his word спіймати когось на слові- to take down записувати щось; записувати під диктовку- to take down in shorthand стенографувати- to take ina) займати, приєднувати (територію)b) збирати, стягувати (щось)- to take in a country займати/ захоплювати країну- to take smth. into account/ consideration брати щось до уваги- to take a lady in to dinner супроводжувати даму до столу- to take in taxes збирати податки- to take smbd. in the wrong way неправильно зрозуміти когось- to take over приймати (посаду тощо); від когось- to take over the office (of mayor) прийняти посаду (мера)- the law will take effect next year закон вступить в силу з наступного року -
27 еліта
ЕЛІТА ( від лат. eligo - вибираю) - група осіб, яка займає провідне або керівне становище у будь-якій галузі людської діяльності: політичній, економічній, військовій, науковій, управлінській, культурній, інтелектуальній, спортивній тощо. Хоч зародки елітарних концепцій можна знайти ще в Конфуція чи Платона, але засновниками сучасних теорій Е. стали італ. політичні мисленики Моска (1858 - 1941) та Парето (1848 - 1923); послідовником Моски став Міхельс (1876 - 1936). Концепції Е. з'явилися, по-перше, внаслідок критики представницької демократії (як прихованої форми домінування різного роду Е.) і, по-друге, класової марксистської теорії, яка виправдовувала тезу про керівну роль окремих груп (партійних верхівок та лідерів) І. дейну основу елітарних концепцій становить консервативна соціальна філософія: будь-який суспільний лад ґрунтується на суспільній ієрархії, на вертикально організованих структурах. На вершині цих структур знаходяться охоронці цінностей даної культури, організатори, творчі особистості, а на нижчих щаблях - виконавці, що здатні успішно діяти, коли визначено мету і загальний напрям руху. Вся складність політичної дії полягає у мудрому поєднанні оновлення зі збереженням. Необхідність успадковувати досвід, нагромаджувати елементи культури та цивілізованості потребує такого оновлення чи заміни Е. (циркуляції Е.), які б не були руйнівними для успадкування того, що має бути збереженим. Цей консервативний підтекст концепцій Е. стоїть в опозиції як до просвітницької спадщини лібералізму та соціал-демократизму (з перебільшеним наголошуванням на соціальному проектуванні), так і до комунізму та фашизму В. ідповідно до вихідної концептуальної позиції та необхідності пристосувати термін "Е." до конкретних обставин філософи, соціологи та політологи обирають різні ознаки, якими мають володіти люди, що, з їх точки зору, складають Е.: культурні та моральні характеристики, творчі та організаційні здібності, сила волі, твердість віри тощо. Оскільки реально існуючі Е. тільки до певної міри відповідають тим вимогам, на основі яких має здійснюватися їхнє формування, то утворюється більша чи менша розбіжність між нормативним та емпіричним складниками цього поняття. Найважливішим є поділ всіх концепцій Е. на нормативні (ціннісні) та функціональні. Перші ґрунтуються на тому, що Е. має бути носієм вищого рівня культури та цивілізованості, творцем та охоронцем таких цінностей, як свобода, справедливість, правовий порядок (стабільність), культурна самобутність (нації), добробут тощо. Другі успадковують політичний реалізм Мак'явеллі і визначають Е. як будь-яку керівну меншину (без включення у це поняття ціннісних ознак). Оскільки ця тенденція наявна у засновників теорії Е., то їх іноді називають мак'явеллістами (що може призводити до непорозумінь). Перша тенденція виразно репрезентована в Ортеги-і-Гассета ("Повстання мас"). Нехтування ціннісними критеріями руйнує концепт Е., бо відкриває можливість вважати Е. будьяку групу, яка будь-якими засобами здобуває та утримує керівне становище. Якщо певна керівна група виходить у своїх діях із суто групових (класових), кланових інтересів (приховуючи цей факт за допомогою риторики), то є підстави вважати цю групу псевдо- чи квазі-Е. Причини виникнення псевдоеліти можуть бути політичні (напр., бюрократичний корпоративізм "номенклатури" у комуністичних режимах та його збереження і модифікація у сучасних незалежних посткомуністичних державах), економічні, психологічні тощо. Психологічні пов'язані з інерцією стереотипів у мисленні й поведінці ("старіння" Е.) та відсутністю ефективно діючих механізмів її оновлення (напр., люди, що свого часу зробили важливий внесок у певну галузь діяльності, можуть використовувати колишні заслуги для збереження свого керівного становища). Виникає проблема "відкритості-закритості" Е. з домінантою у її вирішенні на "закритості". Важливими видами Е. у сучасних суспільствах є професійні Е., зокрема у галузі науки. У наукових спільнотах основними критеріями Приналежності до Е. є високий рівень професійності та моральної й загальної культури (в т.ч. дотримання норм професійної етики); про наукову Е. можна говорити тільки у тому разі, якщо керівні особи (які визначають стратегію наукових досліджень та організовують наукове життя) відповідають цим критеріям. Ціннісне поняття Е. перестає бути продуктивним, якщо його (як деяку регулятивну ідею) не співвідносять із тим, хто, з яких причин і якими засобами у даному суспільному середовищі досягає керівного становища. Без дослідження особливостей даного суспільного середовища постулювання ціннісних критеріїв Е. приречене залишатися добрим побажанням. Різні концепції Е. можуть стати об'єктом критики з огляду на те, що їх можуть використовувати як ідеологію, яка має антидемократичне спрямування. Визнання ієрархічності соціального життя і природності існування Е. створює підстави для виправдання бюрократизації як тенденції суспільного життя. Зокрема, функціональна концепція Е. відносно легко стає основою ідеології, з допомогою якої ті чи ті суспільні групи утверджують своє керівне становище (т. зв. "елітизм"): відкидаючи ціннісну концепцію Е. як ідеалістичну і проповідуючи політичний реалізм, окремі індивіди та групи індивідів легко скочуються в політиці до цинізму. Політична історія України свідчить, що в умовах бездержавності вкрай утрудненим є формування не тільки політичної, а й культурної Е. За таких умов не існує прошарків, які б успадковували один від іншого завдання збереження і творення культури, нації, держави. На це явище вказує, зокрема, Лисяк-Рудницький. Воно є характерним для тих народів Сх. та Пд. Європи, які входили до складу імперій. На ролі Е. у збереженні та творенні культури, нації та держави наголошували Липинський та Донцов. Оскільки вони репрезентували різні політичні ідеології (перший - консерватизм, другий - націоналізм), то відповідно відрізнявся їхній підхід до проблеми Е.В. Лісовий -
28 Ленін, Володимир Ілліч
Ленін, Володимир Ілліч (справжнє прізв. Ульянов) (1870, Симбірськ, нині Ульяновськ - 1924) - рос. марксист, один із теоретиків і практиків ідеології більшовизму. Навчався в Казанському та Петербурзькому ун-тах. У 1893 р. став співзасновником Петербурзької "Спілки боротьби за визволення робітничого класу" (1895). Від цього часу розпочинається його професійна революційна діяльність, що ідеологічно базувалася на радикальній версії марксизму (більшовизм) і стала, зрештою, одним із вирішальних чинників жовтневого перевороту в Росії у 1917 р. У своїх засадничих філософських підходах Л. стояв на позиції діалектичного матеріалізму. Він поєднував певну концепцію метафізики (онтології), яку позначав терміном "матеріалізм", та діалектичний метод. Л. розумів матеріалізм в його, як на той час, дуже наївній формі, ґрунтуючись на понятті "відображення" (нехтуючи критикою наївного реалізму в попередній філософії, зокрема Кантом). Л. вважав, що поняття матерії нічого іншого, крім "об'єктивної реальності", даної нам у відчутті, не позначає. Такого ж наївного реалізму дотримувався в розумінні діалектичного методу, логіки і теорії пізнання, оскільки виходив з передумови, що основою діалектичного методу є "об'єктивна логіка" (логіка самої реальності). Наївність, спрощеність загальних філософських підходів зумовили нерозуміння і неприйняття Л. зростаючої ролі концептуалізму в новітній науці, ускладнення її понятійного апарату (про що свідчить передусім книга "Матеріалізм та емпіріокритицизм"). Це значною мірою наперед визначило драматичний конфлікт між "марксистсько-ленінською філософією" та новими напрямами в науці XX ст. Діалектичний матеріалізм задовольняв Л. можливістю поєднати догматизм з релятивізмом, що було корисним під кутом зору політичної практики. В своїй суспільно-політичній філософії Л. був прихильником історичного матеріалізму (економічного редукціонізму); дотримувався погляду, що економічний базис (субструктура) визначає політичну сферу та ідеологію (надструктура). Але при цьому він (як і Маркс) прагнув поєднати віру в історичну необхідність (закономірність) з активізмом (люди є творцями своєї історії) З. агалом його суспільно-політична філософія була підпорядкована політичній практиці - установленню "диктатури пролетаріату", тобто диктатури більшовицької партії, яку Л. апріорно вважав виразником інтересів пролетаріату. Саме з цією метою Л. почасти видозмінив суспільно-політичну філософію Маркса, а почасти доповнив її тезами про перемогу соціалізму у відносно відсталій і початково одній країні (Росії), про партію як авангард робітничого класу та принципом демократичного централізму в побудові партії (витлумаченого ним в бюрократично-централістському сенсі). Зрештою Л. обґрунтував політичну ідеологію більшовизму (рос. комунізму), який став зразком та основою поширення комунізму і поза межами Росії. Це була політична доктрина, що виправдовувала ліквідацію демократії та утвердження диктатури партійної бюрократії - "нового класу" (за висловом Джиласа). Тема "Ленін і Україна" стосується передусім розуміння Л. нації та міжнаціональних взаємин і оцінки керованої ним практичної політики в міжнаціональних взаєминах. І в цій ділянці, яків інших, Л. використовував діалектичну софістичну риторику, змінюючи при потребі гасла, але послідовно домагаючись збереження рос. імперії в оновленій формі.[br]Осн. тв.: "Матеріалізм і емпіріокритицизм" (1909); "Три джерела і три складові частини марксизму" (1913); "Філософські зошити" (1914 - 1916); "Імперіалізм як вища стадія капіталізму" (1916); "Держава і революція" (1917).В. ЛісовийФілософський енциклопедичний словник > Ленін, Володимир Ілліч
-
29 Арендт, Ганна
Арендт, Ганна (1906, Лінден - 1975) - нім. філософ. Здобула грунтовну освіту у Берліні, Марбурзі, Фрайбурзі, Гайдельбергу. Ясперс був керівником захищеної нею у 1928 р. докт. дис. з філософії "Поняття любові у Августина", написаної під впливом її головного вчителя і друга - Гайдеггера. Працювала у Берліні, Парижі, а з 1941 р. - в США, де вона, отримавши громадянство, викладала в ун-тах Принстона, Нью-Йорка, Чикаго. У своїх працях А. всебічно досліджує головні для її політичної філософії та антропології проблеми - передумови та способи функціювання політичної дії та досвід її руйнування тоталітарними режимами, які є кризовими феноменами модерного суспільства, втіленням абсолютного зла, знищенням людини як політичного суб'єкта. З цієї точки зору А. вважає фашизм та сталінізм словами-синонімами для означення структурно-ідентичних суспільств, в яких суб'єкти не просто перестають бути політичними суб'єктами, а втрачають навіть саму здатність усвідомлювати свою провину. Аналізуючи вічну для політичної філософії проблему взаємовідношення влади та насильства, А. підкреслює тернистий шлях утворення політичної влади, адже тиранія - це "комбінація насильства та відсутності влади". В кн. "Становище людини", написаній під переважним впливом Гайдеггера, А. прагне систематично обґрунтувати феноменологію людської діяльності, а також наповнює новим змістом такі традиційні поняття політичної філософії, як "влада", "насильство", "справедливість". Вона філософськи обґрунтовує тезу про те, що дію та висловлювання можна вважати політичними лише тоді, коли вони здійснюються в умовах свободи та заради неї О. собливістю становища сучасної людини, за А., є взаємозв'язок її публічного та приватного життя. Руйнування останнього через відсторонення від ідеологічних цінностей призводить, зрештою, до їх всеохопного панування у вигляді тоталітарних режимів. Творчість самої А. вирізняє тісний взаємозв'язок особистісного досвіду та мислення. На думку Йонаса, мислення було її пристрастю.[br]Осн. тв.: "Походження тоталітаризму" (1951); "Про насильство" (1970); "Людська ситуація" (1971); "Життя розуму" (1971). -
30 асоціація
АСОЦІАЦІЯ (лат. associatio - об'єднання, від associo - з'єдную) - форма об'єднання людей для співпраці заради досягнення певної спільної мети. Цілі різних А. за змістом і спрямованістю відзначаються великим розмаїттям і можуть стосуватися як загальних проблем економічного, політичного, культурного характеру, так і досить вузьких, конкретних зацікавлень незначної кількості осіб. Визначальною ознакою А., як форми соціального об'єднання, є її добровільність Б. удь-яка А. утворюється на основі доброї волі осіб, які входять до її складу. Цей факт породжує ще дві чільні ознаки А. - активну позицію її членів у досягненні об'єднувальної мети цієї А. та реальну можливість продуктивного поєднання у належних до даної А. людей певних "інтелектуальних схем", або ідей, з індивідуальними вольовими зусиллями кожної окремішної особи. А., як соціальне явище та його філософське осмислення, додають певною мірою до перспективи практичного і теоретичного подолання альтернативи комунітаризму (наголошується момент колективного, спільного стосовно індивідуального) та антикомунітаризму (вважається пріоритетним щодо спільного індивідуальне, осібне). На рівні А. ця альтернатива значно послаблюється через сприйнятливість індивідуальної волі до розумно вибудованих ідей-цілей та, зворотним чином, завдяки здатності останніх до еволютивних змін (за змістом, системою аргументів, логікою та стилістикою їх викладу) з огляду на індивідуальні очікування та зусилля конкретних членів А. Взаємодоповняльність чинників волі та розуму створює умови для того, щоб окремішні індивіди спрямовували свої зусилля на досягнення спільних цілей. У загальнофілософському аспекті А., як соціально-організаційна одиниця, є своєрідним пунктом узгодження суперечності між єдністю та різноманітністю, втіленням у соціальних стосунках динамічно-конструктивної сторони плюралізму, орієнтованого на створення осередків єднання людей на підставі вільно обраних спільних цілей. Через урізноманітнення сфер локального вибору та діяльності відбувається згуртування, а не роз'єднання людей. З точки зору соціальної та політичної філософії, інститут А. є однією з характерних прикмет демократичного суспільства. Він слугує важливим соціальним механізмом врівноваження, з одного боку, тенденції адміністративноуправлінської централізації та, з другого боку - відцентрових сил, закладених у цілях та діяльності, які базуються на приватній ініціативі. На важливість вирішення цього питання у контексті науки управління вказували у XIX ст. фундатори соціальних та політико-філософських досліджень ролі А. у суспільстві Дж. Ст М. ілль та Токвіль. Висловлені ними ідеі є актуальними для умов будь-якого демократичного суспільства, особливо в період його становлення, зокрема для сучасного укр. суспільства. Мілль відзначав, що "вільні асоціації" облаштовують "практичний бік політичного виховання вільного народу", вводять окремішного індивіда у царину близьких йому спільних інтересів, допомагають долати егоїзм, притаманний ліберальній демократії. Токвіль також наголошував, що американці боролися з індивідуалізмом, зумовленим рівністю, за допомогою свободи і в такий спосіб його здолали. Для сучасної України конструктивний потенціал має ідея взаємовпливу між громадськими та політичними А. Громадські об'єднання створюють ґрунт для політичних А., останні ж сприяють розвиткові і вдосконаленню перших. Згідно з Токвілем, участь у політичних об'єднаннях слід розглядати як безкоштовну школу, де кожний громадянин спроможний вивчити "загальну теорію створення асоціацій". В історії теорій націоналізму до проблеми А. звертався Мацціні. Він розглядав А. як засіб прогресу, обопільно колективного й індивідуального, бо світ, на його думку, перебуває у пошуках не стільки матеріальної солідарності, як моральної єдності, що може базуватися "лише на асоціації рівних і вільних людей та націй".Н. Поліщук -
31 Гоббс, Томас
Гоббс, Томас (1588, Вестпорт - 1679) - англ. філософ, політичний теоретик О. світу отримав в Оксфордському ун-ті Н. а формування теоретичних поглядів Г. значний вплив справили філософські й наукознавчі вчення Бекона, Галілея, Декарта, Гассенді та ін. Політична теорія Г. відбивала тогочасні політичні події в Англії (революція 1642 - 1646 рр., Довгий парламент, диктатура Кромвеля, Реставрація Стюартів та ін.) та особисту участь мислителя у суспільно-політичних процесах, що відбувалися як в Англії, так і в континентальній Європі (Г. понад 11 років проживав у Франції). Філософська концепція Г. розгортається через послідовний аналіз спочатку природи тіла назагал, потім людини і завершується політико-філософською доктриною. Причинність - головний закон, якому підлягають відношення між тілами. Механічний рух, що передається через контакт одного природного тіла з іншим, - яскравий приклад дії закону причинності. Дух або думка - це "нематеріальна матерія", тому з точки зору закону причинності є суперечністю вже у вихідних поняттях. Чільною метою філософії, згідно з Г., стає опанування новим знанням та методологією дослідження, які спроможні кардинально змінити предмет пізнання. Основа теоретичного знання - це чуттєвий досвід людини О. б'єктові чуттєвого сприйняття не притаманні ніякі субстанційні властивості, окрім протяжності. Сприйняття людиною будь-якого матеріального тіла спирається насамперед на показники її органів почуття. Пам'ять і уява - це лише оманливі почуття, або "фантазми" Д. іяльність людини також підлягає законові причинності і в цьому сенсі вона не є вільною, хоча Г. і визнавав свободу людини, порівнюючи її з вільним впадінням ріки у море. У лінгвістичній концепції Г. слову надається значення мітки, знака, імені певного, досвідно означеного тіла. Подібний підхід Г. реалізує і в теорії моралі, яка в свою чергу визначає основоположні принципи політичної філософії. У природному стані люди керуються винятково егоїстичними інтересами, діючи за принципом "війна всіх проти всіх". Для того, щоб уникнути стану постійного розбрату, люди йдуть на укладання контракту (договору). Громадянське суспільство, яке утворюється в результаті договору, має істотні переваги перед природним станом міжлюдських стосунків. Головною з них є спроможність передати владу абсолютному суверенові (монархові), який забезпечує мир та право людини на життя. Якщо право на життя не гарантується належним чином, то людська спільнота може і повинна укласти новий договір.[br]Осн. тв.: "Людська природа, або засадничі елементи політики" (1650); "Складові закону, моралі та політики" (1650); "Левіафан" (1651); "Зауваження стосовно свободи, необхідності та випадковості" (1656); "Про людину" (1658). -
32 соціалізм
СОЦІАЛІЗМ ( від лат. socialis - суспільний) - 1) Тенденція суспільного розвитку (соціалізації) як невпинного процесу поширення на загал суспільства прав, можливостей і привілеїв, які раніше були у монопольному володінні певних верств, груп, класів; у загальному сенсі виражає усуспільнення, егалітаризацію, прагнення до рівності, що виявлялося на різних етапах історії та за різних форм політичного устрою і режиму. Втім, намагання абсолютизувати тенденції соціалізації, створити на їх основі соціальний проект докорінної перебудови суспільства та його реалізувати виявилися хибними; соціалізація є комплементарною по відношенню до інших, не менш вагомих тенденцій (індивідуалізація, лібералізація, корпоратизація, монополізація та ін.), які стимулюють розвиток, винаходять і поширюють нові цивілізаційні здобутки, активізують (мотивують) найбільш здібних та енергійних членів суспільства, хоча в той же час підсилюють прояви нерівності та несправедливості тощо. 2) Впливова ідейно-політична течія сучасності, що репрезентована низкою версій - від респектабельної соціал-демократії до жорстко-тоталітарних різновидів ідеології. С. як ідея тривалий час існував у вигляді певної соціально-філософської традиції утопічного ґатунку, характерної для творів Мора, Кампанелли, Фур'є, Сен-Симона, Оуена та ін. Од поч. XIX ст. С. почав кристалізуватись як невід'ємна складова частина емансипаторської метаідвології розвитку, в рамках якої базисна тріада "великих ідеологій" виконувала низку специфічно розбіжних, але необхідних функцій, а саме; лібералізм забезпечував динаміку, інноваційний пошук, рух до змін; консерватизм надавав інституціональної усталеності ліберальному пошуку, зберігав ціннісну спадкоємність і культурну самобутність суспільства; С. забезпечував репрезентацію інтересів більшості населення країн, які переживали стрімкі зміни і багатомірну перебудову всього суспільного організму. У цьому сенсі С. уособлює ідеологічну "чутливість" до становища й інтересів трудящого населення, звичайних пересічних громадян, які піклуються про належні умови існування. Функціонально С. виступає формою критики умов і якості соціального розвитку з точки зору інтересів більшості. У XIX ст. С. як ідейно-політична течія набув виразного модернізаційного спрямування, породженого індустріалізмом. У ЗО - 40-х рр. виникає марксизм як теоретично оформлена версія С. на індустріальній стадії суспільства. Од серед. XIX ст. починає розвиватися народницький С. (однією з наріжних ідей народницької доктрини було запобігти розвиткові капіталізму із притаманними йому ризиками і негараздами), різні течії анархістського С. тощо. В ідейному русі з того часу співіснували й боролися поміж собою різні форми революційного С. та С. реформістського (або реформаторського). Поступово (особливо з колапсом соціалістичної системи) роль і вплив революціонаризму у соціалістичному русі зводиться нанівець. До впливових течій соціалістичної орієнтації у сучасному світі належать: деякі форми соціал-демократії, різновиди демократичного С., ліберального С., християнського С., неомарксизму та ін. 3) Форма соціального порядку (устрою) в державі, коли принципи С. (суспільна власність, відсутність експлуатації, загальність праці, соціальні гарантії тощо) декларуються як основоположні принципи існування і функціювання соціуму. Досвід "реального" С. у XX ст. неоднозначний і суперечливий. З одного боку, С. продемонстрував певні мобілізаційні можливості за умов, коли існувала потреба здійснити "стрибок" індустріалізації, ліквідації неписьменності та ін. У рамках цих процесів С. відігравав роль своєрідної інструментальної ідеології, маніпулятивного гасла, що маскувало реальну сутність - тотальне одержавлення суспільства задля здійснення як модернізаційних, так і стабілізаційних заходів. Історичний досвід свідчить про те, що спроби створити суспільство на "засадах справедливості", згідно із заздалегідь розробленим проектом, не життєздатні. Зорієнтоване на розподіл і перерозподіл, споживацтво та утриманство, суспільство С. не в змозі запобігти занепаду виробництва, застою і дефіциту. Намагання централізовано ("зверху") подолати нерівність і несправедливість призводять до того, що нерівність відроджується у ще більш кричущих формах, а несправедливість набуває потворних форм. 4) Термін "С." стосується також соціально-політичних рухів діяльності політичних партій та організацій, які взяли на озброєння різні версії соціалістичної ідеології і намагаються здобути владу (або впливати на неї) з метою реалізації своїх принципів та інтересів.В. Заблоцький -
33 надзор
догляд, нагляд (-ду) за (над) ким, за (над) чим и (реже) кого, чого, дозір (-зору) за ким, за чим и (реже) кого, чого; доглядання кого, чого и за ким, за чим, наглядання, назирання за (над) ким, за (над) чим и кого, чого, пильнування кого и за ким, чого. [Догляд за виконанням законів (Наш). Поза межами цензурного догляду (Рада)]. Без -ра - без догляду (нагляду), (о скоте и перен.) самопас. [Щоб діти самі без догляду не пустували (Крим.). Коні ходять самопас (Поділля). Такої циганської голоти не можна пускати самопас (Франко)]. Под -ром - під доглядом (під наглядом, під дозором, під оком). [Чи не той, часом, се Гавриленко, що був під доглядом? (Коцюб.). Щоб усі урядовці були під наглядом рад (Доман.). Під суворим дозором свекрухи (Ор. Лев.). Худоба під пильним (тщательным) дозором (Мова). Купа дітей під оком няньок (Франко)]. Быть под -ром полиции - бути під поліційним доглядом (наглядом). Под -зор - під догляд (нагляд, дозір), на догляд. [Кидаю Настусю на твій догляд (Н.-Лев.)]. Отдать под -зор - віддати під догляд (нагляд, дозір). [Антоновича віддано під догляд поліції (Доман.). Оддавати під поліційний нагляд (Крим.). Віддаю юстицію під дозір в поліцію (Франко)]. Иметь -зор над (за) кем, чем - мати догляд (нагляд) за (над) ким, за (над) чим, доглядати кого, чого (що) и за ким, за чим, пильнувати кого и за ким, чого. [Мати нагляд над бібліотекою (Київ)]. Прокурорский -зор - прокурорський догляд (нагляд). Технический -зор - технічний нагляд.* * *на́гляд, -у; ( присмотр) до́гляд, -убез \надзор ра — без на́гляду; без до́гляду
быть под \надзор ром — бути під на́глядом
прокуро́рский \надзор р — юр. прокуро́рський на́гляд
-
34 поле
1) (равнина, простор) поле, степ (-пу). [Ой у полі Килиїмському. Ой виїхав наш Ревуха в чистий степ гуляти]. Чистое -ле - чисте поле, чистий степ; широке поле, степ широкий. Выйти в поле, на поле - вийти в поле, на поле, в степ, у степи;2) (девственное, непаханное) цілина. [Там степ заліг цілиною]. Вольное, пустынное -ле - гуляй-поле, дике поле. Открытое -ле - широке, вільне поле;3) (обработанное, пашня) поле, рілля (-лі). [Тепер пішло мужицьке поле. У мене ріллі три десятині]; (нива, участок) нива, лан (-ну), ум. нивка, ланок (-нка). [Орися-ж ти, моя ниво (Шевч.). На городі нивка, кругом материнка. Лани широкополі (Шевч.). Козарський ланок (Конис.)]; (под выпасом) толока; (оставлен, на отдых) переліг (-огу); (вспахан. на отдых) пар (-ру); (заброшенное) обліг (-огу); (у села для скота) вигін (-гону); (давно обрабатываемое, истощённое) старопілля. Смена -ля - рука. [Маю чотири десятини поля, по одній десятині в кожну руку]. Итти в -ле - йти на поле. Ходить по -лям - ходити полями. Быть в -ле - бути на полі. Мои окна выходят в -ле - у мене вікна на поле. Опытное -ле - дослідне поле;4) (место сражения, битвы) бойовище, бойовисько, боїще, бойове поле. -ле для поединка (стар.) - тік (р. току), тічок (-чка);5) (площадь зрения) поле зору;6) (края книги, шляпы) криси (-ів), береги, краї, (только о книге) маргінеси. Читая, делаю пометки на -лях книги - читаючи, роблю зазначки у книзі по краях (на берегах, на маргінесах);7) (фон) поле, тло, земля. [По сірому полю (землі) чорні й сині смужечки];8) (поприще) поле, нива, терен (-ену), ділянка. [Працюють на полі науковому. Вийшов на ниву письменства. На терені політичному він уславився. А це обібрав собі ділянку матеріяльну];9) (охота) полювання. [Як поїхав королевич та на полювання, лишив свою вірну жону та й на хорування].* * *1) по́ле; ( обрабатываемый большой участок) лан, -у2) (пространство, в пределах которого совершается что-л.; поприще) по́ле3) ( фон) по́ле, тло4) (в книге, в рукописи) по́ле, бе́регполя́ — мн. поля́, -лі́в, береги́, -гі́в
5)поля́ — (мн.: в шляпе) поля́, кри́си, -сів
7) юр., ист. по́ле -
35 власність
ВЛАСНІСТЬ - максимально можливе розпоряджання предметами різного роду, встановлене звичаєвим чи писаним правом. Суб'єктами В. можуть бути окремі індивіди чи колективи; відповідно розрізняють індивідуальну (приватну і суспільну) та колективну В. Індивіди можуть виступати співвласниками, і таку форму В. відрізняють від колективної В., оскільки суб'єктом колективної В. є певний колектив, взятий у цілому. Об'єктами В. можуть бути природні та штучні об'єкти, включаючи ідеї, задуми, проекти, різного роду інформацію ("інтелектуальна В."). У деяких суспільствах у минулому узаконеними об'єктами В. були люди (рабовласництво), в наш час рабовласництво існує лише в прихованій формі (de facto, а не de jure). Інститут В., що його встановлює звичаєве чи писане право (включаючи поєднання обох), передбачає певні способи набуття права В., використання цього права та способи відмови від В.: переведення В. в статус нічийної, передачі права В. іншій особі (продаж, дарування тощо). Особливості інституту В. залежать від типу суспільства, вони змінюються також історично. З В., як правило, пов'язаний рівень добробуту, суспільне становище, влада, рівень свободи, повага (престиж) і т. д. Тому форми В. та норми, які регламентують право В., перебувають у центрі уваги політичної філософії. Різні концепції політичної філософії та відповідні політичні ідеології відрізняються тим, який інститут В. вони вважають прийнятним О. скільки центральним у політичній філософії є поняття "справедливість", то найчастіше право В. розглядається під кутом зору забезпечення бажаного рівня соціальної справедливості. Виникнення сучасного суспільства і ринкової економіки було наслідком того, що інститут В. став ґрунтуватися на праві В., у відповідності з яким відчуження В. виключається. Основна аргументація на користь права В. полягає в тому, що воно забезпечує більший рівень незалежності людини (її свободи), а також розв'язує економічну ініціативу, забезпечуючи тим самим високі темпи економічного зростання.В. Лісовий -
36 лібералізм
ЛІБЕРАЛІЗМ ( від лат. liberalis - вільний) - 1) Світоглядна орієнтація, спосіб мислення, умонастрій, які характеризуються зосередженістю на проблемах емансипації, розширенні меж та форм свободи, перш за все - свободи особистості. 2) Сукупність ідейно-політичних течій, політичних та економічних доктрин, концепцій та програм, які ставили за мету ліквідацію (пом'якшення) різноманітних форм гноблення, державного та суспільного примусу по відношенню до індивіда. 3) Різновид політичної ідеології. Становлення Л. відбувалося протягом XVII - XVIII ст., інтелектуальні передумови утвердження Л. створювали Локк, Сміт, Вольтер, Монтеск'є, Мандевіль, Шефтсбері, Беккаріа, Кант (вчення про суспільний договір, додержавний "природний" стан людини, про природжені права людини та ін.); подальший розвиток ліберальний світогляд отримав у творчості Токвіля, Констана, Бентама.Дж. Ст. Мілля, Спенсера, Хобхауза, Грина, Мізеса, Ойкенатаін. Особливу роль в оформленні Л. відіграли Американська та Французька революції З. начного поширення Л. набув у XIX ст. - "класичний" (економічний) Л. обґрунтував невтручання держави в економіку (доктрина "Laissez faire et laissez passez"). Л. - водночас і узагальнюючий вектор соціальної емансипації (в усіх вимірах, формах та визначеннях), і передумова, засіб цієї емансипації. Є підстави розглядати Л. як невід'ємну складову єдиної емансипаторської метаідеології розвитку, в межах якої він уособлює всеосяжний рух, швидкість, затвердження нового. Консерватизм (як ідеологія) здійснює функції внутрішньої критики Л., соціалізм репрезентує один з ключових принципів розвитку, а націоналізм - практичне використання ліберальних принципів на національному рівні тощо С. вітоглядне осердя Л. складають індивідуалізм, гуманізм, толерантність, демократичність, космополітизм, соціальний оптимізм, наголошення на самоцінності особистості. Л. ґрунтується на певних уявленнях про людську природу, передбачає здатність розуму адекватно сприймати світ, спроможність людини змінювати світ на краще. Головна функція Л.— всебічне обґрунтування необхідності розвитку і змін, відкритості різноманітним інноваціям, в кінцевому підсумку - соціальним трансформаціям Ц. е зумовлює радикалізм Л., його протистояння звичаю, традиції, усталеному порядку. Особливе значення з цієї точки зору має комунікативний аспект Л., який полягає в тому, що Л. об'єктивно забезпечує суттєве прискорення соціального розвитку шляхом залучення до нього нових соціальних спільнот, груп та індивідів, зняття тих чи тих перешкод на шляху спілкування (комунікації). Оскільки уявлення про свободу, фундаментальні засади та цілі розвитку постійно змінюються, відбувається й еволюція Л. - від класичних форм (ринковий, економічний, "буржуазний" Л. продовжує зараз існувати як лібертаризм) до сучасних, коли нове розуміння сутності і параметрів соціального розвитку вимагає посилення соціальної складової Л., обґрунтування ним відповідних функцій держави ("соціальний Л."). Л. зараз репрезентований в діяльності державних та суспільних інституцій, у певних процедурах та принципах управління, що дає змогу практичної реалізації ліберальної політики.В. Заблоцький -
37 плюралізм системний
ПЛЮРАЛІЗМ СИСТЕМНИЙ - форма філософського плюралізму, особливістю якого є осмислення взаємозв'язку множинності і системності (потрактованої у загальному сенсі - як цілісності взаємопов'язаних елементів). Стрижневим завданням для П.с. є з'ясування питання про взаємовідношення чинників множинності і системності (цілісності) за умови базового припущення про можливість існування їхнього взаємозв'язку; тобто релятивізм (абсолютизація множинності) та догматизований монізм (абсолютизація цілісності) виходять поза межі тлумачень, що належать до П.с. Уперше термінологічний вислів "П.с." був ужитий амер. філософом Майєрсом (1906 - 1955) у статті (1935), а потім концептуально розроблений у наступних дослідженнях, підсумованих у праці "Системний плюралізм: нариси з метафізики" (1961). П.с. розглядався Майєрсом як епістемологічна теорія, згідно з якою плюралізм теоретичних підходів ("перспектив") забезпечує пізнання "спільної для усіх реальності" (т. зв. "метафізичного об'єкта") з певної точки зору; у тлумаченні "точки зору" Майєрс прагнув уникнути суб'єктивізму, ввівши поняття "позаперсональної перспективи" (impersonal perspective). Ідея П.с. у 80 - 90-х рр. XX ст. стала предметом уваги багатьох філософів у США, які зініціювали утворення "Товариства системного плюралізму", невдовзі перейменованого у "Товариство інтерпретативного плюралізму". У висвітленні П.с. окреслились два напрями, які досить приблизно підпадають під означення "консервативного" та "ліберального" (за Фордом) - в залежності від акценту на системності або плюральності. Між обома напрямами не існує чіткого розмежування. У різних сполученнях концептуальні напрацювання представників обох напрямів підведені під наступну типологію (Вотсоном): 1) перспективістський, що виходить із індивідуальних ціннісних орієнтацій (Речер); 2) плюралізм гіпотез, який базується на ідеї існування "однієї реальності" та можливості її істинного пізнання за допомогою різних гіпотез (Пеппер); 3) методологічний плюралізм, згідно з яким можливі лише різні (методологічно зумовлені) формулювання однієї, трансцендентної істини (Бут); 4) архічний (від грецьк. άρχή - початок), або фундаментальний плюралізм, в якому першочергової ваги надається початковим принципам. На думку багатьох прихильників П.с., для з'ясування питання про можливість сполучення та співіснування (замість релятивістського взаємовиключення) різних філософських теорій і концепцій важливе значення має сформульований Вотсоном принцип "взаємного пріоритету". Згідно з цим принципом, кожна окрема філософська система, як і кожний із її засадничих елементів, знаходиться у відношенні "взаємного пріоритету" щодо інших систем та їхніх елементів. Це означає, що займаючи позицію "логічного пріоритету щодо інших" систем та елементів, ця система та її кожний елемент може ці інші системи та елементи інкорпорувати (у зміненому вигляді) у власний зміст і їх підтвердити.Н. Поліщук -
38 соціальний дискурс
СОЦІАЛЬНИЙ ДИСКУРС - процес творення тексту учасниками соціальної дійсності з метою обґрунтування соціального порядку, тобто обґрунтування соціальних норм, цінностей, дій (напр., обговорення закону і затвердження його парламентом). С. д. - це процес формування консенсусу, соціальної злагоди, легітимізації соціальних явищ; він є невід'ємною частиною соціуму, затверджуючи соціум як соціум. У комунікативній філософії дискурс розглядається як демократичний засіб конструювання соціуму і пов'язується з ідеалом вільної комунікації рівних учасників, для яких категоричний імператив Канта модифікується таким чином: "Поводь себе так, як би ти жив в ідеальному комунікативному суспільстві". Лінгвістичний аналіз дискурсу орієнтований на вивчення зв'язків ситуаційного мікроконтексту усної взаємодії з макроконтекстом соціальних, політичних і культурних структур, що доповнює дослідження таких суспільних явищ, як формування консенсусу і конфронтації у соціальних групах, формування відношень влади, панування, нерівності, стратегії політичного прийняття рішення суб'єктами та установами. З точки зору логіки, С. д. є найбільш складним варіантом процесу аргументації (діалог, диспут, дискусія, дебати, полеміка, спір), а логічний аналіз С. д. - це здебільшого розробка стратегій досягнення консенсусу в умовах "дисенсусу" при різних уявленнях про соціум і засоби його поліпшення Л. огік досліджує раціональні процедури легітимізації на шляху до консенсусу, відхилень від цього шляху, структуру дисенсусу, конфліктогенність та конфліктність дискурсної ситуації. С. д. має два аспекти: асерторичний (обґрунтування істинності тверджень - дедуктивний перехід з оцінкою "істинно") та імперативний (обґрунтування правильності дій, норм - перехід з оцінкою "легітимно", або "справедливо", "законно" та ін.). Напр., у такому С. д., як судовий процес, обґрунтовується істинність обвинувачення, тези про скоєння злочину певною особою (асерторично), а також необхідність, справедливість певної кари у зв'язку з цим злочином (імперативно); результат цього С. д. (судове рішення) є обґрунтованим імперативно положенням про те, що треба робити зі злочинцем. С. д. досліджується логічними засобами з використанням принципів епістемічної логіки, логіки відношень, норм, дій, логіки питань і відповідей для моделювання раціональних схем обґрунтування, конституювання, легітимізації найважливіших аспектів соціального порядку. У соціально-дискурсному ракурсі аналізуються як модальності соціальні оцінки "легітимно", "справедливо" з побудовою логічних моделей процедур дискурсної легітимізації як семантичних схем симетризації та компенсації. Моделюються особливості конфліктного дискурсу, коли значно ускладнюється легітимізація соціореальності.А. Ішмуратов -
39 філософія практична
ФІЛОСОФІЯ ПРАКТИЧНА - згідно з започаткованою Аристотелем типологією, досліджує діяльність, пов'язану зі свободним вибором, з практичним (етичним та політичним) життям, універсальними правилами людської поведінки (praxis), відрізняючись як від теоретичної філософії, предметом якої є споглядальна, умосяжна діяльність (theoria), так і від поетичної філософії, що досліджує діяльність, спрямовану на створення творів мистецтва та предметів технічного виробництва (poiesis). У Канта Ф.п. поділяється на дві частини: перша присвячена проблемам обґрунтування (метафізика моральності), друга - емпірична (практична антропологія), присвячена прикладним аспектам етики. Кант, а також Фіхте стверджували примат практичної філософії над теоретичною. В філософії Гегеля проблематика практичної, або реальної, філософії охоплює об'єктивні (інституціональні) формоутворення духа. Предметне поле сучасної Ф.п. пов'язане і з розв'язанням проблем обґрунтування моральних принципів, і з їх застосуванням до конкретних форм соціального буття людини - економіки, політики, техніки, медицини, довкілля тощо. Тому проблематика Ф.п., увага до якої особливо зросла останнім часом ("реабілітації практичної філософії" - Ридель), міститься на межі багатьох дисциплін - теорії дії і теорії рішень, лінгвістики і філософії мовлення, економічної теорії і філософії права, політології і соціології, культурології та екології. Проте Ф.п. не підміняє собою предметне поле цих дисциплін, а розглядає відповідні проблеми під кутом зору етики, тобто виходить із praxis як свободного самовизначення людини, діяльність якої спонукається не зовнішнім примусом, а "здійснюється свідомо та з власної волі, отож може бути поставлена їй в обов'язок" (Геффе). Відтак практична філософія постає як прикладна етика, як ціннісно-нормативний фундамент конкретних форм соціального буття людини.А. Єрмоуенко -
40 round
1. n1) куляthis earthly round — поет. Земля
2) небозвід3) коло, круг4) окружність; кільце5) коловий рух; кругообіг; круговорот6) обхід7) військ. перевірка вартових8) прогулянка, поїздка9) ряд; цикл; серія12) кусок, шматокround of bread — окраєць, шматок хліба
14) танок15) (the round) кругла скульптура16) чергова порція спиртного17) військ. постріл; патрон18) снаряд19) гірн. комплект шпурівhonour round — спорт. коло пошани
2. adj1) круглий; кулястий; сферичнийas round as a ball — круглий, як куля
round hand (text) — а) круглий почерк; б) друк. рондо
round arch — архт. напівкругла арка
2) повний, пухлий3) круговий, коловийround game — гра в карти, коли кожний грає за себе
round trip — амер. поїздка в обидва кінці
4) приблизний; неточний, орієнтовний7) швидкий, енергійний (про рух)8) приємний, нетерпкий (про вино)9) закруглений, закінчений (про фразу тощо)10) прямий, щирий, відвертий11) різкий, грубуватий12) м'який; низький; бархатистий (про голос)13) плавний, гладенький (про стиль)14) наповнений (про вітрила)15) нерозтятий (про рибу)16) фюн. лабіалізований (про звук)round flight — ав. політ з поверненням на базу
round robin — а) прохання, на якому підписи розташовані по колу; б) спорт. змагання за круговою системою; в) безпосадочний політ з поверненням на аеродром вильоту
round shot — військ., іст. сферичне ядро
3. adv1) навколо, по колуdon't come across, come round — не йдіть прямо, обійдіть навколо
2) по3) в радіусі4) знову5) весь, цілий6) близько, недалеко7) орієнтовно, близько8) різко, відвертоround about — а) усюди, навколо; поруч; б) назад, у зворотному напрямі; в) в обхід
round and round — усюди, з усіх боків
all round, right round — кругом, навколо
taken all round — у цілому, загалом
to bring smb. round — привести когось до пам'яті
to come round — а) опритомніти; б) видужати
to sleep the clock round — проспати цілу добу; проспати 12 годин
to show smb. round — показати комусь усе визначне (варте уваги)
to order carriage round — розпорядитися, щоб екіпаж подали до під'їзду
4. prep1) навколо, навкруги2) коло, біля3) по4) на5) заround about — навколо, кругом
5. v2) округляти (число)3) надуватися, надиматися, роздуватися, наповнюватися (про вітрила)4) завершувати, закінчувати5) обгинати, обходити кругом6) підрізати вуха (собаці)7) повертати (ся)8) обдурити, обманути9) фон. лабіалізувати (звук)round into — а) розвиватися, перетворюватися на; б) закінчуватися, завершуватися (чимсь)
round off — а) закругляти, округляти; б) закінчувати, завершувати
round on — а) сварити; нападати, накидатися; б) доносити
round out — а) заокруглювати, робити круглим; б) заокруглюватися, ставати круглим; в) повнішати
round up — а) зганяти (худобу); б) обкладати, оточувати (звіра); в) зганяти в одно місце; проводити облаву
* * *I [raund] n1) куля; небо2) круг, предмет, який має форму круга; скибочка ( хліба)3) коло, кільце4) круговий рух; кругообіг; круговорот5) часто pl обхід; вiйcьк. перевірка караулів6) прогулянка, поїздка7) ряд; цикл; серія; тур, етап; раунд, тур ( переговорів)8) коло, група ( людей)9) = round dance10) ( the round) кругла скульптура11) огузок, кострець13) cпopт. гра, партія; тур гри; пулька ( фехтування); раунд ( бокс)14) вiйcьк. постріл; патрон16) кругла сходинка ( драбини)17) peaкт. снаряд18) гipн. комплект шпурівII [raund] a1) круглий; кулястий, сферичнийround hand /text/ — круглий почерк;; пoлiгp. шрифт рондо
round shoulders /back/ — сутулість
2) повний, пухлий, з округлими формами3) круговий4) грубий, приблизний ( про суму); круглий ( про число); цілий, без дробів ( про число); цілий; не менше ніжa round ton — ціла тонна, не менше тонни; великий, значний, чималий ( про суму)
5) швидкий, енергійний (про рух, темп)6) м'який, густий, звучний, глибокий (про голос, звук)7) приємний, нетерпкий ( про вино)8) вільний, легкий, гладкий, плавний9) закруглений; закінчений, завершений (про фразу, пропозицію); закінчений, оброблений ( про роман); зображений всебічно, правдоподібно; повнокровний ( про образ)10) прямий, відвертий; щирий; різкий11) гpaм. лабіалізований ( про звук)12) наповнений ( про вітрило)13) потрошений, розчинений ( про рибу)III [raund] adv1) указує на рух по колу, спиралі або на обертання кругом, навколоto go round and round — вертітися, кружляти; передачу чого-небудь (по колу), часто передається дієслівними префіксами об-, роз-
to hand /to pass/ smth round — передавати по колу ( чашу)
to deal round — здавати ( карти); поширення чого-небудь серед групи осіб; передається дієслівним префіксом роз-
hand the papers round — роздайте всім ( письмові) роботи; рух кружним шляхом, в обхід, навколо, навкруги; часто передається дієслівними префіксами
come round — ідіть навкруги, в обхід
a
(long) way round — кружний шлях2) указує на знаходження поруч, по сусідству3) указує на знаходження або поширення по всій площі, по всьому району по; передається дієслівними префіксамиall round, right round — навкруги; огляд будинку, музею по
4) указує на зміну напрямку або рух у протилежний бік; часто передається дієслівними префіксами; зміну позиції, точки зоруto talk smb round — переконати кого-небудь
5) указує на прихід куди-небудь або до кого-небудь, доставку чого-небудь куди-небудь6) указує на вимір обсягу в окружності, в обхваті; вимір площі по радіусу в радіусі7) указує на повторення чого-небудь через певні проміжки часу знову; протікання дії протягом усього періоду часу8) aмep. указує на неточне визначення чого-небудь приблизно; біля9) у сполученніround about — навколо, навкруги; поруч назад, у зворотному напрямку; кружним шляхом, в обхід; кругом та навколо
IV [raund] vtaken all round — в цілому, загалом
1) округляти, заокруглювати, робити круглим; округлятися; повнішати; гpaм. лабіалізувати ( звук); округляти ( числа); надуватися, роздуватися, наповнюватися ( про вітрило)2) завершувати, закінчувати; закруглятися3) ( into) розвиватися, перетворюватися на; закінчуватися, завершуватися ( чим-небудь)4) обгинати, обходити навколо5) (on, upon) накидатися на кого-небудь; доносити ( на кого-небудь)6) обійти, обдурити, ошукати ( кого-небудь)7) підрізати вуха ( собаці)8) повертати; повертатися; мop. приводити до вітруV [raund] prep1) указує на рух навколо чого-небудь або обертання навколо осі навколо; огинання предмета; часто передається дієслівним префіксом об-a store round the corner — магазин за рогом; рух по кривій по
2) указує на знаходження навколо предмета навколо, навкруги; знаходження по сусідству, поруч біляsomewhere round here — десь тут поруч; ( часто all round) протікання дії по всьому районі, по всій території навколо; по
3) указує на рух у якому-небудь просторі по; огляд будинку, музеюto go round the house — оглянути /обійти/ будинок
4) указує на вимір обсягу, окружності в6) указує на приблизне визначення числа, суми біля; часу біля7) з приводу8) у сполученніVI [raund] vround about — навколо, навкруги з усіх боків; навколо; біля, приблизно
apx. говорити таємничим шепотом
См. также в других словарях:
промайнути — ну/, не/ш, док. 1) неперех. Однокр. до промаяти. 2) неперех. З явитися на короткий час у полі зору і швидко зникнути. || перен. На мить з явитися, відбитися в очах, на обличчі тощо. || перен. Промайнути в свідомості, уяві тощо. || безос. 3) перех … Український тлумачний словник
око — I а, с. (мн. о/чі, рідко ві/чі, оче/й – перев. з прийм. у). 1) Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. || Те саме, що погляд. •• Редуко/ване о/ко спрощена фізична модель ока, яка являє собою оптичну систему, що має… … Український тлумачний словник
маяти — ма/ю, ма/єш, недок. 1) тільки 3 ос. Коливатися від вітру або швидкого руху; розвіватися. || Літати, тріпочучи крильцями. 2) Робити рухи, помахи чим небудь; махати. || Колихати гіллям, листям і т. ін. || перех. і неперех. Розвівати що небудь (про… … Український тлумачний словник
маячити — I мая/чу/, мая/чи/ш і маячі/ти, і/ю, і/єш, недок. Виднітися, вирізнятися на тлі чогось; бути видним здалеку, майоріти (у 1 знач.). || З являтися (час від часу) в полі зору; мигтіти. || Поставати в уяві, ввижатися. || Мерехтіти в темряві (про… … Український тлумачний словник
мерехтіти — ти/ть, недок. 1) Світити тремтливо, нерівно (про світло); блимати, мигтіти. || Відбивати слабке, нерівне, тремтливе світло; поблискувати. || Сяяти тремтливим блиском (про очі). 2) Швидко, в юнко рухатися у чийомусь полі зору. || Коливатися,… … Український тлумачний словник
минати — а/ю, а/єш, недок., мину/ти, ну/, не/ш, док. 1) перех. і без додатка. Пересуваючись вперед, залишати кого , що небудь позаду, осторонь; поминати, проминати. || тільки 3 ос., перех. Пролягати, протікати недалеко від чого небудь (про шлях, річку і т … Український тлумачний словник
мікроманіпулятор — а, ч. Прилад, що дає можливість здійснювати тонкі й точні рухи спеціальних інструментів у полі зору мікроскопа, маніпулювати на мікроскопічних об єктах … Український тлумачний словник
приціл — у, ч. 1) Наведення на ціль; прицілювання. 2) Пристрій у вогнепальній зброї для наведення її на ціль. || Цифрові розрахунки для регулювання цього пристрою з метою правильного наведення артилерійської зброї на ціль. 3) перен. Те, до чого прагне, на … Український тлумачний словник
проминати — I а/ю, а/єш, недок., промину/ти, ну/, не/ш, док. 1) перех. і без додатка.Проходячи, проїжджаючи і т. ін., залишати кого , що небудь позаду або збоку; поминати. || Долати який небудь простір, територію, переходити через приміщення і т. ін.,… … Український тлумачний словник
проносити — I пронос ити див. проношувати. II прон осити о/шу, о/сиш, недок., пронести/, су/, се/ш; мин. ч. проні/с, несла/, несло/; док., перех. 1) Нести повз кого , що небудь, уздовж чогось, у полі зору когось і т. ін. || Таємно від кого небудь вносити… … Український тлумачний словник
простягатися — а/юся, а/єшся, недок., простягти/ся і простягну/тися, тягну/ся, тя/гнешся, док. 1) Випрямляючись, витягатися в якому небудь напрямку (про руку, ногу і т. ін.). || рідко. Бути поданим комусь, наближеним до кого небудь у витягнутій руці. || Тягтися … Український тлумачний словник