-
1 виділяти
= виділити1) ( відділяти) to extract, to separate, to select2) ( вирізняти) to distinguish, to discriminate; ( наголошувати) to emphasize; to give prominence (to)виділяти курсивом полігр. — to print in italics, to italicize
3) ( випромінювати) to give off, to evolve, to liberate, to release, to emanate4) фізіол. to secrete; to excrete; to discharge5) ( асигнувати) to allocate, to allot, to assign, to appropriate6) ( відбирати) to single out; to pick out -
2 виділяти
allot, ( кошти тощо) appropriate -
3 виділяти
give off; isolateУкраїнсько-англійський словник з аналітичної хімії > виділяти
-
4 виділяти
= ви́ділитивыделя́ть, вы́делить; ( представлять отдельно от чего) отвлека́ть, отвле́чь -
5 виділяти
-
6 виділяти
техн.; физ. выделя́ть -
7 виділяти
გამოყოფა; მონიშვნა -
8 виділяти земельну ділянку
Українсько-англійський юридичний словник > виділяти земельну ділянку
-
9 виділяти акції
allocate shares (v.) -
10 виділити
= виділитися; док. див. виділяти, виділятися -
11 виділятися
= виділитися1) ( вирізнятися) to be distinguished (by); to be notable ( for); to stand out ( for)2) ( виходити назовні) to escape, to emanate3) фізіол. to secrete, to excrete; ( про вологу) to ooze out, to exude4) ( про майнові відносини) to receive one's share and separate5) (pass. від виділяти) -
12 виділити
см. виділятивы́делить; ( представлять отдельно от чего) отвле́чь -
13 მონიშვნა
виділяти -
14 bevilge
виділяти -
15 markere
виділяти -
16 uwydatniać
виділяти -
17 wydzielać
виділяти -
18 иринле-
виділяти гній О. -
19 allot
виділяти, роздавати, відводити; розподіляти, призначати ( кошти для використання тощо)- allot land -
20 გამოყოფა
виділяти; відділяти; відділятися; відділення
См. также в других словарях:
виділяти — виділити 1) (видаляти що н. назовні з організму), виводити, вивести; видихати, видихувати, видихнути (про повітря, пахощі тощо) 2) (про кошти), асиґнувати, відпускати, відпустити … Словник синонімів української мови
виділяти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
виділяти — я/ю, я/єш, недок., ви/ділити, лю, лиш, док., перех. 1) Відокремлювати кого , що небудь від загальної кількості, маси з якоюсь метою. || Висувати зі свого середовища. 2) Вирізняти кого , що небудь з поміж інших, зосереджувати увагу на комусь,… … Український тлумачний словник
виділення — я, с. 1) Дія за знач. виділити і виділяти. 2) Дія за знач. виділитися і виділятися. 3) фізіол. Речовини, що виділяються тваринними або рослинними організмами (їхніми шкірою, органами і т. ін.) … Український тлумачний словник
виділяння — я, с. Дія за знач. виділяти і виділятися … Український тлумачний словник
виділити — див. виділяти … Український тлумачний словник
виділятися — я/юся, я/єшся, недок., ви/ділитися, люся, лишся, док. 1) Відокремлюватися від кого , чого небудь, виходити з якогось середовища, утворюючи певну групу. 2) Бути, ставати помітнішим, ніж інші предмети, явища і т. ін., робитися виразнішим для… … Український тлумачний словник
виділити — див. виділяти … Словник синонімів української мови
відділяти — I 1) = відділювати, відділити (що від чого бути межею, перепоною між чим / ким н.), відділювати, розділяти, розділити (кого що), відмежовувати, відмежувати, відгороджувати, відгородити, відокремлювати, відокремити; ділити (кого що), розмежовувати … Словник синонімів української мови
відділяти — я/ю, я/єш і відді/лювати, юю, юєш, недок., відділи/ти, ілю/, і/лиш, док., перех. 1) Розділяючи, відгороджувати від чого небудь. || Розділяти, відмежовувати собою; бути межею, перепоною між чим , ким небудь. || Розділяти, відмежовувати (про певний … Український тлумачний словник
уділяти — (вділя/ти), я/ю, я/єш, недок., уділи/ти (вділи/ти), уділю/, уді/лиш, док., перех. 1) Виділяти для кого небудь частину чогось, ділитися чим небудь. || Заощаджувати, відкладати що небудь з метою зберігання. || Давати у розпорядження (місце),… … Український тлумачний словник