Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

в+комнату+и+т

  • 1 занимать

    занять у кого
    I. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.
    2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].
    II. Занимать, занять -
    1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;
    2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];
    3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];
    4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];
    5) -мать скот - займати (переймати) товар;
    6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];
    7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.
    * * *
    I несов.; сов. - зан`ять
    1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    II несов.; сов. - зан`ять
    1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш
    2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)
    3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти
    4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити

    Русско-украинский словарь > занимать

  • 2 искать

    1) (стараться найти) шукати кого, що и чого, за ким, за чим, пошукувати, глядіти кого, чого, за ким, за чим, (гал.) глядати кого, чого, що. [Озирається по людях, мов шукаючи кого очима (Грінч.). Погоня була вже в лісі, шукала за ними (Франко). Коли я вам не згожу, то глядіть собі кращої наймички (Коцюб.). Буду я собі мужа глядати (Гол.)]. Ищи! (собаке) - шукай (шпуй, шкуй)! -кать себе беды - напитувати (собі) лиха. -кать блох, вшей у кого (в голове) - ськати бліх, вошей у кого, ськати кому (голову), глядіти в голові кому. -скать у себя в голове - ськатися (в голові). От добра добра не ищут - з доброго добра за иншим не шукають. -кать должности (места) - шукати посади, (пров.) шукати помістя. Ищу комнату для холостого - шукаю (пошукую) кімнати для нежонатого. -скать повсюду - шукати скрізь, по всіх усюдах. -скать правды - доходити (шукати) правди. -скать спасения (в бегстве) - шукати поратунку (втікаючи). -скать счастья - шукати (питати) долі (щастя- долі). -скать предлога (повода) для ссоры - шукати приводу до сварки; шукати приключки (зачіпки) до сварки. Что вы ищете? - чого ви шукаєте? -скать убить - шукати вбити. [Ирод Христа вбити шукає (Колядка)]. Ищет меня убить (мне повредить) - шукає смерти моєї (мені шкоди). Ищет случая мне повредить - шукає нагоди мені шкоду вчинити (нашкодити). Ищут прислугу за всё - треба служниці до всього, (гал.) пошукується служниці за все, до всього;
    2) (что на ком) правити що в кого, з кого, доправлятися чого в кого, з кого. [Ніхто не прийде править проценту (Рудч.). А зробив яку шкоду робітник - судом із його доправляйся та свого права доходь, а сам карати не смій (Єфр.)]. Взял, а потом ищи с него - взяв, а тоді прав з нього, справуйся з ним. На нищем не ищут - що з голого взяти. -кать с кого за обиду - правитися на кого за образу (за шкоду). -кать по суду - правити судом. -кать судом - позивати кого. [Позиватися я не охоча, а коли треба, то позиватиму (Кон.)]. -кать в суде - позиватися за що з ким, доправлятися судом, справуватися за що з ким. -кать судебным порядком с кого - правити через суд з кого; доходити чого; (стар.) од кого правно доходити. -кать судебного удовлетворения - права прохати;
    3) (в ком) запобігати в кого чого. [(Уряд) запобігав їх (козацької) помочи на Шведа (Куліш)]. В нём все ищут - перед ним всяке запобігає. -кать милости - запобігати ласки чиєї и у кого. -кать поддержки - запобігати допомоги. Искомый - шуканий, пошукуваний. [Шукали все людину в людині і часто близько до шуканого ідеалу підходили (Ніков.)]. -мый результат - шуканий вислід. -мое (мат.) - шукане (-ного).
    * * *
    1) шука́ти, гляді́ти; ( шарить) ша́рити, диал. пошу́кувати

    \искатьть в голове́ — ська́ти [в голові́]

    \искатьть глаза́ми кого́-что — шука́ти очи́ма кого́-що

    ищи свищи́ — шука́й ві́тра в по́лі

    2) (стараться получить, добиваться) домага́тися, шука́ти

    \искатьть популя́рности — домага́тися (шука́ти) популя́рності

    \искатьть чьей руки́ — проси́ти чию́ ру́ку (чиє́ї руки́)

    3) (с кого-чего, на ком-чём - предъявлять иск) юр. позива́ти (кого-що), позива́тися (з ким-чим), пра́вити (з кого-чого), справля́ти (з кого-чого), подава́ти (дава́ти) по́зов (на кого), учиня́ти по́зов (проти кого)
    4) (стремиться, стараться) силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, стара́тися
    5) (в ком, у кого - заискивать, угождать) запобіга́ти (перед ким); ( подольщаться) підле́щуватися, -щуюся, -щуєшся (до кого)

    \искатьть чьего́ расположе́ния (уст. чьей ми́лости) — запобіга́ти ла́ски у ко́го

    Русско-украинский словарь > искать

  • 3 ломить

    1) ломити, ламати; Срв. Ломать 1. [Вітер віє, гілля ломить (Грінч. III)];
    2) (о ломоте в костях, безл.) ломити, крутити, (корчить) судомити що, в чому, ломотіти в чому. [Спину мені ломить (Київщ.). На негоду у кістках мені крутить (Київщ.). У матері судомить руку (Н.-Лев.). Ломотить у костях (Верхр.)];
    3) -мить цену - ломити, гнути, загинати, гилити, загилювати (запрашивать) правити, заправляти ціну. [Куме! кажіть менше - ломіть менше (Мирн.). Таку ціну загинає, що ніхто такої не дасть (Брацлавщ.). А скільки він з нас гилить? Хіба не сто карбованців? (Звин.)];
    4) (налегать) налягати, (напирать) напирати, натискати и натискувати; (натуживаться) натужуватися. Ветер так и -мит - вітер так (з ніг) і валить;
    5) перти (пру, преш), пертися, пхатися, лізти, сунути(ся); срв. Ломиться 2. Он -мит прямо в комнату - він преться, пхається, лізе прямо (просто) до кімнати (до хати), в кімнату (в хату).
    * * *
    1) ломи́ти, лама́ти
    2) ( лезть напролом) су́нути; ( стремительно двигаться вперёд) посува́тися, вульг. пе́рти, пе́ртися
    3) (безл.: о болезненном ощущении) ломи́ти, лама́ти; ( крутить) крути́ти (кру́тить)
    4) ( запрашивать непомерную цену) ломи́ти, загина́ти

    Русско-украинский словарь > ломить

  • 4 нагревать

    нагреть
    1) нагрівати, гріти, нагріти, вигрівати, вигріти, у[о]грівати, у[о]гріти, пригрівати, пригріти, (о мног.) понагрівати, повигрівати, повгрівати, попригрівати. [Ну, то й справді нагрівай окропу (Рудч.). Грубка добре нагріває хату (Київщ.). Окропи гріти (Рудч.). Лежить собі проти сонця, живіт вигріває (Рудан.). Ледачого і кожух не вгріє (Грінч. I)]. Эту комнату одною печью не -греешь - цієї кімнати одною грубою не нагрієш, (не вгрієш, не огрієш). -грей железо путём - нагрій залізо як слід (добре);
    2) нагрівати, нагріти. -ть место - нагрівати, нагріти місце. Он нигде себе места не -греет - він ніде собі місця не нагріє. -ть руки у чего (перен.) - гріти, нагріти (погріти) руки (кишеню) коло чого, чим, напхати кишеню коло чого, поживитися коло чого; срв. Поживляться. [Буде чим руки погріти (Номис)]. -реть себе плечи - нагріти собі плечі, (перен.) намахатися;
    3) (колотить) лупцювати, налупцювати, м'яти, наминати, нам'яти, дуба[о]сити, надуба[о]сити, гамселити, нагамселити, гріти, нагріти кому що. -реть бока, шею кому - надавати стусанів під боки, напарити (полатати) боки, нам'яти в'язи, надавати по потилиці кому. Нагретый - нагрітий, вигрітий, у[о]грітий, пригрітий, понагріваний и т. п. -ться -
    1) нагріватися, грітися, нагрітися, понагріватися; бути нагріваним, нагрітим, понагріваним и т. п. [Як їсть - так нагріється, а як робить - так ізмерзне (Номис). Горн палав, залізо грілось (Грінч.). Груби добре понагрівалися (Васильківщ.). Уже попригрівалися окропи (Сл. Гр.)]. Комната уже -грелась - у хаті вже нагрілося, хата вже огрілася. Вода в комнате -грелась - вода в хаті нагрілася. В печи -грелось - у печі (в грубі) напалилося (нагрілося). Печь -грелась - піч (груба) напалилася (нагрілася). [Напалилася груба добре (Сл. Гр.)];
    2) (вдоволь, сов.) нагрітися (грея) попогріти (досхочу), (греясь) попогрітися (досхочу), (о мног.) понагріватися.
    * * *
    несов.; сов. - нагреть
    нагріва́ти, нагрі́ти; ( согревать) вигріва́ти, ви́гріти

    \нагревать ре́ть ру́ки — нагрі́ти ру́ки

    Русско-украинский словарь > нагревать

  • 5 обои

    шпалера (-лер). Бумажные обои - паперові шпалери. Обить, оклеить комнату -ями - виклеїти кімнату (хату) шпалерами. См. Обивать.
    * * *
    I сущ.
    шпале́ри, -ле́р; шпалі́р, -ле́ру
    II диал. см. оба

    Русско-украинский словарь > обои

  • 6 оклеивать

    -ся, оклеить, -ся обклеювати, -ся, обклеїти, -ся, обліплювати, -ся и обліпляти, -ся, обліпити, -ся, (о многих) пообклеювати, -ся, пообліплювати, -ся. -ить комнату обоями - обклеїти (виклеїти) кімнату шпалерами, пошпалерувати кімнату. Оклеенный - обклеєний, виклеєний, обліплений, пообклеюваний, пообліплюваний. Срв. Обклеивать.
    * * *
    несов.; сов. - окл`еить
    обкле́ювати, обкле́їти и пообкле́ювати; облі́плювати, обліпи́ти и пооблі́плювати

    Русско-украинский словарь > оклеивать

  • 7 ордер

    ордер (-ру), наказ листовний. Получить -дер на комнату - одержати ордера на кімнату.
    * * *
    1) ( документ) о́рдер
    2) архит. о́рдер, о́рден

    Русско-украинский словарь > ордер

  • 8 освещать

    осветить освітлювати, освічувати, освітити (о мног. поосвічувати, поосвітлювати) що чим, осявати, осяяти, осяйнути що чим, ( путь) просвічувати, просвітити; (отвлечённо: вопрос и т. д.) ви[о]світлювати, висвітлити, освітлити. Лампа -щала уютную комнату - лямпа осявала (освітлювала) затишну кімнату. -тить вопрос, события - ви[о]світлити питання, події. Прокурор отдельно -щает роль каждого из подсудимых - прокурор окремо висвітлює ролю кожного з підсудних. -щать пути в будущее - просвічувати шляхи в прийдешнє (майбутнє). Освещаемый кем, чем - освітлюваний, освічуваний, осяюваний від кого, від чого, чим [напр., від мене, від сонця (мной, солнцем), промінням сонячним]. -щённый - освітлений, осяяний, осяйний, освічений; просвічений; висвітлений.
    * * *
    несов.; сов. - освет`ить
    1) осві́тлювати и освітля́ти и осві́чувати, освіти́ти и освітли́ти; (несов.: посветить) посвіти́ти
    2) (перен.: разъяснять, истолковывать) висві́тлювати, ви́світлити, осві́тлювати, освіти́ти

    Русско-украинский словарь > освещать

  • 9 освобождать

    освободить
    1) визволяти, визволити (о мног. повизволяти) кого з чого, відзволяти, відзволити кого від чого, ослобоняти, ослобонити кого від чого, вислобонити кого з (від) чого, слобонити, розвязати світ кому. [Визволь нас, бідних невольників, з тяжкої неволі]. -дить крестьян от крепостного права - визволити селян з панщини, или від панщини селян одзволити (Єфр.). -дить детей от учения (для отдыха) - відзволити дітей від науки;
    2) -ждать, -дить (отрешить) кого от чего - з[у]вільняти, з[у]вільнити кого від чого. -ждать, -дить от налогов, повинностей - звільняти, -нити кого від податків (оплати), відбутків, (в виде привилегии) пільгувати, запільгувати кого з податків (оплат), відбутків. -ждать, -дить кого от военной службы - відзволяти, відзволити, звільняти, -нити кого від військової служби. -дить от оков, цепей - розкути кого. -дить из тюрьмы - визволити з тюрми. -дить имущество от залога - викупити майно з застави. -дить от наказания - звільнити від кари. -дить от смертной казни - горлом дарувати. -ждать, -дить кого от обязанностей - з[у]вільнити кого від обов'язків. -ждать, -дить помещение, комнату - звільняти, -нити, спорожняти, -нити приміщення, кімнату. -дить место - звільнити місце. - ждать, -дить (посуду, мешок и т. п.) - спорожняти, спорожнити (посуд, мішок і т. инше). -ждённый - визволений з чого, відзволений від чого, з[у]вільнений від чого; (от оков, цепей) розкутий.
    * * *
    несов.; сов. - освобод`ить
    1) звільня́ти, звільни́ти; (от обязанностей, должности, налогов) увільня́ти, увільни́ти; ( избавлять) визволя́ти, ви́зволити; ( высвобождать) вивільня́ти, ви́вільнити; несов. диал. опро́стати
    2) ( отвоёвывать захваченную неприятелем территорию) звільня́ти, звільни́ти, визволя́ти, ви́зволити
    3) (избавлять от угнетения, бесправия или рабства) визволя́ти, ви́зволити, звільня́ти, звільни́ти

    Русско-украинский словарь > освобождать

  • 10 остужать

    остудить что остуджувати, остуджати, остудити (во множ. поостуджувати), прохолоджувати, прохолодити що чим, (комнату) вистуджувати, вистудити, вихолоджувати, вихолодити. [Перше землю варив (бог), а після остудив. Яким зіллям бідне серце моє остудити? (Г. Барв.). Вистудив хату]. Остуженный - остуджений, вистуджений, вихолоджений.
    * * *
    несов.; сов. - остуд`ить
    осту́джувати, остуди́ти и поосту́джувати, охоло́джувати и холоди́ти, охолоди́ти и поохоло́джувати

    Русско-украинский словарь > остужать

  • 11 ощутимый

    відчутний. Едва -мый запах ландыша наполнял комнату - ледві відчутний дух конвалії сповняв кімнату.
    * * *

    Русско-украинский словарь > ощутимый

  • 12 переуступать

    -пить что відступати, відступити, поступати, поступити кому що, поступатися, поступитися кому чим. Срв. Уступать. [По[Від]ступіть мені десятину землі з тієї, що купили].
    * * *
    несов.; сов. - переуступ`ить
    переуступа́ти, переуступи́ти; (дом, комнату) перездава́ти, перезда́ти

    Русско-украинский словарь > переуступать

  • 13 помесячно

    місячно, (ежемесячно) щомісячно, що-місяця. [А чи нема тут такої молодиці, щоб місячно згодилась (найнятися)? (М. В.)]. -но снимать квартиру, -но платить за комнату - місячно наймати квартиру, місячно платити за кімнату.
    * * *
    нареч.
    помі́сячно, мі́сячно; ( ежемесячно) щомі́сячно

    Русско-украинский словарь > помесячно

  • 14 приискивать

    приискать пришукувати, пришукати, підшукувати, підшукати, вишукувати, вишукати кого, що, чого; прибирати, прибрати чого (напр., способу якого); (путём расспросов) напитувати, напитати; (путём высматривания) наглядати, глядіти, нагледіти. -кать - см. ещё Найти. [Пришукав собі жінку до мисли. Глядіть собі кращої наймички (Коцюб.). Напитав собі роботу]. -кать кому место, комнату - під[при]шукати, знайти кому посаду, кімнату. -вать, -кать средства к пропитанию - під[ви]шукувати, під[ви]шукати засоби на прожиток. Приисканный - пришуканий, під[ви]шуканий, знайдений, напитаний, нагледжений. У нас -кана железная руда - у нас знайдено залізну руду. -ться - при[під]шукуватися, при[під]шукатися, вишукуватися, вишукатися, (сов.) знайтися. -кался мастер - знайшовся майстер.
    * * *
    несов.; сов. - прииск`ать
    підшу́кувати, підшука́ти; пришу́кувати, пришука́ти

    Русско-украинский словарь > приискивать

  • 15 приубрать

    1) (комнату, в комнате) прибрати (хату, в хаті, кімнату, в кімнаті), попрятати (в хаті), (о мн. поприбирати, попрятати), причепурити, (диалек.) прикукобити, прихахулити що, де. -рать дом (отделать понаряднее) - причепурити, приоздобити дім. Срв. Прибирать;
    2) (приодеть) прибрати, причепурити кого; см. Приодеть. [Дівчата гарні, усі прибрані (Кв.)]. -рать невесту - прибрати молоду;
    3) -рать хлеб с поля - звезти хліб (снопи) з поля. Приубранный - прибраний, попрятаний, причепурений. -ться - прибратися, причепуритися, прахахулитися (о мн.) поприбиратися; см. Приодеться.
    * * *
    прибира́ти, прибра́ти

    Русско-украинский словарь > приубрать

  • 16 Напестро

    нрч. дуже рябо, дуже строкато, дуже перісто. Пестрым -ро - рябо-прерябо, строкато аж в очах (в очу) рябіє. Отделать комнату -ро - вичепурити (вицяцькувати) кімнату дуже рябо (строкато, перісто).

    Русско-украинский словарь > Напестро

См. также в других словарях:

  • Шел в комнату, попал в другую — Из комедии «Горе от ума» (1824) А. С. Грибоедова (1795 1829). Фамусов, застав Молчалина около комнаты Софьи, сердито спрашивает его (действ. 1, явл. 4): «Ты здесь, сударь, к чему?» Софья, оправдывая присутствие Молчалина, говорит отцу: Я гнева… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • СНИМУ КОМНАТУ — «СНИМУ КОМНАТУ» (Room to Rent), Великобритания, 2000, 93 мин. Драма. Али молодой сценарист из Египта, получивший образование в Лондоне и решивший там остаться. У него мало денег, его виза скоро истекает, к тому же его выселили из квартиры.… …   Энциклопедия кино

  • СБИТЕНЬ ГОРЯЧИЙ МЕДОВОЙ! ПОДХОДИ, МАСТЕРОВОЙ, ЗА НЕВСКОЙ ВОДОЙ! В КОМНАТУ, ПОЖАЛУЙСТА, ЧЕСТНЫЕ ГОСПОДА —    Реклама товара во время народных масленичных и пасхальных гуляний …   Словарь Петербуржца

  • комнатушка — комнатушка, комнатушки, комнатушки, комнатушек, комнатушке, комнатушкам, комнатушку, комнатушки, комнатушкой, комнатушкою, комнатушками, комнатушке, комнатушках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • Комнатушечка — ж. разг. 1. уменьш. к сущ. комнатушка 2. ласк. к сущ. комнатушка Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Комнатушка — ж. разг. уничиж. к сущ. комната 1. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • комнатушка — см. Комната …   Энциклопедический словарь

  • Хогвартс — Эта статья является частью цикла статей о волшебном мире Гарри Поттера. Школа Чародейства и Волшебства «Хогвартс» (Хогвартс) …   Википедия

  • Марк Хоффман (персонаж) — Марк Хоффман англ. Mark Hoffman Информация Пол мужской Род занятий …   Википедия

  • БОЛЬНА СХЕМА — (ВоIk), представляет собой деление мозжечка на отделы и локали Схема Bolk a (по Блюменау): L. a, lob. anterior; S. pr. sulc. primarius; L s lob. simplex; L. m. p. lob. medianus post.; Lob. cms. lob. ansiformis; S. i. sulc. intercruralis; L. p.… …   Большая медицинская энциклопедия

  • Вентиляция зданий* — (проветривание) под именем вентиляции, или проветривания, разумеют смену воздуха, замкнутого в стенах какого либо здания, имея в виду достижение одной из следующих целей: а) обеспечить наиболее постоянный и благоприятный для здоровья состав… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»