Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

в+будь-який+час

  • 21 which

    1. adj
    1) який; котрий

    she knew which were the best shops — вона знала, які магазини найкращі

    2) будь-який; той, який

    take which of these books you please — візьміть будь-яку книжку, яка вам подобається

    2. pron

    which will you take, milk or cream? — що ви візьмете (що вам дати)молоко чи вершки?

    2) який з; котрий з (ofпро речі); хто з (ofпро людей)

    which would you like best?який (з них) вам подобається більше?

    3. conj
    що, хто; який, котрий

    will you advise me which to take? — чи ви не порадите мені, який (з них) узяти?

    take the book which is on the table — візьміть книжку, яка лежить на столі

    he lost his way, which delayed him considerably — він заблукав, що його значно затримало

    after which, upon which — після чого

    they are so alike, I can never tell which is which — вони так схожі, що я не можу їх розрізнити

    * * *
    I a
    1) в прямих питаннях; якийє, котрийє

    say which chapter you prefer — є скажіть, який розділ вам більш за все подобаєтьсяє

    which Miss Smith do you mean, the younger or the elder one — є котру міс Сміт ви маєте на увазі, молодшу чи старшує; який

    I shall complain to the colonel, which colonel by the way is my cousin — я буду скаржитися полковнику, а він, доречі, мій родич

    he stayed here two weeks, during which time he never left the house — он пробул тут два тижні, весь цей час ні разу не виходив з дому

    he was told to apply to a police station, which advice he followed — йому сказали звернутися в поліцію, що він, зробив; будь-який; той, який

    take which of these books you please — беріть будь-яку книгу, яка вам подобається

    II
    pron використ. з дiєcл. в од. та мн. А inter в прямих питаннях, пов'язаних з можливістю вибору; хто (з)є; що (з)є; котрий (з)є; якийє
    Ex:
    which will you take, tea or coffee — є що ви будете пити, чай або кавує
    which of the girls [books]do you like best — є яка з дівчат [з книг]вам подобається більшеє Б conj в непрямих питаннях та підрядних реченнях; хто; що; котрий; який
    tell me which of you did that — є скажіть мені, хто з вас це зробивє
    will you advise me which to take — є чи не порадите ви мені, який /котрий, що/ ( з них) вибратиє В rel
    1) який, яка, які

    take the book which is on the table — візміть книгу, яка лежить на столі

    the places to which we are going — ті містця, куди ми зараз їдемо

    the pen which I was writing with — ручка, якою я писав; який; котрий

    this fact, which I think you have forgotten, proves the contrary — цей факт, про який /котрий/, мені здається, ви забули, свідчить про зворотнє; використ. в якості підмету підрядного речення; що

    he lost his way, which delayed him considerably — він заблукав, що /, це/ його значно затримало

    he was back in London, which I did not know — він вже повернувся в Лондон, про що я не знав

    he is a wise fellow and, which is more, an efficiency expert — він розумний хлопець,, більш того, спеціаліст з організації праці

    2) ( в словосполученнях з so) котрий, який

    there is not any argument so absurd, which is daily received — немає більш абсурдних аргументів, ніж ті, котрі ми чуємо кожного дня

    3) в неправ. використ., де which зайве

    this is their due, and which ought to be rendered to them by all people — це їх заслуга, за це весь народ повинен віддати їм належне

    after which, upon which — після чого

    which is which — є котрий /який/ з них хтоє

    they are so alike I can never tell which is which — вони так схожі, що я не можу їх розрізнити

    English-Ukrainian dictionary > which

  • 22 контекст

    КОНТЕКСТ - у найширшому значенні - сукупність деяких обставин, від яких залежить значення або сенс будь-якого знака, вислову, тексту, дії. У випадку словесних знаків (будь-яких висловів та текстів) розрізняють лінгвістичний та позалінгвістичний (ситуативний) К. Лінгвістичний К. - це текст, який оточує будь-який вислів (слово, фразу, частину тексту), що впливає на значення даного вислову. Коли говорять, що в даному К. даний вислів має таке-то і таке значення, то мають на увазі ту частину тексту, яка впливає на значення вислову. Позалінгвістичний (ситуативний) К. - це сукупність деяких обставин, від яких залежить значення деякого вислову чи тексту. Сьогодні до цих обставин відносять різного роду неартикульовані передумови, традиції, конвенції, мову тощо Ж. ест, як деякий знак, набуває значення тільки з урахуванням сукупності обставин (ситуації), за яких хтось вказує на щось. Сенс окремих фраз, формулювань, ідей, текстів, як правило, змінюється у зв'язку зі зміною суспільно-історичної ситуації. Живучість текстів залежить від того, наскільки їм притаманний певний сенс, який не вичерпується їхньою "вписаністю" в дану суспільно-історичну ситуацію; одначе актуалізувати текст можна тільки шляхом його "деконтекстуалізації" і наступної його "реконтекстуалізації", тобто такого його перетлумачення, яке дозволяє тексту "працювати" в новій суспільно-історичній ситуації (як цей процес описав Рикер). Роль К. залежить від особливостей даної сфери діяльності. Розв'язання теоретичної проблеми не залежить безпосередньо від ситуативного К. (якщо це розв'язання не стає практичною проблемою для даної особи чи групи осіб): в який би час і в якій би ситуації теоретична проблема не була розв'язана, це оцінюють як досягнення Р. озв'язання практичної проблеми суворо прив'язане до певної практичної ситуації (обмеженої в часі): невчасне розв'язання практичної проблеми часто означає нерозв'язання проблеми взагалі Щ. оправда, різні практичні завдання мають неоднаковий "запас" часу для свого розв'язання: широкомасштабні суспільні реформи, як правило, розраховані на деяку історичну перспективу, тобто на ширший діапазон часу (одначе зволікання може мати дуже негативні наслідки, часто такі, що їх потім важко компенсувати). Увага філософів до К. зросла у зв'язку з т. зв. лінгвістичним поворотом у філософії та інтенсивним розвитком семіотичних досліджень. Сьогодні загальноприйнятим стало поняття контекстуального визначення терміна (на відміну від класичних способів визначення), впроваджене почасти завдяки операціоналізму. У філософії XX ст. з'явився особливий напрям під назвою "контекстуалізм", який визнає вирішальну роль лінгвістичного, суспільно-історичного та культурного К. у розумінні явищ, текстів, понять, ідей, цінностей.
    В. Лісовий

    Філософський енциклопедичний словник > контекст

  • 23 об'єкт

    ОБ'ЄКТ ( від лат. objectus - предмет) - 1) Філософська категорія, що позначає будь-яку дійсну чи уявну, уречевлену чи ідеальну реальність у яка розглядається як щось зовнішнє у відношенні до людини та її свідомості і яка стає предметом теоретичної та практичної діяльності суб'екта. О. зазнає цілеспрямованого чи мимовільного діяння з боку суб'єкта, в результаті чого освоюється - перетворюється, пізнається, конструюється і пристосовується до потреб людини та суспільства. Особливою відмінністю О. є те, що він конституюється в процесі предметної діяльності людини. Тому будь-яка реальність актуалізується як О. лише у відношенні до суб'єкта. Актуальним О. є та частина природи, суспільства, зовнішнього та внутрішнього світу людини, яка безпосередньо чи опосередковано включається в індивідуальну чи суспільно-історичну практику. Реальність, що існує сама собою, виступає лише потенційним О. Принциповим означенням О. є те, що він незалежно від своєї матеріальної чи ментальної природи стає в опозицію до суб'єкта, що, у свою чергу, є необхідною умовою самого існування суб'єкт-об'єктного відношення. Зазнаючи діяння суб'єкта, О. протистоїть суб'єкту, чинить йому своєрідний опір і для свого освоєння вимагає відповідної затрати фізичних і розумових сил, належної організації предметної діяльності, застосування методів, що відповідають природі О., законам його розвитку та функціювання. Категорії О. і суб'єкта утворюють парну, біполярну категоріальну структуру "суб'єкт - О.", яка виражає сутність будь-якої людської діяльності. 2) О. у теорії пізнання виступає складовою пізнавального процесу, що характеризується як взаємодія О. і суб'єкта. Виділяють окремі різновиди цієї взаємодії: взаємодія О. і суб'єкта як предметних утворень, що впливають одне на одного предметним чином; взаємодія 0. й пізнавальних здатностей суб'єкта, в першу чергу відчуттів та мислення; відношення О. і засобів (методів) його освоєння; відношення О. і знання. В науковому пізнанні залежно від різновиду взаємодії і способу конституювання виокремлюють типи О.: а) За субстанційною основою та способами побудови - матеріальні О., що характеризуються уречевленістю та незалежністю від суб'єкта і його свідомості, напр., будь-яке природне тіло, що вступає в предметну взаємодію з суб'єктом; ідеалізовані О., що являють собою реально існуючі предмети і явища, реконструйовані через сукупність своїх істотних - у даному конкретному відношенні - властивостей при відволіканні від інших, напр., будь-яка модель (зокрема, планетарна модель атома), ген, геометричне тіло, ретроспективно відтворена історична подія. У цьому випадку одне й те саме природне тіло може виступати різними О., напр., вода як О. фізики і вода як О. хімії; ідеальні О., що сконструйовані через одну або декілька реальних властивостей, взятих у крайній формі свого вираження, напр., абсолютно чорне тіло, ідеальний газ, система, непрониклива для інформації. Вони в дійсності не існують, проте мають відповідний аналог у реальності. б) За способами виокремлення та подання в системі знання - емпіричні О., конституйовані засобами чуттєвого споглядання і зафіксовані в безпосередньому досвіді, напр., будь-який предмет або явище, подані в наочно-образній формі; теоретичні О., конституйовані засобами теоретичного мислення шляхом синтезу загальних властивостей безконечної множини різноманітних реальних предметів та явищ, напр., система, структура, біологічний вид, соціальна група, в) За способом побудови та рівнем віддаленості від реальної дійсності - конкретні О., що конституюються через велику, потенційно безконечну множину ознак та властивостей і в дійсності ідентифікуються як індивідуальні утворення, локалізовані в просторі та часі, напр., Дніпро, Всесвіт, укр. народ, цей художній твір, той електрон; абстрактні О., що сконструйовані засобами абстрактного мислення шляхом відділення загальних властивостей та відношень від їхньої уречевленості і перетворення їх у самостійну сутність. Ці О. не мають статусу реального існування, однак за певних строго визначених умов можуть інтерпретуватися за допомогою предметів і явищ реальної дійсності, напр., числа, алгебраїчні структури, багатомірний простір, фізична маса, цінність, ментальність. Між окремими типами О. не існує різкого розмежування, отже, одному й тому самому визначеному О. можуть бути притаманні окремі риси кількох типів - ідеалізованого, теоретичного, абстрактного, завдяки чому утворюються класи проміжних або суміжних О. Залежно від ступеня узагальнення, абстрагування та ідеалізації утворюються різні рівні 0., що характеризуються різним ступенем віддаленості від об'єктивної реальності аж до появи гіпотетичних О. типу гравітона, уявних О. типу тих, що фігурують у мисленому експерименті, віртуальних 0., що конституюються засобами інформаційно-комп'ютерного моделювання, операціональних О. типу псі-функції в квантовій механіці О. нтологічна ідентифікація таких О. є складною науковою і логіко-методологічною проблемою, що отримала назву проблеми фізичної реальності, або існування. Система О., з якою співвідноситься сучасне наукове знання, утворює багатоструктуровану в горизонтальному і вертикальному відношенні ієрархію, що визначається як онтологія науки. У функціональному відношенні всі типи О. мають однаковий статус, у пізнавальному— істотно різняться між собою. Існуючі версії теорії пізнання дають різні, інколи альтернативні витлумачення природи О., його місця в пізнавальному процесі. 3) О. у логіці - одне з основних понять логічної семантики, позначає будь-який предмет, на який спрямована думка, мислення, судження. О. логічного мислення можуть виступати речі та їхні властивості, відношення між речами та властивостями, властивості властивостей та властивості відношень безвідносно до їхньої матеріальної чи ментальної природи. Основною рисою їх є те, що вони стають значеннями логічних висловів, де кожному О. відповідає ім'я, а кожне власне чи загальне ім'я означає О. У формалізованих мовах система логічних О. та їхній характер, визначання умов їх існування задаються мовним каркасом. О. трактуються як значення логічних формул, пропозиційних, предметних та предикатних констант і змінних. Константи означають одиничні О., змінні - їхні сукупності, на яких реалізується певний предикат. У різних варіантах логічної семантики для характеристики онтологічного статусу О. та формування логічної онтології використовується ряд відомих підходів. Так, у теорії типів використовуються засоби логіки класів і реалізується ієрархічний принцип будови, в основі якої лежить сукупність індивідів, що приймається за нульовий рівень. Над ним нашаровуються класи індивідів, класи класів індивідів і т.д., тобто 0. 1-го, 2-го, 3-го,..., n-го рівнів В. ідповідно розробляються засоби розв'язання проблеми існування. В теорії О. Мейнонга виділення та фіксація О. досягається через вказування на переживання - відчуття, уяву, мислення, бажання. Семантика можливих світів вибудовує конфігурацію системи логічних О. на основі модальностей та поняття моделі.
    П. Йолон

    Філософський енциклопедичний словник > об'єкт

  • 24 which

    I a
    1) в прямих питаннях; якийє, котрийє

    say which chapter you prefer — є скажіть, який розділ вам більш за все подобаєтьсяє

    which Miss Smith do you mean, the younger or the elder one — є котру міс Сміт ви маєте на увазі, молодшу чи старшує; який

    I shall complain to the colonel, which colonel by the way is my cousin — я буду скаржитися полковнику, а він, доречі, мій родич

    he stayed here two weeks, during which time he never left the house — он пробул тут два тижні, весь цей час ні разу не виходив з дому

    he was told to apply to a police station, which advice he followed — йому сказали звернутися в поліцію, що він, зробив; будь-який; той, який

    take which of these books you please — беріть будь-яку книгу, яка вам подобається

    II
    pron використ. з дiєcл. в од. та мн. А inter в прямих питаннях, пов'язаних з можливістю вибору; хто (з)є; що (з)є; котрий (з)є; якийє
    Ex:
    which will you take, tea or coffee — є що ви будете пити, чай або кавує
    which of the girls [books]do you like best — є яка з дівчат [з книг]вам подобається більшеє Б conj в непрямих питаннях та підрядних реченнях; хто; що; котрий; який
    tell me which of you did that — є скажіть мені, хто з вас це зробивє
    will you advise me which to take — є чи не порадите ви мені, який /котрий, що/ ( з них) вибратиє В rel
    1) який, яка, які

    take the book which is on the table — візміть книгу, яка лежить на столі

    the places to which we are going — ті містця, куди ми зараз їдемо

    the pen which I was writing with — ручка, якою я писав; який; котрий

    this fact, which I think you have forgotten, proves the contrary — цей факт, про який /котрий/, мені здається, ви забули, свідчить про зворотнє; використ. в якості підмету підрядного речення; що

    he lost his way, which delayed him considerably — він заблукав, що /, це/ його значно затримало

    he was back in London, which I did not know — він вже повернувся в Лондон, про що я не знав

    he is a wise fellow and, which is more, an efficiency expert — він розумний хлопець,, більш того, спеціаліст з організації праці

    2) ( в словосполученнях з so) котрий, який

    there is not any argument so absurd, which is daily received — немає більш абсурдних аргументів, ніж ті, котрі ми чуємо кожного дня

    3) в неправ. використ., де which зайве

    this is their due, and which ought to be rendered to them by all people — це їх заслуга, за це весь народ повинен віддати їм належне

    after which, upon which — після чого

    which is which — є котрий /який/ з них хтоє

    they are so alike I can never tell which is which — вони так схожі, що я не можу їх розрізнити

    English-Ukrainian dictionary > which

  • 25 on

    1. adv
    на, до, далі, уперед
    1) місцеперебування, рух, напрям — далі, уперед

    go on! — ідіть далі!, продовжуйте

    what is on today?що йде сьогодні (в кіно, театрі)?

    2) дія, робота
    3) надівання, натягування

    and so on — і так далі

    he is a little bit on — він напідпитку

    they were on to him at once — вони відразу його розкусили

    he is always on to me — він завжди чіпляється до мене

    keep your hair on! — спокійно!, не хвилюйтеся!

    2. prep — на, по, в, біля, коло, після, під час, у, з приводу, про, за, при, з, від, під, над, до
    3) спрямованість руху — по, на, у, в

    to kiss smb. on the lips — поцілувати когось у губи

    to pat smb. on the hand — погладити когось по руці

    6) час — у, в, на
    10) предмет розмов — з приводу, про
    11) умова, причина, підстава — з, за, при, у, в, на, під

    on that ground... — на тій підставі, що...

    12) джерело — з, за, від

    to have smth. on good authority — узнати щось з достовірних джерел

    13) спосіб дії, руху — по
    14) інструмент дії, знаряддя — на
    15) сфера діяльності, місце роботи — на, в
    16) перебування в стані — на, у, в, під

    to send smb. on an errand — послати когось з дорученням

    on good (bad) terms — у добрих (поганих) стосунках

    20) об'єкт дії, ставлення — над, до
    21) надія, розрахунок — на, від

    to rely (count) on smb., smth.покладатися (розраховувати) на когось, щось

    to depend on smb., smth. — залежати від когось, чогось

    22) приблизність, неточність

    on account — внаслідок, через

    on side — частина поля, де знаходиться бетсмен (крикет)

    on the one (the other) hand — з одного (іншого) боку

    on the instant — відразу, негайно

    * * *
    I a
    1) ближній, внутрішній
    2) cпopт. частина поля, на якій стоїть гравець з битою ( крикет)
    3) ефективний; діючий; який має силу
    4) обізнаний, знаючий; підходящий; пристойний
    5) цілком можливий, досяжний; легкий
    II adv

    to work on — продовжувати працювати; просування вперед- у просторовому е часовому значенні вперед; наближення до якого-небудь моменту до; віддалення- у просторовому е часовому значенні

    4) указує на увімкненість або роботу механізму, приладу, системи- часто передається дієслівними префіксами в-, за-; the light is on світло горить
    5) указує нанадягання одягу або наявність її на кому-небудь, на натягування чохла в, на; передається дієслівними префіксами; нанесення чого-небудь на поверхню предмета в, на; передається дієслівними префіксами

    to head on (to)мop. тримати курс (на)

    and so on, — так далі

    on and on — нескінченно, не перестаючи

    come onl — ну, давай!, узяли!, почали!

    III prep
    1) у просторовому значенні вказує назнаходження на чому-небудь або на поверхні чого-небудь на; рух по поверхні по; спрямованість або місце прикладення дії на, в, у, по; місцезнаходження або положення біля або на межі чого-небудь на; в, біля; знаходження на такій-то річці (у географічних назвах) на

    Stratford-on-Avon — Стратфорд-на-Ейвоні; частини світу на

    2) у часовому значенні вказує наякий-небудь день, момент часу в, у, на; дату- передається poд. відмінком

    on and after the 15thпочинаючи з п'ятнадцятого ( числа) включно; частину дня в; передається орудним відмінком; послідовність подій після, по; з герундієм передається дієприслівником

    cash on delivery — зі сплатою після доставки; одночасність подій під час; по

    3) указує на наявність чого-небудь (при собі, з собою) у
    4) указує на предмет переговорів, суперечки, тему книги, лекції про, відносно, з ( приводу), на
    5) указує наумову на, за, при, в, під

    on the condition that — за умови, що; підставу, причину на, з, із, по, за, в, у; передається орудним відмінком

    on account of — внаслідок, через

    on suspicion — за підозрою; джерело з, за, по

    on hearsay — з чуток; джерело доходу, предмет оподаткування з, із, на

    6) указує наспосіб дії- передається прислівником (із субстантивованим прикметником)

    on a sudden — раптово; спосіб передачі по

    on the telephone — по телефону; спосіб пересування в, на; разом з iм. передається прислівником

    on horseback — верхи; опору на

    7) указує наінструмент, знаряддя на; передається орудним відмінком

    to cut one's finger on a knife — порізати палець ножем; паливо на

    8) указує насферу діяльності, роботу в якій-небудь установі, у комісії на, в, у; перебування у складі, числі в, у

    on the programme y — програмі; знаходження в якому-небудь стані, положенні або на перебіг процесу на, в, у, при

    on sick-leave — на бюлетені; зайнятість чим-небудь у даний час на, по, в, у, з, із

    on business y — справі; у відрядженні

    on duty — під час виконання службових обов'язків; на чергуванні; характер відносин в, у, на

    11) указує наоб'єкт дії до, на, над, для; передається дaв.; poд. відмінками

    to impose a fine on smb — накласти штраф на кого-небудь; особу або установу, на яку виписаний чек, куплені або замовлені квитки на; особу, яка зазнає неприємностей, відчуває біль

    12) уживається післядієслів зі значенням покладатися, ґрунтуватися, впливати на, від; пpикм., дієприкм. мин. часу (у предикативі), указуючи на направленість інтересів на що-небудь, схильність до чого-небудь, рішучість- часто передається орудним відмінком
    14) указує на приблизність, неточність майже, біля, близько
    15) icт. указує на перехід у який-небудь стан

    on an /the/ average y — середньому

    English-Ukrainian dictionary > on

  • 26 на

    предл.
    I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;
    2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;
    3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).
    II. На -
    1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;
    2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!
    * * *
    I предл.
    1) с вин. п. на (кого-що)

    положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл

    сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце

    глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо

    ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків

    взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час

    на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі

    на за́втра — на завтра

    помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)

    на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)

    в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)

    идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)

    сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)

    учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря

    отре́з на пальто́ — відріз на пальто́

    ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти

    на вся́кий слу́чай — см. всякий

    на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то

    2) с предложн. п. на (кому-чому)

    лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку

    на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності

    выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)

    служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті

    на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма

    на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ

    на [э́тих] днях — см. день

    на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя

    на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)

    игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)

    игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов

    е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)

    прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)

    стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)

    матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)

    спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)

    говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами

    обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою

    писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою

    II част.
    на

    на, возьми́! — на, візьми́!

    вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот

    на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь

    III част.

    како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)

    Русско-украинский словарь > на

  • 27 hourly

    1. adj
    1) щогодинний
    2) погодинний

    hourly haltвійськ. малий привал (відпочинок)

    3) постійний, частий
    4) погодинний (про оплату)
    2. adv
    1) щогодини, кожної години
    2) з години на годину; в будь-який момент; постійно, весь час
    * * *
    I a
    2) годинний; який відноситься до години
    3) постійний, частий
    II adv
    2) з години на годину; у будь-який момент; постійний; увесь час

    English-Ukrainian dictionary > hourly

  • 28 time

    1. n
    1) час

    Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час

    3) період часу

    for a time — а) на деякий час, тимчасово; б) протягом деякого часу

    in no time, in less than no time — дуже швидко, умить

    for the time being — поки що; до певного часу

    one time and another — іноді, час від часу

    time of orbitingастр. час обертання штучного супутника

    4) сезон, пора
    5) година, точний час

    what is the time?, what time is it? — котра година?

    to keep good time — добре йти, правильно показувати час (про годинник)

    to keep bad time — погано йти, неправильно показувати час (про годинник)

    6) момент, мить

    at the same time — у той же час, у ту ж мить, одночасно

    some time (or other) — рано чи пізно, коли-небудь

    7) час прибуття (від'їзду)
    8) строк, термін

    in (амер. on) time — у строк, вчасно

    ahead of time, before one's time — раніше строку

    behind time — пізно, із запізненням

    to make timeамер. прийти вчасно (за розкладом)

    (it is) high time — саме час, давно пора

    the time is upстрок (термін) закінчився

    time is drawing on — залишається мало часу; термін наближається

    9) доба, епоха, ера

    at all times (амер. all the time) — завжди, в усі часи

    from time immemorial — споконвіку, з давніх-давен

    10) вік

    at his time of life — в його віці, в його роки

    11) період життя
    12) вільний час, дозвілля

    to have a good (a fine) time — гарно провести час, повеселитися

    to beguile (to while away) the time — коротати час

    13) робочий час

    to work full (part) time — працювати повний (неповний) робочий день

    14) плата за працю
    15) нагода, сприятливий момент
    16) спорт. інтервал між раундами (бокс); тайм; період; половина гри (футбол)
    17) швидкість, темп; такт; розмір, ритм
    18) бібл. рік
    19) раз

    every time — щоразу, кожного разу

    at a time — разом, одночасно

    time after time — повторно, тисячу разів

    nine times out of ten — у дев'яти випадках з десяти, у більшості випадків

    two times five is (are) ten — двічі по п'ять — десять

    time fireвійськ. а) дистанційна стрільба; б) стрільба з обмеженням у часі

    time inспорт. відновлення гри після взятого часу

    time outспорт. хвилинна перерва

    time troubleшах. цейтнот

    to take (to catch) time by the forelock — діяти негайно; скористатися слушною нагодою

    on timeамер. у розстрочку, на виплат

    to serve one's time — а) відслужити свій строк; б) відбути строк (у в'язниці)

    to sell timeамер. надавати за плату можливість виступити по радіо (телебаченню)

    to work against time — намагатися укластися в строк; б) з метою побити рекорд

    to run against time — намагатися побити попередній рекорд; в) щоб виграти час

    to talk against time — говорити, щоб виграти час

    in good time — а) вчасно; б) заздалегідь; в) з часом

    in bad time — невчасно; пізно, із запізненням

    to go with the times — а) іти в ногу з часом; б) пливти за течією

    time cures all things — час — найкращий лікар

    it beats my timeамер. я цього не розумію, це понад моє розуміння

    time is moneyприсл. час — це гроші

    2. v
    1) вибирати час; розраховувати за часом
    2) призначати (визначати) час; приурочувати

    the train was timed to reach Kyiv at 8 a. m. — поїзд повинен був прибути до Києва о 8 годині ранку

    3) ставити (годинник)
    4) регулювати, установлювати темп
    5) засікати час; хронометрувати
    6) визначати тривалість
    7) робити щось у такт (з чимсь — to, with)
    8) збігатися; битися в унісон (з чимсь — to, with)
    9) тех. синхронізувати
    * * *
    I [taim] n

    absolute [relative, objective] time — абсолютний час

    space and time — простір, час

    with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою

    in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть

    time will show — час покаже; = поживемо-побачимо

    time presses /is short/ — час не терпить

    the unity of time — театр, єдність часу

    2) час (міра тривалості, система відліку)

    Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час

    sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час

    daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)

    machine timeобч. машинний час

    to sell (machine) time — продавати машинний час

    a long [a short] time — тривалий [короткий]час

    it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився

    what a long time he's taking!скільки ж можна копатисяє

    all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]

    they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами

    one time and another — якось; час від часу

    lead timeчас із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад

    idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час

    time of orbitingacтp. час оберту штучного супутника

    at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]

    at one time — якось, колись [див. 4,;]

    for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час

    for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]

    in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди

    in the same flash of timeу цю ж мить, у ту ж мить

    to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час

    sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час

    what a time it took you Iдовго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє

    4) година, точний час; коли

    to fix /to appoint/ a time — призначити час

    to tell timeaмep. визначати час за годинником

    to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]

    to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)

    what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає

    what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час

    some time — у якийсь момент, у якийсь час

    some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно

    at times — часом, час від часу

    at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]

    at one time — одночасно [див. 3, 1]

    at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]

    at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час

    between times — іноді, часом

    the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час

    in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]

    on time = in time — [ порівн. О]

    to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/

    in due time — у свій час, вчасно

    ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]

    behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]

    to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин

    to make timeaмep. прийти вчасно /за розкладом/

    (it is) high time — давно час, самий час

    6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекорд

    to run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час

    at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]

    in good time — згодом, із часом

    you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно

    to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно

    in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням

    on timeaмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]

    once upon a time — давним-давно; колись

    to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити

    to have a thin timeдив. thin I O

    to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів

    to make time — поспішати, квапитися

    to make a time about /over/ smthaмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось

    to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі

    to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]

    to sell timeaмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню

    to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить

    to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]

    it beats my timeaмep. це вище мого розуміння

    time is moneyприказ. час - гроші

    II [taim] a

    time advantagecпopт., перевага у часі

    3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплат
    III [taim] v
    1) вибирати час; розраховувати ( за часом)

    to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/

    2) призначати або встановлювати час; пристосовувати

    to time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)

    4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати
    5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесу

    to time one's exposure correctly фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку

    6) (to, with) робити в такт

    to time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон

    7) тex. синхронізувати

    English-Ukrainian dictionary > time

  • 29 time

    I [taim] n

    absolute [relative, objective] time — абсолютний час

    space and time — простір, час

    with time, in (the) course of time, in (the) process of time, as time goes — із часом; з плином часу; зрештою

    in the retrospect of time — крізь призму часу /минулого/; over time протягом ( багатьох) століть

    time will show — час покаже; = поживемо-побачимо

    time presses /is short/ — час не терпить

    the unity of time — театр, єдність часу

    2) час (міра тривалості, система відліку)

    Greenwich time — час за Гринвічем, середньоєвропейський час

    sidereal [solar] time — зоряний [сонячний]час

    daylight-saving /summer/ time — літній час; час виконання ( чогось)

    machine timeобч. машинний час

    to sell (machine) time — продавати машинний час

    a long [a short] time — тривалий [короткий]час

    it took him a long time to do it /in doing it/, he took a long time doing it /over it/ — йому треба було /у нього пішло/ чимало часу, щоб зробити це; він чимало з цим провозився

    what a long time he's taking!скільки ж можна копатисяє

    all the time, the whole time — весь ( цей) час, завжди [порівн. 5]

    they were with us all the time /the whole time/ — вони увесь час були з нами

    one time and another — якось; час від часу

    lead timeчас із початку розробки ( зброї) до введення в бойовий склад

    idle time — простій, перерва у роботі; вільніше час

    time of orbitingacтp. час оберту штучного супутника

    at the /that/ time — в цей /у той/ час [порівн. 4;]

    at one time — якось, колись [див. 4,;]

    for a time — на якийсь час, тимчасово; якийсь час

    for the time being — поки,; in time згодом [див. IV 4, 13]

    in по time, in less than /next to/ no time — дуже швидко, миттю, за дві секунди

    in the same flash of timeу цю ж мить, у ту ж мить

    to give smb time to do smth /for smth / — дати комусь час зробити щось /для чогось/; сезон, пора, час

    sowing time — час /пора/ сівби, посівний період, holiday time час канікул; довгий час

    what a time it took you Iдовго ж ви возилися!; невже не можна було швидшеє

    4) година, точний час; коли

    to fix /to appoint/ a time — призначити час

    to tell timeaмep. визначати час за годинником

    to keep (good) [bad] time — добре [погано]іти ( про годинник) [порівн. 11]

    to lose [to gain] time — відставати [спішити]( про годинник)

    what is the time є, what time is it — є скільки часує, котра годинає

    what time do you make it — є скільки на вашому годинникує; момент, мить; певний момент, певний час

    some time — у якийсь момент, у якийсь час

    some time (or other) — коли-небудь, рано чи пізно

    at times — часом, час від часу

    at the /that/ time — у той момент, у той час [див. 3, 1]

    at one time — одночасно [див. 3, 1]

    at the same time — у той же самий час, одночасно; у той же момент [див.]

    at the proper time, when the time comes — у свій час, коли прийде час

    between times — іноді, часом

    the time has come when... — прийшов час /настав момент/, коли... [порівн. 4]; час прибуття або відправлення ( поїзд 4) строк, час

    in time — у строк, вчасно [див. 3, 1 та 13, 1]

    on time = in time — [ порівн. О]

    to arrive exactly on time — приїхати /прибути/ хвилина у хвилину /точно в призначену годину/

    in due time — у свій час, вчасно

    ahead of time, before one's time — раніше строку [порівн. 5]

    behind time, out of time — пізно, із запізненням [порівн. 5]

    to be ten minutes behind [ahead of] time — спізнитися [прийти раніше]на десять хвилин

    to make timeaмep. прийти вчасно /за розкладом/

    (it is) high time — давно час, самий час

    6) часи, пора; чить роботу/ у строк; з метою побити рекорд

    to run against time — намагатися побити раніше встановлений рекорд; з метою виграти час

    at the ваше time — проте, однак [див. Й 4,;]

    in good time — згодом, із часом

    you'll hear from me in good time — згодом я дам про себе знати; вчасно; заздалегідь, завчасно

    to start [to come]in good time — відправитися [прийти]завчасно

    in bad time — не вчасно; пізно, із запізненням

    on timeaмep. на виплату [порівн. Й 4, 4]

    once upon a time — давним-давно; колись

    to buy time — вигравати час; відтягати /тягти/ час, марудити

    to have a thin timeдив. thin I O

    to have a time — переживати бурхливий час; зазнавати великих труднощів

    to make time — поспішати, квапитися

    to make a time about /over/ smthaмep. хвилюватися, метушитися із приводу чогось; галасливо реагувати на щось

    to mark time — крокувати на місці; відтягати /тягти/ час; виконувати щось чисто формально, працювати без душі

    to serve /to com-filete/ one's time — відсулжити свій строк в період учнівств; відбути строк ( у в'язниці); [порівн. Й 5]

    to sell timeaмep. надавати за плату можливість виступити по радіо або телебаченню

    to take /to catch/ time by the forelock — діяти негайно; скористатися з нагоди, використати слушну мить

    to go with the time s — плисти за течією [див. Й 5]

    it beats my timeaмep. це вище мого розуміння

    time is moneyприказ. час - гроші

    II [taim] a

    time advantagecпopт., перевага у часі

    3) пов'язаний з покупками в кредит або із платежами на виплат
    III [taim] v
    1) вибирати час; розраховувати ( за часом)

    to time oneself well — вдало вибрати час приходу /приїзду/

    2) призначати або встановлювати час; пристосовувати

    to time one's watch by the time signal — виставити годинники за сигналом точного часу; задавати темп; регулювати ( механізм)

    4) відзначати зо годинником; засікати; визначати час; хронометрувати
    5) розраховувати, встановлювати тривалість; виділити час для певного процесу

    to time one's exposure correctly фoтo зробити /поставити/ потрібну витримку

    6) (to, with) робити в такт

    to time one's steps to the music — танцювати в такт музиці; збігатися, битися в унісон

    7) тex. синхронізувати

    English-Ukrainian dictionary > time

  • 30 любой

    1) (нравящийся) котрий до вподоби, уподі[о]бніший, мил(ьн)іший. [Кавунів багато, вибирайте котрий до вподоби (Полт.)]. Берите -бой - беріть уподобніший, (перен.) що на вас дивиться. Из двух дорог, выбирайте -бую - з двох шляхів вибирайте, котрий до вподоби. Надо платить долг или идти в тюрьму: выбирайте -бое - сплачуйте борг чи йдіть до в'язниці: вибирайте що миліше;
    2) (первый попавшийся) перший-ліпший, котрий- будь, будь-який, усякий, кожний, кожнісінький. [Жити не сила, ладен повіситися на першій- ліпшій осиці! (Крим.). Перший-ліпший школяр дасть на це відповідь (Крим.)]. -бой ребёнок вам укажет - будь-яка дитина вам покаже. Мне и -бой нелюб - мені всі не до вподоби. -бая вещь 15 коп. - геть усяка (кожна) річ по злоту;
    3) см. Любимый 2.
    * * *
    1) прил. будь-яки́й, будь-котри́й, пе́рший-лі́пший, род. п. пе́ршого-ліпшого; ( всякий) уся́кий, уся́к; ( каждый) ко́жний, ко́жен

    в любо́е вре́мя — у будь-яки́й (в уся́кий, в уся́к) час, повсякча́с, повсякча́сно

    2) в знач. сущ. кожний, -ого, ко́жен, -жного, будь-хто́, род. п. будь-кого́, пе́рший-лі́пший

    Русско-украинский словарь > любой

  • 31 all

    I n
    1) ( часто All) все суще; світ, всесвіт
    2) найдорожче або найцінніше для кого-небудь
    II a
    1) весь, цілий, вся, усе; усі
    2) усякий, усілякий; кожний; будь-який
    3) весь, найбільший, граничний; максимально можливий
    4) який-небудь, який би то не було
    5) емоц.- посил. весь
    III adv
    1) цілком, повністю; зовсім; тільки, нічого крім, винятково
    2) cпopт.; жapг. порівну, рівно ( про рахунок)

    love all — по нулю, 0: 0

    all alongрозм. увесь час, завжди

    all round, all around — навкруги, з усіх боків

    all through — усе повністю, до кінця

    all at once — раптом, відразу, раптово; одночасно

    all of a sudden — раптом, зненацька

    all the better [worse] — тим краще [гірше]

    all the same — байдуже, однаково

    all there — пильний, завжди напоготові

    not all there — придуркуватий, дурнуватий

    all upпoлiгp. ( повністю) набраний; безнадійний

    IV indef; pron
    1) усі; усе

    all of yci; yce. best of all — найкраще; найбільше

    one and all, each and all — усі до одного

    not at all — нітрохи; будь ласка, не варто подяки

    nothing at all — зовсім нічого; дурниця

    and all;, — все інше;, так далі, тощо

    in all — усього, в цілому

    English-Ukrainian dictionary > all

  • 32 мистецтво

    МИСТЕЦТВО - знаково-семіотична галузь людської культури, яка, на відміну від інших засобів комунікації, позначена намаганням у всіх своїх повідомленнях поєднати відтворювану у цій галузі конкретність світу з тими чи тими його узагальненими сенсами. Будь-який мистецький, у широкому значенні, текст обов'язково надає конкретності універсального характеру, що і є основною ознакою художнього образу як головного будівельного матеріалу у М. Художній образ - особливий знаковий сколок зі світової - природної чи людської - дійсності, який унікальним чином органічно поєднує той чи той її фрагмент з універсальними значеннями. Відповідним чином мистецький твір у всьому часовому діапазоні художньої творчості постає передовсім як особливий інформаційний процес надзвичайної смислової місткості. М. - комунікація, у якій повідомленням є текст у повному своєму знаково-семіотичному складі, внаслідок чого це повідомлення набуває інформаційної ваги, по суті, незрівнянної з усіма іншими семіотичними інструментами культури. Фундаментальна риса М. - орієнтація на конкретність світу у її зв'язку з утвердженими чи утверджуваними культурою стратегемами останнього - і визначає надзвичайну тривкість мистецької діяльності у всьому часі і просторі людської історії від давнини до сучасності. Проте різні епохи цієї історії необхідно дають і різні форми М., хоча й зберігають вказану його фундаментальну рису. Так, "досучасне" М., від архаїки до початку Нового часу, обов'язково переплітається з іншими галузями ідеологічної діяльності тогочасної людини - від релігії аж до правничої сфери, відтворюючи передовсім світогляд великих спільнот-колективів тих епох В. ідповідним чином таке М. позначене ослабленою авторською індивідуальністю або навіть її повною відсутністю І. сторія того М. постає насамперед як його поступова, але неухильна емансипація від згаданих інших галузей культурно-семіотичного Всесвіту і паралельно від обов'язково надособистого бачення світу, притаманного тій добі. Від часів європейського і цілої серії азійських "ренесансів" М. починає орієнтуватися вже на підкреслено індивідуальний, "авторський" погляд на дійсність. Відтак головною семантикою М. стає сама ця дійсність, уже позбавлена попередніх надособистих, колективно-міфологічних інтерпретацій. Отож, якщо раніше М. відтворювало "світогляд", то віднині - сам світ у всій його проблематичності і незавершеності. Уся мистецька сума Нового часу постає як безнастанне побільшення у ньому, з одного боку, індивідуальної авторської ініціативи, аж до злободенної постмодерністської ексцентрики, а з другого, тих чи тих художніх способів до відтворення віднині плинного, принципово незавершеного, "гераклітівського" світового процесу. М. відповідно віддзеркалює і цей процес, і авторську особистість у ньому. Вже на порозі Нового часу, а особливо у розпалі романтизму, до мистецької семантики і взагалі поетики невід'ємно ввійшла і та велика народно-колективна особистість, до якої належить той чи той митець. Це надає усім подальшим мистецьким формам відповідної національної забарвленості, котра у своїй своєрідності особливим чином уточнює як авторику особистісно художника, так і характер, типологію відтворюваного ним світу. Характерно, що саме в час романтизму здіймається полеміка довкола гіпотетичної прийдешності М., яка у певних своїх крайнощах (Гегель) доходить до сумнівів у самій можливості такої прийдешності - у зв'язку з бурхливим загальним розвитком людського семіозису, - особливо у напрямі абстрактної інформації. Проте ці песимістичні прогнози, зважаючи на інтенсивну мистецьку продуктивність сучасності, все ж таки не справдилися Р. азом з тим М. Нового часу від барокової доби і далі доволі різко диференціювалося на "авторське" і на "масове", які наразі перебувають у безсумнівному, незрідка тяжкому конфлікті. Не виключено, що цей доволі драматичний поділ сучасної мистецької праці зумовлений неуникною необхідністю, з одного боку, відтворення особистісного багатства новоєвропейської цивілізації, а з другого, фіксації загалом сталих і доволі елементарних світоглядів великих людських мас у ній, що з'явилися на історичному обрії "насамкінець" Нового часу.
    В. Скуратівський

    Філософський енциклопедичний словник > мистецтво

  • 33 every

    adj
    1) кожний, всякий; будь-який; усі
    2) усілякий, усяк

    every time — коли б не, завжди

    every bit — а) усе, цілком; б) у всіх відношеннях

    every so often — іноді, інколи

    * * *
    [`evri]
    a
    1) кожний, всякий; усякий, усі; кожний; будь-який; в заперечних реченнях (не) кожний, (не) усі
    2) усякий; всілякий

    English-Ukrainian dictionary > every

  • 34 неокантіанство

    НЕОКАНТІАНСТВО - напрям у філософії, що виник у 60-х рр. XIX ст., який головні філософські проблеми пропонував вирішувати на основі повернення до філософії Канта. Хоч гасло "назад до Канта" було висунуте ще в 1847 р. богословом Вейссе і спрямовувалося проти гегельянців, свого змістового наповнення воно набуло у працях Лібмана, який застосував його у 1865 р. Першопочатковий зміст гасла "Назад до Канта" стосувався повернення до епістемології після досить тривалого панування ідеалістичної метафізики та романтизму у пер. пол. XIX ст. Ланге ("Історія матеріалізму") і Лібман ("Кант і епігони") сформулювали основне завдання неокантіанців. Після завершення національного об'єднання Німеччини Н. стає офіційною університетською філософією, яка розвивалась в рамках двох основних шкіл - Марбурзької (Коген, Наторп, Кассирер, Герланд, Штаммлер, Форлендер) і Фрайбурзької (Баденської), яку представляли Віндельбанд, Риккерт, Мюнстербер, а також у річищі інших відгалужень Н., як-то - фікціоналізм Файхінгера, Ласка; фізіологічний напрям - Ланге, Гельмгольц; психологічний - де Фриз, Нельсон; реалістичний - Рил ь, Кюльпе, Бехер та ін. Неокантіанські ідеї справили значний вплив на природознавство, математику, суспільні науки, політику. Н. вважало основним досягненням кантівської філософії обґрунтування положення, згідно з яким форми наочного споглядання (простір і час) і розсудку (категорії) є функціями суб'єкта пізнання. Головною помилкою Канта неокантіанці вважали визнання об'єктивності речі у собі. Протиріччя, яке при цьому виникало, розв'язувалось шляхом зведення "речі у собі" до "граничного поняття досвіду" - ноумена. Марбурзька школа тлумачила "річ у собі" як завдання - об'єкт пізнання не даний, а лише "заданий" - подібно до того, як заданий математичною функцією числовий ряд і кожний з його членів. У трактовці Баденської школи "річ у собі" втрачає будь-який сенс: позаяк буття дійсності розглядалося лише як буття у свідомості. Н. було критикою Канта з боку ідеалістів. Відмова від кантівського розуміння "речі у собі" вимагала знайти обґрунтування об'єкта в самому суб'єкті з тим, щоб сутнісні визначення останнього стали й критеріями об'єктивності знання. Гіпертрофовану активність мислення представники Н. перетворили в джерело сутнісних визначень самого буття, розуміючи цю активність як діяльність із конструювання культури в цілому. Так, Марбурзька школа розробляла трансцендентальний метод як вчення про конструювання мисленням культури (мови, науки, релігії, мистецтва, моралі). Метод побудови об'єкта стає самим об'єктом, а логіка розгортання думки - логікою дійсності. Однак "антиметафізична" тенденція, отримана в спадок від Канта і позитивізму XIX ст., не дозволила марбурзьким філософам піти по шляху Гегеля і відновити Абсолют як основу буття культури. У них Бог зводиться до рівня "методичного" поняття; це змусило Н. Трубецького зауважити, що дійсність підмінюється в марбурзькому Н. "методичним гербарієм" Б. аденська школа вирішує це протиріччя шляхом визнання об'єктивності цінностей, які хоча і не існують, але "означають". Н. широко використовувало кантівську ідею заперечення об'єктивної закономірності природи і виведення пізнання із суб'єкта та мислення, що підлягають апріорним законам розвитку. Саме ця ідея була покладена в основу тлумачення "логіки чистого пізнання" в Марбурзькій школі і "логіки наук про культуру" в Баденській школі. На противагу марксизмові Марбурзька школа обстоювала ідеї етичного соціалізму, а Баденська заперечувала закономірності суспільного розвитку. Вплив Н. простежується в філософії друг. пол. XX ст., зокрема в політекономії, соціології, правознавстві.
    Н.Арестова

    Філософський енциклопедичний словник > неокантіанство

  • 35 hourly

    I a
    2) годинний; який відноситься до години
    3) постійний, частий
    II adv
    2) з години на годину; у будь-який момент; постійний; увесь час

    English-Ukrainian dictionary > hourly

  • 36 Берк, Едмунд

    Берк, Едмунд (1729, Дублін - 1797) - англ. філософ, політичний теоретик, державний діяч. Освіту отримав у Дубліні (Трініті коледж). Обирався до палати громад (1766), член партії вігів упродовж чверті сторіччя. У тлумаченні багатьох філософських питань (зокрема, про природу людини, властивості її розуму, їх вияв у цілеспрямованих творчих зусиллях) був послідовником Г'юма Р. озрізняючи поняття "прекрасне" і "величне", звертався до психологічної аргументації. Його книга, присвячена цій проблемі, була перекладена на нім. мову Лессингом і справила вплив на формування ідей романтизму. Вагомий внесок Б. у політичну філософію полягає у фундаментальній розробці принципу консерватизму. Одним із її аспектів була критика абстрактних ідей Просвітництва та їх впровадження у суспільно-політичне життя під час революцій. "Самодостатність метафізичної абстракції" вважав принципом, який спрощує і спотворює будь-який теоретичний предмет та практичну справу. На цій підставі різко критикував Французьку революцію (1776 - 1789) та схвалював Американську революційну війну за незалежність (1775 - 1783), яка не відкидала традиційних прав і свобод. У царині етики й моралі дотримувався християнського світогляду, послідовно захищав оперті на традицію цінності добра, благородства, справедливості, правди.
    [br]
    Осн. тв.: "Про величне і прекрасне" (1757); "Роздуми про революцію у Франції" (1790).

    Філософський енциклопедичний словник > Берк, Едмунд

  • 37 синтоїзм

    СИНТОЇЗМ ( від япон. - шлях богів) - національна релігія японців, що сформувалася в VI - VII ст. на базі родоплемінних анімістичних культів і шаманства. Синтоїсти поклоняються сонму божеств і духів (камі), які оживлюють всю природу, здатні втілитися в будь-який предмет і стають об'єктом релігійного шанування. Центральне божество - сонячна богиня Аматерасу Омікамі. Головне в С. - поклоніння камі, зв'язок між ними і людьми здійснюється через представника богині Сонця на Землі - імператора (мікадо), який вважається родоначальником усіх японців. Тому імператор (тенно) разом з усією родиною сакралізується, а їхній культ - тенноїзм стає складовою С. В результаті багатовікової взаємодії С. з буддизмом в Японії утворився своєрідний релігійний синкретизм. У наш час виникли численні неосинтоїстські секти, які утверджували ідеали предків, гарантували не потойбічне, а земне благополуччя. Священна книга С. - збірник легенд "Кодзикі" Ц. ентром релігійного життя С. є храм Ясукуні в Токіо.
    Л. Филипович

    Філософський енциклопедичний словник > синтоїзм

  • 38 всякий

    ( кожний) every, each, everybody, everyone; ( будь-який) any, anybody, anyone

    у всякому разі — anyhow, anyway, at any rate, in any case

    про всякий випадок — to make sure; just in case

    Українсько-англійський словник > всякий

  • 39 some time

    [sʌm'taɪm] 1. n
    де́який час
    2. adv
    1) про́тягом де́якого ча́су
    2) коли́-не́будь

    English-Ukrainian transcription dictionary > some time

  • 40 хачан

    коли, в який час ВН, СБ, СМ-У, СЛ,М, Кб.; хачан да боса будь-коли, коли-небудь НБЄ; хачан барыйымыз т'елинни алма ға, "Авадан учан зерзелер" йырлам коли ми йдемо забирати наречену, я співаю "По небу летять пташки" У.

    Урумско-украинский словарь > хачан

См. также в других словарях:

  • будь-коли — присл. (у будь який час), абиколи, повсякчас, хоч (би) коли; коли завгодно, байдуже коли, коли попало [попаде], коли хочеш [хочете], коли довешлося [доведеться], коли б [то (там)] не було [не буде] (будь коли без розбору) …   Словник синонімів української мови

  • коли-будь — присл., розм. У який небудь час; будь коли …   Український тлумачний словник

  • опціон американський — опціон, який може бути використаний у будь який час протягом дії контракту; опціон може бути продано іншим особам …   Глосарій термінів фондового ринку

  • зобов'язання — я, с. 1) Поставлене перед собою завдання, обіцянка, що неодмінно повинні бути виконані. 2) Грошовий позичковий документ. •• Безвідкли/чне зобов я/зання зобов язання, що його можна скасувати лише за згоди кредитора. Безстроко/ве зобов я/зання… …   Український тлумачний словник

  • коли-небудь — присл. У будь який час …   Український тлумачний словник

  • той — I того/, ч., та, тіє/ї, рідко то/ї, заст. ті/ї, ж., те, того/, с.; мн. ті, тих; займ. 1) вказ. Указує на щось, більш віддалене у просторі, ніж інше подібне (перев. парне); прот. цей (у 1 знач.). || Указує на відрізок часу, який передував… …   Український тлумачний словник

  • хоч — I хоча/, спол. 1) допустовий. Уживається у складнопідрядних реченнях з логічною невідповідністю між змістом складових частин; відповідає за значенням словоспол. незважаючи на те, що; ужитий на початку підрядного речення, сполучає допустове… …   Український тлумачний словник

  • довгостроковий — а, е. 1) Виданий на довгий строк. || Який триває, діє довгий час; тривалий. 2) Який розрахований, прогнозований на тривалий час. •• Довгостроко/ве кредитува/ння надання банками та іншими кредитними інститутами на тривалий строк позичок.… …   Український тлумачний словник

  • ходити — ходжу/, хо/диш, недок. 1) Ступаючи ногами, переміщатися, змінювати місце в просторі (перев. в різних напрямках) протягом певного часу (про людину або тварин); прот. стояти. || Мати здатність, бути спроможним переміщатися, ступаючи ногами. ||… …   Український тлумачний словник

  • вольт — I а, ч. Міжнародна одиниця електричної напруги, електричного потенціалу, різниці електричних потенціалів, електрорушійної сили (В). II а, ч. 1) спорт. Об їзд манежу по колу під час вправ із верхової їзди. || Доріжка на манежі, що має форму кола.… …   Український тлумачний словник

  • термін — I у, ч. 1) Відтинок, проміжок часу, визначений, установлений для чого небудь; строк. Термін кредиту. •• Гаранті/йний те/рмін інтервал часу, протягом якого виробник гарантує та забезпечує виконання затверджених вимог до виробу за умови дотримання… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»