-
1 fortnight
nдва тижні, чотирнадцять днівthis fortnight — два останні (наступні) тижні
* * *[`fxːtnait]nдва тижні, чотирнадцять днів -
2 fortnightly
1. nдвотижневик2. adjдвотижневий; що виходить (відбувається) раз на два тижні3. advраз на два тижні, кожні два тижні* * *I [`fxːtnaitli] aдвотижневий; який відбувається або виходить раз на два тижніII [`fxːtnaitli] adv -
3 triweekly
1. n1) періодичне видання, що виходить через кожні три тижні2) періодичне видання, що виходить тричі на тиждень2. adj1) що виходить (відбувається) через кожні три тижні2) що виходить (відбувається) три рази на тиждень* * *I [trai'wiːkli] nперіодичне видання, що виходить через кожні три тижні або три рази на тижденьII [trai'wiːkli] a -
4 неделя
1) тиждень (р. тижня), (редко) неділя (р. мн. неділь). [Тиждень пролежала Олеся в постелі (Н.-Лев.). Більш неділі, як нема їх дома (Квітка). І минуло неділь кілька, кілька літ минає (Рудан.)]. На прошлой, на этой -ле - на тому (тім), на цьому (цім) тижні, того (минулого), цього тижня. С будущей -ли - знеділі. На будущей (следующей) -ле - на тому (тім) тижні, другого тижня, знеділі, (диал.) назнеділі. [Певно на тім тижні приїде (Кониськ.) Другого таки тижня ми захтіли знов зробити те саме (Крим.). Знеділі почнуть орати (Київщ.). Назнеділі поїду до Київа (Липовеч.)]. За -лю - за (у) тиждень. [Не скінчить у тиждень цієї роботи (М. Вовч.)]. Через -лю - за (через) тиждень. [За тиждень великдень (Приказка). Через тиждень у неділю (в воскресенье) (Гнід.)]. -ли через две - тижнів за (через) два. Каждую -лю - що-тижня, кожного тижня. Каждые две, три -ли - що-другого, що-третього тижня. -лю недельски (недельску, недельскую) - цілий (цілісінький) тиждень, (грубо) цілу тижняку. Проводить, провести -лю где - тижнювати, перетижнювати де. Семь пятниц на -ле - см. Пятница. Мели, Емеля, твоя -ля - мели, Іване, доки вітер не стане (вітру стане);2) (в назв. церк. седмиц) тиждень, (редко) неділя. Вербная -ля - см. Вербный. Крестопоклонная -ля - см. Крестопоклонный. Светлая -ля - великодні свята (р. свят). Страстная -ля - білий тиждень. Фомина -ля - провідний тиждень, проводи (-водів и -від).* * *ти́ждень, -жняка́ждую \неделя лю — щоти́жня, щотижне́во; на
той (на будущей) \неделя ле — на то́му (на тім) ти́жні, насту́пного (дру́гого) ти́жня
на той (на про́шлой) \неделя ле — мину́лого ти́жня, на то́му (на тім) ти́жні
по [целым] \неделя лям — ці́лими ти́жнями, по ти́жнях
с \неделя лю — з ти́ждень
с \неделя ли на \неделя лю — з ти́жня на ти́ждень
-
5 тиждень
-
6 biweekly
-
7 maundy
n рел.обряд обмивання ніг біднякам на страсному тижніmaundy money — милостиня, яку роздають на страсному тижні
M. Thursday — страсний четвер
* * *[`mxːndi]n; рел. -
8 bi-weekly
1. nперіодичне видання, що виходить раз на два тижні (двічі на тиждень)2. adj1) що виходить раз на два тижні2) що виходить двічі на тиждень3. adv1) раз на два тижні2) двічі на тиждень -
9 biweekly
-
10 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
11 this
1. nтакий-то; така-то2. adjцей, ця, цеin this place — у цьому місці; тут
in this country — у цій (у нашій) країні
this very moment — у цю мить, саме зараз
3. advтак; до такої міри4. pron demonstr. (pl these)цеthis and that — а) той або інший; б) те та се
this way and that — а) туди й назад; б) так чи інакше
like this — так, таким чином
before this — колись, раніше
this is Mr. Smith — дозвольте познайомити вас з паном Смітом
* * *[pis]1) pron (pl these) А dem2) цеthis is a free country — це вільна країна; це, цього; от що
this is where he lives — от де він живе, він живе (от) тут; у протиставленні that це
will you have this or that — є ви хочете цього або тогоє; це; ну е ну, от
this is the time to speak — зараз самий час висловитися; прийшов час сказати все; от коли потрібно все сказати; у сполученні із прийменником це місце, тут
3) останнє ( із двох вищезгаданих); другеdogs are more faithful animals than cats- these attach themselves to places and those to persons — собаки більше віддані тварини, чим кішки: перші /вони/ звикають до людей, тоді як останні - до місця Б iм. такий-то
I don't want the opinion of Mrs. This or Mrs. That — мене не цікавить думка ( пані) такої-то або (пані) такої-то В пpикм.
4) цей, ця, цеin this place — в цьому місці; тут
this morning [afternoon] — сьогодні ранком [удень]
one of these days — ( як-небудь) днями [порівн. тж. О]
this day last [next]year — в цей самий день у минулому [майбутньому]року; нинішній; діючий; чинний
this prime minister — чинний прем'єр-міністр; у протиставлення that той, та, те ; ( ох вже) цей, ( ох вже) ця
what's all this noise — є що це (ще) за шумє; що тут ( таке) відбуваєтьсяє; у сполученні з
here — звичн. ось це,
5) часто в сполученні із власним ім'ям зневаж. цей, ця, цеthis /these/ three weeks — ці ( останні) три тижні
I have not seen her this long time — я не бачив її вже давно [порівн. тж. Г]; ці ( найближчі)
I shall not be ready this half hour — я ще не буду готовий у найближчі півгодини Г присл, так; настільки
this high — от такої висоти
this far — ось до цього місця
this long — ось такої довжини [порівн. тж. В 3, 1]
this much — скільки-то
this much, that the thing is absurd — я принаймні знаю, що це абсурдthis and that — так, так, те е се той або інший
speaking of this and that — говорячи про те, про се /про те, про інше/
this way and that — туди е сюди; так чи інакше
like this — так, от так; у такий спосіб
before this — колись, раніше
with /at, upon/ this — при цьому, сказавши це, з цими словами
with /at/ this he got up and went out, — тут /, потім, з цими словами/ він встав та вийшов
in these days y — наші дні [порівн. тж. В 1, 7]
this is Mr. Smith — дозвольте відрекомендувати вам пана Смита
-
12 Wednesday
nсереда* * *['wenzdi]nGood /Holy/ Wednesday — середа на страсному тижні
-
13 fortnightly
I [`fxːtnaitli] aдвотижневий; який відбувається або виходить раз на два тижніII [`fxːtnaitli] adv -
14 triweekly
I [trai'wiːkli] nперіодичне видання, що виходить через кожні три тижні або три рази на тижденьII [trai'wiːkli] a -
15 минулий
1) ( що пройшов) past; bygone, goneминулий час грам. — the past tense, preterite; ( недоконаний) imperfect
2) ( останній) last -
16 Treasury bill
(T-bill)фін., бірж. казначейський вексель; вексель державної скрабницікороткострокове зобов'язання з терміном платежу від 3 до 6 місяців, що випускається центральними банками за дорученням державної скарбниці; ♦ казначейський вексель, що являє собою вид цінних паперів (securities), випускається за ціною, меншою від номінальної вартості (face value)═════════□═════════to discount a treasury bill дисконтувати казначейський вексель; to issue a treasury bill випускати/випустити казначейський вексель; to tender for a treasury bill подавати/подати заяву на казначейський вексельtreasury bill:: finance bill; treasury bill ‡ securities (391)* * *скор. T-bill[US] короткостроковий скарбничий вексель (випускається на 13, 26 і 52 тижні) [США] -
17 wks
скор. від weeks -
18 black
1. n1) чорний колір; чорнота2) чорна фарба3) чорна сукня, траурна сукня, жалоба4) грязь, сажа; чорна пляма5) чорношкірий6) військ., розм. яблуко мішені◊ to swear (to prove) black is white — називати чорне білим, свідомо говорити неправду
◊ to be in the black — вести справу (діло) з прибутком; бути платоспроможним
◊ to go into black — ставати рентабельним
2. adj1) чорний2) темний3) чорношкірий, чорнийblack law — закон, що стосується лише кольорових (темношкірих)
4) брудний5) похмурий, сумний; безнадійний6) зловісний7) злий, злісний, злобнийblack look — злісний (злий) погляд
8) страшенний, запеклий, надзвичайний9) твердолобий10) куплений на чорному ринку◊ black art (magic) — чорна магія
◊ black baiter — амер. расист
◊ the Black Belt — південні райони США, де переважає негритянське населення
◊ black cap — чорна шапочка судді (яку надівають при оголошенні смертного вироку)
◊ black coat — знев. священик
◊ B. Death — іст. чорна смерть (про чуму в Європі у XIV ст.)
◊ black dog — страшенна нудьга
◊ black draught — проносне
◊ black eye — підбите око; стид і сором; амер. погана репутація
◊ black flag — піратський прапор
◊ black friar — домініканець (чернець)
◊ black frost — мороз без інею
◊ black game — орн. тетерук-глухар
◊ black gang — мор., розм. кочегари
◊ black gold — «чорне золото», нафта
◊ black grass — бот. лисохвіст, китник
◊ black hand — зграя бандитів
◊ black henbane — бот. блекота
◊ black jack — амер., розм. поліцейський кийок
◊ black kite — орн. шуліка
◊ black list — чорний список; список неспроможних боржників
◊ B. Maria — розм. в'язнична карета, «чорний ворон»; важкий снаряд
◊ black mark — позначка про неблагонадійність
◊ black market — чорний ринок
◊ black mass — реквієм, заупокійна відправа; чорна меса
◊ black mint — бот. чорна м'ята
◊ B. Monday — понеділок на фоміновому тижні; розм. перший день після канікул
◊ B. Monk — бенедиктинець (чернець)
◊ black mulberry — бот. чорна шовковиця
◊ black oil — мазут
◊ black poplar — бот. осокір
◊ black pudding — кров'яна ковбаса
◊ black sheep — відщепенець, виродок
◊ black stem — «чорна ніжка», плямистість (почорніння) стебла
◊ black strap — поганий портвейн; чорна кава
◊ black stuff — розм. опіум
◊ black swan — орн. чорний лебідь
◊ black widow — амер., розм. дівчина, що не користується успіхом
◊ as black as ink — чорний, як смола; похмурий
◊ black and blue — весь у синцях
◊ black and white — чорно-білий фільм
◊ in black and white — у письмовій формі, письмово
3. v1) фарбувати у чорний колір2) чистити ваксою3) чорнити (когось)□ black out — викреслювати (про цензора); затемнювати; вимикати світло, маскувати
* * *I [blʒk] n1) чорний колір, чорність; чорна фарба, чорнота2) чорне плаття, жалобне плаття3) бруд, сажа; чорна пляма4) чорношкірий; (тж. Black) чорний, (американський) негр6) вiйcьк. проф. яблуко мішені7)II [blʒk] ato go into black — ( почати) давати прибуток; стати рентабельним
1) чорний2) темний3) чорношкірий, чорний; (тж. Black) чорний, який стосується чорних американців4) брудний5) похмурий, сумний, безнадійний; миcт.; лiт. "чорний"black humour — "чорний гумор"
6) страшний, жахливий; лиховісний7) злий, злобний8) емоц.- посил. страшенний, жахливий, запеклий9) закоренілий, твердолобий12) підпільний; таємнийIII [blʒk] v3) рідко чорнити ( кого-небудь)4) чорніти, ставати чорним5) проф. бойкотувати ( підприємство); заборонити членам профспілки роботу на якому-небудь підприємстві -
19 come
v (past came; p.p. come)1) приходити; приїжджати; прибувати; підходити2) іти, їхати3) підходити, наближатися (часто come to)4) доходити, досягати5) наставати, приходити6) з'являтися, виникати7) траплятися; відбуватисяhow did it come that you quarrelled? — як це трапилося, що ви посварилися?
8) виходити, робитися9) походити; бути родом (походженням)10) діставатися11) проростати, сходити, рости12) у наказовому способі — вигук, що передає запрошення, спонукання, підбадьорювання тощоcome, don't be so obstinate — нубо, не впирайся!
□ come about — відбуватися, траплятися
□ come across — випадково зустріти когось, наштовхнутися на когось
□ come again — повертатися; амер., розм. повторювати
□ come along! — ходімо!, поспішайте!
□ come asunder — розпадатися на частини
□ come at — добиратися до когось; накидатися на когось; домогтися чогось
□ come back — повертатися; пригадуватися; прийти до пам'яті
□ come before — бути важливішим; постати перед
□ come between — втручатися
□ come by — проходити мимо; діставати, досягати; амер., розм. заходити (кудись)
□ come down — спускатися, опускатися; падати (про дощ, сніг)
□ come down on (upon) — накидатися; лаяти
□ come for — заходити за
□ come forward — виходити уперед, висуватися
□ come in — входити, заходити; приходити, прибувати (про транспорт); вступати у
□ come into — вступати у
□ come of — виникати; виходити
□ come off — зникати; відриватися; мати успіх; відбуватися; сходити; злізати
□ come on — насуватися; з'являтися (на сцені); наставати; зростати; досягати успіхів
come on! — мерщій!; далі!, ходімо!
□ come out — виходити; з'являтися (у пресі); виявлятися; розпускатися (про квіти тощо); застрайкувати; виводитися (про плями)
□ come to — доходити до; дорівнювати
to come to life — прийти до пам'яті, ожити
to come to pass — відбуватися, траплятися
□ come up — підійматися; виникати; сходити (про рослину)
come up to — досягати рівня, підходити
□ come upon — випадково зустріти; несподівано напасти
◊ to come easy to smb. — не завдавати труднощів комусь
◊ to come natural — бути природним
◊ to come short of smth. — не вистачати чогось
◊ to come to the point — говорити по суті справи
◊ to come true — здійснюватися
◊ to come to bat — амер. зустрітися з важкою проблемою (з тяжким випробуванням)
* * *[kem]v(came; come)1) приходити; іти; приїжджати, прибуватиto come back — повернутися, прийти назад
2) іти; їхати3) ( часто to) підходити, наближатися4) (to) доходити, досягати; дорівнювати, досягати, сягати; зводитися ( до чого-небудь); прийти ( до чого-небудь); досягтиto come to an understanding — дійти згоди, домовитися
5) наставати, приходити; очікуватися6) з'являтися, виникати; спадати ( на думку)7) перебувати, знаходитися8) траплятися; відбуватися; виникати9) виходити, призводитиto come to harm — постраждати; потрапити в неприємність
10) виникати, мати походження11) діставатися12) проростати, сходити, рости13) aмep. влаштувати, вчинити, зробити14) зазнати оргазму15) (тж. come on, come now) вигуку виражає: спонукання до здійснення якої-небудь дії ну!, давай!; докір, протест ну що ви!; умовляння ну, ну!16) iм. ( the to come) майбутнє17) пpийм. ( якщо) рахувати, рахуючи з ( такого-то дня)a fortnight come Sunday — через два тижні ( починаючи) з наступної неділі
19) вступати ( у володіння); отримати ( у спадщину)21) вступати (у конфлікт, у змову); переходити ( в іншу фазу)22) увійти (у вжиток, побут)to come into effect /force/ — набувати чинності
to come into operation — почати діяти або застосовуватися; набувати чинності
23) входити (у компетенцію, обов'язки кого-небудь)24) to come across smb; smth випадково зустріти кого-небудь, що-небудь; випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь, натрапити на кого-небудь, що-небудь25) to come after smb; smth домагатися чого-небудь, переслідувати кого-небудь; слідувати, іти за; наслідувати26) to come against smb нападати на кого-небудь, атакувати кого-небудь; to come against smth зіштовхнутися з чим-небудь, натрапити на що-небудь27) to come at smb; smth нападати, накидатися на кого-небудь, що-небудь; налетіти; наштовхнутися; aмep. мати на увазі, натякати; добиратися до суті; дошукуватися чого-небудь; одержувати, отримувати, добувати що-небудь; aвcтpaл., дiaл. узятися за що-небудь; почати, започаткувати що-небудь29) to come between smb; smth втручатися30) to come by smth придбати, отримати, дістати що-небудь31) to come into smth взяти участь у чому-небудь; приєднатися до чого-небудь; з'являтися на світ, виникати32) to come off smth сходити, злазити з чого-небудьto come off (the) curve — cпopт. вийти на пряму ( з повороту)
33) to come on smth натикатися, наштовхуватися, натрапляти на що-небудь34) to come out of smth випливати, бути результатом чого-небудь35) to come over smb оволодівати ким-небудь, захоплювати кого-небудь; узяти гору, перехитрити, обійти кого-небудь36) to come round smb обдурити, перехитрити, обійти кого-небудь; to come round smth обійти що-небудь, ухилитися від чого-небудь37) to come through smth проникати крізь що-небудь; перенести, знести, пережити що-небудь38) to be coming to smb; aмep. належати, припадати кому-небудь; діставатися кому-небудь39) to come under smth підходити, підпадати; зазнавати дії чого-небудь40) to come upon smb; smth натрапити на кого-небудь, що-небудь; випадково зустрітися з ким-небудь, чим-небудь; напасти на кого-небудь, атакувати кого-небудь, що-небудь41) to come upon smb спасти на думку кому-небудь42) to come upon smb for smth пред'явити кому-небудь вимогу стосовно чого-небудь43) to come to do smth починати робити що-небудь44) to come to a condition приходити в який-небудь стан45) to come out of a condition виходити з якого-небудь стану46) to come near smth бути на грані чого-небудь ІІІ А як дієслово-зв'язка47) у складеному іменному присудку: ставати; бути; випускатися; продаватисяto come undone — розстебнутися, розв'язатися; розкритися
to come true — збуватися, здійснюватися
48) у сполученні з наступним дієприкм. теп. ч. називає дію, виражену дієприкм. -
20 every
adj1) кожний, всякий; будь-який; усі2) усілякий, усякevery time — коли б не, завжди
every bit — а) усе, цілком; б) у всіх відношеннях
every so often — іноді, інколи
* * *[`evri]a1) кожний, всякий; усякий, усі; кожний; будь-який; в заперечних реченнях (не) кожний, (не) усі2) усякий; всілякий
См. также в других словарях:
тижнівка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
тижнівка — и, ж., етн., зах. Поминання померлого на сьомий день після смерті … Український тлумачний словник
двотижневий — а, е. 1) Який відбувається протягом двох тижнів, розрахований на два тижні. 2) Який видається один раз на два тижні (про періодичні видання) … Український тлумачний словник
семитижневий — а, е. Який триває сім тижнів. Семитижневий відпочинок. || Якому минуло сім тижнів від народження. Семитижневе дитя … Український тлумачний словник
Чернобаевский район Черкасской области — Чернобаевский район Чорнобаївський район Герб Флаг Страна Украина Статус район Входит в … Википедия
Авария на Чернобыльской АЭС — Координаты: 51°23′22.39″ с. ш. 30°05′56.93″ в. д. / 51.389553° с. ш. 30.099147° в. д. … Википедия
Чорнобаевский район — Чернобаевский район Чорнобаївський район Герб Флаг Страна Украина Статус район Входит в … Википедия
Пироговская битва — Русско польская война 1654 1667 Дата 11 февраля (21 февраля) 1664 года Место близ Пироговки … Википедия
багатотижневий — а, е. Що продовжується багато тижнів. Багатотижневі гастролі … Український тлумачний словник
великий — а, е. 1) Значний за розмірами, величиною; прот. малий. || Значний за кількістю; численний. || Який значно переважає своїми розмірами інші подібні предмети. || Значний за часом. •• Вели/ка ведме/диця сузір я Північної півкулі зоряного неба.… … Український тлумачний словник
двотижневик — а, ч. Періодичне видання, кожен номер якого виходить один раз на два тижні … Український тлумачний словник