-
1 выдаваться
выдаться1) (выделяться) визначатися, визначитися, відзначатися, відзначитися, виказуватися, виказатися. [Визначається своїм розумом та хистом];2) выдаваться вперёд (торчать) - виставати, вистати, випинатися, випнутися, вистромлюватися, вистромитися, виставлятися, виставитися, вганятися в що, увігнатися, висуватися, висунутися, виступати кудись, виступити. [Гостра скеля виставала серед бурунів. Оця кістка в мене випинається. Велике каміння вганяється (висувається) в море (Неч.-Лев.)];3) удаватися, удатися, випадати, випасти. [День удавсь (випав) погожий];4) безл. выдаётся, выдалось - буває, випадає, трапляється, випало, трапилося. Выдающийся (о человеке) - видатний, визначний, одмітний, прикме[і]тний, (а теснее) чільний, виборний; (о предмете) випнутий, висталий, висунутий, виткнутий, виступлений. Ничем не выдающийся - нічим не видатний, звичайний, звичайнісінький. Часть чего-либо выдающаяся углом - виріжок (р. -жка). Выдающаяся выпуклая часть чего-либо, напр. у бочки - опука.* * *Iвидава́тися; вика́зуватисяII несов.; сов. - в`ыдаться1) ( выступать) видава́тися, ви́датися, виступа́ти, ви́ступити и мног. повиступа́ти; ( выдвигаться) висува́тися и висо́вуватися, ви́сунутися и мног. повисува́тися и повисо́вуватися; ( выпячиваться) випина́тися, ви́пнутися и ви́п'ястися и мног. повипина́тися; (несов.: торчать) стирча́ти2) ( отличаться) відзнача́тися, відзна́читися и відзначи́тися, визнача́тися и визна́чуватися, визна́читися, видава́тися, ви́датися3) (случаться, оказываться) випада́ти, ви́пасти, видава́тися, ви́датися -
2 выдаваться
виступа́ти, випина́тися, висо́вуватися -
3 выдаваться
виступа́ти, випина́тися, висо́вуватися -
4 tongue
1. n1) язик2) мова3) манера говоритиrough tongue — фуба мова, брутальність
4) язик (страва)5) щось, що нагадує за формою язик6) геогр. коса7) стрілка терезів8) тех. шпунт, шип, гребінь9) дишло10) зал. вістря стрілки11) тех. хвостовикon the tongues of men — усі говорять про це; на устах у всіх
to give (to throw) tongue — а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку)
to have (to speak with) one's tongue in one's cheek — а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно)
to hold one's tongue, to keep one's tongue between one's teeth — тримати язик за зубами, мовчати
to keep a civil tongue in one's head — бути ввічливим (чемним), уникати грубощів
to tie smb.'s tongue — примусити когось мовчати, не давати комусь говорити
his tongue failed him — йому відібрало мову, йому заціпило
to wag one's tongue — молоти язиком, просторікати
he knows much who knows how to hold his tongue — присл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото
2. v1) розмовляти, базікати2) говорити, вимовляти3) лаяти, ганьбити4) лизати5) буд. з'єднувати у шпунт* * *I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
5 tongue
I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
6 вперед
1) (нар. места) вперед, наперед. [Ні взад, ні вперед. Протиснувся наперед (Рудан.)]. Вперёд выдаваться - виставлятися. В. двигаться (прогрессировать) - поступати. В. выскакивать, выскочить - вириватися, вирватися. В. забежать - перейняти кого. В. залетать - заполітати. Ходить взад и вперёд - ходити туди й сюди, снуватися. Наклониться вперёд - похилитися, (схилитися) наперед;2) (нар. врем.) - поперед(у), наперед, згори, надалі. [І то лихо попереду знати, що нам в світі зострінеться (Шевч.). Нехай дадуть мені гроші наперед. За харч і за кватирю заплачено вже згори (Свидн.)]. Вперёд (впредь) так не делай - надалі так не роби;3) (межд.) вперёд! - рушай! наперед! [Гей, наперед! або добути, або дома не бути! «Рушай!» - сказав отаман, і військо кинулося на ворогів]. Понукание на лошадей - вйо! но! Понук. на волов - гей! (диал.) гійє! гейє! гейки!* * *нареч.1) упере́д, напере́д2) (впредь) нада́лі, да́лі, упере́д, напере́д, ( в будущем) у майбу́тньому -
7 выдаться
см. выдаваться II -
8 выдающийся
см. Выдаваться.* * *1) прич. яки́й (що) видає́ться (виступа́є), виступа́ючий; яки́й (що) висува́ється, ви́сунутий, ви́сунений; яки́й (що) випина́ється, ви́пнутий; яки́й (що) відзнача́ється (визнача́ється, видає́ться)2) (в знач. прил.: исключительный, замечательный) видатни́й, визначни́й -
9 задаваться
задаться1) бути за(в)даним, загаданим. [Роботу йому вже загадано]. -ваться вопросом - вдаватися в питання, (задумываться) загадуватися над питанням. -даться целью - завзятися, заповзятися (метою), поставити собі мету. [Здавалося, що небо землю втопить завзялось (Грінч.)]. Средина стены -лась - стіна посередині запалася;2) безл. - щастити, пощастити; (случаться) траплятися, трапитися, бувати. Всяко -даётся - усяк(о) буває (трапляється).* * *I несов.; сов. - зад`аться1) (чем) ста́вити собі́, поста́вити собі́ (що); (сов.: целью) заповзя́тися, -візьму́ся, -ві́зьмешся, завзя́тися (зроби́ти що)\задаваться ться це́лью — ста́вити, поста́вити собі́ мету́ (за мету́, мето́ю)
2) (выдаваться, случаться) видава́тися, -дає́ться, ви́датися, -дасться, випада́ти, ви́пасти, -паде3) (получаться, удаваться) удава́тися, уда́тися (уда́сться)4) страд. несов. задава́тися; зага́дуватися; улашто́вуватися, -то́вується; справля́тися; завдава́тисяII( зазнаваться) задава́тися, -даю́ся, -дає́шся -
10 издаться
сов. диал. см. выдаваться II 3) -
11 случаться
I несов.; сов. - случ`иться1) (происходить, совершаться) трапля́тися, тра́питися, -питься, ста́витися (стає́ться), ста́тися (ста́неться); прилуча́тися, прилучи́тися, -лу́читься; сов. ско́їтися, уко́їтися, поді́ятися, споді́ятися, пороби́тися, -ро́биться, створи́тися, -риться; (о беде, несчастье) скла́стися (складе́ться), сколоти́тися, -ло́титься; (бывать, выдаваться) видава́тися, -дасться, ви́датися, -дасться, випада́ти, ви́пасти, -паду, -падеш, вибира́тися, ви́братися, -береться2) (приходиться на чью-л. долю) безл. трапля́тися, тра́питися, дово́дитися, довести́ся (доведе́ться); ( выпадать) випада́ти, ви́пасти; прилуча́тися, прилучи́тися3) (встречаться, попадаться, оказываться в наличии где-л.) трапля́тися, тра́питися, -плюся, -пишся; (сов.: подвернуться) нагоди́тися, -джу́ся, -ди́шся4)II несов.; сов. - случ`иться\случаться ча́ется (\случаться ча́лось) — в знач. вводн. сл. жарг. бува́є, бува́ (бува́ло)
злуча́тися, злучи́тися, -читься, спуска́тися, спусти́тися (спу́ститься); спаро́вуватися, -ро́вується, спарува́тися, -ру́ється; парува́тися, попарува́тися
См. также в других словарях:
выдаваться — См … Словарь синонимов
ВЫДАВАТЬСЯ — ВЫДАВАТЬСЯ, выдаюсь, выдаёшься; выдаваясь, повел. выдавайся, несовер. 1. несовер. к выдаться. Прибрежные скалы выдаются над поверхностью воды. Он с детства выдавался своими способностями. 2. страд. к выдавать. Жалованье будет выдаваться завтра.… … Толковый словарь Ушакова
выдаваться — ВЫДАВАТЬСЯ/ВЫДАТЬСЯ ВЫДАВАТЬСЯ/ВЫДАТЬСЯ, выдвигаться/выдвинуться, выступать/выступить … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
ВЫДАВАТЬСЯ — ВЫДАВАТЬСЯ, даюсь, даёшься; давайся; несовер. 1. см. выдаться. 2. Выделяться среди других. В. своими способностями. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
выдаваться — выступать — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы выступать EN project … Справочник технического переводчика
Выдаваться — I несов. неперех. 1. Выступать за пределы чего либо, образуя выступ. 2. перен. Быть особенно заметным на фоне чего либо. 3. перен. разг. Выделяться чем либо среди окружающих. II несов. неперех. разг. Случаться, оказываться. III … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Выдаваться — I несов. неперех. 1. Выступать за пределы чего либо, образуя выступ. 2. перен. Быть особенно заметным на фоне чего либо. 3. перен. разг. Выделяться чем либо среди окружающих. II несов. неперех. разг. Случаться, оказываться. III … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
выдаваться — выдаваться, выдаюсь, выдаёмся, выдаёшься, выдаётесь, выдаётся, выдаются, выдаваясь, выдавался, выдавалась, выдавалось, выдавались, выдавайся, выдавайтесь, выдающийся, выдающаяся, выдающееся, выдающиеся, выдающегося, выдающейся, выдающегося,… … Формы слов
выдаваться — выдав аться, выда юсь, выдаётся … Русский орфографический словарь
выдаваться — (I), выдаю/(сь), даёшь(ся), даю/т(ся) … Орфографический словарь русского языка
выдаваться — даюсь, даёшься; выдавайся; нсв. 1. к Выдать и Выдаться. 2. Выделяться среди других. В. среди сверстников своими способностями … Энциклопедический словарь