-
1 ушивок
техн. вши́вка ( предмет), вши́вок -
2 бездыханно
нареч.бездиха́нно; ( затаив дыхание) затамува́вши (затаї́вши) дух (по́дих) -
3 беспощадный
безщадний, безпощадний, нещадний, немилосердний. -но - нещадимо, безщадно, безпощадно, нещадно, без пощадку, не жалівши. [Хай його закон карає не жалівши!].* * *неща́дний, безпоща́дний, немилосе́рдий, немилосе́рдний -
4 отступя
1) дееприч. відступи́вши2) нареч. відступи́вши; ( вблизи) поблизу́ -
5 при
предл. с предлож. пад.1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].* * *предл. с предложн. п.1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)го́род лежи́т при реке́ — мі́сто лежи́ть ко́ло (бі́ля, побі́ля) рі́чки (ріки́)
жи́ть при ста́нции — жи́ти ко́ло (бі́ля, при) ста́нції
при вхо́де стои́т часово́й — ко́ло вхо́ду (бі́ля вхо́ду, при вхо́ді) стої́ть вартови́й
при доро́ге — при доро́зі, край доро́ги
би́тва при Бородине́ — би́тва (бій) під Бородіно́м (ко́ло Бородіна́, бі́ля Бородіна́)
он находи́лся всё вре́мя при мне — він був весь час ко́ло (бі́ля, по́руч) ме́не
при сём прилага́ются докуме́нты — до цьо́го додаю́ться докуме́нти
2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)при заво́де есть библиоте́ка — при заво́ді є бібліоте́ка
оста́вить при университе́те — залиши́ти (лиши́ти) при університе́ті
чи́слиться при шта́бе — рахува́тися при шта́бі
при дворе́ — при дворі́
быть при ме́сте — бу́ти на поса́ді
3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)быть при де́ньгах — и
при деньга́х — бу́ти при гро́шах
быть при ору́жии — бу́ти при збро́ї
оста́ться при свои́х — ( в результате игры) зали́ши́тися при свої́х
при часа́х — з годи́нником, ма́ючи при собі́ годи́нник
4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)де́ньги бы́ли при мне — гро́ші були́ при мені́ (зі мно́ю)
5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)при посторо́нних — при сторо́нніх
при свиде́телях — при сві́дках
при мои́х глаза́х — на мої́х оча́х, у ме́не на оча́х
6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлоговпри ско́рости в сто киломе́тров — за шви́дкості в сто кіломе́трів
при температу́ре в три́дцать гра́дусов — за температу́ри в три́дцять гра́дусів
при жела́нии — при бажа́нні
при усло́вии за — умо́ви; ( с условием) з умо́вою
при таки́х усло́виях — за таки́х умо́в
при вся́кой пого́де — за вся́кої пого́ди
при гро́мких аплодисме́нтах зри́телей — під гу́чні о́плески глядачі́в
при одно́м воспомина́нии об э́том — на саму́ зга́дку про це; від само́ї зга́дки про це, від само́го спо́гаду (спо́мину) про це
при одно́й мы́сли об э́том — від само́ї ду́мки про це
при э́тих слова́х он поклони́лся — сказа́вши це, він вклони́вся
при зву́ке его́ го́лоса все огляну́лись — почу́вши його́ го́лос, усі́ огляну́лися (озирну́лися)
я присоединю́сь к вам при пе́рвом ва́шем зо́ве — я приєдна́юся до вас на пе́рший ваш за́клик
7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)при исполне́нии служе́бных обя́занностей — під час викона́ння (вико́нування) службо́вих обо́в'язків
при подписа́нии догово́ра — під час підписа́ння до́говору и догово́ру
при пе́рвом появле́нии чего́ — ті́льки (як ті́льки) з'я́виться (в настоящем: з'явля́ється; в прошлом: з'яви́лося) що
при жи́зни — за життя́
при слу́чае — при наго́ді
8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)при Пари́жской комму́не — за Пари́зької кому́ни, під час Пари́зької кому́ни
при Петре́ Пе́рвом — за Петра́ Пе́ршого
9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)при по́мощи чего́ — за допомо́ги (з допомо́гою) чого́
10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)при всех мои́х уси́лиях я не могу́ убеди́ть его́ — по́при всі мої зуси́лля я не мо́жу перекона́ти його́
при всём том — при всьо́му то́му
-
6 складывать
несов.; сов. - слож`ить1) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. посклада́ти; ( сжимать) стуля́ти и сту́лювати, -люю, -люєш, стули́ти (стулю́, сту́лиш); ( соединять вместе) згорта́ти и зго́ртувати, -тую, -туєш, згорну́ти, -ну́, -нешсиде́ть сложа́ ру́ки — сиді́ти скла́вши (згорну́вши) ру́ки, посиде́ньки (посиді́нки, по́сідки) справля́ти
\складыватьть вёсла — кла́сти, покла́сти ве́сла
\складыватьть гу́бы — склада́ти, скла́сти (стуля́ти и сту́лювати, стули́ти) гу́би
\складыватьть дрова́ — склада́ти, скла́сти дро́ва
\складывать жи́ть ору́жие — воен., перен. скла́сти збро́ю
\складыватьть полномо́чия — перен. склада́ти, скла́сти повнова́ження
2) мат. додава́ти, -даю́, -дає́ш, дода́ти, -да́м, -даси́, склада́ти, скла́сти\складывать жи́ть два с пятью́ — ( два и пять) дода́ти два до п'яти́ (до п'ятьо́х), дода́ти до двох п'ять, скла́сти два і п'ять
\складывать жи́ть не́сколько чи́сел — скла́сти кі́лька (де́кілька) чи́сел
3) ( создавать) склада́ти, скла́сти, ство́рювати, -рюю, -рюєш, створи́ти (створю́, ство́риш)\складывать жи́ть пе́сню — скла́сти (створи́ти) пі́сню
-
7 скреплять
несов.; сов. - скреп`итьскрі́плювати, -люю, -люєш и скріпля́ти, скріпи́ти, -плю́, -пиш; (перен.: укреплять) змі́цнювати, -нюю, -нюєш, зміцни́ти; ( подкреплять) підкрі́плювати и підкріпля́ти, підкріпи́ти, -кріплю́, -крі́пиш\скреплять пи́ть себя́ — стри́матися, стри́мати себе́
\скреплять пя́ се́рдце — згніти́вши (скріпи́вши) се́рце
-
8 смаргивать
см. смигивать; несов.; сов. - сморгн`утьне \смаргивать ну́в гла́зом — не зморгну́вши (не змигну́вши) о́ком
-
9 смигивать
несов.; сов. - смигн`уть1) см. мигать 1)не \смигивать ну́в сказа́ть не — зморгну́вши (не змигну́вши) сказа́ти
2) (мигнув, удалять с глаза) зми́гувати, -гую, -гуєш, змигну́ти -
10 счёт
1) ( действие) лічба́, лічі́ння, лі́чення, лік, -у, рахува́ння; (результат подсчётов, вычислений) раху́нок, -нкубез \счёт та (\счёт ту) — без лі́ку, без числа́; ( несчётно) незлі́ченно, бе́зліч; як за гріш ма́ку
брать (принима́ть) в \счётт — бра́ти до ува́ги (на ува́гу)
быть (име́ть) на \счёт ту́ — бу́ти (ма́ти) на раху́нку
в \счётт чего́ — в раху́нок чого́
де́ньги \счётт лю́бят — погов. гро́ші лік лю́блять
знать \счётт де́ньга́м — зна́ти лік гро́шам
ка́ждая мину́та на \счёт ту́ — не мо́жна га́яти ні хвили́ни (жо́дної хвили́ни)
не [и́дти] в \счётт — не [йти́] в раху́нок, не рахува́тися
пе́рвый по \счёт ту — пе́рший число́м
потеря́ть (забы́ть) \счётт кому чему́ — загуби́ти (забу́ти) лік кому́-чому́, ма́ти бага́то (бе́зліч) кого́-чого́
сбро́сить (ски́нуть) со \счёт та — перен. ски́нути з раху́нку
\счёт та (\счёт ту) нет чему́ — нема́ лі́ку (числа́) чому́, без лі́ку чого́
\счётт игры́ — -2
3 — спорт. раху́нок гри - 2:3
\счётт по па́льцам — лічба́ (рахува́ння) на па́льцях
\счёт том — в знач. нареч. ( по счёту) по раху́нку, за раху́нком; полічи́вши, порахува́вши; лічма́; ( согласно счёту) згі́дно з раху́нком; ( общим числом) всього́; лічма́
2) ( документ) раху́нок, -нказаплати́ть по \счёт ту — заплати́ти по раху́нку, оплати́ти раху́нок
относи́ть за (на) \счётт кого́-чего́ — перен. відно́сити за раху́нок кого́-чого́
получа́ть по \счёт ту — оде́ржувати по раху́нку
предъяви́ть \счётт кому́-чему́ — пода́ти (книжн. пред'явити) раху́нок кому́-чому́
принима́ть на сво́й \счётт — бра́ти (прийма́ти) на свій раху́нок; (перен.) відно́сити до се́бе
т за электри́чество — раху́нок за еле́ктрику
сказа́ть на чей \счётт — сказа́ти на чию́ адре́су (про ко́го)
3)\счёт та — (мн.: денежные расчёты, дела) раху́нки, -ків
\счётт — ед. раху́нок, -нку
свести́ \счёт та (\счёт т) — звести́ раху́нки (раху́нок)
4)\счёт ты — (мн.: взаимные расчёты) раху́нки
поко́нчить [все] \счёт ты — ( оборвать связи) покінчи́ти (порва́ти) з усі́м
свести́ \счёт ты с кем — звести́ раху́нки з ким, розрахува́тися з ким
что за \счёт ты! — які́ мо́жуть бу́ти раху́нки (порахунки)!, що за раху́нки!
5) ( средства) ко́шти, -тів, кошт, -у, раху́нокжить на чужо́й \счётт — жи́ти на чужі́ ко́шти (на чужи́й кошт, чужи́м ко́штом)
за \счётт чего́ — за раху́нок чого́
обогаща́ться за \счётт други́х — збага́чуватися за раху́нок (ко́штом) і́нших
содержа́ть на (за) свой \счётт — утри́мувати на свої́ ко́шти (свої́м ко́штом, вла́сним ко́штом)
быть на хоро́шем \счёт ту́ — см. быть 1)
в коне́чном (в после́днем) \счёт те — в остато́чному пі́дсумку; ( в конце концов) кіне́ць кінце́м, вре́шті-решт, зре́штою
на э́тот \счётт — щодо цьо́го
поста́вить в \счётт (на \счёт т) кому́ — поста́вити (узя́ти) на карб кому́, закарбува́ти кому́
э́то не в \счётт — це не бере́ться до ува́ги, це не раху́ється
-
11 ушивання
техн. вта́чивание, вта́чка (неоконч. - ещё), вшива́ние, вши́вка, обшива́ние ( вокруг - ещё), обши́вка, ута́чивание ( сужение), ута́чка -
12 ушитий
техн. вта́чанный, вши́тый, обши́тый ( вокруг - ещё) -
13 ушиття
техн. вта́чка ( действие), вшива́ние, вши́вка -
14 бешенство
1) (водобоязнь) сказ, каз, скаженість, шаленість;2) лють (р. -ти), шал, шаленство, шальга, озвіріння. Прийти в -во - сказитися, посатаніти, розсатаніти, озвіріти. [Розсатанівши, той ухопив брата за горло]. Привести в -во, довести до -ва - сказити. [Така наруга сказила-б хоч кого]. Яд -ва - скаженина. [Заким староста зібрався повезти Захара до лікаря, скаженина взяла своє].* * *1) сказ, -у; каз; скажени́на, скажені́вка, скажени́ця2) перен. скаже́ність, -ності, оскажені́ння; ( неистовство) шале́нство, шал, -у, шале́ність, лють, -ті, лю́тість, -тості, лю́тощі, -щів, несамови́тість, -тості, навіже́ність, навіже́нство -
15 будучи
бувши. [Оце, щоб бувши молодим хлопцем, так помалу тягтися під гору! (Лубні)].* * *дееприч.бу́вши, бу́дучи; ( в качестве кого-чего) як -
16 вшивной
-
17 дурной
1) (некрасивый) негарний, поганий [Негарний на обличчя. Який він поганий], (безобразный) бридкий [І бридка-ж вона!], гидкий. Дурён лицом - поганий на обличчя, бридкий на обличчя, бридкий на виду, на вроду. Она дурна собою - вона негарна, погана, (безобразна) бридка, гидка. Он не дурён, она не дурна (собой) - він не поганий, вона не погана, він (вона) нічого собі, нічогенький (ж. -нька). Ум. поганенький, ув. поганючий. Дурнёхонек, дурнёшенек (очень дурён, безобразен) - поганісінький; бридкісінький, гидкісінький;2) (плохой, нехороший) поганий [Борщ поганий. Погода погана], лихий [Лихий крам], злий [Що ти злого учинила? Доріженька злая], недобрий [Прийшли вісті недобрії (Шевч.)], кепський [Кепські новини]; (негодный) ледачий [Ледачий крам = дурной товар]; (противный) бридкий, гидкий. Дурной глаз - лихе око, урічливе (урічне) око. Дурная слава - слава, неслава, погана слава. [Пустили таку славу про нього]. Дурное настроение, расположение духа - поганий настрій (р. -ою), маркота. (См. Дух 3). Дурные привычки - погані звички (р. -чок). Дурному научать - на зле навчати.* * *1) ( плохой) пога́ний; ке́пський; ( предосудительный) недо́брий, лихи́й, злий\дурной глаз — лихе́ о́ко
2) ( некрасивый) нега́рний, пога́ний; ( безобразный) бридки́й, гидки́й3) ( глупый) дурни́йне будь дурён (дурна́) — ( вовремя сообразив) не бу́вши ду́рнем (дурни́м, дурно́ю)
-
18 заселять
заселить залюднювати и залюдняти, залюднити, заселяти, заселити обселяти, обселити, (гал.) замешкувати, замешкати; (колонизовать) осаджувати, осадити, осісти що ким. [Латинська раса залюднила Італію (Башт.). Ой, сажав-же він та три слободи: одну слободу старими людьми (Пісня). Вони узграниччя людом осадили (Куліш). Ляхва осіла межиріччя від Буга до Висли, а осівши повернула багацько й питомої Русі у польщину (Куліш)]. Заселённый - залюднений, заселений, оселений, обселений, (гал.) замешканий. - ное место - заселене місце, селище, осада, жилля.* * *несов.; сов. - засел`итьзаселя́ти и засе́лювати, засели́ти, -селю́, -се́лиш и мног. позаселя́ти, оселя́ти, осели́ти -
19 заскрежетать
заскреготати (-гочу, -гочеш), заскреготіти (-гочу, -готиш), (однокр.) скреготнути, скрегнути; см. Скрежетать. [Скрикнув він, заскреготівши зубами (Стор.) Скрегнув розлючений голос, як залізо об камінь (Коцюб.)].* * *заскрегота́ти, -гочу́, -го́чеш, заскреготі́ти, -гочу́, -готи́ш, однокр. скрегну́ти, усилит. скрегону́ти, скреготну́ти -
20 засучивать
-чать, засучить1) (нитки) сукати, посукати (нитки); см. Сучить;2) (рукава) закачувати, закотити и закачати, засукувати, засукати, закасувати, закасати (рукава и -ви), (о мн.) позасукувати, позакачувати и т. д., (штаны) підкачувати, підкачати, підсукувати, підсукати, підкасувати, підкасати (штани), підкасатися, (о мн.) попідкачувати, попідсукувати. [Засукала рукава за лікті і заходилася біля тіста (М. Грінч.). Онисія Степанівна закачала рукави (Н.-Лев.). Позасукували рукава за лікті. Надворі болото - підкачай штани (Звиног.)]. Засученный - за[під]качаний, засуканий, закасаний, підсуканий, підкасаний. [В старенькій спідничині, з закачаними за лікоть рукавами (Грінч.). Штани вибійчані, підсукані аж до колін (Мирн.)]. -ться -1) сукатися, посукатися;2) засукуватися, засукатися, закасуватися, закасатися. [Не засукується ніяк рукав (Сл. Гр.)].* * *несов.; сов. - засуч`ить1) засу́кувати, засука́ти и мног. позасу́кувати, зака́чувати, закача́ти и мног. позака́чувати, закочувати, закоти́ти и мног. позако́чувати, підка́чувати, підкача́ти, підко́чувати, підкоти́ти; диал. зака́сувати, закаса́ти, підка́сувати, підкаса́ти\засучивать чи́в рукава́ рабо́тать — перен. засука́вши рукава́ (рукави́) працюва́ти
2) (сов., начать сучить) почати сука́ти
См. также в других словарях:
Вши — ? Вши Вошь человеческая (Pediculus humanus) Научная классификация Царство: Животные Тип … Википедия
вши — отряд кровососущих вторичнобескрылых насекомых. Около 300 видов. Паразиты человека и млекопитающих. На человеке паразитируют головная вошь длина до 4 мм, платяная вошь длина до 4,7 мм, а также площица, или лобковая вошь, длина до 1,5 мм. Могут… … Энциклопедический словарь
Вши — Вши кровососущие насекомые, паразиты млекопитающих и человека, весь жизненный цикл которых проходит на хозяине. Известно более 150 видов вшей. На человеке паразитируют: платяная вошь, головная вошь и плошица, или лобковая вошь. Различают… … Первая медицинская помощь - популярная энциклопедия
Вши — (Pediculina) подпорядок отряда бескрылых насекомых (Aptera).Вши маленькие, лишенные крыльев насекомые с коротким, втяжным,мясистым хоботком и широкими режущими, заостренными щетинками, с неяснорасчлененной грудью и с 7 9 членистым брюшком,… … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона
ВШИ — ВШИ, отряд кровососущих бескрылых насекомых. Около 300 видов. Паразиты человека и млекопитающих. Длина 1 5 мм. Развитие от яйца (гниды) до взрослой вши занимает около 20 суток. Могут служить переносчиками инфекционных заболеваний (сыпной тиф,… … Современная энциклопедия
ВШИ — (Anoplura, Siphunculata), отряд кровососущих паразитич. насекомых. Близки к пухоедам. Дл. 1 5 мм. Тело уплощённое, крыльев нет. У нек рых имеется 2 простых глазка, многие безглазые. Ротовой аппарат колюще сосущий. Ротовое отверстие окружено… … Биологический энциклопедический словарь
ВШИ — мелкие бескрылые пасекомые паразиты. Питаются только кровью, которую сосут 2 3 раза в сутки. На человеке паразитируют головная (2 3,5 мм длиной) (рисунок 1), платяная вошь (рис.2) (несколько более крупная) и лобковая (рис. 3). Платяная и головная … Краткая энциклопедия домашнего хозяйства
Вши — ВШИ, отряд кровососущих бескрылых насекомых. Около 300 видов. Паразиты человека и млекопитающих. Длина 1 5 мм. Развитие от яйца (гниды) до взрослой вши занимает около 20 суток. Могут служить переносчиками инфекционных заболеваний (сыпной тиф,… … Иллюстрированный энциклопедический словарь
ВШИ — отряд кровососущих вторичнобескрылых насекомых. Ок. 300 видов. Паразиты человека и млекопитающих. На человеке паразитируют головная вошь, длина до 4 мм, платяная вошь, длина до 4,7 мм, а также площица, или лобковая вошь, длина до 1,5 мм. Могут… … Большой Энциклопедический словарь
вши — ВШИ. см. вошь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
вши́ть(ся) — вшить(ся), вошью, вошьёшь, вошьёт(ся) … Русское словесное ударение
