-
61 прямо
1) (некриво) прямо, просто, право, (напрямик) прямцем, навпрямець, навпростець, навпрямки, навпрошки, упрост; см. Прямиком (под Прямик). [Прямо неси до моєї хати (Рудч.). Простяглась (улиця) кудись без краю просто-просто, мов стріла (Франко). Показують хрестики всякі, що просто стоять або навскіс (Н.-Лев.). Не бійтесь, лягайте просто - усюди сіно і м'ягко (М. Вовч.). Іде пані та просто до їх у двір (Рудч.). Вона осміхнулась і глянула Карпові просто в вічі (Неч.-Лев.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.). Право стоїть (Черк. п.). Сів на коня та й поїхав прямцем до старого (Мова). Як скочить на ноги та впрост до короля (Гр.)]. Отсюда - мо до города будет не более пяти вёрст - звідси навпростець (навпрямки, прямо) до міста буде не більше, як п'ять верстов. Кто -мо ездит, дома не ночует - хто простує, той дома не ночує (Номис). Итти -мо - прямувати, простувати и іти просто, навпрямки и т. д. Совсем - мо - прямісінько, простісінько; см. Прямёхонько;2) -мо чего (против) - просто, проти чого, кого; см. Напротив, Против. [Хата його стоїть просто церкви (Борз. п.)];3) (откровенно, без обиняков) просто, прямо навпрямець (напрямець), навпрямки, прямцем, навпростець; см. Прямиком (под Прямик). [Кажи мені навпрямець (Мова). Лядські писателі прямцем казали, що Низовці живуть на татарській землі (Куліш). Він просто виказав йому всю правду (Сл. Ум.)]. Говорить -мо - казати (говорити) просто, навпрямець, навпрямки, (образно) говорити просто, з моста;4) (непосредственно) просто, прямо, безпосередньо. [Зінько-ж не схотів іти до тестя, а прийшов просто сюди (Грінч.). Прийшов я до вас просто з дому]. Это вытекает -мо из дела - це випливає безпосередньо із справи. Я еду -мо в Париж - я їду просто до Парижу. Окна выходят -мо в сад - вікна виходять (дивляться) просто в сад. Пить -мо из ведра, бутылки - пити просто з відра, з пляшки;5) (впрямь) справді, дійсно, (даже) аж. [Аж моторошно (прямо страшно) за них робиться (Єфр.)]. Он -мо честный человек - він (з його) справді чесна людина. Я -мо с ума схожу - я просто божеволію. -мо беда с ним - чисте лихо (чиста біда) з ним.* * *1) (по прямой линии; непосредственно) нареч. пря́мо; впрост, навпросте́ць, прямце́м; ( просто) про́сто2) ( открыто) нареч. пря́мо; ( откровенно) відве́рто; ( искренне) щи́ро3) (в знач. усилит. част.: совершенно, действительно) про́сто, пря́мо -
62 Ерепенить
бить) лупити, лупцювати - см. Бить (сечь, пороть) - сікти, періщити, чухрати, (кнутом) батожити. Ерепенит его на всяк день - лупить (періщить) його щодня; (возбуждать свою плоть) дрочити. -
63 Наигрывить
наиграть1) (наживать игрой) награвати, награти, (о мног.) понагравати що, чого чим. [Картами він уже собі два будинки награв (Богодухівщ.). Він своєю скрипкою великої слави собі награв, та й грошей досить (Київ)];2) (на чём, несов.) награвати, вигравати (-граю, -граєш) що на що и на чому, у що. [Награвала на гитарі якийсь романс (Н.-Лев.). Награють на басі всякі відповідні мелодії (Харк.). Вигравали на сопілках (Франко)];3) (вдоволь) награвати, награти чого. [Буде, - награв уже я вам усякої всячини (Київ)];4) (обыгрывать муз. инструмент) вигравати, виграти, обгравати, обграти и обіграти, (о мног.) повигравати, пообгравати що. Наигрываемый -1) награваний;2) награваний, виграваний;3) виграваний, обграваний. Наигранный -1) награний, понаграваний. -ное состояние - награне добро;2) виграний, обграний, повиграваний, пообграваний. -ная скрипка - виграна (обграна) скрипка. -ные глаза - ярі очі (р. очей). -ный плут - обметаний (напрактикований) шахрай (дурисвіт). -ное чувство - роблене (вдаване фальшиве) почуття. -
64 Палочье
паліччя, кияччя, ломаччя, патиччя, дрю[у]ччя. [Палить у грубі всякім дрюччям]. -
65 an Englishman's home is his castle
дім англійця – його фортеця англієць у себе вдома – хазяїн ≅ у своїм добрі всяк хазяїн своя хата – своя правда, своя стріха – своя втіха на своєму коні, як хочеш ідешEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > an Englishman's home is his castle
-
66 every country has its customs
var: so many countries, so many customssyn: every land has its own lawкожен край має свій звичай ≅ що край – то звичай, що сторона – то новина що город, то норов ( або гонор) що хатка, то інша гадка у всякім подвір'ї своє повір'я у чужий монастир зі своїм уставом не лізьEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > every country has its customs
-
67 tastes differ
syn: there is no accounting for tastesу кожного свій смак ≅ на любов і смак товариш не всяк кому піп, кому попадя, а кому й попова дочка не всі люди однакові: той любить дівицю, той молодицю, а той паляницю кожен Івась має свій лас -
68 case
[keɪs] I n1) ви́падок; обста́вина; стано́вище, стан; спра́ваas the case stands — за цих обста́вин
in case — на ви́падок
just in case — на (про) всяк ви́падок
in any case — у вся́кому ра́зі
in no case — ні в я́кому ра́зі
in the case of — що́до
in that case — у тако́му ви́падку
it is not the case — це не так, спра́ва не в цьо́му
to put the case that... — припусті́мо, що...
2) мед. хво́рий, паціє́нт; пора́нений3) мед. захво́рювання, ви́падок4) юр. судова́ спра́ва; ви́падок у судові́й спра́ві; прецеде́нт; фа́кти, до́кази; pl судова́ пра́ктикаto state one's case — ви́класти свої́ до́води
to make out one's case — дове́сти свою́ правоту́
the case for the defendant — фа́кти на ко́ристь відповідача́ (підсу́дного)
5) sl. дива́к, чуди́ло; "тип"6) грам. відмі́нокII 1. n1) скри́ня, скри́нька2) футля́р, чохо́л; су́мка; ко́рпус ( годинника), опра́ва3) тех. кожу́х, капо́тmagazine case — магази́нна коро́бка гвинті́вки
4) друк. набірна́ ка́са5) вітри́на6) військ. іст. гі́льза; карте́ч2. vвставля́ти в опра́ву; кла́сти в скри́ню (футля́р тощо) -
69 leather
['leðə] 1. n1) шкі́ра ( вичинена)Russian leather — ю́хта
2) ре́мінь3) шкіряни́й ви́ріб4) pl шкіряні́ штани́5) pl кра́ги6) attr. шкіряни́йleather gloves — шкіряні́ рукави́чки
leather bottle — бурдю́к, міх, шкіряни́й мішо́к
••2. vthere is nothing like leather — всяк кули́к до свого́ боло́та звик
1) покрива́ти шкі́рою2) шмага́ти (би́ти) ре́менем3) працюва́ти з напру́женням -
70 safe
[seɪf] 1. adj1) непошко́джений, ці́лийsafe and sound — ці́лий і неушко́джений; живи́й і здоро́вий
2) безпе́чнийin a safe place — в безпе́чному мі́сці
3) пе́вний, ві́рний, наді́йнийit is safe to say — мо́жна з пе́вністю сказа́ти
4) обере́жний, оба́чний2. nfor the sake of being on the safe side — про всяк ви́падок
1) сейф; вогнетривка́ ша́фа2) холоди́льник
См. также в других словарях:
ВСЯК — ВСЯК, всяка, всяко (устар.). 1. кратк. форма к всякий. И что за язык, что за фразы: дрянь и тряпка стал теперь всяк человек . «Неужели вы думаете, что сказать всяк вместо всякий значит выражаться библейски?» Белинский. 2. в знач. сущ. всяк, муж.… … Толковый словарь Ушакова
ВСЯК — ВСЯК, определит., употр. в им., муж. (прост.). Каждый (обычно о человеке). В. молодец на свой образец (посл.). В. (сущ.) по своему судит. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
всяк — см. любой 1 Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011. всяк нареч, кол во синонимов: 5 • … Словарь синонимов
всяк — 1 займенник розм. всяк 2 прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
Всяк — мест. разг. сниж. то же, что всякий II 1. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
всяк — всяк, другие формы не употр. (всякий) … Русский орфографический словарь
всяк — а, о, мест. определит. (кратк. ф. к „всякий“ в 1 знач.). устар. и прост. Каждый. Всяк кулик свое болото хвалит. Пословица. Слух обо мне пройдет по всей Руси великой, И назовет меня всяк сущий в ней язык. Пушкин, Я памятник себе воздвиг… … Малый академический словарь
Всяк крестится, не всяк молится. — Всяк крестится, не всяк молится. См. ИЗУВЕРСТВО ХАНЖЕСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Всяк бы про девку слышал, да не всяк бы ее видел. — Всяк бы про девку слышал (ведал), да не всяк бы ее видел. См. ЛЮБОВЬ НЕЛЮБОВЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Всяк правду знает, да не всяк правду бает. — Всяк правду знает, да не всяк правду бает. См. НЕПРАВДА ЛОЖЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Всяк правду любит, а всяк ее губит. — Всяк правду любит, а всяк ее губит. См. НЕПРАВДА ЛОЖЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа