вправляння

1) вправле́ние, пра́вка, впра́вка

2) вде́лывание, вде́лка, вправле́ние, впра́вка

техн. заде́лка, заде́лывание

n мед.

вправляння (при вивиху)

* * *

n; мед.

1) зниження, зменшення, скорочення

2) знижка

3) юр. пом'якшення (покарання)

4) (to, into) перетворення; доведення (до якогось стану)

5) приведення

6) мат. зведення до спільного знаменника; скорочення

7) військ. пониження (у званні, у посаді)

8) зменшена копія (з картини)

9) підкорення; захоплення, взяття (фортеці, міста)

10) військ. подавлення (вогневої точки)

11) повернення на старе місце; відновлення (становища)

12) розливання; розфасовування

13) редукція

14) обробка одержаних даних

15) мед. вправляння (вивиху)

16) хім. відновлення

17) мет. виділення металу з руди

18) тех. обтискання

* * *

1) зниження; зменшення, скорочення; кoм. знижка; юp. пом'якшення ( покарання)

2) (to, into) перетворення, обернення; приведенння до якого-небудь стану

3) переведення, перетворення (в інші, більш дрібні міри, одиниці); cпeц. приведення

4) вiйcьк. пониження (на посаді, у званні)

5) зменшена копія ( з картини)

6) підкорення; захоплення, узяття (міста, фортеці); вiйcьк. подавляння ( вогневої точки)

7) бioл. мейоз; редукція, зменшення числа хромосом при мейозі

8) кoм. розлив; розфасовка

9) cпeц. редукція

10) обробка отриманих даних

11) мeд. вправляння ( вивиху)

12) xiм. відновлення

13) метал. виділення металу з руди; переробка

14) тex. обтиснення

1) здавання на зберігання; передача у сховище

2) зберігання

3) ставлення на місце

4) мед. вправляння (про вивих тощо)

* * *

1) віддання на зберігання [див. reposit]

2) повернення ( чого-небудь) на місце

3) мeд. вправляння, репозиція

1) fitting in, setting in

2) хір. (кістки, вивиху) setting a bone ( a dislocated joint)

1) мед. вправлення

2) перегляд (виправлення) тексту

* * *

1) мeд. вправляння; випрямлення

2) перегляд або виправлення тексту

1) уставляння; вправляння, умазування; умуровування; закладання

2) закопування, закріплення (у ґрунті)

3) вставка; вкладиш, вкладка; стороннє тіло; прошарок

4) заглибленість; уклинення

* * *

1) вкладення, вмонтування, забивання ( у що-небудь); вкопування, укріплення ( у ґрунті)

2) вставка, вкладиш; включення, стороннє тіло; прошарок

3) заглибленість, уклиненість

1. n амер.

вправляння у майстерності сперечання

2. adj

судовий

* * *

n мед.

1) впровадження, введення, інвагінація

2) заправляння грижі

* * *

n; мед.

1) витонченість, вишуканість

2) досвідченість, мудрість

3) перекручення фактів; фальсифікація, підробка

4) сурогат

5) підмішування, додавання домішок

6) заняття софістикою

* * *

1) витонченість, вишуканість

2) досвід, мудрість

3) фальсифікація, перекручення фактів; підробка; підробка, сурогат

4) підмішування, додавання домішок

5) заняття софістикою, вправляння в софістиці

6) ускладнення, ускладненість

n; мед.

1) мeд. вправляння; випрямлення

2) перегляд або виправлення тексту

n; мед.

1) зниження; зменшення, скорочення; кoм. знижка; юp. пом'якшення ( покарання)

2) (to, into) перетворення, обернення; приведенння до якого-небудь стану

3) переведення, перетворення (в інші, більш дрібні міри, одиниці); cпeц. приведення

4) вiйcьк. пониження (на посаді, у званні)

5) зменшена копія ( з картини)

6) підкорення; захоплення, узяття (міста, фортеці); вiйcьк. подавляння ( вогневої точки)

7) бioл. мейоз; редукція, зменшення числа хромосом при мейозі

8) кoм. розлив; розфасовка

9) cпeц. редукція

10) обробка отриманих даних

11) мeд. вправляння ( вивиху)

12) xiм. відновлення

13) метал. виділення металу з руди; переробка

14) тex. обтиснення

1) віддання на зберігання [див. reposit]

2) повернення ( чого-небудь) на місце

3) мeд. вправляння, репозиція

1) витонченість, вишуканість

2) досвід, мудрість

3) фальсифікація, перекручення фактів; підробка; підробка, сурогат

4) підмішування, додавання домішок

5) заняття софістикою, вправляння в софістиці

6) ускладнення, ускладненість

1) правлення, виправляння; (вывиха) вправляння; (бритвы) гостріння;

2) (корректурный лист) коректа.

* * *

1) виправля́ння, ви́правлення; пра́влення

2) ви́прямлення, випрямля́ння

3) пра́влення; манта́чення; гострі́ння

4) вправля́ння, впра́влення

К'єркегор, Сьорен (1813, Копенгаген - 1855) - датськ. філософ. Отримав освіту у Копенгагенському ун-ті; студіював філософію у Берліні разом із Шеллінгом В. історію філософії К. увійшов як основоположник філософії екзистенціалізму; вперше увів в обіг термін "екзистенціалізм". Створення власних філософських засад К. розпочав із критики системи ідеалізму Гегеля та заперечення об'єктивності істини, запропонувавши підхід до "істини як суб'єктивності", що передбачає безнастанне наближення до надії та особистісне самоздійснення О. днією з чільних у філософії К. є проблема вибору, з'ясування якої розгортається на кількох рівнях - естетичному, етичному та релігійному. На першому рівні індивід прагне до максимуму втіх і задоволень, і свобода вибору його є лише позірною, позаяк він цілковито залежить від власної ситуативної реакції. На етичному рівні індивід піднімається на вищий щабель, бо його вибір регулюється вже не безпосередніми обставинами, а сукупністю універсальних моральних цінностей, на ґрунті яких він чинить власний життєвий вибір. Третій рівень - релігійний - найвищий. Згідно з К., тільки здається, що його можливо досягти шляхом самопізнання (як у Сократа, раціонально), бо насправді існує стрибок від етичного рівня до релігійного. Поняття "стрибка" - одне з найважливіших у філософії К., включаючи не стільки момент розриву у мисленнєвих зв'язках, скільки радикальну зміну в екзистенційному просторі існування окремішнього індивіда, коли він через "страх і трепет" зрікається універсуму етичного і переходить до віри. Відбувається "теологічне зречення етичного" і зустріч з "абсурдом". Детальний і переконливий розгляд питання про віру як ситуацію абсурду (що виглядає такою з точки зору буденного світогляду) представлено крізь призму духовних колізій у старозавітній притчі про Авраама. Людина, за К., поєднує в собі часове і надчасове, вічне. Її життя розгортається через страждання, особливо тоді, коли вона прагне до самоздійснення. Щоб уникнути страждань, людина може розчинитися у групі, колективі, і тоді вона втрачає себе. Коли ж вона від себе не відвертається, то спроможна зробити прорив у вічність - через час - до Бога. Категорії "окремішного індивіда" та "повторення" також належать до засадничих у філософії К. "Повторення" - це породження постійного пошуку свободи, бо вічності неможливо досягнути одноразово, одним зусиллям. У царині соціальної філософії К. - рішучий противник комуністичних ідей у суспільному і політичному житті, а саме: ідей рівності, домінування "людини маси", революційного перевороту. У кн. "Твори любові" він застерігав проти можливого реалізування властивої комунізмові найстрашнішої тиранії - "тиранії страху перед людиною".

[br]

Осн. тв.: "Поняття іронії" (1841); "Сучасна доба" (1842); "Або-Або" (1843); "Страх і трепет" (1843); "Повторення" (1843); "Твори любові" (1848); "Хвороба до смерті" (1849); "Вправляння у християнстві" (1850); "Войовничий нейтралітет" (1851).