Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

ворогові

  • 1 попадаться

    попасться
    1) (встречаться, случаться) траплятися, трапитися (редко потрапитися), здибатися, здибатися, сов. спіткатися, нагодитися, лучатися, лучитися, зустрічатися, зустрі(ну)тися, знаходитися, знайтися. -ться на глаза кому - навертатися (навернутися) на очі кому, впадати (впасти) в очі кому, потрапити, навинутися, наверзтися на очі кому. Взять, что -дётся под руку - взяти що в руку потрапиться, (что подвернётся) що під руку підхопиться. Этот ребёнок ломает всё, что ни -дётся ему в руки - ця дитина трощить (ламає) все, що їй тільки в руку потрапиться и в руки (до рук) потрапить, все, що тільки подибле. Недавно -пались мне в руки стихотворения некоего… - недавно (нещодавно) впали мені в руки вірші якогось… Всё, что -дётся по пути - все, що трапиться (лучиться) на дорозі, все, що здибається (и здиблеться), подибається (и подиблеться), спіткається дорогою. Он часто -дается мне по пути - він часто здибається мені дорогою, я часто здибаю його дорогою. -пасться навстречу кому - здибатися, спіткатися кому, трапитися на зустріч, зустрітися кому. Неизвестно ещё, какой муж -дётся - невідомо ще, який чоловік трапиться (нагодиться, лучиться);
    2) попадатися, попастися кому. -пасться в руки неприятеля, в плен, в неволю - попастися, впасти(ся) в ворожі руки, в руки ворогові, в полон, в неволю, дістатися в руки ворогові, дістатися в полон. [А в неділеньку в обідню годину сам в неволеньку попався (Пісня). Попалася в лихі руки невірній дружині (Метл.)]. - пался в лапы - піймався, попався в лабети кому. Лисица -палась в западню - лисиця попалася (піймалася, вскочила, впала) в пастку. -пался как кур во щи - зав'яз як Бровко в тину. -пасться в воровстве - попастися, (с)пійматися на крадіжці, прокрастися. -пасться во лжи - (с)пійматися на брехні, пробрехатися, вбрехатися, вклепатися, (образно) зостатися на цідилці. [Та тільки так бреши, щоб не вклепавсь (Грінч.)]. -пасться на удочку - пійматися на гачок. Вот так -пался! - от так ускочив! (влопался) от так вклепався! А! -пался! - ага! піймався! Пусть только -дётся он мне (в руки) - хай тільки попадеться він мені, хай тільки попаду (запопаду) я його. Наконец он мне -пался - нарешті він попався в мої руки, впав мені в руки, нарешті я його попав (запопав)! По этому делу -палось несколько чиновников - в цій справі заплуталося кілька урядовців. Первый -вшийся - хто потрапився (потрапиться), леда-хто, хто-будь, перший-ліпший.
    * * *
    несов.; сов. - поп`асться
    1) (оказываться в каких-л. условиях, обстоятельствах) попада́тися, попа́стися, потрапля́ти, потра́пити
    2) (бывать, случаться) трапля́тися, тра́питися, попада́тися, попа́стися; ( встречаться) зустріча́тися, зустрі́тися и зустрі́нутися, стріча́тися и стріва́тися, стрі́тися и стрі́нутися, ( случайно) здиба́тися и зди́буватися, зди́батися; потрапля́тися, потра́питися
    3) (быть замеченным, задержанным) попада́тися, попа́стися; (несов.: пойматься) пійма́тися, спійма́тися

    Русско-украинский словарь > попадаться

  • 2 abandon

    1. n
    невимушеність; нестриманість

    with abandon — невимушено, спокійно

    2. v
    1) відмовлятися від
    2) кидати, залишати
    3) refl. віддаватися (пристрасті тощо)
    * * *
    I n; страх. II v
    1) відмовлятися; залишати
    3) юp. відмовитися (від власності, від права)
    4) закривати; консервувати ( підприємство)
    III n
    1) розв'язність; нестриманість
    2) імпульсивність; енергія

    English-Ukrainian dictionary > abandon

  • 3 air-tight

    adj
    непроникний для повітря; герметичний
    * * *
    a
    1) непроникний для повітря, повітронепроникний, герметичний
    3) недоступний ( ворогові); неприступний; непробивний

    English-Ukrainian dictionary > air-tight

  • 4 hostile

    1. n
    1) ворог, противник
    2) амер. індіанець з племені, що вороже ставиться до білих завойовників
    2. adj
    1) ворожий; що належить противнику
    2) неприязний; недружелюбний; який вороже ставиться (до чогось)
    * * *
    I n
    ворог, супротивник; aмep.; icт. індіанець з племені, яке вороже ставиться до білих
    II a
    1) ворожий; який належить ворогові, супротивникові
    2) ворожий; неприязний, недружелюбний

    English-Ukrainian dictionary > hostile

  • 5 retaliate

    v
    1) відплатити тим же; мстити
    2) подавати зустрічне обвинувачення (комусьupon)
    3) застосовувати репресалії
    4) проводити митну війну
    * * *
    [ri'tʒlieit]
    v
    1) відплачувати тим самим; мстити, помститися; ( upon) висувати зустрічні обвинувачення

    English-Ukrainian dictionary > retaliate

  • 6 surrender

    1. n
    1) здача; капітуляція

    surrender at discretionвійськ. беззастережна капітуляція

    to demand the surrender of fire-armsвійськ. вимагати здачі вогнепальної зброї

    2) відмова (від чогось)
    3) юр. поступка, відмова (від права)
    4) юр. визнання себе неспроможним боржником

    surrender value — сума, що повертається особі, яка відмовилася від страхового поліса

    2. v
    1) здавати
    2) здаватися

    to surrender at discretion — беззастережно капітулювати; здатися на милість переможця

    3) піддаватися, віддаватися (почуттю тощо)

    to surrender (oneself) to despair — удатися у відчай

    to surrender (oneself) to smb.'s influence — потрапити під чийсь вплив

    4) поступатися, підкорятися
    5) відмовлятися (від чогось)
    6) здавати частину виробленої продукції державі по твердій ціні
    7) юр. визнати себе в суді неспроможним боржником
    * * *
    I n
    1) здача; капітуляція
    3) відмова ( від чого-небудь); юp. поступка; відмова ( від права)

    surrender value — сума, що повертається особі, яка відмовилася від страхового поліса; юp. визнання себе неспроможним боржником; явка з повинною

    II v
    1) здавати; здаватися

    to surrender one's office — вийти /подати/ у відставку

    3) ( часто to surrender oneself) піддаватися; віддаватися

    to surrender (oneself) to sleep — заснути

    4) юp. поступатися; відмовлятися ( від права)
    5) юp. визнати себе в суді неспроможним боржником

    English-Ukrainian dictionary > surrender

  • 7 yield

    1. n
    1) урожай, плоди
    2) виробіток; вихід (продукції); видобуток
    3) дебіт (води)
    4) улов (риби)
    5) гірн. осідання (покрівлі)
    6) текучість (матеріалу)
    7) ек. дохід; дохідність; відсотковий дохід
    8) кількість вироблюваної продукції
    9) амер. сума зібраного податку з вирахуванням витрат на його збір
    10) військ. потужність (атомного боєприпасу); тротиловий еквівалент; калібр
    11) тех. корисна робота
    2. v
    1) виробляти; давати (плоди, урожай, доходи)
    2) перен. віддавати (належне)
    3) відходити; здавати (позицію тощо); здаватися
    4) поступатися; погоджуватися

    to yield the pasспорт. відмовитися від переваги

    5) передати слово іншому промовцю; уступити трибуну
    6) дати згоду (дозвіл)
    7) піддаватися; не витримувати
    8) пружинити; прогинатися; осідати
    9) розтягуватися (про тканину тощо)
    10) відплачувати, віддячувати

    to yield up the ghost — віддати богу душу, померти

    * * *
    I [jiːld] n
    1) плоди, врожай
    2) вироблення; вихід ( продукції); дебіт ( води); улов ( риби); врожайність ( crop yield)
    3) гipн. податливість ( кріпи); осідання ( крівлі); піддування ( грунту)
    5) eк. дохід; прибутковість
    6) cл. сума зібраного податку за вирахуванням витрат на його збір
    7) вiйcьк. потужність ( ядерного боєпріпасу); тротиловий еквівалент

    the actual barn yield of a crop — кількість заготовленої /покладеної на зберігання/ сільськогосподарської продукції

    milk yield — удій, надій (egg yield c-г яйценосність)

    animal yield c-г приплід

    livestock yield c-г вихід худоби; продуктивність худоби

    coke (frock) yield — вихід коксу ( породи)

    yield of bread — припік, вихід хліба ( з муки)

    to increase the yield of the soil — покращувати родючість / врожайність/ грунту

    II [jiːld] v
    1) родити, давати (плоди, врожай, прибуток); icт. віддавати
    2) відступати; здавати ( позицію тощо); здаватися
    3) поступатися; погоджуватися; (to) поступитися трибуною; передати слово іншому оратору (тимчасово; to yield the floor); усн. дати згоду, дозвіл
    4) піддаватися; не витримувати; пружинити; прогинатися, осідати; розтягуватися ( про тканину тощо)
    5) бути причиною, викликати/спричинювати щось
    6) icт. відплачувати, віддавати

    this land yields well/poorly — ця земля добре/погано родить

    these flowers yield a sweet scent — ці квіти розливають пахощі /добре пахнуть

    to yield due praise to smb — віддавати належне /хвалу комусь

    to yield ground /a position/ a fortress to the enemy — здати территорию/ позицію/фортецю ворогові

    to yield a ready consent — охоче /відразу ж/ погодитися

    to yield to force — підкорятися силі, відступити перед силою

    we will never yield — ми ніколи не відступимо /не здамося

    the dye will not yield to soap or soda — цю фарбу не бере ні мило, ні сода

    to yield a point in a debate — визнати правоту опонента, поступитися в якомусь питанні

    to yield to entreaties /to demands/ to urgent solicitations/ to remonstrances — поступитися благанням /вимогам /наполегливим проханням/ напученням

    to yield to circumstances — відступити /поступитися під тиском обставин

    to yield to pressure /to temptation/ to persuasion — піддатися тиску /спокусі/ вмовлянням

    to yield the championship /the track — cпopт. поступитися першістю /доріжкою

    to yield to none in smthнікому не поступатися чимось (зазвич. красою, добротою тощо)

    to yield that smth should be done — дати згоду /дозвіл, щоб щось було зроблено

    English-Ukrainian dictionary > yield

  • 8 abandon

    I n; страх. II v
    1) відмовлятися; залишати
    3) юp. відмовитися (від власності, від права)
    4) закривати; консервувати ( підприємство)
    III n
    1) розв'язність; нестриманість
    2) імпульсивність; енергія

    English-Ukrainian dictionary > abandon

  • 9 air-tight

    a
    1) непроникний для повітря, повітронепроникний, герметичний
    3) недоступний ( ворогові); неприступний; непробивний

    English-Ukrainian dictionary > air-tight

  • 10 hostile

    I n
    ворог, супротивник; aмep.; icт. індіанець з племені, яке вороже ставиться до білих
    II a
    1) ворожий; який належить ворогові, супротивникові
    2) ворожий; неприязний, недружелюбний

    English-Ukrainian dictionary > hostile

  • 11 yield

    I [jiːld] n
    1) плоди, врожай
    2) вироблення; вихід ( продукції); дебіт ( води); улов ( риби); врожайність ( crop yield)
    3) гipн. податливість ( кріпи); осідання ( крівлі); піддування ( грунту)
    5) eк. дохід; прибутковість
    6) cл. сума зібраного податку за вирахуванням витрат на його збір
    7) вiйcьк. потужність ( ядерного боєпріпасу); тротиловий еквівалент

    the actual barn yield of a crop — кількість заготовленої /покладеної на зберігання/ сільськогосподарської продукції

    milk yield — удій, надій (egg yield c-г яйценосність)

    animal yield c-г приплід

    livestock yield c-г вихід худоби; продуктивність худоби

    coke (frock) yield — вихід коксу ( породи)

    yield of bread — припік, вихід хліба ( з муки)

    to increase the yield of the soil — покращувати родючість / врожайність/ грунту

    II [jiːld] v
    1) родити, давати (плоди, врожай, прибуток); icт. віддавати
    2) відступати; здавати ( позицію тощо); здаватися
    3) поступатися; погоджуватися; (to) поступитися трибуною; передати слово іншому оратору (тимчасово; to yield the floor); усн. дати згоду, дозвіл
    4) піддаватися; не витримувати; пружинити; прогинатися, осідати; розтягуватися ( про тканину тощо)
    5) бути причиною, викликати/спричинювати щось
    6) icт. відплачувати, віддавати

    this land yields well/poorly — ця земля добре/погано родить

    these flowers yield a sweet scent — ці квіти розливають пахощі /добре пахнуть

    to yield due praise to smb — віддавати належне /хвалу комусь

    to yield ground /a position/ a fortress to the enemy — здати территорию/ позицію/фортецю ворогові

    to yield a ready consent — охоче /відразу ж/ погодитися

    to yield to force — підкорятися силі, відступити перед силою

    we will never yield — ми ніколи не відступимо /не здамося

    the dye will not yield to soap or soda — цю фарбу не бере ні мило, ні сода

    to yield a point in a debate — визнати правоту опонента, поступитися в якомусь питанні

    to yield to entreaties /to demands/ to urgent solicitations/ to remonstrances — поступитися благанням /вимогам /наполегливим проханням/ напученням

    to yield to circumstances — відступити /поступитися під тиском обставин

    to yield to pressure /to temptation/ to persuasion — піддатися тиску /спокусі/ вмовлянням

    to yield the championship /the track — cпopт. поступитися першістю /доріжкою

    to yield to none in smthнікому не поступатися чимось (зазвич. красою, добротою тощо)

    to yield that smth should be done — дати згоду /дозвіл, щоб щось було зроблено

    English-Ukrainian dictionary > yield

  • 12 заходить

    захаживать, зайти
    1) (к кому, куда) заходити, заходжати (= захаживать), зайти, доходити, доходжати, уступати, уступити, (навещать) вітати и завітувати, завітати, (часто) вчащати до кого, куди. [Я частенько туди дохожаю (Крим.). На повороті я вступлю до склепу (Берд.). Доходили молодиці навідати (М. Вовч.)]. -дить на короткое время - забігати, забігти до кого, до чого. -ти по дороге к кому - зайти по дорозі, завернути до кого. -ти неприятелю в тыл - зайти в тил ворогові;
    2) (за что скрываться) заходити, зайти, заступати, заступити за що, (о солнце) заходити, зайти, сідати, сісти, спочивати (в н. вр. в смысле прош. вр.) спочити; лягати, лягти. [За горою сонечко сідає (Шевч.)]. Солнце уже -шло - сонце вже спочиває или спочило;
    3) (как далеко) сягати, сягнути. [Бажання їхні далеко сягають];
    4) (о болезнях, вещах) заходити, зайти, (по)трапляти, потрапити. [Ця річ потрапила до нас із Азії (Крим.)];
    5) -йти (из чужого края забресть) - заблукати. [Заблукав до нас із чужого краю];
    6) (начать ходить) почати ходити, заходити. Он -дил взад и вперёд - він почав ходити сюди й туди;
    7) (расшевелиться) розходитися;
    8) (о речи, разговоре) заходити, зайти, заводитися, завестися про що, (коснуться) торкнутися чого. [Мова зайшла (завелася) про щось. Розмова торкнулася наших відносин (Крим.)]. Зашедший - що зайшов; (прил.) зайшлий, захожий, зайдений, примандрований.
    * * *
    I
    ( начать ходить) заходи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (о волнах, тучах) розходи́тися, -хо́диться; ( начать слоняться) затиня́тися
    II несов.; сов. - зайт`и
    захо́дити, зайти́, -йду́, -йдеш; (часто ходить куда-л., к кому-л.) унаджуватися, -джуюся, -джуєшся, уна́дитися, -джуся, -дишся; (забираться куда-л.) забива́тися, забитися, -б'ю́ся, -б'є́шся; ( за что) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш; ( возникать - о разговоре) здійма́тися, здійня́тися (здійметься), зніма́тися, зня́тися (зні́меться)

    Русско-украинский словарь > заходить

  • 13 мат

    плетёнка)
    I. мата, матка. [На дверях мата, щоб не задувало (Проскурівщ.). Нав'язали маток із соломи вікна від морозу затуляти (Чернігівщ.)].
    II. Мат -
    1) (тусклость поверхности) мат (-ту), матовість (-вости); (налёт на плодах) барва, суга, осуга, (преимущ. на незрелых) свид (-ду), (болезнен.) падь (-ди). [Сливки свіжі в барвою (Кам'янеч.). Яка сиза на сливах суга (Черніг.). Виноград щойно нарізаний, ще з осугою (Могилівщ.). Свид буває на сливках-угорках; його легко стерти рукою (Липовеч.). На аґрусі якась падь (Звиног.)];
    2) (состав для навед. тусклости) мат, тьмян (-ну). Наводить, навести мат на что - наводити, навести мат на що, матувати, поматувати, тьмянувати, потьмянувати що;
    3) (в шахм. игре) мат. Шах и мат - шах і мат. Сделать шах и мат - зробити (завдати) шах і мат;
    4) (перен.: гибель, конец) мат, кінець (-нця), край (р. краю), капут; срв. Капут. [Завдати ворогові крайній мат (Франко)]. Ему пришёл мат - йому прийшов кінець (край, мат). Дело пришло к -ту - справі прийшов кінець (край). Дожить до мату - зубожіти геть до краю, дожити(ся) до останнього вбозтва;
    5) кричать благим, недаровым -том - кричати несамовито, криком кричати, кричати що-духу, репетувати, лементувати; (грубо) кричати як на живіт, на пуп кричати. Скакать лихим -том - що-духу, чим-дуж, навзаводи скакати. II.. Мат (матерная брань) - мат (-ту), матюк (-ка) и матюки (-ків). Крыть -том - крити матом (матюками).
    * * *
    I шахм.
    и пр. мат, -а
    II
    ( половик) ма́та; ма́тка
    III
    (матовость; шероховатость) мат, -у
    IV

    крича́ть (ора́ть, вопи́ть) благи́м ма́том — несамови́то (кри́ком) кричати, репетува́ти, крича́ти [як] на живі́т

    V
    ( брань) матюки́, -кі́в, лихослі́в'я

    Русско-украинский словарь > мат

  • 14 наносить

    (несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)
    I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].
    II. Наносить, нанести и нанесть -
    1) см. I. Наносить;
    2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.
    I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;
    3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];
    4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;
    5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;
    6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;
    7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;
    8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];
    9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;
    10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -
    1) см. под
    I. Наносить:
    2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;
    3) занесений, позаношений;
    4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;
    5) зазначений, позазначуваний;
    6) накиданий, понакид(ув)аний;
    7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;
    8) набитий, підбитий.
    * * *
    I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и
    1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити
    2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти

    \наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т

    \наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́

    \наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́

    Русско-украинский словарь > наносить

  • 15 обход

    обхід (-ходу), обминка. В обход - в обхід, околяса, околясом. Пошёл не прямо, а в обход - пішов не просто, а в обхід (околясом). Делать обход (в пути) - кругу накидати, надавати. Большой обход в пути - дуже обхідно. [З-під Хвастова під Хотин через Степанці дуже обхідно]. Войско выступило в обход неприятеля - військо вирушило в обхід ворогові. Докторский обход больных (в больнице) - лікарський обхід хорих (у лікарні), лікарська ревізія хорих (у лікарні). Полицейский обход - см. Дозор.
    * * *
    обхі́д, -хо́ду, обхо́п, -у

    Русско-украинский словарь > обход

  • 16 пересекать

    пересечь
    1) (острым орудием) перетинати, перетяти, перерубувати, перерубати, (о мног.) поперетинати, поперерубувати що чим. [Гостра сокира: за одним махом перерубала ломаку. Поперетинали реміння що ним поскручувано було руки козакам (Стор.)];
    2) (линию, местность, дорогу и т. п.) перетинати, перетяти, перерізувати, перерізати, перехрещувати, перехрестити. [Довгою променястою стрілою перетяла (іскра) увесь степ (Мирн.). Узенька стежечка перехрещувала шлях (М. Вовч.). Великий шлях перехрещує залізничу колію]. -кать дорогу кому - перетинати, перетяти, перерізувати, перерізати шлях кому, іти, піти навперейми кому, переймати, перейняти кого. [Військо перетяло (перерізало) шлях ворогові. Знайшов я кружну стежку, що вже тобі шляху не переріже (Л. Укр.). Побігли навперейми злодієві];
    3) (высечь многих) перехл(ь)остати, перешмагати. См. Сечь. Пересекаемый - перетинаний, перерубуваний; перехрещуваний, перерізуваний. [Великий сад перехрещуваний стежками]. Пересечённый и -сеченный - перетятий, перерубаний; перехрещений, перерізаний. [Голос урвався, як чимсь перетятий (Неч.-Лев.). Гори, поперетинані узенькими щілинами].
    * * *
    несов.; сов. - перес`ечь
    1) перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти и поперетина́ти; ( перерезать) перері́зувати и переріза́ти, перері́зати и поперері́зувати и попереріза́ти, ( о дороге) перехре́щувати, перехрести́ти; ( проходить по поверхности от одного края к другому) перекре́слювати, перекре́слити
    2) мат. перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти; (плоскости, тела) переріза́ти, перері́зати

    Русско-украинский словарь > пересекать

  • 17 пожелать

    1) (захотеть) забажати, зах(о)тіти, зажадати, запрагнути, забагнути и забагти чого; (из'явить сознательное желание) побажати, пожадати, схотіти и похотіти, поохотитися, завволіти. [Богу рівним бути забажав (Франко). Побажай чого, так і станеться (Номис). Хто його зна, чи похотять люди (Каменец.)]. Всё, чего душа -лает - все, чого душа забажа (захоче, зажада, запрагне). Если -лаете (если вам будет угодно) - як схочете, як завволите. [Як завволите, сестро Меланіє, - одказала Катря (М. Вовч.)]. Не -лай себе добра ближнего твоего - не пожадай собі добра (від) ближнього твого. Срв. Желать 1;
    2) побажати, пожадати кому чого. [Думала, що за багатим чоловіком добре їй буде, а вийшло і ворогові своєму не пожадала-б (Мирн.)]. -лать доброго дня - на добридень поклонитися, на добридень и добридень дати, віддати кому, на добридень сказати кому. -лать спокойной ночи - на добраніч дати (сказати) кому. См. Желать 2.
    * * *
    побажа́ти; ( захотеть) захоті́ти, схоті́ти, забажа́ти, пожада́ти, зажада́ти, забагну́ти, заба́гти, запра́гнути

    Русско-украинский словарь > пожелать

  • 18 полагать

    положить
    1) (куда, где, на что) класти, покладати, покласти, (диалект.) ложити, положити, покладовити. [Клади книжки на стіл (на столі). Поклав гроші в скарбницю. Буду в землі козацькій-християнській голову покладати]. -жить лишнее (о приправах) - передати. [Передав куті меду]. -жить в кушанье что-л. крошеное - закришити чим. Разбив, -жить во что (о яйцах) - убити. [Я в сир троє яєць убила]. -жить головами или верхними концами в противопол. направл. - покласти митусь. [Рибки в пуделкові лежали митусь. Поклала снопи митусь]. -гать земные поклоны - доземні поклони покладати, бити. -жить земной поклон - покласти, ударити, забити поклін. -гать душу, за кого, что - покладати, покласти душу за кого, за що. [Пастир добрий душу свою покладає за вівці (Єванг.)]. -гать, -жить голову (жизнь) за кого, за что - головою накладати, накласти (наложити) за кого, за що; трупом лягати за кого, за що. [Він головою накладе за свою ідею (Крим.). За отчизну головами накладали]. -жить врага на месте - укласти ворога, зробити ворогові кінець. -жить убитыми многих - покласти, викласти. [Виклав ляшків, виклав панків у чотири лави]. -жить оружие перед кем - скласти зброю перед ким. -жить к ногам - скласти (покласти) до ніг. -гать, -жить начало, основание чему - закладати, закласти що, засновувати, заснувати що, зробити (покласти) початок чому, чого. [Шекспір поклав початок і справжньої сьогочасної комедії (Єфр.)]. -гать, -жить основание городу - осаджувати, осадити місто. -жить конец (предел) чему - зробити (покласти) кінець (край), берега дати чому. [Треба рішуче цій практиці зробити кінець (Н. Рада)]. -жить на ноты - покласти на ноти; завести в ноти. -гать надежду на кого - покладати (держати, мати) надію на кого. [Я на дядька Петра надію держала (Переясл.)]. -гать гнев на кого - покладати, положити гнів на кого. -гать резкую границу - ставити обруб; класти виразну межу. [Ніколи ми не можемо напевне визначити подію, щоб виразний ставила обруб між сусідніми періодами (Єфр.)]. Как бог на душу -жит - собі до вподоби; як заманеться. [Крутять моральними категоріями собі до вподоби (Єфр.)]. -гать, -жить жалованье кому, цену чему - покласти, класти, визначати, визначити, призначати, призначити, встановляти, встановити платню кому, ціну за що. [Платні мені визначено по три червінці на місяць. Треба дати за кожний стовп - кладім уже - по карбованцю (Звин.)];
    2) (решать) покладати, покласти, вирішати, вирішити. [Поклали, що треба одружити Йона в-осени (Коцюб.)]. В военном совете -жили действовать наступательно - військова рада вирішила (поклала) наступати (робити наступ). -жить на чём - поєднатися, (редко) положитися. [Так і положилися, щоб Семен Іванович, коли тільки захоче, щоб і приходив (Квітка)]. Положено - (по обычаю) заведено. [Цей день заведено святкувати. Косарям заведено давати по чарці].
    3) (думать, держаться мнения) гадати, думати, міркувати, покладати, уважати. [Я теж гадаю, що нічого не буде. Думаю, що на це пристати можна. Я так собі міркую, що нічого з того не буде путящого. Він так собі покладає: як піде чоловікові з якого дня, то так воно вже і йдеться (Коцюб.). А що, волики, як уважаєте: де будемо ночувати? (Драг.)]. -гаю, что - думка така, що…; я такої (тієї) думки; на мою думку; я такий, що…; (я так) гадаю, що и т. д. [Гадаю, що так буде найліпше]. Как вы -ете? - якої ви думки? як на вашу думку ? як ви гадаєте? и т. д. Надо -гать, что - мабуть так, що; треба думати, що. Положим - візьмімо, покладімо, припустімо, даймо. -жим, что это так - припустімо, що це так; нехай це буде й так. Его -гают умершим - про його думають, що вмер; його вважають (мають) за померлого. -гают, что это вы сделали - гадають (думають), що це ви зробили; думають на вас, що ви це зробили. Положенный и положённый - (куда, где, на что) покладений. -ный на ноты - заведений у ноти; (о жалованьи, цене) визначений, призначений, покладений, установлений; (надлежащий) належний (по обычаю) заведений.
    * * *
    1) ( думать) ду́мати, гада́ти; ( считать) уважа́ти; ( усматривать) убача́ти
    2) (начало, конец) кла́сти, поклада́ти; (перен.: вкладывать) уклада́ти

    \полагать нача́ло чему́ — кла́сти (поклада́ти, дава́ти) поча́ток чому́, започатко́вувати що

    \полагать основа́ние чему́ — засно́вувати що

    Русско-украинский словарь > полагать

  • 19 поражение

    1) побиття, поразка, побій (-бою), побиванка. [Битва скінчилась повним побиттям римської армії (Павлик)]. Нанести неприятелю -ние - побити ворога, завдати побою, поразки ворогові. Потерпеть -ние - зазнати побиття, поразки, побою;
    2) мед. - ураження, увередження, ушкодження, (частичное) надвередження, ураза. Частичное или полное -ние нервных центров - часткове або повне враження, увередження, ушкодження нервових центрів;
    3) (громом) забиття (громом);
    4) (чувством) ураження.
    * * *
    1) ( действие) ура́ження, уража́ння; влу́чення, влуча́ння
    3) ( болезненное изменение в ткани) мед., биол. ура́ження
    4) юр. пора́ження, пора́зка

    \поражение прав (в права́х) — пора́ження прав (в права́х), позба́влення прав

    Русско-украинский словарь > поражение

  • 20 предавать

    предать
    1) см. Передавать;
    2) віддавати, віддати; срв. Отдавать, Предоставлять, Подвергать. -вать суду кого-л. - ставити (поставити) на суд кого, віддавати (віддати) до суду (під суд) кого. [Стережіться-ж людей, бо вони ставитимуть вас на суд (Єв.)]. -вать забвению что-л. - пускати (пустити) в непам'ять (у запомин) що. [Все те пускають наші земляки в непам'ять (Куліш)]. -вать огню что-л. - спускати (спустити) на пожар що, пускати, пустити за димом що. -вать смерти, мукам, казни кого-л. - віддавати (віддати), завдавати (завдати) на смерть, на муки, на страту кого. -дать смертной казни кого - на смертну кару завдати кого, стратити кого. -дать кого смертной казни через повешение - на горлі (и на горло) скарати, покарати кого. -даю себя на суд и волю вашу - віддаю себе (здаюся, спускаюся) на суд і волю вашу. -дать себя воле божией - здатися на бога, здатися, спуститися на волю (ласку) божу. -дать кого проклятию - клятьбу (прокляття) покласти на кого, проклясти кого. -дать себя на жертву - віддати себе на жертву. -дать богу дух - богові душу (дух) віддати. [А сам припав к сирій землі, віддав богу дух (Пісня)]. -дать тело земле - сховати в сиру землю кого;
    3) видавати, видати, зраджувати, зрадити кого, що, (признанием) виказувати, виказати на кого и кого. Он -дал нас неприятелю - він видав нас ворогові. Преданный -
    1) переданий;
    2) відданий, завданий и т. д.;
    3) виданий, зраджений, виказаний;
    4) см. Проданный.
    * * *
    несов.; сов. - пред`ать
    1) віддава́ти, відда́ти

    \предавать земле́ кого́ — похова́ти (похорони́ти) кого́

    \предавать ка́зни — стра́чувати, стра́тити, кара́ти, покара́ти (скара́ти) на сме́рть (сме́ртю; на го́рло)

    \предавать огню́ — и

    мечу́ — зни́щувати, зни́щити вогне́м (огне́м) і мече́м, віддава́ти, відда́ти на зни́щення вогне́м (огне́м) і мече́м

    \предавать на посмея́ние — виставля́ти, ви́ставити на по́сміх (на сміх, на глум)

    \предавать прокля́тию — проклина́ти, проклясти́, несов. клясти́

    \предавать суду́ — віддава́ти, відда́ти під суд (до су́ду)

    2) ( изменять) зра́джувати, зра́дити; ( выдавать) видава́ти, ви́дати и повидава́ти

    Русско-украинский словарь > предавать

См. также в других словарях:

  • ВОРОГОВ — Василий Федоров сын В в, тихвинский посадский. 1624. А. Ю. 316 …   Биографический словарь

  • Трех ворогов не держи себе, а с двумя помирись! — См. МИР ССОРА СПОР …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • ВОРОГ — муж. враг, недруг, неприятель, супротивник, недоброжелатель, супостат, злоумышленик, злодей; нечистая сила, сатана; нечистый в лесу, леший; | орл. знахарь, колдун. Не сживайся ворог с ворогом, коли дело за одно. Не вспоя, не вскормя, ворога не… …   Толковый словарь Даля

  • руба́ть — аю, аешь; несов., перех. прост. То же, что рубить (в 1, 2, 3 и 4 знач.). [Пацюк:] Много я на своем веку всякого уголька рубал, а такого, как здесь, сроду не видал. Билль Белоцерковский, Голос недр. Уральской саблей ворогов рубал Денис Давыдов. С …   Малый академический словарь

  • МИР - ССОРА - СПОР — Мировая на пиве, с отрыжкою (т. е. ставь вина). С кумом бранюсь, на пиве мирюсь, с чужим побранюсь винцом зальюсь. Подавая соль смейся, не то поссоришься (общее поверье). Ножа, ножниц (острого) не дарят (а купить за грош можно). Не стучи ключами… …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Доманёвка — Эта статья содержит незавершённый перевод с украинского языка. Вы можете помочь проекту, переведя её до конца …   Википедия

  • Ростоши — У этого термина существуют и другие значения, см. Ростоши (Оренбург). Ростошинский храм (1781) и Дом культуры (2008) Ростоши  село в Эртильском районе, Воронежской области. Расположено в долине среднего течения реки Токай, по обоим её… …   Википедия

  • видавати — даю/, дає/ш, недок., ви/дати, дам, даси, док., перех. 1) Давати, відпускати на руки що небудь із запасів, місць зберігання і т. ін. || Давати що небудь належне комусь на основі офіційного розподілу або надання. || Передавати кого небудь силою,… …   Український тлумачний словник

  • зміцнювати — юю, юєш і рідко зміцня/ти, я/ю, я/єш, недок., зміцни/ти, ню/, ни/ш, док., перех. 1) Робити міцнішим, стійкішим; укріплювати. || перен. Робити що небудь надійнішим, більш сталим, постійним. 2) Загартовувати кого , що небудь; робити стійкішим,… …   Український тлумачний словник

  • зміцнюватися — ююся, юєшся і рідко зміцня/тися, я/юся, я/єшся, недок., зміцни/тися, ню/ся, ни/шся, док. 1) тільки 3 ос. Ставати міцнішим, стійкішим; укріплюватися. || перен. Ставати надійнішим, більш сталим, постійним. 2) Загартовуватися, ставати стійкішим,… …   Український тлумачний словник

  • ударний — I а, е. 1) Стос. до удару, ударів (у 1 знач.). || Признач. робити удар, удари. || Який здійснюється за допомогою удару. Ударні інструменти. •• Уда/рна в я/зкість властивість металевого матеріалу (твердого тіла) необоротно поглинати механічну… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»