-
1 вольовий
1) volitional2) ( рішучий - про характер) strong-willed, resolute, determined -
2 вольовий
волево́йвольови́й м'яз анат. — произво́льная мы́шца
-
3 вольовий
iradeli -
4 willed
adj1) заповіданий2) вольовий; що залежить від сили волі3) що визначається чужою волею4) добровільний* * *[wild]a1) заповіданий2) вольовий, той, що залежить від сили волі3) той, що визначається чужою волею4) добровільний -
5 forceful
adj1) сильний, потужний2) вольовий; владний3) дійовий, переконливий* * *a1) сильний, потужний; сильний, вольовий2) дієвий, переконливий -
6 strong-willed
-
7 willing
adjI am quite willing — я згоден, я готовий, я не заперечую
2) добровільний; невимушений3) старанний, ретельний; запопадливийwilling hands — ревна праця, ретельність
4) що бажає, що прагне5) філос. вольовийGod willing — якщо воля Божа, з Божою допомогою
* * *[wiliç]n1) готовий, схильний, прихильний, згодний (зробити що-н.); той, що не заперечує (проти чого-н.)willing to oblige — прислужливий, обов'язковий, люб'язний
willing or not — волею-неволею, хочеш не хочеш
I am quite willing to come with you — я згодний /готовий/ піти з вами
2) старанний, ретельний; завзятийwilling hands — ретельна робота, ретельність, завзяття
3) добровільний, невимушенийwilling obedience — добровільна покора, свідома дисципліна
4) фiлoc. вольовий••to spur /to flog/ a willing horse — підганяти того, хто, так старається з усіх сил
willing ear — доброзичлива увага, бажання вислухати
God willing — якщо Богу завгодно, з Божею допомогою
nothing is impossible to a willing heart /mind/ — пpиcл. дуже захочеться - неодмірно доб'єшся; = терпіння та труд все перетруть
-
8 willed
[wild]a1) заповіданий2) вольовий, той, що залежить від сили волі3) той, що визначається чужою волею4) добровільний -
9 forceful
adj1. діючий, переконливий2. сильний, вольовий- forceful argument переконливий аргумент- forceful language категоричне формулювання- forceful leader вольовий/ сильний керівник- forceful speaker сильний оратор, який вміє переконувати -
10 characterful
-
11 conative
a1) пcиx. вольовий2) гpaм. конативний -
12 iceman
n (pl icemen)1) арктичний мандрівник2) альпініст3) амер. продавець (розвізник) льоду4) доглядач на катку5) морозивник6) амер., розм. злодій, що краде коштовності7) розм. холоднокровний гравець; вольовий спортсмен (актор тощо)* * *[`aismʒn]n; (pl- men [-men])1) арктичний мандрівник; альпініст2) aмep. розвізник, продавець льоду4) морозивник5) aмep.; cл. злодій-спеціаліст по коштовностях6) холоднокровний гравець; спортсмен, актор, який володіє собою -
13 vigorous
adj1) сильний, енергійний, бадьорийvigorous of body — фізично здоровий (сильний, бадьорий)
vigorous of mind — з живим (жвавим) розумом
2) рішучий* * *a1) сильний; бадьорий; енергійний; vigorous plant сильна рослина; vigorous of body (фізично) здоровий, сильний, бадьорий; vigorous of mіnd з живим розумом; vigorous of frame могутнього /потужного/ складу; vigorous of step з бадьорою ходою, твердо крокуючий; vigorous style живий, енергійний стиль/ мова/; vigorous speech сальна мова; vigorous commander вольовий командир; he іs quіte vigorous for hіs age для свого віку він досить бадьорий -
14 volent
adjвольовий* * *а рід. волевий -
15 volition
n1) воля, бажання, вольовий акт2) сила волі* * *n.1) воля, волевий акт; бажання; of his own volition по своїй (добрій) волі, за своїм бажанням, добровільно2) сила волі -
16 volitional
-
17 volitive
adj1) вольовий2) дезидеративний (про дієслово)* * *I грам.1) волитив2) дезидеративII a1) волевий; volitive faculty волевиявна здатність -
18 voluntary
1. n1) добровільна праця; добровільний акт2) прихильник принципу добровільності3) соло на органі (в церковній службі)4) довільна програма (на змаганні); номер за вибором виконавця5) експромт, імпровізація6) факультативний екзамен2. adj1) добровільний, добровольчий2) що має свободу волі; що користується свободою вибору3) свідомий, навмисний, умисний4) довільнийvoluntary muscle — анат. вольовий м'яз
voluntary exercises — спорт. довільні вправи
5) що підтримує принцип добровільності (служби в армії)6) що обстоює принцип відокремлення церкви і школи від держави7) неоплачуваний, безоплатний (про працю); громадський, добровільний; благодійнийvoluntary organization — благодійна (громадська) організація
8) що утримується на добровільні внески (на приватні кошти)voluntary schools — приватні школи, що утримуються на кошти благодійників
9) стихійний, спонтанний; що виникає несподівано11) дикорослийvoluntary escape — юр. незаконне звільнення ув'язненого з-під варти в результаті потурання посадових осіб
* * *I n.1) добровільна робота; добровільний акт2) прихильник принципу добровільності [див. voluntaryism ]3) соло на органі (до, під ч.ас або після церковної служби)4) вільна програма ( на змаганнях); номер за вибором виконавця; експромт, імпровізація6) = volunteer 1II a1) добровільний; voluntary confession добровільне зізнання; voluntary contributions добровільні внески; voluntary enlistment військ. добровільне зарахування на воєнну службу; voluntary jurisdiction юр. добровільна підсудність; voluntary settlement юр. полюбовна згода2) маючий свободу волі; той, що користується свободою вибору; man is a voluntary agent людина має свободу волі; he was а voluntary agent in the matter в цьому питанні він діяв за власною волею; he was not a voluntary agent у нього не було вибору3) свідомий, навмисний; voluntary manslaughter навмисне вбивство; voluntary discipline свідома дисципліна4) спец. довільний; voluntary movement фізіол. довільний рух; voluntary muscle анат. м’яз, що довільно скорочується; voluntary exercises спорт, довільні вправи5) неоплачуваний, безоплатний ( про працю); суспільний, добровільний; благодійний; voluntary worker людина, що виконує роботу без оплати; суспільний робітник; voluntary assistants /helpers/громадські представники, добровільні помічники (в школі, лікарні); voluntary society суспільна або благодійна організація; добровільне суспільство; юр. безплатно; без зустрічного задоволення; voluntary conveyance передача прав без зустрічного задоволення; voluntary grantee особа, якій безплатно передається право на що-небудь6) що утримується на благодійні внески, на приватні кошти; voluntary schools [hospitals] школи [лікарні], що утримуються на кошти приватної благодійності; churches церкви, відділені від держави на кошти віруючих7) стихійний, спонтанний; невимушений -
19 characterful
-
20 conative
a1) пcиx. вольовий2) гpaм. конативний
- 1
- 2
См. также в других словарях:
вольовий — а/, е/. 1) Прикм. до воля 1). 2) Який має тверду волю, характер; наполегливий. 3) Заснований на особистій волі, без урахування об єктивних умов і закономірностей; волюнтаристичний. Вольове керівництво … Український тлумачний словник
вольовий — [вол ови/й] м. (на) во/му/ л оув і/м, мн. л оув і/ … Орфоепічний словник української мови
вольовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
директивно-вольовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
інтонація — ї, ж. 1) Ритміко мелодійний лад мови, послідовна зміна висоти тону, сили й часу звучання голосу, що відображає інтелектуальний та емоційно вольовий зміст мовлення. 2) Тон, манера або відтінок вимови, що виражають яке небудь почуття мовця, його… … Український тлумачний словник
норов — у, ч., розм. 1) Сукупність душевних якостей людини, які проявляються в її діях, поведінці; вдача, характер. || Особливості поведінки тварин, птахів. || перев. мн. Примхи, капризи, непокірливість, упертість і т. ін. •• З но/ровом примхливий,… … Український тлумачний словник
сильний — а, е. 1) Який має велику фізичну силу (про людину, тварину); прот. слабкий, слабий. || у знач. ім. си/льний, ного, ч. Той, хто має велику фізичну силу. || Який має велику силу або свідчить про неї (про частини організму людини або тварини);… … Український тлумачний словник
характерний — I хар актерний а, е. 1) У сценічному мистецтві – властивий певному народові, епосі, суспільному середовищу. || Який втілює певний психологічний тип. •• Характе/рний та/нець вид сценічного танцю, до якого належать стилізовані національні танці. 2) … Український тлумачний словник
характерний — I [хара/ктеирнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і (який має вольовий характер) II [характе/рнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і (властивий комусь, чомусь) … Орфоепічний словник української мови
наполегливий — 1) (який невідступно добивається своєї мети, її здійснення), настійливий, настирливий, настирний, завзятий, заповзятий, заповзятливий, напористий, невідступний, у[в]пертий; вольовий (який виявляє тверду волю, характер); невтомний, непогамовний… … Словник синонімів української мови
