-
1 свавільний
-
2 свавільний
( норовливий) self-willed, petulant, wilful; highhanded, headstrong, arbitrary -
3 свавільний
своево́льный, самово́льный, самовла́стный; ( основанный па личном произволе) произво́льный -
4 свавільний
swawil'nyjприкм. -
5 свавільний
თვითნებური -
6 свавільний
самаволнысвавольны -
7 sobiepański
свавільний -
8 swawolny
свавільний -
9 дэлибаш
свавільний, очманілий, навіжений, знавіснілий, осатанілий, дурний, буйний, безумний, шалений, божевільний, запальний, гарячкуватий, відчайдух, буян, шаленець СБ, Б. -
10 произвольный
1) (зависящий от воли) самовільний, самохітній. [Самовільний (самохітній) рух]; срв. Непроизвольный;2) (свободный) вільний, свобідний. [Вільний вибір]. -ное распоряжение чем-н. - вільне (свобідне) порядкування де, у чому, вільне орудування чим;3) (необоснованный) довільний. [Довільне товмачення ведійських гімнів]. - ное утверждение - довільне твердження;4) (своевольный, самовольный) свавільний, самовільний, самочинний. -ный поступок - самовільний учинок.* * *1) (зависящий от собственной воли, сознания) дові́льний2) (производимый по личному произволу, прихоти) сваві́льний; ( самовольный) самові́льний3) (не вытекающий с необходимостью из чего-л.) дові́льний; ( необоснованный) необґрунто́ваний; ( лишённый оснований) безпідста́внийпроизво́льная мы́шца — анат. вольови́й м'яз
-
11 arbitrary
adj1) свавільний; довільний; випадковий2) примхливий3) деспотичний; владнийarbitrary constant — мат. довільна стала
* * *a1) довільний, випадковий2) примхливий, непостійний; свавільний3) деспотичний -
12 wilful
adj1) упертий, свавільний, норовливий; незговірливийwilful child — примхлива (неслухняна) дитина
2) навмисний, умисний3) заст. добровільний; зговірливий* * *a1) норовливий, свавільний; упертийwilful child — норовлива /капризна/ дитина
2) навмисний, умиснийwilful disobedience [defiance of an order] — вiйcьк. свідома непокора [порушення наказу]
3) в гpaм.; знaч. імен. упертюх; уперта людина; навмисна дія••wilful waste makes woeful want — пpиcл. марнотратство до добра не доведе
-
13 своевольный
1) сваві́льний\своевольныйый челове́к — сваві́льна люди́на
2) ( самовольный) самові́льний\своевольныйый отъе́зд — самові́льний від'ї́зд
-
14 cobby
adj1) низькорослий, кремезний2) свавільний, упертий3) розм. міцний, здоровий, здоровенний* * *a1) низькорослий, кремезний2) свавільний, упертий3) дiaл. міцний, здоровий; здоровенний -
15 foreright
adj1) що виступає прямо вперед2) розм. упертий; свавільний3) прямий, прямолінійний (про людей)* * *[fxː'rait(s)]= forerights; a2) дiaл. свавільний, упертий; прямий, прямолінійний ( про людей) -
16 froward
adjупертий; свавільний; вередливий, примхливий; що чинить наперекір* * *aупертий; свавільний; який діє, чинить наперекір; icт. несприятливий -
17 hard-mouthed
adj1) непіддатливий; упертий; свавільний2) гострий, різкий (у словах)* * *a1) туговуздечковий ( про коня)2) свавільний, упертий -
18 headstrong
adjсвавільний, упертий, наполегливий* * *a1) свавільний; упертий, завзятий2) прямолінійний; волюнтаристичний (про курс, метод) -
19 heady
adj1) необачний, гарячий, нерозсудливий; свавільний2) стрімкий, навальний; бурхливий3) міцний, п'янкий* * *[`hedi]a1) необачний, гарячий; безрозсудний; свавільний; стрімкий, бурхливий2) міцний, оп'яняючий; п'янкий3) розумний, хитромудрий -
20 high-handed
adjвладний, свавільний* * *aсвавільний; владний
См. также в других словарях:
свавільний — прикметник … Орфографічний словник української мови
свавільний — а, е. 1) Який діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самовільний. || Власт. такій людині. || Який виражає свавілля. || Здійснюваний без дозволу, на власний розсуд, без достатніх підстав. || Який розвивається, відбувається… … Український тлумачний словник
свавільний — (який виявляє / в якому виявляється свавілля), розгнузданий, деспотичний, тиранічний … Словник синонімів української мови
свавілля — я, с. 1) Необмежена влада, відсутність законності, справедливості. 2) Схильність діяти на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; самовілля. || Відображення явищ реальної дійсності, що ґрунтується лише на власному, часто спотвореному,… … Український тлумачний словник
свавільність — ності, ж. Властивість за знач. свавільний … Український тлумачний словник
свавільно — Присл. до свавільний … Український тлумачний словник
самовільний — а, е. 1) Який здійснюється без дозволу; самочинний. || рідко. Якого зроблено навмисно. 2) Який діє на власний розсуд, незважаючи на волю й думку інших; свавільний. 3) Який відбувається, виникає і т. ін. сам по собі, без будь якого зовнішнього… … Український тлумачний словник
самовільний — 1) (який здійснюється без дозволу), самочинний 2) (який чинить на власний розсуд), свавільний 3) (який відбувається, виникає сам по собі, без будь якого зовнішнього втручання), спонтанний … Словник синонімів української мови
брикливий — свавільний, химерний [XI] … Толковый украинский словарь
деспот — 1) (жорстокий, свавільний правитель із необмеженою владою), тиран; сатрап (також особа, яка покірно виконує жорстоку волю вищого правителя) 2) (жорстока людина, що зловживає своїм становищем, владою над іншими тощо), тиран; самоволець, своєволець … Словник синонімів української мови
скажений — а, е. 1) Хворий на сказ; який сказився. Скажений вовк. || рідко. Який має психічний розлад; божевільний. || у знач. ім. скаже/ний, ного, ч.; скаже/на, ної, ж. Хвора на сказ чи божевільна людина (уживається перев. як лайка). 2) Який легко втрачає… … Український тлумачний словник
