Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

возвышенность

  • 1 возвышенность

    1) високість, величність. [Високий дух високість признає (Грінч.) = возвышенный дух возвышенность признаёт];
    2) (то же, что и Возвышение
    2) високість (р. -кости), височина, холмовина, горбовина, груд. См. ещё Возвышение 2.
    * * *
    1) ( местность) височина́, висота́, височі́нь, -ні, твор. -чі́нню, підви́щення, узви́шшя, горбо́вина; ( взгорье) узгі́р'я, згі́р'я
    2) перен. підне́сеність, -ності, висо́кість, -кості, вели́чність

    Русско-украинский словарь > возвышенность

  • 2 Валдайская возвышенность

    Валда́йська височина́

    Русско-украинский словарь > Валдайская возвышенность

  • 3 возвышение

    1) (действие от гл. возвысить, возвышать) - піднімання, підняття, піднесення, знесення, знімання (здіймання), підвищування, вивищення, звеличення [Звеличення власного народу], вславлення;
    2) (возвышенное место, холм) підвищення [Великий майдан з храмом посередині на чималім підвищенні (Л. Укр.). Перед вівтарем на підвищенні стоїть священик], високість [Серед церкви зробили невеличку високість, і там став архієрей (Черніг.)], винесення, вивищення, шпиль, лобок (р. лобка). См. ещё Возвышенность 2;
    3) (о сане, должности и т. п.) вищість. [Вітали його теперішнім високим саном, пророкуванням вищости нової (Кул.)].
    * * *
    1) ( действие) підніма́ння, підняття́, підійма́ння, здійма́ння, зніма́ння, підне́сення; підви́щення, (неоконч.) підви́щування; підніма́ння, підійма́ння, здійма́ння, зніма́ння
    2) мат. підне́сення
    4) (площадка, помост выше пола, земли) підви́щення, узви́шшя

    Русско-украинский словарь > возвышение

  • 4 высота

    височінь (р. -чіни), височина (р. -ни), височиня (р. -ні), висота, вишиня (р. -ні), високість (р. -кости). Высоты - висоти, високості, вершини. На одной высоте с кем - врівні з ким. Высотой - заввишки, звишки, високо. [А в тім покої були вікна на три сажні високо]. С высоты - з височини, з висока. [Ви щасливі, високії зорі, все на світі вам видко з висока (Л. Укр.)].
    * * *
    1) ( вышина) височина́, висота́; ( высь) височі́нь, -ні, твор. -чі́нню, висо́кість, -со́кості и -соко́сті

    высото́ю — в знач. нареч. завви́шки

    2) (возвышенность, гора) висота́, височина́, висо́кість
    3) мат., астр. и пр. висота́

    Русско-украинский словарь > высота

  • 5 занимать

    занять у кого
    I. 1) позичати, позичити, зазичати, зазичити у кого чого, що, зазичатися, зазичитися у кого чим, брати, узяти в позику в кого чого, (образно) зарятуватися, зарадитися в кого чим. [Школа й на папір частенько не має шага і в хазяйки зазичається (Свидн.). Се я у чоловіка зарятувався та й оплатив податі (Сл. Гр.)]. -ть место - забирати, забрати місце, (о лице) займати, зайняти місце. -мать место (должность) - мати (обіймати) посаду. -ть очередь - займати (застоювати), зайняти (застояти) чергу. -мать высокое положение - бути на великій посаді, мати (обіймати) велику посаду, мати великий уряд. Занятый мыслями о чём - заглиблений (поринулий) у думки про що, замислений про що, перейнятий (обійнятий) думками про що.
    2) см. Заимствовать. Занятый - позичений, зажичений. [Їж, кумо, хліб, хоч позичений (Номис)]. Занятое (долг) - позичене, позичка, позика, винувате, винне. [Вертай позику! Що винне - віддати повинно (Номис.). Це мене за винувате цінують (описывают)].
    II. Занимать, занять -
    1) (должность, пост) обіймати, обняти, обсідати, обсісти посаду, уряд, (иметь) посідати, держати посаду, уряд. -ть (место надлежащее, известное пространство, дом, комнату) - займати, зайняти що, опосідати, опосісти що (дім, кімнату). [Він зайняв місце серед найвидатніших людей того часу. Дворище займало десятин десять поля (Мирн.). Зайняли постать і почали копати рів (Коц.). Світлицю мені дано, та я ще її не опосів (Крим.)]. -нять под поселение (колонизировать) - осісти що. -ть под жильё (заселять) - замешкувати, замешкати. [Ніхто не замешка опустілого обійстя (Свидн.)]. -ть много места - брати, сов. взяти, засягти, займати, за(й)няти багато місця. [За-для нашої кімнати ця канапа дуже велика - багато місця забере. Перелічування праць його заняло-б дуже багато місця (Єфр.)]. -ть место, положив что-либо - закладати, закласти місце. -ть место, сидя на нём - засідати, засісти, заповісти, (лёжа) залягати, залягти місце. [Засідайте швидше місця, а то потім стояти доведеться, як усі поприходять (Київ). Не залягай місця повз край - там я ляжу. Велика худібонька все подвір'я заляже.(Чуб.)]. -майте, -мите свои места - сідайте, сядьте на свої місця, засідайте, засядьте свої місця. -ть место чего (заменить) - заступати, заступити що.[ Мрію братерського єднання в боротьбі з спільним ворогом заступила запекла взаємна ворожнеча (Стебн.)]. -ть позицию - постать, позицію брати, узяти; (о войске) займати, зайняти позицію, стояти, стати на позиції. [Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (Р. Край)]. -нять церковный приход - стати на парафію. -мать очередь - застоювати чергу. -ть землю правом первого занятия - займати, зайняти займанщину;
    2) -ть несколько дней, лет - брати, узяти (забрати) кілька день, років. [Відбування того свята візьме не один день (О. Пчілка). Ця робота забрала в мене два місяці (Крим.)];
    3) -ть чем-либо посуду, мешок, помещение и т. п. - запорожнювати и запорожняти, запорожнити посуд, мішок, помешкання и т. д. (посуду ещё) запосудити, (о мн.) позапорожнювати и -жняти що. [Усі мішки позапорожнювано,- нема куди висипати (Харківщ.). Діжку запосудила капустою (Черкащ.)];
    4) -ть город, крепость, возвышенность и т. п. - займати, зайняти, здобувати, здобути, осягати, осягти, поняти, (овладеть) опановувати, опанувати місто, фортецю, шпиль. [Військо осягло фортецю. Поки-б ви тут судили його, а тим часом вороги все місто поняли-б (Грінч.)];
    5) -мать скот - займати (переймати) товар;
    6) -ть кого - цікавити, зацікавлювати, зацікавити кого, притягати, притягти чию увагу; см. Интересовать. [Це питання здавна зацікавлювало розуми людські]. Этот вопрос -мает всю Европу, все умы - ця справа цікавить усю Европу, усіх. -ть кого чем - бавити, забавляти, забавити кого чим. [Іди, Степане, бав тим часом гості (Л. Укр.). Дівчину забавляє нянька, показуючи, як сорока варила дітям кашу (Коцюб.)];
    7) -ть дух - дух перехоплювати, перехопити; срвн. Захватывать. От быстрой езды дух -мает - від швидкої їзди дух перехоплює. Не -мать стать чего - подостатком чого. Занимаемый - (о должности) держаний, обійманий. Занятый, прич. - (о должности) обнятий, (о крепости) здобутий, (о месте) зайнятий, (о комнате) замешканий, зайнятий.
    * * *
    I несов.; сов. - зан`ять
    1) ( брать взаймы) позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    2) ( давать взаймы) диал. позича́ти, пози́чити; диал. зазича́ти, зази́чити
    II несов.; сов. - зан`ять
    1) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позайма́ти; (должность, место) посіда́ти, посі́сти, -ся́ду, -ся́деш; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( отнимать время) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш
    2) (чем - поручать, давать какое-л. дело) дава́ти (даю́, дає́ш), да́ти (дам, даси́) (що), займа́ти, зайня́ти (чим)
    3) (увлекать, интересовать) ціка́вити, заціка́вити, займа́ти, зайня́ти; ( кого чем) заціка́влювати, заціка́вити; ( захватывать) захо́плювати, захопи́ти; ( заполнять) запо́внювати, запо́внити; ( заполонять) заполоня́ти и заполо́нювати, заполони́ти
    4) ( не давать скучать) займа́ти, зайня́ти; ( развлекать) розважа́ти, розва́жити и мног. порозважа́ти; ( забавлять) забавля́ти, заба́вити

    Русско-украинский словарь > занимать

  • 6 наволок

    I. см. II. Наволок 3.
    II. Наволок -
    1) (действие) - см. Наволочка. Сеять -ком - сіяти наволоком (натрусом, заволоком). [Як посієш наволоком, то і вродить ненароком (Приказка)];
    2) (наволоченное) наволік (-локу);
    3) (пойма) пійма, оболонь (-ни), (заросш. берег) лука, сплавня, (заливной берег) бережина, береговина, берег (-га); (ил) намул (-лу).
    * * *
    диал.
    1) (низменный берег реки, заливной луг) оболо́нь, -ні, оболо́ння; береговина́
    2) ( небольшая возвышенность) пагорб, згірок, -рка
    3) ( облако) хма́ра; ( туман) ту́ман, -у

    Русско-украинский словарь > наволок

  • 7 подъём

    1) действ. - см. Поднимание, Поднятие. -ём на гору - схід на гору. -ём воды в реке - прибування, прибуття, підходження води в рі(ч)ці. -ём культуры, промышленности, культурный -ём - піднесення культури, промисловости, культурне піднесення. -ём духа, чувств - піднесення (зворушення) духу, почуваннів. Моменты высокого -ёма - хвилі високого піднесення (Єфр.). Испытывать -ём духа - (описат.) рости вгору, душа росте вгору в кого, світ підіймається вгору кому;
    2) (отлогая возвышенность, подъём на гору) узвіз (-возу). [Боричів узвіз. Шлях здіймався вгору довгим узвозом];
    3) (сборы в путь, выезд, выступление) рушання. Деньги на -ём - подорожні гроші, подорожнє (-нього), кошти на подорож. Лёгок на -ём - швидкий рушати, ворушний, рухливий. Он тяжёл на -ём - важко йому рушати (зрушити);
    4) (ноги, сапога) підйом (-му) (ноги, у чоботі), (сапога) підбиття (у чоботі). Сапоги с большим -мом - зазо[у]висті чоботи. Сапоги узки в -ме - чоботи тісні на підйомі (на підбитті);
    5) (рычаг) підойма, (для поднимания воза) важниця; см. Рычаг;
    6) (ухват) рогач (-ча);
    7) (домкрат) лівар (-ра); см. Домкрат;
    8) (мера, высота, на сколько что-л. поднято) підвищення;
    9) в -ём (вподъём) кому (под силу) - під силу кому, саме враз кому.
    * * *
    1) ( действие) підніма́ння, підійма́ння, (оконч.) підняття; ( восхождение на гору) схо́дження
    2) ( взвоз) узві́з, -во́зу
    3) (быстрый рост; воодушевление) підне́сення
    4) (ноги, обуви) підйо́м
    5) ( сигнал) побу́дка
    6) ( подъёмник) техн. підійма́ч, -а; ( рычаг) ва́жіль, -желя, підо́йма
    7) лингв. підне́сення, підняття́

    гла́сный сре́днего подъёма — голосни́й сере́днього підне́сення (підняття́)

    Русско-украинский словарь > подъём

  • 8 угор

    диал.
    горб, -а, горбо́вина; ( возвышенность) узгі́р'я, згі́р'я, узви́шшя

    Русско-украинский словарь > угор

  • 9 Лобовина

    1) (лобная выпуклость) лобовина; срв. Лбина;
    2) (возвышенность) лоб'як (-ка), горбовина.

    Русско-украинский словарь > Лобовина

См. также в других словарях:

  • возвышенность — Возвышение, бугор, гора, взгородок, пригорок, взлобок, холм, курган, куча, шишка, кочка; плоскогорье, высоты, вал, насыпь. Хре бет гор, горный кряж, отроги (гор). Нарост, бородавка. .. Ср. гора... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу… …   Словарь синонимов

  • ВОЗВЫШЕННОСТЬ — ВОЗВЫШЕННОСТЬ, возвышенности, жен. (книжн.). 1. Местность, сравнительно более высоко расположенная над уровнем моря (геогр.). Валдайская возвышенность. || Более высокое, возвышающееся над окрестностью место; холм, горка. Окрестные возвышенности.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ВОЗВЫШЕННОСТЬ — участки земной поверхности, приподнятые относительно прилегающих территорий или соседних частей дна водоема (подводная возвышенность). На суше к возвышенностям относят обычно местности с абсолютной высотой более 200 м …   Большой Энциклопедический словарь

  • ВОЗВЫШЕННОСТЬ — положительная форма рельефа, в которой различают вершинную часть, склоны и подошву. Термин свободного пользования, применим к холмам, грядам, хребтам, широким неопределенной формы поднятиям на равнинах (напр., Среднерусская возвышенность) как для …   Геологическая энциклопедия

  • возвышенность —     ВОЗВЫШЕННОСТЬ, бугор, возвышение, высота, нагорье, пригорок, увал, холм, устар. юр, разг. взгорок, разг. взгорье, разг. высотка, разг. угор, разг. сниж. взлобок …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • Возвышенность — см. Адуммим …   Библейская энциклопедия Брокгауза

  • ВОЗВЫШЕННОСТЬ — ВОЗВЫШЕННОСТЬ, и, жен. 1. см. возвышенный. 2. Участок земной поверхности, приподнятый над окружающими территориями. Валдайская в. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • возвышенность — холм — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы холм EN riseheight …   Справочник технического переводчика

  • возвышенность — Участок равнины, приподнятый относительно окружающей территории …   Словарь по географии

  • Возвышенность — Хвойницкая возвышенность Возвышенность  участок земной поверхности, характеризующийся приподнятостью относительно окружающих пространств (например, Валдайская возвышенность, Среднерусская возвышенность и др.) …   Википедия

  • возвышенность — и; ж. 1. к Возвышенный (3 зн.). 2. Участок земной поверхности, местность, возвышающаяся над окружающим рельефом. Склон возвышенности. Валдайская в. * * * возвышенность участки земной поверхности, приподнятые относительно прилегающих территорий… …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»