Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

ви+наїлися+

  • 1 лисёнок

    лися (-сяти), лисеня (-няти), лисичення (-няти), лисятко, лисиччук (-ка).
    * * *
    лисеня́, -ня́ти, ласк. лисеня́тко

    Русско-украинский словарь > лисёнок

  • 2 лисятник

    лися́тник

    Русско-украинский словарь > лисятник

  • 3 разгораться

    несов.; сов. - разгор`еться
    розгоря́тися и розгора́тися, розгорі́тися и мног. порозгоря́тися и порозгора́тися, розпа́люватися, -лююся, -люєшся и розпаля́тися, розпали́тися, -палю́ся, -па́лишся, розже́врюватися, -рюється, розже́врітися и розжевріти; (сов.: распылаться) розпалахкоті́тися, -кочу́ся, -коти́шся, розпала́тися, розпалахкота́тися, -кочу́ся, -ко́чешся; несов. диал. розтліва́тися, розтліва́ти; (о звёздах, глазах) розсвічува́тися, -чується, розсві́татися, -сві́титься; (сов.: покрыться румянцем) розчервоні́тися, розшарі́тися, розпаші́тися

    бой \разгораться ре́лся — бій розгорі́вся (розпали́вся)

    дрова́ \разгораться ре́лись — дро́ва розгорі́лися

    глаза́ \разгораться ре́лись — о́чі розгорі́лися (розсвіти́лися)

    глаза́ [и зу́бы] \разгораться ре́лись — перен. о́чі і зу́би розгорі́лися (розпали́лися)

    ди́спут \разгораться ре́лся — ди́спут розгорі́вся

    стра́сти \разгораться ре́лись — при́страсті розпали́лися (розгорі́лися)

    щёки \разгораться ре́лись — що́ки розгорі́лися (розже́врілися, розпали́лися, розчервоні́лися, розпаші́лися)

    Русско-украинский словарь > разгораться

  • 4 покрываться

    покрыться покриватися, критися, покритися, окриватися, окритися, накриватися, накритися, укриватися, укритися; (окутываться) (о)повиватися, (о)повитися, обгортатися, обгорнутися; (по поверхности) братися, взятися чим; (слегка пылью, снегом) припадати, припасти, запорошуватися, запорошитися (пилом, снігом). Лоб -ся потом - на чолі виступив піт; чоло потом укрило. Небо -лось тучами - небо захмарилося; небо хмарами вкрилося. Небо сплошь -лось тучами - небо геть захмарилося; небо геть хмарами вкрилося; все небо хмарами замостило. -ся цветами - заквітнути, зацвісти, окинутися цвітом. [І вишеньки, і черешеньки, і груші, і яблуні окинуться пахучим біленьким цвітом (Греб.)]. -ться плесенью - братися, узятися цвіллю. -ться струпьями - узятися струпом.
    * * *
    несов.; сов. - покр`ыться
    1) ( накрываться) укрива́тися, укри́тися и повкрива́тися, накрива́тися, накри́тися и понакрива́тися, покрива́тися, покри́тися; ( накрывать платком голову) запина́тися, запну́тися и позапина́тися, напина́тися, напну́тися и понапина́тися
    2) ( оказываться покрытым - о поверхности) покрива́тися, покри́тися, укрива́тися, укри́тися и повкрива́тися; (пылью, снегом) припада́ти, припа́сти и поприпада́ти; (туманом, мраком) оповива́тися, опови́тися, повива́тися, пови́тися; ( затапливаться водой) пойма́тися, пойня́тися, поніма́тися, поня́тися; ( застилаться) застила́тися, засла́тися, застеля́тися, застели́тися

    \покрываться ко́ркой — покрива́тися, покри́тися кі́ркою; ( о земле) бра́тися, узя́тися коро́ю

    щёки покры́лись румя́нцем — що́ки вкри́лися (покри́лися) рум'я́нцем, що́ки зашарі́лися

    не́бо покры́лось ту́чами — не́бо вкри́лося хма́рами; не́бо захма́рилося (охма́рилося); безл. нахма́рило, нахма́рилося, захма́рило, захма́рилося

    3) ( возмещаться) покрива́тися, покри́тися
    4) ( заглушаться) покрива́тися, покри́тися, несов. заглуша́тися и заглу́шуватися
    5) страд. (несов.) покрива́тися; накрива́тися; укрива́тися; застила́тися, застеля́тися; пошива́тися; ушива́тися; укрива́тися, покрива́тися; оповива́тися, повива́тися; заглуша́тися, заглу́шуватися, покрива́тися; покрива́тися; спла́чуватися; покрива́тися

    Русско-украинский словарь > покрываться

  • 5 разыгрываться

    несов.; сов. - разыгр`аться
    1) розі́груватися, -руюся, -руєшся и розграва́тися, -граю́ся, -грає́шся, розігра́тися; (о буре, волнении) розбу́рхуватися, -бу́рхується, розбу́рхатися

    де́ти \разыгрываться гра́лись — ді́ти розігра́лися

    мо́ре \разыгрываться гра́лось — мо́ре розігра́лося (розбу́рхалося)

    стра́сти \разыгрываться гра́лись — при́страсті розпали́лися (розгорі́лися, розбу́рхалися)

    2) ( происходить) відбува́тися, відбу́тися, -бу́деться; (сов.: случиться) ста́тися (ста́неться)

    собы́тия \разыгрываться грываются в лесу́ — поді́ї відбува́ються в лі́сі

    \разыгрываться гра́лась дра́ма — ста́лася дра́ма

    Русско-украинский словарь > разыгрываться

  • 6 зеленеть

    -ся зеленіти, зеленітися, зеленитися. [Тополя зеленіє. Поля не зеленілися широкими ланами (Єфр.). Зеленілися-рунилися молоді пари. Любисток зелениться]. -неться (казаться зелёным) - зеленіти.
    * * *
    зелені́ти; ( становиться более зелёным) зелені́шати; ( покрываться зеленями) вруні́ти

    Русско-украинский словарь > зеленеть

  • 7 при

    предл. с предлож. пад.
    1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];
    2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];
    3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];
    4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].
    * * *
    предл. с предложн. п.
    1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

    го́род лежи́т при реке́ — мі́сто лежи́ть ко́ло (бі́ля, побі́ля) рі́чки (ріки́)

    жи́ть при ста́нции — жи́ти ко́ло (бі́ля, при) ста́нції

    при вхо́де стои́т часово́й — ко́ло вхо́ду (бі́ля вхо́ду, при вхо́ді) стої́ть вартови́й

    при доро́ге — при доро́зі, край доро́ги

    би́тва при Бородине́ — би́тва (бій) під Бородіно́м (ко́ло Бородіна́, бі́ля Бородіна́)

    он находи́лся всё вре́мя при мне — він був весь час ко́ло (бі́ля, по́руч) ме́не

    при сём прилага́ются докуме́нты — до цьо́го додаю́ться докуме́нти

    2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

    при заво́де есть библиоте́ка — при заво́ді є бібліоте́ка

    оста́вить при университе́те — залиши́ти (лиши́ти) при університе́ті

    чи́слиться при шта́бе — рахува́тися при шта́бі

    при дворе́ — при дворі́

    быть при ме́сте — бу́ти на поса́ді

    3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

    быть при де́ньгах — и

    при деньга́х — бу́ти при гро́шах

    быть при ору́жии — бу́ти при збро́ї

    оста́ться при свои́х — ( в результате игры) зали́ши́тися при свої́х

    при часа́х — з годи́нником, ма́ючи при собі́ годи́нник

    4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

    де́ньги бы́ли при мне — гро́ші були́ при мені́ (зі мно́ю)

    5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

    при посторо́нних — при сторо́нніх

    при свиде́телях — при сві́дках

    при мои́х глаза́х — на мої́х оча́х, у ме́не на оча́х

    6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

    при ско́рости в сто киломе́тров — за шви́дкості в сто кіломе́трів

    при температу́ре в три́дцать гра́дусов — за температу́ри в три́дцять гра́дусів

    при жела́нии — при бажа́нні

    при усло́вии за — умо́ви; ( с условием) з умо́вою

    при таки́х усло́виях — за таки́х умо́в

    при вся́кой пого́де — за вся́кої пого́ди

    при гро́мких аплодисме́нтах зри́телей — під гу́чні о́плески глядачі́в

    при одно́м воспомина́нии об э́том — на саму́ зга́дку про це; від само́ї зга́дки про це, від само́го спо́гаду (спо́мину) про це

    при одно́й мы́сли об э́том — від само́ї ду́мки про це

    при э́тих слова́х он поклони́лся — сказа́вши це, він вклони́вся

    при зву́ке его́ го́лоса все огляну́лись — почу́вши його́ го́лос, усі́ огляну́лися (озирну́лися)

    я присоединю́сь к вам при пе́рвом ва́шем зо́ве — я приєдна́юся до вас на пе́рший ваш за́клик

    7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

    при исполне́нии служе́бных обя́занностей — під час викона́ння (вико́нування) службо́вих обо́в'язків

    при подписа́нии догово́ра — під час підписа́ння до́говору и догово́ру

    при пе́рвом появле́нии чего́ — ті́льки (як ті́льки) з'я́виться (в настоящем: з'явля́ється; в прошлом: з'яви́лося) що

    при жи́зни — за життя́

    при слу́чае — при наго́ді

    8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

    при Пари́жской комму́не — за Пари́зької кому́ни, під час Пари́зької кому́ни

    при Петре́ Пе́рвом — за Петра́ Пе́ршого

    9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

    при по́мощи чего́ — за допомо́ги (з допомо́гою) чого́

    10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)

    при всех мои́х уси́лиях я не могу́ убеди́ть его́ — по́при всі мої зуси́лля я не мо́жу перекона́ти його́

    при всём том — при всьо́му то́му

    Русско-украинский словарь > при

  • 8 развинчиваться

    несов.; сов. - развинт`иться
    1) розгви́нчуватися, -чується, розгвинти́тися, -нти́ться и мног. порозгви́нчуватися; ( раскручиваться) розкру́чуватися, -чується, розкрути́тися, -кру́титься и мног. порозкру́чуватися
    2) перен. розхи́туватися, -туюся, -туєшся, розхита́тися; розгви́нчуватися, -чуюся, -чуєшся, розгвнти́тися, -нчу́ся, -нти́шся; ( распускаться) розпуска́тися, розпусти́тися, -пущу́ся, -пу́стишся

    не́рвы \развинчиваться ти́лись — не́рви розхита́лися (розгвинти́лися)

    Русско-украинский словарь > развинчиваться

  • 9 разделяться

    несов.; сов. - раздел`иться
    1) розділя́тися и розді́люватися, -лююся, -люєшся, розділи́тися, -ділю́ся, -ді́лишся, переділя́тися, переділи́тися и мног. порозділя́тися, поділя́тися, поділи́тися; ( распределяться) розподіля́тися, розподіли́тися и мног. порозподіля́тися; ( разветвляться) розгалужуватися, -жується, розгалу́зитися, -лу́зиться, розхо́дитися, -хо́диться, розійти́ся (розі́йдеться)

    де́ти после сме́рти отца́ \разделяться ли́лись — ді́ти після сме́рті ба́тька розділи́лися

    река́ \разделяться ля́ется на рукава́ — рі́чка (ріка) розділя́ється (поділя́ється; розгалу́жується) на рука́ва (на рукави́)

    отря́д \разделяться ли́лся на три ча́сти — загі́н розділи́вся (поділи́вся) на три части́ни

    2) (о мнениях, оценках) поділя́тися, поділи́тися, розділя́тися, розділи́тися; ( расходиться) розхо́дитися, розійти́ся

    при голосова́нии голоса́ \разделяться ли́лись — при голосува́нні голоси́ поділи́лися

    3) сов. мат. поділи́тися, розділи́тися

    де́сять \разделяться лится на пять — де́сять поділи́ться (розді́литься) на п'ять

    4) (несов.: делиться на какие-л. категории, группы) поділи́тися
    5) страд. несов. розділя́тися, поділя́тися; розподіля́тися; роз'є́днуватися, -нується; поділя́тися, розділя́тися

    Русско-украинский словарь > разделяться

  • 10 разлетаться

    I несов.; сов. - разлет`еться
    розліта́тися, розлеті́тися, -лечу́ся, -лети́шся и мног. порозліта́тися; (развеиваться) розві́юватися, -ві́юється, розві́ятися; ( разбиваться) розбива́тися, розби́тися (розіб'є́ться) и мног. порозбива́тися, ( вдребезги) розтро́щуватися, -щується, розтрощи́тися, -тро́щиться; ( разгоняться) розганя́тися и розго́нитися, розігна́тися (розжену́ся, розжене́шся)

    пти́цы \разлетаться те́лись — пта́хи розлеті́лися

    ме́чты \разлетаться те́лись — мрі́ї розлеті́лися (розві́ялися)

    II
    (сов.: начать много летать) розліта́тися

    Русско-украинский словарь > разлетаться

  • 11 распахиваться

    I с.-х.
    розо́рюватися, -рюється, зо́рюватися, ора́тися
    II несов.; сов. - распахн`уться
    1) розгорта́тися и розго́ртуватися, -туюся, -туєшся, розгорну́тися, -горну́ся, -го́рнешся; ( раскрываться) розкрива́тися, розкри́тися, -кри́юся, -кри́єшся и мног. порозкрива́тися; ( разлетаться - о полах одежды) розліта́тися, розлеті́тися, -лети́ться
    2) ( раскутываться) розку́туватися, -туюся, -туєшся, розку́татися; ( откидывать полы своей одежды) розгорта́ти по́ли, розгорну́ти по́ли; (расстёгивать одежду на груди, быть в незастёгнутой одежде) розхри́стуватися, -туюся, -туєшся, розхри́статися
    3) (растворяться) [на́встіж, ши́роко] розчиня́тися, [на́встіж, ши́роко] розчини́тися, -чи́ниться и мног. порозчиня́тися, розча́хуватися, -ча́хується, розчахну́тися

    две́рь \распахиваться ну́лась — две́рі [на́встіж, ши́роко] розчини́лися, две́рі розчахну́лися

    4) страд. несов. розгортатися, розго́ртуватися; розкрива́тися; розку́туватися; розпина́тися; [на́встіж, ши́роко] розчиня́тися, розча́хуватися

    Русско-украинский словарь > распахиваться

  • 12 рожок

    1) (у животного и перен.) уменьш.-ласк. ріжо́к, род. п. ріжка́

    \рожок жки — мн. рі́жки, -ків

    \рожок жки ули́тки — рі́жки ра́влика

    \рожок жки ме́сяца — рі́жки мі́сяця

    оста́лись \рожок жки да но́жки — зали́ши́лися (зоста́лися) рі́жки та ні́жки

    \рожок жки́ — мн. ріжки́, -кі́в

    англи́йский \рожок к — муз. англі́йський ріжо́к

    туре́цкие \рожок жки́ — туре́цькі ріжки́

    Русско-украинский словарь > рожок

  • 13 роль

    I
    роль, -лі; ро́ля

    быть в \роль ли кого́ — бу́ти в ро́лі кого́

    игра́ть \роль ль Хлестако́ва — гра́ти (вико́нувати) роль Хлестако́ва

    игра́ть большу́ю \роль ль в чём-либо — відіграва́ти вели́ку ро́ль у чо́мусь

    игра́ть (разы́грывать) \роль ль оби́женного — гра́ти ро́ль скри́вдженого (покри́вдженого), вдава́ти [з се́бе] скри́вдженого (покри́вдженого), прикида́тися скри́вдженим (покри́вдженим)

    войти́ в \роль ль — увійти́ в ро́ль; ( освоиться) призвича́їтися до ро́лі

    вы́йти из \роль ли — ви́йти з ро́лі

    брать, взять \роль ль кого́ — бра́ти, узя́ти роль кого́

    \роль ли перемени́лись (измени́лись) — ро́лі переміни́лися (зміни́лися)

    поменя́ться (перемени́ться) \роль ля́ми — поміня́тися роля́ми

    это не игра́ет никако́й \роль ли — це не ма́є нія́кого зна́чення

    II р`оль
    см. рол 1)

    Русско-украинский словарь > роль

  • 14 туча

    1) хма́ра; хмари́на; ( грозовая) ту́ча

    сгуща́лись (собира́лись) ту́чи над кем-чем — перен. збира́лися (згуща́лися, згу́щувалися) хма́ри над ким-чим

    2) перен. хма́ра; ( множество) си́ла, си́ла-силе́нна, тьма-тьму́ща, род. п. тьми-тьму́щої, тьма-тьме́нна, род. п. тьми-тьме́нної, бе́зліч, -і; ( хмурый) мов хма́ра; ( похмурнел) насу́пився, як чо́рна хма́ра

    Русско-украинский словарь > туча

  • 15 grime

    1. n
    1) грязь (сажа, вугільний пил, мастило), що глибоко в'їлася в поверхню
    2) бруд, неохайність
    3) перен. розпуста; бруднота; розкладання
    2. v
    бруднити, поганити
    * * *
    I n
    бруд, кіптява, вугільний пил, які глибоко в'їлися, особл. які покривають яку-небудь поверхню; бруд, неохайність; бруд, розпуста
    II v

    English-Ukrainian dictionary > grime

  • 16 happen

    v
    1) відбуватися; ставатися, траплятися

    it so happened that we did not meet — трапилося так, що ми не зустрілися

    2) пощастити

    □ happen in — розм. а) зіткнутися, зустрітися (з — with); б) амер. зайти, забігти

    * * *
    v
    1) траплятися, відбуватися
    3) пощастити, поталанити
    4) (on, upon) натрапити

    English-Ukrainian dictionary > happen

  • 17 sufficient

    1. n розм.
    достатня кількість
    2. adj
    1) достатній
    2) компетентний; обізнаний; підхожий
    * * *
    I n II a

    English-Ukrainian dictionary > sufficient

  • 18 grime

    I n
    бруд, кіптява, вугільний пил, які глибоко в'їлися, особл. які покривають яку-небудь поверхню; бруд, неохайність; бруд, розпуста
    II v

    English-Ukrainian dictionary > grime

  • 19 вваливаться

    ввалиться
    1) увалювати, увалити, увалюватися, увалитися, вкидатися, вкинутися, упадати, упасти в щось. [Увалився у санки. Всі так і ввалили в хату]; (насильно) втиритися, (о многих) повтирюватися, всунутися. [Всунувсь у чужу хату];
    2) (о глазах, щёках и т. п.) запасти, запастися, позападати, опасти, впасти. Глаза, щёки ввалились - очі, щоки повтягало, позатягало кому-неб.; очі, щоки запали, запалися, позападали. Ввалившийся (глаз, щека) - запалий, ямкуватий. [Запалі (позападалі) очі].
    * * *
    несов.; сов. - ввал`иться
    1) ува́люватися, ували́тися
    2) (о глазах, щеках, боках) запада́ти, запа́сти и позапада́ти, запада́тися, запа́стися и позапада́тися, ува́люватися, ували́тися, впада́ти, впа́сти

    глаза́ ввали́лись — о́чі повтяга́ло (позатяга́ло, запа́ли, запа́лися)

    Русско-украинский словарь > вваливаться

  • 20 век

    1) (жизнь человека) вік. [Дай Боже тобі вік довгий]. Век коротать - вік вікувати. Век прожить, изжить - вік звікувати. Доживать свой век - добувати (добивати) свого віку. Отжить свой век - відвікувати свій вік;
    2) (столетие) вік, століття, сторіччя, сторік. В продолжение веков, веками - протягом віків, віками, віком. Из глубины веков - з далечи віків;
    3) (эпоха) вік и віки, доба, час и часи. [Вік лицарства. Середні віки. Кам'яна доба. Козацька доба. Старі часи на Україні]. Относящийся к тому веку, того века - тоговіковий, тогочасний. [Літописці тоговікові Лядською землею звали тільки Завислянщину (Куліш)]. Сообразно с воззрениями своего века - по своєму вікові;
    4) (бытие вселенной) вік, віки. [Сини віку сього]. С начала века - від віку, з-перед віку, з-первовіку, з-поконвіку, з-правіку, як світ світом. Во век, в век, на веки, до скончания века - до віку, повік, поки віку, до суду- віку, до світ-сонця, на віки, на безвік. Во веки веков - во віки віків, на віки вічні, на всі віки і правіки. В кои-то веки - коли не коли, в ряди-годи. [Побачимося коли-не-коли, та й то не надовго]. В век не, во веки не - ніколи в світі не, ніввіки не. [Безсмертні вони були - й не старілися ніввіки. (Потеб. Одисея)];
    5) (современность, современники) сучасність (р. -ности), сучасна доба.
    * * *
    сущ. вік, -у; ( столетие) столі́ття, сторі́ччя; ( эпоха) доба́

    двадца́тый \век к — двадця́те столі́ття (сторі́ччя)

    Русско-украинский словарь > век

Страницы

См. также в других словарях:

  • Лися-Гура (гмина) — Гмина Лися Гура Gmina Lisia Góra Герб …   Википедия

  • лися́тник — а, м. Помещение, питомник для лисиц. Пойманных лисят сажают в лисятник (нарочно для того построенную амбарушку), с крепким полом, потолком и толстою дверью. С. Аксаков, Рассказы и воспоминания охотника …   Малый академический словарь

  • ЛИСЯ́НСКИЙ — Юрий Фёдорович (1773–1837), мореплаватель, капитан 1 го ранга (1809). В первой рос. кругосветной эксп. И. Ф. Крузенштерна 1803–1806 командир шлюпа Нева . Открыл один из Гавайских о вов, названный его именем; иссл. о. Кадьяк и часть арх …   Биографический словарь

  • Гмина Лися-Гура — Gmina Lisia Góra Герб Страна:  Польша Повят:  Тарнувский повят Глава:  Станислав Воляк Площадь:  105,4 км² …   Википедия

  • прілися — сперечался …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • лисятник — лисятник, лисятники, лисятника, лисятников, лисятнику, лисятникам, лисятник, лисятники, лисятником, лисятниками, лисятнике, лисятниках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • Лисянский Юрий Фёдорович — (1773 1837), мореплаватель, капитан 1 го ранга (1809). В первой российской кругосветной экспедиции И. Ф. Крузенштерна 1803 1806 командовал «Невой». Открыл один из Гавайских островов, назван островом Лисянского; исследовал остров Кадьяк и часть… …   Энциклопедический словарь

  • Лисянского полуостров — на северном побережье Охотского моря. Около 625 км2. Высота до 1248 м. Берега возвышенные, местами скалистые. Преобладают заросли кедрового стланика и горная тундра. Назван по имени Ю. Ф. Лисянского. * * * ЛИСЯНСКОГО ПОЛУОСТРОВ ЛИСЯНСКОГО… …   Энциклопедический словарь

  • Лисятник — I м. разг. Питомник, где разводят лисица I. II м. разг. Охотник на лисица I. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Лисятник — I м. разг. Питомник, где разводят лисица I. II м. разг. Охотник на лисица I. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Лисянского полуостров — на сев. побережье Охотского моря, в 250 км к З. от Магадана (крайний СВ. Хабаровского края). Пл. ок. 625 км². Расчленённый гранитный массив высотой до 1248 м со скалистыми, обрывистыми берегами. Суровый климат с сильными морозами, холодным сырым… …   Географическая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»