Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

виш

  • 1 виш

    1. сущ.
    1) отверстие; дыра, щель, лазейка

    Вишым кодаш оставить щель.

    (Кудышто) тӱньык олмеш ыштыме вишыш кандалге шикш модын кӱза. Н. Лекайн. В отверстие, проделанное в летней кухне вместо трубы, клубясь, поднимается синеватый дым.

    Людмилан ончыл кок пӱй коклаште изи гына виш уло. В. Косоротов. У Людмилы между двумя передними зубами имеется небольшая щель.

    2) проём (окна, двери)

    Ала-кӧ тамакым пижыктыш. Кочо шикш окна вишыш шуйна. А. Березин. Кто-то закурил. Едкий дым тянется к проёму окна.

    Омса вишыште Миклай койын кодо. Е. Янгильдин. В проёме двери промелькнул Миклай.

    Тура чодыра корно йӱлем гоч эрта. Кок могырышто виш йолт-йолт койын кодеш. А. Филиппов. Прямая лесная дорога проходит через гарь. По обеим сторонам мелькают прогалины.

    4) просвет; светлая полоса или слабый луч света в неосвещённом пространстве

    Сирень тӱсан олача-вулача пыл кава мучко шарлыш, чыла вишлам пуйто ватке лапчык ден шӱшкын петырен шындыш. З. Каткова. Пёстрые облака сиреневого цвета рассеялись по небу, будто кусочками ваты затыкали все просветы.

    5) пространство; промежуток, место между чем-н

    Пушеҥге кокла вишым нугыдо уала дене атмален улына. М. Шкетан. Пространство между деревьями заплели густыми пихтовыми ветками.

    6) перен. пустота; отсутствие интересов, стремлений; брешь, недостаток

    «Шӱм вишым петыраш ынде улыжат ик йӧн: тунемаш», – возен тудо (Вера). А. Асаев. «Заполнить пустоту в душе лишь один способ: учиться», – писала Вера.

    2. прил. открытый, раскрытый

    Виш окна открытое окно;

    виш йӧн дене лукмо мланде шӱй каменный уголь, добываемый открытым способом;

    виш оҥан тувыр рубашка с открытым воротом.

    Виш капкашке, кудывечым темен, изи йоча-влак пурат. В. Орлов. В раскрытые ворота, заполняя двор, заходят дети.

    Чоҥгатарак да вишрак верыште ты емыж (снеге) вашке шуэш. А. Филиппов. На возвышенных и открытых местах земляника созревает раньше.

    3. нар. настежь

    Омса виш почылто. В. Чалай. Дверь открылась настежь.

    Марийско-русский словарь > виш

  • 2 вишӹрӓш

    вишӹрӓш
    Г.
    пшено, просяная круна

    Сравни с:

    тар шӱраш

    Марийско-русский словарь > вишӹрӓш

  • 3 ВИШ

    Универсальный русско-английский словарь > ВИШ

  • 4 ВИШ

    abbr
    1) Av. (воздушный) Verstellschraube (VS), винт изменяемого шага
    2) aerodyn. Verstellschraube

    Универсальный русско-немецкий словарь > ВИШ

  • 5 ВИШ

    сокр. от винт изменяемого шага

    Dictionnaire technique russo-italien > ВИШ

  • 6 виш шуаш

    Г.
    распахнуть, оставить настежь открытым (дверь, створку и т. д.)

    Вӓтем дон коктын окням виш шуэннӓ, ӧлицӓшкӹ анжен шӹнзенӓ. Н. Игнатьев. Мы с женой распахнули окно настежь, смотрим на улицу.

    Идиоматическое выражение. Основное слово:

    шуаш

    Марийско-русский словарь > виш шуаш

  • 7 ВИШ-автомат

    abbr
    1) Av. (воздушный) automatischer Propeller, (воздушный) vollautomatischer Propeller
    2) aerodyn. Regelpropeller, automatische Verstellgitter, automatischer Propeller, vollautomatischer Propeller

    Универсальный русско-немецкий словарь > ВИШ-автомат

  • 8 составлять

    несов.; сов. - сост`авить
    1) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. посклада́ти; (сборник, словарь) уклада́ти, укла́сти, упорядко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, упорядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш; ( делать) роби́ти, -блю́, -биш, зроби́ти

    \составлять вить докла́д — скла́сти до́повідь

    \составлять вить представле́ние — ( понятие) скла́сти уя́влення

    \составлять вить уравне́ние — мат. скла́сти рівня́ння

    2) ( ставить рядом) ста́вити (-влю, -виш) (станови́ти, -новлю́, -но́виш и ста́вляти) [по́ряд; вплотную: вприту́л], поста́вити [по́ряд]; ( приставлять) приставля́ти [оди́н до о́дного], приста́вити [оди́н до о́дного] и мног. поприставля́ти [оди́н до о́дного]; ( сдвигать) зсо́вувати (зсо́вую, зсо́вуєш) и зсува́ти, зсу́нути и мног. позсо́вувати и позсува́ти; ( соединять) сполуча́ти, сполучи́ти, -лучу́, -лу́чиш

    вить два стола́ — приста́вити оди́н до о́дного (зсу́нути) два столи́; поста́вити по́ряд (вприту́л) два столи́

    3) ( изготовлять) готува́ти, -ту́ю, -ту́єш, ви́готувати, -тую, -туєш, виготовля́ти, ви́готовити, -влю, -виш

    \составлять вить лекарство — ви́готувати (ви́готовити) лі́ки

    4) (образовывать, сформировывать группу, коллектив) ство́рювати, -рюю, -рюєш, створи́ти (створю́, ство́риш), склада́ти, скла́сти

    \составлять вить но́вое прави́тельство — створи́ти нови́й у́ряд

    5) ( собирать) збира́ти, зібра́ти (зберу́, збере́ш)

    \составлять вить колле́кцию — зібра́ти (скла́сти) коле́кцію

    6) ( приобретать) здобува́ти, здобу́ти, -бу́ду, -бу́деш

    вить себе́ и́мя — здобу́ти собі́ ім'я́

    7) ( давать в совокупности) станови́ти, -но́вить несов., склада́ти, скла́сти
    8) (несов.: являться чём-л., представлять собой что-л.) станови́ти, явля́ти собо́ю; (быть) бу́ти (бу́де)

    \составлять ля́ть исключе́ние — см. исключение 2)

    э́то не \составлять вит большо́го труда́ (больши́х затрудне́ний) — це не станови́тиме вели́ких тру́днощів

    э́то \составлять вит их сча́стье — це бу́де для них ща́стям

    9) ( переставлять сверху вниз) зніма́ти и здійма́ти, зня́ти (зніму́, зні́меш) и здійня́ти, -йму́, -ймеш и мног. позніма́ти и поздійма́ти, ста́вити, -влю, -виш и станови́ти и ста́вляти, поста́вити

    Русско-украинский словарь > составлять

  • 9 задавить

    1) задави́ти, -давлю́, -да́виш, удави́ти, мног. подави́ти; ( топча) почави́ти, -чавлю́, -ча́виш; ( задушить) задуши́ти, -душу́, -ду́шиш, удуши́ти, мног. подуши́ти
    2) ( начать давить) поча́ти дави́ти, задави́ти

    Русско-украинский словарь > задавить

  • 10 заочный

    заочний, позаочний, позавічний. [Та ще хоч-би лайка була наочна, а то-ж заочна (Мова)]. -ный приговор - позавічний (позаочний) присуд. -ное оскорбление - позаочна образа. -ный вуз - заочний виш. [Заочний педагогічний виш (Харків)].
    * * *
    зао́чний

    \заочныйое обуче́ние — зао́чне навча́ння

    Русско-украинский словарь > заочный

  • 11 молвить

    молвливать, молвить несов. мовляти (-ляю, -ляєш) и мовити (мовлю, -виш), сов. мовити (пр. вр. мовив, -вила, -вило, мн. -вили; буд. вр. мовлю, -виш), промовляти, промовити, вимовляти, вимовити, казати, сказати; срв. Говорить 1, Сказать и Произносить 1. [Підскочив вовк і до кота мовляє: «Котусю-братіку!» (Глібів). Казала-б, та уста не мовлять (Г. Барв.). Мовивши слово, треба бути паном (Номис)]. Молвленный - мовлений, казаний; сказаний.
    * * *
    несов., сов.
    мовляти, мо́вити (несов. и сов.), промовля́ти, промо́вити; (говорить, сказать) каза́ти, сказа́ти

    Русско-украинский словарь > молвить

  • 12 наговаривать

    наговорить
    1) чего - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, набалакувати, набалакати, (шумя) нагомоніти, (о мног.) понаговорювати и т. п. чого. [Наговорив на осиці кислиці, а на вербі груші (Приказка). Наказав три мішки гречаної вовни (с три короба) (Приказка). Набалакав такого, що й за день не розбереш (Сл. Ум.). Нагомоніли повну хату (Богодух.)]. -рить вздору (чепухи, пустяков) - наплескати, нагородити, наверзти, наторочити, наплести, намолоти, (набормотать) намимрити, набубоніти, наха(ра)маркати, наварнякати, набелькотати, (наболтать) нацвенькати, напащекувати (дурниць, нісенітниць). [Се мабуть вам снилося, а ви й повну хату наторочили (Куліш)];
    2) на кого - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, лихословити, налихословити, наклепувати, наклепати на кого, обмовляти, обмовити кого, набріхувати, набрехати на кого, про кого, славу (неславу, лиху славу, поговір) пускати, пустити про кого, натуркувати, натуркати чого кому про кого. [Наговорив на його сім мішків горіхів (Свидн.). Накаже дідові на мене, а мені на діда (Звин.). Там такого на мене наклепав, що хоч з села тікай (Сл. Гр.). Набрехала на мене, що ходив я до тебе (Пісня). Не любить мене свекруха, обмовляє мене (М. Вовч.)]. Дурак сам на себя -вает - дурень сам себе обмовляє;
    3) (знахарски) наговорювати, наговорити, нашіптувати, нашептати, замовляти, замовити що (воду, зілля и т. п.). Наговоре[ё]нный -
    1) наговорений, наказаний, набалаканий, понаговорюваний и т. п.: наплесканий, наторочений, наплетений, намелений, наварняканий, наха(ра)марканий, нацвеньканий, напащекований;
    2) наговорений, наказаний, налихословлений, наклепаний, набреханий, натурканий;
    3) наговорений, нашептаний, замовлений. -ться -
    1) (стр. з.) наговорюватися, бути наговорюваним, наговореним, понаговорюваним и т. п.;
    2) (вдоволь) наговорюватися, наговоритися, набалакуватися, набалакатися, набесідуватися, нагомонітися. [З ким вірно люблюся, не наговорюся (Метл.)];
    3) (напрашиваться) напрошуватися, напроситися, напрохуватися, напрохатися, набиватися, набитися, нав'язуватися, нав'язатися до кого з чим, на що; срв. Навязываться 3. [Напросився в гості на обід (Сл. Ум.)].
    * * *
    несов.; сов. - наговор`ить
    1) нагово́рювати, -рюю, -рюєш, наговори́ти, -ворю́, -во́риш и мног. понагово́рювати, наказа́ти, -кажу́, -кажеш сов., набала́кувати, набала́кати
    2) ( на кого-что - возводить напраслину) нагово́рювати, наговори́ти и мног. понагово́рювати (на кого-що); ( врать) набрі́хувати, -бріхую, -бріхуєш, набреха́ти, -брешу, -бре́шеш и мног. понабрі́хувати (на кого-що); ( оговаривать) обмовля́ти, обмо́вити, -влю, -виш и мног. пообмовля́ти (кого-що); (несов.: наушничать) наші́птувати, нату́ркувати, -кую, -куєш (на кого); ( клеветать) клепа́ти, -па́ю, -па́єш и -плю́, -плеш, наклепа́ти (на кого)
    3) этногр. наговорювати, наговорити, наші́птувати, нашептати, -шепчу́, -ше́пчеш, замовля́ти, замо́вити, -влю́, -виш

    Русско-украинский словарь > наговаривать

  • 13 надавливать

    и Надавлять надавить
    1) что - надавлювати, надавити, надушувати, надушити, нагнічувати, нагнітити що, натискати и натискувати, натиснути що и на що; (об обуви, платье) намулювати и намуляти, оконч. намуляти и (зап.) намулити що; (о мног.) понадавлювати, понамулювати и т. п.; срв. Нажимать 1 и 3. [Запінка надавила мені груди (Франко). Повалив мене, та ще й коліном нагнітив (Лебединщ.). Холод натис на мозок (Коцюб.)];
    2) (выжимать изв. колич. чего) начавлювати, начавити, надушувати, надушити, надавлювати, надавити, (о мног.) поначавлювати и т. п. чого; срв. Нажимать 4. [Начави (надуши) соку з цитрини (Київщ.)]. Надавленный -
    1) надавлений, надушений, нагнічений, натиснутий и натиснений, намуля[е]ний, понадавлюваний и т. п.;
    2) начавлений, поначавлюваний и т. п. -ться - надавлюватися, надавитися, понадавлюватися; бути надавлюваним, надавленим, понадавлюваним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надав`ить
    1) нада́влювати, -люю, -люєш, надавити, -давлю́, -да́виш и мног. понада́влювати; ( нажимать) наду́шувати, -шую, -шуєш, надушити, -душу́, -ду́шиш, натиска́ти и нати́скувати, нати́снути; ( придавливать) прида́влювати, придави́ти

    \надавливатьть кнопку — нати́скувати, нати́снути кно́пку

    2) (выжимать в каком-л. количестве) нача́влювати, -люю, -люєш, начави́ти, -чавлю, -ча́виш, нада́влювати, надави́ти и мног. понада́влювати, наду́шувати, наду́шити
    3) (сов. перен.: оказать воздействие) нати́снути

    Русско-украинский словарь > надавливать

  • 14 насмарку

    нрч. на загладу, на загладь, на викреслення, (фам.) на виш[с]крібки. Итти, пойти -ку - йти, піти на загладу (на загладь, в непам'ять, фам. на виш[с]крібки), загладжуватвся, загладитися за ким, за чим.
    * * *
    наніве́ць

    идти́, пойти́ \насмарку ку — схо́дити (-дить), зійти́ (-йде) (іти́, піти́) наніве́ць

    Русско-украинский словарь > насмарку

  • 15 наставлять

    наставить
    1) чего - наставляти, наставити и понаставляти, настановляти и настановлювати, настановити, понастановляти и понастановлювати чого. [Кругом наставили мисок (Котл.). Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч (Рудч.). Наїдків, напитків понастановлювала (М. Вовч.)];
    2) см. Надставлять. -ть рога кому - наставляти, наставити, ставити, поставити роги кому;
    3) (направлять, приготовлять постановкой) наставляти, наставити, (о мног.) понаставляти що; см. Наводить 2. -ть западню (ловушку) - наставляти, наставити пастку. -ть копьё - наставляти, наставити, насторожувати, насторожити списа. [Гайдамака стоїть, виставивши ногу в сап'янці і настороживши списа (Куліш)]. -ть самовар - ставити, поставити, наставляти, наставити, настановляти, настановити самовар(а). [Постав самовар! (Брацл.). Самовари наставляє (Звин.). Настанови- но самовара! (Липовеч.)]. -ть уши - см. Навастривать уши;
    4) кого - нав[у]чати, навчити (на (добрий) розум) кого, давати, дати науку кому, напучувати, напутити, нарозумляти, нарозумити, радити, порадити, наважувати, настановляти, настановити, наставляти, наставити, (надоумлять) напоумляти, напоумити кого. [А мати хоче научати, так соловейко не дає (Шевч.). Почну на добрий розум навчати, - як умію, так і навчаю (М. Вовч.). Батько науку мені давав, щоб я худобу жалував (Харківщ.). «Ти не повинна ховатися з ним по закутках», - напучувала Навроцька (Н.-Лев.). Не було кому нарозумити сироту (Канівщ.). Це він так порадив нас (Звин.). «Будь покірна», - наважують, - «та до роботи щира» (М. Вовч.). Він там вас настанове, що далі треба робити (Мирний)]. -ть на что - навчати, навчити на що и чого, напучувати, напутити, направляти, направити, навертати, навернути, призводити, призвести на що. [Ви його на добро навчите (М. Вовч.). Лихого на добре не навчиш (Приказка). Оддам до школи, може там його на добре направлять (Звин.). Вони сами мене на це призводили (Крим.). Якби-ж ви на добре призводили, а то все на лихе (М. Грінч.)]. -ть на ум - настановляти, настановити, наставляти, наставити, навертати, навернути, наводити, навести, навчати, навчити на (добрий) розум, навчати, навчити розуму. [Настановили на розум (Сл. Гр.). Хто його на розум добрий наставляв? (М. Вовч.). На добрий розум навернути (М. Вовч.). Нехай прийде, навчимо його на добрий розум! (Звин.). Я її розуму навчала (М. Вовч.)]. -ть на путь (истины, добродетели, спасения и т. п.) - напучувати, напутити на добру (спасенну) путь, наломлювати, наломити на добру путь (дорогу); срв. Направлять (3) на путь. [Він тебе годував, ростив, на добру путь напучував (Мирний). На спасенну путь напутив (Рада). Наломити свого вихованка на добру дорогу (Франко)]. Наставленный -
    1) наставлений, настановлений, понастановлюваний;
    2) см. Надставленный; (о рогах) наставлений;
    3) наставлений; насторожений; наведений; поставлений: (об ушах) - см. Навострённый (под Навастривать);
    4) навчений, научений, напучений, нарозумлений; напоумлений. -ться -
    1) наставлятися, наставитися, настановлятися, настановитися, понаставлятися, понастановлятися; бути настановлюваним, наставленим, настановленим, понастановлюваним и т. п.; срв. Наставлять 1 и 3;
    2) см. Надставляться;
    3) навчатися, навчитися, напучуватися, напутитися; бути навчаним, напучуваним, навченим (наученим), напученим и т. п.
    * * *
    I несов.; сов. - наст`авить
    1) ( ставить) наставля́ти, наста́вити, -влю, -виш и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти, -новлю, -новині и мног. понастановля́ти и понастано́влювати, -люю, -люєш

    \наставлятьть самова́р — наставля́ти, наста́вити (настановля́ти, настанови́ти) самова́р

    \наставлятьть у́хо (у́ши) — наставля́ти, наста́вити ву́хо (ву́ха)

    II несов.; сов. - наст`авить
    ( кого на что и чему - давать наставления) наставля́ти, наста́вити, -влю, -виш, настановля́ти, настанови́ти, -новлю́, -новиш (кого на що); ( поучать) навча́ти, навчи́ти и мног. понавча́ти и понау́чувати, -чую, -чуєш ( кого-чого и чому), повча́ти (несов. - кого), напучувати, -чую, -чуєш и напуча́ти, напути́ти, -пучу́, -пути́ш (кого на що)

    \наставлятьть на ум (на ра́зум) — наставляти, настави́ти (настановля́ти, настанови́ти) на [до́брий] ро́зум, навча́ти, навчи́ти, повча́ти несов., напу́чувати и напуча́ти, напути́ти

    Русско-украинский словарь > наставлять

  • 16 настраивать

    настроить
    1) (строение) - см. Надстраивать;
    2) (строений) набудовувати, набудувати, наставити, (каменных, кирпичных) намуровувати, намурувати, (во множестве, о мног. или во мн. местах) понабудовувати, понамуровувати чого. [Будував, будував, - ото й набудував (Брацл.). Понабудовував комір повен двір (Сл. Ум.). Понабудовували і понамуровували собі пани замочків (Куліш)];
    3) (проказ) нароблювати, наробити, накоювати, накоїти (фіґлів, вредных: збитків, шкоди; пакостей: капостів), наброювати, наброїти; срв. Напроказить;
    4) (музык. инструмент) настроювати, строїти, настроїти (в лад, до ладу), наладжувати, ладити, наладити, налагоджувати, налагодити, наладновувати, наладнувати, вилагоджувати, вилагодити, направляти, направити, (о мног.) понастроювати и т. п. що. [Як дудку настроїш, так вона грає (Чуб. I). Настроїв ліру (Рудан.). Ой ти, Давиде, свої гусла стрій! (Колядка). Ти теж (зозуле) строїла струни моєї душі (Коцюб.). Налагоджує свою скрипку (Васильч.). Вилагодить скрипку (Федьк.). Взяла гітару, направила її, натягуючи струни (Н.-Лев.)]. -ть радио-антенну - настроювати, настроїти радіо-антену;
    5) (перен.) - а) кого, что как, на какой лад - настроювати, настроїти, наладжувати, наладити, направляти, направити кого, що як, на який лад (тон). [Се вже приятелі Виговського простих козаків так наладили (Куліш)]. -ить кого на враждебный лад - настроїти кого вороже; б) кого на что - (подговаривать) намовляти, намовити кого на що и (чаще) що (з)робити, підмовляти, підмовити, підбивати, підбити кого на що, до чого, що (з)робити, (направлять) направляти, направити кого на що, (насоветывать) нараювати, нараяти, (преимущ. на что- л. плохое) наструнчувати, наструнчити, настренчувати, настренчити кого на що, що (з)робити, (подстрекать) під'юджувати, під'юдити, підтроюджувати, підтроюдити, (наущать) наущати, наустити кого що (з)робити, призводити, призвести кого на що и що (з)робити, (науськивать) нацьковувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого що (з)робити. [То він намовив (підмовив, направив) її на це (Київщ.). Нараяли люд на святе діло (Стор.). То вони наструнчують та підшпиговують, то бо їх користь (Мирний). Все Васюту настренчує, щоб із тебе на вулиці знущався (Грінч.). Не хто й наустив Варку, як не Дмитрик (Кониськ.). То його панич підтроюдив (Харківщ.)]. -ить кого на тяжбу с кем - намовити (нараяти, настру[е]нчити, підбити) кого - позиватися з ким; в) кого против кого, чего - настроювати, настроїти, ставити, поставити кого проти кого, проти чого, (исподтишка) настру[е]нчувати, настру[е]нчити кого проти кого, (возбуждать) підбурювати, підбурити кого проти кого, проти чого. [Не наструнчуй других проти його (Мирний). Настренчила всіх дітей проти мене (Грінч.)]. Настроенный -
    1) см. Надстроенный;
    2) набудований, наставлений, намурований, понабудовуваний, понамуровуваний;
    3) нароблений, накоєний, наброєний;
    4) настроєний, наладжений, налагоджений, наладнований, вилагоджений, направлений, понастроюваний и т. п. [Струни тугі, наладжені (Коцюб.)];
    5) - а) настроєний, наладжений, направлений. [Було тут багато молоди, настроєної романтично (В. Петров). Поетично направлена душа (Н.-Лев.)]; б) намовлений, підмовлений, підбитий, направлений, нараяний, наструнчений, настренчений, під'юджений, підтроюджений, наущений, нацькований, підцькований; в) настроєний, настру[е]нчений, підбурений. -ться -
    1) см. Надстраиваться;
    2) набудовуватися, набудуватися, понабудовуватися; бути набудовуваним, набудованим, повабудовуваним и т. п.;
    3) (перен.) настроюватися, настроїтися, настру[е]нчуватися, настру[е]нчитися; бути настроюваним, настроєним, настру[е]нчуваним, настру[е]нченим и т. п.; (собираться) налагоджуватися, налагодитися, налаштовуватися, налаштуватися, збиратися, зібратися, (забрать себе в голову) навратитися, наповратитися. [Знаходити шлях до иншого серця, що й само настроюється в унісон до співця свого інтимного світа (Рада). Значні групи українського пролетаріяту, селянства та війська настроєні по-більшовицькому (Н. Рада). Коли думки наструнчилися так, то їх не легко збити з тієї стежки (Мирний). Уява у Василька настренчувалася вже заздалегідь (Корол.). Вже він навратився продати свою теличку, - нічим його не переконаєш (Звин.). Коли наповратилися вкрасти, то вкрадуть (Звин.)]. Вы сегодня хорошо -ны - ви сьогодні в гарному (доброму) настрої (в доброму гуморі), ви сьогодні гарно настроєні. [О! ви настроєні сьогодні гарно (Куліш)]. Всё общество явно было -но против этой авантюры - усе суспільство (громадянство) явно ((в)очевидячки) було настроєне (стояло) проти цієї аванту[ю]ри;
    4) (вдоволь, сов.) - а) (строя здания) набудуватися, наставитися, понабудувати (досхочу), (каменные, кирпичные) намуруватися, попомурувати (досхочу), (о мног.) понабудовуватися, понамуровуватися; б) (настраивая музык. инстр.) настроїтися, наладитися, налагодитися, наладнуватися, нанаправлятися, попостроїти (досхочу) и т. п., (о мног.) понастроюватися и т. п.; в) (строя в ряды) нашикуватися и т. п. Срв. Строить.
    * * *
    I несов.; сов. - настр`оить
    1) (строить в каком-л. количестве) набудо́вувати, -довую, -довуєш, набудува́ти, -дую, -дуєш и мног. понабудо́вувати; (из камня, кирпича) намуро́вувати, -ровую, -ровуєш, намурува́ти, -рую, -руєш и мног. понамуро́вувати
    2) ( надстраивать) надбудо́вувати, надбудува́ти и мног. понадбудо́вувати
    3) (озорничать, проказничать) витворя́ти и витво́рюґвати, -рюю, -рюєш, навитворя́ти, сов. напроку́дити, -джу, -диш
    II несов.; сов. - настр`оить
    1) муз., радио и пр. стро́їти и настро́ювати, -роюю, -роюєш, настроїти и мног. понастро́ювати, ла́дити, -джу, -диш, на́ладити, ла́днати, наладна́ти, наладно́вувати, -но́вую, -но́вуєш, нала́днувати, -ную, -нуеш, нала́годжувати, нала́годити, -джу, -диш; направля́ти, напра́вити, -влю, -виш и мног. понаправля́ти, настру́нчувати, настру́нчити
    2) ( приводить в нужное для работы состояние) нала́годжувати, нала́годити, настро́ювати, настро́їти
    3) перен. настро́ювати, настро́їти и мног. понастро́ювати; (возбуждать против кого-чего-л.) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбурити; ( подговаривать) підмовля́ти, підмо́вити, -влю, -виш, намовля́ти, намо́вити, настре́нчувати, настре́нчити, настру́нчувати, настру́нчити

    Русско-украинский словарь > настраивать

  • 17 раздавливать

    несов.; сов. - раздав`ить
    1) розда́влювати, -люю, -люєш, роздави́ти, -давлю́, -да́виш, розду́шувати, -шую, -шуєш, роздуши́ти, -душу́, -ду́шиш, розча́влювати, -люю, -люєш, розчави́ти, -чавлю́, -ча́виш
    2) ( пить - о спиртном) перепуска́ти, перепусти́ти, -пущу́, -пу́стиш, виду́длювати, -люю, -люєш, ви́дудлити

    Русско-украинский словарь > раздавливать

  • 18 расставлять

    несов.; сов. - расст`авить
    1) розставля́ти, розста́вити, -влю, -виш и мног. порозставля́ти; (размещать) розміща́ти и розмі́щувати, -щую, -щуєш, розмісти́ти, -міщу́, -мі́стиш, розстано́влювати, -люю, -люєш и розстановля́ти, розстанови́ти, -новлю́, -но́виш

    \расставлять вить кни́ги — розста́вити (розмісти́ти) книжки́ (кни́ги); ( занимая много места) порозставля́тися з книжка́ми (з кни́гами)

    \расставлять ля́ть ме́бель — розставля́ти (розміща́ти, розмі́щувати) ме́блі

    \расставлять вить но́жки ци́ркуля — розста́вити ні́жки ци́ркуля

    \расставлять вить но́ги — розста́вити (розчепі́рити) но́ги

    \расставлять вить ру́ки — розста́вити ру́ки

    2) ( расширять вставкой) портн. розто́чувати, -чую, -чуєш, розточи́ти, -точу́, -то́чиш

    \расставлять вить спи́нку пиджака́ — розточи́ти спи́нку піджака́

    Русско-украинский словарь > расставлять

  • 19 рубить

    1) руба́ти; ( деревья) стина́ти

    \рубитьть дрова́ — руба́ти дро́ва

    \рубитьть са́блей — руба́ти ша́блею

    \рубитьть сплеча́ — руба́ти з плеча

    \рубитьть го́лову — стина́ти (руба́ти) го́лову

    \рубитьть у́голь — руба́ти вугі́лля

    2) (измельчать: мясо, капусту) сі́кти (січу́, січе́ш)
    3) ( строить) ста́вити, -влю, -виш, будува́ти, -ду́ю, -ду́єш; станови́ти, -новлю́, -но́виш, ста́вляти

    \рубитьть избу́ — ста́вити (будува́ти) ха́ту

    4) ( о дожде) сі́кти

    Русско-украинский словарь > рубить

  • 20 сдавливать

    несов.; сов. - сдав`ить
    зда́влювати, -люю, -люєш, здави́ти, -влю́, -виш и мног. позда́влювати, сов. зчави́ти, -влю́, -виш; ( сжимать) стиска́ти и сти́скувати, -кую, -куєш, сти́снути и мног. пости́скувати и постиска́ти, сов. поти́снути; ( душить) зду́шувати, -шую, -шуєш, здуши́ти, -шу́, -шиш; ( придавливать) згні́чувати, -чую, -чуєш, згніти́ти (згнічу́, згні́тиш), сов. давну́ти

    Русско-украинский словарь > сдавливать

Страницы

См. также в других словарях:

  • Виш — (нем. Wisch) многозначный термин. Виш (Гольштейн) коммуна в Германии, в земле Шлезвиг Гольштейн. Виш (Северная Фризия) коммуна в Германии, в земле Шлезвиг Гольштейн. Виш, Теодор (1907 1995) бригадефюрер СС и генерал майор войск СС …   Википедия

  • виш — іменник чоловічого роду вища школа …   Орфографічний словник української мови

  • Вишів — прикметник населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • ВИШ — винт изменяемого шага авиа Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • вишіптувати — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • Виш (Северная Фризия) — Коммуна Виш Wisch Герб …   Википедия

  • Виш (Гольштейн) — Коммуна Виш (Гольштейн) Wisch (Holstein) Герб …   Википедия

  • Виш, Теодор — Теодор Виш Дата рождения 13 декабря 1907(1907 12 13) Место рождения Вессельбуренеркоог, Гольштейн Дата смерти …   Википедия

  • Виш (Северный Фризданд) — Коммуна Виш Wisch Герб …   Википедия

  • Виш Теодор — Теодор Виш 1907 1995 Место рождения Вессельбуренеркоог, Гольштейн Место смерти Гамбург Нордерштедт Принадлежность Третий рейх …   Википедия

  • вишівка — и. Жін. до вишівець …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»