Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

виш

  • 21 состроить

    1) збудува́ти, -ду́ю, -ду́єш, побудува́ти
    2) ( устроить) улаштува́ти, -ту́ю, -ту́єш, зроби́ти, -блю́, -биш; (вечеринку, свадьбу) спра́вити, -влю, -виш; ( приготовить) приготува́ти, -ту́ю, -ту́єш, пригото́вити, -то́влю, -то́виш

    \состроитьть ро́жу (грима́су, ми́ну) — скриви́тися, -влю́ся, -вишся, зроби́ти мі́ну (грима́су); ско́рчити (скле́їти) мі́ну (грима́су)

    Русско-украинский словарь > состроить

  • 22 справлять

    несов.; сов. - спр`авить
    справля́ти, спра́вити, -влю, -виш и мног. посправля́ти; ( снаряжать) споряджа́ти, споряди́ти, -джу́, -ди́ш; (исправлять, чинить) ла́годити, -джу, -диш, пола́годити, поправля́ти, попра́вити, -влю, -виш, ладна́ти, поладна́ти, ла́дити, -джу, -диш, пола́дити

    Русско-украинский словарь > справлять

  • 23 спрашивать

    несов.; сов. - спрос`ить
    1) ( обращаться с вопросом) пита́ти, спита́ти, запи́тувати, -тую, -туєш, запита́ти, пита́тися, спита́тися, сов. попита́ти, попита́тися, запита́тися, поспита́ти
    2) (просить; желать видеть) пита́ти, спита́ти; (несов.: требовать) вимага́ти; (о пище, питье) замовля́ти, замо́вити, -влю, -виш; ( взыскивать) справля́ти, спра́вити
    3) ( запрашивать - о цене) пра́вити, -влю, -виш и заправля́ти, запра́вити

    Русско-украинский словарь > спрашивать

  • 24 ставить

    I
    1) ста́вити, -влю, -виш; станови́ти, -новлю́, -но́виш, ста́вляти; (строить: обычно об избах) підніма́ти, підійма́ти; (из кирпича; о фундаменте) кла́сти (кладу́, кладе́ш)

    \ставитьть в вину́ — ста́вити за (в) прови́ну (вину́)

    \ставитьть в затрудни́тельное положе́ние — ста́вити в скрутне́ стано́вище

    \ставитьть в изве́стность — см. известность

    \ставитьть в необходи́мость — зму́шувати, приму́шувати

    \ставитьть вопро́с ребро́м — ста́вити пита́ння ру́ба

    \ставитьть в приме́р — см. пример

    \ставитьть в счёт — ( на счёт) ста́вити в раху́нок; перен. ста́вити (бра́ти) на карб, карбува́ти, закарбо́вувати

    \ставитьть вы́ше — (рит. превы́ше всего́) ста́вити над усе́ (понад усе́, ви́ще всьо́го)

    \ставитьть диа́гноз — мед. ста́вити діа́гноз

    \ставитьть знак ра́венства ме́жду кем-чем — ста́вити знак рі́вності між ким-чим

    ть крест на ком-чём — ста́вити хрест на ко́му-чо́му (над ким-чим)

    \ставитьть на своём — ста́вити на своє́му, добива́тися (домага́тися) свого́, поверта́ти на своє́

    \ставитьть кого́ на [своё] ме́сто — ста́вити кого́ на [своє́] мі́сце, показа́ти мі́сце кому́

    \ставитьть под ружьё — воен. ста́вити під рушни́цю

    \ставитьть препя́тствия — чини́ти (ста́вити) перешко́ди

    \ставитьть реко́рд — ста́вити реко́рд

    \ставитьть самова́р — ста́вити (наставля́ти, ста́вляти) самова́р (самова́ра)

    \ставитьть себя́ на чьё ме́сто — ста́вити себе́ на чиє́ мі́сце

    \ставитьть термо́метр (гра́дусник) — ста́вити термо́метр (гра́дусник)

    \ставитьть те́сто (хле́бы, пироги́, блины́) — учини́ти ті́сто (хліб, пироги́, млинці)

    2) ( показывать на сцене) театр. ста́вити; виставля́ти

    \ставитьть пье́су — ста́вити (виставля́ти) п'є́су

    II
    ( поставлять) поставля́ли

    Русско-украинский словарь > ставить

  • 25 стравливать

    I тж. стравл`ять; несов.; сов. - страв`ить
    1) ( кого с кем) нацько́вувати, -цько́вую, -цько́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш (кого на кого); ( подстрекать) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбу́рити
    2) ( производить потраву) спаса́ти и спасува́ти, -су́ю, -су́єш, спа́сти, -су́, -се́ш, трави́ти, -влю́, -виш, потрави́ти и страви́ти; ( вытравлять) витра́влювати, -люю, -люєш и витравля́ти, ви́травити, -влю, -виш; ( вытаптывать) толочи́ти, -лочу́, -ло́чиш и витоло́чувати, -чую, -чуєш, ви́толочити и мног. повитоло́чувати
    3) (уничтожать, сводить с помощью едкого вещества) спец. витра́влювати и витравля́ти, ви́травити
    4) ( отравлять) отру́ювати, -ру́юю, -ру́юєш, отруї́ти, -рую́, -ру́їш
    5) ( тратить зря) перево́дити, -джу, -диш, перевести́, -веду́, -веде́ш
    II несов.; сов. - страв`ить
    1) (канат, снасть) мор. попуска́ти, попусти́ти, -пущу́, -пу́стиш
    2) (пар, воздух) спец. випуска́ти, ви́пустити, -пущу, -пустиш

    Русско-украинский словарь > стравливать

  • 26 строить

    I стр`оить
    1) будува́ти, -ду́ю, -ду́єш; ( о строении) ста́вити, -влю, -виш, станови́ти, -новлю́, -но́виш; (из камня, кирпича) мурува́ти, -ру́ю, -ру́єш; (сооружать, возводить) спору́джувати, -джую, -джуєш, споруджа́ти
    2) (перен.: созидать, создавать) будува́ти; ( планы) уклада́ти

    \строитьть возду́шные за́мки — будува́ти надхма́рні за́мки, вдава́тися в химе́ри

    \строитьть заключе́ния — роби́ти ви́сновки

    \строитьть иллю́зии — ті́шити себе́ ілю́зіями

    \строитьть предположе́ния — роби́ти припу́щення

    3) (составлять, располагая определённым образом) будува́ти; ( планировать) планува́ти, -ну́ю, -ну́єш

    \строитьть рабо́ту — планува́ти робо́ту

    4) ( базировать) будува́ти, базува́ти, -зу́ю, -зу́єш
    5) ( ставить в строй) шикува́ти, -ку́ю, -ку́єш
    6) муз. стро́їти, ла́дити, -джу, -диш; ( настраивать) настро́ювати, -стро́юю, -стро́юєш
    7) ( шить) ши́ти (ши́ю, ши́єш)
    8) (устраивать, делать что) роби́ти, -блю́, -биш

    \строитьть грима́сы (ро́жи, ми́ны) — криви́тися, викривля́тися, роби́ти (ко́рчити) грима́си, гримасува́ти

    \строитьть доно́сы — роби́ти доно́си, доно́сити

    \строитьть шу́тки — жартува́ти; викида́ти колі́нця

    9) ( кого-что из себя) удава́ти (удаю́, удає́ш) [з се́бе]

    \строитьть [из себя́] смире́нника — удава́ти [з се́бе] смире́нника, прикида́тися смире́нником

    II стро`ить

    Русско-украинский словарь > строить

  • 27 установка в положение нулевой тяги

    n
    Av. (лопастей ВИШ) Schubnullstellung

    Универсальный русско-немецкий словарь > установка в положение нулевой тяги

  • 28 альтернативна клавіша

    альтернати́вная кла́виш

    Українсько-російський політехнічний словник > альтернативна клавіша

  • 29 заключна клавіша

    заключи́тельная кла́виш

    Українсько-російський політехнічний словник > заключна клавіша

  • 30 залежна клавіша

    зави́симая кла́виш

    Українсько-російський політехнічний словник > залежна клавіша

  • 31 клавіш

    вчт; техн. кла́виш

    Українсько-російський політехнічний словник > клавіш

  • 32 клавіша пропуску

    кла́виш пробе́ла

    Українсько-російський політехнічний словник > клавіша пропуску

  • 33 незалежна клавіша

    незави́симая кла́виш

    Українсько-російський політехнічний словник > незалежна клавіша

  • 34 реґістровий клавіш

    реги́стровый кла́виш

    Українсько-російський політехнічний словник > реґістровий клавіш

  • 35 установлювальна клавіша

    устано́вочная кла́виш

    Українсько-російський політехнічний словник > установлювальна клавіша

  • 36 функційна клавіша

    функциона́льная кла́виш

    Українсько-російський політехнічний словник > функційна клавіша

  • 37 вуз

    (вы́сшее уче́бное заведе́ние) виш, -у (ви́ща шко́ла), внз (ви́щий навча́льний за́клад)

    Русско-украинский словарь > вуз

  • 38 вышёптывать

    несов.; сов. - в`ышептать
    виші́птувати, ви́шептати

    Русско-украинский словарь > вышёптывать

  • 39 жать

    (жму жмут)
    I. 1) тиснути, тискати, стискати, душити, давити. [З усіх боків тиснуть (давлять, душать) мене - ніяк не вийду з юрби. Міцно (щиро) стискаю вашу руку. Самого наче хто за серце тисне]; (об обуви, платье и т. д.: трудить) муляти, мулити, трудити, гризти. [Чобіт муляє (мулить) ногу. Подушка мулить в голову. Посторонки муляли (коням) по голій чорній шкурі. Мені трудить ногу. Комір душить (давить) (в) шию]; (выжимать, выдавливать) чавити, душити, віддушувати, давити, бити, прасувати. [Чавити (душити) сік з винограду. Бити олію. Прасувати (віддушувати) сир]. Жать масло (школьн. игра) - бити масло, олію. Жатый - душений, давлений, чавлений, прасований. [Душена цитрина. Чавлені сливи. Прасований (віддушений) сир]; (прижимать) тиснути, тулити, горнути, пригортати кого, що до чого. [До серденька пригортає (тулить)];
    2) кого-либо (теснить, принуждать к отступлению) - тиснути кого. [Чи не той-то козак Нечай, що ляшеньків тисне?];
    3) жать кого-либо (притеснять) - давити кого, душити, тиснути, (угнетать) гнобити (-блю, -биш). [Давила нас недоля. Ляхи та недоляшки душили Україну (Кул.)].
    II. Жать (жну, жнут) - жати (жну, жнеш) що. [Пора, мати, жито жати - колос похилився]. Начинать жать, приступать к жатве (род обряда) - зажинати, сов. зажати. См. Жатва I. Жать за долг - віджинати, сов., віджати. [Ваші двацять копійок я вам відіжну]. Жать, получая плату натурою, известное колич. снопов - жати за сніп (за восьмий, за десятий сніп). Жатый - жатий.
    * * *
    I
    1) (сдавливать, сжимать) ти́снути, стиска́ти, сти́скувати, -кую, -куєш, жа́ти (жму, жмеш); (об обуви, одежде) му́ляти, му́лити, диал. труди́ти, -дить

    \жатьть ру́ку — ( приветствовать) ти́снути (стиска́ти, сти́скувати) ру́ку

    2) ( выжимать) чави́ти, -влю, -виш, вича́влювати; ( выдавливать) дави́ти, вида́влювати, -люю, -люеш, виду́шувати, -шую, -шуєш

    \жатьть сок из лимо́на — чави́ти (вича́влювати) сік із лимо́на

    3) (заставлять отступать; теснить) ти́снути, жа́ти
    4) спорт. підійма́ти

    \жатьть ги́рю — (підніма́ти) ги́рю

    5) (усиленно, с азартом делать что-л.) жа́ти
    II с.-х.
    жати (жну, жнеш); жнивува́ти (жниву́ю, жниву́єш)

    \жатьть от снопа́ — жа́ти за сніп

    Русско-украинский словарь > жать

  • 40 живить

    оживляти, живити - см. Оживлять.
    * * *
    живи́ти, -влю́, -виш; ( бодрить) бадьори́ти, підбадьо́рювати, -рюю, -рюєш

    Русско-украинский словарь > живить

Страницы

См. также в других словарях:

  • Виш — (нем. Wisch) многозначный термин. Виш (Гольштейн) коммуна в Германии, в земле Шлезвиг Гольштейн. Виш (Северная Фризия) коммуна в Германии, в земле Шлезвиг Гольштейн. Виш, Теодор (1907 1995) бригадефюрер СС и генерал майор войск СС …   Википедия

  • виш — іменник чоловічого роду вища школа …   Орфографічний словник української мови

  • Вишів — прикметник населений пункт в Україні …   Орфографічний словник української мови

  • ВИШ — винт изменяемого шага авиа Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • вишіптувати — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

  • Виш (Северная Фризия) — Коммуна Виш Wisch Герб …   Википедия

  • Виш (Гольштейн) — Коммуна Виш (Гольштейн) Wisch (Holstein) Герб …   Википедия

  • Виш, Теодор — Теодор Виш Дата рождения 13 декабря 1907(1907 12 13) Место рождения Вессельбуренеркоог, Гольштейн Дата смерти …   Википедия

  • Виш (Северный Фризданд) — Коммуна Виш Wisch Герб …   Википедия

  • Виш Теодор — Теодор Виш 1907 1995 Место рождения Вессельбуренеркоог, Гольштейн Место смерти Гамбург Нордерштедт Принадлежность Третий рейх …   Википедия

  • вишівка — и. Жін. до вишівець …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»