витися

несов.; сов. - вд`елаться

несов.; сов. - водруз`иться

несов.; сов. - возвест`ись

1) зво́дитися, звести́ся; підво́дитися, підвести́ся; підніма́тися, підня́тися, підійма́тися, підійня́тися

2) страд. несов. зво́дитися, виво́дитися; підво́дитися; підніма́тися, підійма́тися; зво́дитися, виво́дитися, підво́дитися, спору́джуватися, споруджа́тися; будува́тися, ста́витися; мурува́тися; зво́дитися, підно́ситися; ста́витися; зво́дитися; підно́ситися; виво́дитися

несов.; сов. - в`ыстроиться

1) (становиться строем, в ряды) вишико́вуватися, вишикуватися, шикува́тися, пошикува́тися, уставля́тися, уста́витися

2) ( возникать - о сооружении) будува́тися, збудува́тися

3) (заканчивать свою стройку, отстраиваться) будува́тися, побудува́тися, вибудо́вуватися, ви́будуватися

4) страд. несов. вибудо́вуватися; будува́тися, ста́витися; вишико́вуватися, шикува́тися

1) готуватися, лаштуватися, лагодитися, ладнатися, ладитися, споряджатися - до чого или що-небудь робити (готовиться к чему-л., собираться что-л. делать). [Довелося готуватися до екзамену (Крил.). У хаті прибиралися та лагодилися до весілля (Єфр.). Вона ладналася до балю (Крим.). Ладнається, лаштується, ладиться і т. и. їхати кудись];

2) (намереваться) братися, збиратися, вбиратися. [Посиділа я та й беруся додому (М. Вовч.). Мати посиділа, береться вже іти (Драг.)]. Готовлюсь, т.-е. имею в виду что-л. делать - маюся що робити. Готовься! (берегись! держись!) - начувайся! (от начуватися);

3) готовиться к смерти - ладнатися на смерть, лагодитися в божу путь; (снаряжаться) риштуватися, рихтуватися, споряджатися. [В дорогу рихтуватися. Риштуватися на війну (Рудан.)];

4) готовится что-л. новое, -тся война и т. д. (дело клонится к чему-л.) - береться, кладеться, заноситься - на нове, на війну і т. и. (неопр. - кластися, братися, заноситися). Готовится перемена к лучшему - кладеться (заноситься) на краще; (в погоде) кладеться на годину. [Дощик сьогодні клався, та не зірвався (Чуб.)];

5) (быть подготовляемым) - см. под 1. [Весілля усюди ладяться (М. Вовч.). Ярмарок почав споряджатися. Альманах лагодивсь до цензури (Грінч.)].

* * *

1) готува́тися, гото́витися, приготовля́тися; (собираться, снаряжаться) збира́тися, ла́годитися, лаштува́тися, ладна́тися, ла́дитися, рихтува́тися, споряджа́тися

2) ( что - надвигаться) насува́тися (що); зано́ситися (на що); ( назревать) назріва́ти (що); ( о событиях) готува́тися, готовитися (що)

3) страд. готува́тися, гото́витися; ла́годитися, ладна́тися, ла́дитися

договориться до чего

I. договорюватися, договоритися, добалакуватися, добалакатися до чого.

II. Договариваться, договориться (условливаться) - договорятися, договоритися з ким, домовлятися з ким [Кажуть: «Можна й на місяць ізгодитись». Тай почали договорятись (Марко Вовчок: «Сестра»). Договорилась вона так, щоб мені очі зав'язати, і вона мене вела (Рудч. Казки, т. II (1870), ст. 149)], годитися, погодитися, єднатися, поєднатися, умовлятися, умовитися, домовлятися, домовитися, поряджатися, рядитися, порядитися, законтрактовуватися, законтрактуватися, (гал.) пактувати, -ся. [Дівчата у строк годяться. Погодилися брати хуру, та підвід нема. А що, Опанасе, - єднайся на год! Прийшли старости єднатися за вінчання. Порядилися (змовилися) за ціну. Порядивсь одвезти на вокзал]. Договаривающиеся стороны - договірні, рядні сторони, контрагенти.

* * *

несов.; сов. - договор`иться

1) ( приходить к соглашению) догово́рюватися и договоря́тися, договори́тися, домовля́тися, домо́витися, умовля́тися, умо́витися

2) ( в разговоре доходить до крайности) догово́рюватися, договори́тися; добала́куватися, добала́катися

завиться

1) завиватися, завитися звиватися, звитися; (кудриться) закручуватися, закрутитися, кучерявитися, закучерявитися. [На їм кучері завиваються (Чуб. V). Вже йому й вусик закручується. На голові у нього кучерявиться коротке русяве волосся (Васильч.)]. Она -тся - вона звиває (кучерявить) волосся (коси);

2) -ться в кочни (о капусте) - в'язатися в головки.

* * *

несов.; сов. - зав`иться

1) завива́тися, зави́тися, -в'ю́ся, -в'є́шся; кучеря́витися, -виться, закучеря́витися; закру́чуватися, -чується, закрути́тися, -кру́титься и мног. позакру́чуватися

2) ( делать себе завивку) завива́тися, зави́тися

3) ( в кочан) зав'я́зуватися, -зується, зав'яза́тися, -в'я́жеться

4) ( о дороге) звива́тися, зви́тися (зів'є́ться)

и Заправливаться заправиться

1) (запасаться) запасатися, запастися, (о деньгах) розживатися, розжитися (на гроші), спромагатися, спромогтися (на гроші), збиватися, збитися (на гроші); (поправить своё житьё) розжитися, підмогтися. [Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталку (М. Вовч.)]. -вился хлебушком - запасся хлібцем. - вился деньгой и избёнку поставил - розжився (спромігся, збився) на гроші та й хатинку поставив;

2) (снаряжаться в путь) збиратися, зібратися, лаштуватися, злаштуватися, лагодитися, з [на]лагодитися (в дорогу); см. Снаряжаться;

3) (наесться или напиться до- сыта) наїстися, напитися до-схочу, до-не(с)хочу;

4) заправлятися, заправитися, управлятися, управитися, засуватися, засунутися; бути заправленим, управленим, засунутим;

5) (о еде, напитках) заправлятися, засмачуватися, затиратися, заминатися, засмажуватися, запряжуватися, забілюватися, бути заправленим, затертим и т. д.

* * *

несов.; сов. - запр`авиться

1) заправля́тися, запра́витися, -влюся, -вишся

2) ( подкреплять силы пищей) заправля́тися, запра́витися; сов. наї́стися (-ї́мся, -ї́сися) і напи́тися (-п'ю́ся, -п'є́шся) досхочу́, попої́сти, заживи́тися, -живлю́ся, -жи́вишся

3) страд. (несов.) заправля́тися; заправля́тися; засма́чуватися, -чується; зато́вкуватися, -кується; засма́жуватися, -жується; закри́шуватися, -шується

1) (скручиваться) крутитися, скручуватися, витися, сукатися;

2) крутитися, вертітися. [Крутиться, як муха в окропі (Номис). Вертиться, наче в'юн в ополонці (Номис)];

3) (обвиваться вокруг чего) крутитися, обкручуватися, витися круг чого;

4) (о ветре, вихре) крутитися, вихорити(ся), (о мятели) крутити, хурделити, (о воде водоворота) крутитися, вирувати, нуртувати. [Плачучи, крутиться вітер круг хат (Грінч.)];

5) (таскаться) тягатися, волочитися;

6) см. Коловращаться.

* * *

1) крути́тися; ( вращаться) оберта́тися

2) (перен.: постоянно находиться где-л., подле кого-л.) крути́тися; топта́тися; (суетиться, хлопотать) товкти́ся

3) страд. крути́тися; сука́тися (сука́ється и су́читься), сучи́тися; скру́чуватися; звива́тися

направиться

1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);

2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];

3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;

4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];

5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];

6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);

7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.

* * *

несов.; сов. - напр`авиться

1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш

2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися

3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться

4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться

5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися

несов.; сов. - обескр`овиться

обесславиться зне[збез]славлюватися, зне[збез]славитися, ославлюватися, ославитися, увійти в неславу.

* * *

несов.; сов. - обессл`авиться

-молвиться прохоплюватися, прохопитися, помилятися, помилитися на слові. [Живучи між людьми - як-же його встерегтися щоб і «по-простому», мовляв, иноді не прохопитись (Єфр.)]. -виться словом - прохопитися словом.

* * *

несов.; сов. - обм`олвиться

1) ( оговариваться) помиля́тися на сло́ві, помили́тися на сло́ві; обмовля́тися, обмо́витися

2) ( проговариваться) прохо́плюватися [сло́вом], прохопи́тися [сло́вом], обмовля́тися, обмо́витися; ( упоминать) зга́дувати, згада́ти

осведомиться у кого, где о ком, чём до[роз]відуватися, до[роз]відатися в кого про що, про кого, дізнаватися, дізнатися про що, про кого, звідовуватися, звідуватися, звідатися, завіститися про що.

* * *

несов.; сов. - осв`едомиться

1) дові́дуватися, дові́датися ( справляться) ( спрашивать) пита́ти, спита́ти, пита́тися, спита́тися и попита́тися; ( любопытствовать) ціка́витися, поціка́витися; диал. зві́дуватися, зві́датися

2) строит. (несов.) інформува́тися; повідомля́тися

отказаться

1) от чего, кого, в чём - відмовлятися, відмовитися від чого, від кого, в чому (редко), (гал.) вимовлятися, вимовитися чого, (усиленно) відмагатися, відмогтися від чого, (отрекаться) зрікатися, зректися чого, кого, відрікатися, відректися від чого, від кого (редко: вирікатися, виректися чого), відкидатися, відкинутися від кого (часто о близких людях: женихе, невесте, влюблённых, супругах и т. п.), від чого, кидатися чого, (гал.) скидатися чого. [Першого купця не кидайсь (Ном.)]. -ваться, -заться от кого, чего (покинуть, оставить) - цуратися кого, чого и від кого, від чого [Сина батько відцурався (Шевч.)], відкаснутися від кого, від чого, (отпираться) відгетькуватися від чого. Срв. Отрекаться. -ся от должности, обязанностей, власти, престола - відмовлятися (відмовитися) від посади, обов'язків, влади, трона (корони) или зрікатися (зректися) посади и т. д., или складати (скласти) посаду, обов'язки, владу (уряд), корону. См. Слагать. -заться от занимаемой должности - зректися своєї (или обійманої, посіданої) посади. Нас приглашали на обед, а мы -зались - нас прохали (прохано) на обід, та ми відмовились. Гости -зываются - гості відмагаються. -ваться (-заться) от платы, от работы - зрікатися (зректися) плати, роботи, відкидатися від плати, від роботи, кидатися плати, роботи. -заться от платежа податей, налогов - зректися платити податки, налоги. -заться от наследства - відмовитися від спадку, спадщини, (гал.) дідицтва, зректися спадку и т. д. -зываться (-заться) от своего мнения, своих слов, показаний - зрікатися (зректися) своєї думки, своїх слів, свідчень, відмовлятися (відмовитися) від своєї думки, від своїх слів, свідчень. -заться от дачи показаний - відмовитися дати свідчення. -заться от своего намерения - зректися (несов. зрікатися) свого наміру. -зываться от личных интересов, развлечений - зрікатися особистих інтересів, утіх. -зываюсь от своих прав - зрікаюсь своїх прав на що. -заться от кого - зректися кого. [Я не маю сили тебе зректися (Л. Укр.)]. -заться от себя - зректися себе. Он отказался от меня - він відцуравсь мене, відкинувся від мене. Я от чести этой -зался - я від чести тої відмовився, я зрікся тої чести. Доктора - зались от больного - лікарі відмовились від хорого. Я не -ваюсь работать - я не відказен (при обычн. форме: не зрікаюсь, не відмовляюсь) працювати;

2) кому (завещаться) - відписуватися, бути відписаним, відказуватися, бути відказаним. См. Завещаться.

* * *

1) відмовля́тися, відмо́витися

2) ( отрекаться) відмовля́тися, відмо́витися, відкида́тися, відки́нутися, зріка́тися, зректи́ся, цура́тися, відцура́тися; несов. відсахну́тися

3) ( переставать действовать) відмовля́ти, відмо́вити, відка́зувати, відказа́ти

отнестись

1) відноситися, віднестися;

2) матем. - стосуватися, бути супроти. [Два стосується до чотирьох, як три до шістьох; или два супроти чотирьох те саме, що три супроти шістьох];

3) см. Обращаться к кому;

4) -ся куда (подлежать чьему ведению, компетенции) - стосуватися до кого, до чого, належатися до кого, до чого. [Такі питання стосуються до археології. Ця справа належиться до вас]. Это ко мне не -сится - це до мене не стосується (не належиться). Не к тебе -сится - не до тебе річ, (шутл.) не твоє мелеться, не до тебе п'ють. Относящийся к чему - належний до чого. Неотносящийся к делу - сторонній. [Треба спинитись тут ще на одній ніби стороннй деталі (Єфр.)]. Село -сится к такой-то волости - село тягне, належить до такої волости. [Село Токарі тягне до Бешкинської волости];

5) к кому, чему - ставитися, поставитися до кого, до чого; приймати, прийняти що; (редко) постать узяти до чого. [До мене ставляться як до рідного. Як поставилася до тієї звістки? Постать ворожу до святкування взяла найвища влада (О. Пчілка)]. -ся к чему с уважением - шанувати, пошанувати кого, ставитися, поставитися з пошаною (з повагою) до кого. -ся пренебрежительно, отрицательно - нехтувати кого, що, помітувати ким, чим. -ся легкомысленно - легковажити, злегковажити що. [Справи цієї не злегковажено]. -ся хладнокровно, спокойно - ставитися спокійно до чого, холодним оком дивитися, поглядати на що. [Холоднішим оком поглядає читачка на «Тарасову ніч» (Грінч.)]. -ся несправедливо к кому - кривдити кого; (свысока) згори позирати; (враждебно) ворогувати на кого, проти кого, ставати ворожо проти кого, чого, око на кого мати, проти кого зуб мати. [Ворожо стають проти прав української мови (О. Пчілка)]. -ся с любовью, заботливо - жалувати кого. [Батько жалував нас обох рівно: і брата, і мене (М. Вовч.)]; (добродушно) добре серце мати до кого; (с отчуждённостью) чужим оком позирати на кого. К вам -сятся, как к людям - вас за людей мають. -ся каким-л. образом к делу - брати справу як. [Автор бере справу занадто серйозно (Єфр.)].

* * *

1) ( проявлять своё отношение) ста́витися, поста́витися

2) (несов.: входить в состав, в разряд кого-чего-л.) нале́жати

3) (несов.: иметь касательство) стосува́тися, обхо́дити; ( принадлежать) нале́жати; ( приходиться) припада́ти

4) (высказывать своё мнение, отзываться) відгу́куватися и відгука́тися, відгукну́тися, відзива́тися, відізва́тися

5) (обращаться с вопросом, просьбой) зверта́тися, зверну́тися, вдава́тися, вда́тися

6) несов. мат. відно́ситися

7) строит., несов. відно́ситися; перено́ситися; відстороня́тися; відставля́тися; зарахо́вуватися, залі́чуватися, відно́ситися; припи́суватися; поя́снюватися, поясня́тися; зверта́тися; спрямо́вуватися; відру́буватися, відтина́тися; відрі́зуватися

отправиться виряджатися, вирядитися, відряджатися, відрядитися, виправлятися, виправитися, вибиратися, вибратися, іти, піти, (двигаться) подаватися, податися, братися, побиратися, побратися, пускатися, пуститися, рушати, рушити, вирушати, вирушити, мандрувати, помандрувати, сов. потягти, посунути, потиснути, потектися, (поспешно) погнати(ся), (по)майнути, махнути, хуркнути, (без определённой цели) повіятися. -виться посидеть - піти, вийти на посиденьки, на посідки. -виться в поход, на заработки - вирядитися, виправитися, вибратися, (двинуться) рушити в похід, на заробітки. -виться (двинуться) в путь - податися, побратися, пуститися, рушити, вирушити в дорогу (в путь ж. р.). -виться в путь-дороженьку - побратися шляхом-дорогою. -вляйся! -вимся! - рушай! рушаймо! -виться дальше - податися (пуститися, рушити) далі. -виться скитаться - піти у скитки (в світи). -виться путешествовать - у мандри податися. -виться на лошадях, верхом, пешком, морем - поїхати кіньми, верхи (о многих: верхами), піти пішки, пуститися (попливти) морем. -виться в море - податися, пуститися на море. -виться в школу, в театр - податися (піти) до школи, піти до театру. -виться в кабак - піти на дешеву, піти до шинку. -виться в Киев - податися (вирушити, поїхати) до Київа, на Київ.

* * *

1) відправля́тися, відпра́витися; (о поезде, пароходе) відхо́дити, відійти́ и повідхо́дити; ( пускаться в путь) виряджа́тися, ви́рядитися, подава́тися, пода́тися, мандрува́ти, помандрува́ти, несов. уда́ритися; (несов.: направиться) побра́тися; (двигаться, трогаться) руша́ти, ру́шити, вируша́ти, ви́рушити, руша́тися, ру́шитися; ( уезжать) ї́хати, пої́хати, виїжджа́ти и виїзди́ти, ви́їхати

2) (несов.: брать исходным пунктом) відправля́тися; (исходить из чего-л., основываться на чём-л.) вихо́дити

3) строит. (несов.) відправля́тися; виряджа́тися; посила́тися; надсила́тися