-
81 забавляться
забавля́тися; ба́витися, -влюся, -вишся; ті́шитися, потіша́тися -
82 забираться
забраться забиратися, забратися, убиратися, убратися и увібратися, залазити, залізти, (пренебр.) утелющитися, утеребитися куди, в що. [Еней на піч забрався спати (Котл.). Злодій убрався в хижу. Чого це ти утеребився в льох?].* * *1) забра́ться2) забира́тися, забра́тися, -беру́ся, -бере́шся и мног. позабира́тися; (влезть, войти) убира́тися, убра́тися, сов. утеса́тися (утешу́ся, уте́шешся), утелю́щитися, утереби́тися, -блю́ся, -би́шся; (заходить куда-л.) забива́тися, заби́тися, -б'ю́ся, -б'єшся и мног. позабива́тися3) страд. (несов.) забира́тися; видира́тися; заклада́тися; загоро́джуватися, -джується; (убирать, заправляя) заправля́тися, запра́витися, -влюся, -вишся, підтика́тися, підіткну́тися; (об одежде: убавлять) заву́жуватися -
83 завязываться
завязаться1) зав'язуватися, зав'язатися, (петлёй) запетльовуватися, запетлюватися и т. д.; см. Завязывать; (платком) запинатися, зап'ястися, завиватися, завинутися (хусткою);2) (о плодах) в'язатися, зав'язатися, пов'язатися, витися, повитися у пуп'янки. [Мої огірочки густо в'язалися. Ой, вийтеся, огірочки, у зелені пуп'яночки (Пісня)];3) (о деле) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися. [Справа розпочалася]. -вается общий разговор - починається (нав'язується) спільна розмова.* * *несов.; сов. - завяз`аться1) зав'я́зуватися, -зуюся, -зуєшся, зав'яза́тися, -в'яжу́ся, -в'я́жешся и мног. позав'я́зуватися; зашмо́ргуватися, -гуюся, -гуєшся, зашморгну́тися; ув'я́зуватися, ув'яза́тися; пов'я́зуватися, пов'яза́тися2) зав'я́зуватися, зав'яза́тися; почина́тися, поча́тися, -чне́ться3) зав'я́зуватися, зав'яза́тися и мног. позав'я́зуватися; (несов.: без указания на начало действия) в'яза́тися -
84 загораживаться
загородиться городитися, загороджуватися, загородитися; (ставить плетень) тинитися, обтинитися.* * *несов.; сов. - загород`иться1) загоро́джуватися, -джуюся, -джуєшся, загороди́тися, -роджу́ся, -ро́дишся; ( заслоняться) заслоня́тися, заслони́тися и мног. позаслоня́тися, закрива́тися, закри́тися, -кри́юся, -кри́єшся и мног. позакрива́тися, затуля́тися, затули́тися и мног. позатуля́тися; (заставляться чем-л.) заставля́тися, заста́витися, -влюся, -вишся2) страд. несов. загоро́джуватися; загоро́джуватися; перегоро́джуватися; перепина́тися; заслоня́тися; закрива́тися, затуля́тися; заставля́тися; захара́щуватися, зава́люватися; заставля́тися; забива́тися -
85 зазеваться
заґавитися; см. Заворониться.* * *заґа́витися, заворо́нитися -
86 заиграть
см. Заигрывать.* * *I см. заигрывать I II1) (начать играть, развлекаться) загра́ти; (во что, с кем-чем) загра́тися, загуля́тися; ( забавляясь) поча́ти ба́витися2) (заблестеть, засиять) загра́ти, заблища́ти, заблисті́ти, -блисти́ть, зася́яти, зася́ти, -ся́є; (о смене оттенков, тонов) залелі́ти3) (о чувствах, мыслях, воображении) загра́ти, зашумува́ти, -мує, забуя́ти4) ( на музыкальном инструменте) загра́ти5) ( запеть) диал. заспіва́ти -
87 заинтересовываться
несов.; сов. - заинтересов`атьсязаціка́влюватися, заціка́витися, заінтересо́вуватися, заінтересува́тися -
88 закудрявиться
-дряветь закучерявитися, закучерявіти. [Закучерявилися хмари (Тичина)].* * *закучеря́витися, -влюся, -вишся; скучеря́віти -
89 закурчавиться
закучеря́витися; скучеря́віти -
90 запираться
несов.; сов. - запереться1) замика́тися, замкну́тися и мног. позамика́тися, зачиня́тися, зачини́тися и мног. позачиня́тися, запира́тися, запе́ртися, -пру́ся, -пре́шся и мног. позапира́тися; защіпа́тися, защепну́тися, -щепну́ся, -щепне́шся; засува́тися и засо́вуватися, -со́вуюся, -со́вуєшся, засу́нутися2) (перен.: не сознаваться) відмага́тися, відмогти́ся, -мо́жуся, -мо́жешся, відмовля́тися [ви́знати свою́ прови́ну, у́часть], відмо́витися, -влюся, -вишся [ви́знати свою́ прови́ну, у́часть], затина́тися, затну́тися и затя́тися, відпира́тися, відпе́ртися (відіпру́ся, відіпре́шся), запира́тися, запе́ртися; ( отрицать) запере́чувати [свою́ прови́ну, у́часть], запере́чити [свою́ прови́ну, у́часть] -
91 запрашиваться
1) запи́туватися, -тується2) пра́витися, -виться3) запро́шуватися, -шується -
92 заставляться
несов.; сов. - заст`авиться(загораживаться чем-л.) заставля́тися, заста́витися, -влюся, -вишся -
93 злопыхательствовать
лютим духом сопти на кого (и проти кого).* * *недобрози́чливо ста́витися (-влюся, -вишся) -
94 змеиться
зміїтися, гадюкою витися, гадючитися (Хвильовий). [Стежки зміяться глибоко в житі (Коцюб.). Яр в'ється гадюкою між крутими горами (Н.-Лев.)].* * *змії́тися, в'юни́тися -
95 играть
1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.* * *1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти\игратьть в зага́дки — гра́ти в за́га́дки, зага́дувати за́га́дки [оди́н о́дному]
\игратьть в ку́клы — гра́тися (гуля́ти, гуля́тися) в ляльки́ (з лялька́ми)
\игратьть в ша́хматы — гра́ти (гуля́ти) в ша́хи
\игратьть глаза́ми — гра́ти очи́ма
\игратьть коме́дию — см. комедия
\игратьть на би́рже — гра́ти на бі́ржі
\игратьть на не́рвах чьих — см. нерв
\игратьть на́ руку (в ру́ку) кому́ — гра́ти на ру́ку кому́
\игратьть огнём (с огнём) — гра́тися з вогне́м
\игратьть роль — а) прям. гра́ти роль; б) перен. відіграва́ти роль
\игратьть сва́дьбу — справля́ти (гуля́ти, гра́ти) весі́лля
\игратьть свое́й жи́знью — гра́ти свої́м життя́м
\игратьть слова́ми — гра́ти слова́ми; ( острить) каламбу́рити
2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти\игратьть все́ми цвета́ми [ра́дуги] — гра́ти (виграва́ти, міни́тися, перелива́ти, перелива́тися) всіма́ ба́рвами [ра́йдуги]
4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти\игратьть в две (в четы́ре) руки́ — гра́ти (виграва́ти) в дві (в чоти́ри) руки́
\игратьть на скри́пке — гра́ти (виграва́ти) на скри́пці (на скри́пку)
\игратьть пе́рвую скри́пку — гра́ти пе́ршу скри́пку
6) ( петь) диал. співа́ти\игратьть пе́сни (пе́сню) — співа́ти [пі́сню, пісні́]
-
96 избавляться
избавиться (спасаться) визволятися, визволитися від чого и з чого, відзволятися, відзволитися від чого, ря[а]туватися, виря[а]товуватися, виря[а]туватися з чого, (зап.) вибавлятися, вибавитися з чого, (диал.) (о)слибонятися, (о)слобонитися від чого, (лишаться) позбавлятися, позбавитися чого, (отделываться) збуватися, збутися и позбуватися, позбутися кого, чого, збувати, збути кого, що, відбуватися, відбутися від чого, відмагатися, відмогтися від кого, від чого, (с трудом) спекатися, здихатися кого, чого, здихати кого, що. -виться от наказания - відзволитися, відмогтися від кари. [Він од усякої кари відможеться, як оте прокаже (Г. Барв.)]. -виться от опасности, от смерти - визволитися, виря[а]туватися, вибавитися з небезпеки, від смерти. [Ледве вирятувався од видимої смерти (Грінч.)]. -виться от оков рабства - збутися кайданів неволі, визволитися з кайданів, з неволі. -виться от греха - визволитися від гріха, відкупитися, (диал.) скупитися гріха. -виться от беды, от напасти, от неприятностей, беспокойства и т. п. - збутися, позбутися, спекатися, здихатися, позбавитися, біди (лиха), напасти, прикростей, клопоту, збути, здихати біду (лихо), напасть, прикрості, клопіт, вибавитися з біди (з лиха), з напасти, з прикростей, з клопоту, відбутися, (диал.) (о)слобонитися від біди (від лиха) від напасти, від прикростей, від клопоту, то-що. [Збувся тато клопоту: жито змолотив і гроші пропив (Номис). Щоб позбутися халепи, погонич хутко погнав коні (Крим.). Не спекаєшся халепи (Крим.). Не здихався біди (Н.-Лев.). Якось-то так оборудується, що я і з лиха вибавлюсь і свого покуштую (М. Вовч.). Вона прийшла, щоб тільки відбутись від людського нарікання (Н.-Лев.)]. -виться от своих недугов - визволитися від своїх недуг (недугів), позбутися, позбавитися своїх недуг (недугів). -виться от горя, печали, тяжёлых мыслей (дум) и т. п. - збутися и позбутися горя, смутку, важких думок, збути горе, смуток, важкі думки і т. п. [Але зараз-же схотілося збутися цієї думки, цього важкого почування (Грінч.). Не збуду смутку, ані вдень, ні вночі (Чуб. V)]. -виться от непрошенных гостей - спекатися, здихатися, збутися, збути непроханих гостей. Он не знает, как и -виться от своих кредиторов - він не знає, як і збутися (и збути), здихатися, спекатися своїх кредиторів. Как бы мне от него (от нее) -виться - як-би мені його (її) спекатися, здихатися (и здихати), збутися и збути. [Коли ми їх здихаємось! (Сл. Левч.). Цар посилає їх в таку непевну війну, аби збутися їх (Л. Укр.). Він ще й рад буде збути нас, щоб тут йому своя воля була (Квітка)]. Никак не -вимся от мух - ніяк не спекаємся (не зведемося) мух.* * *несов.; сов. - изб`авиться( от кого-чего - спасаться) рятува́тися и урято́вуватися, -то́вуюся, -то́вуєшся, урятува́тися и порятува́тися (від кого-чого), вирято́вуватися, ви́рятуватися (від кого-чого, з чого); ( освобождаться) визволя́тися, ви́зволитися, звільня́тися, звільни́тися, -ню́ся, -нишся, увільня́тися, увільни́тися (від кого-чого, з чого), позбавля́тися, позба́витися, -влюся, -вишся (кого-чого, від кого-чого), вибавля́тися, ви́бавитися (від кого-чого, з чого); ( отделываться) збува́тися, збу́тися (збу́дуся, збу́дешся), позбува́тися, позбу́тися (кого-чого), відмага́тися, відмогти́ся, -мо́жуся, -мо́жешся, відбува́тися, відбу́тися (від чого), зди́хуватися (зди́хуюся, зди́хуєшся), зди́хатися (зди́хаюся, зди́хаєшся и зди́шуся, зди́шешся) (кого-чого), скара́скуватися, -куюся, -куєшся, скара́скатися (кого-чого), сов. спе́катися (кого-чого)\избавляться ви́ться от сме́рти — урятува́тися від сме́рті
-
97 извиваться
извиться1) звиватися, звитися (зап. звинутися), витися, повитися, крутитися, покрутитися, зміїтися, зазміїтися. [Будеш як гадюка звиватись (Мирн.). Звивається коло мужа ще гірше того вужа (Пісня). В'ється як в'юн у руках (Н.-Лев.). Стежка збігала вниз, в'ючися по кручуватих ребрах яру (Грінч.). Блискавки в хмарах вились (Грінч.). Стежка крутилася серед дерев. Стежки зміяться глибоко в житі (Коцюб.)]; (о пресмыкающихся, о дыме ещё) клуботатися, диал. клюбачитися. [Ті звуки моє серденько рвуть і клубочуться в нім, як гадюки (Ворон.). Сліпець (медяница) клюбачиться (Врх.)]. Танцовать -ваясь - танцювати в'юнко, (грубо) вихилясом;2) -ться перед кем - крутитися, плазувати перед ким, тупцювати, увихатися коло кого, запобігати ласки в кого.* * *несов.; сов. - изв`иться1) звива́тися, зви́тися (зів'ю́ся, зів'є́шся), ви́тися, пови́тися, в'юни́тися, зав'юни́тися, змії́тися, зазмії́тися; (о дороге, реке) крути́тися (кру́титься), покрути́тися, несов. кривуля́ти2) (несов. перен.: изворачиваться, угодничать) увива́тися, звива́тися; ( пресмыкаться) плазува́ти -
98 изгибаться
изогнуться1) (движениями) вигинатися, вигнутися, вихилятися. Идти, -баясь во все стороны - іти вихилясом; идущий станом -баясь - вихилястий. -ться в дугу - гнутися (зігнутися) дугою, як дуга; лука ставати (стати); срвн. Извиваться. [Вигинаючись тонким станом, як рибонька вилася стрункая береза (Васильч.). А ти, старий дідуга, ізігнувся, як дуга (Пісня). Дорога тяжка, то коні аж лука стають (Липовеч.)];2) (о реке, дороге и т. п.) витися, повитися, кривитися, покривитися, завертати, завернути коліном, ломитися коліном, кутком. [Річкою довго їхати, бо вона кривиться сюди-туди (Звиног.). Низька світлиця; задня стіна ломиться посередині кутком, далі вглиб (Грінч.). По-під гаєм шлях ломиться коліном (М. Грінч.)]. -ться дугой - вилучуватися.* * *несов.; сов. - изогн`утьсязгина́тися, зігну́тися и мног. позгина́тися, вигина́тися, ви́гнутися и мног. повигина́тися; несов. вихиля́тися; ( кривиться) криви́тися, -влю́ся, -вишся, покриви́тися; см. извиваться 1) -
99 изготовляться
несов.; сов. - изгот`овиться1) воен., спорт. приготовля́тися, пригото́витися, -влюся, -вишся и приготува́тися2) страд. несов. виготовля́тися; приготовля́тися; готува́тися, приготовля́тися -
100 интересоваться
чем цікавитися, інтересуватися чим, бути цікавим до чого. [Дуже був цікавий Левицький до «середньої культурної верстви» (Єфр.)]. Я -суюсь, -совался знать - я цікавий знати, я цікавий був знати. [Вона навіть не цікава була знати, чого саме її мати кликала (Грінч.)]. Я этим не -суюсь - я цим не цікавлюсь, мене це не цікавить, я до цього не цікавий. Интересующийся чем - цікавий до чого.* * *ціка́витися, -влюся, -вишся, інтересува́тися, -су́юся, -су́єшся
См. также в других словарях:
витися — Виться витися (1) 1. Кружиться в воздухе, подниматься. ∆ Голубка вилася, вилася, / Вывела сестру приголубку; / Садилася голубка на лавку, / На лавочку под окошко. Велик. нар. песни, IV, 452. Как же пчелы вьются у меня слезы льются... Там же, V,… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
витися — в ю/ся, в є/шся, недок. 1) Обвиватися, плестися навколо чого небудь, по чомусь (про рослини). || Закручуватися кучерями чи бути кучерявим (про волосся). 2) Робити звивисті рухи. || Вигинатися, корчитися. || Рухатися навколо чого небудь; крутитися … Український тлумачний словник
витися — [ви/тиес а] вйу/с а, вйе/с :а, вйе/ц :а, вйеимо/с а, вйеите/с а, вйу/ц :а … Орфоепічний словник української мови
витися — I (про рослини обмотуватися, обкручуватися навколо чого н., по чомусь), плестися, повиватися, повитися, обвиватися, обвитися, обплітатися, обплестися, повзти; обвивати (що), обвити, повивати, повити (що собою) II ▶ див. залицятися, звиватися I,… … Словник синонімів української мови
витися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
гнівитися — влю/ся, ви/шся; мн. гнівля/ться; недок., рідко. Те саме, що гніватися … Український тлумачний словник
прогнівитися — див. прогнівлятися … Український тлумачний словник
розгнівитися — див. розгніватися … Український тлумачний словник
угнівитися — див. угніватися … Український тлумачний словник
прогнівитися — [прогн іви/тиес а] н іўл у/с а, ви/с :а, ви/ц :а, виемо/с а, виете/с а, н іўл а/ц :а; нак. ви/с а, в і/ц :а … Орфоепічний словник української мови
вгнівитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови