-
1 вистачати
= вистачитиto suffice, to be sufficient ( enough) -
2 вистачити
-
3 бракувати
I( визнавати незадовільним) to reject ( to condemn) as defective; to discard, to cast outII безос.( не вистачати) to fail, to be short of, to be missing, to lack -
4 не
1) ( виражає заперечення змісту) not; no, none; ( з герундієм) withoutне… не… — neither… nor…
він не прийде — he will not ( won't) come
не досить — not enough; insufficiently
2) ( підсилювальна частка)3)не вистачати (вистачити) (бракувати) — to be wanting, to fall short, to be insufficient, to fail
не відставати (від) — to keep up ( with)
не може бути! — that's impossible!, hat couldn't be
не раз — more than once, time and again, repeatedly, many a time
не те — (or) else
-
5 ставати
= стати1) ( зупинитися) to stop; (про машину тж.) to pull up2) ( вставати) to stand, to take one's stand; to rise; ( на щось) to place ( to put) oneself, to get uponставати на чийсь бік — to take smb.'s side, to stand up for smb.
ставати в чергу — to line, to queue (up), to stand in a queue ( line), to queue
ставати дибки — to rear, to prance; to kick, to resist
ставати на коліна — to kneel (down, up)
ставати на ноги — to get on one's feet; to become independent
3) ( робитися) to become, to get, to grow, to wax, to turnставати відомим — to acquire a reputation ( for), (про секрет, новину) to leak ( out)
ставати дійсністю — to be translated into life, to become a reality
ставати жертвою — to fall a victim (to)
ставати здобиччю (кого-небудь, чого-небудь) — to fall a prey (to)
4) (розпочинати, приступати) to set about, to startставати до роботи — to begin ( to start) one's work, to get down to work
5) тк. док. ( почати) to take to, to begin6) ( вистачати) to suffice, to be sufficient, to do7) тк. док. ( бути) to beйого не стало (помер) — he has passed away, he is no more
8) to costщоб то не стало — at all costs, at any price
9)ставати на якір — to come to anchor, to go into anchor, to berth
ставати на чолі — to become leader (of)
См. также в других словарях:
вистачати — і вистарча/ти, а/є, недок., ви/старчити, чить, ви/стачити, чу, чиш, док. 1) чого і без додатка, безос.Бути достатнім для чого небудь. 2) перех. і без додатка, заст. Забезпечувати чимсь, давати, постачати щось у достатній кількості … Український тлумачний словник
вистачати — [виестача/тие] а/йеи … Орфоепічний словник української мови
вистачати — вистачити (чого й без додатка, безос. бути достатнім для кого / чого н.), ставати, стати … Словник синонімів української мови
вистачати — дієслово недоконаного виду безос … Орфографічний словник української мови
старчити — вистачати (сил) [IV] … Толковый украинский словарь
бракувати — I у/є, недок., безос. Не вистачати, не бути. •• Ті/льки цього/ [ще] бракува/ло! уживається, коли сталося (або може статися) що небудь небажане, неприємне. II у/ю, у/єш, недок., перех. Визнавати незадовільним, низькоякісним. || Відкидати,… … Український тлумачний словник
виставати — I стає/, недок., ви/стати, стане, док., чого і без додатка, безос., заст. Вистачати. II стає/, недок., ви/стати, стане, док., діал. Виступати (у 2, 4 знач.) … Український тлумачний словник
вистарчати — див. вистачати … Український тлумачний словник
вистарчити — див. вистачати … Український тлумачний словник
вистачити — див. вистачати … Український тлумачний словник
діставати — стаю/, стає/ш; наказ. сп. дістава/й; недок., діста/ти, а/ну, а/неш; наказ. сп. діста/нь; док., перех. 1) Брати, витягувати що небудь звідкись. 2) Дотягуючись, досягаючи, доторкатися до чого небудь. 3) Здобувати, відшукувати що небудь, долаючи… … Український тлумачний словник
