-
1 винятковий
-
2 винятковий
Українсько-англійський словник з аналітичної хімії > винятковий
-
3 винятковий
( особливий) exceptional; ( який становить виняток) exclusive; ( чудовий) exquisite; ( кричущий) egregious -
4 винятковий
исключи́тельный; ( выдающийся) ре́дкий; (превышающий обычную меру чего-нибудь, удивительный) сверхъесте́ственный -
5 винятковий
exclusif -
6 винятковий
wyńatkowyjприкм. -
7 винятковий
განსაკუთრებული -
8 винятковий
выключнынадзвычайны -
9 винятковий закон
исключи́тельный зако́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > винятковий закон
-
10 винятковий індекс
исключи́тельный и́ндексУкраїнсько-російський політехнічний словник > винятковий індекс
-
11 exclusive
English-Ukrainian analytical chemistry dictionary > exclusive
-
12 wyjątkowy
винятковий; a stan wyjątkowy: надзвичайний стан -
13 exclusive
1. n1) розм. матеріал, надрукований тільки в одній газеті2) розм. виняткове право; патент (на продаж чогось тощо)3) замкнута (відлюдна) людина2. adj1) винятковий, особливий2) несумісний3) недоступний; з обмеженим доступом4) першокласний, фешенебельний (про готель тощо)exclusive shop — розкішний (дорогий) магазин
5) модельний; зроблений на замовлення6) єдиний (у своєму роді)7) вимогливий, вибагливий8) ексклюзивний, винятковийexclusive of — за винятком, крім
* * *I [ik'skluːsiv] n1) матеріал, надрукований лише в одній газеті2) виключне право, патент3) відлюдна людина; людина, розбірлива у знайомствахII [ik'skluːsiv] a1) винятковий, особливий; ексклюзивнийexclusive right — виключне право; який виключає, несумісний
2) привілейований, престижний; який не допускає негрів, євреїв (про клуби, готелі)3) aмep. першокласний, фешенебельний ( про готель); модельний, зроблений на замовлення ( про одяг)4) єдиний ( в своєму роді); призначений винятково для якої-небудь мети; зосереджений на одному5) розбірливий, вимогливий6) лiнгв. ексклюзивний, винятковийIII [ik'skluːsiv] advexclusive of — крім, за винятком
винятково, виключно, не беручи до уваги -
14 singular
1. n1) грам. однина2) слово в однині3) окрема людина; окремий предмет2. adj1) винятковий, неповторний, чудовий2) чудний, дивний, незвичайний, своєрідний3) єдиний, одиничний4) самітний5) грам. один, єдиний6) мат. особливий, винятковий* * *I n1) гpaм. однина; слово в однині2) окрема людина або предметII a1) винятковий, незвичайний, чудовий; рідкісний2) дивний, незвичайний, своєрідний; несхв. дивний3) єдиний; одиничний4) гpaм. в однині5) cпeц. особливий, сингулярний, винятковий -
15 solitary
1. n1) самітник, пустельник2) людина, що любить самітність; відлюдько, анахорет3) розм. одиночне ув'язнення4) розм. кит-одинак2. adj1) одиночний, окремий; один; відособленийsolitary house — відлюдний (самітний) будинок
solitary task — завдання для одного; окреме завдання
2) зоол. що живе відособлено3) бот. що росте окремо; одиничний, поодинокий, роздільний4) самітний; пустельницький, самітницький; усамітнений5) покинутий, безлюдний6) єдиний, поодинокий; винятковийsolitary survivor — єдиний, що залишився живим
* * *I n1) пустельник, відлюдник; людина, яка любить самотність, анахорет3) кит-одинакII a1) одиночний, окремий; відособлений; зooл. який живе відособлено (не стадом, роєм, зграєю); бoт. який росте окремо (не групами, гронами); одиничний, роздільний2) самотній, усамітнений, відлюдний3) занедбаний, відлюдний, безлюдний4) єдиний, одиничний; винятковий -
16 especial
adj1) особливий, спеціальний; незвичайний2) винятковий, особливо важливий; головний3) окремий, конкретнийin especial — а) зокрема; б) особливо, спеціально
* * *a1) особливий, спеціальний; винятковий, головний, особливо важливий2) окремий, конкретний -
17 exceptional
adjвинятковий, надзвичайний; незвичайний* * *a1) винятковий, незвичайний2) неабиякий; вищий за середній рівень3) eвф. який має відхилення від норми -
18 only
1. adj1) єдиний2) винятковий, видатний; найбільш підхожийone and only — єдиний; унікальний
2. advтільки, лише; винятково, єдино3. conjале, тільки; коли б, якбиI would do it with pleasure only I am too busy — я б охоче зробив це, але я надто зайнятий
only that — коли б не те, що; крім того, шо
* * *I a1) єдиний2) винятковий, видатний; найбільш підходящийII advтільки, лише, винятково; всього лишеonly not — майже; ледь не, ледве не
IIIonly too — надзвичайно; дуже
cj але, тільки, лише; тільки от -
19 particular
1. n1) подробиця, деталь; частковість2) pl докладний (детальний) звіт3) розм. близький приятель; улюбленець4) розм. характерна особливість; щось улюбленеin particular — особливо, зокрема
2. adj1) особливий; специфічний2) винятковий; що заслуговує особливої уваги (на особливу увагу); спеціальний3) окремий, індивідуальний, приватний4) докладний, детальний, ґрунтовний5) старанний, акуратнийto be particular in one's speech — старанно добирати слова, стежити за своєю мовою
6) розбірливий, перебірливий, вибагливий7) юр. обмежений* * *I n1) частковість, подробиця, деталь2) pl докладний звіт3) близький друг, улюбленець4) характерна риса; щось улюбленеII ain particular — особливо, зокрема
1) особливий; специфічний2) винятковий, особливий; який заслуговує на особливу увагу3) індивідуальний, частковий, окремий4) докладний, детальний, ґрунтовний5) ретельний, акуратний; (about, over) розбірливий, вибагливий6) юp. обмежений -
20 pre-eminent
adjщо перевершує інших; видатний; винятковий* * *aпереважаючий ( всіх інших); видатний; винятковий
См. также в других словарях:
винятковий — а, е. Який становить виняток серед загальних правил. •• Винятко/ва економі/чна зо/на смуга відкритого моря шириною у 200 морських миль, яка межує з територією і в якій лише прибережна держава має право встановлювати особливий правовий режим.… … Український тлумачний словник
винятковий — [виен атко/вией] м. (на) вому/ в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
винятковий — (який нечасто трапляється серед кого / чого н.), особливий, надзвичайний, незвичайний, неабиякий; рідкісний, унікальний, безпрецедентний, екстраординарний Пор. видатний, незвичайний I, великий I, 3) … Словник синонімів української мови
винятковий — прикметник … Орфографічний словник української мови
надзвичайний — 1) (дуже великий силою вияву, інтенсивністю чого н., завдяки чому вирізняється на загальному тлі), незвичайний, винятковий; незрівнянний (який важко порівняти при цьому з чим н.); надмірний, непомірний (який перевищує певну міру, норму);… … Словник синонімів української мови
Остап Вишня — Остап Вишня. Павел Михайлович Губенко (Павло Михайлович Губенко) … Википедия
виїмковий — I виїмк овий а, е, заст. Те саме, що винятковий. II в иїмковий а, е. Прикм. до виїмка 1) … Український тлумачний словник
виключальний — а, е. Який щось виключає. || діал. Винятковий … Український тлумачний словник
виключний — а, е. 1) Який становить виняток серед загальних правил; винятковий. 2) рідко. Надзвичайний у якомусь аспекті. || Дуже гарний. 3) Який поширюється тільки на кого , що небудь; єдиний; ексклюзивний … Український тлумачний словник
винятково — Присл. до винятковий … Український тлумачний словник
високий — а, е. 1) Який має велику відстань знизу вгору; прот. низький. || Який має висоту, більшу від звичайної, середньої. || Який має рівень, більший від звичайного. 2) Який знаходиться на далекій або значній віддалі від землі, від якої небудь поверхні … Український тлумачний словник