-
101 evict
[i'vikt]v1) виселяти (особл. орендаря)2) юp. позбавляти володіння на законній підставі, по суду; віндикувати; повернути собі (майно) по суду3) виганяти; виключати; усувати ( з посади) -
102 exile
-
103 exorcise
[`eksxːsaiz]v1) виганяти нечисту силу, біса; заклинати ( злих духів); звільнити, очистити -
104 exostracize
vпіддавати остракізму; виганяти з країни -
105 expatriate
I nекспатріант; людина, яка залишила батьківщину; емігрантII aякий відмовився від батьківщини; який покинув батьківщину; який емігрувавIII [ek'spʒtrieit] v1) експатріювати; позбавляти громадянства; виганяти з батьківщини2) (звич. to expatriate oneself) емігрувати; відмовлятися від громадянства -
106 expel
-
107 expulse
[ik'spels]v -
108 extrude
[ik'struːd]v1) виштовхувати, витісняти; витісняти, виганяти2) виступати, видаватися; випинатися3) тex. формувати видавлюванням, екструдувати -
109 ferret
I ['ferit] n1) зooл. тхір2) розм шукач; завзятий дослідник; людина, яка здійснює розвідування ( у якій-небудь галузі); детективII ['ferit] v2) (from, out of) виганяти (з нори; ferret oft)3) розшукувати, ритися, нишпорити ( ferret about)4) переслідувати, турбувати (нaпp., про неприємності)III [`ferit] nшовкова оздоблювальна тасьма; щільна паперова або вовняна тасьма -
110 fire
I n1) вогонь, полум'яfire endurance — вогнестійкість; топка, піч, камін
2) пожежаfire prevention — протипожежна техніка; протипожежні заходи
3) жар, гарячкаSt.
Anthony's fire — мeд. бешиха4) запал, завзяття, захват, піднесення; жвавість5) вiйcьк. гарматний вогонь, стрільба; пуск ракети6) блиск, блискання, блискотіння7) пpикм.; вiйcьк. вогневийII vfire trench — траншея; пожежний, протипожежний; пов'язаний з вогнем
1) запалювати, розпалювати, підпалювати2) запалювати; підривати ( міну); запалюватися, займатися3) надихати, запалювати; надихатися, загорятися ( чим-небудь)4) стріляти; вести вогонь; запускати ( ракету)5) припікати ( розжареним залізом)7) обпалювати (цеглу, кераміку); сушити ( чай)8) шпурляти, жбурляти, кидати9) aмep. звільняти, виганяти з роботи -
111 fire out
phr v; амер.звільняти; виганяти з роботи -
112 flood out
-
113 flush
I n1) раптовий приплив, потік ( води)2) ( раптовий) прилив крові ( до обличчя); рум'янець3) порив, спалах ( почуття)4) приступ, напад ( лихоманки)5) буйний ріст ( зелені); свіжа, молода поросль; розквіт; прилив сил, енергії6) бoт. відросток, пагін7) cпopт. змійка ( фігура слалому)II a2) сповнений життя, повнокровний; життєрадісний3) багатий ( на що-небудь)to be flush of money — бути при грошах, мати багато грошей; щедрий, марнотратний
4) прямий, рішучий5) який знаходиться на одному рівні; тex. схований, прихований; на одному рівніIII adv1) впритул2) прямо, точноIV v1) спалахнути, почервоніти, зашарітися; розчервонітися; рум'янити, змушувати почервоніти; збуджувати, запалювати2) раптово хлинути, ринути; текти ( потоком), литися; приливати (про кров, рум'янець); затопляти; наповнювати до країв3) промивати сильним напором струменя; змивати ( при гідромеханізації); очищати4) тex. вирівнювати; розташовувати врівень5) вiйcьк. застати зненацька6) давати відростки, пагони ( про рослину); сприяти ростуV n VI v2) спурхувати, злітатиVII nфлеш, п'ять карт однієї масті ( покер)VIII v1) ігнорувати; цуратися ( кого-небудь); третирувати2) ( to flush it) провалити ( іспит); провалитися ( на іспиті) -
114 force
I [fxːs] n1) сила, міцьwith all one's force — щосили; сила, вплив; авторитет, престиж
2) дієвість; дійсністьin force — діючий, чинний, який має силу (про угоду, документ)
3) насильство, примус5) переконливість; смисл, резон; смисл; значення6) фiз. зусилля, силаII [fxːs]force of gravity — земне тяжіння by force of... шляхом..., за допомогою...
1) v l. змушувати, примушувати2) застосовувати силу, брати силою; зламати (кришку, двері)3) насилувати, силувати; ґвалтувати5) прискорювати (крок, хід)to force events — форсувати події; тex. додавати обороти
6) тex. нагнітати, форсувати ( режим роботи); перевантажувати ( машину)7) мyз. форсувати ( звук)III [fxːs]1) to force smth; smb into smth увігнати, увіткнути, устромити що-небудь куди-небудь; загнати, уштовхнути кого-небудь куди-небудь; сунути, ткнути2) to force smb into smth залучити, утягнути, втягти кого-небудь у що-небудь3) to force smthout of smth — видавити, вичавити що-небудь з чого-небудь; to force smb out of smth витиснути, виштовхнути кого-небудь звідки-небудь
4) to force smth out of smb змусити, схилити кого-небудь до чого-небудь5) to force smth up (on) smb нав'язувати що-небудь кому-небудь -
115 freeze out
phr vвиживати, витісняти, виганяти ( кого-небудь); позбуватися ( конкурента) -
116 grass
I = esparto II n1) трава; дерен2) бoт. злак; прост. спаржа3) pl травинки4) галявина; газон; лугgrass shears — газонні ножиці; пасовище, вигін
5) гipн. земна поверхняgrass crop — вихід ( пласта), оголення; прост. земля
6) cл. марихуана; гашишIII v1) засівати травою; обкладати дерном; порости, зарости травою2) пастися; виганяти на пасовище3) розстеляти на траві льон, прядиво ( для вибілювання); розтягтися, простягтися на траві5) гipн. видавати на-гора6) пoлiгp. виконувати нерегулярну, поденну роботуIV n; сл.донощик, ябедаV v; сл.доносити; ябедничати (тж. grass on) -
117 hoodoo
I ['huːduː] n; амер.1) чаклунство, шаманство; чаклун; шаман3) невезіння, невдача4) гeoл. ерозійний або еоловий стовп; "шаман"; земляна піраміда, "монах", "брат"II [`huːduː] v; амер.1) приносити нещастя; наврочити2) виганяти замовлянням, чаклунством3) шуміти, скандалити -
118 hoot away
phr vвиганяти, прогнати криками, гиканням -
119 hound
I n1) мисливський собака; собака, пес (звич. або)2) собака, негідник3) cл. любитель ( чого-небудь)II vdrink hound — п'яниця; репортер
1) цькувати собаками; цькувати, переслідувати; не відставати; чіплятися; заважати2) (at, on, upon) нацьковувати; підбурюватиIII n; мор.щогловий бугель, чикс ( щогли) -
120 hound out
phr v
См. также в других словарях:
виганяти — I виган яти я/ю, я/єш і виго/нити, ню, ниш, недок., ви/гнати, ви/жену, ви/женеш, док. 1) перех. Примушувати кого небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти. || Гнати кудись, до чогось, в якесь… … Український тлумачний словник
виганяти — I [ви/ган атие] н айу, н айеиш, док. II [виеган’а/тие] н а/йу, н а/йеиш, недок … Орфоепічний словник української мови
виганяти — I = вигнати (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцину тощо), проганяти, прогнати, вигонити, гнати, випроваджувати, випровадити, випроводити, спроваджувати, спровадити, виставляти, виставити, викурювати, викурити,… … Словник синонімів української мови
виганяти — дієслово доконаного виду довго бігати виганяти дієслово недоконаного виду примушувати йти геть; витягуватися; виробляти; отримувати шляхом перегонки … Орфографічний словник української мови
виволивати — виганяти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
гнати — жену/, жене/ш і гони/ти, гоню/, го/ниш, недок. 1) перех. Змушувати рухатися в певному напрямку. || перех. і без додатка, розм. Виганяти, посилати куди небудь із якоюсь метою. || розм. Спрямовувати рух чого небудь. 2) перех. Примушувати швидко… … Український тлумачний словник
гнати — I 1) (змушувати рухатися в певному напрямку), гонити, турити, витуряти, турляти; ганяти (туди й назад / багато разів) Пор. підганяти I 2) (добувати переганянням), гонити, виганяти, вигнати, відганяти, відгонити, відігнати, курити, викурювати,… … Словник синонімів української мови
виганяння — я, с. Дія за знач. виганяти … Український тлумачний словник
виганятися — I в иганятися яюся, яєшся, док. Багато бігаючи, втомитися. II виган ятися я/юся, я/єшся, недок., ви/гнатися, ви/женуся, ви/женешся, док. 1) Виростати високим, дуже витягуватись у процесі росту. 2) тільки недок. Пас. до виганяти … Український тлумачний словник
вигнати — див. виганяти … Український тлумачний словник
вигонити — див. виганяти … Український тлумачний словник