Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

весь

  • 21 растягиваться

    несов.; сов. - растян`уться
    1) розтяга́тися и розтя́гуватися, -гуюся, -гуєшся, розтягти́ся, -тягну́ся, -тя́гнешся и розтягну́тися и мног. порозтя́гуватися и порозтяга́тися; (располагаться полосой, цепочкой) простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися и мног. попростяга́тися
    2) (ложиться во всю длину, падать всем телом; простираться) простяга́тися, простягти́ся и простягну́тися и мног. попростяга́тися, розтяга́тися и розтя́гуватися, розтягти́ся и розтягну́тися и мног. порозтя́гуватися и порозтяга́тися; (сов.: разлечься, развалиться) ви́вернутися, мног. повиверта́тися

    \растягиваться ну́ться во весь рост — простягти́ся (простягну́тися) на весь зріст

    \растягиваться ну́ться на дива́не — простягти́ся (простягну́тися; ви́вернутися) на дива́ні (на кана́пі)

    Русско-украинский словарь > растягиваться

  • 22 решительно

    нареч.
    1) рішу́че; ( категорически) категори́чно; ( смело) зва́жливо; (твёрдо, настойчиво) притьмо́м и при́тьмом, притьма́ и при́тьма

    де́йствовать \решительно но — ді́яти рішу́че

    \решительно но возрази́ть — рішу́че (категори́чно) запере́чити

    2) (совершенно, совсем) зо́всім; ( окончательно) остато́чно; ( абсолютно) абсолю́тно

    \решительно но ка́ждый — абсолю́тно ко́жний; усилит. кожні́сінький

    \решительно но никако́й — абсолю́тно нія́кий, усилит. анія́кий, ніякі́сінький, аніякі́сінький

    \решительно но никого́ — абсолю́тно ніко́го, усилит. аніко́го, нікогі́сінько, анікогі́сінько

    \решительно но ничего́ не зна́ет (не уме́ет) — зо́всім нічо́го (абсолю́тно нічо́го, усилит. анічо́го, нічогі́сінько, анічогі́сінько) не зна́є (не вмі́є)

    3) (в сочетании с формами от "весь": без исключения) геть уве́сь; геть-чи́сто весь, усе́ чи́сто;\решительно

    но всё съе́ли — геть усе́ (геть-чи́сто все, все чи́сто, все до кри́хти) з'ї́ли

    Русско-украинский словарь > решительно

  • 23 сплошь

    нареч.
    суці́льно, су́спіль, суці́ль; (совершенно, решительно весь) геть уве́сь, геть-чи́сто весь; ( подряд) по́спіль, по́котом; ( целиком) цілко́м; ( насквозь) на́скрізь; ( полнейший) цілкови́тий

    и́збы стоя́т \сплошь шь — хати́ стоя́ть су́спіль

    траву́ \сплошь шь вы́косили — траву́ геть усю́ (геть-чи́сто всю) ви́косили

    \сплошь шь — и

    (да) ря́дом — ча́сто, ча́сто-гу́сто, ча́сто й гу́сто; ( то и дело) раз у раз

    Русско-украинский словарь > сплошь

  • 24 Израсходываться

    израсходоваться витрачатися, витратитися, потратитися, стратитися, сходити, зійти, виходити, вийти; срвн. Расходоваться. Был да весь -довался - був та весь вийшов. Много -дывается - а) багато сходить, витрачається, йде; б) (в дело) багато зужитковується; в) (в пищу) багато схарчовується, з'їжа велика (Тобіл.). Я сильно -довался - я дуже витратився; (прожился) зовсім вижився. [Нема за що й соли купити - так вижився (Н.-Лев.)].

    Русско-украинский словарь > Израсходываться

  • 25 Перетрясывать

    и перетрясать перетрясти перетрушувати, перетрусити, (о мног.) поперетрушувати (напр., сіно, одежу); (вытрясти, о мног.) повитрушувати; (о человеке) перетрясати, перетрясти, перетрусити. [Пропасниця вже морозом перетрусила, а тепер у гарячку вкинула]. Перетрясённый - перетрушений. -ся - перетрушуватися, перетруситися; бути перетрушеним; перетрястися. [Спина болить, бо возом їхав та й перетрясся]. Он весь - рясся с испугу - він весь перетрусивсь (перетремтів) з ляку.

    Русско-украинский словарь > Перетрясывать

  • 26 круглый

    1) кру́глий
    2) (весь, полный - обычно перен.) ці́лий, цілкови́тий, по́вний

    Русско-украинский политехнический словарь > круглый

  • 27 круглый

    1) кру́глий
    2) (весь, полный - обычно перен.) ці́лий, цілкови́тий, по́вний

    Русско-украинский политехнический словарь > круглый

  • 28 цілий

    кру́глый (весь, полный - обычно перен.), це́лый

    Українсько-російський політехнічний словник > цілий

  • 29 в

    1) (с винит. падеж. для означения движения, на вопрос: куда?) в или у (ув, уві) (с вин.), до (с род.), на (с вин.). [Іди в світлицю, кинь у комору, вскочити уві щось, скочив ув амбар]. Еду в город, в Киев - їду до міста, до Київа. В руки - до рук. В церковь - до церкви. Поехал в деревню - поїхав на село;
    2) (с винит. падеж. для означения перехода из одного состояния в другое и в других отвлечен. значен.) в, у (ув, уві), на (с вин.), до (с род.) и др. [Взяли в салдати. Не вдавайсь у тугу (в любощі). Віра в себе]. Обратиться в лгуна - перевернутися на брехуна (также: в брехуна). Обратиться в пар - взятися парою. Вступить в бой, в разговор - стати до бою, до розмови;
    3) (с винит. падеж. для указания цели, назначения и т. д.) по укр. чаще всего на с вин. пад. В дополнение, в знак, в доказательство, в шутку - на додаток, на знак, на довід, на жарт. Но также: до, з (с род.), за (с вин.). Во внимание принять - до уваги взяти. В наказание - за кару. Вменить в вину - поставити за вину. Во внимание к чему-л. - з уваги на що. Поставить в пример - поставити за зразок. В память - на незабудь;
    4) (в длину, ширину, толщину, глубину) завдовжки, завширшки, завтовшки, завглибшки, или: удовж, ушир, утовш, углиб. В величину - завбільшки, убільшки. Во весь рост - на ввесь (на цілий) зріст. Груз в десять пудов - вага на десять пудів. Пьеса в трёх действиях - пієса на три дії. Здание в три этажа - будинок на три поверхи;
    5) (с вин. для обозн. образа действия) у[в], на, на в[у] (с вин.). В розницу, в присядку, в карты - в роздріб, навприсядки, у карти. В клочки - на шматки. Во все лопатки, во всю ивановскую - на всі заставки. Во всё горло - на всі заводи и т. д.;
    6) (с вин. пад. для обозначения времени, на вопрос: когда?) по укр. иногда также ставится в (у, ув) с вин., напр, у вівторок; но часто просто родит. падеж: в тот день, в ту ночь, в обеденное время - того дня, тієї ночи, обідньої доби и т. д.; кроме того, часто ставят предл. під (с вин. п.) и за (с род.): в обеденное время, в хорошую погоду - під обідню добу, під добру годинку и т. д. В наше время, в старину - за нашого часу (за наших часів), за старовини. Во время чего-л. - за чого, під час чого: за царювання Нерона, за Нерона, під час війни; иногда став. один твор. пад.: в ночную пору - нічною добою; в последнее время - останніми часами. В полночь, в полдень - опівночі, опівдні, об обідній порі. В срок - свого часу, вчасно. За с твор. пад.: в третий раз - за третім разом. Два рубля в месяц - два рублі на місяць. В ту пору - на ту пору;
    7) (с вин. пад. на вопрос: во сколько времени?) по укр. став. предл. за с вин. пад.: в одну зиму - за одну зиму;
    8) (с вин. пад. для обознач. сходства) по укр. также в (у, ув и т. д.) с вин.: в отца пошел - в батька вдавсь;
    9) (с местным пад. для обознач. места, на вопрос: где?) в, у (ув), также с местн. пад.: в хаті, в місті, у воді. Также - на с местным, напр.: на селі, на місті. Та же конструкция с обозначением состояния и различн. отношений передается по укр. разнообразно: в мыслях - на думці, на мислі; во сне - уві сні; в беде - під лиху годину, при лихій годині; в здравом уме - при здоровім (-вому) розумі, при старості, при бідності; что мне в вас? - що мені по вас? в этом отношении, во всех отношениях - з цього погляду, з усякого погляду, всіма сторонами; в пяти верстах - за п'ять верстов и т. д.;
    10) (с предлож. падеж. для обознач. времени) в (у, уві) с предлож., о (с предл.). за (с род.), під (с вин.) или просто родит. пад., напр.: в мае месяце - у травні; в пятом часу - о п'ятій годині; в прошлом году - минулого року; в печальном веке - під сумний вік, за сумного віку.
    * * *
    I
    ізуа́льный візуа́льний, зорови́й, ви́джений, ба́чний
    II предл.; тж. во
    1) в, у (кого-що), (а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов; при обозначении какой-л. группы, разряда лиц, предметов, в состав которых кто-что-л. включается, входит) в, у (ко́го-що), до (кого-чого); (при обозначении предмета, в который кто-что-л. облекается, заключается) в, у (що); (при обозначении занятия, состояния, в которые кто-л. вовлекается, вступает, или предмета, состояния, в которые что-л. переходит, превращается) в, у, на (кого-що); (при указании на количественные признаки, вес, размер, на кратность соотношений чисел, величин) з, в, у, на (ко́го-що); переводится также конструкциями без предлогов; ( при указании на цель действия) на, в, у, за (кого-що), до (чо́го); (при указании на момент, срок совершения чего-л.) в, у, на (кого що), за (чого, кого-що), під (що); (преим. в сочетании с порядковыми числительными при обозначении часа) о, ( перед гласным) об (чому); переводится также конструкциями без предлогов
    2) с предложн. п.: в, у (кому-чому); ( иногда) на, при (кому-чому); (при указании состояния, в котором кто-что-л. находится, сферы психической деятельности, в которой протекает действие) в, у (кому-чому), за (кого-чого); (при указании меры расстояния от чего-л.) за (скільки), в, у (скількох); (при указании на момент или период, в который что-л. происходит) в, у (чо́му), за (чого); ( среди чего) серед (чого); ( в сочетании с порядковыми числительными при обозначении времени) о, ( перед гласными) об (чому)
    III
    ітлення, осві́тлення

    Русско-украинский словарь > в

  • 30 вовсю

    нареч.
    щоси́ли, щоси́л; ( изо всех сил) з усіє́ї си́ли, з усі́х сил, що є си́ли (сил); ( во весь дух) щоду́ху, що є ду́ху

    Русско-украинский словарь > вовсю

  • 31 возмещать

    -ся, возместить, -ся
    1) (пополнять) надолужувати, -ся, надолужати (що чим), - ся, надолужити, -ся, намагати чим, наганяти що чим, нагнати, заповнювати, -ся, заповнити, -ся, навертати, -ся, навернути, -ся, заміняти, -ся, замінити, -ся. [Паперовими здобутками надолужували справжню силу (Єфр.). Ритм надолужується тут голосом, мелодією (Єфр.). Не зробив? Ну, то що? За один вечір усе нажену (Крим,). Весь світ не годен заповнити мені твоєї страти (Фран.)];
    2) віддаровувати, -ся, віддарувати що чим; см. Вознаграждать;
    3) (убытки, расходы) вертати, -ся, вернути, -ся, повертати, -ся, повернути, -ся, покривати, -ся, покрити, -ся (кошти, видатки, втрати), відшкодовувати, -ся, відшкодувати кого (или кому що).
    * * *
    несов.; сов. - возмест`ить
    ( убытки) відшкодо́вувати, відшкодува́ти; ( расходы) опла́чувати, оплати́ти, покрива́ти, покри́ти; (возвраща́ть) поверта́ти, поверну́ти и мног. поповерта́ти, верта́ти, верну́ти; ( навёрстывать) надолу́жувати, надолу́жити; ( заменять) заміня́ти и замінювати, заміни́ти и мног. позаміня́ти и позамі́нювати; ( компенсировать) компенсува́ти

    Русско-украинский словарь > возмещать

  • 32 всеуслышание

    Говорить во -ние - казати всім до слуху, голосно, для вселюдного слухання.
    * * *

    во \всеуслышание [сказа́ть, объяви́ть] — ( громогласно) го́лосно (на весь го́лос, на по́вний го́лос, на по́вен го́лос, по́вним го́лосом) [сказа́ти, оголоси́ти]; (гласно, публично) привселю́дно, прилю́дно [сказа́ти, оголоси́ти]; ( для всеобщего сведения) до зага́льного ві́дома [довести́]

    Русско-украинский словарь > всеуслышание

  • 33 движение

    1) рух, хід (р. ходу). [Життя - то вічний рух. Море-море, без краю просторе, руху повне і разом спокою! (Л. Укр.). Громадський рух. Хід небесних планет];
    2) (проявление -ния, жест) рух, порух, мах. [Її рухи зробилися жвавими, нервовими (Коцюб.). Звичним порухом торкнувсь держака від кинжала. Інтимний порух душі (Єфр.). Кинув зручним махом на плечі пальто (Неч.-Лев.)]. Он весь в движении (фамил.) - движки його всього беруть. Движение рефлекторное (невольный жест) - відрух. Сделать быстрое движение к чему - порватися до чого. [Порвався бігти (Крим.)]. Делать, сделать быстрое судорожное движение ногою - дриґати, -ся, дриґнути, -ся, дриґонути. Быстрое судорожное движение ногою - дриґання;
    3) движение многих одушевл. предметов - рух, ворушня, руханина. Движение суетливое - метушня. [Метушня в хаті зчинилася: всі метушаться, не знають, що почати. Ворушня, гамір, крик, біганина (Франко)];
    4) (волнение, смута) розрух, ворохобня;
    5) движение вперёд (о культуре = прогресс) - поступ. [Шляхом вічного поступу]; (к известной цели) прямування, простування, хід (р. ходу) до чого. [Невпинний хід до кращих форм життя (Єфр.)]. Дать делу движение - дати справі хід, зрушити справу. Дело лежит без движения - справа не рушає наперед, (диал.) діло лежить (в суді) без подвигу;
    6) прийти в движение (зашевелиться) - заворушитися. [В корчмі все заворушилося; жид утік; горілка булькотіла на землю]. Привести в движение - двигнути, зворухнути, пустити в рух.
    * * *
    1) рух, -у; ( к известной цели) прямува́ння; ( перемещение) посува́ння
    2) (телодвижение, жест) рух, по́рух, -у

    Русско-украинский словарь > движение

  • 34 доколачивать

    -ся, доколотить, -ся добивати, -ся, добити, -ся, дотовкти, -ся. [Добила останню миску, нема в що й борщу насипати. Дотовкла весь посуд].
    * * *
    несов.; сов. - доколот`ить
    добива́ти, доби́ти, сов. дотовкти; ( выколачивая) вибива́ти, ви́бити

    Русско-украинский словарь > доколачивать

  • 35 дуть

    дунуть
    1) (о ветре) дути (дму, дмеш, дме, дмемо, дмете, дмуть), сов. дунути [Дунув вітер по-над ставом (Шевч.)], дмухати, дмухнути [Дмухнув вітер], подихати, подихнути, дихнути, духнути [Легкий вітрець подихнув. Вітер як духнув], подувати, подути (подму, -дмеш, -дме). [Вітре буйний, Аквілоне, подми чарами, крилатий (Кул.)], віяти, війнути [От вітер буйний повійнув (Руд.)], (сильно) гунути (сов.) [Як гуне вітер (Змієв. п.)], (порывисто) бурхати, бурхнути, шугати, шугнути. Сильно дующий (о ветре) - буйний, дуйний (Голов.), рвачкий; (см. Порывистый);
    2) (о человеке) дмухати, (редко) духати, сов. дмухнути [Не дмухай проти вітру. Він дмухнув і загасив свічку], (преимущественно дыханием) хук[х]ати, хук[х]нути. [Хукає собі в руки. Дитина хукає на гаряче молоко. Почав хухати на болючі руки (Фр.). Хукни у віконечко на скло (Щог.)]. Дуть мехом - димати, міхом димати [Коваль кричить: димай! димай!], міхом подувати. Дуть (надуть) губы - надимати губи, (иронич.) копилити губи, закопилювати (сов. закопилити) губи, мурмоситися. И в ус себе не дует - і гадки не має, ані гадки, ані в вус не дме. [А козак собі пішов і гадки не має. (Руд.). Його лають, а він - ані гадки]. Дуть стекло, бутылки - дути (видимати) скло, пляшки. Тот, кто дует - дмець (р. демця), видимач;
    3) дуть, отдуть (бить, колотить) - духопелити кого, давати (сов. дати) духу, духопелу, духопелків, матланки кому, шустрити, чустрити кого; - во что - гатити в що. Гатять в різкі тарабани (Л. Укр.). Срвн. Жарить 2;
    4) (скоро ехать) гнати (жену, -неш) [Жене, як вітер], гнатися, махати, махнути. [Треба кобилу запрягати та на село махати]. Дуй во всю мочь, во весь дух - махай що-сили, що-духу. Дуй, во всю ивановскую - махай на всі заставки;
    5) (пить слишком много) дудлити, цмулити, джук[ґ]лити, жлуктати, жлуктити, лигати. Выдуть - видудлити, вицмулити, виджуклити…
    6) дуть в хвост и в гриву - поганяти в три батоги; поганяти по конях і по голоблях;
    7) дует, безл. (сквозит) - віє, тягне, тут протяг, (сильнее) дме.
    * * *
    несов.; сов. - д`унуть
    1) ду́ти, ду́нути, дму́хати, дму́хнути; ( о ветре) ві́яти, пові́яти; ( ртом) ху́кати, ху́кнути
    2) несов. техн. ду́ти, видува́ти, видима́ти
    3) (несов.: нестись, мчаться) ката́ти, чеса́ти, жа́рити, шква́рити
    4) (несов.: делать что-л. с азартом, увлечением) чеса́ти, шква́рити, жа́рити
    5) (несов.: пить) смокта́ти, ду́длити, ду́ти, жлу́ктити, жлукта́ти, цму́лити, цмо́лити
    6) (несов.: бить) лупцюва́ти, дуба́сити, духопе́лити, чухра́ти, чеса́ти, шква́рити

    Русско-украинский словарь > дуть

  • 36 дух

    1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];
    2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;
    3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;
    4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;
    5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];
    6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];
    7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;
    8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.
    * * *
    1) дух, -у

    па́дать ду́хом — занепада́ти (па́дати) ду́хом, зневі́рюватися

    2) миф. дух, -а

    до́брый \дух — до́брий дух

    3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання

    [одни́м, еди́ным] ду́хом — (быстро, мигом) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух, вмить, ми́ттю; (в один приём, сразу) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух; душко́м

    4) ( воздух) дух, -у

    лесно́й \дух — лісови́й дух

    5) ( запах) дух, -у; пах, -у

    тяже́лый \дух — важки́й дух

    Русско-украинский словарь > дух

  • 37 жить

    живать
    1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;
    2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].
    * * *
    1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тися

    жил-был — фольк. був собі́, жив-був

    \житьть в согла́сии (согла́сно, в ми́ре, ми́рно; в ладу́, ла́дно; в сове́те) с кем — жи́ти в зла́годі (в зго́ді, ти́хо, ми́рно, в ми́рі, в миру́, в ладу́, в споко́ї; в поко́ї) з ким, ладна́ти з ким

    2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш

    Русско-украинский словарь > жить

  • 38 заполнять

    заполнить заповняти и заповнювати, заповнити, виповняти, виповнити, (сосуд, помещение ещё) запорожняти, запорожнити, (наполнить спустившись) залягати, залягти що. [Вранці дим всю хату заповняє (Франко). Від престолів до притворів заповняють храм побожні (Самійл,). Весь світ не годен заповнить мені твоєї страти (Франко). Сю порожнечу що виповнити може? (Л. Укр.). Сіра мряка залягла долину]. -нять анкету, бланк - заповняти анкету, блан(о)к. -нить время - заповнити, загаяти час. [Читаємо так собі з нудьги, аби чим час загаять (Васильч.)]. Заполненный - заповнений, виповнений, запорожнений чим.
    * * *
    несов.; сов. - зап`олнить
    запо́внювати и заповня́ти, запо́внити и мног. позапо́внювати и позаповня́ти; ( наполнять) випо́внювати и виповня́ти, ви́повнити

    Русско-украинский словарь > заполнять

  • 39 запылать

    1) запалати, (сильно и с шумом) запалахкотіти (-кочу, -котиш) и -котати (-кочу, -кочеш). [Земля затрясеться, небо запалає (Шевч.). Огонь знов запалахкотів (Н.-Лев.). Сухих дров поклав, то як запалахкотіло в грубі (Рудан.)];
    2) (стать огненным, огнеподобным) запалати, заполоменіти, заогнитися, зажаріти. [Небо запалало. Земля під нею запалала, сонечко як мак почервоніло (Квітка). Зажаріли голівки горицвіту, загула бджола (Васильч.). Очі заогнилися ненавищами (Васильч.)];
    3) (возгореться: о войне, борьбе, битве и т. п.) запалати, (вспыхнуть) спалахнути; (раскраснеться) зашарі[и]тися, зачервонітися, запашіти, зажеврітися (см. Зардеть, -ся, Раскраснеться). Снова -лала свирепая битва - знову лютий бій запалав. Щёки у нее -лали - лиця у неї или їй зашаріли(ся), запашіли. Он весь -лал - він увесь зашарівся. -лать страстью, негодованием, гневом, ненавистью - запалати, запалитися жагою (пристрастю), обуренням, гнівом, (з)ненавистю (ненавищами). [І почувши се, усі в синагозі запалали гнівом (Єв.)].
    * * *
    1) запала́ти, усилит. запалахкоті́ти, запалахкота́ти; ( распылаться) розпала́тися
    2) (перен.: сделаться ярко-красным) запала́ти; ( от прилива крови) запаші́ти, зашарі́ти

    Русско-украинский словарь > запылать

  • 40 застрачивать

    застрочить
    1) (зашивать строчкой) стебнувати, вистебнувати; вистігом шити, прошити що;
    2) (о письме: начать писать) починати дряпати, шкрябати, сов. задряпати, зашкрябати. -чил весь лист (исписал) - задряпав (зашкрябав) увесь аркуш. Застроченный - вистебнуваний, вистігом прошитий; задряпаний, зашкрябаний.
    * * *
    несов.; сов. - застроч`ить
    1) порт. вистьо́бувати, ви́стьобати, сті́бати, стебнува́ти, застебнува́ти
    2) ( о письме) зачерка́ти; (о пулемёте, автомате) зацокотіти, -коти́ть, зацокота́ти, -ко́че

    Русско-украинский словарь > застрачивать

Страницы

См. также в других словарях:

  • весь — 1. ВЕСЬ, всего, м.; ВСЯ, всей, ж.; ВСЁ, всего, ср.; ВСЕ, всех, вин. неодуш.: все; вин. одуш.: всех. мн.; местоим. прил. 1. Такой, который рассматривается в полном объёме; целый, полный. Отдыхать всё лето. Во всём мире. Молчать всю дорогу.… …   Энциклопедический словарь

  • ВЕСЬ — 1. ВЕСЬ1, вся, всё, род. всего, всей, всего, мн. все, всех, мест. 1. Целый, полный, без изъятия. Весь день. Весь мир. Вся Москва. Все люди смертны. Запачкал всё пальто. Все руки исцарапаны. Отсюда до города километров 35, а то и все 40. || Входя… …   Толковый словарь Ушакова

  • ВЕСЬ — 1. ВЕСЬ1, вся, всё, род. всего, всей, всего, мн. все, всех, мест. 1. Целый, полный, без изъятия. Весь день. Весь мир. Вся Москва. Все люди смертны. Запачкал всё пальто. Все руки исцарапаны. Отсюда до города километров 35, а то и все 40. || Входя… …   Толковый словарь Ушакова

  • ВЕСЬ — жен., новг. сельцо, селение, деревня; ·умалит. весца, сиб. веслина. Весняк муж. веснянка жен., ·стар. крестьяне, поселяне, селянин, уроженец или житель веси. II. ВЕСЬ вся, все, мн. все, мест. или прил., целиком, целый, сполна, совсем, сплошь, с… …   Толковый словарь Даля

  • ВЕСЬ — жен., новг. сельцо, селение, деревня; ·умалит. весца, сиб. веслина. Весняк муж. веснянка жен., ·стар. крестьяне, поселяне, селянин, уроженец или житель веси. II. ВЕСЬ вся, все, мн. все, мест. или прил., целиком, целый, сполна, совсем, сплошь, с… …   Толковый словарь Даля

  • Весь — Весь: Весь русское определительное местоимение. Весь древнерусское слово для обозначения деревни. Весь прибалтийско финское племя, участвовавшее в этногенезе вепсов и карелов людиков. Топоним Весь село в Суздальском районе Владимирской области.… …   Википедия

  • весь — (вся, всё, все), полный, целый, круглый; огулом, огульно, сполна, поголовно, вполне, гуртом, оптом, полностью, вдосталь, в полном составе (in toto et corpore), во всем объеме, всецело, кругом, дочиста, дотла, в лоск, вконец, совсем, всё (до… …   Словарь синонимов

  • весь — ВЕСЬ, всего, муж.; жен. вся, всей; ср. всё, всего; мн. все, всех, определит. 1. Полный, без изъятия, целиком. Всю ночь читал. Со всей энергией. Я всё сказал. У меня всё (я кончил говорить). Патриарх всея Руси (всея старая форма род. ед.). 2. всё …   Толковый словарь Ожегова

  • Весь я — All Of Me Жанр комедия Режиссёр Карл Райнер В главных ролях Стив Мартин Виктория Теннант Лили Томлин Длительность 93 мин …   Википедия

  • Весь — (иноск.) вышелъ, кончился, умеръ (Тверск.). Ср. «Сахаръ весь» (вышелъ). Ср. «Она вся» (скончалась) …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • ВЕСЬ 1 — ВЕСЬ 1, всего, м.; ж. вся, всей; ср. всё, всего; мн. все, всех, мест. определит. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»