Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

весь+час

  • 81 заполнять

    заполнить заповняти и заповнювати, заповнити, виповняти, виповнити, (сосуд, помещение ещё) запорожняти, запорожнити, (наполнить спустившись) залягати, залягти що. [Вранці дим всю хату заповняє (Франко). Від престолів до притворів заповняють храм побожні (Самійл,). Весь світ не годен заповнить мені твоєї страти (Франко). Сю порожнечу що виповнити може? (Л. Укр.). Сіра мряка залягла долину]. -нять анкету, бланк - заповняти анкету, блан(о)к. -нить время - заповнити, загаяти час. [Читаємо так собі з нудьги, аби чим час загаять (Васильч.)]. Заполненный - заповнений, виповнений, запорожнений чим.
    * * *
    несов.; сов. - зап`олнить
    запо́внювати и заповня́ти, запо́внити и мног. позапо́внювати и позаповня́ти; ( наполнять) випо́внювати и виповня́ти, ви́повнити

    Русско-украинский словарь > заполнять

  • 82 идти

    и Итти
    1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.
    2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];
    3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];
    4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;
    5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);
    6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;
    7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.
    * * *
    1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

    идёт( ладно) гара́зд, до́бре; ( согласен) зго́да

    [де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го

    де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що

    [ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)

    иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́

    \идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить

    \идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)

    \идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)

    \идти ти́ на что — іти́ на що

    идёт снег — іде́ (па́дає) сніг

    на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що

    не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить

    разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб

    2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

    дни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)

    3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

    идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники

    4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

    Русско-украинский словарь > идти

  • 83 прочитывать

    прочитать и прочесть
    1) прочитувати, прочитати, перечитувати, перечитати, (во множ.) попрочитувати, поперечитувати що; (проходить чтением) начитувати, начитати, читати, вичитати що. [На тобі книжку, щоб ти прочитав (Рудч.), Перечитайте та розпишіться, що читали (Кониськ.). Він уже багато книжок попрочитував (Грінч.). Нечипір десь книжок багато начитав (Боров.). Що мені Марко скаже, як побачить на ній (на книжці) півнячі сліди? Скаже: півень більше начитав ніж ти (Коцюб.). Вичитавши усього Квітку, вони кілька день почували себе не на землі, а на небі (Яворн.)]. Я ещё не -тал этой книги - я ще не прочитав цієї книги. Я -чёл об этом в газете - я прочитав про це (вичитав це) в газеті. Я не -чту, что здесь написано (не могу, не в состоянии прочесть) - я не вчитаю, що тут написано. [Роман сан дивується, що він, бувши таким бідовим хлопцем, не вчитає букваря (Васильч.)]. На лице легко -честь что-л. (напр. волнение, смущение, беспокойство) - на лиці, на обличчі вичитується щось (напр. хвилювання, збентеження, турбота). [Не промовлять нічого устонька рожеві, та й без мови вичитуються на дівочому личеньку усі дівочі мислоньки й думоньки (М. Вовч.)];
    2) -честь (разобрать, восстановить чтение чего-л. напр. старинного памятника и т. п.) - відчитати що. [«Слово» дійшло до нас у дуже несправній редакції досить пізнього списка, зробленого десь певне на півночі, в свій час зле відчитаного (Єфр.)];
    3) (известное время, напр. весь вечер, всю ночь) прочитати (який час, напр. цілий вечір, цілу ніч);
    4) (громко, вслух) вичитувати, вичитати, читати, прочитати (голосно, вголос), виголосити що; (пересказывая наизусть или повторяя за кем- л.) проказувати, проказати що. [Ми говоримо, а той списує. Усе списав і вичитав нам (Кониськ.)]. -вать, -честь молитву (молитвы), заповеди и т. п. - проказувати, проказати, вичитувати, вичитати молитву (молитви), заповіді, і т. ин., вимолити (молитви). [Батюшка своїм звичайним голосом проказував молитви, дячок поважно й швидко вичитував книжок (Васильч.). - А вичитай молитву Господню! - Гриць вичитав добре (Яворн.). Проказала ще заповіді (Грінч.). Почала з «Вірую» проказувати знову все - аж до краю. Вимолила всі, які знала (Грінч.)]. -честь реферат, доклад - прочитати, виголосити реферат, доповідь. -честь невнятно - проха(ра)маркати, переха(ра)маркати, (с трудом, по складам) прослебезувати, вислебезувати що. [Піп та дяк так сяк перехарамаркали службу (Гр.). Було молюся уранці і ввечері, то з молитвами і письмо прохамаркую (Стор.)]. -честь кому наставление за что-л. - прочитати, вичитати молитву (отченаша) кому за що; срв. Отчитывать 2. Прочитанный и прочтённый - прочитаний, перечитаний; відчитаний; вичитаний, проказаний.
    * * *
    несов.; сов. - прочит`ать
    1) прочи́тувати, прочита́ти и попрочи́тувати
    2) (несов.: читать в течение определённого времени) чита́ти [ці́лий день], прочита́ти

    Русско-украинский словарь > прочитывать

  • 84 Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх

    Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх (1770, Штутгарт - 1831) - нім. філософ, створив найбільшу і найрозгалуженішу в історії філософської думки діалектико-ідеалістичну систему - як завершення західноєвропейської класичної філософії даного напряму. Цілісно вона викладена в його "Енциклопедії філософських наук" (1817), конкретніше - в численних працях, виданих прижиттєво і посмертно учнями. Вступ становить "Феноменологія духу" (1807), яку Г. називав "мандрівкою за відкриттями". Зміст цієї нової на той час науки охоплює формування індивіда, розвиток його знань від чуттєвої достовірності до філософських понять, котрий в стислому вигляді відтворює шлях історії матеріальної і духовної культури людства. Сама система поділяється на три частини: "Наука логіки", "Філософія природи" і "Філософія духу". "Наука логіки" (1812 - 1816) - теж нова наука, створена Г. Її предмет - мислення як цілісне утворення, формами і змістом якого є філософські категорії - водночас поняття і об'єктивні визначення світу (див. діалектична логіка). В марксистській традиції найбільшого значення надається логіці Г. (через всебічну розробку в ній діалектики), в той час як в немарксистській філософії, особливо в неогегельянстві, - "Феноменології духу", ряд ідей якої (зокрема, щодо відчуження, панської і рабської свідомості) видаються співзвучними і для сучасної епохи. За Г., природа як така, не пізнана, чужа для мислення. До того ж, термін "відчуження" несе на собі відбиток християнської ідеалістичної традиції: Бог-дух творить світ, який виявляється чужим для нього внаслідок гріхопадіння. В християнстві людина повинна порвати з цим світом, щоб об'єднатися з Богом, у Г. - пізнати його, щоб відкрити в ньому всеосяжне, а отже, ідеальні основи буття. В сучасну добу тлумачення природи як відчуження мислення знайшло подальше підтвердження у взаємному відчуженні природи і людини, як наслідку планетарної, особливо технічної діяльності людства. В "Філософії природи" Г. розвинув також оригінальні ідеї про нероздільну єдність простору і часу, їхню залежність від матерії, що нагадує думки Ейнштейна (ці ідеї філософ висловив ще в 1817 р., майже за сто років до появи теорії відносності). Але порівняно з іншими працями, "Філософія природи" займає незначне місце в системі Г. Натурфілософія в нім. класичній філософії зробила неабиякий вплив на природознавство і філософію в особі Шеллінга, а не Г., за рік до смерті якого почав виходити "Курс позитивної філософії" (1830 - 1842) Конто. Центр тяжіння системи Г. - не природа, а дух Д. ух - основне поняття його вчення В. ибір цього поняття започаткований ще ранніми творами Г. з філософії релігії, налр., таким, як "Дух християнства та його доля" (1798 - 1800). Заслуга й перевага Г. полягала в тому, що для розкриття основного питання філософії він узяв якраз поняття духу, бо воно є найбільш загальним і всеохопним в опозиції до природи і матерії й містить в собі багато своїх форм: свідомість і самосвідомість, психічне почуття, розум і т. д. Різні форми духу Г. дослідив в дев'яти філософських науках, які входять до "Філософії духу". Виокремлено три види духу: суб'єктивний, або індивідуальний; об'єктивний, або суспільний; абсолютний, або всезагальний. Перший вид містить такі науки: антропологію (предмет - душа у співвіднесенні з тілом); феноменологію (свідомість і самосвідомість - співвідношення суб'єктивного і об'єктивного); психологію (духовні властивості індивіда, що розглядаються як самостійний предмет дослідження). Об'єктивний дух охоплює право, моральність (Moralitat) і систему звичаїв (Sittlichkeit). Цей вид духу відтворює всі основні аспекти суспільства. На першому місці стоїть зовнішнє, абстрактне право (за. Енгельсом, "юридичний світогляд є класичним світоглядом буржуазії"). Історія свідчить, що правовими державами стали саме буржуазні держави (феодальні і соціалістичні під це визначення не підпадають). Мораль - внутрішнє право, спосіб поведінки, опосередкований суб'єктивними чинниками: свідомістю, совістю, критичними міркуваннями. Оскільки свобода є вихідне гасло такого суспільства, моральність посідає значне місце в його житті. Головні її категорії - намір і вина, добро і совість. Нарешті, в суспільстві існує великий шар відносин, які є одночасно і внутрішньо притаманними індивідові, і зовнішніми стосовно нього: це - звичаї, традиції, природні права, закони. Системою звичаїв охоплюються три головні сфери суспільства: сім'я - місце народження і виховання людини; громадянське суспільство - система матеріальних і виробничих відносин, в якій кожен переслідує приватну мету; держава - організація, яка утворює і підтримує життя народу як цілого, оберігає його від розпаду. Держава - найвищий ступінь суспільного розвитку - і є втіленням в дійсність абстрактного права. За Г., немає народу, котрий не мав би того державного ладу, на який він заслуговує; кожен народ формується як результат своєї історії і може створити лише те, що вже є її результатом; держава не може бути створена штучно. Третій вид духу - найзагальніший, абсолютний. Його предмет і сфера дії - весь світ (тобто це світогляд). Г. вирізняє три його форми: мистецтво, релігію, філософію. В марксизмі поняття духу було замінено поняттям свідомості, внаслідок чого надто звуженим виявилось і "основне питання філософії". Нині гегелівська традиція відроджується.
    [br]
    Осн. тв.: "Феноменологія духу" (1807); "Наука логіки", ч. І, "Об'єктивна логіка". В 2 т. (1812, 1813); ч. II, "Суб'єктивна логіка" (1816); "Енциклопедія філософських наук" (1817); "Філософія права" (1821); "Філософія релігії". В 2 т. (1832); "Історія філософії". В 2 т. (1833, 1836); "Філософія історії" (1837).

    Філософський енциклопедичний словник > Гегель, Георг Вільгельм Фрідріх

  • 85 історичне і логічне

    ІСТОРИЧНЕ і ЛОГІЧНЕ - 1) Частковий випадок співвідношення мислення і буття, оскільки логічне - це функція мислення, а буття складається з природи та історії. Не менш важливою є проблема "природа і мислення", особливо в сучасну епоху, коли останнє у вигляді науки і діяльності, що на ній ґрунтується, стало планетарною силою і породило глобальні проблеми. Мислення в реальному історичному процесі постає як його відображення і доповнення, бо воно є сила, без якої історія не існує та завдяки якій розвивається техніка. Навіть уся духовна культура значною мірою виростає на силі мислення, логічної здатності людини, тієї раціональності, яка підкорює весь світ та інших людей. І. і Л. в цьому аспекті утворюють дві сторони єдиного цілого, і саме логічне має об'єктивний, онтологічний сенс. 2) Два методи осягнення реальної історії. Перший відтворює об'єкти в їх історичній послідовності, в просторі і часі, в специфічних обставинах, в необхідних та випадкових зв'язках. Другий розкриває реальність в її сталій, довершеній, класичній формі, тобто подає структуру готового цілого. А оскільки вона вибудовується в часі, то логічна послідовність категорій такої структури певною мірою відповідає їх історичному формуванню, звідки й виникає ідея про збіг І. і Л. способів дослідження. Зворотною стороною є їх розбіжність, яка пояснюється підпорядкуванням більш ранніх, простих і абстрактних визначень об'єкта більш розвинутим відношенням зрілого явища. 3) Специфічним проявом даної закономірності є збіг І. і Л. у вченні Гегеля. Він перший сформулював такий збіг у загальному вигляді як принцип пізнання. При цьому Гегель досліджував відповідність послідовності категорій в "Науці логіки" і в історії філософії. Звідси й термінологія у формулюванні принципу. Оскільки логічне має ширший зміст, ніж те, що належить безпосередньо до логіки як науки, то і принцип І. і Л. набуває більшої загальності - як відношення розвинутої науки до її історії.
    М. Булатов

    Філософський енциклопедичний словник > історичне і логічне

  • 86 категорії

    КАТЕГОРІЇ (грецьк. κατηγορία, від κατηγορεω - висловлювати) - найбільш загальні поняття тієї чи тієї галузі знання, філософії науки, що слугують для "скорочення" досвіду, знаходження предметних відношень, розчленування і синтезу дійсності. Зміст і функції К. були встановлені в працях Аристотеля, Канта, Гегеля. Аристотель розумів під К. родові висловлювання про буття, "а оскільки одні висловлювання позначають суть речі, другі - якість, інші - кількість, інші - відношення, інші - дію або сприйняття, інші - "де", інші - "коли", то відповідно з кожним із них ті самі значення має і буття". Перелічуючи К., Аристотель вдається до розділового "або": "Зі сказаного без будь-якого зв'язку кожне позначає або сутність, або "скільки", або "яке" і таким чином перебирає десять відомих К. В його тлумаченні К. - це висловлювання, які відбивають такі загальні (родові) властивості буття, за допомогою яких воно членується в мові і знанні на рубрики, що не зводяться одна до одної. Кант дослідив іншу функцію К.: він визначив їх як розсудкові апріорні поняття, які об'єднують, синтезують матеріал чуттєвості. Вони є гранично загальними "поняттями про предмет взагалі". Кант подав "таблицю К." дещо інакшу, ніжу Аристотеля: в ній відсутня К. сутності (бо сутність він вважав непізнаваною), простору і часу (вважав їх формами споглядання, а не поняттями); вдосконалено рубрику К. відношення, куди входять субстанція і акциденція, причина і дія, взаємодія; введено К. модальності (можливість - неможливість, існування - неіснування, необхідність - випадковість); до того ж, на першому місці у нього стоять не К. якості (реальність, заперечення, обмеження), як у Аристотеля, а К. кількості (єдність, множинність, цілокупність). Ці особливості кантівської таблиці К. пояснюються як властивостями його філософського вчення, так і розвитком математики і природознавства в Новий час. Гегель приписував К. обидві функції. У відомій тезі "категорія покладає буття у деякій визначеності як у границі" наочно виражена розчленувальна, рубрикаційна природа К. В той же час він наголошував їх синтетичний характер. При цьому синтез він витлумачував дещо інакше, ніж Кант. Гегель вважав, що не лише в науці, а й у житті користуються К.: тут вони постають як скорочення для виразу однорідних явищ, речей, подій, видів діяльності (війна, народ, море, тварина, Бог, любов і т. ін.), і як засоби для визначення і знаходження предметних відношень (причинність, взаємодія тощо). К. спочатку формуються несвідомо - в людській діяльності і відкладаються в мові. Свідомо їх досліджують філософи Н. а мовний характер К. переважно орієнтується західна філософія XX ст. В логічному позитивізмі (Карнап, Нейрат) К. розглядаються не як форми мислення чи свідомості, а як мовні структури; в аналітичній філософії (Строссон, Кернер та ін.) К. вважаються засоби і форми розчленування, класифікації речей і явищ, закладених у природній мові. В екзистенціалізмі замість традиційних К. мислення досліджені К. життя: турбота, страх, знеособленість (Man), гранична ситуація, екзистенція та трансценденція і т.ін., які постали як філософсько-антропологічні феномени - за їх складом і за тлумаченням притаманних їм функцій. Філософсько-антропологічний зміст К. відкривається у трьох напрямах. По-перше, без зазначених функцій К. людина не може оволодіти світом, а отже, неможливим було б і її життя. По-друге, філософські К. як найбільш загальні відбивають докорінну особливість людини, що відрізняє її від тварини, - здатність виходити за межі будь-якого конечного, обмеженого утворення, навіть за межі всього обмеженого разом, коли весь світ постає як наслідок якоїсь духовної істоти (Бога), абсолютної ідеї. В традиційній філософії така здатність позначалася К. безконечного, абсолютного, в сучасній - К. трансценденції. Конечне і безконечне раніше розглядалися як властивості речей, але вони ще більше - властивості людини, її свідомості, мислення, універсальної діяльності. По-третє, членування і поєднання дійсності в кінцевому підсумку веде до аналізу і синтезу найбільших, суттєвих відмінностей - протилежностей, таких як мислення і буття, конечне і безконечне, відносне і абсолютне, свобода і необхідність, існуюче і належне, дійсність та ідеал тощо. Суперечності цих К. кожна епоха, покоління, людина вирішують по-своєму, і єдино правильного їх вирішення немає, бо вони виражають певні (в т.ч. протилежні) позиції людини в світі, в житті, в свідомості. Сукупність таких протиріч становить основні питання (чи проблеми) і філософії, і людини - як її суб'єкта й об'єкта. Основним предметом сучасної філософії безпосередньо стала людина, а отже, і всі К. філософії мають перш за все антропологічний зміст.
    М. Булатов

    Філософський енциклопедичний словник > категорії

  • 87 Платон

    Платон (справжнє ім'я Аристокл) (427, Афіни чи о-в Егіна - 347 до н. е.) - давньогрецьк. філософ, постать якого стала уособленням філософії як такої. Походив зі старовинного аристократичного роду (серед предків - останній афінський цар Кодр і уславлений реформатор Солон, один із "семи мудреців"). П. починав як поет і драматург, але вже в 20 років, завдяки Сократу і Кратилу, захопився філософією, відмовившись від поетичної творчості. Як мислитель сформувався під вирішальним впливом Сократа, після страти якого (399 р. до н. е.) переїжджає до м. Мегари, де зібрався осередок сократівських учнів. У 388 р. здійснює подорож до Пд. Італії та Сицилії, маючи на меті познайомитися з вченнями піфагорійців. У Сиракузах здобуває прихильність тирана Дионісія Старшого (той зацікавився ідеями П. щодо перетворення держави). Але невдовзі П. арештовують, передають спартанцям і виставляють для продажу на ринку рабів (о-в Егіна). Його викупив киренець Аннікерид і дарував свободу. На гроші, зібрані друзями П. для викупу (Аннікерид відмовився їх узяти), була куплена ділянка у передмісті Афін (гай героя Академа), де бл. 387 р. П. заснував власну філософську школу - Академію (див. платонізм). П. є першим в історії філософом, більша частина творчої спадщини котрого дійшла до наших днів. Але це ж створює проблему авторизації і хронологізації творів, що існують в історичній традиції під ім'ям П. (т. зв. "платонівське питання"). Корпус платонівських творів, що збереглися, обіймає 34 діалоги (з них 23 вважаються автентичними, а 11 - сумнівними), "Апологію Сократа" і 13 листів; до нього входять також "Визначення" та 7 неавтентичних діалогів Р. ізні критичні дослідження піддавали сумніву платонівське авторство щодо більшості діалогів, достеменність яких відстоювали інші. Окрему частину творчості становлять т. зв. "езотеричні", або "неписані" вчення ("Навколо Блага"), які П. вважав за можливе викладати лише усно. В останні десятиліття робилися неодноразові спроби їх реконструкції і визначення їх ролі у філософії П. Одна з найавторитетніших сучасних періодизацій (Теслеф) створення діалогів П. така: 1) ранній період (до першої поїздки на Сицилію у 388 р.) - "Апологія", початок роботи над "Державою"; 2) "академічний" період (387 - 367) - дев'ять книг "Держави", "Горгій", "Менексен", "Протагор", "Менон", "Федон", "Симпозіон", "Федр", "Евтидем", "Лісид", "Хармід", "Теетет", "Кратил". У той же час в Академії створені "Клітофонт", "Критон", "Лахет", "Алківіад І", "Феаг", "Гіппій Менший", "Йона", "Коханці", "Ериксій", "Евтифрон"; 3) "сицилійський" період, між другою і третьою поїздками на Сицилію (366 - 361) - десята книга і повна редакція "Держави", "Парменід", початок "Законів"; 4) завершальний період (360 - 347) - "Тимей", "Критій", "Софіст", "Політик", "Філеб", "Закони" і "Післязаконня", VII (автобіографічний) лист. У цей же час в академічному колі створені "Гіппій Більший", "Гіппарх", "Сизиф", "Мінос", "Демодок", "Про чесноту", "Про справедливість", "Листи". Всі ці твори вважаються Теслефом написаними за життя П., - ним особисто або під його вирішальним впливом. Виняток - "Алківіад II", "Аксиох", "Алкіона", "Визначення" Д. іалогова форма творів П. не випадкова і відповідає специфіці платонівського методу. П. розвиває і доводить до досконалості сократівське "шукаюче мислення" на противагу закінченому софістичному "вченню". Основа методу П. - це діалектика в її античному розумінні: вміння ставити питання і відшукувати на них відповіді; через аналіз свідчень досвіду і окремих опіній, що відображають речі в їх чуттєвій даності, досягати знання надчуттєвого буття. Разом з тим форма діалогу відбиває досягнуту в античному Просвітництві (софісти і Сократ) впевненість, що істина не може належати окремій свідомості і має інтерсуб'єктивний характер. її оприявнення є справою не окремої особи, а спілкування мислеників. Філософія П. охоплює безліч найважливіших тем і сюжетів, але не становить єдиної теоретичної системи. Стрижневі платонівської творчості - як життєвої, так і інтелектуальної - є намагання подолати глибоку кризу і руйнацію основ суспільного устрою, що стали ознакою епохи. П. створює грандіозну полісну утопію - зразок досконалого суспільства, завдяки чому стає засновником соціального конструктивізму у західній метафізиці. Разом з тим, вирішити проблему досконалого суспільства - того, що не є мінливим встановленням людей, а відображає природу речей, - неможливо без з'ясування сутності самого буття. Вирішення питання "що насправді є, існує?" стало визначальним для творчості Π. П. створює теорію ейдосів (ідей) як незмінних, вічних, неподільних, надчуттєвих зразків всього сущого ("ейдос" по-грецьки означає "вид", "вигляд"). Ейдоси уособлюють достеменне буття, яке є незмінним, вічно перебуває і як таке протистоїть чуттєвому світу, що весь занурений у процес нескінченного становлення. Світ ейдосів - не проста сукупність першозразків, а має свою впорядкованість. Найвищим ейдосом є ідея Блага. Всі речі цього світу - лише чуттєві відбитки ейдосів, їх недосконалі відображення. Напр., всій сукупності фізично існуючих столів відповідає ейдос стольності. Така диспозиція буття можлива тому, що існує матерія (просторовість). Вона сама не є буттям, що стоїть поряд зі світом ейдосів. П. називає її "приймальницею всього" - тим, у чому виникає чуттєва подоба безтілесного зразка (ейдоса): тобто визначає її як можливість усім речам існувати. У "Філебі" цей зв'язок набуває закінченого вигляду: божествений розум-деміург створює всі речі чуттєвого світу (Космосу), керуючись ейдосами як їх зразками, а матерію використовуючи як субстрат. Відтак поруч з власне буттям П. концептуалізує мислення про небуття, яке виступає не як просте відкидання сущого, а як іншість буття, його "інаковість" - інобуття. Онтологія становить наріжний камінь філософії П., хоча її систематична концептуальна розробка відноситься, вірогідно, до пізнього періоду платонівської творчості. Вона є теоретично необхідною основою вчення П. про державу (в обширі якого осмислюються всі інші соціальні та гуманітарні сюжети) і так само зумовлює вчення про пізнання світу. Космологічне вчення (його П. розгортає у "Тимеї") має на меті показати вкоріненість досконалої держави у структурі універсуму. Космогонія тут завершується антропогонією, а вчення про державу є одночасно вченням про гідний людини спосіб буття. Основою досконалої держави є нерозривний зв'язок і взаємообумовленість індивідуальної доброчесності і суспільної справедливості Ц. е робить етику і політику принципово неподільними. У "Державі" П. виділяє сім типів державного устрою. Перший - "царство Кроноса" - додержавне буття людей, коли ними безпосередньо керували божественні посланці. Власне держава і законодавство виникають як засоби компенсувати відсутність прямого Божого керування, що його люди втратили С. еред існуючих типів держави П. вважає два правильними (монархія, аристократія) і чотири спотвореними (тимократія, олігархія, демократія, тиранія). ("Політик" містить інший розподіл типів, близький до Аристотеля). Відповідно до кожного устрою П. виокремлює створюваний ним тип людини С. труктуру досконалої держави утворюють три класи: виробники (селяни і ремісники - ті, хто забезпечує суспільство необхідним статком), воїни-стражі (ті, хто боронить місто і забезпечує внутрішній порядок), політики-філософи (ті, хто володіє мистецтвом виховувати громадян і керувати ними). Кожному класу відповідає своя чеснота: стриманість - виробникам, мужність - воїнам, мудрість - філософам. Засадниче значення має четверта чеснота - справедливість В. она притаманна усім і покликана підтримувати існуючий порядок, залишаючи кожного у межах його соціальної ролі. Держава та її устрій уподібнюються людській душі, яка також має три головні частини (засновки): жага (бажання), запал (воля), розмисл. Вони є основними силами, котрі визначають життя душі. їм відповідають три суспільних класи, а також три головні чесноти. Залежно від переваги того чи того засновку, утворюються різні типи душі. Онтологія і вчення про душу визначають теорію пізнання П. Суб'єктом пізнання є душа, а сам процес пізнання спрямований на достеменне буття - вічне і непроминальне (світ ейдосів). Можливість його пізнати принципово відкрита тому, що сама душа як безтілесна, ідеальна сутність походить зі світу ейдосів і контактувала з ними; пізнання - це процес пригадування (анамнезис) душею своїх вражень від ейдосів. Анамнезис ускладнюється тим, що в людині душа поєднана з тілом, для якого реальністю є чуттєві сприйняття; вони заступають людині справжнє буття і навіюють хибні уявлення, від яких душі потрібно звільнитися С. итуацію пізнання П. передає образом печери, в якій знаходяться прикуті до стіни невільники, котрі бачать лише тіні речей, що проносяться повз них. Ці тіні - чуттєві враження, подоба дійсних речей, від яких слід дістатися світла безтілесного світу, щоб побачити достеменну реальність. Оскільки предметом пізнання є безтілесні сутності, то головна пізнавальна здатність - це умоглядність. В умоглядному світі є сфера "нічим не зумовлених начал усього", яка осягається таким самим безпосереднім умоспогляданням (ноезис), і сфера обумовленого, яку можливо пізнавати шляхом розсуду, розмірковування (діанойя). Досягнення знання - це сходження від меншої достовірності до більшої. Його чотири щаблі: ім'я, визначення, зображення, знання як таке ("VII лист"). Кожен ступінь є певним етапом пізнання, послідовне сходження по яких дозволяє досягти знання достеменного буття. П. відіграв ключову роль у розвитку західної метафізики: вчення про буття надало вищого онтологічного статусу конкретностям навколишнього світу, подавши все розмаїття його форм у вигляді незмінних першообразів; полісна утопія створила ідеал досконалого суспільства і обґрунтувала практику соціальних перетворень. П. мав вирішальний вплив не лише на подальшу античну думку (див. Аристотель, платонізм), а й на всю європейську філософську традицію.
    [br]
    Осн. тв.: "Держава"; "Теетет"; "Парменід"; "Тимей"; "Критій"; "Закони".

    Філософський енциклопедичний словник > Платон

  • 88 суперечність

    СУПЕРЕЧНІСТЬ - у загальному вигляді взаємовиключення протилежностей, у світі людини - боротьба їх носіїв: класів, станів, груп, осіб. Залежно від специфіки протилежностей розрізняють С. формально-логічні і діалектичні. Перші являють собою покладання деякого змісту (А) і його заперечення (не-А) в один і той самий час, і в одному й тому самому відношенні. В діалектичних С. заперечення є не просте відкидання чи заперечення даного, а протиставлення іншого, протилежного змісту (форми - матерії, сутності - явищу, свободи - необхідності...). По відношенню до світу в цілому С. - це логічні форми відтворення руху і розвитку, а стосовно людини - об'єктивні форми її буття і розвитку. В пізнавальному і антропологічному аспектах С. проходить ряд етапів розвитку: тотожність (цілісність об'єкта); відмінність (виділення і оформлення відмінних сторін, інтересів тощо); протилежність (дозрівання відмінності до загального рівня), які спочатку відповідають одна одній; С. (вияв їх несумісності); пошуки в пізнанні основи С., а в реальному процесі - зміна основи для її розв'язання. Поява С. в пізнанні і суспільному житті є свідченням того, що виникла проблема, яка потребує розв'язання. Терміни "С." та "боротьба" у загальному вигляді можна застосовувати лише метафорично. В пізнанні і житті людей С. відіграють роль джерела розвитку - тою мірою, якою вони розв'язуються. Нерозв'язані С. стають гальмом розвитку. Розв'язання С. відбувається різними способами залежно від сфери їх функціювання. В пізнанні такий спосіб полягає у відкритті їх основи, поєднанні чи синтезуванні протилежностей у межах цілісного об'єкта чи явища, в яких вони доповнюють одна одну. В соціальних процесах розв'язання С. здійснюється шляхом вдосконалення, реформування тієї основи, яка їх породжує. При цьому С. втрачають свій конфліктний характер, переходять у стан примирення, а їх носії - у стан партнерства, співробітництва, що й стає визначальним фактором прогресу суспільства. В теоретичному вигляді тут діє та форма синтезу протилежностей, яку відкрив Фіхте: протилежності частково зберігаються, частково знищуються - в результаті й зникає їх напруження, гострота, вони кількісно зменшуються К. оли ж основа суперечливих суспільних стосунків замінюється насильно, революційним шляхом, то старі протилежності теж замінюються новими, - і весь процес починається спочатку. С. у логіці відображає взаємовиключення, взаємозаперечення. Воно означає, що в міркуванні вважаються істинними дві взаємовиключні думки щодо того самого предмета, взятого в один і той самий час і в тому самому відношенні. С. є одним із центральних понять логіки. У більш широкому розумінні С. означає: 1) положення, за якого одне висловлювання виключає інше, несумісне з ним; 2) твердження про тотожність вочевидь різних об'єктів; 3) наявність (у міркуванні, теорії) двох висловлювань, з яких одне є запереченням другого. Теорії, для яких справедливий закон С., називаються несуперечливими. Проникнення С. у міркування чи наукову теорію робить їх логічно неспроможними.
    Д. Кирик

    Філософський енциклопедичний словник > суперечність

  • 89 be

    v (1-ша особа sing pres. am; 2-га особа sing pres. are; 3-тя особа sing pres. is; pl pres. are; sing past was; pl past were; p.p. been)
    1) бути, бувати
    2) жити; існувати

    how are you? — як поживаєте?, як ся маєте?

    3) перебувати; бути присутнім
    4) залишатися
    5) відбуватися, траплятися, статися

    how is it that you were there? — як сталося, що ви опинилися там?

    6) дорівнювати, становити
    7) розм. коштувати
    8) мати значення (вартість)
    9) супроводити (у побажанні)
    11) у сполученні з pres.p. утворює форму continuous

    be atмати намір

    be down — спуститися вниз; бути внизу; знизитися в ціні

    be forбути за

    who is for going home? — хто за те, шоб іти додому?

    be inперебувати (бути) вдома (на місці); бути при владі; прибути, прийти

    be off — вирушати, відходити

    be on — горіти, бути запаленим (увімкнутим); іти (про фільм), демонструватися

    what's on today?що сьогодні йде? (в театрі, кіно); входити до складу

    be outне бути вдома (на місці), бути відсутнім; погаснути; розкритися, виявитися

    the secret is out — таємниця розкрита; збиратися, мати намір

    be over — закінчитися, завершитися

    be through — закінчити, завершити

    be up — прокинутися, встати; бути на ногах; підвищитися в ціні; закінчитися, припинитися

    how are you? — як ви поживаєте?, як ви себе почуваєте?

    I am quite well — я почуваю себе добре, я цілком здоровий

    to be at one with smb.бути заодно з кимсь

    to be down and out — опинитися без засобів, розоритися

    to be on the beach — розоритися, бути в скрутному становищі

    to be up and about — видужати, бути на ногах

    to have been about — мати великий досвід

    you never know where you are with him — ніколи не знаєш, чого від нього чекати (що він може вчинити)

    * * *
    v
    (oдн. was мн. were); been; теп. ч. 1-ї oc.; oдн. am 3-я oc.; oдн. is 2-a; oc.; oдн. 1-a, 2-a, 3-я oc.; мн. are; заст. 2-a; oc. oдн. теп. ч. art
    1) бути, існувати
    2) бути, знаходитися; бути присутнім; перебувати; залишатися
    3) відбуватися, траплятися, здійснюватися
    4) дорівнювати, становити; коштувати; значити, важити
    5) піднес. супроводжувати ( в окличних реченнях як побажання)

    victory be yours!бажаю ( вам) перемоги!

    6) there is є, є в наявності
    7) to have been відвідувати, бувати; заходити, бути
    8) to be at smth мати намір зробити або сказати що-небудь; нападати, накидатися на що-небудь; брати без дозволу
    9) to be at smb приставати до кого-небудь
    10) to be above smth /doing smth / бути вищим за що-небудь; не опускатися до чого-небудь
    11) to be beneath smth; smb бути нижче чого-небудь, кого-небудь
    12) to be beyond smth; smb бути поза, за межами чого-небудь, можливостей кого-небудь
    13) to be abreast of smth бути в курсі чого-небудь
    14) to be after smb переслідувати, намагатися піймати кого-небудь
    15) to be after smth замірятися на що-небудь, прагнути заволодіти чим-небудь
    16) to be about to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь
    17) to be against smth суперечити чому-небудь, іти врозріз із чим-небудь
    18) to be for smth стояти або бути за ( що-небудь)
    19) to be for some place відправлятися, їхати куди-небудь
    20) to be on smb бути оплаченим ким-небудь; раптово настати (про свята, вибори)
    21) to be on smth входити до складу, бути членом ( комісії)
    22) to be on smb; smth бути поставленим на кого-небудь, що-небудь (нaпp., на коня)
    23) to be up to smth замишляти, затівати що-небудь; знати, бути обізнаним про що-небудь
    24) not to be up to (doing) smth не спромогтися зробити що-небудь, не впоратися із чим-небудь; поступатися ( кому-небудь)
    25) to be up to smb бути покладеним на кого-небудь ( про відповідальність); залежати від кого-небудь
    26) to be up against smth; smb стикнутися з чим-небудь, ким-небудь; зустріти відсіч
    27) to be up for smth бути піднятим, виникати, розглядатися ( про питання); розглядати в суді, судити; призначатися до продажу; бути висунутим кандидатом, бути претендентом (на посаду, пост)
    28) to be with smb підтримувати кого-небудь; розуміти, стежити за тим, що говорять
    29) to be with smb; smth працювати у кого-небудь, де-небудь ( по найму)

    what is it? — що це?; у чому справа? знаходитися в ( якому-небудь) стані, становищі; відчувати ( що-небудь)

    31) з наступним інфінітивом виражає повинність, обумовлену домовленістю, планом

    when am I to come?коли мені приходити? можливість намір, бажання (в умовних реченнях)

    32) заст. у сполученні з p. p. дієслів to come, to fall, to sit, to run, to get та ін.
    33) у сполученні з pres. p. служить для утворення тривалої форми
    34) у сполученні з p. p. перехідних, деяких неперехідних дієслів служить для утворення пасивної форми

    English-Ukrainian dictionary > be

  • 90 stand

    1. n
    1) стійка; підставка; підпірка; штатив; консоль
    2) столик (журнальний)
    3) ларьок, кіоск, прилавок
    4) стенд; установка для випробування
    5) буфетний прилавок
    6) естрада
    7) трибуна (на стадіоні)
    8) кафедра
    9) амер., юр. місце свідка в суді
    10) місце, позиція
    11) точка зору
    12) спорт. стійка, стояння
    14) військ. пост
    15) зупинка, пауза
    16) театр. місце гастрольних виступів
    17) здивування, зніяковіння; утруднення; дилема
    18) відстоювання
    19) розм. набір, комплект
    20) мисл. виводок
    21) с.г. урожай на корені; травостій
    22) тех. станина; пусковий стіл
    23) чан, шаплик

    stand downвійськ. відбій

    stand of armsвійськ. повне озброєння солдата

    stand oilамер., друк. полімеризоване мастило

    2. v (past і p.p. stood)
    1) стояти

    to stand in smb.'s light — застувати комусь; перен. стояти на чиємусь шляху, перешкоджати комусь

    2) знаходитися, бути розташованим, перебувати
    3) ставити, поміщати; поставити
    4) стояти на місці; не рухатися; зупинятися, припиняти рух (тж stand still)
    5) не працювати, стояти, простоювати
    6) триматися; бути стійким (міцним); вистояти
    7) витримувати, зносити, терпіти; зазнавати

    to stand fireвійськ. вистояти під вогнем

    8) юр. залишатися чинним, зберігати силу
    9) дотримуватися певної точки зору; займати певну позицію
    10) посідати (займати) певне місце (становище)
    11) наполягати (на чомусь — on, upon)
    12) ґрунтуватися (на чомусь)
    13) залежати (від чогось)
    14) бути написаним (надрукованим)
    15) мати певну кількість стоячих місць
    16) вагатися
    17) мор. тримати курс
    18) перебувати в певному становищі

    to stand alone — бути самітним; бути видатним (неперевершеним)

    19) платити (за частування); ставити (вино тощо)
    20) бути кандидатом; балотуватися
    21) символізувати, означати щось

    white stands for purity — білий колір — символ чистоти

    22) юр. представляти (когосьfor)
    23) бути певної висоти

    stand about — стояти, перебувати

    stand away, stand back — відступати; триматися ззаду

    stand by — бути присутнім; бути байдужим глядачем; захищати, допомагати, підтримувати; мор. приготуватися

    stand downзалишати місце свідка (в суді); військ. змінитися з чергування; тимчасово демобілізувати; мор. іти за течією; спорт. вийти зі гри

    stand for — підтримувати, стояти за; символізувати, означати; бути кандидатом; розм. терпіти, зносити

    stand in — брати участь, допомагати; мати добрі стосунки; підтримувати добрі стосунки (with); мор. іти до берега; підходити до порту; зв'язувати свою долю (with)

    stand off — триматися на відстані; тримати когось на відстані; відійти від берега; бути непривітним; звільнити з роботи (на певний час)

    stand onмор. іти попереднім курсом; наполягати на чомусь; ґрунтуватися на чомусь; залежати від чогось; точно додержуватися

    stand out — відходити; мор. віддалятися від берега; виділятися, вирізнятися (на тлі); не здаватися, триматися, вистояти

    stand over — відкладати; бути відкладеним (відстроченим); залишатися нерозв'язаним

    stand to — триматися чогось; підтримувати щось; тримати, виконувати (обіцянку тощо)

    stand together — узгоджуватися, не суперечити

    stand up — вставати; підніматися угору; ставити вертикально

    to stand up for — захищати, відстоювати

    to stand up to — сміливо зустрічати; бути на висоті

    as it stands — в цих умовах, за нинішнього становища

    to stand at bayвідбиватися від собак (про звіра); відчайдушно захищатися

    to stand on one's own bottom — бути незалежним, покладатися тільки на себе

    to stand smb. in good stead — бути корисним, знадобитися комусь

    to stand or fail — або пан, або пропав

    to stand the racketамер. взяти на себе усі витрати

    all standing — раптом, без підготовки

    * * *
    I [stʒnd] n
    1) стояк; підставка, підпірка; штатив, консоль

    conductor's stand — диригентський пульт; столик (газетний, журнальний)

    2) ларьок; кіоск; прилавок; стенд, установка для випробування; буфетна стійка
    4) pl трибуна (на стадіоні, перегонах); глядачі на трибунах
    5) кафедра, трибуна; cл.; юp. місце для дачі показань свідків у суді
    6) місце, позиція, положення
    7) позиція, установка, точка зору

    to take a stand for a proposal — висловитися за пропозицію; бойова позиція; оборона, захист

    8) cпopт. стояння, стойка
    9) стоянка (автомобілів, велосипедів); вiйcьк. пост
    10) зупинка, пауза
    11) театр. зупинка в якому-небудь місці для гастрольних вистав; місто, де даються гастролі
    12) здивування, зніяковілість, розгубленість, замішання; дилема
    13) вiйcьк. комплект
    14) миcл. виводок
    15) c-г. урожай на корню
    16) c-г. памолодь; травостій, стеблостй
    17) тex. станина; кліть ( прокатного стану)
    18) peaкт. пусковий ствол
    II [stʒnd] v
    1) стояти; вставати
    2) знаходитися, бути розташованим; займати положення ( щодо чого-небудь); ( over) нахилятися над ким-небудь

    to stand over smb — стояти в кого-небудь над душею, спостерігати за ким-небудь, контролювати кого-небудь

    3) ставити, поміщати; поставити
    4) не рухатися, стояти на місці; зупинятися, припиняти рух ( stand still)
    5) не працювати, простоювати, стояти
    6) бути стійким, міцним; (to) бути стійким, триматися

    to stand one's ground — не здавати позицій, стояти на своєму; залишатися вірним своїм переконанням

    7) витримувати, виносити, переносити; піддаватися; ( іноді for) виносити, терпіти, миритися
    8) юp. залишатися в силі, діяти; зберігати силу
    9) дотримуватися певної точки зору, займати певну позицію
    10) (on, upon) наполягати ( на чому-небудь); ґрунтуватися ( на чому-небудь); залежати ( від чого-небудь)
    11) бути написаним, надрукованим
    13) ( with) бути в яких-небудь стосунках з ким-небудь
    14) мop. іти, тримати курс, направлятися
    15) миcл. робити стойку ( про собаку)

    to stand a chance / сл. a show/ — мати шанс(и) ( на успіх)

    17) c-г. бути плідником ( про жеребця); бути придатним для спаровування ( про самця)
    18) знаходитися в певному положенні, стані (нaпp., про справи)
    21) to stand for smth символізувати, означати що-небудь; представляти що-небудь
    22) to stand for smb; юp. представляти кого-небудь
    23) to stand by smb; smth захищати, підтримувати кого-небудь, що-небудь; допомагати кому-небудь, чому-небудь; бути вірним кому-небудь, чому-небудь

    to stand by agreementюp. дотримуватися угоди

    24) to stand in with smb for smth разом з ким-небудь організувати таємну, вигідну справу
    25) to stand in smth коштувати, обходитися в...; як дієслово-зв'язка в іменному присудку знаходитися, бути в якому-небудь стані

    to stand alone — не мати прибічників; не мати собі рівних

    to stand secure — бути в безпеці; виступати в якості кого-небудь, бути ким-небудь

    to stand surety /sponsor/ for smb — бути поручителем за кого-небудь; бути певного зросту

    all standing — раптово, без підготовки

    English-Ukrainian dictionary > stand

  • 91 tell

    I
    n розм.
    1) розмова; плітка
    2) розповідь, історія
    II
    v (past і p.p. told)
    1) розповідати
    2) говоритися, розповідатися
    3) говорити, сказати, повідомляти

    to tell the time — сказати, котра година

    4) розголошувати, виказувати; видавати
    5) наговорювати, нашіптувати, ябедничати
    6) запевняти; твердити

    I am telling you — запевняю вас, повірте мені

    7) визначати; упізнавати; відрізняти, розрізняти
    8) вирізнятися
    9) показувати; свідчити
    10) позначатися, даватися взнаки

    age begins to tell on him — роки починають позначатися на ньому; вік дається йому взнаки

    11) веліти, наказувати
    12) рахувати; підраховувати
    13) відлічувати (гроші); платити
    14) налічувати, нараховувати

    tell offа) відраховувати (людей тощо); б) розподілятися (у строю); в) військ. призначати (в наряд); г) розм.. вилаяти когось

    tell on — набрехати, наклепати

    tell over — а) переповідати; б) перелічувати

    don't tell me!, never tell me! — не говоріть дурниць!; не вигадуйте!

    to tell the world — а) розповідати усьому світові, розголошувати на весь світ; б) категорично твердити

    do tell!амер. от тобі й на!, не може бути!

    I'll tell you whatрозм. знаєте шо; послухайте мене

    you never can tell, nobody can tell — усяке буває!; хто його знає!

    you are telling me! — ще б пак!, сам знаю!; кому ви розповідаєте!

    * * *
    I [tel] v
    ( told)

    to tell (smb) the truth [a lie, falsehood] — сказати ( комусь) правду [неправду]

    to tell smb about /of/ smth — розповісти комусь про щось; говоритися, розповідатися

    2) говорити; повідомляти

    to tell the time — сказати, котра година [див. 6,]

    to tell smb the facts [the news], to tell the facts [the news]to smbповідомити кому-л факти [новини]

    3) розголошувати, розповідати, вибовкувати; видавати

    to tell a secret — розголошувати таємницю; (on) ябедничати, наговорювати; скаржитися ( на когось)

    4) завіряти, запевняти; затверджувати
    5) визначати; дізнаватися; відрізняти, розрізняти

    to tell the difference [the cause] — встановити різницю [причину]; відрізнятися, виділятися

    6) виявляти, вказувати, показувати

    to tell the time — показувати час [див. 2]; свідчити ( про щось)

    7) (часто on, upon) позначатися (на чомусь, комусь)
    8) веліти, наказувати
    9) icт. рахувати, перераховувати; підраховувати (голоси, гроші); відраховувати ( гроші); платити; нараховувати

    to tell the worldaмep. розповідати усьому світу; рішуче затверджувати

    to tell smb his own — сказати комусь правду в очі; = різати правду-матку

    to tell smb where to get off — поставити когось на місце, осадити когось

    to tell it like it iscл. говорити правду; викласти всі на чистоту; не кривити душею

    do tell!aмep. не може бути!

    never tell me!, don't tell — та що ви говорите!, не може бути!, не вигадуйте!

    tell me /us/ another — не розповідайте казок /байок/; = бреши побільше

    you're telling me! — можете не розповідати!, кому ви це розповідаєтеє, без вас знаю!

    you /one/ never can tell, nobody can tell, there is no tell ing, who can tell — є хто знає?, почім знати?

    tell it not in Gathpeл. не розповідайте в Гефе; ховайте своє горе, щоб у ворогів не було приводу тріумфувати

    II [tel] n
    курган, штучний пагорб

    English-Ukrainian dictionary > tell

  • 92 touch

    1. n
    1) дотик; торкання; доторкання, дотикання

    soft (hard) to the touch — м'який (твердий) на дотик

    to know smth. by touch — розпізнати щось на дотик

    2) зв'язок, спілкування, контакт
    3) штрих; характерна риса
    4) художня манера, художній стиль (прийом)
    5) розм. особливий фасон; особлива манера (мода)
    6) муз. удар
    7) муз. туше
    8) присмак; відтінок, наліт
    9) легкий приступ (удар)
    11) моральний вплив; навіювання
    12) розм. сума
    13) гроші, одержані по-шахрайському; позичені гроші

    to come for a touch — прийти, щоб поживитися

    14) проба на якість (золота тощо)
    15) мітка, проба, клеймо, тавро (на золоті тощо)
    16) пробний камінь
    17) мед. обмацування
    19) спорт. площа за боковими лініями футбольного поля
    20) статевий контакт

    rum touch — а) дивна людина; б) дивна справа

    within (in) touch — близько, під рукою

    2. v
    1) торкатися, доторкатися; чіпати

    to touch a person on the arm (on the shoulder) — привернути чиюсь увагу, торкнувшись руки (плеча)

    2) доторкатися (до їжі, вина тощо); їсти, пити
    3) відчувати на дотик, сприймати дотиком
    4) стикатися, прилягати, межувати
    5) досягати, діставати
    6) зрівнятися (з чимсь)
    7) впливати фізично
    8) мати відношення (до чогось), стосуватися (чогось)
    9) завдавати шкоди; злегка псувати
    10) діяти (впливати) на психіку

    he is slightly touched — він несповна розуму; у нього не всі дома

    11) зворушувати, хвилювати
    12) сердити, роздратовувати; зачіпати за живе

    to touch smb. on the raw — уразити когось до глибини душі

    13) злегка забарвлювати; надавати відтінку
    14) незаконно привласнювати (щось)
    15) натякати, згадувати
    16) мед. обмацувати
    17) мат. бути дотичною
    18) зачіпати (тему)
    19) ставити пробу (тавро, мітку); таврувати, мітити
    20) заштриховувати; лініювати
    21) змінювати, підправляти; перефарбовувати
    23) давати сигнал (дзвінком тощо)
    24) одержувати (платню)
    25) позичати, канючити, видурювати (гроші)
    26) амер. красти (з кишені)
    27) намагнічувати (дотиком до магніту)

    touch down — приземлитися, торкнутися землі

    touch offа) викликати (суперечку); б) вистрелити (з гармати); в) дати відбій (по телефону)

    touch on — а) торкатися, зачіпати (питання тощо); б) межувати (з чимсь); в) стосуватися (чогось)

    touch up — а) виправляти, закінчувати; б) підганяти (коня); в) нагадати, наштовхнути

    to touch bottomа) дійти до гранично низького рівня (про ціни); б) перен. опуститися; в) дійти до суті; в) ав., розм. розбитися

    to touch the spot — а) влучити в ціль; б) відповідати своєму призначенню

    * * *
    I n
    1) дотик; торкання

    at a touchпри ( першому) дотику

    a- of /with/ a stick — дотик паличкою

    soft [rough, hard, slimy]to the touch — м'який [шорсткий, твердий, слизький]на дотик

    to know smth by (the) touch — дізнатися що-н. на дотик

    he has a delicate sense of touch — у нього дуже чутлива шкіра, у нього дуже розвинений дотик; чутливість; чуйність, такт

    she has a wonderful touch with children — вона дивно тактовна з дітьми; тактильне почуття

    3) зіткнення, спілкування; зв'язок, контакт

    in touch with smb — у контакті з ким-н.

    I'll be in touch — я далеко не виїду, я дам про себе знати

    to get in /into/ touch with smb — зв'язатися з ким-н.

    to keep in touch with smb — підтримувати зв'язок /контакт/ з ким-н.

    to put smb in touch with smb — познайомити /зв'язати/ кого-н. з ким-н.

    to be out of touch /to lose touch/ with smb — втратити зв'язок /не спілкуватися/ з ким-н.

    to lose. touch with the older generation — втрачати контакти із старшим поколінням

    have you lost touch with your friends back home — є ви втратили зв'язок з друзями на батьківщиніє; знання, розуміння, контроль

    to be in touch with the situation — бути в курсі справ; знати, як йдуть справи

    to keep smb in touch with smth — тримати кого-н. в курсі справ

    to be out of touch with smth — бути не в курсі справ; припинити стежити за чим-н.

    to be out of touch with modern methods — не знати сучасних методів, не володіти /не вміти користуватися/ сучасними методами

    4) штрих; риска; деталь

    vivid [poetic] touches in the story — живі [поетичні]деталі в розповіді

    to put /to give/ the finishing /the final/ touches to smth, to add the fmal touch to smth — додавати останні штрихи до чого-н., обробляти що-н.; закінчувати /завершувати/ що-н.; характерна межа

    a man with a touch of good breeding — добре вихована людина, людина з прекрасними манерами; ( художня) манера, стиль; прийом; вправність

    a tennis player who has lost his touch — тенісист, що втратив свій стиль

    this room needs a woman's touch — цій кімнаті не вистачає жіночої руки; у цій кімнаті не відчувається присутність жінки; особливий фасон або манера

    the latest touch — останній крик моди; мyз. туше; ефект туше або удару

    5) чуточка; домішка; відтінок, наліт

    a touch of perfume — слабкий запах /аромат/ духів

    a touch of irony [of bitterness, of mockery] — відтінок іронії [гіркота, насмішки]

    an acid touch in smb 's voice — кисла нотка в голосі

    there was a touch of frost in the air — відчувався легкий морозець, злегка морозило

    ask me no more, for at a touch I yield — не просіть мене більше, ще слово -, я поступлюся; легкий напад ( хвороби); невеликий удар

    a touch of rheumatism [of gout] — слабкий /невеликий/ напад ревматизму [подагра]

    touch of fever — невеликий жар, температурка

    the dinner was a guinea touch — обід обійшовся в гінею; cл. гроші, отримані у позику або ті, що випросили; гроші, отримані шахрайським шляхом

    to make a touch, to put the touch (on smb)позичити гроші (у кого-н.); виканючити /вициганити/ гроші (у кого-н.); cл. шахрайство, обман, обдурювання

    its a touch — мене надули, мене обдурили

    7) якісна проба (золото, срібло); влучна, клеймо, проба (на золоті, сріблі, ін. металах); проба на ступінь густини сиропу ( у цукроварінні); icт. пробний камінь
    8) мeд. обмацування; пальпація
    10) cпopт. площа, лежача за бічними лініями футбольного поля

    to kick the ball into touch — вибити м'яч за бічну лінію; бічна лінія

    easy /soft/ touch — людина, що легко позичає гроші у борг

    he's an easy /soft/ touch — у нього легко зайняти гроші: його легко надути; слабке місце, слабка ланка

    he thinks you're a soft touch in the family — він думає, що ти в наший сім'ї - слабке місце

    common touch, touch of elbows — відчуття ліктя

    a near touch — небезпечне /ризиковане/ положення; небезпека, яку ледве вдалося уникнути

    rum touch — дивна /ексцентрична/ людина; дивна справа

    in /within/ touch — близько, під рукою; доступно, досяжно

    II adv
    небагато, трішки

    to aim a touch too low — прицілитися трохи нижче, ніж потрібно

    III v
    1) торкатися, чіпати

    to touch the ballcпopт. зачепити м'яч, торкнутися м'яча

    to touch a thing with the hand [with a stick] — чіпати річ рукою [палицею]

    to touch the horse with the spur, to touch one's spurs to the horse — злегка пришпорити коня

    to touch a person on the arm [on the shoulder] — привернути чиюсь увага, торкнувшись руки [плеча]

    he touched his lute /the strings of his lute/ delicately — він ніжно торкнувся струн лютні; торкатися, стикатися

    our palms touched — наші долоні торкнулися одна одну; бути якимсь на дотик

    2) (зазапер. або пит.) чіпати (пальцями, руками) visitors are requested not to touch the exhibits відвідувачів просять не чіпати руками експонати

    nothing must be touched until the police have come — не можна нічого чіпати до приходу поліції; торкатися (до їжі, вин; їсти, пити)

    he never touches a drop — він не п'є ні краплі; чіпати, ударити

    he swears he never touched the child — він присягається, що ніколи не чіпав дитини; займатися (чим-н.), робити (що-н.); брати в руки; торкатися

    he had never touched a card before then — до цього він взагалі не брав в руки карт; торкатися, мати статеві відношення

    I doubt if he had ever touched a woman before his marriage — сумніваюся, що він мав справу з жінками до одруження

    3) стикатися, примикати, граничити
    4) досягати; діставати

    to touch bottom — торкнутися дна [див. є]; досягати, доходити до, дорівнювати

    the thermometer touched 30° yesterday — вчора термометр піднявся до 30°; he touches 6 feet він шість футів зросту

    5) дорівнювати, йти в порівняння з
    6) мати відношення (до чого-н.); the question touches you nearly питання близько стосується вас

    the new law doesn't touch the case at all — новий закон ніяк не розповсюджується на цей випадок; цей випадок абсолютно не підходить під новий закон

    7) впливати, робити вплив

    alert to everything that touched his personal honour — чутливий до всього, що зачіпало його честь

    Ex:
    this horse is slightly touched in the wind — у цього коня дихання трохи не в порядку /не все гаразд з диханням/; діяти на психіку
    he is slightly touched — він трохи не в собі, у нього не всі вдома
    the fright has touched his wits — він збожеволів від переляку; легко ранити, зачепити

    this metal is so hard that a file cannot touch it — метал настільки твердий, що напилок не його бере

    8)

    p. p. завдавати шкоди, збиток; злегка псувати

    9) чіпати, хвилювати

    his repentance touched me to the heart — його розкаяння зворушило мене до глибини душі; зачіпати за живе; сердити, дратувати

    his vanity was touched no less than his sense of duty — його пихатість була зачеплена не менше, ніж його почуття боргу

    to touch smb to the quick, to touch smb home, to touch smb on a raw /on a sore, on a tender/ place, to touch smb on the raw — зачепити кого-н. за живе, зачепити чиєсь хворе місце; уразити кого-н. до глибини душі

    10) p. p. злегка офарблювати; додавати відтінок

    clouds touched with pink — рожеві хмари; підмішувати, домішувати

    admiration touched with envy — захоплення, до якого домішується заздрість, захоплення з відтінком заздрості

    11) ставити пробу, клеймо, мітку ( на металі)
    12) згадувати, натякати
    13) мeд. обмацувати, пальпувати
    14) мaт. торкатися, бути дотичною
    15) cпopт. завдавати удару ( фехтування)
    16) icт. намагнічувати ( дотик до магніт ІІ А)
    17) зачіпати (тему, питання)
    18) наносити (лінії, штрихи); змінювати, підправляти, перефарбовувати (штрихами, мазаннями)
    19) давати сигнал (дзвінком, сурмою)
    20) отримувати (платню, стипендію)
    21) бути наступним за чим-н. ( про масті карт)
    22) мop. плисти круто до вітру ( про парусники)
    23) to touch at a port заходити в порт (про судн; what ports did your boat touch at on your trip є у які порти заходив ваш пароплав під час подорожіє)
    24) to touch smb for smth випрошувати, канючити, займати, виманювати що-н. у кого-н.; he touched John for a dollar він примусив Джона розщедритися на долар; he touched me for a large sum of money він зайняв /виканючив/ у мене велику суму грошей; aмep. красти, красти, виймати з кишені що-н. у кого-н.; to touch smb for his watch вийняти у кого-н. ( з кишені)
    25) to touch (up) on smth these questions я вже говорив про це; впливати, робити вплив на щось

    the revolution touched on almost all aspects of human activity — революція торкнулася майже всіх аспектів людської діяльності; мати відношення до чого-н.; підходити близько, граничити з чим-н.

    his actions touch on treason — його дії граничать із зрадою, його дії - майже зрада; доходити до, досягати ( про температуру)

    26) to touch one's hat to smb торкнутися капелюха, підняти капелюх на знак вітання
    27) to touch smth to smth підносити що-н. до чого-н.

    to touch and go — торкнутися дна; = виграти один шанс з тисячі; ледве вдатися

    our hopes touched bottom — надія в нас ледве жевріла; дістатися до суті справи; aв.; жapг. розбитися; [див. I 4]

    to touch the spot — попасти в ціль, відповідати своєму призначенню

    a glass of iced beer touches the spot on a hot day — стакан холодного пива - незамінна річ в спекотний день; зрозуміти суть справи; знайти корінь зла

    to touch wood — намагатися вмилостивити долю, стукати по дереву, щоб не накликати біду

    touch woodl — не наврочте!; постукайте по дереву!

    I would not touch him with a barge-pole /with a pair of tongs, амер. with a ten foot pole/ — він мені осоружний /огидливий/

    to touch the windмop. заполіскувати ( про вітрил)

    English-Ukrainian dictionary > touch

  • 93 tumble

    1. n
    1) падіння (тж перен.)
    2) перекидання; акробатичний стрибок
    3) безладдя; сум'яття
    4) безладно звалені речі; купа речей

    to take a tumbleамер., розм. збагнути, здогадатися

    to give smb. a tumble — звернути увагу на когось

    2. v
    1) упасти; звалитися; скотитися
    2) різко падати (про ціни, курс)
    3) завалюватися, обрушуватися (тж tumble down)
    4) рухатися безладно (юрбою, незграбно)
    5) валятися, кидатися, метатися (в ліжку)
    6) перекидатися, робити акробатичні трюки
    7) кидати, шпурляти; перекидати; зштовхувати
    8) кидатися (уліжко)
    9) робити безладдя
    10) м'яти (одяг); куйовдити (волосся)

    tumble in — а) ввалюватися; б) розм. лягати спати

    tumble toрозм. зрозуміти, збагнути; догадатися; помітити

    * * *
    I n

    mass tumble( велоспорт) групове падіння; завал

    to have /to take/ a nasty tumble — сильно забитися; падіння ( кабінету); відхід у відставку

    the premier's tumble from office — падіння прем'єр-міністра; падіння, різке зниження (цін, курсу)

    2) перекидання, акробатичний стрибок; кульбіт
    3) безлад, сум'яття

    things were all in a tumble — все було в повному безладі; безладно навалені предмети, купа предметів

    a tumble of rocks and trees — хаотичне нагромадження каменів, ( повалених) дерев

    to take a-cл.; cл. зрозуміти, здогадатися

    to give smb; a tumble — виявити цікавість, увагу до кого-н.; звернути увагу на кого-н.

    II v
    1) впасти, повалитися, скотитися; шльопнутися; полетіти на землю

    he tripped over a stone and tumbled — він спіткнувся об камінь, впав; кидати; перекидати

    deserted buildings tumble into ruins — покинуті будівлі поступово руйнуються; валити; зносити ( будівлі)

    the wind tumbled a tree in our yard — вітер повалив дерево у нас в дворі; повалити (кулею крупного звір; підбити, підстрілити)

    3) зазнати поразки; загинути

    the small tumble with the great — маленькі люди гинуть разом з сильними світу цього; кoм.; жapг. стрімко йти вниз, різко падати (про ціни, курс)

    to tumble upstairs [downstairs] — йти, спотикаючись, вгору [вниз]по сходах; рухатися в безладі, юрбою або незграбно

    the boys tumbled out of the classroom — хлопчики натовпом вийшли з класу; з'являтися безладно, абияк, впереміш

    books tumbling from the press — книги, безладним потоком виходять з друку

    words tumble d eagerly from his lipsвін (зговорив, захлинаючись словами)

    5) (on, upon, against) випадково натрапити, наткнутися (на що-н.); we tumbled upon a first-rate restaurant нам попався ( по дорозі) чудовий ресторан; (to) напасти, натрапити

    to tumble to an idea — зрозуміти думку, здогадатися

    do you tumble to it — є метикуєшє, міркуєшє

    6) валятися, кататися, кидатися

    the sick man tossed and tumbled in his bed — хворий неспокійно кидався в ліжку; кидатися, скакати; мелькати

    thoughts were tumbling (about) in her brain — думки шуміли в її в голові

    7) перекидатися, робити акробатичні трюки; робити кульбіти

    the boys were tumbling over one another — хлопчики стрибали один через одного; перекидатися ( про голубі)

    to tumble a bed [one's çlothes] — м'яти ліжко [одяг]

    to tumble one's hair — скуйовджувати /розтріпати/ волосся

    to tumble' over oneself — стрибнути вище голови; вилазити вон з шкіри

    he tumbled over himself to please her — він з шкіри ліз, щоб догодити їй

    English-Ukrainian dictionary > tumble

  • 94 touch

    I n
    1) дотик; торкання

    at a touchпри ( першому) дотику

    a- of /with/ a stick — дотик паличкою

    soft [rough, hard, slimy]to the touch — м'який [шорсткий, твердий, слизький]на дотик

    to know smth by (the) touch — дізнатися що-н. на дотик

    he has a delicate sense of touch — у нього дуже чутлива шкіра, у нього дуже розвинений дотик; чутливість; чуйність, такт

    she has a wonderful touch with children — вона дивно тактовна з дітьми; тактильне почуття

    3) зіткнення, спілкування; зв'язок, контакт

    in touch with smb — у контакті з ким-н.

    I'll be in touch — я далеко не виїду, я дам про себе знати

    to get in /into/ touch with smb — зв'язатися з ким-н.

    to keep in touch with smb — підтримувати зв'язок /контакт/ з ким-н.

    to put smb in touch with smb — познайомити /зв'язати/ кого-н. з ким-н.

    to be out of touch /to lose touch/ with smb — втратити зв'язок /не спілкуватися/ з ким-н.

    to lose. touch with the older generation — втрачати контакти із старшим поколінням

    have you lost touch with your friends back home — є ви втратили зв'язок з друзями на батьківщиніє; знання, розуміння, контроль

    to be in touch with the situation — бути в курсі справ; знати, як йдуть справи

    to keep smb in touch with smth — тримати кого-н. в курсі справ

    to be out of touch with smth — бути не в курсі справ; припинити стежити за чим-н.

    to be out of touch with modern methods — не знати сучасних методів, не володіти /не вміти користуватися/ сучасними методами

    4) штрих; риска; деталь

    vivid [poetic] touches in the story — живі [поетичні]деталі в розповіді

    to put /to give/ the finishing /the final/ touches to smth, to add the fmal touch to smth — додавати останні штрихи до чого-н., обробляти що-н.; закінчувати /завершувати/ що-н.; характерна межа

    a man with a touch of good breeding — добре вихована людина, людина з прекрасними манерами; ( художня) манера, стиль; прийом; вправність

    a tennis player who has lost his touch — тенісист, що втратив свій стиль

    this room needs a woman's touch — цій кімнаті не вистачає жіночої руки; у цій кімнаті не відчувається присутність жінки; особливий фасон або манера

    the latest touch — останній крик моди; мyз. туше; ефект туше або удару

    5) чуточка; домішка; відтінок, наліт

    a touch of perfume — слабкий запах /аромат/ духів

    a touch of irony [of bitterness, of mockery] — відтінок іронії [гіркота, насмішки]

    an acid touch in smb 's voice — кисла нотка в голосі

    there was a touch of frost in the air — відчувався легкий морозець, злегка морозило

    ask me no more, for at a touch I yield — не просіть мене більше, ще слово -, я поступлюся; легкий напад ( хвороби); невеликий удар

    a touch of rheumatism [of gout] — слабкий /невеликий/ напад ревматизму [подагра]

    touch of fever — невеликий жар, температурка

    the dinner was a guinea touch — обід обійшовся в гінею; cл. гроші, отримані у позику або ті, що випросили; гроші, отримані шахрайським шляхом

    to make a touch, to put the touch (on smb)позичити гроші (у кого-н.); виканючити /вициганити/ гроші (у кого-н.); cл. шахрайство, обман, обдурювання

    its a touch — мене надули, мене обдурили

    7) якісна проба (золото, срібло); влучна, клеймо, проба (на золоті, сріблі, ін. металах); проба на ступінь густини сиропу ( у цукроварінні); icт. пробний камінь
    8) мeд. обмацування; пальпація
    10) cпopт. площа, лежача за бічними лініями футбольного поля

    to kick the ball into touch — вибити м'яч за бічну лінію; бічна лінія

    easy /soft/ touch — людина, що легко позичає гроші у борг

    he's an easy /soft/ touch — у нього легко зайняти гроші: його легко надути; слабке місце, слабка ланка

    he thinks you're a soft touch in the family — він думає, що ти в наший сім'ї - слабке місце

    common touch, touch of elbows — відчуття ліктя

    a near touch — небезпечне /ризиковане/ положення; небезпека, яку ледве вдалося уникнути

    rum touch — дивна /ексцентрична/ людина; дивна справа

    in /within/ touch — близько, під рукою; доступно, досяжно

    II adv
    небагато, трішки

    to aim a touch too low — прицілитися трохи нижче, ніж потрібно

    III v
    1) торкатися, чіпати

    to touch the ballcпopт. зачепити м'яч, торкнутися м'яча

    to touch a thing with the hand [with a stick] — чіпати річ рукою [палицею]

    to touch the horse with the spur, to touch one's spurs to the horse — злегка пришпорити коня

    to touch a person on the arm [on the shoulder] — привернути чиюсь увага, торкнувшись руки [плеча]

    he touched his lute /the strings of his lute/ delicately — він ніжно торкнувся струн лютні; торкатися, стикатися

    our palms touched — наші долоні торкнулися одна одну; бути якимсь на дотик

    2) (зазапер. або пит.) чіпати (пальцями, руками) visitors are requested not to touch the exhibits відвідувачів просять не чіпати руками експонати

    nothing must be touched until the police have come — не можна нічого чіпати до приходу поліції; торкатися (до їжі, вин; їсти, пити)

    he never touches a drop — він не п'є ні краплі; чіпати, ударити

    he swears he never touched the child — він присягається, що ніколи не чіпав дитини; займатися (чим-н.), робити (що-н.); брати в руки; торкатися

    he had never touched a card before then — до цього він взагалі не брав в руки карт; торкатися, мати статеві відношення

    I doubt if he had ever touched a woman before his marriage — сумніваюся, що він мав справу з жінками до одруження

    3) стикатися, примикати, граничити
    4) досягати; діставати

    to touch bottom — торкнутися дна [див. є]; досягати, доходити до, дорівнювати

    the thermometer touched 30° yesterday — вчора термометр піднявся до 30°; he touches 6 feet він шість футів зросту

    5) дорівнювати, йти в порівняння з
    6) мати відношення (до чого-н.); the question touches you nearly питання близько стосується вас

    the new law doesn't touch the case at all — новий закон ніяк не розповсюджується на цей випадок; цей випадок абсолютно не підходить під новий закон

    7) впливати, робити вплив

    alert to everything that touched his personal honour — чутливий до всього, що зачіпало його честь

    Ex:
    this horse is slightly touched in the wind — у цього коня дихання трохи не в порядку /не все гаразд з диханням/; діяти на психіку
    he is slightly touched — він трохи не в собі, у нього не всі вдома
    the fright has touched his wits — він збожеволів від переляку; легко ранити, зачепити

    this metal is so hard that a file cannot touch it — метал настільки твердий, що напилок не його бере

    8)

    p. p. завдавати шкоди, збиток; злегка псувати

    9) чіпати, хвилювати

    his repentance touched me to the heart — його розкаяння зворушило мене до глибини душі; зачіпати за живе; сердити, дратувати

    his vanity was touched no less than his sense of duty — його пихатість була зачеплена не менше, ніж його почуття боргу

    to touch smb to the quick, to touch smb home, to touch smb on a raw /on a sore, on a tender/ place, to touch smb on the raw — зачепити кого-н. за живе, зачепити чиєсь хворе місце; уразити кого-н. до глибини душі

    10) p. p. злегка офарблювати; додавати відтінок

    clouds touched with pink — рожеві хмари; підмішувати, домішувати

    admiration touched with envy — захоплення, до якого домішується заздрість, захоплення з відтінком заздрості

    11) ставити пробу, клеймо, мітку ( на металі)
    12) згадувати, натякати
    13) мeд. обмацувати, пальпувати
    14) мaт. торкатися, бути дотичною
    15) cпopт. завдавати удару ( фехтування)
    16) icт. намагнічувати ( дотик до магніт ІІ А)
    17) зачіпати (тему, питання)
    18) наносити (лінії, штрихи); змінювати, підправляти, перефарбовувати (штрихами, мазаннями)
    19) давати сигнал (дзвінком, сурмою)
    20) отримувати (платню, стипендію)
    21) бути наступним за чим-н. ( про масті карт)
    22) мop. плисти круто до вітру ( про парусники)
    23) to touch at a port заходити в порт (про судн; what ports did your boat touch at on your trip є у які порти заходив ваш пароплав під час подорожіє)
    24) to touch smb for smth випрошувати, канючити, займати, виманювати що-н. у кого-н.; he touched John for a dollar він примусив Джона розщедритися на долар; he touched me for a large sum of money він зайняв /виканючив/ у мене велику суму грошей; aмep. красти, красти, виймати з кишені що-н. у кого-н.; to touch smb for his watch вийняти у кого-н. ( з кишені)
    25) to touch (up) on smth these questions я вже говорив про це; впливати, робити вплив на щось

    the revolution touched on almost all aspects of human activity — революція торкнулася майже всіх аспектів людської діяльності; мати відношення до чого-н.; підходити близько, граничити з чим-н.

    his actions touch on treason — його дії граничать із зрадою, його дії - майже зрада; доходити до, досягати ( про температуру)

    26) to touch one's hat to smb торкнутися капелюха, підняти капелюх на знак вітання
    27) to touch smth to smth підносити що-н. до чого-н.

    to touch and go — торкнутися дна; = виграти один шанс з тисячі; ледве вдатися

    our hopes touched bottom — надія в нас ледве жевріла; дістатися до суті справи; aв.; жapг. розбитися; [див. I 4]

    to touch the spot — попасти в ціль, відповідати своєму призначенню

    a glass of iced beer touches the spot on a hot day — стакан холодного пива - незамінна річ в спекотний день; зрозуміти суть справи; знайти корінь зла

    to touch wood — намагатися вмилостивити долю, стукати по дереву, щоб не накликати біду

    touch woodl — не наврочте!; постукайте по дереву!

    I would not touch him with a barge-pole /with a pair of tongs, амер. with a ten foot pole/ — він мені осоружний /огидливий/

    to touch the windмop. заполіскувати ( про вітрил)

    English-Ukrainian dictionary > touch

  • 95 travel

    I n

    sea travel, travel by boat — морські подорожі

    travel writing /books/ — книги про подорожі

    travel was slow and dangerous in olden days — в старий час подорож здійснювалася поволі, була пов'язана з небезпекою

    2) pl поїздки; ( дальні) мандри

    is he still on his travels — є він все ще подорожуєє, він ще не повернувся зі своєї поїздкиє; опис подорожей

    3) рух; просування

    the travel of satellites around the Earth — рух супутників навколо Землі; розповсюдження ( хвиль)

    shock (wave) travel — розповсюдження ударної хвилі; швидкість ( перегони)

    travel and nose are the most necessary qualifications of a dog — у собаки найважливіше - швидкість бігу, чуття

    4) рух, просування
    5) aмep. вуличний рух
    6) вiйcьк. переміщення мети; pyx
    7) cпeц. подача; хід; довжина ходу; фiз. пройдений шлях
    II v

    to travel a great deal /widely/ — багато подорожувати, об'їхати багато країн

    to travel light — подорожувати без нічого /з невеликим багажом/; to travel for ones health подорожувати з метою покращення здоров'я

    2) їздити; їхати

    to travel on business — їздити у справах; їхати ( по дорозі)

    oertain roads can be travel led only on horseback — по деяких дорогах можна їздити тілько верхи; проїздити, покривати відстань

    that day we travellea 800 km — того дня ми проїхали відстань в 800 км.

    the modern travel book has travel led a long way from a formal diary — сучасна книга подорожей пройшла /пройшла/ великий шлях від звичайного щоденника; їздити як комівояжер

    to travel cattle — перевозити худобу; перевозитися

    cases which travel in freight cars — валізи, які перевозяться /які перевозять/ в товарних вагонах; допускати перевезення

    this wine wont — то вино не можна перевозити, це вино не витримає перевезення

    4) рухатися, пересуватися, переміщатися

    animals travel on land, in the water, and in the air — тварини переміщаються по землі, у воді, по повітрю

    the train was travelling at 150 km an hour — потяг йшов /їхав/ зі швидкістю 150 км. За годину

    5) переміщатися, розповсюджуватися

    bad news travels quickly — погані новини швидко доходять /розповсюджуються/; ideas travel slowly [quickly] ідеї розповсюджуються поволі [швидко]

    the pain travelled all the way to his head — біль дійшов нарешті, до його голови ( over) перебирати ( у пам'яті)

    she let her thoughts travel over the past — вона звернулася думками до минулому; переходити від предмету до предмету ( про погляд)

    7) обертатися, бути вхожим; належати

    to travel in wealthy circles — обертатися в багатому суспільстві, бути вхожим в коло багатих

    the crowd he travelled with — компанія, до якої він належав; люди, з якими він спілкувався

    8) пастися, поступово просуваючись вперед ( про тварин)
    9) cпopт. робити пробіжку ( у баскетболі)
    10) дiaл. йти пішки

    English-Ukrainian dictionary > travel

  • 96 tumble

    I n

    mass tumble( велоспорт) групове падіння; завал

    to have /to take/ a nasty tumble — сильно забитися; падіння ( кабінету); відхід у відставку

    the premier's tumble from office — падіння прем'єр-міністра; падіння, різке зниження (цін, курсу)

    2) перекидання, акробатичний стрибок; кульбіт
    3) безлад, сум'яття

    things were all in a tumble — все було в повному безладі; безладно навалені предмети, купа предметів

    a tumble of rocks and trees — хаотичне нагромадження каменів, ( повалених) дерев

    to take a-cл.; cл. зрозуміти, здогадатися

    to give smb; a tumble — виявити цікавість, увагу до кого-н.; звернути увагу на кого-н.

    II v
    1) впасти, повалитися, скотитися; шльопнутися; полетіти на землю

    he tripped over a stone and tumbled — він спіткнувся об камінь, впав; кидати; перекидати

    deserted buildings tumble into ruins — покинуті будівлі поступово руйнуються; валити; зносити ( будівлі)

    the wind tumbled a tree in our yard — вітер повалив дерево у нас в дворі; повалити (кулею крупного звір; підбити, підстрілити)

    3) зазнати поразки; загинути

    the small tumble with the great — маленькі люди гинуть разом з сильними світу цього; кoм.; жapг. стрімко йти вниз, різко падати (про ціни, курс)

    to tumble upstairs [downstairs] — йти, спотикаючись, вгору [вниз]по сходах; рухатися в безладі, юрбою або незграбно

    the boys tumbled out of the classroom — хлопчики натовпом вийшли з класу; з'являтися безладно, абияк, впереміш

    books tumbling from the press — книги, безладним потоком виходять з друку

    words tumble d eagerly from his lipsвін (зговорив, захлинаючись словами)

    5) (on, upon, against) випадково натрапити, наткнутися (на що-н.); we tumbled upon a first-rate restaurant нам попався ( по дорозі) чудовий ресторан; (to) напасти, натрапити

    to tumble to an idea — зрозуміти думку, здогадатися

    do you tumble to it — є метикуєшє, міркуєшє

    6) валятися, кататися, кидатися

    the sick man tossed and tumbled in his bed — хворий неспокійно кидався в ліжку; кидатися, скакати; мелькати

    thoughts were tumbling (about) in her brain — думки шуміли в її в голові

    7) перекидатися, робити акробатичні трюки; робити кульбіти

    the boys were tumbling over one another — хлопчики стрибали один через одного; перекидатися ( про голубі)

    to tumble a bed [one's çlothes] — м'яти ліжко [одяг]

    to tumble one's hair — скуйовджувати /розтріпати/ волосся

    to tumble' over oneself — стрибнути вище голови; вилазити вон з шкіри

    he tumbled over himself to please her — він з шкіри ліз, щоб догодити їй

    English-Ukrainian dictionary > tumble

  • 97 whole-time

    a
    що, займає весь робочий час; розрахований на повний робочий день; зайнятий повний робочий день або повний робочий тиждень ( про працівник)

    English-Ukrainian dictionary > whole-time

  • 98 проглазеть

    1) что (прозевать) - проґавити що, недогле[я]діти чого; срв. Прозевать, Проворонить;
    2) (известн. время) витрішки купувати, продавати, ґави ловити якийсь час. -зел весь день - ґав ловив увесь день.
    * * *
    лу́пати очи́ма [ці́лу годи́ну]

    Русско-украинский словарь > проглазеть

  • 99 внутрішнє і зовнішнє

    ВНУТРІШНЄ і ЗОВНІШНЄ - фундаментальні категорії, які відбивають структуру феноменального світу людини та світу, що її оточує. Мають три основних плани функціювання. 1) Людина дієво ставиться до світу, тобто відділяє його від себе, протиставляє і робить його зовнішнім середовищем, у той час як сама вона постає як внутрішня його частина С. тавленням до світу як до зовнішнього людина відрізняється від тварини. 2) Діяльність роздвоює саму людину - в ній розвивається внутрішній духовний світ (ідеї, ідеальне, свідомість, цілі і т.п.), на відміну від зовнішнього - тілесної оболонки. Наявність внутрішнього світу - теж суттєва особливість людини. На такій її роздвоєності і зовнішності дій виникає уявлення, що зовнішнє - це матеріальний світ, а внутрішнє - свідомість; що перше існує об'єктивно, незалежно від другого. Але коли матерія існує поза свідомістю, то остання так само зовнішня щодо матерії, що зумовлює виникнення філософського дуалізму. Необхідно визнати, що співвідносяться не свідомість і матерія, а два види матерії - людина і світ. Тоді структура зв'язку зовнішнього і внутрішнього інша: навколишній світ - людина як реальна істота і ядро світу - свідомість як внутрішнє в людині, а отже, і у всій дійсності. 3) Завдяки діяльності роздвоюється і весь світ на В. і З. Майже всі полярні категорії відбивають таку його подвійність, розщепленість на явище і сутність, речі в собі і речі для нас, можливість і дійсність і т. ін. Найбільша протилежність, якої досягає людина в такому напрямі, - буття і небуття світу: силою свого духу (і в цьому основна його особливість) вона здатна вийти взагалі за межі реальності! уявити її неіснуючою. На цій підставі виникають релігійні та ідеалістичні уявлення про світ і людину як його частину.

    Філософський енциклопедичний словник > внутрішнє і зовнішнє

  • 100 детермінізм

    ДЕТЕРМІНІЗМ ( від лат. determine - визначаю, обмежую) - філософське вчення про визначений (не довільний) характер буття явищ; теорія відносин опосередкування, завдяки яким продукуються речі і явища, визначається їхня природа і способи існування. Д. відповідає на питання, чому виникає річ, чим вона породжена, чим визначається її існування і чому вона змінюється і зникає, у що перетворюється. Д. фіксує активність буття та стверджує, що будь-яка річ є результатом зміни інших речей, в них закорінена Ц. ентральним у Д. є принцип причинності, згідно з яким не існує нічим не зумовлених подій, кожне явище породжується іншими явищами. Проте Д. не редукується до принципу причинності, позаяк передбачає не лише породження, а й значно ширший набір детермінуючих дій і відповідних факторів, напр., умови, за яких діє причина, чинники, які визначають напрям процесу, роль необхідності та випадковості і їх співвідношення у ході детермінації, специфічний вплив цілого на частини, змісту на форму тощо Н. едоліком старого Д., який утримував свої позиції аж до початку XX ст., було те, що він не лише зводив Д. до причинності, а й останню розумів механістичним чином, заперечуючи об'єктивний характер випадковості, статистичних зв'язків. Звідси - заперечення закономірного і детермінованого перебігу біологічних, особливо ж - соціальних процесів чи, навпаки, ствердження їх фатального характеру. Принцип Д. обґрунтовує не лише опосередкованість певного явища іншими, а й визначений характер цієї опосередкованості - не лише якісний, а й кількісний (інакше закони природи не мали б місця). Будь-яке явище детерміноване, хоча вид та кількісні показники цієї детермінації залежать від його характеру. Відношенню детермінації притаманні спрямованість від детермінуючого чинника до результатів детермінації, у той же час ці чинники та наслідки їх дії є відносними. Детермінація може здійснюватися від можливого до дійсного чи від причини до наслідку, від змісту до форми. Але й дійсне може детермінувати нові можливості, наслідок - слугувати народженню нових результатів, форма - визначати зміст. У процесі детермінації детермінуючий чинник визначає природу продукованих ним явищ: речові, енергетичні та інформаційні зміни відбуваються не довільно, а у відповідності з характерними для кожного випадку, цілком певними закономірними відношеннями Ц. е дозволяє говорити про незнищенність, постійне відтворення процесу детермінації. Остання теза може розглядатися як важливий принцип, втіленням якого є закони збереження енергії, кількості руху (імпульсу), електричного та інших зарядів, ізотопічного спіну тощо, різного роду кругообіги у природі, баланси у суспільному житті, зокрема в економіці, збереження генетичної інформації та ін. Важливим проявом відносин детермінації є самодетермінація. Прикладом її є саморегуляція та самоорганізація, що їх вивчають кібернетика і системологія. Згідно з принципом самодетермінації тотальності (лат. totus - весь, цілий), у межах тотальності має місце взаємна детермінація частин і цілого. Зміна відношення частин до цілого одночасно є зміною відношення цілого до частин, суб'єкт детермінації виявляється об'єктом власної активності, внаслідок чого розгортається реалізація можливостей частин і цілого у їх взаємній і постійній динамічній єдності.
    В. Кизима

    Філософський енциклопедичний словник > детермінізм

См. также в других словарях:

  • Час суда — «Час суда» с Павлом Астаховым Жанр Судебное шоу Производство ООО «Право ТВ» Ведущий(е) Павел Астахов, В главных ролях до весны 2004 года  Михаил Барщевский, в 2004 2009 гг.& …   Википедия

  • Час пик (Украина) — Час пик Логотип Тип Информационно аналитический еженедельник Формат А3 …   Википедия

  • Весь вышел (вся вышла) — ВЕСЬ ВЫШЕЛ (ВСЯ ВЫШЛА). 1. Разг. Экспрес. Исчерпаны все силы, здоровье, талант и т. п. Алексей Александрович ещё занимал важное место, он был членом многих комиссий и комитетов; но он был человеком, который весь вышел и от которого ничего более… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Час часовать — Устар. Прост. Проводить где либо недолгое время. Хотя бы я, то есть, подумала о том, что это же мой дом, где мне не час часовать, а, то есть, весь век мой вековать (Н. Кохановская. После обеда в гостях) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • Звездный час (телепрограмма) — Звёздный час Ранняя заставка (1992 1996) Жанр Интеллектуальная телеигра Автор Влад Листьев Режиссёр Павел Забелин Дмитрий Архутич (до середины 1990 х) Константин Иванов (1998) Сценарист Александр Гольбурт …   Википедия

  • Звездный час — Звёздный час Ранняя заставка (1992 1996) Жанр Интеллектуальная телеигра Автор Влад Листьев Режиссёр Павел Забелин Дмитрий Архутич (до середины 1990 х) Константин Иванов (1998) Сценарист Александр Гольбурт …   Википедия

  • Человеко-Час — (man hour) Объем работы, сделанный одним человеком за один час. Иногда удобно оценивать какую то работу через количество человеко часов, которое потребуется для ее выполнения. Бизнес. Толковый словарь. М.: ИНФРА М , Издательство Весь Мир . Грэхэм …   Словарь бизнес-терминов

  • 5 (Метрополитен Нью-Йорка) — Lexington Avenue Express Север Dyre Avenue или Nereid Avenue Юг East 180th Street, Bowling Green …   Википедия

  • Маршрут 5 (метрополитен Нью-Йорка) — Lexington Avenue Express Север Dyre Avenue или Nereid Avenue Юг East 180th Street, Bowling Green, или Flatbush Avenue Станций 45 пунктир показывает услуги только в часы …   Википедия

  • 5 (линия метро) — Lexington Avenue Express Север Dyre Avenue или Nereid Avenue …   Википедия

  • Мазепа, Иван Степанович — Запрос «Мазепа» перенаправляется сюда; см. также другие значения. Иван Степанович Мазепа укр. Іван Степанович Мазепа …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»