Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

вволю

  • 81 всласть

    F zur Genüge; вволю
    * * *
    всласть fam zur Genüge; → вволю
    * * *
    нрч nach Herzenslust
    * * *
    adv
    2) colloq. nach Herzenslust

    Универсальный русско-немецкий словарь > всласть

  • 82 MEASURE

    • Better twice measured than once wrong - Семь раз отмерь, один раз отрежь (C)
    • Bread at pleasure, drink by measure - Ешь вволю, пей в меру (E)
    • Don't measure another man's foot by your own last - Не мерь всех на свой аршин (H)
    • Don't measure other men by your own yardstick - Не мерь всех на свой аршин (H)
    • Don't measure other people's corn by your own bushel - Не мерь всех на свой аршин (H)
    • Eat at pleasure; drink by (in, with) measure - Ешь вволю, пей в меру (E)
    • Man is not measured by inches (A) - Гордись не ростом, а умом (T)
    • Measure for measure - Око за око, зуб за зуб (O)
    • Measure is a treasure - Все хорошо в меру (B)
    • Measure three times before you cut once - Семь раз отмерь, один раз отрежь (C)
    • Measure twice before you cut once - Семь раз отмерь, один раз отрежь (C)
    • Measure your cloth ten times; you can cut it but once - Семь раз отмерь, один раз отрежь (C)
    • Men are not /to be/ measured by inches - Гордись не ростом, а умом (Г)
    • There is a measure in all things - Все хорошо в меру (B), Хорошего понемножку (X)
    • Weight and measure take away strife - Счет дружбе не помеха (C)
    • Without measure medicine will become poison - Все хорошо в меру (B), Хорошего понемножку (X)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > MEASURE

  • 83 вдосталь

    нареч. разг.
    ( вволю) hasta hartarse
    * * *
    adv
    colloq. (вволю) hasta hartarse

    Diccionario universal ruso-español > вдосталь

  • 84 вдоволь

    доволі, вволю, удозвіль, усмак, досить, вдосталь, удостачу, уповні, досхочу, до призволящого. [Всього є вдосталь (удостачу, доволі). Чого, чого, а сього уповні буде! (М. Вовч.)]. Наїстися усмак (досхочу, удозвіль, до призволящого). Насумуватися, наспіватися усмак, уволю].
    * * *
    нареч.
    удо́сталь, удоста́чу, диал. подоста́тком; ( вволю) досхочу́, уво́лю, доне́схочу, доне́хочу; ( достаточно) дово́лі

    Русско-украинский словарь > вдоволь

  • 85 вдоволь

    удосталь; удосыць
    * * *
    1) нареч. разг. удосталь
    2) в знач. сказ. удосталь

    Русско-белорусский словарь > вдоволь

  • 86 вдоволь

    enough словосочетание:

    Русско-английский синонимический словарь > вдоволь

  • 87 вдоволь

    quite enough; plenty of
    Синонимический ряд:
    вволю (проч.) вволю; вдосталь; всласть; досыта

    Русско-английский большой базовый словарь > вдоволь

  • 88 наесться досыта

    2) Colloquial: eat( one's) fill
    3) Jargon: eat one's fill
    4) Makarov: eat fill, eat to fullness, eat to repletion

    Универсальный русско-английский словарь > наесться досыта

  • 89 система кафетерий

    Универсальный русско-английский словарь > система кафетерий

  • 90 ПИТЬ

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > ПИТЬ

  • 91 угоститься

    servir-se; ( поесть) comer vi; ( выпить) beber vi; ( вволю) regalar-se

    Русско-португальский словарь > угоститься

  • 92 всласть

    усмак, до смаку.
    * * *
    нареч.
    усма́к, до смаку́; ( вдоволь) вдо́сталь; диал. удоста́чу; ( вволю) уво́лю, досхочу́, доне́схочу, доне́хочу

    Русско-украинский словарь > всласть

  • 93 досыта

    досита, досхочу, до не(с)хочу. [Було що їсти й пити до нехочу (Ном.). Нагулявся до несхочу (Неч.-Лев.)].
    * * *
    тж. дос`ыта; нареч.
    доси́та; ( вволю) досхочу́, уво́лю, доне́схочу, доне́хочу

    Русско-украинский словарь > досыта

  • 94 кормить

    кармливать годувати, (редко) кормити (-млю, -миш), (продовольствовать, содержать) харчувати, контентувати, (питать) живити (-влю, -виш) кого. [Крадеш? Годуєш борщем з червою? (Коцюб.). Хлібом кормлять, а стеблом очі колють (Номис). Україна їх харчувала (Куліш). Жінки обіцянку дали людей контентувати (Г. Барв.)]. -мить ребёнка грудью - годувати дитину груддю, давати дитині грудь. В этом ресторане хорошо - мят - у цьому ресторані добре годують. -мить из рук - годувати з рук кого. -мить лошадей (в дороге) - попасати, попасувати коні. Проехать сорок вёрст не -мя - проїхати сорок верстов без попасу (не попасаючи коні). -мить вволю кого - годувати досхочу кого, (домашн. животных) годувати уприпуст (невпоїд) (худобу). -мить кого завтраками - (по)жданиками годувати кого. Соловья баснями не -мят - соловей піснями не ситий. -щие грудью женщины - жінки-годівниці. Кормленный и Кормлённый - годований.
    * * *
    1) ( животное) годува́ти, корми́ти
    2) ( человека) годува́ти; (предоставлять продовольствие, прокармливать) харчува́ти
    3) (перен.: содержать) годува́ти

    Русско-украинский словарь > кормить

  • 95 лежать

    1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;
    2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];
    3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];
    4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;
    5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;
    6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;
    7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;
    8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].
    * * *
    лежа́ти

    \лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти

    Русско-украинский словарь > лежать

  • 96 наболтаться

    1) см. Набалтываться 1;
    2) (наговориться вволю) набалакатися, набазікатися, нагуторитися, нацокота[і]тися, (о мног.) понабалакуватися, понабазікуватися. [Набалакались ми з кумом (Сл. Ум.). Оце подруги, як зійдуться, так і не розлучаться, - чи ви вже понабалакувалися? (Грінч.)];
    3) (ногами, руками) надриґатися, нателіпатися, наколихатися, набаламкатися, намотатися (ногами, руками); срв. Болтать 2;
    4) нателіпатися, намотатися, наметлятися, намайталатися, нахилитатися; срв. Болтаться 2;
    5) намотатися, намотлятися, натинятися, нашалатися, навештатися; срв. Болтаться 3. -лся он по свету - намотався (натинявся, навештався) він по світу.
    * * *
    ( наговориться) наговоритися, -ворюся, -воришся, набала́катися

    Русско-украинский словарь > наболтаться

  • 97 накрадывать

    накрасть накрадати, накрасти и (редко) наскрадати, (о мног.) понакрадати чого. [Як возив він ліс, то наскрадав лісу чимало (Канівщ.). Понакрадали старшина з писарем громадських грошей, а тепер і багаті (Грінч.)]. Накраденный - накрадений, понакраданий. -ться -
    1) (стр. з.) накрадатися, бути накраданим, накраденим, понакраданим. [Що зароблялося, що накрадалося, - та й стало хазяйствечко непогане (Загірня)];
    2) (вволю, сов.) накрастися, попокрасти (досхочу), (о мног.) понакрадатися. [Замолоду накрався, а тепер уже не краде (Богодух.)].
    * * *
    несов.; сов. - накр`асть
    накрада́ти, накра́сти, -краду́, -кра́деш и мног. понакрада́ти

    Русско-украинский словарь > накрадывать

  • 98 накусывать

    накусать
    I. 1) (искусывать) кусати, накушувати, накусати, (геть) покусати, скусати кого, що, (изгрызать) гризти, (геть) погризти, згризати, згризти що. [Та й накусали- ж мене комарі! (Брацл.). Блохи геть усе тіло скусали (Київщ.). Коні геть згризли дишель (Київщ.)];
    2) -сать чего - накусати чого. Накусанный -
    1) накусаний, (геть, (у)весь) покусаний, скусаний (геть, (у)весь) погризений, згризений;
    2) накусаний. -ться -
    1) (стр. з.) накушуватися, бути накушуваним, накусаним, понакушуваним и т. п.;
    2) (вволю, сов.) накусатися, (о насекомых ещё) натятися, нажалитися.
    II. Накусывать, накусить - см. Надкусывать.
    * * *
    несов.; сов. - накус`ать
    наку́шувати, -шую, -шуєш, накуса́ти; сов. покуса́ти

    Русско-украинский словарь > накусывать

  • 99 налавливать

    наловить наловлювати, наловити, (о мног.) поналовлювати, (нахватать) нахапати, налапати кого, чого. [Усяких пташок поналовлює, та й несе продавати (Богодух.). Пошли дурня по раки, а він жаб налапа (Номис)]. -вить рыбы - наловити риби, (удой) на(в)удити (нанадити) риби. -вить раков в норах - напечерувати раків. [Звелів їм піти на річку й напечерувати раків (Н.-Лев.)]. Наловленный - наловлений, поналовлюваний; нахапаний, налапаний; на(в)уджений, нанаджений; напечерований. -ться -
    1) наловлюватися, наловитися, поналовлюватися; бути наловлюваним, наловленим, поналовлюваним и т. п.;
    2) (вволю, сов.) наловитися; нахапатися, налапатися; на(в)удитися, нанадитися; напечеруватися.
    * * *
    несов.; сов. - налов`ить
    нало́влювати, -люю, -люєш, налови́ти, -ловлю́, -ло́виш и мног. понало́влювати; (сов.: поймать) улови́ти

    Русско-украинский словарь > налавливать

  • 100 нализываться

    нализаться
    1) (вволю) нализуватися, нализатися, (насм.) нализькатися, (о мног.) понализуватися. [Чим не наїсися, тим не налижешся (Номис)];
    2) (напиваться) нализуватися, нализатися, насмоктуватися, насмоктатися, нарізуватися, нарізатися, набиратитися, набратися, надудлюватися, надудлитися, наджудитися, налигатися, (налить бельма) залити сліпи. [Ведуть раба божого нарізаного так, що ледве тямить себе (Квітка). Надудлившись пива, задумали танцювати (Н.-Лев.). Налигавшись рому та портеру (Н.- Лев.)].
    * * *
    несов.; сов. - нализ`аться
    1) (сов.: вдоволь полизать) нализа́тися, -лижуся, -лижешся
    2) ( напиваться) нали́зуватися, -зуюся, -зуєшся, нализа́тися, насмо́ктуватися, -туюся, -туєшся, насмокта́тися, -смокчуся, -смокчешся, сов. наду́длитися, налига́тися, нажлу́ктитися, мног. понали́гуватися, -гуємося, -гуєтеся

    Русско-украинский словарь > нализываться

Страницы

См. также в других словарях:

  • вволю — вволю …   Орфографический словарь-справочник

  • ВВОЛЮ — ВВОЛЮ, вволюшку нареч. вдоволь, довольно, сколько хочешь, достаточно, много, обильно, избыточно. Грехов много, да и денег вволю. Денег вволю: да еще б поболе. Вволю наешься, а вволю не наживешься. Погуляли мы вволюшку. Толковый словарь Даля. В.И …   Толковый словарь Даля

  • вволю — См. вдоволь снабжать вволю... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. вволю в свое удовольствие, вдосталь, всласть, досыта, вдоволь, вдосыть, сколько душе угодно, сколько влезет… …   Словарь синонимов

  • ВВОЛЮ — ВВОЛЮ, нареч. (разг.). Сколько хочется, много. Нагуляться вволю. «Али я тебя не холю, али ешь овса не вволю.» Пушкин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ВВОЛЮ — ВВОЛЮ, нареч. (разг.). То же, что вдоволь. В. повеселились. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • вволю — вво/лю (вдоволь), нареч. Поел вволю. Мы вволю повеселились. Вволю наплакалась …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • вволю — • вдоволь, вдосталь, вволю, всласть, досыта Стр. 0075 Стр. 0076 Стр. 0077 Стр. 0078 …   Новый объяснительный словарь синонимов русского языка

  • Вволю наешься, а вволю не наживешься. — Вволю наешься, а вволю не наживешься. См. ЖИЗНЬ СМЕРТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Вволю — I нареч. качеств. обстоят. разг. До полного удовлетворения желания; вдоволь. II предик. разг. Оценочная характеристика чего либо как имеющегося, испытанного или проявившегося в изобилии. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Вволю — I нареч. качеств. обстоят. разг. До полного удовлетворения желания; вдоволь. II предик. разг. Оценочная характеристика чего либо как имеющегося, испытанного или проявившегося в изобилии. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • вволю — вв олю, нареч …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»