-
121 связывать
несов. свя́зывать, сов. связа́ть1) матем. зв'я́зувати, зв'яза́ти2) техн., физ. ( соединять) зв'я́зувати, зв'яза́ти, сполуча́ти, сполучи́ти -
122 compellability
-
123 compellability of parties
English-Ukrainian law dictionary > compellability of parties
-
124 compellability of witness
English-Ukrainian law dictionary > compellability of witness
-
125 request
1) вимога; запит; заявка; клопотання; прохання2) запитувати, робити запит; пропонувати, запропоновувати, зобов'язати, приписувати; клопотати(ся) ( про когось)•request for ruling on preliminary question — 1) прохання про винесення рішення по попередньому питанню 2) просити про винесення рішення по попередньому питанню
request to speak to one's attorney — = request to speak to one's lawyer прохання поговорити зі своїм адвокатом
- request for amendmentrequest to speak to one's lawyer — = request to speak to one's attorney
- request for arbitration
- request for counsel
- request for examination
- request for information
- request for payment
- request for political asylum
- request for reconsideration
- request for renewal
- request for retrial
- request for revision
- request for summons
- request in writing
- request of injunction
- request political asylum -
126 відв'язатися
-
127 відв'язувати
= відв'язатиto untie, to unfasten, to unbind; to ( let) loose; мор. to unbend; ( прив'язану тварину) to untether -
128 втелющити
1) ( нав'язати) to foist (on), to palm off (on)2) ( витратити гроші) to spend (on), to pour ( into)
См. также в других словарях:
вив'язати — 1 дієслово доконаного виду розв язуючи зав язане, вийняти вив язати 2 дієслово доконаного виду зв язати з ниток … Орфографічний словник української мови
недов'язати — жу/, жеш, док. Не дов язати що небудь до кінця, не закінчити в язати що небудь … Український тлумачний словник
попов'язати — в яжу/, в я/жеш, док., перех. і без додатка, розм. В язати тривалий час; пов язати багато … Український тлумачний словник
вв'язати — 1 дієслово доконаного виду щільно обв язати, прив язати вв язати 2 дієслово доконаного виду вплести … Орфографічний словник української мови
ув'язати — 1 дієслово доконаного виду вплести ув язати 2 дієслово доконаного виду щільно обв язати, прив язати … Орфографічний словник української мови
вв'язати — I див. вв язувати I. II див. ув язати II … Український тлумачний словник
зав'язати — I [завйаза/тие] а/йу, а/йеиш (застрявати) II [завйаза/тие] йажу/, йа/жеиш; нак. йажи/, йаж і/т (зв язати) … Орфоепічний словник української мови
зав'язати — 1 дієслово доконаного виду зв язати зав язати 2 дієслово недоконаного виду застрявати … Орфографічний словник української мови
вив'язати — I див. вив язувати I. II див. вив язувати II … Український тлумачний словник
відв'язати — див. відв я/зувати … Український тлумачний словник
в'язати — в яжу/, в я/жеш, недок., перех. 1) у що, чим і без додатка. З єднувати, скріплювати що небудь, обвиваючи мотузкою і т. ін.; зв язувати. || з ким – чим і без додатка, перен. Єднати, сполучати. || Прив язувати до чого небудь. || у що і без додатка … Український тлумачний словник