-
1 розв'язуватися
= розв'язатися1) ( про зав'язане) to come undone; to get untied ( undone)2) ( кінчатися чимсь) to eventuateрозв'язуватися з кимсь — to rid oneself of smb.
-
2 розв'язуватися
Iразвя́зываться, развяза́тьсяIIреша́ться, реши́ться; разреша́ться, разреши́тьсяIII страд. з., несоверш.развя́зываться; реша́ться; разреша́ться -
3 розв'язуватися
rozw'jazuwatysjaдієсл. -
4 розв'язати
= розв'язатися; док. див. розв'язувати, розв'язуватися -
5 розв'язатися
-
6 розв'язатися
-
7 rozwiązywać się
розв'язуватися -
8 т'езиш-
розв'язуватися, порозв'язуватися К. -
9 untie
v1) розв'язувати; відв'язувати2) розв'язуватися; відв'язуватися3) звільняти4) розплутувати5) позбавлятися (сумнівів)* * *[en'tai]v1) розв'язувати; відв'язуватиhe untied the package — він розв'язав пакет; розв'язуватися, відв'язуватися
2) звільняти3) розплутуватиto untie a traffic jam — розв'язати транспортний затор; вирішувати ( сумніви)
-
10 untie
[en'tai]v1) розв'язувати; відв'язуватиhe untied the package — він розв'язав пакет; розв'язуватися, відв'язуватися
2) звільняти3) розплутуватиto untie a traffic jam — розв'язати транспортний затор; вирішувати ( сумніви)
-
11 чезиль-
бути розв'язаним, відчіплятися, відв'язуватися, розв'язуватися, розпускатися, розпорюватися, відстати, відчепитися, відв'язатися У-СЛ, СК. -
12 resolve
1. n1) рішення; намір2) амер. резолюція, ухвала3) поет. рішучість, сміливість2. v1) вирішувати; приймати рішення2) ухвалювати резолюцію; вирішувати голосуванням3) зважуватися (на щось)5) розв'язувати (проблему)6) спонукати8) розчиняти (ся)* * *I n1) рішення, намір; aмep. резолюція, рішення2) політ. рішучість, сміливістьII v1) вирішувати, приймати рішення; приймати рішення, резолюцію; вирішувати голосуванням, постановляти2) зважуватися3) розв'язувати ( сумніви); усувати ( неясність); вирішувати ( проблему); пояснювати4) спонукувати5) розкладати ( на складові частини); розпадатися, розкладатися ( на складові частини)6) ( into) перетворювати ( на що-небудь); зводити ( до чого-небудь); refl перетворюватися; зводитися7) мeд. розсмоктувати; розсмоктуватися8) мyз. розв'язувати ( дисонанс); розв'язуватися ( про дисонанс)9) фiз. розкладати зображення на найменші складові деталі - точки або лінії -
13 loosen
v1) ослабляти2) ставати слабким3) відпускати5) розпушувати6) розхитувати (зуб тощо)1) мед. викликати дію кишечника* * *v1) ( loosen up) послаблятиto loosen the brakes — відпускати гальма; послаблятися
2) відпускати, випускати; ставати вільнішим3) ( loosen up) розв'язувати, розпускати; розв'язуватися, розпускатися ( про шнурівку)4) розпушувати5) мeд. викликати дію кишечника, послабляти -
14 resolve
I n1) рішення, намір; aмep. резолюція, рішення2) політ. рішучість, сміливістьII v1) вирішувати, приймати рішення; приймати рішення, резолюцію; вирішувати голосуванням, постановляти2) зважуватися3) розв'язувати ( сумніви); усувати ( неясність); вирішувати ( проблему); пояснювати4) спонукувати5) розкладати ( на складові частини); розпадатися, розкладатися ( на складові частини)6) ( into) перетворювати ( на що-небудь); зводити ( до чого-небудь); refl перетворюватися; зводитися7) мeд. розсмоктувати; розсмоктуватися8) мyз. розв'язувати ( дисонанс); розв'язуватися ( про дисонанс)9) фiз. розкладати зображення на найменші складові деталі - точки або лінії -
15 loosen
v1) ( loosen up) послаблятиto loosen the brakes — відпускати гальма; послаблятися
2) відпускати, випускати; ставати вільнішим3) ( loosen up) розв'язувати, розпускати; розв'язуватися, розпускатися ( про шнурівку)4) розпушувати5) мeд. викликати дію кишечника, послабляти -
16 кінчатися
= кінчитисяto end, to be over, to come to an end, to finish; ( розв'язуватися в якийсь спосіб) to eventuate (in); (про запаси, термін) to run out; ( про термін) to expire; ( умирати) to die, to deceaseкінчатися нічим — to end in smoke, to come to nothing
кінчатися чимсь — to end in, to terminate in, to issue in, to eventuate in, to result in
-
17 rozwiązywać się
[розвьõзивачь шіĕ]V -
18 йӱзӱль-
бути зірваним, обірваним, відірваним, зриватися, обриватися, відриватися, рватися, розв'язуватися, розпускатися, припинятися СМ-У. -
19 т'езиль-
розпускатися, розв'язуватися, розстібатися О, К. -
20 engage
наймати, ангажувати; зобов'язувати, заставляти; брати участь, займатися ( чимсь); брати на роботу; брати на себе зобов'язання, зобов'язуватися; зобов'язувати, накладати зобов'язанняengage in covert intelligence operations — займатися таємними розвідувальними операціями, брати участь у таємних розвідувальних операціях
- engage by a commitmentengage in practices of dubious legality — займатися сумнівними з точки зору закону справами (оборудками)
- engage in a search
- engage in acts of procurement
- engage in acts of terror
- engage in criminal activity
- engage in criminal activities
- engage in delinquent acts
- engage in economic activity
- engage in espionage
- engage in illegal activity
- engage in illegal activities
- engage in illegal fishing
- engage in obstructive tactics
- engage in plea bargaining
- engage in premarital sex
- engage in prostitution
- engage in sexual liaison
- engage in shuttle diplomacy
- engage in terrorism
- engage in war
- engage in wiretapping
- engage on probation
- 1
- 2
См. также в других словарях:
розв'язуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
розв'язуватися — уюся, уєшся, недок., розв яза/тися, в яжу/ся, в я/жешся, док. 1) Розпускатися, роз єднуватися (про кінці чого небудь зв язаного). || Звільнятися від мотузки, шпагату, зав язки і т. ін. (про когось зв язаного чи обв язаного, про щось перев язане) … Український тлумачний словник
розв'язатися — див. розв язуватися … Український тлумачний словник
відв'язуватися — уюся, уєшся, недок., відв яза/тися, яжу/ся, я/жешся, док. 1) Розв язуючись, відокремлюватися від чого небудь. || Звільнятися від прив язі, ставати вільним. 2) тільки док., перен. Перестати надокучати кому небудь, залишити когось у спокої;… … Український тлумачний словник
порозв'язуватися — ується, уємося, уєтеся, док. Розв язатися (про все чи багато чого небудь, усіх чи багатьох) … Український тлумачний словник
розсупонюватися — ююся, юєшся, недок., розсупо/нитися, нюся, нишся, док. 1) Розв язуватися (про супоню, що стягує хомут запряженого коня). || перен., розм. Розв язуватися, розпускатися (про що небудь зв язане, стягнуте). 2) перен., розм. Розв язувати, розстібати… … Український тлумачний словник
розшнуровуватися — уюся, уєшся, недок., розшнурува/тися, у/юся, у/єшся, док. 1) Розв язуватися, розпускатися (про шнурки, тасьму і т. ін. або про щось стягнене, зав язане ними). 2) Розв язувати, розпускати на собі шнурівку. 3) тільки недок. Пас. до розшнуровувати … Український тлумачний словник
розгортатися — а/юся, а/єшся і рідко розго/ртуватися, уюся, уєшся, недок., розгорну/тися, горну/ся, го/рнешся, док. 1) Розправлятися (про що небудь згорнуте, зібгане). || Розкочуватися, розмотуватися (про рулон, сувій чого небудь). || Розкриватися, розвиватися … Український тлумачний словник
розплутуватися — уюся, уєшся, недок., розплу/татися, аюся, аєшся, док. 1) Розправлятися, розмотуватися або розв язуватися; переставати бути заплутаним, туго зв язаним і т. ін. 2) перен. Ставати простим, ясним, зрозумілим, легким для сприйняття (про щось складне,… … Український тлумачний словник
розсовуватися — ується і розсува/тися, а/ється, недок., розсу/нутися, неться, док. 1) Розступатися, розходитися, посуватися в сторони, даючи прохід, звільняючи місце. 2) Посуваючись у різні боки, роз єднуватися, розтулятися (про що небудь зімкнуте, стулене). 3)… … Український тлумачний словник
розстібатися — а/юся, а/єшся, рідше розсті/буватися і рідко розстьо/буватися, уюся, уєшся, недок., розстебну/тися, стебну/ся, сте/бнешся і рідко розстібну/тися, стібну/ся, сті/бнешся, док. 1) Ставати, робитися незастебнутим (про одяг). || Вийматися з петельок… … Український тлумачний словник
