-
1 быстрота
матем., физ.шви́дкість, -кості, пру́дкість, -кості, ху́ткість, -кості -
2 быстрота
матем., физ.шви́дкість, -кості, пру́дкість, -кості, ху́ткість, -кості -
3 быстрота
1) шви́дкість, -кості, бистрота́, пру́дкість; ско́рість, -рості, ху́ткість; (проворство, подвижность) мото́рність, -ності, ме́ткість2) (перен.: живость) жва́вість, -вості -
4 Быстрость
быстрота швидкість (р. -кости), прудкість, хуткість, поспіх (р. -ху), бистрина. -
5 прыть
1) (быстрота, скорость) - см. Прыткость. Во всю прыть - на-взаводи, що єсть (є) духу, що-духу, чим-дуж. [Я коня під боки та на-взаводи (Кон.)];2) (проворство) моторність, жвавість (-ости), бадьор (-ру).* * *1) ( быстрота) пру́дкість, шви́дкість2) ( проворство) спри́тність, ме́ткість, мото́рність; ( рвение) завзя́ття, заповзяття́ -
6 прудкість
матем.; физ. быстрота́ -
7 хуткість
матем.; физ. быстрота́ -
8 швидкість
матем.; физ. быстрота́, ско́рость -
9 дух
1) (бестелесное существо, доброе или злое) дух. [Янголи - небесні духи]. Злой дух (дьявол) - нечистий дух, нечистий, нечиста сила, враг. Злой дух в виде призрака, морочащий людей - мара (ув. марюка, марище), мана. [Мара його обмарила. Згинь ти, марюко!]. Духи (привидения, призраки) - духи, привиди. [Кругом духи, маняки, відьми та русалки (Кул.)];2) (душа, духовн. начало, направление, решимость) дух. [Малі тілом, та великі духом (Ном.). Багатство духа. Якимсь пантеїстичним духом обвіяна поезія Кримського (Єфр.). Нову статтю написано в тім самім дусі]. Русский и польский дух - русчина і польщина (Кул.), руськість і польськість. Воспрянул -хом кто - дух вступив у кого, піднісся духом хто. [В мене аж трохи дух вступив (Франко)]. Падать, пасть -хом - занепадати духом, сов. занепасти духом. Поднять дух, придать духа - додати кому духа[у], відваги, духу піддати. Собраться с -хом - набратися духу (смілости, відваги), добрати смілости, зібратися на відвагу (Стеф.). Упадок -ха - підупад духу, зневір'я. [Хвилинне зневір'я не розбило ясного світогляду письменника (Єфр.)]. Упавший духом - занепалий духом. Не хватило духа - не стало відваги;3) (расположение, настроение) дух, гумор, настрій (р. -рою). [У веселому дусі (настрої)]. Не в духе - не в доброму дусі, не в доброму гуморі, в поганому настрої. Не в духе быть - матися на дусі погано, не в доброму дусі (гуморі, настрої) бути [На дусі він мавсь препогано], (насмешл.) он не в духе - у нього муха в носі;4) (дыхание) - дух, віддих, дихання. [Над ним воли своїм духом дихали (Чуб.)]. Дух захватывает - дух захоплює (захопляє), дух забиває (займає), дух спирається (запирається). Дух захватило - сперло (зіперло) дух, захопило дух, перехопило дух, забило дух, запнуло дух, дух занявсь, дух забивсь. Перевести дух - віддихатися, віддихати, віддихнути, -ся передихнути, відсапати, -ся, відсапнути, -ся, звести дух. [Дайте мені дух звести (М. Вовч.)]. Притаить дух - затаїти (заперти, затамувати) дух (віддих), мовчати й тихо дихати. Испускать (-тить) дух (умирать) - пускатися (пуститися) духу, спускати (спустити) душу, зітхнути или визіхнути духа, спускати (спустити) дух, (опис.) богові душу віддати;5) (пар) пара, дух. [Дихнеш, то пару (дух) видко, - так холодно в хаті];6) (запах) дух (ум. душок, р. -шка), пах. [Куривсь для духу яловець (Котл.). Вовчий дух. Національний душок. Московський дух]; (вонь) поганий дух, сморід (р. -роду). Тяжёлый дух - важкий дух (напр., у кімнаті). Идёт дух - чути, вже чути. [Цього сала не беріть: уже чути];7) (быстрота) дух, мент, мах. В один дух - удух. [Завтра удух були-б удома (М. Лев.)]. Во весь дух - що-духу, (фамил.) на всі заставки. [Що-духу бігти]. Духом, душком - духом, душком, одним духом, за один дух; вмах, миттю, вмент. [Душком винив пиво (Коц.)]. Живым духом - живим махом; одна нога тут, друга там. Что есть духу - скільки духу, що дух у тілі (М. Вовч.), на всю витягу. Вольный дух (умерен. теплота в хлебн. печи) - легкий дух;8) (исповедь) сповідь (р. -ди). Быть на духу - на сповіді бути, сповідатися, сов. висповідатися. Итти на дух - до сповіди йти. Ни слуху, ни духу о нём - слухи загули за ним, ні звістки, ні чутки про нього, ні слуху, ні вісти про нього, слід за ним загув.* * *1) дух, -упа́дать ду́хом — занепада́ти (па́дати) ду́хом, зневі́рюватися
2) миф. дух, -адо́брый \дух — до́брий дух
3) ( дыхание) дух, -у; по́дих, -у, ві́ддих, -у, ди́хання[одни́м, еди́ным] ду́хом — (быстро, мигом) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух, вмить, ми́ттю; (в один приём, сразу) [одни́м, єди́ним] ду́хом, за оди́н дух; душко́м
4) ( воздух) дух, -улесно́й \дух — лісови́й дух
5) ( запах) дух, -у; пах, -утяже́лый \дух — важки́й дух
-
10 резвость
1) (качество, свойство) жва́вість, -вості; мото́рність, -ності; рухли́вість; пустотли́вість; би́стрість, -рості; пру́дкість, -кості, шви́дкість, бистрота́; ба́скість2) (быстрота в беге) спорт. шви́дкість -
11 скорость
1) (степень быстроты движения, действия) шви́дкість, -кості; бистрота́; пру́дкість; хи́ткість, -костінабира́ть \скоростьть — набира́ти шви́дкості
2) ( быстрота) техн., физ. шви́дкістьисчисле́ние \скорость те́й — физ. обчи́слення шви́дкостей
\скоростьть по́езда — шви́дкість по́їзда
сре́дняя \скоростьть — физ. сере́дня шви́дкість
3) ( поспешность) поспі́шність, -ності; ( спешка) по́спіх, -у; ( торопливость) квапли́вість, -вості -
12 спорость
спо́рість, -рості; ( быстрота в работе) спір, род. п. спо́ру -
13 Борзость
см. Быстрота.
См. также в других словарях:
Быстрота — (англ. rapidity) в релятивистской кинематике монотонно возрастающая функция скорости, которая стремится к бесконечности, когда скорость стремится к скорости света. В отличие от скорости, для которой закон сложения нетривиален, для… … Википедия
быстрота — Скорость, живость, бойкость, резвость, поспешность, проворство. Быстрота и натиск. Лихорадочная поспешность. См. скорость с быстротой, с быстротою молнии... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.:… … Словарь синонимов
БЫСТРОТА — БЫСТРОТА, быстроты, мн. нет, жен. Большая скорость, стремительность. Он шел с быстротой. || Скорость. Быстрота течения этой реки равняется 50 метрам в минуту. С быстротой молнии. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
БЫСТРОТА — БЫСТРОТА, ы, жен. 1. см. быстрый. 2. Скорость, стремительность. Мчаться с необычайной быстротой. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
быстрота — головокружительная (Башкин); дикая (Голен. Кутузов); неимоверная (Григорович); сумасшедшая (Немир. Данченко) Эпитеты литературной русской речи. М: Поставщик двора Его Величества товарищество Скоропечатни А. А. Левенсон . А. Л. Зеленецкий. 1913.… … Словарь эпитетов
быстрота — БЫСТРОТА, бойкость, проворство, резвость, скорость, стремительность, разг. прыть, разг. прыткость БЫСТРЫЙ, быстроногий, быстроходный БЫСТРЫЙ, скорый, стремительный, разг. живой, разг. ходкий, разг. шибкий БЫСТРО, бегом, скоро,… … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
Быстрота — ж. 1. отвлеч. сущ. по прил. быстрый 2. Высокая скорость, стремительность. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
быстрота — быстрота, быстроты, быстроты, быстрот, быстроте, быстротам, быстроту, быстроты, быстротой, быстротою, быстротами, быстроте, быстротах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
быстрота — см. Быстрый … Энциклопедический словарь
быстрота — — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN rapidity … Справочник технического переводчика
быстрота — • бешеная быстрота • большая быстрота • головокружительная быстрота • дикая быстрота • молниеносная быстрота • невероятная быстрота • неимоверная быстрота • немыслимая быстрота • необыкновенная быстрота • необычайная быстрота • непостижимая… … Словарь русской идиоматики