-
1 борода
борода. -дёнка - борідка. -дища - бородища[е] (ж. р.), бородяка. -душка -борі[о ]донька. Козлиная -да - цапова борода, цапка.* * *борода́ -
2 брада
борода́ -
3 бородавчатый
борода́вчастий, борода́вчатий, борода́вистий, гузкови́стий -
4 бородавочный
борода́вковий -
5 бородастый
борода́тий -
6 бородач
бородань, бородач.* * *1) борода́нь, -ня́, борода́ч, -а, борода́й, -дая2) зоол. борода́ч3) бот. борода́ч -
7 окладистый
-тая борода широка борода.* * *1) (полный, крепкого сложения) по́вний, огрядни́й и огря́дний2)окла́дистая борода́ — широ́ка (густа́) борода́
-
8 клин
1) клин (-на), ум. клинок (-нка), клинець (-нця), клинчик, соб. клиння. [Клин клином виганяють (вибивають) (Приказка). Рубай, сину яворину, - добре клиння буде (Пісня). Тупий клинок твердого сука коле (Куліш)]. Клин деревянный для глухой заклинки - плішка, заплішка. Клин железный - клинець залізний, глоба. Забивать клин, -нья во что - вганяти (забивати) клина, клиння в що, клинцювати що. Сбивать, сбить -ньями - склинцьовувати, склинцювати що, приганяти, пригнати клинцями що. Колоть дрова -ньями - колоти дрова клинцями. Укреплять, -пить деревянным -ном - плішити, заплішувати, заплішити що. [Заплішив сокиру]. Плужный клин - заборозник, заборозенник, хвостовик, захватич. Клин в мельничном валу - металь (-ля), метальня. Клин для укрепления косы на косовище - пасклин (-на), пасклинь (-ня), (железный) глобок (-бка). Хоть клин на голове теши - хоч кілок на голові теши (Приказка). Свет -ном сошёлся - світ мов зав'язаний (Звин.). Свет не -ном сошёлся - не тільки світа, що в вікні (Приказка). Борода -ном - цапина борода, борода клинцем (Тесл.). Как ни кинь, а все клин - як не мостись, а все мулько; і сюди гаряче, і туди боляче (Приказки);2) (кусок ткани) клин, ум. клинок (-нка), клинець (-нця), клинчик, соб. клиння; косяк, ум. косячок (-чка). [Вирізав клинчик (Март.). Вшито клиння (Шухев.)];3) (остроугольный участок земли) клин, заріжок (-жка), ум. заріжечок (-чка), зазубник, закло, (оврага) клин. [Яр входив у ліс вузьким клином (Н.-Лев.). Отой заріжечок скопай на квітки (Борзенщ.). Під житом на заклі лежав (Кон.)];4) (участок севооборота) рука, клин. [У трьох руках поле (Полтавщ.). Яровий клин. У мене по одній десятині на кожну руку (Звиног.)].* * *( предмет) клин; ( участок земли) клин, -у -
9 искусственный
штучний, роблений; (поддельный) фальшивий (фалшивий). [Гіпотеза Погодіна - Соболевського така штучна й так одгонить од неї вигадкою (Єфр.). Така була, кажу, по-під панським садом на великому ставу роблена виспа (М. Вовч.). Це не живі квіти, а роблені (Звин.). Пробував робити по садах фальшиві руїни (Куліш)]. -ная борода - наставна, штучна борода. -ные бриллианты - фальшиві брилянти. -ное веселье - роблені (вдавані) веселощі. -ные зубы - штучні (фальшиві) зуби. -ный корм - штучний корм. -ные конечности - штучні кінцевини, кінцівки. -ный лёд - штучний (роблений) лід. -ная литература - книжне письменство. -ный нос - наставний ніс. -ные продукты - роблені продукти. -ная развязность - удавана вільність. -ные растения, цветы - роблені рослини, квіти. -ное слово - книжне (коване) слово. -ный свет - штучне світло. -ный смех - роблений, вдаваний сміх.* * *1) ( ненастоящий) шту́чний, ро́блений; (поддельный, фальшивый) фальши́вий\искусственныйое дыха́ние — мед. шту́чне ди́хання
\искусственныйые бриллиа́нты — фальши́ві брилья́нти
\искусственныйые удобре́ния — шту́чні до́брива
\искусственныйые цветы́ — шту́чні (ро́блені) кві́ти (квітки́)
\искусственныйый спу́тник — шту́чний супу́тник
2) ( притворный) уда́ваний; ( деланный) ро́блений\искусственныйый смех — уда́ваний (ро́блений) сміх
-
10 лопата
лопата. [Мов лопатою хто гріб до двора достатки всякі (Франко)]. -та железная - залізна лопата, заступ (-па), козир (-ря); см. Заступ. [Люди мовчки готували сокири, кілки, залізні лопати (Коцюб.)]. -та огородная - городня лопата. -та пекарная - печова, пікна, пекарська лопата. -та для провеивания зерна - віяльна лопата, віячка. Борода -той - борода, як лопата. Глядеть под -ту - на той світ збиратися, до гробу моститися.* * * -
11 лыко
лико, лут (-ту), соб. личчя, луття. [З однієї липи двічі лика не деруть (Номис)]. -ком шитый - ликом шитий, (перен.) валом підперезаний. [Хоч і валом підперезаний, а панич (Кониськ.)]. Не -ком шит - не повстяний. [Хлопець він не повстяний (Кониськ.)]. Он -ка не вяжет - він п'яний як хлющ, як ніч, хоч викрути, язиком не поверне. Борода велика, а ума ни на -ко - борода в пів аршина, а на розум дитина; вже з бородою, а наче й досі без штанів. Не всякое -ко в строку - не за всяку провину києм у спину. Хоть -ком шит, да мылом мыт - хоч і ликом шитий, та не в тім'я битий.* * *ли́колы́ка не вя́жет кто — перен. язико́м не пове́рне (не верне) хто, п'я́ний як хлющ (як хлю́ща, як ніч, як чіп) хто
-
12 мужество
1) (состояние мужчины, муж. пола, противоположн. женству) чоловічість, мужність (-ости);2) (муж. возраст) мужність, мужній вік (-ку), (возмужалость) змужнілість (-ости). Борода - признак -ства - борода - ознака мужности (змужнілости);3) (доблесть) мужність, (отвага) відвага, звага, (смелость) сміливість, смілість (-ости). [Влада не має сили й мужности признатися в своїх гріхах (Н. Рада). Благав її витерпіти і з мужністю перенести горе (Н.-Лев.). Спинилася, сподіваючись од його якого слова, що додало-б їй відваги (Грінч.). Не тратьте зваги, діти, будьте тверді (Л. Укр.)]. Вооружиться всем своим -ством - зібрати всю свою мужність (відвагу).* * *му́жність, -ності -
13 пышный
1) (великолепный, торжественный) пишний, бучний, бундю[я]чний; розкішний. [Пишними рядами виступають отамани, сотники з панами і гетьмани, - всі в золоті (Шевч.). Що з того, що замкнули мене у сей холодний льох, коли ввесь пишний світ, всі барви, увесь рух життя отут у мені, в голові, в серці (Коцюб.). Мов панський дім - будинок пишний твій (Грінч.)]. -ное празднество, -ная свадьба - пишне, бучне, бундю[я]чне свято, весілля. [Наш возний… на свій кошт таке бундячне весілля уджиґне, що ну! (Котл.)]. -ный обед - пишний, розкішний обід. -ная одежда, -ное убранство - пишні, розкішні шати, пишне, розкішне убрання. [Являється мій світ у пишних шатах (Куліш)];2) (роскошный, обильный) пишний, буйний, розкішний. -ные волосы - пишне, розкішне, буйне волосся; (только у женшин) пишні, розкішні, буйні коси. [Хвилі шовкові пишного волосся спадали на плечі (Грінч.). Розкішне чорне волосся хвилею впало на плечі (Коцюб.). Поет поправив своє буйне волосся (Л. Укр.)]. -ная борода - пишна борода. [Увійшов піп, погладжуючи свою пишну бороду (М. Вовч.)]. -ный цвет, -ная зелень - пишний, буйний цвіт, пишна, буйна зелень. -ные колосья - пишне, розкішне, буйне колосся, пишні, розкішні, буйні колоски (и пишний колос). [Як їдем сіяти, то раз-у-раз добре пообідаєм, - то тоді будуть розкішні колоски на всякому хлібові (Звин.)];3) (раздутый, полный) пишний, пухнатий. -ное праздничное платье - пишне святне убрання;4) (спесивый, чванный) пишний, пихатий, бундючний, пиндючний. [І в багатих санках пан пихатий (Грінч.)].* * *пи́шний; ( роскошный) розкі́шний; (богатый, шумный) бучни́й, диал. бучли́вий; (о растительности) буйний; (мягкий: о хлебных изделиях) пухки́й; ( напыщенный) бундю́чний -
14 бородавка
бородавка, гузка. -давочка - бородавочка.* * *борода́вка, гузка -
15 бородавник
бот.пра́зелень, -ні, борода́вник -
16 бородатый
-дастый бородатий.* * *борода́тий -
17 бриться
бриваться голитися. [Не часто голився, так борода як щітка (Квітка)].* * *голи́тися, бри́тися -
18 бурачок
бот.1) уменьш. бурячо́к, -чка2) бурачо́к, -чка́, борода́вник -
19 внимание
увага; (сильнее) пильна увага. Обращать, обратить внимание на что-л. - звертати (звернути) увагу (свою або чужу) на що, уважати, уважити на що, зважати, зважити на що, оглядатися (оглянутися) на що, класти (покласти) увагу на що, (вульг.) вдаряти (вдарити) на що; (находить привлекательным) накидати (накинути) кого оком; (сжалиться) зглянутися на кого. [На все сам звертає увагу (Рудч.). На вважають вони на літа, на вроду (Шевч.). Москаль на сльози не вдаря (Ном.). Вона недужа лежала, дак він і тоді уваги не клав (Червіг.). Я вже її накинув оком. Згляньтеся (огляньтеся) на мене невидющого!]. Обращать на себя (привлекать к себе) внимание, быть принятым во внимание - спадати, спасти кому на увагу, притягати, притягти (привертати, привернути) до себе чиюсь увагу, кидатися, кинутися на увагу комусь. [Уривок з пісні, що спав на увагу ще авторові «Исторіи Русовъ» (Єфр.). Він притяг до себе увагу таткову (Крим.). Кожному мусіла кинутися на увагу його чорна борода (Крим.)]. Обратите внимание - уваж, уважте, вважай, уважайте. Сосредоточивать внимание - збирати (зосереджувати) увагу на чому. Не обращать, не обратить внимания, оставлять без внимания - не звертати уваги, не вважати, не (по)турати на що, занехаювати, занехаяти що, занедбувати, занедбати що, нехтувати, знехтувати (занехтувати) що, чим, легковажити що. [Хай сміються, не потурай на те. Він занедбує (нехтує, легковажить) свої обов'язки]. Он, и внимания не обращает на это - він і байдуже на те, про те, до того (Квіт.). А это остаётся без внимания - а це байдуже, а про це (за це) байдуже. Принимать во внимание, в соображение что-л. - брати, взяти що на увагу, зважати, зважити на що-неб., уважати, уважити на що-неб., мати на увазі, оглядатися, оглянутися на що. Принимая во внимание - беручи до уваги що, зважаючи, уважаючи на що, маючи на увазі що, з уваги, з огляду на що, як на що, як на кого. [Маємо письменство не так-то вже й бідне, як на наші обставини]. Представлять чьему-л. вниманию - подавати, подати кому до уваги щось, ставити, поставити що-н., кому-н. перед очі, на очі. [Левицький поставив перед очі читачеві багатющу колекцію «пропащих» (Єфр.)]. Отвратить (отвлечь) внимание - відвернути (одтягти) увагу чиюсь, (вульг.) заґавити кого. [Я піду їх заґавлю, а ти бери (Мнж.)]. Оказать внимание - дати увагу комусь, показати увагу, зробити ласку. Благодарю за внимание - дякую за увагу, я вдячний за уважність (до мене, до тебе). Относиться со вниманием к чему, посвящать внимание чему-л. - віддавати увагу чомусь. Заслуживающий, достойный внимания - вартий уваги, (справедливый) слушний. [Думка ця слушна: дає вихід із становища].* * *ува́га; ( внимательность) ува́жність, -ностіобраща́ть, обрати́ть \внимание на кого́-что — зверта́ти, зверну́ти ува́гу на ко́го-що, уважа́ти, ува́жити на кого-що
принима́ть, приня́ть (брать, взять) во \внимание что — бра́ти, узя́ти до уваги (на увагу) що, зважа́ти, зва́жити (уважа́ти, ува́жити) на що
-
20 длиннобородый
довгобородий, довгобородько, бородань.* * *довгоборо́дий, борода́тий
См. также в других словарях:
борода́ч — бородач, а … Русское словесное ударение
БОРОДА — жен. средняя часть нижней челюсти, под губами; подбородок. | Волос на щеках и подбородке: у ·раскольн. отечество. У кого борода клином, у кого заступом. Сам с ноготь, а борода с локоть. Сам с локоток, борода с ноготок. Старичок с кувшин, борода с … Толковый словарь Даля
борода — сущ., ж., употр. часто Морфология: (нет) чего? бороды, чему? бороде, (вижу) что? бороду, чем? бородой, о чём? о бороде; мн. что? бороды, (нет) чего? бород, чему? бородам, (вижу) что? бороды, чем? бородами, о чём? о бородах 1. Бородой называют… … Толковый словарь Дмитриева
борода — укр. борода, ст. слав. брада γένειον (Супр.), болг. брада, сербохорв. брада, чак. бра̄да̏, словен. brada, чеш. brada, польск. broda, каш. barda, broda, в. луж., н. луж. broda. Родственно лит. barzdà, лтш. bârzda, bārda, др. прусск. bordus, лат … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
борода — борода, бороды, бороды, бород, бороде, бородам, бороду, бороды, бородой, бородою, бородами, бороде, бородах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
борода — См … Словарь синонимов
Борода — ношение (или бритье) Б. во все времена было и остается в той или иной мере знаковым, так же как прическа или косметика. Будучи вторичным половым признаком, Б. может осмысливаться как проявление и символ мужественности, воплощение жизненной силы;… … Российский гуманитарный энциклопедический словарь
БОРОДА — БОРОДА, бороды, вин. бороду, мн. бороды, бород, бородам. 1. Волосяной покров на нижней части лица. 2. Две небольшие мясистые части, висящие у некоторых птиц под клювом. Петушья борода. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
борода — БОРОДА1, ы, вин. бороду, мн бороды, бород, ам, ж Волосяной покров на нижней части лица мужчины, а также пучок длинных волос, перьев под клювом, ртом животного, птицы. Окладистая с проседью борода придавала ему степенный купеческий вид (Д. Мамин… … Толковый словарь русских существительных
Борода — I ж. 1. Волосяной покров на нижней части лица мужчины. отт. Пучок длинных волос под мордой у некоторых животных. отт. Мясистые образования или пучок длинных перьев под клювом у некоторых птиц. 2. То, что своим внешним видом напоминает бороду (что … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
БОРОДА — БОРОДА, ы, вин. бороду, мн. бороды, бород, ам, жен. 1. Волосяной покров на нижней части лица у мужчин. Отпустить бороду. Окладистая б. Смеяться в бороду (тихо, исподтишка; разг.). 2. У нек рых животных: пучок волос, перьев или мясистые отростки… … Толковый словарь Ожегова
