Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

боку

  • 1 боку

    бок, сторона́

    Українсько-російський політехнічний словник > боку

  • 2 бок

    бік (р. боку, мн. боки), Бок-о-бок с кем, обок - попліч кого-чого, побіч кого-ч., обік кого-чого, поруч кого-чого, з ким-чим. [Попліч його сідає. Побіч неї жиють люди. Поруч історичного студіювання українського письменства йшов і перегляд поточної літератури (Єфр.). Укр. література може йти тільки поруч з народнім життям (Єфр.)]. Бок-о-бок - бік- у-бік [Бік-у-бік труться]. Расположенный обок - узбічний. [Ширив свої займища що-року по узбічних пустинях (Куліш)]. Побоку - геть на-бік, пріч. Отдуваться боками - платити своїми боками. Бока отбить, отвалять - бебехи (-хів) кому надсадити. Намять бока, взять кого за бока - облатати (полатати) боки, дати наминачки. Сидеть боком - бокувати. [Не бокуй, сядь прямо]. Лечь на бок - збочитися, лягти (покластися) на бік. Лежать на боку (ленясь) - лежні справляти. С боку припёка - приший кобилі хвіст, п'яте колесо до воза.
    * * *
    бік, род. п. бо́ку

    Русско-украинский словарь > бок

  • 3 закалывать

    заколоть
    1) заколювати, колоти, заколоти, сколоти, (о мног.) поколоти, позаколювати. [Тупу-тупу ногами сколю тебе рогами];
    2) -ть булавкой - зашпилювати, зашпилити, (о мног.) позашпилювати. [Зашпилила хустку на грудях];
    3) безл. -лоло в боку - закололо в боку, в боці. [Занудило коло серця, закололо в боку (Шевч.)]. Заколотый - заколений и заколотий; зашпилений.
    * * *
    несов.; сов. - закол`оть
    1) зако́лювати, заколо́ти, -колю́, -ко́леш; (мног.: убить) поколо́ти; (несов.: резать животных) коло́ти; ( зашпиливать) зашпи́лювати, зашпили́ти и мног. позашпи́лювати
    2) (сов.: начать колоть) заколо́ти; заштрика́ти, зашпига́ти

    Русско-украинский словарь > закалывать

  • 4 лежать

    1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;
    2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];
    3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];
    4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;
    5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;
    6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;
    7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;
    8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].
    * * *
    лежа́ти

    \лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти

    Русско-украинский словарь > лежать

  • 5 лицевой

    1) лицьовий. -вая кость - лицьова кістка. -вой угол - лицьовий кут (-та). -вой череп - череп (-па) обличчя (-ччя). -вое полотенце - см. Лицевик;
    2) (о лице предмета) правий, лицьовий, зверхній. -вая сторона - правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку), лице; срв. Лицо 6. [В цеї хустки другий бік (изнанка) кращий за правий (за лице) (Брацлавщ.). Причепиш (дві каблучки золоті) до обох нарамників наплічника знизу, з лицьового боку його (Біблія)]. -вая сторона карты, монеты - лице карти, монети. [Грошам лиця нема (Номис)]. -вая сторона ткани - лице, правий, лицьовий (и т. д.) бік тканини;
    3) (о лице здания) чільний; чоловий. -вая сторона дома - чоло, чільний бік (р. боку) будинку. - вой фасад - чолова фасада. -вой чертёж дома - чоловий рисунок (-нку) (план) будинку;
    4) (снабжённый рисунками) лицевий, образовий (рукопис);
    5) (персональный) особовий, особистий. -вой счёт - особистий рахунок (-нку). -вая книга, бухг. - особова книга (книжка), книга (книжка) особистих рахунків.
    * * *
    1) ( относящийся к лицу человека) лицьови́й, лице́вий
    2) (наружный, передний) лицьови́й, лицеви́й; ( верхний) горі́шній, ве́рхній; (о ткани, одежде) пра́вий; ( о здании) чільний, чолови́й
    3) ( личный) особо́вий
    4) (о старинных рукописях, книгах) лице́вий

    Русско-украинский словарь > лицевой

  • 6 наружный

    (находящийся снаружи) (з)околишній, (з)окільний, надвірні[и]й, знадвірні[и]й; (наход. на поверхности тела, предмета) зверхній, (поверхностный) поверховий, позверховий; (внешний) зовнішній; срв. Внешний 1, 2 и 4. [Околишня мазка (Сл. Левч.). Околишній (надвірній) бік хати (Богодух.). Окільні галереї храму (Кониськ.). Після знадвірнього дуже ясного сонця вони нічого не бачили в темній крамниці (Н.-Лев.). Надвірня темрява (Київщ.). Душа жіноча щира сяє в зверхній красоті (Франко). Запалення копитів може бути позверхове й глибоке (Корольов). Зовнішній бік явищ (М. Грінч.)]. С -ной стороны - з околишньою (зовнішнього) боку, зокола, зверху, знадвору. [З околишнього боку гарно (Короленко). Клепки стружать з зовнішнього боку вігнуто (Бонд. Виробн.). Бачили ви, яка школа зокола? (Грінч.)]. -ная болезнь - зовнішня (зверхня) х(в)ороба. [Зверхні хвороби (Корольов)]. -ная дверь - надвірні двері (-рей). -ный диаметр - зовнішній діяметр (поперечник). -ное лекарство - зовнішні (зверхні) ліки (-ків), (надпись на аптек. этикетке) зовнішнє (-нього). -ная линия - зовнішня лінія. -ный надзор - зовнішній нагляд. -ная поверхность чего - зовнішній поверх, зовнішня поверхня, около чого. -ный порядок - зовнішній порядок (лад). -ное почтение - зовнішня (зверхня, видима) пошана. [Зверхні ознаки пошани (Короленко)]. -ная радость - зовнішня (зверхня) радість. -ная стена - околишня (надвірня) стіна. -ные стены - околишні (надвірні), стіни, около. [Мазати около (Полт.)]. -ные укрепления - околишні (зовнішні) укріплення.
    * * *
    зовнішній; ( находящийся на поверхности) зве́рхній; (находящийся за пределами дома, снаружи) надві́рний

    \наружныйая дверь — зо́внішні (надві́рні) две́рі

    Русско-украинский словарь > наружный

  • 7 внешний

    1) надвірній, зовнішній, околишній, окільний, зверхній. [Надвірній світ = внешний мир. Незначні зовнішні дрібниці. Зверхні події, зверхні обставини (Єфр.) = внешние события, внешние обстоятельства. Душа жіноча щира сяє в зверхній красоті (Фран.)]. С внешней стороны - з зовнішнього боку, з околишнього боку, знадвору, зверху;
    2) (поверхностный) поверховий, позверховий. [Поверхова просвіта. Під тією позверховою корою, якою вкрито мужицтво, відбувається культурний процес (Грін.)];
    3) внешний враг - околишній (надвірній, зовнішній) ворог (Н. Рада). Внешние дела, сношения - закордонні, заграничні справи, зовнішні зносини;
    4) (наружный) надвірній, знадвірній. [Двері надвірні].
    * * *
    зо́внішній; зве́рхній; ( наружный) надві́рний; (окружающий) навко́лишній

    \внешний угол — мат. зо́внішній кут

    Русско-украинский словарь > внешний

  • 8 возле

    біля (побіля) кого, чого, коло кого, чого, край (покрай, окрай) кого, чого, близько кого, чого, при кому, чому, коло боку у кого, чийого; (рядом) обік (обіч, побік, побіч) кого, чого, попліч кого, поруч кого, сумежно з чим, уряд за чим [Оце сидить він бувало у другій кімнаті, уряд за тією, де вчаться школярі (Еварн.)], по(у)з кого. [Поз молоду з лівого боку сідає старша дружка]. Возле дверей - одвір. Проходить возле кого, чего - іти проз кого, що. [Іде проз нашу хату. Ішов проз нас і не вклонивсь].
    * * *
    1) нареч. по́ряд, по́руч, побі́ля и побіля; ( поблизости) поблизу́
    2) предл. с род. п. ко́ло, бі́ля (кого-чого); ( подле) побі́ля, край, о́край (кого-чого); ( рядом) поряд, по́руч (кого-чого); (у чего-л.) під, по́під (чим), при, по́при (кому-чому); ( обок) обі́ч, по́біч, обі́к (кого-чого)

    Русско-украинский словарь > возле

  • 9 материнский

    матірній, (редко, ц.-сл. матерній), материнський, (материн) материн (-на, -не). [Вона з матірнім прихиллям цілувала й голубила мене (Крим.). Материнські обов'язки (Л. Укр.). Дивилася закоханими материними очима на сина (Грінч.)]. Родственники с -кой стороны - родичі (кревні) по матері, з матірнього боку, материного коліна. [Із матірнього боку є у тебе сестра Октавія (Куліш)]. -кое наследство - материзна.
    * * *
    материнський, ма́терній

    Русско-украинский словарь > материнский

  • 10 переваливаться

    перевалиться
    1) перекидатися, бути перекиданим;
    2) перевалюватися, перевалитися, перевертатися, перевернутися, (о мног.) поперевалюватися, поперевертатися через що. [Через баркан перевалилося в садок щось дуже велике й довге (Неч.-Лев.)];
    3) (из стороны в сторону) перехилятися, перехилитися, вихитуватися. -ваться с ноги на ногу, на ходу - перехилятися, перехняблюватися з боку на бік, на ході, коливати з ноги на ногу. Ходить -ваясь - ходити перехиляючись, перехняблюючись, вихитуючись (з боку на бік), ходити перехильцем, перехлябисто, переваги-ваги, перевальцем.
    * * *
    несов.; сов. - перевал`иться
    1) перева́люватися, перевали́тися и поперева́люватися; ( переворачиваться) переверта́тися, переверну́тися и попереверта́тися

    ходи́ть перевалива́ясь — ходи́ти перева́люючись; ходи́ти перева́льцем (перехиля́ючись), колива́ти [з ноги́ на но́гу]

    2) (через что-л.) перева́люватися, перевали́тися; ( перегнуться) перегина́тися, перегну́тися, перехиля́тися, перехили́тися и поперехиля́тися
    3) страд. (несов.) перева́люватися; перекида́тися

    Русско-украинский словарь > переваливаться

  • 11 перевёртываться

    перевернуться
    1) перевертатися, перевернутися, перекидатися, перекинутися, (диал.) перекачнутися, (о мног.) поперевертатися, поперекидатися. -нуться с боку на бок, на другой бок - перевернутися (перекинутися) з боку на бік, на другий бік. И кости мои в могиле -нутся - і кістки мої струхнуться в ямі (в могилі). Лодка -нулась - човен перекинувся (перевернувся, диал. перекачнувся). -нуться, едя на лодке - перекинутися, перевернутися човном їхавши, вивернутися з човна їхавши. Счастье -нулось - щастя перевернулося, иншим кінцем обернулося. -ваясь вверх дном - уперекидь. [Пішли столи вперекидь (Неч.-Лев.)];
    2) перегортатися, перегорнутися, бути перегорнутим, перегорненим;
    3) перекручуватися, перекрутитися - см. Переверчиваться;
    4) см. Превращаться, превратиться.
    * * *
    несов.; сов. - переверн`уться
    1) переверта́тися, переверну́тися и попереверта́тися; перекида́тися, переки́нутися и поперекида́тися
    2) перегорта́тися, перегорну́тися
    3) ( поворачиваться кругом) поверта́тися, поверну́тися

    Русско-украинский словарь > перевёртываться

  • 12 переворачиваться

    переворотиться, перевернуться
    1) перевертатися, перевернутися, перекидатися, перекинутися. [Діжка перекинулася, вода полилася];
    2) перевертатися, перевернутися, перекидатися, перекинутися, обертатися, обернутися, перекладатися, перекластися, вивертатися, вивернутися. [Перевертався на ліжку з боку на бік. Не спиш, перекидаєшся. Як зболить один бік, вона обертається на другий. Перекладався з боку на бік (Мирн.). Через голови вивертались (Лев.)]; (о страницах, листах) перегортатися, перегорнутися, (о мног.) поперегортатися, поперегортуватися;
    3) -ться наизнанку - лицюватися, перелицьовуватися, перелицюватися, вивертатися, вивернутися, (о мног.) поперелицьовуватися, повивертатися, бути перелицьованим, вивернутим.
    * * *

    Русско-украинский словарь > переворачиваться

  • 13 поворачиваться

    поворотиться повертатися, повернутися, обертатися, обернутися, завертатися, завернутися. [Почуває на собі погляд його і повертається. Обернувся (завернувся) обличчям до стіни]. -ваться с боку на бок - обертатися з боку на бік. [Як зболить її їден бік, вона обертається на другий (Рудан.)]. -ся к кому спиной - повернутися (завернутися) до кого плечима. -ться (обращаться) к чему - звертатися, звернутися до чого. [Щасливеє створіння, квітка, й та радіючи звертається до світу (Грінч.)]. Там так тесно, что нельзя -титься - там така тіснота, що не можна (ніяк) завернутися. Ну, -вайся живей! - А ну лиш, мерщій (хутчій)! звихайся (звивайся, ворочайся) швидше! [Ой, матінко, утко, ворочайся хутко: уже сонце низенько, дружечки близенько (Грінч. III). Ой, матінко-вутко, звихай-же ся хутко (Грінч. III)].
    * * *
    несов.; сов. - поворот`иться
    2) (несов.: действовать, делать что-л.) поверта́тися

    Русско-украинский словарь > поворачиваться

  • 14 покалывать

    поколоть колоти, поколоти, сколоти, наколоти, шпигати, пошпигати, штрикати, поштрикати, поштиркати кого. В боку -вает - у боку коле, шпигає, пошпигує. -лоть ногу - наколоти ногу; сколоти ногу. Поколотый - поколотий, сколотий, поколений, поштриканий, поштирканий, пошпиганий. -ный палец - сколотий палець. Весь труп -лот ножом - увесь труп поколотий (поштриканий) ножем.
    * * *
    I
    коло́ти [потро́ху, потро́хи, коли́-не-коли́]
    II
    ( причинять боль) коло́ти, поко́лювати

    Русско-украинский словарь > покалывать

  • 15 Перелегать

    перелечь перелягати, перелягти, (о мног.) поперелягати. [Переляж на друге місце. Переліг дорогу]. Перелечь с боку на бок - перекинутися (перевернутися, перекотитися) з одного боку на другий. Дорога -гает через поля - дорога йде (снується) полями. Хребет -лёг реку образовав водопад - пасмо перекинулось через річку, утворивши водоспад.

    Русско-украинский словарь > Перелегать

  • 16 валять

    валивать валяти, качати; (хлеб, тесто, глину) качати (корж), викачувати, місити (діжу), виробляти; (сукно, шерсть) валити, валяти, обвалювати, пихати; (делать наскоро) валяти, ляпати, мазгати; (д. стремительно) шкварити, затинати, витинати. Валяй! - шквар! качай-валяй! Валять дурака - дурня клеїти.
    * * *
    1) валя́ти; ( катать) кача́ти; ( качать с боку на бок) хита́ти
    2) ( скатывать в определённую форму - о хлебе) вика́чувати, кача́ти; ( лепить) ліпи́ти
    3) (сбивать из шерсти, пуха) валяти
    4) ( делать небрежно) ля́пати, ліпи́ти, валя́ти

    Русско-украинский словарь > валять

  • 17 вдруг

    нар.
    1) (внезапно) враз, нараз, раптом, зненацька, нагло, напруго, як стій, вмить. [Враз, несподівано, з боку почувся брязкіт рушниць (Коцюб.). Аж нараз почувся стукіт (Франко). Раптом стихло усе (Л. Укр.). Зненацька проміння ясне од сну пробудило мене (Л. Укр.). Ми розмовляємо, коли це як стій приходить він. Заслаб напруго. Помер як стій (нагло)];
    2) (сразу, разом) - разом, відразу, враз. [Музики разом стали, неначе струни порвали (Неч.-Лев.). Лазар простяг руку до хліба і враз одсмикнув (Коцюб.). Вся моя злість на Йвася відразу десь і зникла (Грінч.)];
    3) как вдруг - аж, аж гульк, аж ось, як ось, коли, коли разом, коли раптом. [Тільки-що поблагословивсь їсти, аж тая стріла так і встромилася у печеню (Гр.). Сиджу, книжку читаю. Як ось батько: «Козаки!» (Тесл.). Поспішала в Московщину; аж гульк зіма впала (Шевч.). Сиділа увечері пізно в своїй хаті, коли у двері щось стук-стук (М. Вовч.)].
    * * *
    нареч.
    1) ( внезапно) ра́птом, враз, нара́з, коли́, коли́ це, на́гло, ( неожиданно) знена́цька, при́тьмом и притьмо́м, при́тьма

    как \вдруг — коли́ ра́птом, коли́ це (враз, нара́з), аж ось, ( глядь) аж (коли́) гульк (глядь)

    2) ( сразу) ра́птом, відра́зу, ра́зом, враз
    3) ( разом одновременно) ра́зом, враз, за́раз
    4) (в знач. част.: а если?) ра́птом, аж (а) ра́птом, а що як, а бува́

    Русско-украинский словарь > вдруг

  • 18 вогнуть

    -ся увігнути, -ся, угнути, -ся. -тый - увігнутий, угнутий. [Ніс увігнутий]. -то - увігнуто, угнуто. [Клепки стружать з зовнішнього боку вигнуто, а з середини вгнуто]. Вогнуто-выпуклый - увігнуто-опуклий, (геол.) казанувато-вгнутий. [Казанувато-вгнутий розполог (шарів землі) (Тутк.)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > вогнуть

  • 19 водружать

    водрузить ставити, становити (сов. поставити, постановити), затикати, заткнути, закладати, закласти, вкопувати, вкопати, застромлювати, застромити, уґрунтувати. [Поставили хрест на могилі. Заклали стовпа. Затикають з одного боку на човні бунчук, з другого прапор (Куліш). Позатикав прапорі (Куліш). А тимчасом на Голгофті хрест уґрунтували (Рудан.)].
    * * *
    несов.; сов. - водруз`ить
    ста́вити, поста́вити; ( укреплять знамя) підно́сити, підне́сти, підніма́ти, підня́ти

    Русско-украинский словарь > водружать

  • 20 выдёргивать

    -ся, выдергать, -ся и выдернуть, -ся виривати, -ся, вирвати, -ся, висмикати, -ся, висмикнути, -ся, вискубати, -ся, вискубти, -ся, микати, вимикати. [Вирвати зуб. Висмикнути нитку. Ячмінь такий маленький, що косою не зачепиш,- доводиться микати]. Быстро выдёргивать, выдернуть - вишморгувати, вишморгнути. В-ать нитки из ткани - висотувати, висотати, вистріпувати, вистріпати, виторочувати, виторочити, висмикати, висмикати. [Висотала намітку (канву). Виторочила рушник, тепер можна торочки в'язати. Тут підрубиться, а з цього боку висотається,- будуть торочки]. В-ать льон, коноплю - брати, побрати, вибрати. Выдерганный - висмиканий, вимиканий, висотаний, вискубаний. Выдернутый - вирваний (напр. зуб), витягнений, витягнутий, висмикнутий, вискубнутий.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыдернуть и в`ыдергать
    висми́кувати и висмика́ти, висмикати и висмикнути и мног. повисми́кувати и повисмика́ти; ( вырывать) вирива́ти, ви́рвати и мног. повирива́ти; ( вытягивать) витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитя́гувати; (лён, коноплю) вибира́ти, ви́брати и мног. повибира́ти

    Русско-украинский словарь > выдёргивать

Страницы

См. также в других словарях:

  • боку — * beaucoup. Сильно. Что, вы умеете так гадать: любит не любит, или лучше так: beaucoup, passsionnement, pas du tout, un peu ..? говорил он, вертя в руках ромашку, в ночном свете казавшейся серебристой. И. Л. Данилов Без прикрас. // РВ 1893 5 133 …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • боку манже, боку буар, боку безе — * beaucoup manger, beaucoup boir, beaucoup baiser. Мужики с тремя классами говорили мне, что выучили французский, строя Атлантический вал и подтверждали фразой: Боку манже, боку буар, боку безе (много есть, много пить, много трахаться) . Помню,… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • боку д'ассюранс — * Много самоуверенности, мало толку. Ко мне заезжал барон Будберг. Beaucoup d assurance, peu de portée. 1866. Валуев Дн. 2 106 …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • боку де бонте, мэ трэ пе де шарите — * beaucoup de bonté, mais très peu de charité. Много доброты, но очень мало любви к ближнему. На такие переходы от одного настроения к другому способны все те в душе кого, по словам какого то французского писателя, много доброты, но очень мало… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • боку де брюи пур рьен — * beaucoup de bruit pour rien. Пословица: много шума из ничего . По настоянию Киселева дела были внесены в Государственный совет и окончены, кажется, ничем. Beaucoup de bruit pour rien. РС 1892 5 227 …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • мерси боку — merci beaucoup. 1. Большое спасибо. Отец Герасим подал дьякону вытащенную им бутылку с водкой. Мерси боку! крикнул дьякон. Смотри, не быть бы тебе на боку! сострил батюшка, дьякон захохотал. И. Салов Едет! // ОЗ 1872 6 1 214. И какая вы там ни… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • По-боку — (иноск.) прочь! Ср. Прежде я извлекалъ изъ него (имѣнія) нѣкоторую пользу, но теперь, разумѣется, ничего, кромѣ непріятностей, предвидѣть нельзя. Однако по̀ боку политику! Тургеневъ. Собака. Ср. Кабы всегда чарка доходила до рту! Да кабы… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • С боку припека — Съ боку припека (иноск.) не свой, не родня, посторонній (намекъ на припекъ, припеку, прилипшее отъ печенья). Ср. А зачѣмъ ты лѣзъ въ это дѣло, съ боку припека, кто тебя совалъ? Даль. Новыя картины русскаго быта. 18, 5. Ср. Ну, да какъ же ты… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • лежать на боку — См …   Словарь синонимов

  • С какого боку ни заходить — С КАКОГО БОКУ НИ ЗАХОДИТЬ. С КАКОГО БОКУ НИ ЗАЙТИ. Разг. Экспрес. Как ни пытаться. Когда я вхожу в магазин, я долго изучаю продавца… Но с какого боку я ни захожу, результат один и тот же: А когда будет то то? Когда привезут, тогда и будет (У.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • С какого боку ни зайти — С КАКОГО БОКУ НИ ЗАХОДИТЬ. С КАКОГО БОКУ НИ ЗАЙТИ. Разг. Экспрес. Как ни пытаться. Когда я вхожу в магазин, я долго изучаю продавца… Но с какого боку я ни захожу, результат один и тот же: А когда будет то то? Когда привезут, тогда и будет (У.… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»