Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

без+исключения

  • 1 правило

    I. правило, реґула, (предписание) припис (-су), (принцип) засада, принцип (-пу), установа; норма. [Правило єзуїтської морали (Єфр.). Наша реґула теперечки - око за око, зуб за зуб, кров за кров, мука за муку (Стор.). З занедбанням усяких приписів гігієни й обережности (Франко)]. Грамматическое -ло - граматичне правило. Четыре -ла арифметики, мат. - чотири правила аритметики. -ла монастырские - правила манастирські, манастирський лад (порядок). Общепринятые -ла - світовий лад, загальновживані правила. Не знать общепринятых -вил - не знати світові ладу (Св. П.). У него такое -ло - у нього таке правило, такий принцип, така установа. Принимать за -ло - брати на правило, за принцип, держатися правила, принципу. Нет -ла без исключения - нема правила без винятку. -ла приличия - звичай (-чаю), звичайність. Учить -лам приличия - вчити звичаю. [Чи я-ж тебе звичаю не вчила?]. Соблюдать -ла приличия - мати звичай, додержувати(ся) звичаю, звичайности. По всем -лам - з додержанням усіх правил, додержуючи всіх правил. Человек без -вил - людина без принципів, без засад. -ла религии, политики, чести, нравственности - правила (принципи, приписи, установи) релігії, політики, чести, морали. Начальные -ла - основні правила (установи), основи.
    II. 1) (руль) стерно, керма, правило; (у плота или баржи) трепло; срв. Весло;
    2) правило, правильце; см. Ватерпас и Отвес;
    3) (хвост борзой собаки) хвіст у хорта;
    4) артил. - правило.
    * * *
    I пр`авило
    пра́вило
    II прав`ило
    1) спец. прави́ло
    2) ( для управления), спец. прави́ло; ( руль) стерно́, кермо́; ке́рма; ( длинное весло) трепло́
    3) охотн. хвіст, род. п. хвоста́

    Русско-украинский словарь > правило

  • 2 каждый

    1) (всякий, все) кожний, кожен, (диал.) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати - кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится - на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) - кожне, що (це вчинить). -дый без исключения - кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам'яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу - на кожнім кроці; що не крок, (то)… С - дого (по раскладке) - від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];
    2) (и тот и другой и третий, каждый следующий) кожний, кожен, кождий. [Один чоловік нараяв їй іти до кожного (судді) додому (Квітка). У кождій палі угорі дірка продовбана (Квітка)]. -дого десятого (пороть) - що-десятого (бити, сікти). дый из нас - кожний (кожне) з нас. Календарь на -дый месяц - календар на кожний (кожен) місяць. На -дые два, три (приходится) - що два, що три, то й… [Що п'ять верстов, то й коршомка (Рудан.)]. На -дый (что ни… то и) - що… то. [Що байрак, то й козак (Приказка)]. При -дом выезде - при кожнім виїзді. -дые пять станций буфет - що п'ять станцій буфет; буфет - що (кожні) п'ять станцій. С -дым разом (чем далее) - де-далі, чим-раз. [Де-далі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (Коцюб.)];
    3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с род. или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год - що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю - що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом - кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье - що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. пад. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) - кожної середи (приходьте). В -дую минуту - кожної хвилини, (гал.) в кождій хвилі. Через -дый понедельник - що-другого понеділка. С -дым годом - що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой - що-хвилина. С -дым разом (хуже) - що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).
    * * *
    ко́жний, кратк. ф. ко́жен, -жна, -жне, усилит. кожні́сінький; ( всякий) уся́кий; (в сочетании с существительными, преим. обозначающими отрезок времени, обычно передаётся наречием с первой составной частью що...)

    \каждый ую весну́ — щовесни́, ко́жної весни́, ко́жну весну́

    \каждыйые два дня — що два дні, ко́жні два дні

    Русско-украинский словарь > каждый

  • 3 наперечёт

    нрч. під ліком, на вилік. [Цього року не вродило нічого, - всі вишні під ліком (Звин.)]. Я их всех знаю -чёт - я їх усіх знаю на вилік, вони в мене всі, під ліком, (образно) я їх усіх знаю як свої п'ять пальців. Все -чёт - всі як один, всі до одного; сами за себе, одним лицем. Они у нас -чёт - вони в нас під ліком, (обр.) їх у нас як кіт наплакав. Нас и всего то - чёт трое - нас і всіх, хоч полічи (перелічи), троє; нас і всіх тройко.
    * * *
    нареч.
    1) (целиком, без исключения) без ви́нятку

    знать всех \наперечётт — зна́ти всіх до о́дного (без винятку)

    2) ( немного) небага́то

    Русско-украинский словарь > наперечёт

  • 4 весь

    вся, всё увесь (весь, усей), уся, усе, усенький, -ка, -ке, цілий, -ла, -ле. [Увесь день. Усю (цілу) ніч. Усеньку воду попили. Увесь світ. Цілий всесвіт. Застогнала, заридала ціла Україна (Рудан.)]. В некоторых случаях русское весь охотнее передаётся как раз через - цілий. [Кричав на цілу хату. По цілій землі руській. Лямпи заливали цілу руїну світлом (Л. Укр.). Перед цілим людом. Ціла людськість. Оглядів мене цілого = с головы до ног. Ціле його безталання стає йому перед очі (Коцюб.). На цілий зріст - во весь рост]. Весь как есть, совершенно весь, весь без исключения - геть увесь, чисто ввесь, увесь дочиста, увесь одним лицем, (только с мн. ч. и с сущ. собир.) увесь наголо. [Жінки наголо всі цокотухи]. Все до одного, до последнего - всі до жодного. [Ми до жодного повстали на ворога]. Все вместе (без разбору) - усі посполу. При всех - привселюдно. Со всего плеча - чим дуж, що сили. Изо всех сил, во всю мочь - з усієї снаги (сили), що сили, скільки сила (-ли) змагає (- ають), змагала (-ли). Со всех ног - прожогом, що духу. Во всю прыть, во весь дух - що духу, чим дуж. Во всю, во всю Ивановскую - на всі заставки, що сили, що духу (є). Всё, всего ср. - усе, усього. Кругом як в усі, все мовчить (Шевчен.). Усе гаразд, усе добре]. При всём том - по-при все те, проте. Всё равно - все одно, однаково (см. Безразлично). Всё на всё - усе чисто, усе дочиста, геть усе. Всего на всё - усього-но, гурт на гурт усього (усіх). Всё, нар. -
    1) (всегда, беспрестанно) - усе, одно. [Усе я, да я, а чому-ж не ви? Ледві додому вернувсь та одно стогне (Грінч.)]. Всё более и более - все геть та й геть. [Козаки все геть та й геть, убивалися у військове діло (Куліш)];
    2) (до сих пор) досі;
    3) всё, всё же, всё таки - проте.
    * * *
    I мест.
    весь, уве́сь, ввесь (ж. вся, уся́, с. все, усе́, мн. всі, усі́); усе́нький; ( целый) ці́лий; ( полный) по́вний
    II сущ.
    село́

    Русско-украинский словарь > весь

  • 5 перебивать

    перебить
    1) (перешибить) перебивати, перебити, перетинати, перетнути, (о мног.) поперебивати, поперетинати. [Я вашому собаці ноги поперебиваю. Сокири пугою не перетнеш];
    2) (избить) вибивати, вибити, повибивати, повбивати, побити, позабивати, перебити кого. [Багато народу повибивали (повбивали, побили) під ту війну]. -бить всех без исключения - вибити усіх до ноги, побити, повбивати, позабивати геть (чисто) усіх. [Усіх чисто людей у місті вибито і місто спалено (Грінч.)];
    3) побити, потовкти, потрощити (все), перебити, перетовкти, перетрощити. [Перетовкти увесь посуд];
    4) (волос, пух и т. п.) перебивати, перебити, поперебивати, перетрушувати, перетрусити, поперетрушувати, пересипати, пересипати, попересипати. [Уже наші жінки і подушки поперебивали];
    5) (мешать что-л. делать) перебивати, перебити кому що, перебаранчати, перешкоджати, заваджати кому що робити, ставати, стати на перешкоді (на заваді) кому. -бить у кого что (место, должность) - перехопити у кого що (службу, посаду). -бить у кого-л. жениха, невесту - перелюбити чийого молодого, молоду. [Вона мого хлопця перелюбила];
    6) (прерывать) перебивати, перебити, перепиняти, перепинити, перехопляти, перехопити кого. [Не перепиняй мене, а то й казати не буду]. -бить, -вать чью-л. речь - перебити, перебивати кому мову, впадати кому в річ. -бить сон - переламати сон. Перебитый - перебитий, перетятий; побитий и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - переб`ить
    1) перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти
    2) (убивать всех, многих) перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти, вибива́ти, ви́бити и повибива́ти
    3) ( разбивать) би́ти, поби́ти, перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти; ( ломать) трощи́ти, потрощи́ти, несов. ви́трощити, перетрощи́ти, поперетро́щувати; ( посуду) товкти́, перетовкти́ и потовкти́
    4) ( прерывать речь) перебива́ти, переби́ти, перерива́ти, перерва́ти, перепиня́ти, перепини́ти; несов. перебаранча́ти; ( включаясь в беседу) перехо́плювати, перехопи́ти

    Русско-украинский словарь > перебивать

  • 6 положительно

    1) стало, рішучо, певно. Это -но никуда не годится - це зовсім таки ні до чого не здатне (не судне). -но весь, все, всё - геть, геть чисто, геть увесь, геть усе, геть усі;
    2) позитивно, додатн(ь)о. На мою просьбу он ответил -но - на моє прохання відповів він позитивно. Наэлектризованный -но - наелектризований додатн(ь)о.
    * * *
    нареч.
    1) ( утвердительно) позити́вно
    2) ( совершенно) зо́всім; ( абсолютно) абсолю́тно; ( буквально) буква́льно; ( решительно) рішу́че; ( безусловно) безумо́вно; ( определенно) напе́вно, напе́вне; ( точно) то́чно
    3) (в сочетании с формами от "весь" в значении: без исключения) геть; геть-чи́сто

    Русско-украинский словарь > положительно

  • 7 решительно

    нареч.
    1) рішу́че; ( категорически) категори́чно; ( смело) зва́жливо; (твёрдо, настойчиво) притьмо́м и при́тьмом, притьма́ и при́тьма

    де́йствовать \решительно но — ді́яти рішу́че

    \решительно но возрази́ть — рішу́че (категори́чно) запере́чити

    2) (совершенно, совсем) зо́всім; ( окончательно) остато́чно; ( абсолютно) абсолю́тно

    \решительно но ка́ждый — абсолю́тно ко́жний; усилит. кожні́сінький

    \решительно но никако́й — абсолю́тно нія́кий, усилит. анія́кий, ніякі́сінький, аніякі́сінький

    \решительно но никого́ — абсолю́тно ніко́го, усилит. аніко́го, нікогі́сінько, анікогі́сінько

    \решительно но ничего́ не зна́ет (не уме́ет) — зо́всім нічо́го (абсолю́тно нічо́го, усилит. анічо́го, нічогі́сінько, анічогі́сінько) не зна́є (не вмі́є)

    3) (в сочетании с формами от "весь": без исключения) геть уве́сь; геть-чи́сто весь, усе́ чи́сто;\решительно

    но всё съе́ли — геть усе́ (геть-чи́сто все, все чи́сто, все до кри́хти) з'ї́ли

    Русско-украинский словарь > решительно

  • 8 Невпример

    нрч.
    1) (несравненно) незрівнянно, без порівняння, (вне сравнения) над(усяке) порівняння; (при сравн. степ. обычно) багато, багацько, далеко, значно, куди, (редко) невзаміру. [Товариства зібралося невзаміру більш (Сл. Гр.)];
    2) (в виде исключения) як ви(й)няток, (в противоположность) на протилежність. мер другим (прочим) - як ви(й)няток проти инших (проти решти), не то що инші, не так як инші. Он -мер своему брату послушен - він протилежно своєму братові слухняний, він на відміну від свого брата слухняний, він не так як його брат - слухняний.

    Русско-украинский словарь > Невпример

См. также в других словарях:

  • без исключения — См …   Словарь синонимов

  • нет правила без исключения — Ср. Но как нет правила без исключения, то и тут, в этой тягостной полосе моих ранних воспоминаний, есть одно исключение.... Лесков. Владычный суд. 2. Ср. Хоть он людей, конечно, знал, И вообще их презирал; Но (правил нет без исключений): Иных он… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • все без исключения — нареч, кол во синонимов: 18 • в полном составе (15) • все (95) • все без изъятия (18) …   Словарь синонимов

  • Нет правила без исключения. — Нет правила без исключения. См. ВЕРНОЕ ВЕСТИМОЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • без разбора — См …   Словарь синонимов

  • без остатка — подчистую, под метелку, полностью, дочиста, все как есть, без изъятия, со всеми потрохами, до последней капли, без исключения, целиком, до дна, до капли, целиком и полностью, на сто процентов, на все сто процентов, до конца, бесследно Словарь… …   Словарь синонимов

  • БЕЗ — (без удар., кроме тех случаев, когда ударение переносится с сущ. на предлог, напр. без толку, без соли) и безо (см.), предлог с род. 1. Указывает на отсутствие кого нибудь, ненахождение чего нибудь в наличности; ант. с . без денег. Пить чай без… …   Толковый словарь Ушакова

  • без — (без удар., кроме тех случаев, когда ударение переносится с сущ. на предлог, напр. без толку, без соли) и безо (см.), предлог с род. 1. Указывает на отсутствие кого нибудь, ненахождение чего нибудь в наличности; ант. с . без денег. Пить чай без… …   Толковый словарь Ушакова

  • БЕЗ — (без удар., кроме тех случаев, когда ударение переносится с сущ. на предлог, напр. без толку, без соли) и безо (см.), предлог с род. 1. Указывает на отсутствие кого нибудь, ненахождение чего нибудь в наличности; ант. с . без денег. Пить чай без… …   Толковый словарь Ушакова

  • без изъятия — нареч, кол во синонимов: 6 • без исключения (20) • без остатка (26) • до конца (61) …   Словарь синонимов

  • Нет правила без исключения — Нѣтъ правила безъ исключенія. Ср. Но какъ нѣтъ правила безъ исключенія, то и тутъ, въ этой тягостной полосѣ моихъ раннихъ воспоминаній есть одно исключеніе.... Лѣсковъ. Владычный судъ. 2. Ср. Хоть онъ людей, конечно, зналъ, И вообще ихъ… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»