-
1 flat
1. n1) площина, плоска поверхня2) рівнина, низина3) фаска, грань4) мілина; плоска обміль5) плоскодонка; баржа; шаланда6) широкий неглибокий кошик7) pl черевики без підборів8) амер. крислатий бриль9) розм. роззява; тупоголовий10) муз. бемоль11) амер., розм. спущена шина12) буд. настил13) бойок молотка14) зал. горизонтальна ділянка15) квартира (розташована на одному поверсі)16) pl будинок з кількох квартир17) поверх2. adj1) плоский, рівний; горизонтальний2) розпластанийto knock smb. flat — збити когось з ніг
3) що перебуває в тій самій площині4) нерельєфний5) мілкий, неглибокий6) плоскодонний (про судно)7) без підбора, на низькому підборі8) друк. флатовий (про папір)9) нудний, нецікавий; монотонний; в'ялий10) дурний; тупий11) пригнічений12) несмачний13) глухий, невиразний; фальшивий14) муз. бемольний15) тьмяний (про фарбу); бляклий; матовий16) фот. неконтрастний17) прямий, категоричний, ясний, остаточний3. adv1) плоско, рівно, гладко2) плиском, навзнаки3) ясно, прямо, категорично4) цілком5) точно, якраз6) фін. без процентів4. v1) робити рівним (гладким); вирівнювати2) надавати матового відтінку3) муз. знижувати на півтонуflat out — а) сходити нанівець; б) не справдити надій
* * *I [flʒt] n1) площина, плоска поверхня2) фаска, грань3) рівнина, низина; обмілина; плоска мілина або банка; низький берег4) плоскодонка; баржа; шаланда6) pl туфлі без підборів7) aмep. солом'яний капелюх з низькою тулією е широкими крисами8) cл. роззява, йолоп; тупиця9) мyз. бемоль10) театр. задник11) гриб-шляпух12) aмep. спущена шина13) cл. журнал великого формату, надрукований на тонкому папері14) гeoл. горизонтальний пласт; пологий покладflat wall — гipн. підошва пласта
15) бyд. настил16) тex. бойок молотка17) зaл., гipн. горизонтальна ділянка18) = flatcar19) гipн. приствольний двір ( у шахті)II [flʒt] a1) плоский, рівний, гладкий2) який простягся у всю довжину, плиском3) ( який знаходиться) у тій же площині; нерельєфний, плоский4) дрібний, неглибокий5) плоскодонний ( про судно)6) без підборів, на низькому каблуці7) штабовий, смуговий ( про залізо)8) вiйcьк. настильний9) пoлiгp. несфальцьований; листовий, флатовий ( про папір)10) гeoл. Полого спадний11) нудний, нецікавий; вя'лий, монотонний; заяложений ( про жарт); тупий, дурний12) кoм. млявий, нежвавий ( про торгівлю)13) у поганому настрої, пригнічений14) який видихався, позбавлений смаку (про пиво, газовану воду); який спустив повітря, спущений ( про шину); cл. без гроша, який розорився15) однаковий, однорідний16) неясний, глухий, нечистий, фальшивий17) мyз. бемольний; малий ( про інтервал)19) фoтo неконтрастний20) гpaм. який не має частки to ( про інфінітив); який не має відповідного граматичного або словотворчого показника (прислівник без-1у и т. п.)21) гpaм. середнього підйому ( голосний); дзвінкий ( про приголосний)22) прямий, ясний, певнийIII [flʒt] adv1) плоско, рівно, гладко2) плиском3) ясно, прямо, виразно, певно, категорично; зовсім4) точно, саме, рівно5) eк. без відсотківIV [flʒt] nblock of flats — багатоквартирний будинок; pl будинок, який складається з декількох таких квартир
2) поверх -
2 clean
1. adj1) чистий; охайний2) чистий, без домішок3) доброчесний4) свіжий, не вживаний5) суцільний6) пропорційний; гарної форми7) гладенький, рівний8) спритний, влучний, меткий9) непорочний; без вад2. adv1) цілком2) прямо, просто3) начисто3. v1) чистити, очищати2) обробляти начисто3) полірувати4) промивати (золото)5) згладжувати□ clean up — прибирати, підбирати (з підлоги); прибратися; закінчити розпочату роботу
* * *I [kliːn] n1) чищення, прибирання2) cпopт. чисте взяття ваги на груди ( важка атлетика)II [kliːn] a1) чистий; охайний; мeд. чистий, асептичний; не заражений; привчений ( про свійську тварину)2) доброчесний; незаплямований; нескомпрометований; невинний, невинуватий; пристойний; доречний3) свіжий, чистий, який не був у вжитку; який не містить виправлень4) чистий, без домішок5) фiз., xiм. нерадіоактивний6) мyз. технічно чистий ( про виконання)7) з чистим днищем, без обростання ( про судно); з порожніми трюмами8) aмep.; cл. без гроша в кишені; на мілині; який не має при собі зброї, наркотиків або контрабанди10) peл. чистий, кошерний11) гарної статури, пропорційний; гарної форми (про руки, ноги); обтічний, обтічної форми12) cл. елегантно, стильно одягнений; одягнений по моді13) гладкий, рівний (нaпp., берег); рівний, без шорсткуватих або зазублених країв; добре зроблений; майстерний14) cпopт. чесний, справедливий; кваліфікований; чисто виконаний15) лic.,; c-г. суцільнийclean fallow — c-г. чистий пар
16)III [kliːn] advclean credit — кoм. бланковий кредит ( без забезпечення)
1) пряґмо; зовсім, повністю2) начисто3) чесно, сумлінноIV [kliːn] v1) чистити; очищати; прибирати2) промивати ( золото); очищати ( від домішок)3) потрошити (рибу, птицю)4) cпeц. обробляти начисто; полірувати ( метал); згладжувати -
3 clean
I [kliːn] n1) чищення, прибирання2) cпopт. чисте взяття ваги на груди ( важка атлетика)II [kliːn] a1) чистий; охайний; мeд. чистий, асептичний; не заражений; привчений ( про свійську тварину)2) доброчесний; незаплямований; нескомпрометований; невинний, невинуватий; пристойний; доречний3) свіжий, чистий, який не був у вжитку; який не містить виправлень4) чистий, без домішок5) фiз., xiм. нерадіоактивний6) мyз. технічно чистий ( про виконання)7) з чистим днищем, без обростання ( про судно); з порожніми трюмами8) aмep.; cл. без гроша в кишені; на мілині; який не має при собі зброї, наркотиків або контрабанди10) peл. чистий, кошерний11) гарної статури, пропорційний; гарної форми (про руки, ноги); обтічний, обтічної форми12) cл. елегантно, стильно одягнений; одягнений по моді13) гладкий, рівний (нaпp., берег); рівний, без шорсткуватих або зазублених країв; добре зроблений; майстерний14) cпopт. чесний, справедливий; кваліфікований; чисто виконаний15) лic.,; c-г. суцільнийclean fallow — c-г. чистий пар
16)III [kliːn] advclean credit — кoм. бланковий кредит ( без забезпечення)
1) пряґмо; зовсім, повністю2) начисто3) чесно, сумлінноIV [kliːn] v1) чистити; очищати; прибирати2) промивати ( золото); очищати ( від домішок)3) потрошити (рибу, птицю)4) cпeц. обробляти начисто; полірувати ( метал); згладжувати -
4 flat
I [flʒt] n1) площина, плоска поверхня2) фаска, грань3) рівнина, низина; обмілина; плоска мілина або банка; низький берег4) плоскодонка; баржа; шаланда6) pl туфлі без підборів7) aмep. солом'яний капелюх з низькою тулією е широкими крисами8) cл. роззява, йолоп; тупиця9) мyз. бемоль10) театр. задник11) гриб-шляпух12) aмep. спущена шина13) cл. журнал великого формату, надрукований на тонкому папері14) гeoл. горизонтальний пласт; пологий покладflat wall — гipн. підошва пласта
15) бyд. настил16) тex. бойок молотка17) зaл., гipн. горизонтальна ділянка18) = flatcar19) гipн. приствольний двір ( у шахті)II [flʒt] a1) плоский, рівний, гладкий2) який простягся у всю довжину, плиском3) ( який знаходиться) у тій же площині; нерельєфний, плоский4) дрібний, неглибокий5) плоскодонний ( про судно)6) без підборів, на низькому каблуці7) штабовий, смуговий ( про залізо)8) вiйcьк. настильний9) пoлiгp. несфальцьований; листовий, флатовий ( про папір)10) гeoл. Полого спадний11) нудний, нецікавий; вя'лий, монотонний; заяложений ( про жарт); тупий, дурний12) кoм. млявий, нежвавий ( про торгівлю)13) у поганому настрої, пригнічений14) який видихався, позбавлений смаку (про пиво, газовану воду); який спустив повітря, спущений ( про шину); cл. без гроша, який розорився15) однаковий, однорідний16) неясний, глухий, нечистий, фальшивий17) мyз. бемольний; малий ( про інтервал)19) фoтo неконтрастний20) гpaм. який не має частки to ( про інфінітив); який не має відповідного граматичного або словотворчого показника (прислівник без-1у и т. п.)21) гpaм. середнього підйому ( голосний); дзвінкий ( про приголосний)22) прямий, ясний, певнийIII [flʒt] adv1) плоско, рівно, гладко2) плиском3) ясно, прямо, виразно, певно, категорично; зовсім4) точно, саме, рівно5) eк. без відсотківIV [flʒt] nblock of flats — багатоквартирний будинок; pl будинок, який складається з декількох таких квартир
2) поверх -
5 копейка
копійка (мн. -ки, -йок, с числит. копійки, -пійок), (собир.) гріш (-оша), копійчина. [Був хитренький… зумів збити собі копійчину (Васильч.)]. Монета в пол -ки - шаг (-га), шажок (-жка), півкопійка; в одну -ку - копій (-пія), два шаги, копійка; в две -ки - сьомак, дві копійки; в три -ки - гривня, три копійки; в десять -ек - двадцятка, двадцять шагів, (диал.) лев; в 15 -ек - злотий (-того), злот (-та), копишник; в 20 -ек - семигривник, семигривеник, сороківець (-вця); в 50 -ек - копа, коповик, коповичок, півкарбованця; в 75 -ек - трояк, пятизлотник. Он без -ки - у нього ані копія (ні шеляга). До последней -ки - до останнього шеляга, до останньої копійчини. Я за -кой не гонюсь - я на копійку не ласий. Зашибить -ку - збити копійчину, гріш. Перебиваться с -ки на -ку - злидарювати, вбиратися з дранки та в перепиранку. -ка рубль бережёт - гріш копи стереже; осьмак копи стереже. Добыл не платя ни -ки - без копійчини здобув. Ему жизнь -ка - йому життя - ламаний шаг. Жизнь -ка, судьба индейка - доля щербата, а життя мотузяне. Трудовая -ка - мозолений (мозольований) гріш.* * *копійка; копійчи́набез копе́йки [де́нег] — без копі́йки [гро́шей], без гроша́
-
6 penniless
adj1) безгрошовий, безгрошевий; без грошей2) нужденний, бідний* * *[`penilis]aбез гроша, без грошей, безгрошовий; украй убогий, бідний -
7 копьё
1) спис (-са), списа, (устар.) коп'є и копія (ж. р.). [Вставайте, виймайте списи і шаблі (Олесь). Як пришпилив змію люту та списою під ребро (Рудан.). Коп'є своє приломити в полі половецькім (Рудан.)]. Добыть -пьём, на -пьё - взяти на-списа. [Загін Павлюги висадив замкову браму і взяв замок на-списа (Стор.)]. Ломать -пья (переносно) - кресати шаблями, ламати (трощити) списи за що;2) (церк.) коп'є (-п'я);3) (охотн. снаряд) ратище (-ща).* * *Iспис; ра́тище; диал. штих, -аIIбез копья́ — без копі́йки, без гроша́
-
8 skint
-
9 penniless
[`penilis]aбез гроша, без грошей, безгрошовий; украй убогий, бідний -
10 skint
[skint]a -
11 penniless
['penɪlɪs]adj1) безгрошови́й, безгроше́вий, без гроша́2) нужде́нний, бі́дний -
12 казна
1) (деньги) казна, скарб (-бу), гріш (гроша). [Треба-ж і зодягти, і зобути; на усе, на усе треба казни (Квітка). Що мені з тобою бідність і харпацтво? Що мені без тебе скарби та багатство? (Крим.)]. У него -зны много - у нього грошви багато. Тут нужна -зна немалая - сюди треба чималого гроша;2) (госуд. имущество) казна, скарб (-бу). [Відібрали до скарбу всі маєтності (Н.-Лев.). Усе розпізнає: скільки казна колись мала, скільки тепер має (Рудан.). Озирнись і ти, що сталось з нашою Річчю Посполитою: законів не поважають, скарб без грошей (Стор.)];3) (касса оффиц.) скарб (-бу), скарбі[о]вня. [Подать в скарбовню міську складати (Куліш)];4) (казённая часть в ружье) магазин (-ну), задок (-дка).* * *Iскарбни́ця, скарб, уII воен.госуда́рственная \казна — держа́вна скарбни́ця
казе́нна части́на -
13 snap
1. n1) хватка, захват (зубами); укус2) різкий звук; тріск; клацання; брязкання3) різке слово; різка мова4) застібка; замочок; кнопка (для одягу)5) засувка; клямка6) моментальний знімок, моментальна фотографія7) різке раптове похолодання (часто cold snap)8) розм. жвавість, енергія; заповзятливість9) розм. вогник, живинка10) розм. яскравість; виразність11) розм. часткаto go snaps — ділити (щось); ділитися (чимсь)
12) розм. несподівана удача13) розм. хороше місце; гарна роботаsoft snap — амер. тепле містечко; легкий заробіток
14) театр., розм. короткочасний контракт; тимчасова робота15) розм. поступлива людина16) розм. іграшка в чиїхсь руках17) діал. шматочок18) діал. легка закуска19) сухе хрумке печиво20) тех. обтискачby snaps — уривками; ривками
not a snap — аніскільки, анітрохи, ні краплини
2. adj1) поспішний2) парл. позачерговийsnap gauge — тех. каліберна скоба
snap trick (thing) — проста (легка) справа (річ)
3. adv1) раптом, раптово2) з тріском, з шумом4. v1) хапати, кусати2) кусатисяI hate dogs that snap — ненавиджу собак, які кусаються
3) ловити; спіймати5) робити поспіхом6) потягти; поцупити, украстиdon't snap at me! — не кидайтеся на мене!; не огризайтеся!
9) клацати, цокати; ляскати; ляпати; трішати10) закриватися, защіпатися з тріском11) спускати курок без пострілу12) робити моментальний знімок; фотографувати13) заплющувати, закривати (дзьоб, рот)14) закриватися (про дзьоб, рот)15) ламати, рвати (з тріском)16) ламатися, рватися (з тріском)17) розривати, порушувати18) різко погіршуватися (про здоров'я)20) тех. заскакувати в гніздоsnap off — відірвати; відкусити; відшматувати; відламуватися
snap out — сказати гнівно (грубо), відрізати
snap to — защіпатися, зачинятися
snap up — розхапати; розкупити; розібрати; накидатися, нападати (на когось)
to snap one's fingers at smb.(smth.) — ігнорувати когось (щось)
snap into it! — амер., розм. ну, мерщій!, давай, налягай!
* * *I n1) хватка, захоплення ( зубами); укус2) різкий звук (чого-небудь, що раптово розірвалось, лопнуло або зламалось); тріск, клацання, брязкання, ляскання3) різка, уривчаста мова; різке слово4) застібка, замочок; кнопка ( для одягу)5) засувка, клямка6) моментальна фотографія, моментальний знімок8) жвавість, енергія, заповзятливість9) "живинка", вогник; жвавість, яскравість, виразність10) cл. несподівана удача11) cл.; cл. гарне місце, гарна робота12) театр. жapг. тимчасова робота; короткотерміновий контракт13) cл. поступлива людина; іграшка в чиїх-небудь руках15) pl; cл.; = snapbeans16) тex. обтискач ( для заклепок)17) снап ( дитяча карточна гра)II a1) скороспішний, поспішний2) парл. позачерговий4) який защіпається, із засувкою5) простий, легкийIII adv1) раптом, несподівано2) з тріском, з шумомIV v1) хапати; кусати ( snap up); кусатися; хапатися2) хапати, ловити; (at) хапатися, ухопитися3) робити поспішно або наспіх4) діяти швидко5) схопити, вирвати, вихопити6) різко переривати, обривати ( кого-небудь); розмовляти різко, уривчасто, роздратовано; накидатися ( на кого-небудь); огризатися, гаркати7) клацати, брязкати, ляскати ( чим-небудь); клацати, брязкати, тріскотіти, тріщати; захлопуватися, защіпатися з тріском; спускати курок без пострілу; вмикати, перемикати8) робити моментальний знімок; клацати, фотографувати9) закривати (рот, дзьоб); закриватися (про рот, дзьоб)10) ламати або рвати ( з тріском); ламатися або рватися ( зненацька або з тріском); надірватися, зірватися11) рвати, порушувати12) різко погіршуватися ( про здоров'я)14) тex. заскакувати в гніздо15) ( into) приходити в потрібний стан ( для початку роботи); ( out of) виходити з якого-небудь стану; звільнитися, позбутися ( настрою) -
14 деньги
гроші, гріш (р. гроша), (средства) кошт, (шутл.) купило, платило, побрязкачі. Большие деньги - великі гроші, великий гріш, великі кошти; (деньжищи) грошва; (деньжонки) грошенята, грошики. [З грошима куди схочеш - доскочиш. З грішми легше жити на світі. Пропали усі кошти громадські - рублів може 400 - 500, а як на ті часи і для таких людей незаможних, - то то був гріш не аби-який (Доман.). Усе село перевішай - такої грошви не збереш. Та вже чим хоч, а тільки зведи її - я кошту не пожалію (Квітка). Хитро- мудро і невеликим коштом (Котл.) = не за большие деньги. Чом не купиш? - Бо купила не маю. Платити треба, а платила ніде взяти (Конис.). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Ном.)]. Деньги медные, серебряные - мід(н)яки, срібняки, срібні. Мелкие деньги - дрібняки. Наличные деньги - готові гроші, готівка, (редко) готовизна, готовик. Кормовые деньги - харчове, харчові гроші. Прогонные деньги - прогони. Деньги не заработанные, доставшиеся даром - дурні гроші, легкий гріш. Обратить в деньги - повернути в гроші, згрошити. [Як їхатимуть уже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать]. За деньги - за гроші, заплатно. Без денег - беззаплатно, за дурно, за так гроші (грошей), за спасибі. Недостаток в деньгах - сутужно на гроші, грошова скрута. Денег нет (шутл.) - на гроші сухо, в кешені гуде, в кешені вітри віють (дюдя свистить). Вот уже и нет денег - от і по грошах. Быть при деньгах - мати гроші. Не имеющий денег (шутл.) - безгрішний. [Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо]. Денег куры не клюют - грошей до смутку, до біса, до чорта. Любящий деньги - грошолюбний, грошолюб.* * *гро́ші, -шейнали́чные де́ньги — готі́вка, гото́ві гро́ші
См. также в других словарях:
без гроша — нареч, кол во синонимов: 4 • в минусе (2) • голопятый (15) • голь перекатная (16) … Словарь синонимов
Без гроша — Разг. Экспрес. Совсем, совершенно без денег. Как бы удивились соседки, что эта Надя, которая любит без гроша в кармане заглядывать в примерочные магазинов готового платья и по утрам лениво часами наносит на лицо косметику, эта безалаберная Надя… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Без гроша в Беверли Хиллз — Down and Out in Beverly Hills Жанр комедия … Википедия
Без гроша в Беверли-Хиллз — Down and Out in Beverly Hills … Википедия
Без гроша в кармане — Разг. Экспрес. Совсем, совершенно без денег. Как бы удивились соседки, что эта Надя, которая любит без гроша в кармане заглядывать в примерочные магазинов готового платья и по утрам лениво часами наносит на лицо косметику, эта безалаберная Надя… … Фразеологический словарь русского литературного языка
Без гроша - слава нехороша. — см. Без рубля без ума … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Опасный человек без гроша и надежды (фильм) — Опасный человек без гроша и надежды Down Out Dangerous Жанр боевик В главных ролях Ричард Томас Страна США Год 1995 … Википедия
Опасный человек без гроша и надежды — Down Out Dangerous Жанр боевик В главных ролях Ричард Томас Страна США Год 1995 … Википедия
сидит без гроша — безденежье, ветер свистит в карманах, финансы поют романсы, сидит без копейки Словарь русских синонимов. сидит без гроша сущ., кол во синонимов: 4 • безденежье (41) • … Словарь синонимов
сидевший без гроша — прил., кол во синонимов: 18 • бедовавший (43) • бедствовавший (45) • бив … Словарь синонимов
оставшийся без гроша — прил., кол во синонимов: 14 • впавший в бедность (15) • впавший в нищету (16) • … Словарь синонимов